«1 Розділ 2 Визначення високої цінності для збереження на національному рівні: практичний довідник Зміст 1. Вступ до визначення лісів високої цінності для збереження на ...»
1
Розділ 2
Визначення високої цінності для
збереження на національному рівні:
практичний довідник
Зміст
1. Вступ до визначення лісів високої цінності для збереження на національному рівні
1.1. Як працює цей Посібник?
1.2. Хто керує процесом
1.3. Етапи процесу
1.4. Коли „цінність” є „високою цінністю для збереження”?
1.5. Типи доступної інформації
1.6. Використання доступної інформації
2. Визначення окремих високих цінностей для збереження
2.1. Визначення ВЦЗ 1: цінності, пов’язані із значною концентрацією біорізноманіття
2.1.1. ВЦЗ 1.1: Охоронні території
2.1.2. ВЦЗ 1.2: Види, що перебувають під загрозою знищення або такі, що вимирають
2.1.3. ВЦЗ 1.3: Ендемічні види
2.1.4. ВЦЗ 1.4: Ключові сезонні місця концентрації тварин
2.2. Визначення ВЦЗ 2: Важливі великі лісові ландшафти
2.3. Визначення ВЦЗ 3: Лісові території, які містять рідкісні та вимираючі екосистеми, а також екосистеми, що перебувають під загрозою зникнення, або є їхньою частиною
2.4. ВЦЗ 4. Лісові території, що забезпечують основні функції природи в критичних ситуаціях (наприклад, захист водозборів, захист від ерозії)
2.4.1. ВЦЗ 4.1 Ліси, ключові для захисту водозборів (водоохоронні ліси)
2.4.2. ВЦЗ 4.2 Ліси ключові для захисту від ерозії (протиерозійні ліси)
2.4.3. ВЦЗ 4.3 Ліси, що є перешкодами для небажаних пожеж
2.5. ВЦЗ 5. Лісові території, що є визначальними для задоволення основних потреб місцевих громад............ 27
2.6. ВЦЗ 6. Лісові території, що є визначальними для традиційної культурної ідентичності місцевих громад 29
3. Залучення зацікавлених сторін до ідентифікації ВЦЗЛ та господарювання в них
3.1. Загальна порада до консультацій щодо ВЦЗЛ
3.1.1. З ким слід проводити консультації?
3.1.2. Як слід проводити консультації?
3.2. Конкретні рекомендації для ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6
4. Надання Рекомендацій з господарювання у ВЦЗЛ
4.1. Загальні рекомендації для господарювання в ВЦЗЛ
4.2. Розробка конкретних рекомендацій для кожної ВЦЗ
5. Моніторинг ВЦЗЛ
5.1. Відповідні системи моніторингу
5.2. Джерела інформації
1. Вступ до визначення лісів високої цінності для збереження на національному рівні
1.1. Як працює цей Посібник?
Цей розділ Посібника призначений для кожного (в т.ч. для груп, які розробляють національні стандарти ЛНР), кому потрібно інтерпретувати глобальні визначення ВЦЗ для використання в окремій країні, регіоні, типі лісу або інших політичних чи природних одиницях.
Після вступу розміщено чотири розділи, на які поділено Посібник, присвячені по черзі кожному з критеріїв
Принципу 9 ЛНР:
Вступ: обговорюється, хто провадить процес визначення ВЦЗЛ на національному рівні, основні кроки процесу, та як різні види інформації можна використовувати для визначення ВЦЗЛ.
Визначення окремих ВЦЗ: В цьому розділі для кожної з шести ВЦЗ по черзі подано рекомендації, як їх чітко й точно визначити на національному та суб-національному рівнях, надаючи основу для простого використання лісовими менеджерами, сертифікаційними аудиторами, покупцями деревини, інвесторами, тощо. З різних представлених варіантів, той варіант, що використовується, залежатиме від типу та якості доступної інформації.
Також представлено потенційні джерела корисної інформації.
