WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«І.В. Грищенко, канд. філол. наук, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЕТНОКОНФЕСІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ УКРАЇНЦІВ У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ТАДЕЯ РИЛЬСЬКОГО ...»

-- [ Страница 1 ] --

І.В. Грищенко, канд. філол. наук,

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

ЕТНОКОНФЕСІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ УКРАЇНЦІВ

У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ТАДЕЯ РИЛЬСЬКОГО

Присвячено розглядові фольклористичної розвідки Тадея Рильського "К изучению украинского народного мировоззрения". Окремо розглянуто релігійний аспект, а саме – толерантне ставлення українців ХІХ ст. до різних етноконфесій і їхніх представників.

Ключові слова: український народний світогляд, релігійний аспект, етноконфесія.

Статья посвящена рассмотрению фольклористического исследования Тадея Рыльского "К изучению украинского народного мировоззрения". Отдельно рассмотрено религиозный аспект, а именно – толерантное отношение украинцев ХІХ ст. к разным этноконфессиям и их представителей.

Ключевые слова: украинское народное мировоззрение, религиозный аспект, этноконфессия.

The article is devoted in to the folklore research of Tadej Rilskij "The study of the Ukrainian folk national ideology". The religion aspect is separately considered, namely is tolerant attitude of Ukrainians of XIX century of item to different of etnoconfession and agents.

Keywords: Ukrainian folk national ideology, religion aspect, etnoconfession.

У більшості пересічних українців ім'я Тадея Рильського асоціюється лише з сином – Максимом Рильським. Т. Косміна у біографічній довідці вказує, що за радянського часу "ім'я полум'яного поборника національного самоствердження українського народу, його вільного незалежного розвитку повністю було вилучено з культурного процесу і нині майже не знане не лише широкою громадськістю, а й науковцями" [6, 606]. Прикро, що його науковий доробок, який стосується осмисленню та дослідженню багатьох аспектів життя українців ХІХ ст. належно не поцінований.

Суспільно-політична, культурно-просвітницька, фольклористична діяльність Т. Рильського досліджувалася науковцями (І. Франко, Ю. Побірченко, А. Падалко, С. Світленко, Н. Пазяк, М. Антонович, В. Шпак), проте питання дослідження етноконфесійної толерантності як іманентної складової українського народного світогляду залишилося поза науковою увагою. Малодослідженість цієї наукової проблематики у фольклористичній спадщині Тадея Розеславовича Рильського і визначає новизну проведеного дослідження. Актуальність дослідження зумовлена потребою з'ясувати специфіку сприйняття українцями ХІХ ст. представників інших етноконфесій, що дозволяє систематизувати знання про міжконфесійний, а відповідно – і міжетнічний полілог, зафіксовані у фольклорній прозі цього періоду.

Метою статті є осмислення особливостей наукового доробку Т.Р. Рильського, аналіз феномену етноконфесійної толерантності українців у його дослідженні. Предмет – етноконфесійна толерантність як характерна риса українського народного світогляду. Об'єктом статті є наукова розвідкаТ.Р. Рильського "К изучению украинского народного мировоззрения" (1888).

Етнічний поляк Тадей Рильський належав до когорти сподвижниківнтелектуалів, які своїми новаторськими поглядами, крамольними ствердженнями про рівність порушували спокій панівної верхівки, переважну більшість якої складала шляхта. П. Чубинський вказує на формування "демократичного руху" у польському суспільстві, зокрема цьому процесові сприяла поява балагульщини і козакофільства. Козакофільство з часом трансформується на так звану хлопоманію, яка характеризується демократичністю у поглядах, наприклад, із повагою ставились до простого українського населення, поважали його мову, турбувалися про освіту рідною мовою й ін. [9, 248]. Т. Рильський був членом гуртка хлопоманів. На думку В. Шпака, надзвичайною мужністю з боку Тадея Рильського, який ще за часів навчання в Київському університеті імені св. Володимира прийшов до висновку: "Ми не можемо лишатись колоністами, якщо хочемо бути корисними народові" [10]. Після подій 1830 р. починаться поступове витіснення польського елементу в українських теренах. Зокрема, було видано закон, який зобов'язував сім'ї виховувати дітей відповідно до православ'я. Це був сильний удар по розповсюдженню католицтва, збудив негативну реакцію в католицькому духовенстві та дворянстві. У вищому стані повністю припинились шлюбні союзи католиків із православними, а в нижчих вони почали зустрічати сильні протидії з боку ксьондзів [9, 227]. То ж цілком зрозуміло, що одруження 1878 р. Т. Рильського з неписьменною селянською дівчиною Меланією Чуприною (у майбутньому – матір'ю Максима Рильського) не міг не викликати осуду місцевої шляхти.

