WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Мартинюк О.М., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка СтрУктУрно-СМиСлоВі СкладоВі гіпертекСтУ ВеБ-Сайта (на матеріалі сучасної італійської мови) Статтю ...»

-- [ Страница 1 ] --

9. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры / Юрий Сергеевич Степанов. –

М.: Школа “Языки русской культуры”, 1997. – 824 с. 10. Урысон Е.В. Проблемы исследования языковой картины мира. Аналогия в семантике / Елена Владимировна Урысон. –

М.: Языки славянской культуры, 2003. – 224 с.

Мартинюк О.М., асп.,

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

СтрУктУрно-СМиСлоВі СкладоВі гіпертекСтУ

ВеБ-Сайта (на матеріалі сучасної італійської мови)

Статтю присвячено аналізу структурно-смислових складових гіпертексту в його порівнянні з конвенційним друкованим текстом та їхній ролі в смисловому сприйнятті текстової інформації на прикладі італомовних веб-сайтів.

Ключові слова: гіпертекст, гіперпосилання, когнітивне навантаження, принцип “перевернутої піраміди”.

Статья посвящена анализу структурно-смысловых составляющих гипертекста в его сравнении с конвенциональным печатным текстом и их роли в смысловом восприятии текстовой информации на примере италоязычных сайтов.

Ключевые слова: гипертекст, гиперссылка, когнитивная нагрузка, принцип “перевернутой пирамиды”.

The article analyzes the structure and meaning of components of the hypertext as compared to the conventional printed text and their role in the perception of the copy. The study was conducted based on Italian-language websites.

Key words: hypertext, hyperlink, cognitive overload, inverted-pyramid writing.

актуальність обраної теми зумовлено недостатнім вивченням структурно-смислових складових гіпертексту з огляду на його сприйняття.

Мета полягає у визначенні складових гіпертексту, пов’язаних з інформативною насиченістю та когнітивним навантаженням.

об’єктом дослідження обрано електронний текст як змістову частину структури веб-сторінки.

Однією із форм організації інформаційного простору у веб-мережі є гіпертекст, який ми розуміємо як електронний текст, що характеризується нелінійною структурою представлення ідей, варіативністю, неоднорідністю, що зумовлює специфічність процесу сприйняття текстової інформації. У цьому виді тексту скомбіновано елементи різних знакових систем: тексти, графіка, зображення, анімація, музичні та відео-фрагменти.

Формально складовими гіпертексту є сукупність усіх текстів, пов’язаних із текстом, що читається, гіперпосиланнями. Гіперпосилання в тексті можуть бути як графічні зображення у вигляді піктограм, стрілок, кнопочок, так і підкреслені слова, виділені синім кольором.

Текст веб-сайту є креолізованим текстом, який містить як вербальний знак, так й іконічний. На відміну від креолізованого тексту на папері, іконічний знак на веб-сайті не просто доповнює вербальний і часом заміщає його синтаксично, він структурує вербальну частину тексту, співвідносить і відправляє реципієнта в інші інформаційні області тієї ж тематики [Гульшина 2006, 38].

Як різновид тексту гіпертекст має структурні характеристики, які можна розглядати як з позиції самого тексту як об’єкта сприйняття, так і з позиції суб’єкта, який сприймає текст (реципієнта). Змістовими характеристиками тексту є його завершеність, членування, зв’язність, цілісність (А.І. Новіков, О.О. Леонтьєв, Ю.О. Сорокін, І.Р. Гальперін). Характеристиками тексту, вираженість яких залежить від особливостей реципієнта, який сприймає текст, є емотивність, комунікативна спрямованість, інформативність (Ю.О. Сорокін, І.Р. Гальперін, Т.М. Дрідзе).

Як відомо, інформативність тексту полягає в наявності в ньому повідомлення, змісту. Будь-який текст повинен містити нову інформацію, але при цьому для одного реципієнта текст буде інформативним, а для іншого – ні, тому як зміст повідомлення буде йому вже відомий або незрозумілий. Інформативність може виявлятися в різних формах: від нульової, коли зміст тексту не дає нічого нового, а лише повторює вже відоме, до концептуальної, коли для її виявлення текст піддається аналізу. Структура сторінки гіпертексту передбачає використання меншої кількості мовних засобів у тексті, ніж у його друкованому варіанті, та одночасно забезпечення його високої інформативності. На думку Т.М. Дрідзе, інформативність характеризує не абсолютну кількість інформації в тексті, а лише ту смислову інформацію, яка стане надбанням реципієнта [Дрідзе 1980, 59]. Інформативність уводиться в текст і фіксується в ньому не сама по собі, а для досягнення певної мети, і з точки зору автора, як зазначає О.С. Кубрякова, вона завжди значима, релевантна, повинна змінити поведінку реципієнта і розрахована на певний ефект і вплив на нього [Кубрякова 2004, 513].

