WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 591.1; 66.02.661 Лапінський А.В., Астрелін І.М., Бондарець Ю.А., Богомол Є.В., Натина Ю.І. (Україна, Київ) ВИКОРИСТАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПЕРЕРОБЦІ ...»

-- [ Страница 1 ] --

Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю

УДК 591.1; 66.02.661

Лапінський А.В., Астрелін І.М., Бондарець Ю.А., Богомол Є.В., Натина Ю.І.

(Україна, Київ)

ВИКОРИСТАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПЕРЕРОБЦІ НИЗЬКОЯКІСНОЇ

ФОСФАТНОЇ СИРОВИНИ З ОТРИМАННЯМ МІНЕРАЛЬНО – ОРГАНІЧНИХ

ФОСФОРНИХ ДОБРИВ

Вступ

Фосфор – це один з основних елементів живлення рослин і важливий показник родючості ґрунтів. Оптимізація фосфорного живлення сільськогосподарських культур є однією з найбільш актуальних проблем землеробства України. Забезпеченість рослин достатньою кількістю фосфатів залежить від їх запасів у ґрунті, ступеню рухомості та ряду умов, що впливають на споживання фосфатів з ґрунтів та добрив. Проте переважна кількість українських ґрунтів має недостатній вміст неорганічного фосфору [1-5]. Незворотному зменшенню запасів рухомого фосфору сприяють регулярне вилучення його з урожаєм та втрати внаслідок ерозійних процесів. Нестача фосфору компенсується внесенням відповідних мінеральних добрив. Проте виробництво власних фосфорвмісних добрив в Україні переживає скрутні часи через брак високоякісної сировини [6].

Власні ж фосфоритові і апатитові поклади в нашій державі, хоча і є в кожному регіоні, в теперішній час не розробляються [7-9]. Один з чинників такого ставлення до вітчизняних фосфоритів полягає в тому, що через високий вміст супутніх і викривних глинистих і особливо карбонатних домішок такі фосфатні мінерали не піддаються розкладанню сильними кислотами в традиційних екстракційних технологіях [6, 7]. Разом з тим, такі фосфорити можуть безпосередньо вноситися до ґрунтів у формі борошна, до того ж наявність в перших супутніх мінералів сприяє меліорації самих ґрунтів. Проте постійне багаторічне введення добрив, хоча і компенсує винесення мінеральних елементів, все ж призводить до зменшення родючості ґрунтів. Причина полягає в тому, що хімізація не компенсує збіднення ґрунтів на органічні речовини [1-3]. Для підтримання високого рівня родючості ґрунтів і балансу між мінеральними і органічними речовинами значно доцільніше використовувати не мінеральні, а мінерально-органічні або органо-мінеральні добрива [2, 7]. При такому підході як до складу фосфатвмісних добрив, так і до методів їх застосування в промисловому рослинництві більшість недоліків вітчизняних низькоякісних фосфоритів або суттєво нівелюються, або ж навіть, стають перевагою. По-перше, вони у вигляді фосфоритового борошна є самі по собі достатньо ефективним добривом (і водночас меліорантом), особливо на кислих ґрунтах [10]. По-друге, той факт, що вони не підходять для екстракції з них рухомого фосфору сильними мінеральними кислотами (сульфатною, нітратною), не позбавляє доцільності і можливості їх переробки менш сильними кислотами – органічними [2, 7]. Таким чином, в одному технологічному процесі може бути вирішена актуальна задача отримання фосфорних мінеральних добрив, які містять також органічну складову. Безумовно, такі добрива будуть віддавати фосфор до ґрунтового розчину повільніше і в менших кількостях, однак, з іншого боку, цим гарантується поповнення запасу фосфору в ґрунті з пролонгованою живильною дією [11-13].

Мета роботи Метою роботи є доведення можливості використання відходів біотехнологічних виробництв, які містять слабкі органічні кислоти-продуценти, для мобілізації фосфору з отриманням мінеральноорганічних добрив, а також з «вбудовуванням» фосфоритового борошна в біогумус при використанні вермікультури.