Т. Рильський підготував і видрукував ряд наукових розвідок. Позитивна компліментарність етнічного поляка Т. Рильського відносно до українського етносу дозволяє говорити, що дослідження українського народного світогляду проводилося не з позиції "свій-чужий", а з позиції "свій-інакший". Наукову цінність для дослідження міжетнічного полілогу, а саме етноконфесійної взаємодії у його фольклористичній спадщині має праця "К изучению украинского народного мировоззрения". Протягом тридцяти років фольклорист спостерігав народним світоглядом, аналізував, робив наукові висновки для написання цієї праці.

Т. Рильський наприкінці ХІХ ст. вказує на схильність "до шаблонних узагальнень, що ускладнює наукове об'єктивне вивчення" [8, 26]. Важливо, що його наукові висновки збігаються з висновками, які зроблені набагато пізніше, зокрема Говард Беккер висунув "теорію прикріплення ярликів" [7, 195].

За його дослідженнями, люди прагнуть стереотипізувати все навколо: "Якщо відбулося явище, яке ми називаємо епохою, і якщо нам надана загальна характеристика цього явища – і ми уже схильні бачити у наступному періоді суспільного життя безперечне, усепоглинаюче підпорядкування цього життя саме цьому направленню" [8, 26]. Дослідник вказує, що реальне життя набагато складніше, менш прямолінійне, ніж узагальнення; ті або інші поняття не поглинають ніколи повністю суспільного життя, нові не виключають зразу давніх, їх взаємодію, а також впливу сторонніх причин, викликають різні модифікації, а тому не дивно, що і у поняттях народної маси, пов'язаних з релігійним світоглядом, ми зустрічаємо нашарування різних історичних періодів, перероблене і те, яке перероблюється, під впливом загальної складної течії життя, не дивно, що в легенді ми іноді зустрічаємо відголоски давно минулого, прямої боротьби одного світогляду з іншим, не кажучи вже про невідомо яким чином пов'язаних окремих уявлень, які є наслідком часто з дуже неоднорідних джерел [8, 26]. Народні узагальнення, які прагнуть надати пояснення життєвих явищ, порівняно з науковими поняттями не відрізняються від них, а представляють тільки окремий вид: прагнення уяснити собі так званий причинний зв'язок явищ; уся різниця між ними полягає лише у ступені досконалості методичних прийомів, за допомогою яких вони отримані. Ступінь придатності того або іншого узагальнення явищ ніскільки не залежить від того, яким чином воно діє на нашу вразливість, яка утворилась під впливом попередніх спостережень та узагальнень, а виключно від того, наскільки воно узгоджується з фактами, які лежать в його основі; саме по собі, fur sich und an sich, воно не носить ніякої печаті придатності або непридатності [8, 27].

На думку Л. Дунаєвської, "особливо моралізаторська легенда апокрифічна, вона "розчинила" у народній традиції інорідний персонажний склад, надала героям аломотивам змісту, близького народові" [4, 60]. Українська народна проза, зокрема, апокрифічна легенда, зароджується в період інтенсивного впровадження християнства, асимілюючись із місцевими народними оповідальними традиціями. Саме тому в українському фольклорі спостерігається певний дуалізм – поєднання язичницького та біблійно-міфологічного: нові святі хоч і заступили старих, але мають у своїй основі дохристиянську сутність, що відображено у полісемантизмі образів апокрифічних легенд. Дж. Фрезер у праці "Фольклор у Старому Заповіті" глибоко розкрив фольклорне походження сюжетів, мотивів, образів християнської літератури. Апокрифічна легенда на національному ґрунті зробила "подвійний виток" – від народної східної культури прийшла у народну культуру інших етносів. Т. Рильський у своїй розвідці наводить приклади легенд, які демонструють "свідчення про збереження у народній легенді відголосків дуже далекої давнини. У народних масах немає жодного сумніву у тому, що ця легенда належить повністю християнству, але все ж вона зберегла і перекази, подібним до цитованих, і приписує велике значення так званим надприродним силам, які стоять поза християнським світоглядом" [8, 27]. Тож не дивно, що у фольклорі, світосприйнятті українських селян помітні рудименти давнього язичницького начала.

