WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«УДК 371.13 І.В. Ревенко ХУДОЖНЄ МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ХУДОЖНЬОПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ У статті розглядаються особливості художнього мислення особистості в ...»

УДК 371.13

І.В. Ревенко

ХУДОЖНЄ МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ХУДОЖНЬОПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

У статті розглядаються особливості художнього мислення

особистості в процесі пізнання мистецтва. Розкривається значення

розвитку художнього мислення майбутнього вчителя як основи його

художньо-пізнавальної діяльності.

Ключові слова: художній образ, художнє мислення, асоціація,

майбутній учитель.

В статье рассматриваются особенности художественного мышления личности в процессе познания искусства. Раскрывается значение развития художественного мышления будущего учителя как основы его художественно-познавательной деятельности.

Ключевые слова: художественный образ, художественное мышление, ассоциация, будущий учитель.

The peculiarities of person’s artistic thinking in the knowledge of art are considered in the article. The meaning of development future teacher’s artistic thinking as a basis for his artistic and cognitive activity is revealed.

Keywords: artistic image, artistic thinking, association, future teacher.

Постановка проблеми. У контексті гуманізації сучасної освіти виховання духовно багатої, гармонійної, творчої особистості стає однією з найактуальніших проблем. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є художньо-естетичне виховання особистості. Як зазначено в Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку дітей. Організація художньо-естетичного сприймання творів мистецтв у процесі виховання школярів вимагає від учителя відповідної підготовки, зокрема розвиненості художнього мислення.

Актуальність проблеми розвитку художнього мислення майбутнього вчителя вимагає її ґрунтовного вивчення. Отже, виникає необхідність аналізу наукових поглядів на природу цього феномену.

Загальній проблемі формування художнього мислення особистості присвячена значна кількість наукових праць, у яких розглядаються різні аспекти: художнє мислення як різновид образного мислення (М. Бахтін, М.

Каган, О. Оніщенко та інші); вивчення художнього мислення в контексті естетичної теорії (Ю. Борєв, О. Мігунов, О. Поліщук та інші); особливості мислення в педагогічній діяльності (О. Абдулліна, Д. Гоноболін, Н.

Кузьміна, Л. Момот, В. Сластьонін та інші); художньо- естетичний розвиток дітей та студентської молоді (М. Кириченко, М. Лещенко, Л. Масол, Г.

Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, О.Щолокова та інші).

Мета статті полягає в розкритті особливостей художнього мислення як основи художньо-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя гуманітарного профілю.

Виклад основного матеріалу. Спілкування з мистецтвом, засвоєння художньо-естетичних знань вимагає певного типу мислення. Ми погоджуємося з думкою Н. Калашник, Н. Зацепиної [3] та інших учених, які вважають, що художньо-естетичне сприймання мистецьких творів, формування естетичних почуттів, суджень, смаків, усіх складових естетичної свідомості та здатність теоретичного осмислення - явища співвідносні, тобто бачення, відчуття людини завжди смислове, опосередковане розумінням, мисленням.

Мислення як психічний процес полягає у свідомому відбитті дійсності в таких об’єктивних її властивостях, зв’язках та відношеннях, які недоступні безпосередньому чуттєвому сприйманню, є провідною психологічною функцією в інтелектуальній роботі та пов’язаний з іншими пізнавальними процесами - сприйманням, увагою, пам’яттю, уявою, уявленням, мовою [4].

Основною формою художнього мислення є художній образ. Такий тип мислення можна визначити як активну інтелектуальну діяльність, спрямовану на таке перетворення образів, яке б забезпечувало функцію сутнісного відбиття дійсності, тобто дозволяло б репрезентувати одиницям образної системи загальні, внутрішні, необхідні зв’язки. Але спосіб перетворення повинен бути таким, щоб об’єкт не втрачав властивостей образної наочності [11, с. 10].

Предмети та явища навколишнього світу відбиваються у свідомості людини в певних образах, що виконують звичайну роль у процесах пам’яті, уяви, мислення. Але окрім образа-уявлення у свідомості виникає і більш глибокий образ-узагальнення як складна форма мислення, що вбирає до себе загальне та особливе. Таке узагальнення є основою художнього образу, який відбиває реальний стан співвідношення форми й змісту життєвих явищ, несе в собі все естетичне багатство дійсності [6, с.20-21]. На думку Ю. Борєва [1, с.119], художній образ - це таке узагальнення, яке розкриває в конкретночуттєвій формі суттєве для ряду явищ.

