WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«УДК [130.2:316.28]:37.013.73 РОЛЬ ІНТЕРКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СВІТОГЛЯДНОМУ ВИХОВАННІ Триняк М.В., доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії ХНПУ імені ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК [130.2:316.28]:37.013.73

РОЛЬ ІНТЕРКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У

СВІТОГЛЯДНОМУ ВИХОВАННІ

Триняк М.В., доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії

ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Стаття присвячена дослідженню ролі інтеркультурної комунікації у світоглядному

вихованні. Доведено, що роль філософії у світоглядному вихованні дітей і молоді

підвищується у сучасних соціокультурних контекстах, підсилюється необхідність

деміфологізації суспільної свідомості, без чого неможливо засвоєння і застосування етики відповідальності Ключові слова: інтеркультурна комунікація, освітній вимір, світогляд, освіта, виховання.

Загальноприйняті конструкти глобального навчання та європейського виховання неможливі без наявності певного рівня світоглядної культури та світоглядного виховання. Сучасні демократичні і відкриті суспільства різними світоглядними пропозиціями існують відносини конкуренції, змагання за людину, „глобальне Я” якої може розгубитися від надміру світоглядних пропозицій.

М. Горкгаймер так описує ці пропозиції на підставі аналізу американського суспільства: „Поруч з псевдорелігійними або напівнауковими зціленнями душі, спіритизмом, астрологією, дешевими ґатунками стародавніх філософій, як-от йога, буддизм або містика, та популярними обробками класичних об'єктивістських філософій, до сучасного вжитку пропонуються середньовічні онтології” [1, c. 11].

Усе це вимагає посилення ролі філософії у світоглядному вихованні дітей і молоді, деміфологізації суспільної свідомості, без чого неможливо засвоєння і застосування етики відповідальності. Наведений вище аналіз соціокультурних контекстів мультикультурного та інформаційного суспільства свідчить про те, що для творчої адаптації у прискореному потоці культурних, наукових і технічних інновацій людина потребує світоглядної і методологічної компетентності, а в культурних рамках суспільства знань вона до того ж повинна бути освітнім філософом. За цих обставин посилюється орієнтувальна функція філософії. Адже кожна людина повинна бути експертом своєї власної світоглядної культури.

В останні десятиліття відбувається становлення інтеркультурної філософії як практики інтеркультурної комунікації між філософами.

Німецький філософ Г. Кіммерле зауважує щодо цього: „Інтеркультурна філософська практика показує, що філософи різних культур спонтанно ідентифікують один одного як філософів. Теоретичне посилання на tertium comparationis необхідно лише як друга інстанція. Встановлення зв’язків між західно-європейською та іншими філософськими традиціями є не тільки можливим, а й необхідним У світі, де існує широкомасштабний обмін у сферах економіки, політики, науки, мистецтва і культури, філософія не може стояти осторонь і обмежуватися тільки власною традицією. Щоб не перетворитися на академічне заняття без будь-якої суспільної релевантності філософія повинна сьогодні ставати інтеркультурною” [2, c. 30].

У свою чергу метою такого інтеркультурного діалогу є конституювання простору філософування як транскультурної практики, у якій найбільш повно розкривається орієнтувальна функція філософії. Г. Мор підкреслює у цьому зв’язку: „З необхідністю орієнтація є комунікативним процесом самопорозуміння щодо основ, рамкових умов і реальних можливостей людського життя, цілей, цінностей та ідеалів… Філософія є модератором герменевтичного процесу. Філософи є герменевтами нормативних культур та їхньої історії” [3, c. 82].

Вивчення філософії у Західній Європі починається вже на рівні середньої освіти, де широко розвивається такий напрям досліджень і відповідно практик філософування з дітьми, починаючи з молодших школярів. Вміти орієнтуватися у світоглядних настановами, чинити світоглядний вибір, постійно здійснювати перегляд його складових, - на ці навчально-виховні цілі спрямовується вивчення філософії як інтеркультурної комунікації.

Філософія орієнтаційна навчальна дисципліна відрізняється від дисциплінарної ідентичності свого аналогу у минулому столітті. Вона виконує роль посередницької інстанції між іншими історичними формами світогляду та їхніми плюральними репрезентаціями та настановами, які стають легітимними у добу духовної глобалізації. Це торкається насамперед сучасних практик викладання предмету „релігія” та релігійного виховання у секуляризованих суспільствах.