Обробка нерозчинних у воді фосфоритових мінералів органічними кислотами-продуцентами, які утворюються внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів, відноситься до процесів біовилуговування. Мікроорганізми безпосередньо фосфорит не споживають і не розкладають в процесах метаболізму, отже в цих обставинах об’єктом біовилуговування є вторинна взаємодія між фосфоритом і органічною (або і мінеральною) кислотою, що утворилася внаслідок біологічного бродіння [11-13]. Механізм біовилуговування в даному випадку є хімічним, нейтралізаційноосаджувальним, теоретичні засади якого розроблені на кафедрі технології неорганічних речовин та Інтернет-спільнота «Промислова екологія» http://eco.com.ua/ Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю загальної хімічної технології Національного технічного Університету України «Київський політехнічний інститут» [14, 15]. До речі, в умовах ґрунтових розчинів має місце такий самий нейтралізаціно-осаджувальний механізм розчинення фосфатних природних мінералів: спочатку утворюються органічні (або мінеральні) кислоти-продуценти, потім мінерал взаємодіє з цими кислотами, власне в цьому і полягає природна мобілізація фосфору [16, 17].

Органічні кислоти-продуценти можуть бути цільовим або ж побічним продуктом (відходом) біотехнологічних виробництв [18, 19]. Зокрема, органічні відходи бродильних біотехнологічних виробництв містять слабкі органічні кислоти (лимонну, молочну, оцтову) і є перспективним органічним реагентом для кислотного розкриття фосфоритів.

Експериментальна частина Для вивчення можливості біовилуговування фосфоритів була використана спиртова барда відход виробництва етанолу бродильним методом. В лабораторних умовах піддавали фосфоритовоглауконітовий мінерал (Амбросієвське родовище) взаємодії зі спиртовою бардою, і для порівняння, з молочною кислотою з концентрацією 0,05 моль/дм3. Експерименти проводилися при кімнатній температурі за визрівальною (суперфосфатною) технологією. Розрахунки кількості фосфору, достатнього для створення початкової дози, необхідної для живлення рослин, показують, що для розкладання мінералу прийнятним є значення рН = 3,5. В технологічному середовищі це відповідає концентрації вказаних органічних кислот 0,001-0,01 моль/дм3 [14, 20]. Природне значення рН для спиртової барди складало 2,6, отже кислотний резерв для вивчення біовилуговування був достатнім.

Суміш фосфориту із спиртовою бардою або із розчином молочної кислоти піддавали протягом 6 годин струшуванню на апараті. Потім в отриманій масі визначалося значення рН і концентрація водорозчинної форми Р2О5. Результати вимірювань довели, що вже через 60-90 хвилин реакційні маси й в випадку зі спиртовою бардою, й в випадку з молочною кислотою містять кількість водорозчинної форми Р2О5 в 3-6 разів більшу, аніж необхідна рослинам. Водночас витяжка з отриманої реакційної маси була рН-нейтральною. Останнє має суттєве значення, бо доводить той факт, що отримане мінерально-органічне добриво є достатньо «дружнім» щодо ґрунтів і не змінюватиме ґрунтові кислотно-основні і буферні властивості щонайменше в момент внесення.

Мікроскопічні спостереження продемонстрували, що гранулометричний склад отриманих зразків після біовилуговування змінюється: з мінералу зникають карбонатні породи, а фосфорвмісні утворення набувають приблизно однакових розмірів та форми. Це вказує на те, що в процесах біовилуговування розчиняються маже усі побічні компоненти фосфатної сировини.

Отже, технології біовилуговування можна вважати найбільш перспективними щодо переробки вітчизняної фосфоритної сировини, а мінерально-органічні добрива, отримані в результаті таких технологій, очікуються як найменш шкідливі по відношенню до ґрунтів і бажаними до застосування з агрохімічної та екологічної точки зору.

Однак і споживчі властивості таких мінерально-органічних добрив можна вдосконалити.