Наступною особливістю художнього мислення є типізація художніх образів. Вона передбачає визначення головного, відмову від другорядного, несуттєвого та, водночас, суто індивідуальне, чуттєво-конкретне вираження цього загального. О. Мигунов вважає, що типізуюча сторона художнього образу підпорядковується ідеалізуючій, в результаті чого з’являється певний образ-схема, завдяки якому досягається найвищій ступінь художнього абстрагування [7, с.26] Художній образ, як і поняття, несе в собі інформацію про найбільш суттєві ознаки предмета. Але поняття як основна форма наукового мислення є абстракцією, яка не здатна відбити все багатство та розмаїття естетичної суті навколишньої дійсності. Художній образ, на відміну від понятійних абстракцій, є органічною єдністю типового та конкретного, загального та одиничного, нерідко буває глибше та повніше поняття. Одне й те саме явище може бути відбито в різних художніх образах [6]. Різниця між образом і поняттям полягає в тому, що поняття цілком охоплює певний клас, включає в себе всі можливі значення об’єктів, що належать до цього класу, а образ представляє лише один об’єкт з цього класу, але об’єкт яскравий, типовий.

Якщо поняття виражає загальні ознаки цілого класу, то художній образ відбиває такий об’єкт, який у своїй індивідуальності найбільш відповідає ознакам загального [10, с.68-69].

Естетичний зміст художнього образу передається художньою формою, для створення якої автор використовує комплекс різних засобів виразності, а саме: колір, світлотінь, композиція, фактура, перспектива та інші засоби - у живопису; тембр, інтонація, ритм, артикуляція, динаміка, агогіка, тощо - у музиці; метафора, епітет, гіпербола, антитеза та інші - у літературі. Вплив мистецтва на свідомість та почуття людини залежить від того, наскільки повно виразні засоби в певному творі розкривають зміст художнього образу та від здатності людини диференційовано відчувати, аналізувати та розуміти виразність цих засобів. Процес пізнання художнього образу, усвідомлення головної ідеї твору уявляє собою рух від цілісного сприймання образу через емоційно-чуттєве освоєння до його теоретичного осмислення, від теоретичного осмислення до емоційно-раціонального осягнення на якісно новому рівні.

Однією з особливостей впливу художнього образу є те, що цей вплив має асоціативну природу. Поняття «асоціація» (від латинського associatio з’єднання) визначається як закономірний звП язок між окремими подіями, фактами, предметами або явищами, що відбиті в свідомості та закріплені в пам’яті [5].

Асоціації становлять одну з корінних ознак мислення людини на всіх рівнях життєдіяльності: практичному, науково-теоретичному, художньотворчому. Асоціації у мистецтві як образне уявлення виступають засобом опанування художніх явищ. Асоціативність одна з характерних властивостей художньо-естетичного сприймання. А. Семашко та У. Суна [9, с. 16] характеризують специфіку процесу естетичного сприймання як зіставлення чуттєвого образу, що виникає в процесі відбиття певних предметів або явищ дійсності, з раніше створеними образними уявленнями або асоціаціями, які зберігаються в пам’яті або закріплені в культурносторичному досвіді людства.

Образи, які виникають у свідомості суб’єкта діяльності під час сприймання об’єктів пізнання, зв’язуються між собою за принципом подібності, аналогії, протиставлення тощо. Відповідно до цих принципів асоціації поділяють на декілька видів. Традиційно розрізняють прості та складні асоціації. Прості асоціації - це такі асоціації, які пов’язують між собою тільки два уявлення: асоціації за суміжністю, за схожістю, за контрастом, за каузальністю.

Асоціації за суміжністю уявляють собою встановлення зв’язків між предметами та явищами за ознакою просторово-часових відносин. У цьому випадку асоціації виникають під час сприймання предметів, що розташовуються близько один від одного в просторі або йдуть безпосередньо один за одним у часі. Асоціації за схожістю виникають у тому випадку, коли предмети або явища чимось схожі. За контрастом асоціюються контрастні, протилежні факти або явища. Асоціації за каузальністю створюються за ознакою причинно-наслідкових відносин.