У цьому зв’язку варто зауважити, що на початку ХХІ століття у культурі розвинутих суспільств, що за способом свого функціонування принципово є суспільствами ризику, спостерігається тенденція до нового осмислення ролі релігійної свідомості та релігійних цінностей у секуляризованому життєвому світі людини Значущість християнських цінностей і християнського виховання для євроінтеграції сьогодні визнається представниками різних культур, які співіснують на європейському континенті. Разом з цим у добу культурної і духовної глобалізації релігійне виховання вже не може орієнтуватися на будь-яку одну конфесію, бо співіснування різних релігій в ущільнених внаслідок глобалізації соціокультурних просторах спонукає до пошуків нових підходів у формуванні світоглядної культури особистості. Світові релігії, а також нетрадиційні релігійні практики сьогодні співіснують у глобалізованому соціальному просторі. Та обставина, що мусульманський радикалізм активно використовується міжнародним тероризмом, актуалізує проблему інтеркультурного релігійного навчання та виховання. Духовні світоглядні пропозиції в останні десятиліття є настільки розмаїтими, що пересічній людині важко робити вибір між ними. Усе обумовлює посилення дослідницького інтересу до проблеми інтеркультурної комунікації у сучасних практиках релігійного виховання не тільки у загальнотеоретичному вимірі, а й також у площині філософії освіти.

Аналітичне зосередження на особливостях інтеркультурної комунікації в рамках шкільного релігійного виховання має особливе значення для України, де все ще дискутується питання про доцільність залучення до навчального плану середніх шкіл такого предмету як християнська етика.

Разом з цим при розгляді цієї проблематики виникають певні складнощі з вибором джерелознавчої бази дослідження. Це пов’язано з тим, що освітній аспект духовної глобалізації тільки починає досліджуватися в Україні, але він інтенсивно розробляється у сучасній західній філософії освіти, де здійснюється своєрідна апробація релевантності та ефективності теоретичних побудов у реальних умовах шкільного життя. Філософсько-антропологічні, соціально-філософські і культурологічні обґрунтування стратегій інтеркультурно орієнтованого релігійного виховання містяться в працях відомих західних філософів та педагогів, серед яких передусім треба назвати М. Бубера, К. Войтили (папа Іоан, Павел ІІ), К. Ясперса, П. Тіліха, Г. Люббе.

Дискусії щодо впровадження християнської етики в українських школах також можна вважати внеском до розробки цієї проблематики. Одним з їх підсумків є те, що сучасне релігійне виховання повинно зосереджуватися на розкритті гуманістичного потенціалу світових релігій. Зокрема ці питання порушуються у працях С. Клепка, А. Колодного, Ю. Терещенка. Але поза межами теоретичного аналізу залишаються філософські обґрунтування організації навчально-виховної роботи з релігії і релігієзнавства за умов формування мультикультурного суспільства, способом існування якого стає інтеркультурна комунікація. У вітчизняних дослідженнях з цієї проблематики відсутня навіть сама постановка питань, що входять до окресленого смислового поля, а православна традиція та її здатність до інтеркультурної комунікації розглядаються здебільшого на емпіричному рівні [4, с. 159]. Варто також нагадати, що в Україні, попри позірний ренесанс православ’я, релігійна соціалізація підростаючого покоління практично відсутня, що ускладнює процеси релігійного виховання і засвоєння відповідного навчального матеріалу з культурно-просвітницькою складовою, досить великою за своїм обсягом.

Німецький досвід філософсько-освітнього осягнення феномену духовної глобалізації, що аналізується у цій статті, заслуговує на увагу як пошук нових форм релігійного виховання для розвитку вмінь і навичок інтеркультурної комунікації у дітей і молоді, що відповідає запитам сьогодення і за певних трансформацій може бути адаптовано до українських умов і обставин. Отже, звернення до німецького досвіду розгортання інтеркультурної комунікації щодо підстав і легітимації релігійного виховання у секуляризованих суспільствах не є випадковим. Адже на відносно невеликому культурному просторі ФРН досить успішно співіснують різні релігії, розгортається діалог між християнством та ісламом, між атеїстами і віруючими. Нагадаємо, що релігійне виховання у Німеччині традиційно було і залишається складовою навчально-виховного процесу, а предмет „релігія” займає чітко визначене місце у шкільних навчальних планах.