Незважаючи на те, що вони створюють на ґрунти значно менше хімічне навантаження, органічна частина в наведених добрив є такою, що недостатньо доступна для рослин. Тому мінеральноорганічні добрива, отримані в результаті біовилуговування фосфору, в умовах ґрунтів будуть віддавати рослинам поживні речовини за різними механізмами. Мінеральний мобілізований фосфор може живити рослини безпосередньо після внесення, а органічна частина має за певний час перетворитися у гумусові речовини і лише потім почати живити рослини. Удосконалити мінеральноорганічні добрива (синхронізувати живлення рослин як мінеральною, так і органічною складовою) можна шляхом їх попередньої гуміфікації. Для цього традиційно використовують процеси вермікомпостування органічних речовин або відходів. В результаті утворюється біогумус – продукт життєдіяльності вермікультури Eisenia fetida (каліфорнійських дощових хробаків) [21, 22].

Привабливим є отримання мінерально-органічних або органо-мінеральних добрив шляхом введення фосфоритового борошна в середовище, в якому діє вермікультура. Очікуваним результатом такого підходу має бути біогумус, який містить розподілений в ньому фосфорит.

Однак нам не зустрічалися впевнені наукові дані щодо 2-х питань:

- як фосфоритові добавки впливають на самих дощових хробаків?

- чи відбувається хоча б часткова мобілізація Р2О5 в травному тракті дощових хробаків?

Перше питання є вельми важливим. Внесення фосфоритів до ґрунту обумовлює не тільки постачання поживного фосфору, але й може призводити до накопичення в орному шарі фторидів і Інтернет-спільнота «Промислова екологія» http://eco.com.ua/ 2 Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю важких металів [6, 7, 10]. Ці полютанти потенційно здатні пригнічувати життєдіяльність живих організмів [2, 3, 20].

Отже було поставлено серію експериментів, які б могли відповісти на поставлені запитання.

До штучної універсальної ґрунтової суміші (дернова земля, торф верховий та низовий, кора соснова, вермикуліт, пісок, листова земля, ТУ-У-10-3-30507601-003-2003), була підселена колонія дощових хробаків Eisenia fetida з 25 особів, з середньою довжина осіб 5 см. Температура досліду в кліматкамері підтримувалася на рівні 294 К. Після адаптації хробаків (протягом 7 діб) в ґрунт було розподілене фосфоритово-глауконітове борошно (Амбросієвське родовище) середньою масовою часткою загального Р2О5 5,46%. До контрольного зразка ґрунту із колонією дощових хробаків фосфоритове борошно не додавалося. Харчування колонії було забезпечено відвареним картопляним лушпинням із залишками картоплі.

Спостереження за життєдіяльністю обох колоній і мікроскопічні спостереження показали, що вже через 14 діб фосфоритове борошно було повністю і рівномірно розподілено в ґрунтовій масі. Цей факт свідчить про те, що, по-перше, фосфоритово-глауконітове борошно проходило через травний тракт дощових хробаків; по-друге, використання вермікультури є належним і енергозаощаджуючим біотехнологічним прийомом, який дозволяє рівномірно розподіляти різні за властивостями компоненти у мінерально-органічних або органо-мінеральних добривних сумішах. Фактично, часточки фосфоритового борошна (або іншого мінералу) під час травних процесів дощових хробаків рівномірно „вбудовуються” в продукційну масу біогумусу, причому хімічний склад за поживними елементами в результаті стає однаковим, без градієнтів концентрацій. Крім того, ґрунт, до якого додали фосфоритово-глауконітове борошно, став більш в’язким і однорідним на дотик. Це можна пояснити тим, що глинистий мінерал глауконіт також рівномірно розподілився у ґрунтовій суміші, покращивши її структуру. В контрольному досліді подібної зміни структури ґрунту н спостерігалося.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Отже, потенційно, вермікультура є засобом не лише утворення біогумусу, але й меліорації ґрунтів.

Інші дані щодо життєдіяльності колонії у порівнянні з контролем (без внесення мінералу) наведені у таблиці.

Таблиця Результати спостереження за колонією Eisenia fetida.

