WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Я.В. Янчишина УДК: 811.161.2:81’373.21 ДЕРИВАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ ДРІБНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Стаття присвячена ...»

-- [ Страница 1 ] --

Я.В. Янчишина

УДК: 811.161.2:81’373.21

ДЕРИВАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ

ДРІБНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Стаття присвячена дослідженню особливостей творення власних назв дрібних географічних об’єктів Хмельницького району Хмельницької області. У цій статті порушуються питання творення мікротопонімів з погляду семантики твірних основ та дериваційних особливостей. Під час дослідження насамперед описано відапелятивні та відонімні мікротопоніми, а також найпродуктивніші способи творення онімів: лексикосемантичний та морфологічний.

Ключові слова: відапелятивна лексика, відонімна лексика, мікротопонім, семантика твірної основи.

Янчишина Я.В. Деривационные особенности создания собственных названий мелких географических объектов Хмельницкого района Хмельницкой области. Статья посвящена исследованию особенностей создания названий мелких географических объектов Хмельницкого района Хмельницкой области. В этой статье поднимаются проблемы создания микротопонимов с точки зрения семантики образующих основ и деривационных особенностей. В ходе исследования прежде описано отапелятивные и отонимные микротопонимы, а также способы создания микротопонимов: лексико-семантический и морфологический.

Ключевые слова: отапелятивная лексика, отонимная лексика, микротопоним, семантика образующей основы.

Yanchyshyna Y.V. Derivational features creation of small geographic objects proper names in Khmelnytskyi the Khmelnytsky oblast. The feature of the formation of microtoponyms are studied in the article. The problems of their formation are investigated from the viewpoint of semantics of the word-forming stem and derivational peculiarities. Microtoponyms are formed from common and proper nouns. Also the problem of lexical-semantic and morphological wordformation principles in microtoponymy of Khmelnytsky district in Khmelnytsky region.

Keywords: derivational peculiarities, microtoponym, morphological word-formation, lexical-semantic word-formation.

Власні назви дрібних географічних об’єктів – це особливі структури, під час вивчення яких потрібно враховувати всі можливі семантико-структурні зв’язки як з апелятивною лексикою, так і з іншими власними назвами. Це пов’язано насамперед із тим, що власні назви дрібних географічних об’єктів утворювалися в особливих умовах, у них поєднано й культуру певного регіону, і звичаї, які переплітаються із законами творення пропріальної лексики.

Мікротопоніми – це назви дрібних географічних об’єктів, створених як людиною, так і природою. До першої групи передусім належать назви вулиць, провулків, площ (майданів), релігійних споруд, селищ і частин міста, скверів, шляхів сполучення, будинків. Друга група представлена власними назвами, що вживаються на позначення природних реалій: ставків, струмків, шляхів, ярів тощо.

Значна частина мікротопонімів назавжди зникає з пам’яті жителів, оскільки саме цей пласт лексики є змінним, варіативним, найменш стійким.

© янчишина я.В., 2013 ліНгВісТичНі досліджеННя: Зб. наук. праць ХНПУ ім. г.с. сковороди. – 2013. – Вип. 36 За словами К.К. Цілуйка, з усіх категорій лексики саме топонімія найвиразніше зберігає безпосередні й реальні співвідношення між явищами мови і різними сторонами суспільного життя. Кожен народ дає свої назви водам, лісам, горам, долинам, полям, лугам, містам і селам. У цих назвах відбивається історія його матеріальної і духовної культури, побуту, його природно-географічне середовище. Тому географічні найменування, органічно вплетені в лексичну систему мови, становлять цінне, а часом і єдине джерело історичного вивчення народу, його мови й культури [9: 63].

В Україні є небагато праць, присвячених вивченню мікротопонімів окремих регіонів. Окрім того, вітчизняній мікротопоніміці дотепер бракує чіткого окреслення її меж, потребують розв’язання і деякі теоретичні проблеми. У такій ситуації дослідження регіонального мікротопонімікону набувають особливої ваги. Вони не тільки збагачують українську ономастику новим матеріалом, але й сприяють поглибленню теоретико-методологічних засад.

