WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«УДК 634.75:518.143.6.1.051 © 2007 О. В. Колеснiченко, А. А. Клюваденко, М. Д. Мельничук, член-кореспондент НАН України I. П. Григорюк, П. П. Яворовський, Сонг Фуджiянг ...»

10. Moreau P., Bessoule J. J., Mongland S. et al. Lipids tracking in plant cell // Prog. Lipid Res. – 1998. –

37. – P. 371–391.

11. Selstam E., Jackson A. O. Lipid composition of sonchus yellow net virus // Gen. Virology. – 1983. – 64. –

P. 1607–1613.

12. Machamer C. F., Guan J.-L., Rose J. K. Role of glycosylation in protein transport to the cell surface //

Virus Res. – 1985. – 3, Sup. No 1.

13. Диденко Л. Ф., Максименко Л. А., Пархоменко Н. И., Варбанец Л. Д., Броварская О. С., Зарицкий Н. М., Дяченко Н. С. Изучение липидов и углеводов в составе вируса курчавой карликовости картофеля (ВККК). III Мiжнар. конф. “Бiоресурси та вiруси”, 11–15 вер. 2001 р. – Київ, 2001. – С. 69.

14. McSharry J. J., Wagner R. R. Carbohydrate composition of vesicular stomatitis virus // Virology. – 1971. – 7. – P. 412.

15. Adam G., Heegard P., Bog-Harse T. C., Mundry K. W. Lectins as probed for the assay of rhabdoviruses infection in plants // Virol. Methods. – 1987. – 17, No 3/4. – P. 263–275.

Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї Надiйшло до редакцiї 15.11.2006 iм. Д. К. Заболотного, Київ УДК 634.75:518.143.6.1.051 © 2007 О. В. Колеснiченко, А. А. Клюваденко, М. Д. Мельничук, член-кореспондент НАН України I. П. Григорюк, П. П. Яворовський, Сонг Фуджiянг Бiотехнологiчнi аспекти введення в культуру in vitro каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.) The conditions of the introduction of Castanea sativa Mill. in culture in vitro have been determined. The structure of sterilizing materials, concentration, and duration of their inuence on the initial explants have been established. Specic culture media have been developed for the plants regeneration and for the callus formation. Regenerated plants and callus are obtained for the further study of rhyzogenesis and indirect morphogenesis.

Значна кiлькiсть рослин каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.) поступово вичерпує свiй адаптивний потенцiал i гине вiд промислового забруднення хiмiчними речовинами, хвороб, шкiдникiв, посухи тощо [1]. Особливо це стосується великих мiст i промислових регiонiв, де антропогенний вплив на довкiлля перевищує гранично допустимi норми. Розмноження каштана їстiвного, одного iз основних постачальникiв кисню для мегаполiсiв, здiйснюють генеративним (насiнням) i вегетативним способами (вкорiненням пневої порослi та щепленням). Однак при розмноженнi насiнням найцiннiшi ознаки не завжди передаються нащадкам. Тому в останнє десятирiччя спостерiгається тенденцiя постiйної замiни насiннєвого розмноження окремих видiв деревних рослин клональним мiкророзмноженням у культурi in vitro [2]. У теперiшнiй час визнано, що саме метод мiкроклонального розмноження дозволяє найповнiше реалiзувати морфогенетичний потенцiал рослинного органiзму. Використання методу культури in vitro вiдiграє ключову роль в оздоровленнi рослин вiд патогенiв, особливо вiрусних, та уникненнi дефектних ознак, якi сконцентровано у генотипi за дiї негативних мутацiй, хвороб або патогенних органiзмiв [3]. Особливо актуальним такий спосiб ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, № 5 оздоровлення та прискореного розмноження рослин каштана їстiвного стає через значне поширення в Європi та Азiї грибного захворювання крифонектрiї (Cryphonectria parasitica (Murr.)).

З огляду на вищесказане метою нашого дослiдження було пiдiбрати оптимальнi умови i живильнi середовища й отримати вихiдний садивний матерiал, вiльний вiд грибної, бактерiальної та вiрусної iнфекцiй, а також з пiдвищеною стiйкiстю до несприятливих умов навколишнього природного середовища. У роботi використано класичнi бiотехнологiчнi методи, а саме мiкроклональне розмноження каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.) у культурi in vitro.

