WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 7 |

«НАУКОВЕ ЖИТТЯ Реґуляція соціальної поведінки за ситуації УДК 316.62 нестабільності: віртуальний круглий стіл Анотація Проблема реґуляції соціальної поведінки за ситуації ...»

-- [ Страница 1 ] --

Наукове життя

Наукове життя

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Реґуляція соціальної поведінки за ситуації

УДК 316.62

нестабільності: віртуальний круглий стіл

Анотація

Проблема реґуляції соціальної поведінки за ситуації нестабільності обгово

рюється учасниками круглого столу з різних точок зору, які дають змогу прояс

нити її постановку і можливі шляхи розв’язання. Дискусія точиться навколо як

самого визначення соціальної поведінки, адекватної ситуації соціальної не стабільності, так і варіантів можливої концептуалізації цієї нестабільності.

Значну увагу приділено питанню про суб’єктивний вимір соціальної неста більності, а також відношенням між рівнями соціальної реальності (мікро–ме зо–макро), що виникають у процесі продукування реґулювальних імпульсів, здатних зрештою вплинути на реальний рисунок поведінкових проявів.

Ключові слова: соціальна поведінка, соціальна дія, соціальні практики, со ціальна трансформація, соціальна перехідність, соціальна революція, суб’єк тивна реальність, габітус, рутинізація, адаптація, мікро, мезо, макрореґу лятори соціальної поведінки Вступ Шановні колеґи! Пропонуємо вашій увазі результати роботи віртуального круглого столу, присвяченого проблемі соціальної поведінки за ситуації неста більності. Ідея такого круглого столу виникла у відділі соціальної психології Інсти туту соціології НАНУ, який зараз працює над зазначеною проблемою. Оскільки по передні обговорення продемонстрували жвавий інтерес до цієї теми з боку колеґ, які не є членами відділу, було вирішено перенести цю тему на дослідницький майдан чик Дослідницького комітету САУ із соціальної психології.

Рішення провести круглий стіл у віртуальному форматі було зумовлене низкою причин. Перша і найбанальніша — складність здійснення реального спілкування, громіздкість, витратність процедури його організації. У цьому сенсі віртуальність — просто вимушена заміна реальності. Проте є й інші арґументи на користь розвитку такого формату комунікації, що їх ми вважаємо обґрунтованими.

Віртуальність як така стає дедалі суттєвішою складовою нашої соціальності, ко мунікації невпинно набувають віртуального характеру. З приводу всіх плюсів і 178 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2011, 2 Наукове життя мінусів таких процесів можна полемізувати, але не можна заперечити їхньої фак тичності. А погодившись із цією фактичністю, доцільно спробувати скористатися ресурсами, що тутвідкриваються. Саме це ми й намагалися зробити, запропонував ши колеґам у форматі електронних повідомлень відповісти на кілька розгорнутих запитань, що стосуються проблеми реґуляції соціальної поведінки за ситуації не стабільності. Таким чином, на відміну від традиційних круглих столів, де формат висловлювань учасників задається лише загальною темою, тут запропоновані запи тання виступали у вигляді спрямувальних ліній, що концентрують увагу учасників на ключових (з точки зору організаторів) моментах обговорюваної проблеми. Учас никам було запропоновано сформулювати відповіді в обсягах, що не перевищують 2 тис. знаків, і це забезпечило стислість формулювань. Ще однією, на наш погляд, пе ревагою такого формату, була невимушена демократичність, яка при цьому відкри валася, — учасники давали відповіді за ситуації непоінформованості про те, що гово рять інші. Це запобігало спокусі вельми знайомого психологам “приєднання до лідера” — як відомі вчені, так і початківці могли висловлювати саме свою точку зору, не зважаючи на те, що говорять інші.

Звісно, у результаті вочевиднилися й явні мінуси — нам вдалося втягнути в дис кусію далеко не таке широке коло колеґ, як хотілося, — з усієї розсилки, що охоплю вала 53 адресати, відповіді надіслали лише 12 із них. Не відгукнулися навіть ті, хто попервах виявляв цікавість до проекту. Найімовірніше, це вади процедури, з якими в майбутньому намагатимемося впоратися. Другий момент, що завадив нам зробити матеріал привабливішим і живішим, — відсутність реальної дискусії. Вона могла ви никнути лише в результаті другого кола розсилки, від чого було вирішено відмови тися через і без того достатній обсяг матеріалу. Але в майбутньому нам видається доцільним додати до процедури цей етап.