Висока інформативність гіпертексту досягається не лише мовними засобами, але й через розміщення в тексті відео, аудіозаписів, малюнків, гіперпосилань, які дають змогу отримати додаткову інформацію, безпосередньо пов’язану зі змістом тексту чи окремими його частинами або словами. Таким чином, користувач отримує значну кількість інформації різними способами, яка релевантна або зовсім не пов’язана з його інтересами, що спричиняє додаткове когнітивне навантаження в процесі сприйняття гіпертексту.

комунікативна спрямованість тексту виявляється у встановленні контакту з реципієнтом, досягненні взаємодії, кооперації, діалогу, переконання. Так на веб-сторінці елементами, які сприяють комунікації та встановленню контактів із їхнім подальшим розвитком, є розділ “Contatti” або “Conttattaci”, де вказуються контактна інформація компанії або пропонується форма для написання листа, розділ “FAQ”, де адресант відповідає на запитання, які надходять найчастіше, розділ “Aiuto”, який є своєрідною інструкцією з пошуку інформації на сторінках веб-сайту. Важливим в електронній комунікації є дотримання нетикету, правила якого допомагають уникнути небажаних непорозумінь [Мартинюк 2010, 88].

Категорія емотивності “пов’язує знання, опредметнені в тексті, з емоціями, що викликаються або можуть бути викликані в результаті оброблення цих знань при сприйнятті та інтерпретації тексту” [Гладьо 2000]. Така характеристика виявляється залежно від жанру, стилю, функціонального значення гіпертексту.

Наприклад, на італійському вебсайті компанії “Тойота” можна знайти тексти, для яких характерна емотивність:

на сторінці моделі Aygo:

і в яких вона відсутня:

на сторінці Servizi finanziari:

У віртуальному просторі відсутність невербальних компонентів комунікації компенсується використанням емотиконів, які передають емоції та їх відтінки, мовленнєві, фізичні, ментальні дії та стани, виражають оцінку адресата, дають опис, характеристику осіб [Столярова 2005, 12] Таку характеристику як завершеність можна розглядати з двох позицій: з позиції автора текст, за І.Р. Гальперіним, є завершеним, якщо його задум вичерпно реалізувався, коли бажаний результат досягнено розкриттям теми [Гальперін 2006, 131]. З позиції реципієнта – завершеність тексту залежить від того, наскільки вичерпно подається інформація, з точки зору поставлених цілей, залежить від рівня знань у даній сфері та наскільки функціональною є інтенція автора для реципієнта.

Зв’язність тексту забезпечується поєднанням різних взаємозалежних факторів, як то: логічним викладом, особливою організацією мовних засобів (фонетичних, лексикосемантичних, граматичних), комунікативною спрямованістю, композиційною структурою. [Леонтьєв 1979, 18-29]. Зв’язність характеризується особливістю поєднанням всередині тексту його елементів: речень, надфразних єдностей, фрагментів тощо.

Цілісність тексту, на відміну від його зв’язності, яка реалізується в окремих частинах, визначається як смислова єдність та реалізується в змісті. Комунікативна та смислова цілісність гіпертексту досягається семіотико-технічними засобами: виділення кольором, підкреслення, гіперпосилання, іконічні вставки, рядок меню тощо. З цього випливає, що зв’язність гіпертексту забезпечується не лише вербальними елементами, але й візуальними, що дозволяє реципієнту, користувачу самому складати схему навігації, а значить і зв’язності гіпертексту.

Суб’єктно-об’єктною характеристикою тексту є його членування. З одного боку, це формальна характеристика тексту, оскільки важко сприймати текст, який не поділений на розділи, частини, абзаци. З іншого боку, членування тексту зазвичай імпліцитно виражає настанову автора на сприйняття тексту читачем та одночасно виявляє його погляди, ставить акценти на певних епізодах, фактах [Гальперін 2006, 51-52]. Веб-сайт, який складаться з великої кількості сторінок, передбачає розміщення кожного тексту, повідомлення на окремій веб-сторінці з наданням йому заголовку та можливого підзаголовку. Також на веб-сторінках використовується поділ на абзаци зі збільшеним відступом, вирівнювання тексту по лівому краю, не використовується відступ у першому рядку абзацу.