Основу знань складають асоціації більш високого рівня, складні, або смислові, що відбивають об’єктивні зв’язки між декількома уявленнями і утворюють асоціативні комплекси. Л. Виготський [2], використовуючи поняття асоціацій у своїй теорії розвитку мислення, розглядав асоціативний комплекс як етап онтогенезу мислення, який передує становленню наукових понять.

Ю. Самарін поділяє всі асоціації на декілька видів, а саме [8]:

локальні, які уявляють собою зв'язок між окремими фактами сприйманнями), безвідносно до системи цих явищ;

частково-системні - найпростіші системні асоціації, що виникають під час вивчення предмета або явища і передбачають прості порівняння та узагальнення (але при цьому отримані знання не зіставляються із суміжними знаннями);

внутрішньо-системні, що забезпечують пізнання цілісних систем знань у межах предмета (причинно-наслідкові, часові, просторові, кількісні та ін. зв’язки);

міжсистемні, міжпредметні, які поєднують різні системи знань, зв’язки на межі систем (предметів), де виникають спільні поняття.

Кожен вид мистецтва має свою художню мову (стійкі структури, прийоми, засоби виразності) пов’язану з певними художніми асоціаціями (локальними, частково-системними, внутрішньо-системними), практичне оволодіння якими дає можливість розуміти даний вид мистецтва. Художні образи можуть викликати у людини різні емоційні, образні, зорові, слухові, рухові та інші асоціації, які пронизують художньо-пізнавальну діяльність, створюючи різнопланові асоціативні комплекси. Уміння користуватися асоціаціями, навичка їх комбінування виступає як здатність особистості до образного асоціативного мислення, що визначає якість художньо естетичного сприймання. У контексті нашого дослідження важливе значення для формування в майбутніх учителів інтегративних знань мають міжсистемні, міжпредметні асоціації, які дозволяють встановлювати зв’язки між художніми явищами та культурно-історичними фактами, розуміти життєву основу художнього образу, більш глибоко сприймати твори мистецтва.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Як нерозривна єдність емоційно-чуттєвих та смислових моментів художній образ одночасно виступає засобом і формою опанування дійсності в мистецтві. Тому, у процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до художньо-естетичного виховання школярів слід ураховувати, що осягнення мистецтва є складним емоційним та інтелектуальним процесом, оскільки у ньому за зовнішньою конкретністю його творів ховається щось більше, цілісне та суперечливе, що необхідно відчути, пережити, усвідомити.

Отже, з огляду на природу мистецьких явищ, важливим механізмом здійснення процесу сприймання та осмислення художніх образів можна визначити художнє мислення, яке функціонує як цілісна система інтелектуальних форм відбиття та є необхідним для опанування мистецтва, розуміння образного змісту, художньої та естетичної цінності його творів, набуття відповідних знань.

Розвиток художнього мислення як складової професійного мислення майбутніх учителів гуманітарного профілю є важливим фактором їхньої підготовки до художньо-естетичного виховання школярів. Такий механізм мислення виступає головним методом художньо-пізнавальної діяльності майбутніх учителів, який дає можливість осягати естетичну суть життєвих явищ, відображених у мистецтві, через емоційно-раціональне осмислення художніх образів та формувати цілісне уявлення про художню культуру взагалі. Розвиток художнього мислення в майбутніх учителів означає вдосконалення розумових якостей, операцій і процесів, видів і форм мислення студентів відповідно до завдань та умов художньо-естетичної діяльності на основі мистецьких знань, культурно-історичних фактів, за допомогою відповідної системи їх засвоєння та використання, що забезпечує високий рівень розумової активності у студентів.

Для активізації розумової діяльності майбутніх учителів, розвитку навичок художнього мислення можливе використання таких методичних прийомів, як виконання творчих завдань на аналогію, асоціацію, порівняння виразних засобів та художніх прийомів у різних видах мистецтв, перенос знань художньої мови одного виду мистецтва для пізнання іншого, створення художньо-образної характеристики певної епохи, завдань на атрибуцію.

Висновки і перспективи подальших досліджень.