Вихідний стан об’єкту, по 25 особей Стан об’єкту після 21 доби, Об’єкт залишилося по 24 особі спостереження Середня Кількість Кількість Середня Кількість Кількість довжина коконів у ювеніль- довжина коконів у ювенільхробака, см полі зору них особів хробака, см полі зору них особів Грунтосуміш із колонією Eisenia fetida з додаван- 5,0 0 0 5,6 6 1 ням фосфоритово- глауконіто-вого борошна Контроль (грунтосуміш із колонією Eisenia 5,2 0 0 6,3 7 1 fetida без додавання фосфори-товоглауконітового борошна) Висновки З результатів проведеного дослідження можна зробити висновки, що додавання до середовища, в якому за допомогою вермікультури виробляють біогумус, фосфоритового борошна не впливає негативним чином як на самих дощових хробаків Eisenia fetida, так і на їх репродуктивну здатність.

Інтернет-спільнота «Промислова екологія» http://eco.com.ua/ Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю Дані експериментів по біовилуговуванню фосфоритових мінералів кислими продуцентами біотехнологічних виробництв дають підставу вважати, що поєднання біовилуговуваня з подальшими процесами із застосуванням вермікультури дають можливість отримувати з низькоякісних фосфоритових мінералів якісне фосфоровмісне мінерально-органічне добриво, або фосфоровмісний біогумус с пролонгованим фосфатним живленням рослин.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Панас Р.М. Ґрунтознавство. – Львів: Новий Світ-2000, - 2006. – 372 с.

1.

Охорона ґрунтів/ М.К. Шикула, О.Ф. Ігнатенко, Л.Р. Петренко, М.В. Капштик. – К.: Т-во 2.

„Знання”, КОО, 2001. – 398 с.

Канівець В.І. Життя ґрунту. – К.: Аграрна наука, 2001, 132 с.

3.

Система застосування добрив/ А.П. Лісовал, В.П. Макаренко, С.М. Кравченко. – К.: Вища 4.

школа, 2002. – 317 с.

Біологічне рослинництво./ О.І. Зінченко, О.С. Алексєєва, П.М. Приходько та ін.; За ред. О.І.

5.

Зінченка – К.: Вища школа, 1996. – 239 с.

Виробництво фосфоровмісних мінеральних добрив підприємствами України та їх 6.

використання у сільському господарстві: Монографія/ В.Г. Заречений, Є.О. Карпович, І.П. Воробйова та ін.; За ред. В.Г. Зареченого. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 189 с.

Сучасний стан фосфатно-тукової промисловості України./ С.В. Вакал, І.М. Астрелін, М.О.

7.

Трофіменко та ін. - Суми: Собор, 2005.- 80 с.

В.А. Вешницький. Ресурси українських родовищ фосфоритів в аспекті сталого розвитку в 8.

агроекосистемах (аналітичний огляд) // Тези доп. міжнар. науково-практ. конф. «Фосфор і калій у землеробстві. Пролеми мікробіологічної мобілізації». – Чернігів-Харків: 2004. – С. 10-20.

Сеньковский Ю.Н., Глушко В.В., Сеньковский А.Ю. Фосфориты Запада Украины. – К.:

9.

Наукова думка, 1989. – 132 с.

Дмитревский Б.А., Юрьева В.И. Получение фосфорсодержащих и калийных удобрений. – 10.

СПб.: Химия, 1993. – 288 с.

Черненко В.Ю., Астрелин И.М., Лапинский А.В. Современные тенденции переработки 11.

фосфоритовых минералов методами биовыщелачивания// Тез. доп. IV Української научно-техн.

конфер. з технології неорганічних речовин «Сучасні проблеми технології неорганічних речовин» – Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2008.– С. 147-148.

Экологически безопасная технология биовыщелачивания фосфоритов/ В.Ю. Черненко, И.М.

12.

Астрелин, Т.А. Донцова, А.В. Лапинский // Тез. докл. междунар. научно-техн. конфер.

«Ресурсо- и энергосберегающие технологии и оборудование, экологически безопасные технологии» – Минск:

2008. – ч. 1. – С. 137-138.

Нехорошева Н.А., Бондарець Ю.А. Фосфорні мінерально-органічні добрива на основі відходів 13.

