WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 336.22 О. А. Швагер, асистент кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” ДО ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 336.22

О. А. Швагер, асистент кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права

ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”

ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПОДАТКУ

Стаття присвячена дослідженню питання визначення та встановлення елементів податку як

юридичної категорії. Подано структуру та функцію кожного елемента податку, їх взаємодію між собою.

Ключові слова: податок, платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку.

Постановка проблеми.1Юридична категорія “податок” розкривається в сучасному податковому законодавстві через структуру податку. Її складовими виступають елементи правового механізму податку або збору. Законодавче регулювання оподаткування припускає наявність вимоги закріплення складових елементів, що визначають цілісну правову конструкцію податку чи збору. Так, акти законодавства про податки і збори повинні бути сформульовані таким чином, щоб кожен точно знав, які податки (збори), коли й у якому порядку він повинен платити.

Метою статті є аналіз кожного елемента податку з чітким визначенням його поняття, суті та функції, які він виконує при встановленні податків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню визначення елементів податку, враховуючи його теоретичне та практичне значення, приділяється велике значення в юридичній науці. Так, його розглядали у своїх наукових працях Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко та ін. Однак єдиної точки зору щодо визначення поняття елементів податку та їх взаємодії при встановленні того чи іншого податку на даний час немає.

Виклад основного матеріалу.

Беручи за основу обов’язковість визначення елементів податку при його встановленні, надане у Податковому кодексі, ми визначаємо їх наступний перелік:

платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Правовий режим конкретного податку або збору припускає об’єктивне сполучення елементів, що становлять правовий механізм податку. Серед них можна виділити як обов’язкові, так і факультативні. Обов’язкові елементи правового механізму податку включають групу основних і додаткових. Основні елементи визначають фундаментальні, сутнісні характеристики податку, які формують основне уявлення про зміст податкового механізму. Відсутність якого-небудь із основних елементів правового механізму податку не дозволяє однозначно визначити тип цього платежу й робить податковий механізм невизначеним. Виходячи із цього, у групу основних елементів правового механізму податку необхідно віднести: а) платника податку; б) об’єкт оподаткування; в) ставку податку.

Додаткові елементи правового механізму податку деталізують специфіку конкретного платежу, створюють завершену й повну систему податкового механізму, забезпечують логічний і раціональний режим його закріплення. Варто враховувати, що додаткові елементи також обов’язкові, як і основні. Відсутність хоча б одного з додаткових елементів не дозволить законодавчо закріпити окремий податок або збір (наприклад, неможливо уявити податок, який незрозуміло куди надходить (у який вид бюджету). Залежно від характеру деталізації додаткові елементи можна розділити на: а) додаткові елементи правового механізму податку, що деталізують основні або пов’язані з ними (база оподаткування, поняття, залежні або опосередковано пов’язані з об’єктом оподаткування); б) додаткові елементи правового механізму податку, що мають самостійне значення (податкові пільги, порядок обчислення податку;

податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку) [1, с. 42–44].

Одним із основних елементів податкового механізму є платник податку. Стаття 15

Податкового кодексу України надає, на нашу думку, вичерпне визначення цього поняття:

“Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти й нерезиденти України), юридичні особи (резиденти й нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом © О. А. Швагер, 2012 оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом”.

Законодавець надає особі статусу платника податків лише за наявності у неї наступних ознак:

податкове резидентство; наявність у власності майна, що підлягає оподаткуванню; здійснення операцій або дій, що підлягають оподаткуванню; участь у відносинах, однією з умов яких є сплата мита або зборів.

Так, наприклад, платником податку на додану вартість відповідно до пункту 1 частини 1 статті 180 Податкового кодексу України є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 Податкового кодексу України.

Деякі науковці зазначають, що платнику податку притаманні наступні риси:

1. Платники податків є суб’єктами податкових правовідносин.

Традиційно платниками податків виступають фізичні та юридичні особи, перелік яких визначено цивільним законодавством. Разом з тим є категорії платників податків, що передбачені винятково податковим законодавством. До них належать консолідована група платників податків, юридичні та фізичні особи, які діють у складі групи, що не має статусу юридичної особи.