Подібно до кожного сучасного проекту цей принципово відкритий і незаверше ний. Тому ми будемо вдячні за ваші відгуки, поради, пропозиції — як ті, що стосува тимуться змісту круглого столу, можливого розвитку теми, так і щодо його формату, самої процедури проведення. Надсилайте їх за електронною адресою організаторів проекту: lbevzenko@gmail.

com Щоби читачі могли стежити не лише за змістом дискусії, а й за самою процеду рою, цілком наводимо текст первинного звернення до наших учасників:

Звернення до учасників у форматі e mail розсилки Шановні колеґи! Дослідницький комітет САУ “Соціологія особистості” запла нував до виконання на 2011 рік тему “Реґуляція соціальної поведінки за ситуації не стабільності”. Розпочавши розгляд цієї проблеми в рамках семінарів, що проходили у відділі соціальної психології Інституту соціології НАНУ, ми дійшли висновку, що тема заслуговує на обговорення у значно ширшому колі вітчизняних соціологів.

Фактично процеси реґуляції досліджуються й описуються в різних контекстах у ба гатьох дослідженнях, проте найчастіше вони присутні там латентно, не актуалізую чись в авторських інтерпретаціях. У цьому зв’язку виправданою й актуальною видається спроба перевести проблематику реґуляції із латентного стану в явний, ак туалізувати цю тему в дискурсі вітчизняної соціології, спробувати зрозуміти в термінах соціологічної науки, як змінюється соціальна поведінка людини за умов, що їх визначають як “транзит”, “нестабільність”, “трансформації” тощо, якими є ме ханізми її можливої реґуляції. Запрошуємо Вас долучитися до нашого обговорення і взяти участь у роботі віртуального (в режимі електронних повідомлень) круглого столу, присвяченого цій проблемі.

Далі ми запропонуємо Вам кілька запитань, які ми вважаємо ключовими в плані розкриття цієї теми. Нам буде дуже цікаво довідатися про Вашу точку зору з приво

Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2011, 2 179Наукове життя

ду аспектів проблеми, що міститься в кожному з них. Самі формулювання запитань уже містять деякі концептуальні пропозиції. До цього ми пропонуємо ставитися як до стартової позиції, що полегшує входження в діалог, дає змогу від чогось від штовхнутися в процесі обговорення.

Ми, ясна річ, воліємо почути Вашу точку зору щодо кожного із запропонованих для обговорення запитань. Але будемо раді також відповідям лише на деякі з них, на ті, які здаватимуться Вам такими, що найбільшою мірою варті Вашої уваги. Будь яка Ваша точка зору для нас буде важливою і цікавою!

У роботі круглого столу взяли участь:

Керівник проекту: Злобіна Олена Геннадіївна, завідувач відділу соціальної пси хології Інституту соціології НАНУ, доктор соціологічних наук.

Координатор проекту: Бевзенко Любов Дмитрівна, провідний науковий спів робітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАНУ, доктор соціо логічних наук.

Бойко Наталія Леонідівна, старший науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАНУ, кандидат соціологічних наук.

Головаха Євген Іванович, заступник директора Інституту соціології НАНУ, го ловний редактор часопису “Соціологія: теорія, методи, маркетинг”, доктор філософ ських наук.

Загороднюк Тетяна Юріївна, молодший науковий співробітник відділу соціаль ної психології Інституту соціології НАНУ.

Зоткін Андрій Олексійович, науковий співробітник відділу соціальної психо логії Інституту соціології НАНУ, кандидат соціологічних наук.

Катаєв Станіслав Львович, професор кафедри соціології та соціальної роботи Запорізького Класичного приватного університету, доктор соціологічних наук.

Мартинюк Ігор Орестович, провідний науковий співробітник відділу соціаль ної психології Інституту соціології НАНУ, доктор соціологічних наук.

Ненько Олександра Євгеніївна, молодший науковий співробітник факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат соціологічних наук.

Паращевін Максим Анатолійович, старший науковий співробітник відділу со ціальної психології Інституту соціології НАНУ, кандидат соціологічних наук.

Резнік Олександр Станіславович, старший науковий співробітник відділу со ціальної психології Інституту соціології НАНУ, кандидат соціологічних наук.

Саєнко Юрій Іванович, завідувач відділу соціальної експертизи Інституту со ціології НАНУ, доктор економічних та соціологічних наук.

Соболєва Наталія Іванівна, провідний науковий співробітник відділу соціаль ної психології Інституту соціології НАНУ, доктор соціологічних наук.

Черниш Наталія Йосипівна, завідувач кафедри історії і теорії соціології Львів ського національного університету ім. Івана Франка, доктор соціологічних наук.