Об’єктом дослiджень обрано дозрiле насiння каштана їстiвного, яке збирали в перiод повної стиглостi в 2005–2006 рр. у Чжецзянському лiсотехнiчному унiверситетi (провiнцiя Ханчжоу, Китай). Як первинний експлантат використовували апiкальнi меристеми насiнин та частини зародка. Пiдготовку рослинного матерiалу до дослiдження здiйснювали за методикою Р. Г. Бутенко [4], а його стерилiзацiю шляхом промивання насiння проточною i дистильованою водою з подальшою обробкою полум’ям спиртiвки. Зародки з плодiв видiляли i помiщали в асептичнi умови в ламiнарних боксах. Вiдомо, що живильнi середовища паралельно є гарним субстратом для розвитку бактерiальної та грибкової мiкрофлори, тому рослинний матерiал каштана утримували в стерильному станi. З цiєю метою нами використано розчини сулеми (HgCl2 ) та хлорамiну в рiзних концентрацiях.

Живильнi середовища стерилiзували в автоклавi при 0,1 МПа i 105 C протягом 20 хв.

Рослиннi експлантати in vitro вирощували при температурi 24 C (день) i 20 С (нiч), 15-годинному освiтленнi (3 тис. лк) та вiдноснiй вологостi повiтря 70%. Експлантати висаджували на безгормональнi живильнi середовища, до складу яких входили макро- (у половиннiй концентрацiї) i мiкроелементи [3], мг/л: NH4 NO3 825; KNO3 950; CaCl2 · 2H2 0 220;

MgSO4 · 7H2 O 185; Na2 -EDTA 18,65; FeSO4 · 7H2 O 13,9; H3 BO3 6,2; MnSO4 · 4H2 O 22,3; ZnSO4 · 4H2 O 8,6; KI 0,83; Na2 MoO4 · 2H2 O 0,25; CuSO4 · 5H2 O 0,025;

0,025; сахароза та агар.

CoCl2 · 6H2 O Пiсля отримання стерильних експлантатiв їх переносили на живильнi середовища МС [5], що мiстили макро- i мiкросолi у концентрацiях, мг/л: NH4 NO3 1650; KNO3 1900; CaCl2 · 2H2 O 440; MgSO4 · 7H2 O 370; Na2 -EDTA 37,3; FeSO4 · 7H2 O 27,8;

H3 BO3 6,2; MnSO4 · 4H2 O 22,3; ZnSO4 · 4H2 O 8,6; KI 0,83; Na2 MoO4 · 2H2 O 0,25;

CuSO4 ·5H2 O 0,025; CoCl2 ·6H2 O 0,025; вiтамiни [6], а також сахароза, агар, фiтогормони у пiдiбраних нами експериментально кiлькостях та спiввiдношеннях. Як гормони використовували гiберелову кислоту (ГК), iндолiлмасляну кислоту (IМК) та 6-бензиламiнопурин (6-БАП). У процесi культивування визначали кiлькiсть стерильних експлантатiв залежно вiд процедури стерилiзацiї. Вивчення стерилiзуючої дiї рiзних чинникiв проводили на 30 пробiрках (10 пробiрок у трикратнiй повторностi). Результати дослiдiв обробляли статистично i визначали середнi значення, стандартнi похибки та вiрогiднi рiзницi за критерiєм Стьюдента [7].

Оптимальний вихiд стерильних первинних експлантатiв зафiксовано при використаннi розчину хлорамiну в концентрацiї одна частина препарату, розчиненого в однiй частинi води (табл. 1). Найоптимальнiший ефект стерилiзацiї досягнуто за умов застосування 50%-го водного розчину хлорамiну. Вихiд стерильних первинних експлантатiв у цьому варiантi дослiду становив (62,1 ± 3,0)%. Використання промислового розчину хлорамiну приводило не тiльки до високого стерилiзуючого ефекту, але, як показали подальшi дослiдження, й iнтенсивнiшого розвитку стерильних експлантатiв. Розчин сулеми в концентрацiї 0,1% 160 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, № 5 Рис. 1. Стерильнi первиннi експлантати каштана Рис. 2. Мiкропагiн каштана їстiвного в культурi їстiвного на агаризованому живильному середо- in vitro вищi виявився фiтотоксичним i пригнiчував подальший розвиток стерильних експлантатiв каштана їстiвного.