На основі аналізу культурологічної, мистецтвознавчої та педагогічної літератури визначено особливості художнього мислення особистості, які обумовлені характеристиками сприймання та творення художнього образу, як-от:

узагальнення, типізація, абстрагування, асоціативність. Розвиненість художнього мислення є показником культури художньо-естетичного сприймання та основою пізнання мистецтва, отже, має виняткове значення для художньо-пізнавальної діяльності майбутніх учителів. Перспективним напрямом подальших досліджень є пошук та розробка ефективних методів розвитку художнього мислення майбутніх учителів.

Література:

1. Борев Ю.Б. Эстетика: Учебник / Ю.Б. Борев - М.: Высш. шк., 2002. с.

2. Выготский Л.С. Психология / Л.С. Выготский. М.: Изд-во ЭКСМОПресс, 2000. - 1008 с.

3. Калашник Н.Г., Зацепина Н.А. Прикладная густосология: Пособие по формированию эстетических вкусов детей и молодежи / Н.Г.

Калашник,

4. Н.А. Зацепина. - Запорожье: Изд -во «Полиграф», 2004. - 255 с.

5. Кандибович Л.А. Психология высшей школы / М.И. Дьяченко, Л.А.

Кандыбович. - Мн.: Тесей, 2003. - 352 с.

6. Крутецкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед. училищ / В.А.

Крутецкий. Изд. 2-е, перераб и доп. - М.: Просвещение, 1980. - 352 с.

7. Лихачев Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников: Учеб.

Пособие по спецкурсу для студентов пед. Ин-тов / Б.Т. Лихачев. - М.:

Просвещение, 1985. - 176 с.

8. Мигунов А.И. Искусство и процесс познания / А.И. Мигунов. - М.:

Изд-во Моск. ун-та, 1986. - 128 с.

9. Самарин Ю.А. Очерки психологии ума. Особенности умственной деятельности школьников / Самарин Ю.А. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 504 с.

10.Семашко А.Н. Развитие эстетической культуры молодежи / А.Н.

Семашко, У.Ф. Суна. - М.: Знание, 1980. - 64 с.

11.Тарасенко Г.С. Взаємозв’язок естетичної та екологічної підготовки вчителя в системі професійної освіти: монографія / Г.С. Тарасенко. Черкаси: «Вертикаль», 2006. - 308 с.

12.Художествено-эстетические ценности в системе культуры: Межвуз.

сборник научных трудов / Ред. коллегия: Н.И. Воронини, И.В. Клюева, М.Н. Афасижев. - Саранск, 1990. - 140 с.



Похожие работы:

«99 16. Cohen B. Short-range corrections for migrant bird tracks on search radars // Cohen B., Williams T.C. / J. Field Ornith. – 1980. – Vol. 51. – P. 248-253.17. Krijgsveld K.L. Baseline studies North Sea wind farms: fluxes, flight paths and altitudes of flying birds 2003Krijgsveld K.L, Lensink R., Schekkerman H. Netherlands: Bureau Waardenburg bv, Culemborg, 2005.– P. 22-34.18. van Gasteren H. Kwantificering van vogelbewegingen langs de kust bij IJmuiden: een radarstudie / van Gasteren H.,...»

«УДК 371.3:378.147 ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНО-ГУМАНІСТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В. Н. БАГРІЙ Професійна підготовка сьогодні проходить важливий етап, важливе становлення, тож існує необхідність у висококваліфікованих працівниках та інтенсифікації діяльності фахівців даної сфери. Становлення професії соціального педагога не позбавлене помилок і протиріч. Питання змісту діяльності професій соціальної сфери є найбільш новим та складним. Реальна й перспективна галузь...»

«УДК 351.851:681.518 ДОСВІД СІНГАПУРУ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ Ватковська М. Г. Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, проректор, к.філос.н. Проводиться аналіз стану розвитку електронного урядування у сфері освіти Сінгапуру. Увага акцентується на особливостях надання освітніх послуг, їх тематичній спрямованості. Наголошується на тому, що рівень розвитку електронного урядування Сінгапуру в цілому та сфери освіти зокрема, перебуває...»