Вимоги, розроблені для консультацій: В цьому розділі обговорюються вимоги до зацікавлених сторін, залучених до ідентифікації ВЦЗЛ та господарювання в них. Підкреслено деякі головні питання, до яких можна забезпечити рекомендації лісовим менеджерам, зокрема стосовно ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6, для яких консультації є особливо важливими.
Вимоги, розроблені для господарювання у ВЦЗЛ: Головним завданням лісових менеджерів, які визначили одну чи більше ВЦЗ в межах своїх лісогосподарських одиниць, є зберігання або підвищення таких цінностей.
Враховуючи різноманіття ВЦЗ, неможливо запропонувати для них глобальні вказівки щодо господарювання.
Натомість в розділі представлено настанови, як робочі групи з ВЦЗЛ можуть розробити відповідні рекомендації для лісових менеджерів.
Вимоги, розроблені для моніторингу ВЦЗЛ: Моніторинг є важливою складовою всього ведення лісового господарства, особливо важливим для гарантування того, що кожна визначена ВЦЗ зберігається або підвищується. В розділі представлено схему основних процесів, необхідних для розробки усталених протоколів моніторингу.
1.2. Хто керує процесом Зазвичай посібник буде використовуватися для допомоги при визначенні ВЦЗ для країни, регіону, типу лісів або іншої великої політичної чи природної одиниці. Це робитиметься, наприклад, спеціальною робочою групою з ВЦЗЛ, наявною групою, яка працює із схожих питань або групою, яка працює з визначення або картування цінностей лісу. Ця частина посібника організована для використання такою робочою групою з ВЦЗЛ, яка має супроводжувати процес визначення локально суттєвих параметрів для кожного елементу, встановлення значень рівнів граничних величин та реалізації цього у вимогах до попередньої та повної оцінки.
Коли загальні визначення ВЦЗЛ інтерпретуються для розробки національних стандартів, це зазвичай робиться групою з багатьох зацікавлених сторін протягом місяців або навіть років, причому в консультаціях бере участь широке коло інших зацікавлених сторін. Втім, в багатьох випадках буде бажаним мати трактування ВЦЗЛ на національному рівні ще до початку процесу встановлення повних національних стандартів. Це особливо важливо, якщо, наприклад, процес створення національних стандартів перебуває в процесі реалізації, але ще потребує багато часу для завершення, або такий процес ще не розпочався. Слід докласти зусиль, щоб координувати процес визначення ВЦЗЛ з повним національним процесом та будь-яке „автономне” визначення ВЦЗЛ має бути підпорядковане повному національному стандарту. Це важливо для уникнення численних та суперечливих інтерпретацій ВЦЗЛ.
За відсутності наявних національних або регіональних стандартів є два можливих підходи до визначення ВЦЗЛ для окремої країни, типу лісу або регіону:
- Підхід на основі консенсусу між багатьма зацікавленими сторонами: Результатом стане остаточна інтерпретація, яка має таку ж ступінь широкої підтримки, як національні та регіональні стандарти.
Якщо бажаним результатом є остаточні національні або суб-національні стандарти, необхідно буде включити в процес широке коло зацікавлених сторін та досягти їхньої підтримки. Такі процеси добре проводити на основі рекомендацій, розроблених для цього типу встановлення стандартів 1 ;
- Технічна адаптація: Результатом такого підходу з використанням представницької робочої групи або команди стане інтерпретація ВЦЗЛ, яка може не бути остаточною, але була би надзвичайно корисною з точки зору практичного просування вперед. Потім вона може бути включена до національних стандартів, як тільки розпочнеться процес їх розробки.
Якщо адаптацію виконують технічна робоча група або команда з ВЦЗЛ, зробити процес успішним мають кілька важливих речей.
По-перше, уяснити спочатку, що цей процес не є еквівалентом процесу встановлення національних стандартів і що кінцевий продукт не матиме статусу національного стандарту або нормативу.