Важливі висновки здійснено Т. Рильським в етнопсихологічному напрямі.

Так він вказує на стереотипне сприйняття представників того або іншого етносу, представників того або іншого віросповідання, громадян якоїсь країни, і цим "вичерпує це питання" [8, 26]. А. Налчаджян визначає етнічні, або національні, стереотипи як відносно стійкі думки узагальнюючого характеру про ту або іншу етнічну групу. До складу таких думок входять оцінки різних якостей певної нації [7, 197]. Звичайно, стереотипне мислення полегшує сприйняття навколишнього світу, проте не завжди відповідає дійсності. Наприклад, за дослідженнями Т. Рильського, в уявленнях українців ХІХ ст. "легковажний француз" не ототожнюється з тим, хто серйозно і наполегливо працює над відкриттями у галузях виробництва, науки, мистецтва. Так само й англійці не можуть без допомоги машин зробити будь-що [8, 26].

У системі народної культури конфесійній належності надається першочергове значення. У народному світоглядові конфесійна ознака часто є маркером для етнічної приналежності, а свідомість конфесійної приналежності перекриває етнічну свідомість [2, 80]. Сучасні етнопсихологічні дослідження, акцентують увагу на тому, що релігія є організованою формою групового самозахисту [7, 150]. Т. Рильський наголошує на тому, що український народ кінця ХІХ ст. серйозно сприймає загальні положення християнської етики і з щирою поетичною урочистістю відноситься до зовнішнього релігійного культу. Загальновідома турботливість народу про зовнішній вигляд власної церкви.

Т. Рильський зазначає, що йому відомі випадки, коли задоволення дуже нагальних економічних потреб громади відкладалися в інтересах прикрашання сільської церкви, коли виділення більшої кількості коштів для цієї мети проходило у важкий, неврожайний рік. Краса свого храму складає предмет гордості селянина [8, 44–45]. За дослідженнями, на початку своєї етногенези кожен народ створює власний пантеон богів. Запозичена релігія з часом може набути національних рис, а релігійні символи стають частиною національної символіки. Релігія – це форма суспільної свідомості, де суспільне буття й образ життя народу відтворено у вигляді віри. Обов'язковою складовою кожної релігії є вірування та притаманний їй релігійний культ. Зазвичай, у ньому використовують священні книги, авторство яких приписується богові або його пророкам на землі (Старий Заповіт, Новий Заповіт, Талмуд) [5, 13]. Проводячи дослідження світогляду українців, Т. Рильський відзначає характерний світоглядові дуалізм: поєднання міфологічного й релігійного начал. Поряд із глибокою релігійністю українця дослідник вказує на віру в таємничі злі сили, які впливають на життя людей (відьми, антропоморфізовані хвороби й ін.).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Важливо, що відсутнє ототожнення конфесійної приналежності, етнічної приналежності та соціальний стан. Т. Рильський вказує, що вороже ставлення народу до панів-ляхів і до жидів має зовсім іншу, не релігійну основу [8, 46]. Тут на перший план виходить соціально-економічні чинники. За дослідженнями Т. Рильського, українцям притаманна етноконфесійна толерантність. У ставленні до інших віросповідань можна відзначити відсутність фанатизму. П. Чубинський, проводячи дослідження у Південно-західному краї, відзначає, що поняття "католик" і "поляк" часто ототожнювались, хоча, звичайно, польське населення складало меншу кількість [9, 275]. Католицизм сприймався панською релігією, а ксьондз

– священик шляхти. Проте дослідження Т. Рильського засвідчує позитивну компліментарність між представниками цих етноконфесій, і, навіть, своєрідний симбіоз.