Запитання 1 Розпочнемо із самого поняття соціальної поведінки. Смислове наповнення цього поняття вельми розмите — від розуміння соціальної поведінки як соціальної дії, за якою стоїть певний задум, проект, до біхевіористського тлумачення, що відводить соціальній поведінці роль реакції на соціальні стимули. Серединну по зицію на цій смисловій осі може посісти розуміння соціальної поведінки як сукуп ності соціальних практик, міра усвідомлення чи неусвідомлення яких може бути різною залежно від обставин. Як Ви вважаєте, який із запропонованих смисло вих акцентів є найбільш адекватним для вивчення соціальної поведінки за си туації нестабільності? Можливо, є інші варіанти смислового наповнення? Чи

–  –  –

потрібно намагатися дати чіткіше визначення або достатньо окреслити ца рину смислів, які будуть експлуатуватися в процесі роботи?

C Олександра Ненько: Мені імпонує визначення соціальної поведінки через по няття “практик” (як інваріанта визначення, наведеного в запитанні), бо це дає можливість максимально включити вимір мінливих соціальних відносин, в якому, власне, й відбувається поведінка. Соціальні відносини я розглядаю з по зиції теорії мереж. Про мережний характер соціальних взаємодій, а отже, й по ведінки, не говорять ані біхевіористська, ані “веберівська” парадигма. Вони та кож не ставлять акцент на джерелах змін і динаміки соціальної поведінки вихо дячи із системи соціальних взаємодій, а спираються на спрощену структуру “стимул–реакція” або пояснення суб’єктивного смислу, не приділяючи уваги взаємності (reciprocity) соціальних відносин. На мій погляд, ці дві парадигми зберігають наліт психологічності, тобто орієнтації на вивчення поведінки на рівні індивідуальної свідомості.

Наявне в запитанні “серединне” визначення звужує вимір практик до виміру усвідомленості, тобто випускає з фокусу комплексність чинників. Я б розташувала це визначення поза віссю “інстинктивна поведінка (фактично об’єктивна реакція) — гіперосмислена індивідуалізована поведінка”. На мій погляд, поведінка, втілена у певних соціальних практиках, уже має деяку міру “усвідомленості”, що ґрунтується чи то на схемах здорового глузду, позаяк соціальні суб’єкти завжди спираються на попередній досвід при прийнятті рішень, чи то на такій рефлективності, як інтелек туальна, що передбачає відмову від спрощених схем досвіду, пошук більш ра ціональних варіантів мислення та діяння, аж до інноваційних. Таким чином, деяка “усвідомленість” присутня в соціальній поведінці неодмінно.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Я гадаю, що важливо також ураховувати у визначенні компонент, який пов’яза ний із виміром усвідомленості, але ще не був названий, а саме вимір “несвідомого” у фрейдистській та юнґіанській інтерпретаціях. Про цінність цього компонента в першій інтерпретації свідчить уже сила силенна гуманітарного гумору на тему несвідомого, хоча цей доказ навряд чи здатен переконати “серйозних” соціологів.

Друга інтерпретація несвідомого, на мій погляд, у принципі не популярна в со ціологічному середовищі, хоча звертає увагу на доволі серйозні моменти колектив ної зв’язності. Концепт “несвідомого” сильний тим, що позначає як джерела несвідо мого сублімовану соціальну взаємодію. Акцент на “несвідомому” важливий за ситу ації нестабільності та фрустрації. Варто пам’ятати, що непередбачені чинники (рад ше їхня часткова репрезентація) мають стати фактом для системи (свідомості), щоб почати впливати на соціальну поведінку.

Мені важко зараз дати уточнене визначення соціальної поведінки (згодна з тим, що її компонентами можуть бути “практики” і певна міра усвідомленості). Вважаю одним із можливих шляхів розвиток визначення в коґнітивних рамках теорії мереж або систем соціальних взаємодій. Це було б корисно і з огляду на контекст не стабільності.