органічних виробництв // Тези доп. ІІ Міжнар. конфер. студентів, аспірантів та молодих вчених з хімії та хімічної технології. – К.: НТУУ «КПІ», 2009. – С. 202.

Теорія процесів виробництв неорганічних речовин /І.М. Астрелін, А.К. Запольський, В.І.

14.

Супрунчук та ін.; За ред. А.К. Запольського. – К.: Вища школа, 1992. – 39 с.

Астрелин И.М. Физико-химические основы и технология переработки фосфатного сырья с 15.

использованием фторсодержащих соединений. Докт. диссертация.. – Киев.: КПИ, 1989. – 694 с.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«УДК 378.147 Л.П. Харченко, К.В. Курко ТЕХНОЛОГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ У статті розкрито технології реалізації індивідуального підходу в підготовці вчителя. Визначено й обґрунтовано складові особистісно орієнтованого навчального процесу, форми і методи його забезпечення. Ключові слова: учитель, навчальні технології, індивідуальний підхід, особистісно-орієнтоване навчання. В статье раскрыты технологии реализации индивидуального подхода при подготовке учителя....»

«Ярмолинецька ЦБС 20-річчю Незалежності України присвячується літературна творчість земляків Ярмолинці, 2011 Зібрались додому лелеки. 3 84.4 УКР-4 ХМЕ З-59 Зібрались додому лелеки.: 20-річчю Незалежності присвячується: літературна творчість земляків / Ярмолинецька ЦБС; упоряд. М. А. Гриб. – Ярмолинці, 2011. 45 с. Видання містить прозу та поезію наших земляків. Підготовлене за результатами районного конкурсу серед бібліотек Ярмолинецької ЦБС на кращий літературний твір «Про тебе мій краю, моя...»

«В.С. Калашник УДК 811.161.2’371 ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ТА ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ВИМІРИ СЛОВА В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (на матеріалі оповідання Григора Тютюнника «Холодна м’ята») У статті розглянуто слововживання як чинник формування культурної значущості художнього тексту у зв’язку з особливостями його ідіостилю. На матеріалі оповідання Григора Тютюнника «Холодна м’ята» показано особливу роль заголовного вербального символу й розвиток його смислової структури суміжними словообразами. Проаналізовано...»

«відкриття виставки 23 квітня, Романа Пукара 18:00, Музеї Ідей, вул. Валова, 18а естетика діалогу Зміст Що пов’язує лінгвістику з  Грою в абстракцію?.3 «ГРА» Романа Пукара як безсловесний діалог.10 лекція Естетика Гри в абстракцію є Естетикою діалогу..20 проф. Ядвіги Мізінської «Гра Романа Пукара як Гра самоорганізовна система безсловесний діалог» Естетика діалогу Подяки: *Лекція проводитиметься польською мовою. **Подія відбудеться в рамках ІІ Міжнародної конференції «Людина. Комп’ютер....»

«УДК 635.657:633.34 СОРТОВА РЕАКЦІЯ НУТУ НА ОБРОБКУ СУЧАСНИМИ ПРОТРУЙНИКАМИ О. Бушулян, к. с.-г. н., М. Бушулян, к. с.-г. н. Селекційно-генетичний інститут Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Постановка проблеми. Нут на сьогодні – зернобобова культура, яка найстрімкіше розвивається в нашій країні. За останні декілька років посівні площі під нею зросли з 2-3 до 100 тис. га і мають тенденцію до подальшого збільшення. Однією з умов отримання високого врожаю будь-якої...»

«– Селекція, насінництво та біотехнологія – 2. Дегтярьова Н.І. Генетичний аналіз / Н. І. Дегтярьова // Лабораторний і польовий практикум з генетики. – К. : Вища школа, 1973. – С. 190 – 194.3. Константинова А.М. Использование гибридизации в селекции многолетних трав / А. М. Константинова // Кормопроизводство: сборник научных работ. – М.: Колос, 1974. – Вып. 9. – С. 275-282.4. Культурная флора: Многолетние бобовые травы / Под ред. Мухиной Н. А. и Станкевич А. К. – М. : Колос, 1993. – 335 с. 5....»

«Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН” УДК 633.12:631.5 Р.Є. Грищенко, О.Г. Любчич, кандидати сільськогосподарських наук Т.В. Мазуренко, агроном ННЦ “ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН” ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ ГРЕЧКИ В ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ Відомо, що важливий показник фотосинтетичної діяльності посівів – величина листкової поверхні. Добре розвинений фотосин тетичний апарат, оптимальний за обсягом, динамікою й інтенсивн істю функціонування, є важливим критерієм високої...»

«УДК 6 3 3. 6 3 : 5 8 1. 1 4 3. 6 М.В. НЕБИКОВ Філіал Інституту цукрових буряків УААН СЕЛЕКЦІЯ НА ПОСУХОСТІЙКІСТЬ В У М О В А Х КУЛЬТУРИ IN VITRO У статті представлені дані д о с л і д ж е н ь з д о б о р у стійких до водного дефіциту біотипів цукрових буряків з використанням відносно високих температур в умовах к у л ь т у р и in vitro. З а п р о п о н о в а н о е к с п р е с м е т о д о ц і н к и і добору посухостійких форм. В с т у п. На території України біля 15млн. га орних земель...»

«Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Харків Серія «Мистецтвознавство». Том XV. № 1. 2012. стор. 58–71 УДК 791.43:791.43.041 А.Д. Дорошенко, к.політ.н. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Київ Рецензенти: С.Д. Безклубенко, д.ф.н., проф., Київський національний університет культури та мистецтв; В.Г. Горпенко, д. мистецтв., проф., Інститут екранних мистецтв ім. І.В. Миколайчука АНТРОПОФАГІЯ ЯК ВІЗУАЛЬНА ПРАКТИКА ВЛАДИ У ДЗЕРКАЛІ...»

«М.Г. Зеленцова УДК 801.11 АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ НОМІНАцІй КОНцЕПТУ ГРОШІ (на матеріалі фразеологізмів та прислів’їв української, російської і англійської мов) У статті розглядаються проблеми когнітивної лінгвістики: поняття «концепт», когнітивна семантика, національна лінгвокультура. Дослідження когнітивної складової мовних одиниць, зокрема фразеологізмів, є одним із актуальних напрямків сучасної лінгвістичної науки. Проведений аналіз значень фразеологічних номінацій концепту «гроші» уможливив...»

«Аннотация. В данной статье подан анализ растений конопли І1 Глуховская 58 и І1 Золотоношская 15 по содержанию каннабидиола, тетрагидроканнабинола, каннабинола. Зделан вывод о стабильности признака отсутствия каннабиноидов в современных сортов. Annotation. There is analysis of CBD, THC and CBN content’s in the plants of monoecious hemps of І1 Glukhivski 58 and І1 Zolotoniski 15 in this article. Conclusion about stability of absence of cannabinoid sign’s of modern varieties of hemp was done too....»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 50 УДК 811.161 О.С.ПЕРЕЛОМОВА (доктор філологічних наук, професор кафедри філософії) Сумський державний університет, Суми, Україна E-mail: olena_perelomova@mail.ru ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНІ АСПЕКТИ ЛІНГВІСТИЧНОГО ВИМІРУ КОНЦЕПТУ «САМОТНІСТЬ» У статті визначається лінгвістичний вимір концепту через його семантичне наповнення в художніх текстах, зокрема розглядається концепт «самотність» як об’ємне утворення, яке в різних граматичних формах містить...»

«Л.І. Соболь УДК 811.161.2’ 373.2 ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЗВ ЛІТЕР У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ: МОДЕЛЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ОБРАЗНИХ СМИСЛІВ У статті йдеться про назви літер кирилиці й латиниці, зокрема про аналіз таких назв букв кириличного і латинського алфавітів, що засвідчено в українському і російському художньому дискурсі. А також виокремлено й проаналізовано семантику й прагматику цих текстів. Крім того, представлено дешифровку відповідних індивідуально-авторських смислів, репрезентованих за допомогою...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»