У наших експериментах на 10-ту добу отримано стерильнi первиннi експлантати каштана їстiвного (рис. 1).

Пiсля добору ефективного стерилiанта, який дав змогу отримати найбiльший вiдсоток стерильних i морфогенетично здатних експлантатiв, перед нами постало питання стосовно активацiї меристеми й зародка в рослинному матерiалi.

Важливим аспектом роботи був пiдбiр складу та спiввiдношення фiтогормонiв у живильному середовищi. Вiдомо, що ауксини iндукують утворення ембрiоїдiв, а цитокiнiни розвиток пазушних бруньок i утворення пагонiв у калюсних культур [8]. Гiберелiни синтезуються в основному в ембрiональних клiтинах апексах кореня i стебла, листках, що ростуть, та насiнинах у стадiї формування [9].

Культивування асептичних зародкiв проводили в безгормональному живильному середовищi [5]. Первиннi експлантати являють собою зародок, оточений ендоспермом (15–20%

–  –  –

Рiзниця мiж варiантами дослiдiв статистично достовiрна за критерiєм Стьюдента при рiвнi значущостi 0,05.

P ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, № 5 ендосперму вiд загального об’єму плоду), що i давало йому змогу проявляти морфогенетичну активнiсть без додавання додаткових стимуляторiв росту. З метою отримання достовiрнiших результатiв нами випробуванi живильнi середовища з вмiстом рiзних концентрацiй ГК (0,5–1,5 мг/л) для прискорення збудження та активного росту меристеми. На всiх варiантах живильних середовищ спостерiгали аналогiчний ефект, тому використання ГК в подальшому виявилось не доцiльним.

Активацiю меристем каштана нами зафiксовано на 8-му 12-ту добу культивування.

Спочатку фiксували розвиток листкових пластинок, якi змiнювали забарвлення вiд свiтло-жовтого до зеленого кольору. Потiм вiдбувався посилений рiст пагона каштана з добовим приростом 2–3 мм. Рiст та розвиток експлантатiв припинявся на 23-тю 35-ту добу культивування. Протягом даного перiоду рослина каштана сформувала два оптимально розвинутих листка i стебло завдовжки 2,5–3 см та дiаметром 1,5–3 мм (рис. 2).

У переважнiй бiльшостi експлантатiв зафiксовано формування кореневої системи у виглядi одного потужного кореня та вторинних бiчних. Подальше культивування до 30 дiб iндукувало часткову загибель рослини чи втрату (всихання) листкових пластинок. При цьому експлантат не розвивався, верхiвкова меристема не проявляла активностi. Наявнi результати свiдчать про можливiсть одержання регенерацiї та розвитку зародка на безгормональному живильному середовищi [5] за умов культивування не бiльше 25 дiб. Частина стерильних i оптимально розвинених пагонiв каштана їстiвного використана для вивчення морфогенетичної активностi тканин органiв та отримання значної кiлькостi рослинного матерiалу.

Для нарощування вегетативної маси використовували базове живильне середовище [5] з додаванням БАП у чотирьох варiантах концентрацiй: 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 мг/л.

Експлантати, отриманi на безгормональному середовищi, роздiляли на сегменти, якi формували верхiвкову бруньку, одну чи двi листковi пластинки та стебло розмiром не бiльше 1 см. Такi сегменти культивували на запропонованих нами живильних середовищах протягом 30 дiб. У процесi культивування спостерiгали за формуванням довжини пагона, кiлькiстю мiжвузлiв i активованих меристем, а також наявнiстю калюсу та кольором експлантата. На 3-тю 5-ту добу культивування на всiх варiантах живильного середовища зафiксовано збiльшення об’єму експлантатiв i кiлькостi листкiв (на першому варiантi середовища), потовщення основи пагона та активацiю верхiвкової меристеми. Активний рiст i розвиток пагонiв вiдбувався протягом 8–20 дiб культивування залежно вiд варiанта живильного середовища: I варiант 10–14 дiб, II 8–18 дiб, III 8–20 дiб, IV 10–15 дiб.