C Максим Паращевін: Найкращою є окреслена серединна позиція. Соціальна по ведінка завжди балансує на межі усвідомленості та неусвідомленості (автома тизму), і це має місце в будь якій ситуації. Хіба що за умов нестабільності не усвідомлені, автоматичні складові соціальної поведінки зменшуватимуться внаслідок недостатньої відповідності їх наявним умовах. При цьому можна вирізняти активну (набір дій, спрямованих на зміну навколишнього середови ща або пристосування його до себе) і ре активну (дії, спрямовані на пристосу вання до дій інших суб’єктів, радше захисні дії) соціальну поведінку. Коли лю

Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2011, 2 181Наукове життя

дина (або група) реалізує певні дії, спрямовані на задоволення своїх потреб та інтересів, поведінка буде продуманою, калькульованою. У випадках реактивної поведінки вона може бути як свідомою, зваженою, так і автоматичною. Від повідно і в першому, і в другому випадку соціальна поведінка може формувати ся й реалізовуватися як через певні шаблони, певний набір дій, які вже довели свою ефективність, так і через формування нових способів і форм поведінки. За стабільних умов перевагу матиме ре активна соціальна поведінка, тоді як за умов нестабільності значно актуалізується потреба в активній поведінці, оскільки звичні та знані її форми та способи втрачають дієвість.

Що ж до способу визначення, то, на мою думку, потрібна достатньо чітка й окреслена дефініція соціальної поведінки, і в цьому разі це цілком можливо. Стосовно конкретної форми визначення можна дискутувати, але кілька ключових моментів можна вирізнити. По перше, має йтися про дії або практики; до соціальної по ведінки слід віднести лише безпосередню фізичну активність, без ставлення, думок, оцінок. По друге, це дії, спрямовані на зміну поведінки інших людей чи груп або на зміну власної поведінки під впливом інших людей/груп.

C Станіслав Катаєв: Мені більше імпонує такий варіант: “розуміння соціальної поведінки як сукупності соціальних практик, міра усвідомленості чи неусвідом леності яких може бути різною залежно від обставин”. Гадаю, що чіткі визначен ня обмежують дослідника формальними рамками. Нюанси ліпше увиразню ються, якщо “окреслити царину смислів, які будуть експлуатуватися в процесі роботи”.

C Наталія Бойко: Дискусії про різні підходи в науковому дискурсі — тема вічна й невичерпна. У принципі, я як соціальний психолог — не прихильник розуміння соціальної поведінки в рамках класичної біхевіористської традиції, оскільки таке розуміння дещо спрощує і звужує дослідницьке поле, збіднює й при мітивізує проблематику. Одначе в рамках запропонованого вами аспекту ви вчення соціальної поведінки за ситуації нестабільності, на мій погляд, саме біхевіористський підхід, але в його сучасному модерновому розумінні може ви явитися найбільш конструктивним і продуктивним. Адже тут уже заданий соціальний подразник, тобто ситуація нестабільності, а також передбачається аналіз реакції на нього, зокрема як людина поводитиметься в такій ситуації, як вона реаґуватиме на конкретну задану ситуацію (стимул–реакція).



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 7 |
Похожие работы:

«{ Соціологія } 177 УДК 316.7 Практики читання Людмила СКОКОВА, канд. соц. н. в умовах інформатизації повсякденного середовища В статті розглядаються стан і зміни практик читання (преси, художньої, фахової літератури) в контексті стрімкого поширення інформаційно-комунікативних технологій в повсякденному житті населення українського суспільства. На основі даних соціологічних опитувань фіксуються обсяги читацьких аудиторій та їх динаміка, певні зміни у пріоритетах щодо носіїв інформації – від...»

«ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2 к тому, чтобы подчиняться разуму, чувствам, и ограничивается поверхностной чувственностью, которая приводит его в состояние отрешенного миросозерцания. В результате его чувственный мир приобретает форму неких канонов, абстракций, фантастических видений. И этому есть объяснение: для акта богослужения существенной оказывается такая особенность музыки как ее эмоциональная обобщенность,...»

«1 СІГОВ КОСТЯНТИН (бібліографія) Сігов К. Вигнання та свобода: Шлях Миколи Бердяєва: [Рубрика “Київське коло”] // Філософська і соціологічна думка. – 1989. – №11. – С. 78-85. Сігов К. Людина поза грою і людина, яка грає: Вступ до філософії гри: [Скорочено. Стаття перша та друга. Фрагмент майбутньої книги з філософії гри] // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – №№ 4, Konstantin Sigov. L’homme hors-jeu et l’homme qui joue: Introduction la philosophie du jeu: Introduction la philosophi du...»

«Київський міжнародний Державна соціальна служба інститут соціології для сім’ї, дітей та молоді Огляд програм ресоціалізації для споживачів наркотиків серед молоді та підлітків Київ – 2010 УДК 364.692 053.6:615.015.6:364 786.2 ББК 55.148 О 37 Авторський колектив: Євгенія Польщикова, Олександр Красновський, Оксана Панасенко Редактор: Олександр Дишлевий Рецензент: Наталя Миколаївна Харченко, кандидат соціологічних наук Підготовлено та видано за сприяння Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні...»