Наприклад, Scrase, H. та Lindhe, A (2001) Developing Forest Stewardship Standards – A Survival Guide. (Порадник з розробки стандартів ЛОР) - Доступно на сайті: www.taigarescue.org; World Bank – WWF Alliance (2002) Capacity Building Toolkit for Working Groups on Forest Certification (website) (Посібник з нарощування спроможностей для робочих груп з лісової сертифікації (вебсайт)). Доступно на сайті: www.piec.org/mswg_toolkit
По-друге, бути впевненим, що робоча група або команда з ВЦЗЛ має:
Експертизу: експертиза членів групи або команди потрібна, щоб охопити повне коло включених до визначення ВЦЗЛ, в т.ч. біологічні, охоронні функції та соціальні аспекти.
Діапазон точок зору: визначення ВЦЗЛ завжди має базуватися на найкращій доступній науковій інформації, але прийняття рішення щодо рівня граничної величини на якому „цінність” стає „високою цінністю для збереження” є неминуче суб’єктивною оцінкою. Результат залежатиме від складу групи.
Тому важливо гарантувати, що її члени репрезентують відповідний діапазон точок зору та перспектив.
Практичний досвід: важливо, щоб група або команда включала людей з реальним сучасним практичним досвідом, щоб гарантувати відповідні, здійсненні та доступні для лісових менеджерів інтерпретацію та супроводжувальні рекомендації.
Результатом цього процесу має бути чітко визначений набір високих цінностей для збереження для країни або регіону (Розділ 2), який може також містити певний рівень рекомендацій з господарювання та моніторингу для кожної цінності (Розділи 4 та 5).
1.3. Етапи процесу Шість глобальних загальних визначень ВЦЗ від ЛНР мають бути трансформовані у визначення конкретні та придатні для кожної країни або регіону. Для двох з шести типів високої цінності для збереження (ВЦЗ 1 та ВЦЗ 4, див. Розділ 2), Посібник ідентифікує деякі окремі елементи, які потрібно врахувати. До кожної цінності або елемента подано рекомендації про те, як вирішити, що становить ВЦЗ в межах країни або регіону. Визначення для країни, розроблені з використанням цих рекомендацій, можуть потім використовуватися лісовими менеджерами та іншими користувачами для оцінки конкретних лісових територій щодо наявності або відсутності ВЦЗ, з метою ідентифікувати та окреслити ВЦЗЛ.
Процес визначення ВЦЗ вимагає двох основних етапів:
- Вирішити, які лісові цінності, такі, як типи лісу, видовий склад, тощо, є важливими, і вказати параметри для їх вимірювання
- Для кожної лісової цінності та параметру визначити граничні величини для вирішення питання, коли позначати високу охоронну цінність (Box 1.1). Граничні величини є наявними рівнями, кількістю, типами або розміщенням (місцем). Наприклад, граничні величини можуть стосуватися кількості видів з окремих таксономічних груп, мінімального розміру конкретного типу лісу, або просто присутності або відсутності особливо важливого типу місця релігійного значення.
Box 1.1: Приклад визначення ВЦЗ Загальна ВЦЗ: Концентрація цінностей біорізноманіття (ВЦЗ 1) Конкретна ВЦЗ національного рівня: незайманий прибережний ліс, що створює внутрішнє лісове середовище (мінімальна площа 1000 га) з наявністю двох або більше ключових червонокнижних індикаторних видів (наприклад, види птахів, існування яких залежить від старовікових лісів).
Рекомендації з господарювання: Зберігати внутрішнє лісове середовище на цих територіях і враховувати пов’язаність компонентів ландшафту в лісовому плануванні.
Прийняття рішення щодо параметрів та граничних величин для кожної ВЦЗ (або її елементу) є потенційно складним і тривалим процесом. На щастя, в будь-якій країні параметри та граничні величини, що визначають ліси, ключові для збереження багатьох з таких цінностей, вже розроблені багатьма різними процесами та ініціативами. Тому рекомендується там, де доцільно, використовувати такі наявні процеси (див. розділи 1.4-1.6).