Наприклад:

Il contenuto di qualit appropriato Pubblicate contenuto che sia adatto agli utenti e all’azienda

C’ in realt solo un principio chiave per il contenuto di qualit:

dovrebbe essere appropriato per il vostro business, per i vostri utenti e per il loro contesto. Appropriato nel metodo di distribuzione, nello stile e nella struttura, ma soprattutto nella sostanza. La content strategy la pratica del determinare cosa significhino tutte queste cose per il vostro progetto e come arrivarci partendo da dove siete ora.

У креолізованому тексті, яким є гіпертекст, для передачі інформації використовуються зображення, оформлення заголовків за допомогою графіки (doodles) або ж виділення їх курсивом:

За дослідженнями Я. Нільсена, вербальна частина веб-сайту привертає увагу раніше графіки [Nielsen 1997]. Під час перегляду веб-сторінок тільки 22% користувачів у першу чергу звертали увагу на графіку, і 78% – на текст. Тобто, в основному користувачі спочатку дивляться на заголовки, підзаголовки й резюме, часто не звертаючи уваги на зображення аж до другого чи третього відвідування сторінки.

Щодо процесу читання з екрана монітора, то такий вид читання має свої характеристики, які стосуються позамовних чинників сприйняття інформації:

1. на відміну від паперового аркуша, монітор випромінює світло, що швидше викликає втому очей;

2. розмір екрана монітора дозволяє бачити лише частину тексту, що змушує користувачів переривати читання для прокручування сторінки, що в свою чергу спричиняє зміщення тексту та збій у читанні. Вирівнювання мультимедійної структури призводить до підвищеного когнітивного навантаження, яке полягає в появі додаткового, не пов’язаного з основним (прочитання, розуміння), завдання (вирівнюванням структури тексту), що може зменшувати ефективність пізнання [Щебетенко 2007, 187-208];

3. використання різноманітних шрифтів не гарантує чіткості, деякі читаються дуже добре, інші погано, що пояснюється низькою роздільною здатністю екранів;

4. веб-сторінки мають здебільшого чіткий поділ тексту на абзаци без відступу в першому рядку та збільшеним відступом між кожним абзацом.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Тому звичайний процес читання ускладнився та перетворився на селекцію, пошук інформації. Користувачі Інтернету, отримуючи великий обсяг інформації, змушені швидко її обробляти. Часто під час читання вони не мають змоги глибоко вчитуватись у текст, але при цьому знаходять і отримують необхідну інформацію.

На думку Я. Нільсена, користувачі Інтернету здійснюють так зване, “переглядове” читання. Під час дослідження Я. Нільсена та Дж. Моркса “Як користувачі читають вебсторінки” (“How users read on the Web”) було встановлено, що 16% учасників експерименту вчитувалися в кожне слово тексту, а більшість, 79%, лише переглядали його. Так, автори дослідження дійшли висновку, що текст веб-сторінки повинен від початку бути розрахованим на переглядове читання та використовувати спеціальні засоби для привернення уваги до ключових ідей [Nielsen 1997].

Починаючи з 1994 року в США вивчають сприйняття інформації у веб-мережі, у тому числі й текстової. Такий напрямок досліджень, що займається вивченням психології користувачів, їхніх мотивацій, звичок, із метою оптимізації змісту й форми текстів, призначених для розміщення у веб-мережі, називається “юзабіліті” (від англ. usability – зручність та простота використання, практичність як характеристика якості програмного забезпечення). Якоб Нільсен є одним із засновників цього напрямку досліджень.

У результаті дослідження, проведеного Я. Нільсеном, було встановлено, що середньостатистичний веб-сайт стає на 53% зручнішим для сприйняття користувачами, якщо текст написано стисло та коротко, на 47% зручнішим, якщо текст легко переглядати, і на 27% зручнішим, якщо текст написано в інформативному стилі.

Тобто текст на вебсторінках повинен відповідати певним структурним, змістовим та стилістичним вимогам, а саме:

Інформаційне наповнення:

5. заголовки прості та змістові: вимоги, які висуваються для заголовків у друкованих текстах, відрізняються від заголовків електронних текстів. Електронні часто виводяться поза контекстом: наприклад, у списках результатів пошуку на пошукових серверах, у списках закладок браузера. Пошукові системи можуть видавати заголовок у результатах пошуку за запитом будь-якої тематики, тому заголовок повинен бути самостійною порцією інформації, яка дозволяє зрозуміти його за відсутності іншої частини контенту (інформаційне наповнення веб-сайту, як то текст, графіка, мультимедіа);

6. мова літературна та нейтральна: не використовуються гра слів, закручені заголовки, використовується стандартна термінологія, виділяється окремий абзац для кожного повідомлення-висловлювання, використовуються гіперпосилання, наявність яких підвищує довіру користувачів до сайту.