Окремі мікротопоніми Хмельниччини (передусім найменування незначних поселень та окремих дрібних географічних об’єктів) описані в наукових працях С.Д. Бабишина [1], Н.М. Герети [2] та М.М. Торчинського [8].

Однак спеціальних монографічних ґрунтовних студій із проблем мікротопонімії Хмельницького району ще немає, що й зумовлює актуальність теми нашого дослідження. Безпосередньо наша увага буде звернена на дериваційні особливості власних географічних назв цього типу.

Джерельною базою є мікротопонімійний матеріал, який ми зібрали шляхом експедицій та анкетування респондентів протягом 2010–2012 років.

Опитування здійснювали згідно з положеннями «Програми збирання матеріалів для вивчення топоніміки України» К.К. Цілуйка. Шляхом обстеження восьми населених пунктів було виявлено й зафіксовано майже 500 найменувань дрібних географічних об’єктів.

Вивчення мікротопонімії з погляду її словотвірної структури започатковане ще в ХІХ ст., а особливою активністю дериватологічні студії характеризуються починаючи з ІІ пол. ХХ ст. Над вивченням словотвірних особливостей працювали такі науковці, як С.П. Бевзенко, П.І. Білоусенко, К.Г. Городенська, М.П. Кравченко, В.О. Горпинич, М.А. Жовтобрюх, А.Д. Звєрєв, Є.А. Земська, Н.Ф. Клименко, І.В. Муромцев, М.Я. Плющ, З.І. Потіха, І.С. Улуханов, Г.П. Циганенко, М.М. Шанський та інші дослідники, які, проте, свою увагу переважно звертали на творення апелятивів (як української мови, так і інших, в основному східнослов’янських, мов). Такий факт І.І. Ковалик якраз і вважає недоліком підручників і посібників з мовознавства, зауважуючи, що в розділах про словотворчу будову мови в аналізі та характеристиці дериваційних структур зовсім не використовуються топоніми; водночас автори граматик інших слов’янських мов: чеської, болгарської, словацької, описуючи окремі словотворчі типи, послідовно використовують і власні географічні назви [4: 137]. Це дозволяє ще більше поширити й поглибити вивчення словотвору кожної живої мови.

Словотвірні відношення в сучасних мікротопонімах можуть відрізнятися від тих, що діяли під час первинної номінації об’єкта. У словотвірному янчишина я.В. дериваційні особливості творення власних назв дрібних географічних об’єктів...

аналізі також виходимо з того, що власні назви ніколи не функціонують ізольовано: вони завжди співвідносяться одні з одними, а кожен онім виникає лише серед інших найменувань. Тому, характеризуючи словотвірну структуру пропріальних одиниць, важливо з’ясувати, як виникла кожна назва і якими були функції її морфем у цей момент, що дозволяє встановити способи і засоби творення мікротопонімів.

Аналізуючи семантику твірних основ власних назв дрібних географічних об’єктів Центральної Хмельниччини, ми виявили, що більшість номінацій є відапелятивними, тобто утвореними від апелятивного слова або словосполучення (субстантива, ад’єктива, дієслова тощо) без деривації, із деривацією, шляхом складання [3: 67] (наприклад: Козацька гора, Підліщина). Онімів такої конструкції було зафіксовано 50 % від загальної кількості мікротопонімів.

Домінування такого типу пропріативів можна пояснити особливістю цього класу топонімів – їхньою близькістю до апелятивної лексики. Однак слід пам’ятати і про те, що в такій ситуації апелятиви, стаючи назвами дрібних географічних об’єктів шляхом переосмислення, утрачають своє первинне абстрактне значення і перетворюються на словесні знаки топонімічних денотатів.

Відонімних назв зафіксовано 165 одиниць, що становить 33 % від загальної кількості мікротопонімів (Саблуків, Шпиченщина). Серед таких пропріальних одиниць домінують відантропонімні побудови, які становлять 75 % від загальної кількості відонімних мікротопонімів (Білецький, Думарецького, Коцюришин).