Отже, розглянемо на матеріалі сучасної західної філософії освіти потенціалу інтеркультурної комунікації у практиках сучасного релігійного виховання, бо саме в її рамках, як буде показано нижче, стає можливою організація сучасного навчально-виховного процесу не тільки з релігії, а й з релігієзнавства, які разом утворюють своєрідний культурно-освітній синтез.

У розгляді цієї проблематики, пов’язаної з розкриттям поставленої мети, ми будемо спиратися на західноєвропейській та американський досвід дидактичної адаптації предмету „релігія” до ситуації конфесіонального і, більш широко, світоглядного плюралізму. Цей досвід заслуговує на увагу не тільки як емпіричний матеріал, що дозволяє виявити людинотворчий потенціал інтеркультурної комунікації, а й розкриває складний процес формування світоглядної культури підростаючого покоління у добу духовної глобалізації, коли переосмислюється роль релігії у сучасному світі.

Варто зауважити, що через радикальні зрушення, обумовлені становленням інформаційного суспільства, змінюються не тільки зміст релігійного виховання, а й пропонується реставрація поглядів О. Конта щодо необхідності встановлення нової загальнолюдської релігії як універсального орієнтира для секуляризованого людства. На початку ХХІ століття такою новою релігією проголошується вже не позитивна філософія, як це було у Конта, а освіта. Так, відомий російський педагог Б. Гершунський пропонує освітню версію трансформації релігії на зразок класичного позитивізму: „За своїм духовним потенціалом і за суспільним статусом освіта може і повинна взяти на себе функцію нового, вибудованого на якісно іншій джерельній основі віровчення, і в цьому сенсі і в цьому її статусі – може і повинна стати світовою релігією, прийти на зміну … містичному вченню, заснованому на ірраціоналізмі, сліпій вірі та бездоказовій аксіоматиці, яка не відповідає духовним запитам розвитку людства, … гальмуючи його прогресивний розвиток” [5, с. 21]. Визначаючи у ХХ1 столітті перспективи освіти як „нової релігії”, Б. Гершунський, щоправда, є не стільки епігоном Конта, скільки продовжувачем утопічної просвітницької традиції з відголоссям освітнього космізму, притаманного німецькій класичній філософії. Тут варто зауважити, що поняття „освіта” (Bildung) у цій традиції не збігається за обсягом з його педагогічною версією, а має досить широке смислове поле, включаючи у себе такі смисли, як культура, формування [6, с. 9], і містять у собі потужний утопічний момент. Такі теоретичні побудови реанімуються в останні роки, у зв’язку з намаганням окреслити контури суспільства знань. Але вони не тільки не прояснюють можливості, передумови і перспективи такого суспільства, а й, як соціально не релевантні, відволікають від осмислення дійсних проблем сучасного релігійного виховання, яке у добу глобалізації самоорганізується як інтеркультурна комунікація.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Нагадаємо, що спалахи релігійного фанатизму, які виникають у різних регіонах світу і провокуються об’єктивними умовами сучасного суспільного життя, продовжуються у практиках міжнародного тероризму, запобігання руйнівних наслідків якого вже не може обмежуватися закликами до толерантності, а вимагає нагального здійснення гуманістичних настанов і розвитку міжлюдської солідарності в тому числі і засобами релігійного виховання, яке потребує модернізації.

Осмислення нової ситуації, у якій сьогодні здійснюється релігійне виховання і викладання предметів „релігія” та „релігієзнавство”, а також їхньої синтезованої модифікації, розкриває уразливі момент їхньої організації і здійснення, серед яких передусім треба назвати дисфункціональність, відрив від дійсності. Хоча філософи і педагоги, політики і громадськість сходяться у тому, що міжконфесійна ворожнеча, брак толерантності між віруючими можуть провокувати і загострювати конфлікти між представниками різних культур навіть в інтегрованому освітньому просторі.

Намагаючись уникнути або попередити конфлікти на релігійному і світоглядному ґрунті, західні філософи і педагоги висувають вимогу створення і обґрунтування таких навчальних програм, які б повною мірою ураховували ситуацію світоглядного плюралізму, що склалася на сучасному етапі суспільного розвитку. На метатеоретичному рівні ці зусилля виливаються у численні спроби створення „релігійної педагогіки для плюралістичного суспільства” [7, с. 184].