2. Платники податків є зобов’язаними суб’єктами. Державне управління в сфері формування доходної частини бюджету об’єктивно зумовлено необхідністю підпорядкування суб’єктів, за рахунок коштів яких і формується ця частина бюджету. У зв’язку з цим у правовому статусі платників податків пріоритетним є комплекс податкових обов’язків щодо податкових прав, які є похідними від обов’язків.

Платники податків – це суб’єкти, які сплачують податки за рахунок коштів, що їм належать. Хто безпосередньо сплачує податок – другорядне питання: це може бути особисто платник податків, його представник або податковий агент [2, с. 128].

Відповідно до ст. 22 Податкового Кодексу України об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку видів об’єктів оподаткування, а виділяє найпоширеніші з них, залишаючи перелік відкритим. Так, наприклад, об’єктом оподаткування може виступати фонд оплати праці та ін. При цьому той самий об’єкт не може виступати об’єктом оподаткування по декількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє використати об’єкт при оподаткуванні податками різного виду.

Традиційний шлях законодавця при визначенні об’єкта оподаткування – відкритий перелік різних його видів припускає обов’язкову наявність зв’язку між нормою Загальної частини Податкового кодексу України й нормою Особливої частини Податкового кодексу України. Це означає, що визначивши серед різновидів об’єкта оподаткування дохід, майно тощо, законодавець припускає обов’язкову деталізацію конкретного виду об’єкта при побудові правового механізму окремого податку або збору.

Таким чином, загальною нормою встановлюються тільки межі, у яких деталізуються особливості окремого виду об’єкта оподаткування в спеціальних нормах [1, с. 106–107].

Стаття 23 Податкового кодексу України визначає базу оподаткування як фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

Для різних видів операцій встановлюється різний порядок визначення бази оподаткування, що зумовлено в тому числі і намаганням мінімізувати ухилення від цього податку. Так, якщо при продажу товарів за кошти між незалежними особами базою оподаткування виступає фактично отримана сума продавцем, то при бартерній операції, чи при продажу пов’язаним особам фактично отримана сума може бути збільшена податковими органами, якщо вони вважають, що ціна реалізації була нижча за звичайні ціни по таких товарах [1, с. 114].

Ставка податку являє собою податкові нарахування на одиницю виміру податкової бази.

Ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами й не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Зміни податкових ставок, механізми справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Необхідно мати на увазі, що повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставок податку досить обмежені. По всіх загальнодержавних податках ставки встановлюються винятково Верховною Радою України, Але до повноважень Верховної Ради АР Крим належить встановлення на території Республіки загальнодержавного збору, зазначеного у п. 9.1.9 статті 9 Податкового Кодексу – плати за користування надрами (крім плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), у межах його граничних ставок, визначених Кодексом.

Аналізуючи поняття ставки оподаткування, необхідно враховувати, що цей елемент правового механізму податку близький до проблеми податкового тиску й встановлення податкової межі.

Саме встановлення граничного розміру ставки оподаткування може створити підстави для закріплення певної межі в податковому тиску, при якому зберігаються стимули для господарської активності платників податків. Таким чином, граничною ставкою оподаткування є ставка, що встановлює максимальний розмір ставки оподаткування щодо певного виду податку.

Існують й інші види податкових ставок, такі як: базова, абсолютна та відносна.

Базова (основна) ставка ставка, що не враховує особливостей платника або виду діяльності, які полегшують або збільшують податковий тягар. Необхідно мати на увазі, що по деяких податкових платежах про базову податкову ставку можна говорити досить умовно, виходячи з множинності ставок по даному податку (акцизний податок), або враховувати, що при обчисленні одного і того ж самого податку можуть використовуватись декілька базових (основних) ставок.

Абсолютні (специфічні) ставки – ставки податку, при яких розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина на кожну одиницю оподаткування. Подібні ставки потребують змін, тому що інфляційні процеси роблять цей механізм запізнілим.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Відносні (адвалорні) ставки – ставки податку, при яких розмір податку встановлюється в певному співвідношенні до одиниці оподаткування.

Обчислення суми податку являє собою сукупність дій платника податків (податкового агента) або податкового органу щодо визначення суми податку, що здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів, і підлягає сплаті в бюджети.