Значна частина мікротопонімії Хмельницького району Хмельницької області є відонімно-відапелятивною, коли ад’єктонім або присвійний прикметник поєднується з географічним або адміністративно-господарським терміном (зафіксовано 146 таких одиниць, що становить 23 %: Моломолинські садки, Пархомівське лісництво, Скрагова долина).

За будовою досліджувані назви поділяються на прості, складні та складені.

До простих (одночленних) належать лексеми, які мають просту чи складну основу, оформлену за лексико-граматичною моделлю іменника або прикметника в чоловічому, жіночому, середньому роді у формі однини чи множини. Онімів такої конструкції зафіксовано 356 одиниць, що становить 75 % від загальної кількості мікротопонімів: Гончариха, Долина, Кручі, Курник, Купинястий, Новий, Шпиченщина, Шура, Ярок, Ясовий.

Одночленні мікротопоніми об’єднують: 1) лексеми з неподільною основою, що збігається з коренем (нами було зафіксовано 43 % від загальної кількості простих онімів: Гора, Долина, Яма); 2) похідні афіксальні деривати –122 одиниці, що становить 33 % від загальної кількості простих мікротопонімів (Братерський, Гребельки, Максимів); 3) первинні назви з похідними основами (нами було зафіксовано 15 % від загальної кількості одночленних онімів, що становить 52 одиниці: Підгайці).

У межах простої структури чільне місце (64 % від загальної кількості мікротопонімів) посідає семантичний спосіб творення найменувань: такі ліНгВісТичНі досліджеННя: Зб. наук. праць ХНПУ ім. г.с. сковороди. – 2013. – Вип. 36 деривати з’являються внаслідок онімізації апелятивів (Болото, Горб, Яма) та трансонімізації (Євка, Оленка). Якщо порівняти дані з інших регіонів, то будемо мати такі результати: Підгір’я – 22,5% [6: 4] Львівщина – 61,96 % [7: 3].

Якщо розглянути мікротопоніми Хмельницького району з точки зору походження, тобто оніми з похідними та непохідними основами, то можна зробити висновок, що переважають у цьому випадку мікротопоніми із похідною основою (зафіксовано 186 одиниць, що становить 54 % від загальної кількості монооформлених одиниць: Березина, Долинка, Ливунів, Стависько, Степанишин). Онімів із непохідною основою зафіксовано 150, що становить 43 % від загальної кількості пропріативів: Акація, Болото, Вила, Гора, Колодязь, Фільварок, Хутір, Яр.

Досить поширеним способом творення власних назв є плюралізація (зафіксовано 14 % від загальної кількості мікротопонімів: Верби, Вишники, Лози Мельники, Мулярі).

Морфологічним способом, зокрема шляхом суфіксації, утворено 73 мікротопоніми, що становить 25 % від їх загальної кількості. Аналогічний показник зафіксовано під час вивчення мікротопонімікону Кіровоградщини (24,8 % мікротопонімів такої конструкції) [5: 3]. Переважно використовуються суфікси -ок: Горбок, Ланок, Корчунок, -ак (Березняк, Кругляк), рідше

-ц(е) (Джерельце), що надає мікротопонімам відтінку пестливості. Пейоративного забарвлення такі пропріативи набувають завдяки наявності суфікса


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


-ищ(е): Горище, Парховище. Також прослідковуються загальні найменування з мутаційним значенням (апелятиви, що містять в основі певні форманти):

-ин(е), -щин(а) (Березине, Дубина, Духновщина, Милнищина).

Префіксальні найменування є типовими серед мікротопонімів, проте на досліджуваній території таких назв виявлено небагато (4 % від загальної кількості монооформлених онімів), однак навіть цей показник є досить високим у порівнянні з Кіровоградщиною, де було зафіксовано лише 0,3 % таких онімів [5: 4].