Т. Рильський вказує, що у сім'ях чиншовиків (вільний безземельний селянинорендар, який платив чинш за користування державними або поміщицькими землями у вигляді натурального або грошового податку) ви зустрічаєте часто змішаних православних і католиків, але це ніколи не буває приводом для протиріч. Чиншовик-католик іноді приєднується до православ'я, бо він небагата людина, їздити йому немає на чому, а ходити до костелу далеко; це не є приводом для осуду для його одновірців у народному середовищі. Православна молодь виходить заміж за католика і навпаки, і це не викликає ніяких запитань. Приклад чиншовиків дослідник обрав не випадково, оскільки в цій групі простонародної маси частіше зустрічаються близьке стикання цих двох віросповідань. Хоча, після звільнення селян частіше зустрічаються шлюби між селянами у юридичному сенсі і чиншовиками;

справа ця дещо нова, і років 10 тому викликав подив чиншовика, що "мужик ляхівку бере", хоча відсутні відомості, щоб з цього приводу висувалося релігійне питання. Серед народу побутує думка про певну подібність цих віросповідань: католики, як і православні, "вирять йидного Бога и в Иисуса Хрыста, тилько в их инакше правиться". Селяни пояснюють, що католицький священик читає у церкві те ж саме, що і православний, "тильки не з того кинця" [8, 46].

До тих, хто вповідує юдаїзм, або "єврейська релігія", також ставляться з повагою, так як "жыды вирять в йидного Бога" та й це "дуже стара и дуже тверда вира". Точне виконання євреями релігійних приписів та їх солідарність часто ставиться як приклад" [8, 46]. Таким чином, дослідження Т. Рильського засвідчує, що належність до "іншого", проте давнього віросповідання українцями ХІХ ст. сприймається толерантно.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Харків Серія «Мистецтвознавство». Том XV. № 1. 2012. стор. 58–71 УДК 791.43:791.43.041 А.Д. Дорошенко, к.політ.н. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Київ Рецензенти: С.Д. Безклубенко, д.ф.н., проф., Київський національний університет культури та мистецтв; В.Г. Горпенко, д. мистецтв., проф., Інститут екранних мистецтв ім. І.В. Миколайчука АНТРОПОФАГІЯ ЯК ВІЗУАЛЬНА ПРАКТИКА ВЛАДИ У ДЗЕРКАЛІ...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 591.1; 66.02.661 Лапінський А.В., Астрелін І.М., Бондарець Ю.А., Богомол Є.В., Натина Ю.І. (Україна, Київ) ВИКОРИСТАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПЕРЕРОБЦІ НИЗЬКОЯКІСНОЇ ФОСФАТНОЇ СИРОВИНИ З ОТРИМАННЯМ МІНЕРАЛЬНО – ОРГАНІЧНИХ ФОСФОРНИХ ДОБРИВ Вступ Фосфор – це один з основних елементів живлення рослин і важливий показник родючості ґрунтів. Оптимізація фосфорного живлення сільськогосподарських культур є однією з...»

«Випуск 1, 2015 УДК 633.1.15:631.582.5 Л.С. Квасніцька, кандидат сільськогосподарських наук ХМЕЛЬНИЦЬКА ДСГДС ІНСТИТУТУ КОРМІВ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПОДІЛЛЯ НААН ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІН У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України передбачають до 2020 р. вийти на щорічний обсяг виробництва зер на в країні на рівні 80 млн. тонн [5]. Розширення площ під посівами кукурудзи на зерно – це реальний напрям збільшення виробництва зерна,...»

«УДК 659.118: 811.111' 81'367 С. К. Топачевський, аспірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) СИНТАКСИЧНІ ПРОЯВИ ЗНИЖЕННЯ КАТЕГОРИЧНОСТІ ВПЛИВУ В АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ ПОВІДОМЛЕННЯХ У статті розглядається синтаксичний прояв тактики зниження категоричності впливу в англомовних рекламних повідомленнях, яка є одним із проявів інтерперсональної етикетизації рекламного дискурсу. Синтаксичні особливості рекламного дискурсу досліджуються з точки зору їх формально-семантичної...»

«Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН” УДК 633.1:633.3 М.І. Штакал, доктор сільськогосподарських наук В.М. Штакал, аспірант ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН» ЛУЧНЕ КОРМОВИРОБНИЦТВО НА ОСУШЕНИХ ОРГАНОГЕННИХ ҐРУНТАХ ЛІСОСТЕПУ Перші дослідження лучного травосіяння на заплавах із торфови ми ґрунтами розпочаті сто років тому за ініціативи Полтавського губернського земства, як необхідність розширення посівних площ під сіножаті і пасовища та інші культури для задоволення все зрос...»

«Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН” УДК 631.582.2:632.51 ЗЕМЛЕРОБСТВО О.В. Вавринович, кандидат сільськогосподарських наук ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ ТА ДОБРИВ НА ПОТЕНЦІЙНУ ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ҐРУНТУ Ґрунтовий потенціал насіння бур’янів пов’язаний з наявністю його запасів і вегетативних органів розмноження. В умовах сільсько господарського виробництва він практично необмежений: досягає...»

«Актуальні рекомендації БАСФ щодо зернових культур Агрофакс БАСФ №51 від 10 травня 2013р. Шановні пані та панове! Інформація та рекомендації даного повідомлення є актуальними та поширюються тільки на Чернігівську область. Озимі пшениця і ячмінь Посіви озимої пшениці і ячменю перебувають у фазі виходу рослин у трубку (BBCH 32-35). Стан їх задовільний. В поточному році на долю посівів озимих колосових культур випала ціла низка випробувань: тепла і сніжна зима, холодний та затяжний початок весни, а...»

«УДК [378.147:504]:177 Н.О.Александрович ЗНАЧЕННЯ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ПРИРОДИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕКОЕТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У статті характеризуються різні підходи до визначення етичних цінностей природи. Обґрунтовується важливість відображення у змісті виховного процесу етичних цінностей, які акумулюють у собі як загальнолюдське, так і екологічне. Як етичні цінності природи, що характеризують екоетичну позицію особистості, її рівень, визначені добро, святість життя, відповідальність, совість,...»

«302 УДК [635.655:631.559]:631.51.021(477.5) Ю.В. Белінський, здобувач Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Соя є культурою, яка, на думку багатьох учених, досить позитивно реагує на мінімалізацію обробітку ґрунту [1, 3, 6, 7], але для обґрунтування поширеного впровадження такого обробітку в Україні немає достатньої кількості...»

«2010 Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 40 УДК 22.06:23/28 ХРИСТИЯНСЬКІ САКРАЛЬНО-СИМВОЛІЧНІ СТРУКТУРИ: ПРОБЛЕМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Остащук І.Б. (м. Київ) Анотації У статті досліджується проблема інтерпретації християнських сакрально-символічних структур. Доводиться важливість структурного підходу в аналізі християнської символіки. Розкривається поняття «відкритого твору» у висвітленні інтерпретаційних моделей християнських сакральних символічних текстів. In the article the problem of interpretation of...»

«Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН” УДК 633.12:631.5 Р.Є. Грищенко, О.Г. Любчич, кандидати сільськогосподарських наук Т.В. Мазуренко, агроном ННЦ “ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН” ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ ГРЕЧКИ В ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ Відомо, що важливий показник фотосинтетичної діяльності посівів – величина листкової поверхні. Добре розвинений фотосин тетичний апарат, оптимальний за обсягом, динамікою й інтенсивн істю функціонування, є важливим критерієм високої...»

«ISSN 2078–4333. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2012. Випуск 31. C. 248–257 Visnyk of the Lviv University. Series International Relations. 2012. Issue 31. P. 248–257 УДК 008: 130.2: 316.722: 334.716 ВПЛИВ КУЛЬТУРИ НА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ Ірина Єлейко, Христина Данилюк Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Січових Стрільців, 19, м. Львів, Україна, 79000, тел.(032)23-94-781, e-mail: yeleychuk@yahoo.com Проаналізовано вплив...»

«Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти УДК 355.231:511.111 ПІСНІ ЯК ДОДАТКОВИЙ ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ КУРСАНТАМИ ВВНЗ Брик Т.О., канд. пед. наук, Петренко О.Є. (Харків) Використання пісень у викладанні іноземних мов є досить актуальним з декількох причин. По-перше, курсанти одразу приєднуються до культури країни, мова якої вивчається. По-друге, при роботі з цим своєрідним лінгвостилістичним матеріалом створюється гарна передумова для всебічного розвитку...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»