Обчислення податку проходить кілька стадій: 1) визначення об’єкта оподаткування; 2) визначення бази оподаткування; 3) вибір ставки податку; 4) застосування податкових пільг; 5) розрахунок суми податку. Обчислюється податок у межах одного податкового періоду. Але здійснюватися це може декількома способами. Необхідно розмежовувати способи обчислення податку й способи сплати податку.

Спосіб обчислення податку характеризує особливість визначення бази. Як правило, обчислення податку та визначення сум, які підлягають внесенню в бюджети й цільові фонди, є обов’язком платників податків, що деталізується по кожному податку. Однак це не виключає й участі у визначенні сум податку або збору податкового органу. Здійснюється це у випадку прямого делегування йому подібних обов’язків або в ситуаціях, коли платник податків ухиляється від обчислення й сплати податку.

Податковим періодом є період (календарний рік тощо), протягом і по закінченні якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті платником податків.

Податковим періодом є термін, протягом якого формується податкова база. Податковий період слід відрізняти від звітного періоду. Із самого початку податковий період не пов’язується з періодом формування об’єкта оподаткування. На підставі категорії податкового періоду й особливостей його застосування забезпечується періодичне надходження податків у бюджети за підсумками фактичної діяльності платника в податковому періоді.

Податковий період встановлюється для кожного податку окремо. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін, відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.

Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Але в деяких випадках їх слід розмежовувати. Підставою для цього є збіг чи розбіжність обов’язку зі сплати податку й обов’язку звітності зі сплати цього податку.

З метою реалізації обов’язків платника податків Податковий кодекс України встановлює строки сплати податку. Строком сплати податку визнається період часу, що починається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податків і закінчується моментом закінчення строку сплати податку. Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Податки, які сплачуються протягом певного строку, встановлених календарною датою.

Їх можна розділити на: а) декадні податки сплачуються один раз на десять днів; б) щомісячні податки сплачуються один раз на місяць; в) щоквартальні податки – сплачуються один раз на квартал; г) піврічні податки – сплачуються один раз у півроку; ґ) щорічні податки – сплачуються один раз на рік.

Сплата податку це сукупність дій платника податків щодо фактичного внесення сум податку, що підлягають сплаті до відповідного бюджету.

Характерною рисою податково-правового регулювання є юридична нерівність суб’єктів. Ця риса базується на нееквівалентній природі фінансових відносин, що відображається у змісті й структурі прав і обов’язків суб’єктів податкового права, коли одні суб’єкти мають владні повноваження стосовно інших. До особливостей обов’язків, що випливають із податкових правовідносин, можна віднести також їх складний характер. Сам обов’язок платника становить найчастіше систему обов’язків та реалізується через обов’язок ведення податкового обліку, обов’язок сплати податків і зборів, обов’язок податкової звітності [1, с. 121–124].

Зазвичай, податковий обов’язок ототожнюється з обов’язком зі сплати податку. Але це тільки частина його змісту. Дійсно, сплата податку являє собою реалізацію основного обов’язку платника податків і може бути розглянута як податковий обов’язок у вузькому розумінні. Однак податковий обов’язок у широкому розумінні включає: 1) обов’язок з ведення податкового обліку; 2) обов’язок зі сплати податків і зборів; 3) обов’язок з податкової звітності.

Податковий обов’язок у широкому значенні може бути диференційований і за видовими обов’язками платника податків, що виникають по кожному податку або збору. Сукупність же подібних окремих обов’язків і буде становити комплекс податкових обов’язків платника податків або податковий обов’язок у широкому значенні.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«ЗАТВЕРДЖЕНО УСТАНОВЧИМ З’ЇЗДОМ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ «17» листопада 2012 року ЗІ ЗМІНАМИ, ЗАТВЕРДЖЕНИМИ ПОЗАЧЕРГОВИМ З’ЇЗОМ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ «26-27» КВІТНЯ 2014 РОКУ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАДУ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ I. РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (далі – РАУ) діє у системі органів 1. Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з‘їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій...»

«Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія Збірник наукових праць Виходить щоквартально Заснований у серпні 2009 р. № 4/2010 Харків «Право» УДК [13+14+37.01+159.9] (06) ISSN 2075-7190 Рекомендовано до друку вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 2 від 28 вересня 2010 р.) Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 14376-3347Р від 17.06.2008 Вісник Національної...»