«УДК 37.013.73(410) ЛІБЕРАЛЬНІ ОСВІТНІ РЕФОРМИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ ІДЕЙ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ Катерина Стеценко Київ Автор детально розглядає основні реформи в системі освіти Великобританії кінця XX століття, звертаючи увагу на їх причини, цілі та результати; аналізується доцільність актуалізації позитивних зрушень освітніх процесів Об’єднаного Королівства в контексті філософії освіти України. Ключові слова: освіта, навчання, освітні реформи, лібералізм, освіта...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 15 (250), Ч. І, 2012 УДК 378.091.33-027.22 О. І. Єфремова ОСВІТНІ ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ РОЛЬОВОЇ ГРИ У ВИЩІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ШКОЛІ Формування знань та професійних навичок майбутніх фахівців є першочерговим завданням вищої професійної школи. Майбутні фахівці повинні залучатися до інтенсивної інтелектуальної, пізнавальної та творчої діяльності. Широкі можливості для цього надає використання ігор. Серед різноманіття ігор особливо важливі для становлення майбутнього...»

«Педагогічні науки МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ФАХОВО-ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ УДК 378.1:34 О. С. Федорчук Поняття фахово-інформатична компетентність правознавця – це інтегративна особистісна характеристика, складне індивідуально-психологічне утворення, яке поєднує ціннісні орієнтації, мотивацію, досвід діяльності, особистісні якості, професійні теоретичні знання, знання інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ) та практичні інформатичні...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 19 (254), Ч. І, 2012 Grytzuk E. S. The way of realization of professional trend in the process of mathematical training of students of engineer specialties The article deals with the research of the ways of improvement of professional trend of mathematical training of engineer specialties’ students; the consistency of mathematical training is proposed; the stages of forming of professionally orienting mathematical skills of engineer specialties’ students are...»

«Педагогічні науки КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ НИМИ СЛУЖБОВИХ ЗАВДАНЬ З ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УДК 355.23:159.9.07 С. В. Чернова Значне зростання обсягу завдань, що вирішує Державна прикордонна служба України (ДПСУ), призводить до ускладнення процесів управління оперативно-службовою діяльністю, суттєво змінює характер діяльності керівного складу органів охорони державного кордону, відділів прикордонної служби і вимагає...»

«УДК 37.013.42:613 ПОЛІЩУК Віра Аркадіївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІЗ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ШКОЛЯРІВ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ У статті актуалізовано проблему доцільності спрямування соціально-педагогічної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів на формування здорового способу життя школярів:...»

«УДК 37.013.42 О.І.Рассказова ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОСТІ УЧНІВ ЯК НАПРЯМ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У статті обґрунтовано значення та розкрито сутність соціальнопедагогічної діагностики соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти, представлено відповідний методичний інструментарій. Ключові слова: соціальність учнів, соціально-педагогічна діагностика, інклюзивна освіта, матриця оцінки соціальності учнів. В статье обоснованно значение и раскрыта сущность...»

«Педагогічні науки ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОЗРОБКИ ТЕСТІВ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ТА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ВИЩІЙ ВІЙСЬКОВІЙ ШКОЛІ УДК 355.232.1;378.147;37.018 С. І. Дяков Світовий педагогічний досвід констатує постійно зростаючу роль застосування у вищих навчальних закладах тестових форм контролю й оцінювання знань слухачів та студентів. Останнім часом значна увага приділяється цьому питанню і в українській вищій (у тому числі військовій) школі. Про це свідчить велика...»

«УДК 378.013 (076.5) д. пед. н., проф. Вітвицька С.С. (ЖДУ імені Івана Франка) ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ ДО САМОРЕАЛІЗАЦІЇ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У статті проаналізовано підходи до визначення понять „мислення”, „творче мислення”, „саморозвиток”, „самореалізація”, „інноваційна діяльність”, „інформаційнокомунікаційні технології”, „інформаційна культура”; висвітлено досвід підготовки магістрів освіти до самореалізації в інноваційній...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 15 (250), Ч. ІІ, 2012 УДК 378.018.43 С. О. Переяславська ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ ДИДАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Ефективність процесу підготовки майбутніх учителів інформатики багато в чому залежить від форм подання дидактичного матеріалу. Найбільш ефективним є різноманітне подання інформації за допомогою тексту, графіки, звуку, відео, що створюють багатокомпонентне інформаційне середовище мультимедіа. Це сприяє зростанню...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»