На першому i четвертому варiантах живильних середовищ експлантати розвивались повiльно, при цьому прирiст пагонiв у середньому становив 1,0–1,5 см. В умовах культивування визначено поодинокий розвиток меристем, деформацiю листкових пластинок (з 10-ї доби культивування) зi змiною кольору iз зеленого до свiтло-жовтого i формування калюсу (10–15-та доба) на основi пагона, який на 15–20-ту добу культивування вiдмирав та набував темно-коричневого кольору (рис. 3, а, б ).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На другому i третьому варiантах живильних середовищ нами виявлено активний рiст та розвиток експлантатiв каштана їстiвного. Визначено зменшення рослин каштана їстiвного (мiжвузля 0,8–1,0 см; листковi пластинки зменшувались у поперечному розмiрi) у межах фенотипових ознак виду. Забарвлення пагонiв i листкiв набувало зеленого кольору й не змiнювалось протягом 25 дiб культивування. Водночас довжина пагона становила на другому варiантi середовища 4,0–4,5 см, на третьому 4,0–5,0 см i формувалося 4–6 мiжвузлiв 162 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, № 5 Рис. 3. Розвиток експлантатiв каштана їстiвного при вирощуваннi на рiзних варiантах живильних середовищ (опис варiантiв див.

у текстi):

деформацiя листкової пластинки мiкропагона (I, IV варiанти); б загибель регенеранту на 20-ту добу а (I, IV варiанти); в формування калюсу бiля основи пагона на 15-ту добу (II, III варiанти); г стерильнi первиннi експлантати на 20-ту добу (III варiант) (рис. 4). У 80% експлантатiв вiдбувалась пролiферацiя калюсу, що вiдзначався щiльною структурою та свiтло-зеленим кольором. Структура та забарвлення калюсу (див. рис. 3, в) свiдчить про його морфогенетичну здатнiсть до регенерацiї повноцiнної рослини, що може бути використано в дослiдженнях щодо отримання каштана їстiвного шляхом непрямого морфогенезу.

Головною вiдмiннiстю мiж двома запропонованими варiантами живильних середовищ була кiлькiсть активованих пазушних меристем на окремо взятому експлантатi каштана ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, № 5 Рис. 4. Вплив концентрацiй БАП на рiст пагонiв каштана їстiвного їстiвного (див. рис. 3, г). Так, на другому варiантi формувалися 1–2 меристеми, на третьому 4–6. Таким чином, нами пiдiбрано склад живильного середовища, яке є базовим для отримання значної кiлькостi рослинного матерiалу каштана їстiвного в умовах in vitro з типовими ознаками.

З’ясовано, що максимальний вихiд стерильних первинних експлантатiв спостерiгається при використаннi розчину хлорамiну в концентрацiї одна частина препарату i одна частина води. Вихiд стерильних експлантатiв у цьому варiантi дослiду становив 62,1%. Як показали подальшi експерименти, використання промислового розчину хлорамiну приводило до високого стерилiзуючого ефекту та iнтенсивнiшого утворення морфогенетично активних експлантатiв. Максимальну кiлькiсть активованих пазушних меристем на одному мiкропагонi виявлено на середовищi, що мiстило макро- i мiкроелементи згiдно з [5] iз додаванням 1,5 мг/л БАП.

Отриманий нами вперше рослинний матерiал дослiджується на ризогенну активнiсть i фiзiологiчнi аспекти культури тканин та органiв каштана їстiвного в культурi in vitro.

1. Григорюк I. П., Машковська С. П., Яворовський П. П., Колеснiченко О. В. Бiологiя каштанiв. – Київ:

Логос, 2004. – 380 с.

2. Мельничук М. Д., Новак Т. В., Кунах В. А. Бiотехнологiя рослин. – Київ: Полiграф Консалтинг, 2003. – 520 с.