Процес інтерпретації на рівні країни повинен мати за мету визначати ВЦЗ чітко, детально та безпосередньо, щоб інтерпретувати їх, наскільки це можливо, так, щоби вони були зрозумілі й користувачу-неспеціалісту, а їх наявність можна було б однозначно оцінити на рівні лісу. Точніше, робоча група з ВЦЗ робить їх визначення, а критичну оцінку мають зробити окремі лісові менеджери, підвищуючи тим самим прозорість, справедливість та стійкість системи.
При обговоренні граничних величин робоча група має усвідомлювати наслідки своїх рішень для ведення лісового господарства. Встановлення надто високих граничних величин призведе до неадекватного захисту цінностей лісу, оскільки важливі ділянки буде пропущено. Встановлення надто низьких граничних величин призведе до надмірних лісових територій, визначених як ВЦЗЛ, та необов’язкових витрат на ведення лісового господарства.
1.4. Коли „цінність” є „високою цінністю для збереження”?
Робоча група з ВЦЗЛ має визначити високоцінні для збереження ліси, інтерпретуючи такі слова, як „суттєвий”, „ключовий”, „під загрозою знищення” та „основний”, що використовуються в Принципах ЛНР. Це надзвичайно складно, тому, що, хоча деякі цінності й можуть мати простий вибір „так” або „ні”, багато з них вимірюватимуться на континуумі важливості, що поступово зростає. Це означає, що, хоча визначення ВЦЗЛ повинні завжди базуватися на найкращій доступній науковій інформації, вони неминуче міститимуть суб’єктивну оцінку.
Наприклад, кут схилу можна обрати як параметр при оцінці ризику зсуву. Ймовірність великого зсуву зростає зі збільшенням кута схилу, але немає жодного кута, про який хтось може сказати: „за цією точкою ризик чітко змінюється з помірного на високий”. Незначне зменшення кута схилу викликає незначне зменшення ризику, але ризик лишається практично таким самим.
Як результат, для схилу (та для більшості інших параметрів) не буде одної точки, про яку хтось може сказати з науковою об’єктивністю: „вище цієї точки цінність є високою, нижче цієї точки цінність не є високою”. Немає об’єктивної причини чому, наприклад, 33%-вий ризик зсуву в наступні 50 років слід вважати „високим”, тоді як 32%-вий ризик слід вважати „помірним”.
Незважаючи на це, робоча група з ВЦЗЛ повинна врешті решт встановити граничне значення схилу, за яким ризик зсувів вважається неприпустимо високим, якщо ця ділянка розташована вище по схилу від села або міста.
Таке граничне значення може змінюватися залежно від материнської породи або кліматичної зони, але на будьякій окремій території група визначить її чітко. На жаль, обране граничне значення може не бути прийнятним для всіх – дехто аргументуватиме, що воно має бути вищим, тоді як інші аргументуватимуть, що це надто обережно і можна прийняти вищий ризик. Якщо це сталося, робоча група з ВЦЗЛ буде здатна аргументувати, що процес проживання найбільш придатної позиції йде правильно (див. Розділ 1.2.1.) і що її рішення слід поважати.
Може здатися непрактичним пропонувати детальний огляд доречних доказів для кожної цінності лісу після встановлення кількісних граничних значень для кожної. В дійсності багато проведених досліджень та оглядів вже встановили параметри та граничні значення для різних ВЦЗ і тому робоча група з ВЦЗЛ може використовувати ці наявні підходи до визначення ВЦЗ. Наприклад, це може бути загальнонаціональний процес картування ризику зсувів. Робоча група з ВЦЗЛ перш за все має оцінити, чи проведено ці дослідження на достатньо високому рівні, щоб використовувати їх як основу для прийняття рішень, а також оцінити, чи достатнім є просторова точність (наприклад, карта дрібного масштабу, ймовірно, буде недостатньою і систему кількісних показників, що використовується, не можна буде адаптувати для більших масштабів). Якщо вона придатна, її дані варто використовувати для визначення відповідної ВЦЗ.
«