«    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО СМИЧОК ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ УДК 347.73 ЮРИДИЧНІ ПРЕЗУМПЦІЇ В ПОДАТКОВО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків – 2015     Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,...»

«Розділ 9 КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА УДК 341.45 Н. М. АХТИРСЬКА СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП: ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ Досліджено правову базу для створення та діяльності спільної слідчої групи під час кримінального провадження як інструменту міжнародного співробітництва. На підставі аналізу конвенцій ООН, Ради Європи зроблено висновок про потребу узгодження понятійного апарату, доцільності ратифікації Конвенції (2002р.) для...»

«Випуск 25 ’ 2013 Наукові дослідження І. С. Яковець, кандидат юридичУДК 343.8 них наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник сектору дослідження проблем кримінально-виконавчого законодавства Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, м. Харків ЗАГАЛЬНОНАУКОВИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИКОНАНННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ» Стаття присвячена висвітленню загальнонаукових підходів до...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО загальними зборами акціонерів ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАШБУДКОНСТРУКЦІЯ» Протокол №16 від «05» квітня 2011 р. Голова загальних зборів акціонерів Сопуляк В.В. (підпис) (П.І.Б.) СТАТУТ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАШБУДКОНСТРУКЦІЯ» (НОВА РЕДАКЦІЯ) м. Оріхів 2011 р. І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Цей Статут є установчим документом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАШБУДКОНСТРУКЦІЯ» (далі за текстом – Товариство). 1.2. Відповідно до вимог Закону України «Про...»

«2012. – № 1 557 О.В. Федосова кандидат юридичних наук (Харківський національний університет внутрішніх справ) УДК 343.98/1+342.7 ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНОРОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН Розглянуто підстави та умови здійснення оперативнорозшукової діяльності як гарантії забезпечення прав і свобод громадян. Ключові слова: права та свободи людини й громадянина, підстави та умови здійснення оперативно-розшукової діяльності Рассматриваются...»

«189 Випуск 20. УДК 81’42:811. 112. 2 Турчин В. В., Турчин М. М., Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ НІМЕЦЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ТА ЯВИЩЕ ЕВФЕМІЇ У статті проводиться аналіз суспільно-політичних, юридичних та дипломатичних евфемізмів у німецькому політичному дискурсі, описуються способи їх виникнення і функції. Ключові слова: політичний дискурс, політична лексика, політична коректність, суспільно-політичні, дипломатичні, юридичні евфемізми. В статье...»

«Захист прав ВIЛ-iнфiкованих осiб у судi Науково-практичний посібник для суддів За редакцією професора, доктора юридичних наук, члена-кореспондента Академії правових наук України М. В. Буроменського КИЇВ – 2009 ББК 67.312.1+67.11 (4УКР) Б91 Пропонований науково-практичний посібник для суддів є першим в Україні. Видання містить коментар національної і зарубіжної судової практики у сфері захисту прав ВІЛ-інфікованих осіб з посиланням на міжнародно-правові договори, офіційні позиції Об’єднаної...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова правлiння Наконечний М.В. (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 28.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Геотехнiчний iнститут 2....»

«Додаток 38 до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів (пункт1 глави 4 розділу III) Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Генеральний директор Стась Едуард Павлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 29.04.2015 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні...»

«ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО № 2 / 2012 ЗАВОРОТЧЕНКО Т.М., кандидат юридичних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара) УДК 342.7 : 328(478) МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ ПРАВ ЛЮДИНИ І ПРАВ ГРОМАДЯНИНА Досліджено питання співвідношення прав людини і прав громадянина. Доведено, що поняття основних прав і свобод ширше поняття конституційних. Ключові слова: політичні права, свободи, поділ влад, народне представництво, громадянські свободи, суб’єктивні права...»

«Заворотченко Т.М. Гарантії реалізації конституційних політичних прав і свобод людини й громадянина в Україні 18 Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі (прийнято учасниками багатосторонньої зустрічі, організованої Радою Європи). Страсбург, 05 липня 2002 р. // Юридичний вісник України. – 2002. – № 50. 19 Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі № CM/Rec(2007)14[1] (Прийнято Комітетом...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»