Розглянемо більш детально філософські обґрунтування такої педагогіки. Остання, як вже зазначалося вище, виходить з факту існування в розвинутих західних суспільствах політичного, культурного і світоглядного плюралізму, який створює рамкові умови для навчальних і виховних практик з предмету релігії та релігієзнавства. Як пише К. Гретляйн, „суттєвим завданням такої педагогіки релігії є формування у людини рефлексивного ставлення до цієї плюральності. Вихідним моментом релігійно-педагогічної рефлексії повинні бути важливі соціокультурні зміни” [7, с. 184]. Саме ця обставина змушує розширювати зміст і обрії традиційного релігійного виховання і релігійних дидактичних практик, а також виходити за межі формальних релігійних компетентностей.

Зауважимо, що попри реально існуючий мультикультуралізм та конфесіональний плюралізм західноєвропейський і американській освітній простір, хоча і визнається світським, але структурується, керуючись християнськими цінностями і орієнтирами, яким надається статус загальнолюдських. Відтак плюралістична релігійна педагогіки може бути легітимною лише як визнання з позицій християнської етики відповідальності за необмежене домагання людини на релігійну автономію, що передбачає забезпечення умов для її світоглядного самовизначення. В освітній площині ця умова трансформується у вимогу надання дітям і молоді „більш широкої орієнтації у духовній сфері, поєднуючи це зі спадщиною субстанціональних релігійних традицій” [8, с. 96].

У цьому зв’язку першорядного значення набуває проблема орієнтації взагалі і орієнтації в світоглядних пропозиціях зокрема. У сучасних філософських дослідженнях переконливо обгрунтовується, що орієнтація, якщо її розуміти як відкриття нових горизонтів і напрямків саморозвитку особистості не може задаватися зверху [9, с. 235]. Особливо це справедливо для духовного розвитку, адже тоталітарні настанови, як відомо, гальмують духовне зростання людини і навіть сприяють духовній деградації. Але, коли йдеться про дитину, варто зауважити, що вона потребує допомоги у виборі своєї життєвої орієнтації, тобто світоглядного виховання, активного формування світоглядної культури. Визнаючи за дитиною право на релігію, варто підкреслити, що це право має гарантуватися батьками, вчителями, церквою, громадянським суспільством. Зауважимо, що сучасні суспільства не виключають також атеїстичної світоглядної орієнтації. Усе це посилює роль інтеркультурної комунікації у релігійному вихованні і у процесі викладання предмету релігієзнавства у різних вікових групах та у різних формах навчання.

Спільне поле для розгортання такої комунікації конституюється у ході дискурсу щодо соціального статусу та екзистенціальної значущості віри.



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«ТЕХНІЧІ НАУКИ УДК 624.014 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРУЖНОДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ СИЛОСУ ЄМНІСТЮ 50 Т В.Г. Богза, кандидат технічних наук, доцент В.С. Шебанін, доктор технічних наук, професор Л.П. Шебаніна, кандидат технічних наук, доцент Миколаївський національний аграрний університет У статті розглянуто результати експериментальних досліджень пружно-деформованого стану силосу ємністю 50 т. Ключові слова: силос, пружно-деформований стан, несуча здатність Вступ. Сiльське господарство та...»

«Вісник Криворізького економічного інституту КНУ №1 – 2013 УДК 334.012.7 ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ РОЗМІЩЕННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИНЕСЕННЯ НА АУТСОРСИНГ Шендріков А.А., 2013 Таврійський національний університет ім. М.І. Вернадського У даній публікації проведений аналіз організаційної структури готельного підприємства стосовно до перспектив впровадження підходів аутсорсингу. Ключові слова: аутсорсинг, готель, інтенсивний розвиток, бізнес, ресурси, модель. Постановка проблеми. Кожен...»

«Вісник Криворізького економічного інституту КНУ №2 – 2013 УДК 338.2 ДЕРЖАВНІ НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ Андрюшко А.К., 2013 ДП «Кривбасстандартметрологія» З метою підвищення активності інноваційної діяльності підприємств в Україні, крім сприятливого економічного та правового середовища необхідне також сприяння держави в побудові інноваційної інфраструктури. Розглядаються проблеми державного сприяння розвитку інноваційної...»

«ЩОКВАРТАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОВІДКОВЕ ВИДАННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ЦЕНТРУ НАУКИ, ІННОВАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ № 3 (15) вересень 2012 р. Видання засноване Хмельницьким державним центром науки, інновацій та інформатизації Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації та Управлінням освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Рік заснування червень 2008 р. У НОМЕРІ: Новини Конференції-Семінари-Консультації Світ інновацій Реклама РЕДАКТОР РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 55 УДК 122:7.012 І.С. РИЖОВА (доктор філософських наук, професор кафедри дизайну) Запорізький національний технічний університет, Запоріжжя, Україна E-mail: ira_rizhova@mail.ru КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ЯК СПЕЦИФІЧНОГО СПОСОБУ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ І ВІЛЬНОГО ОСВОЄННЯ СВІТУ Розкривається сутність дизайнерської творчості, яка має людиновимірний характер, оскільки людина є креатором дизайнерського продукту, що вимагає...»