3. Бутенко Р. Г. Клеточные и молекулярные аспекты морфогенеза растений in vitro // Чайлахян. Первое чтение. – Пущино: Пущин. НЦ, 1994. – С. 7–26.

4. Бутенко Р. Г. Культура изолированных тканей и физиология морфогенеза растений. – Москва: Наука, 1964. – 272 с.

5. Murashige T., Scoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures // Physiol. plant. – 1962. – 15, No 3. – P. 473–497.

6. Уайт Ф. Р. Культура растительных тканей. – Москва: Изд-во иностр. лит., 1949. – 150 с.

7. Плохинский Н. А. Алгоритмы биометрии. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 150 с.

8. Калинин Ф. Л., Кушнир Г. П., Сарнацкая В. В. Технология микроклонального размножения растений. – Киев: Наук. думка, 1992. – 232 с.

9. Бутенко Р. Г. Перспективы использования культивирования клеток растений в биотехнологии // Биотехнология. – Москва: Наука, 1984. – С. 239–247.

Нацiональний аграрний унiверситет, Київ Надiйшло до редакцiї 13.12.2006 Чжецзянський лiсотехнiчний унiверситет, Китай

–  –  –



Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МОЛОКА ТА М’ЯСА 02660, м.Київ, вул. М.Раскової, 4а;тел. (044) 517-17-37 факс 517-02-28 УДК 637.332 № держреєстрації 0106U002264 ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ТІММ _Г.О.Єресько «_»_2010 г. ЗВІТ з науково-дослідної роботи за темою № 69.06 “УДОСКОНАЛИТИ БІОТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ФЕРМЕНТОВАНИХ ПРОДУКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ МІКРООРГАНІЗМІВ РІЗНИХ ТАКСОНОМІЧНИХ ГРУП” за 2010 р. (заключний) Заступник директора з...»

«УДК 911.52+911.3 Пилипенко Г. П. Типи агроландшафтних структур і особливості Цуркан О. І. їх картографування Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса е-mail: oksana_tsurkan@mail.ru Анотація. Представлено формалізоване рішення укладання прикладної агроландшафтної карти з використанням ГІС-технологій на прикладі степових агроландшафтів. Виділено чотири типи агроландшафтів з урахуванням ландшафтної структури території та особливостей землекористування. Запропоновано новий...»

«Вісник НАН України. — 2003. — N 2 К. СИТНИК, В. БАГНЮК ВІН БАЧИВ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ 12 березня — 140 років від дня народження В.І. Вернадського Щедра українська земля дала світові чимало талановитих, яскравих особистостей. У листі до П.І. Гессе від 1 жовтня 1844 р. Тарас Шевченко писав: «История Южной России изумляет каждого своими происшествиями и полусказочными героями, народ удивительно оригинален, земля прекрасная. И все это до сих пор никем не представлено пред очи образованного мира, тогда...»

«УДК 615.825.001.16-057.4/167.1.001.85 І. І. Шапошнікова РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ Стаття присвячена актуальній проблемі формування у майбутніх фахівців з фізичної реабілітації спрямованості на успішну професійну діяльність. Автор обґрунтовує доцільність запровадження особистісно-орієнтованого навчання, яке створює оптимальні умови для розвитку у студентів умінь адекватно...»

«– Селекція, насінництво та біотехнологія – 2. Дегтярьова Н.І. Генетичний аналіз / Н. І. Дегтярьова // Лабораторний і польовий практикум з генетики. – К. : Вища школа, 1973. – С. 190 – 194.3. Константинова А.М. Использование гибридизации в селекции многолетних трав / А. М. Константинова // Кормопроизводство: сборник научных работ. – М.: Колос, 1974. – Вып. 9. – С. 275-282.4. Культурная флора: Многолетние бобовые травы / Под ред. Мухиной Н. А. и Станкевич А. К. – М. : Колос, 1993. – 335 с. 5....»