Toyota Auris 2010 Toyota Auris LA PROVA DELLA 1.8 HSD Rinnova l’immagine e l’efficienza, portando in dote l’ibrida Структура сторінки: наповнення має бути таким, щоб можна було легко читати та переглядати текст.

Для цього використовують:

7. меншу кількість слів, ніж у звичайній статті, що забезпечує семантичну щільність;

8. виділення ключових слів (гіперпосилання можуть слугувати як один із видів виділення в тексті, може бути виділення кольором, шрифтом);

9. візуальне членування тексту з використанням підзаголовків;

10. списки з маркерами;

11. стандартні кольори гіперпосилань, що полегшує упізнавання вже переглянутих сторінок;

12. графічні елементи, однак, лише у випадку, якщо вони доповнюють текст;

13. принцип “перевернутої піраміди” в написанні тексту. Цим методом користуються в журналістиці: спочатку читача знайомлять із інформацією, потім подають найбільш важливу інформацію, а в кінці причини події. На початку статті коротко розміщується основна інформація. Поступово виклад стає все більш описовим. Характер статті змінються від початку до кінця, від об’єктивного до суб’єктивного, від стислого до детального викладу, від чіткої однієї теми до пов’язаних із нею інших тем.

Крім того, початок має складатися переважно з іменників та дієслів. Так, враження в користувача від перших абзаців складе уявлення про текст як переконливий. Такий стиль дозволяє читачам зупинитися в будь-який момент, але при тому отримати основну інформацію зі статті.

У веб-письмі принцип “перевернутої піраміди” набуває все більшого значення, оскільки користувачі часто не прокручують сторінки й обмежуються читанням верхньої частини статті.

Тому веб-сайт, побудований за принципом “перевернутої піраміди”, передбачає отримання інформації користувачем у декілька етапів, а саме:

• заголовок (який є водночас гіперпосиланням);

• заголовок з анотацією;

• частина тексту (декілька частин можуть відкриватися послідовно);



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Випуск 23 2013 УДК 378.147:811.111 ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ З ОВОЛОДІННЯ АНГЛОМОВНОЮ КОМПЕТЕНТНІСТЮ В ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ Задорожна І.П., докт. пед. наук (Тернопіль) У статті запропоновано методику організації самостійної роботи майбутніх учителів з оволодіння англомовною комунікативною компетентністю в діалогічному мовленні, розроблено типологію вправ для навчання діалогів, обгрунтовано методику організації самостійної роботи з оволодіння діалогічним...»

«Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН” УДК 631.582.2:632.51 ЗЕМЛЕРОБСТВО О.В. Вавринович, кандидат сільськогосподарських наук ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ ТА ДОБРИВ НА ПОТЕНЦІЙНУ ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ҐРУНТУ Ґрунтовий потенціал насіння бур’янів пов’язаний з наявністю його запасів і вегетативних органів розмноження. В умовах сільсько господарського виробництва він практично необмежений: досягає...»

«Випуск 1 2, 2014 УДК 633.11:631.524.19 Л.М. Голик, В.М. Стариченко, А.М. Кирильчук, кандидати сільськогосподарських наук Є.В. Заїка, С.О. Ковальчук, О.В. Гірко, наукові співробітники ННЦ „ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН” ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ, СТВОРЕНИЙ НА ОСНОВІ ТЕРМІЧНИХ МУТАНТІВ Пшениця м’яка яра завжди була і є страховою культурою для пшениці озимої. Головний недолік пшениці ярої в тому, що вона формує врожайність нижчу, ніж у пшениці озимої, за рівних умов, озима ж пшениця має...»

«– Селекція, насінництво та біотехнологія – 2. Дегтярьова Н.І. Генетичний аналіз / Н. І. Дегтярьова // Лабораторний і польовий практикум з генетики. – К. : Вища школа, 1973. – С. 190 – 194.3. Константинова А.М. Использование гибридизации в селекции многолетних трав / А. М. Константинова // Кормопроизводство: сборник научных работ. – М.: Колос, 1974. – Вып. 9. – С. 275-282.4. Культурная флора: Многолетние бобовые травы / Под ред. Мухиной Н. А. и Станкевич А. К. – М. : Колос, 1993. – 335 с. 5....»

«Актуальні рекомендації БАСФ щодо зернових культур Агрофакс БАСФ №51 від 10 травня 2013р. Шановні пані та панове! Інформація та рекомендації даного повідомлення є актуальними та поширюються тільки на Чернігівську область. Озимі пшениця і ячмінь Посіви озимої пшениці і ячменю перебувають у фазі виходу рослин у трубку (BBCH 32-35). Стан їх задовільний. В поточному році на долю посівів озимих колосових культур випала ціла низка випробувань: тепла і сніжна зима, холодний та затяжний початок весни, а...»

«Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Т. 25 (64), № 2 (1). – С. 232–237. УДК 811.161.2’373.7:27-23 БІБЛІЙНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ОБ’ЄКТ МОВНОЇ ГРИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Скаб Марія, Скаб Мар’ян Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна У статті автори доходять висновку, що в сучасній українській літературі з’являються нові способи мовної гри з біблійними...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія журн. 2009. Вип. 32. С. 177–182 Ser. Journ. 2009. Is. 32. P. 177–182 УДК 007:304:070 ІДЕЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ІВАНА ФРАНКА ВІД СОЦІАЛІСТИЧНИХ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ІДЕАЛІВ (ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ АСПЕКТ) Галина Синичич1 Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Генерала Чупринки, 49, 79044, Львів, Україна, е-mail: journft@franko.lviv.ua Проаналізовано поетапну трансформацію суспільно-політичних поглядів Івана Франка в...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 591.1; 66.02.661 Лапінський А.В., Астрелін І.М., Бондарець Ю.А., Богомол Є.В., Натина Ю.І. (Україна, Київ) ВИКОРИСТАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПЕРЕРОБЦІ НИЗЬКОЯКІСНОЇ ФОСФАТНОЇ СИРОВИНИ З ОТРИМАННЯМ МІНЕРАЛЬНО – ОРГАНІЧНИХ ФОСФОРНИХ ДОБРИВ Вступ Фосфор – це один з основних елементів живлення рослин і важливий показник родючості ґрунтів. Оптимізація фосфорного живлення сільськогосподарських культур є однією з...»

«Вісник НАН України. — 2003. — N 2 К. СИТНИК, В. БАГНЮК ВІН БАЧИВ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ 12 березня — 140 років від дня народження В.І. Вернадського Щедра українська земля дала світові чимало талановитих, яскравих особистостей. У листі до П.І. Гессе від 1 жовтня 1844 р. Тарас Шевченко писав: «История Южной России изумляет каждого своими происшествиями и полусказочными героями, народ удивительно оригинален, земля прекрасная. И все это до сих пор никем не представлено пред очи образованного мира, тогда...»

«відкриття виставки 23 квітня, Романа Пукара 18:00, Музеї Ідей, вул. Валова, 18а естетика діалогу Зміст Що пов’язує лінгвістику з  Грою в абстракцію?.3 «ГРА» Романа Пукара як безсловесний діалог.10 лекція Естетика Гри в абстракцію є Естетикою діалогу..20 проф. Ядвіги Мізінської «Гра Романа Пукара як Гра самоорганізовна система безсловесний діалог» Естетика діалогу Подяки: *Лекція проводитиметься польською мовою. **Подія відбудеться в рамках ІІ Міжнародної конференції «Людина. Комп’ютер....»

«Академія мистецтв України ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ Ірина ЗУБАВІНА ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КІНЕМАТОГРАФ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: тенденції, фільми, постаті Київ — 2007 УДК 7.036(477) «19» ББК 85.1(4Ук) З 91 ЗУБАВІНА І. Б. Кінематограф незалежної України: тенЗ 91 денції, фільми, постаті / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. — К.: ФЕНІКС, 2007. — 296 с.: іл. ISBN 978 966 651 773-2 Кінознавець і культуролог Ірина Зубавіна...»

«УДК 6 3 3. 6 3 : 5 8 1. 1 4 3. 6 М.В. НЕБИКОВ Філіал Інституту цукрових буряків УААН СЕЛЕКЦІЯ НА ПОСУХОСТІЙКІСТЬ В У М О В А Х КУЛЬТУРИ IN VITRO У статті представлені дані д о с л і д ж е н ь з д о б о р у стійких до водного дефіциту біотипів цукрових буряків з використанням відносно високих температур в умовах к у л ь т у р и in vitro. З а п р о п о н о в а н о е к с п р е с м е т о д о ц і н к и і добору посухостійких форм. В с т у п. На території України біля 15млн. га орних земель...»

«Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН” УДК 633.12:631.81 С.П. Шляхтурова, молодший науковий співробітник ННЦ „ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН” ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГРЕЧКИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ Серед круп’яних культур, що вирощуються в Україні, гречка зай має провідне місце. Її цінність зумовлюється високими харчовими і лікувально дієтичними властивостями. Білки гречки близькі до білків бобових культур [4]. При цьому урожайність культури залишається невисокою....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»