«Інформаційний вісник 4 (52) 2014 Київ 2014 ББК 78.347. 242(4Укр) Б 59 Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 4 (52) 2014 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2014. – 88 с. В інформаційному віснику «Бібліосвіт» висвітлюються інноваційні методи та досвід роботи закордонних і вітчизняних спеціалістів бібліотечної справи; публікуються статті про виховання патріотизму в української молоді, а...»

«Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна ‘2013, № 1053 УДК 316: 330.544.2 ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СПОЖИВЧИЙ ВИБІР Вакуленко Світлана Миколаївна – кандидат соціологічних наук, докторант кафедри прикладної соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна У статті розглядаються можливості застосування соціально-комунікативних технологій для впливу на вибір споживачів. Зазначається, що в сучасному суспільстві найбільш ефективними...»

«ISSN 0130-9188 КНИЖКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ Літопис журнальних статей Державний бібліографічний покажчик України №7 ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА IVAN FEDOROV КНИЖКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ BOOK CHAMBER OF UKRAINE, імені ІВАНА ФЕДОРОВА STATE RESEARCH INSTITUTІON Національна National бібліографія України bibliography of Ukraine ЛІТОПИС JOURNAL ЖУРНАЛЬНИХ ARTICLES СТАТЕЙ CHRONICLE Державний бібліографічний State bibliographic index покажчик України of Ukraine Виходить 2 рази на місяць Issued semimonthly...»

«Generated by Foxit PDF Creator © Foxit Software http://www.foxitsoftware.com For evaluation only. Дмитро Ягунов Загальна превенція як мета покарання (філософсько-правовий та кримінологічний аналіз) Надруковано Актуальні проблеми європейської інтеграції. Збірник статей з питань європейської інтеграції та права.Випуск шостий / За ред. Д.Ягунова. Зі вст. сл. Д.Ягунова. Одеса: Видавництво «Фенікс», 2011. – 178 с. (укр., рос. та анг. мовами). Сторінки 84-114. До постановки проблеми Відповідно до ст....»

«ББК 66.094 МАРАСЮК Сергій Станіславович, аспірант каф. філософії, соціології державного управління, Дніпропетровський реґіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ЯК ЧИННИК ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ Досліджується український національний характер у контексті процесів державотворення в Україні. Розглядаються основні чинники формування української вдачі з огляду на здатність до самоорганізації...»

«35 НЕФОРМАЛЬНИХ ПРАКТИК У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ Київ – 2014 Рекомендовано до друку Науково-програмною радою Центру політико-правових реформ Це видання здійснене завдяки фінансовій підтримці Програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів та Програми реформування кримінального судочинства та боротьби з корупцією Департаменту юстиції США Посольства США в Україні (OPDAT) 35 неформальних практик у кримінальному судочинстві України / О. А. Банчук, І. О. Дмитрієва, Л. М. Лобойко, З....»

«Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ Методичні рекомендації Чернівці “Рута” ББК 60.550.325.1я7 С 693 УДК 316.346.32–053.6(07) Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного універсистету імені Юрія Федьковича С 693 Соціологія молоді: методичні рекомендації / Укл. Т.В.Медіна. – Чернівці: Рута, 2008. – 40 с. Методичні рекомендації систематизують зміст і конкретизують завдання при вивченні...»

«Бхагават катха. – Діллі, 1994 – 425 п. Віджайендр Снатак. Радга Валлабг сампрадай: сіддгант аур сагітья. – Діллі, 1990 – 357 п. Говіндтрігунаят. Кабір кі вічардгара. – Аллагабад, 1975 – 387 п. Діндаял Гупт.Аштачхап аур Валлабга сампрадай.– Діллі, 1985 – 367 п. Міра Баї аур ункі падавалі. – Діллі, 1995 – 406 п. Нарада бгакті сутра. – Агра, 1978 – 178 п. Нітьянанд Шарма. Радга Валлабга сампрадай. – Агра, 1991 – 245 п. Рамчандр Шукла. Трівені. – Діллі, 1967 – 345 п. Шанділья бгакті сутра. – Агра,...»

«Денисенко І.Д. 205 РОЗДІЛ ІІІ. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ УДК 141.7: 316.614 МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОНТЕКСТАХ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ І.Д. Денисенко, доктор філософських наук, професор У статті розглядаються методологічні засади і перспективи моделювання поведінки особистості в сучасних соціокультурних контекстах. Акцент робиться на моменті відповідності процесів соціалізації та індивідуалізації особистості сучасним умовам розвитку суспільства....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»