«УДК 334.012.82 ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ: СУТНІСТЬ ТА ПЕРЕВАГИ Є.О. Павлюк, асистент Миколаївський національний аграрний університет У статті досліджено сутність інтеграційних процесів в економіці. Визначено основні стадії розвитку інтеграційних зв’язків. Обґрунтовано переваги вертикальної та горизонтальної інтеграції для підприємств. Ключові слова: інтеграційні процеси, інтеграція, інтеграційні зв’язки, інтегровані підприємства. Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку...»

«Безопасность жизнедеятельности. Чрезвычайные ситуации. Учебное пособие/Под ред. Непомнящего А.В., Шилякина Г.П. Таганрог, 1993 г.12. Первая помощь при повреждениях и несчастных случаях/Под ред. Полякова В.А. М., 1990 г.13. http://mnvk-rizhavka.at.ua 14. http://ukautonews.ru 15. http://wikipedia.org Аннотация КОНЦЕПЦИЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ СРЕДСТВ БЕЗОПАСНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ АВТОМОБИЛЕЙ Дьяконов В., Дьяконов О., Курченко Я., Данова К., Малишева В., Фесенко Г., Скрипник О., Бокатова М....»

«УДК 330.322:631.145:339.5 Г.С. Тимофієва, канд. екон. наук, доцент Н.В. Жирок, І.В. Мітенко, магістранти Миколаївський національний аграрний університет СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ФАКТОР ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СВІТОВИХ РИНКАХ Постановка проблеми. В умовах глобалізації активної інтеграції України до світового співтовариства і, в той же час, зростання конкуренції на світових ринках посилення конкурентних переваг підприємства на конкретному світовому...»

«ЩОКВАРТАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОВІДКОВЕ ВИДАННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ЦЕНТРУ НАУКИ, ІННОВАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ № 3 (19) вересень 2013 р. Видання засноване Хмельницьким державним центром науки, інновацій та інформатизації Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації та Управлінням освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Рік заснування червень 2008 р. У НОМЕРІ: Новини Реклама Презентації Семінари Світ інновацій РЕДАКТОР РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Кравчук В.В. –...»

«УДК 070+575.834 Л. П. Федорчук, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) lfedorchuk@ukr.net ЖУРНАЛІСТ КОНВЕРГЕНТНОЇ РЕДАКЦІЇ: НОВІ ВИКЛИКИ ПРОФЕСІЇ У статті розглянуто роль журналіста і вимоги до професії в умовах розвитку конвергентних (нових) медіа. Описується суть конвергенції, причини виникнення і її рівні. Досліджено готовність українських медіа до процесу конвергенції. Постановка проблеми. В останнє десятиліття, коли світ заговорив про...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет радіоелектроніки ВИШНЯКОВА Юлія Валентинівна УДК 621.396.677.3 РОЗВИТОК МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ БАГАТОВХОДОВИХ РЕКОНФІГУРОВАНИХ АНТЕННИХ СИСТЕМ Спеціальність 05.12.07 – антени та пристрої мікрохвильової техніки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства...»

«УДК 338.43: 338.262.8 В.В. Лопушанська, канд. екон. наук, старш. викладач Миколаївський національний аграрний університет АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГАЛУЗЕЙ РОСЛИННИЦТВА У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Проблема формування Постановка проблеми. конкурентоспроможності рослинницької продукції в сучасних умовах набуває особливої актуальності внаслідок зростання національної відкритості нашої економіки та посилення конкуренції на міжнародному ринку. Обраний Україною...»

«10 Вісник Харківського національного університету № 1009 УДК. 159.925.37. Інтелект як складова особистості студента ВТНЗ (практичні результати дослідження) Бідюк І.А. В даній статті розкриваються особливості прояву невербального і вербального інтелекту у студентів технічних спеціальностей. Розкрите питання інтелекту, особливості розвитку поняття «інтелект» в психологічній літературі, особистості фахівця аерокосмічної галузі. Описані та практично відмічені особливості професійного інтелекту...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»