«YOUNG SPORT SCIENCE МОЛОДА СПОРТИВНА НАУКА OF UKRAINE. 2013. V.3. P. 271-275 УКРАЇНИ. 2013. Т.3. С. 271-275 УДК 615.825:616.858 ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ З РУХОВИМИ ПОРУШЕННЯМИ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА Наталія ВОЛЬЄВА, Андрій ВОВКАНИЧ Львівський державний університет фізичної культури Анотація. У цій статті подано інформацію про основні рухові порушення в осіб похилого віку з ідеопатичною формою паркінсонізму та особливості їх прояву залежно від тривалості захворювання. Представлено...»

«Випуск 1, 2015 УДК 633.11: 631.559: 631.53.01 І.А. Лутак, науковий співробітник А.В. Шаповал, кандидат сільськогосподарських наук ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН» НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ, СОРТУ ТА РІВНІВ УДОБРЕННЯ Сучасна технологія насінництва має забезпечувати отримання насіннєвого матеріалу з високими показниками врожайних власти востей і посівних кондицій. Врожайні властивості поняття ширше, ніж посівна якість. Воно інтегрує комплекс генетичної,...»

«33 Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції УДК 378:796.894 Ковальчук С.К., викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ковнатський М.П., старший викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Пушкарьов Ю.В., старший викладач кафедри фізичного виховання Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДІАПАЗОНІВ ТРЕНУВАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ СИЛОВИМИ...»

«УДК 615.8:616-005.4.082.8 Жарська Н.В. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ У ПІСЛЯЛІКАРНЯНОМУ ПЕРІОДІ Львівський державний університет фізичної культури В статті розглядається методика лікувальної фізичної культури для осіб другого зрілого віку з ішемічною хворобою серця (стабільна стенокардія ІІ функціональний клас) у післялікарняний період, яка спрямована на покращення діяльності серцево-судинної системи. Ключові слова: ішемічна хвороба серця,...»

«НАУКА І ПРОФСПІЛКА Інформаційне видання Профспілки №5 працівників НАН України квітень 2006 р.У НОМЕРІ: Пленум ЦК профспілки Звіт про діяльність Президії ЦК 12 квітня 2006 р. у м. Києві відбувся пленум профспілки у 2005 році (с. 2 8 ) Центрального комітету профспілки. Зі звітною доповіддю Постанова пленуму „Про звіт „Про роботу Президії ЦК профспілки у 2005 р.” виступив Президії ЦК профспілки про роботу голова профспілки А.І.Широков. У доповіді висвітлені у 2005 році” організаційна діяльність...»

«Ярослав Федорчук Книга друга напер ед од н і Київ 2011 ББК 66.3() 8 Ф33 Федорчук Я.П. Ф33 Волинянин К.: Видавництво «Міленіум», 2011 — Кн. 2.: Напередодні. 224 с. Друга книга «Волинянин. Напередодні» – продовжує правдиву розповідь одного з наших сучасників про свій життєвий шлях, що тісно переплітався з нашим недалеким минулим. Здається, сама доля автора випробовує і загартовує його в протистоянні з несправедливістю та антиукраїнством радянської влади в останні тридцять років її існування. Ця...»

«Л.В. Сологуб. Дискурсивні маркери англійських екологічних науково дидактичних текстів УДК 811.111’42: 502 Л.В. Сологуб, асистент (Львівський національний університет імені Івана Франка) ДИСКУРСИВНІ МАРКЕРИ АНГЛІЙСЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НАУКОВО-ДИДАКТИЧНИХ ТЕКСТІВ У статті розглянуто визначення і класифікацію дискурсивних маркерів (ДМ) як одну із перспективних проблем сучасної лінгвістики. У статті досліджено місце і характеристики ДМ у екологічних текстах та їхня роль у синтаксичній побудові...»

«КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ РОЗДІЛ І МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ ТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ УДК 378:78:37.011.31–028.46 Афанасьєв Ю.Л., завідувач кафедри дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор МИСТЕЦЬКА ОСВІТА ТА МИСТЕЦЬКА ПРОСВІТА: ДІАЛЕКТИКА СИСТЕМНОЇ ЦІЛІСНОСТІ Розглянуто характерні особливості та тенденції стану національної мистецької освіти у контексті системної цілісності художньої культури. Висвітлено негативні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»