Більшість із префіксальних утворень – це власне префіксальносуфіксальні деривати. Переважно фіксуються конфікси під-…-с(я) (Підлісся), під-…- ин(а) (Підліщина) та інші (Закоття, Підставок). Часто такі власні назви виникають шляхом лексикалізації прийменникових словосполук із подальшим занепадом флексії орудного відмінка (Заріччя – «за річкою»).

Флексії утворюють в основному не нові лексеми, а словоформи. Проте в певних словотвірних позиціях окремі закінчення здатні утворювати похідні слова з новим значенням, тобто виконувати функцію словотвірних формантів. До таких флексій належать іменникова флексія -е з топонімним значенням (Байсакове, Козакове). Подібні із флексійним способом словотворення ознаки має і конверсія (Гниле).

Серед найменувань простої структури виявлено значну кількість відприкметникових одиниць.

Прикметникові суфікси приєднуються здебільшого до онімних основ:

-ськ(ий) (Вчительський, Пухальський, Рідкодубський), -ов(а) (Бараболькова, Бендерова, Васількова, Крукова, Мацюкова, Морозова), -иш-ин (Коцюришин, Пилипишин, Степанишин), -ів (Гиляків, Козликів, Косачів, Максимів, Мудриків, Саблуків, Степанків).

янчишина я.В. дериваційні особливості творення власних назв дрібних географічних об’єктів...

Складання як окремий різновид морфологічного способу деривації передбачає використання не менше двох слів або їхніх частин, які шляхом об’єднання утворюють нову лексему. В ономастиці розрізняються такі підвиди складання: власне складання, зрощення, абревіація. Зазвичай такі пропріальні одиниці кваліфікуються як складні.

У мікротопонімії найменування, утворені в результаті основоскладання, є досить малопродуктивними. Здебільшого відбувається складання прикметникової та іменникової основ, зрідка – дієслівної та іменникової (Давиполянки). Інколи зустрічається явище абревіації: буквеної (КВД) або комбінованої (Хімсклад).

Серед найменувань складної структури вагоме місце займають мікротопоніми, утворені шляхом лексикалізації назв у формі прийменникових конструкцій (проте вони не трансформуються у конфіксальні побудови).

Такі мікротопоніми є повноцінними власними назвами, оскільки вони виділяють, ідентифікують, називають географічний об’єкт, який зазвичай має просторову протяжність. Такі назви виникли внаслідок опущення опорного компонента у складеному мікротопонімі, вираженому словосполученням іменника з іменником, наприклад: Поле Біля Лісу – Біля лісу). Мікротопонімів такого виду зафіксовано 68 одиниць, що становить 25 % від загальної кількості пропріативів. На Кіровоградщині було зафіксовано лише 4,3 % мікротопонімів такої конструкції [5: 3]. Серед них досить часто спостерігаються мікротопоніми із прийменниками на- (На підлісці, На шляху), коло (Коло дубків, Коло хреста), біля (Біля берізки, Біля пасіки).

Багатокомпонентних мікротопонімів зафіксовано 170, що становить 39 % від їх загальної кількості: Зозульове поле, Чумакова яма. На Львівщині таких утворень виявлено 18,31 % [7: 11]. Така особливість мікротопонімікону є для досліджуваної території визначальною, оскільки в цілому в Україні такі назви більше тяжіють до спрощення.

Серед складених назв можна виділити підрядні словосполучення: моделі «прикметник + іменник» (Нова лінія, Собачий яр, Старий цвинтар), «іменник + іменник» (Білого ленія, Курник + Хутір), «числівник + іменник» (Перша советчина, Третя бригада). Найбільш продуктивним різновидом є поднання прикметника й іменника (зафіксовано 75 одиниць, що становить 85 % від загальної кількості багатокомпонентних мікротопонімів).

Проаналізувавши мікротопонімію Хмельницького району Хмельницької області, можна зробити висновок, що творення власних географічних назв дрібних об’єктів не виходить поза межі історично складених типів творення топонімів всієї України. Водночас установлено, що певні відмінності у словотворі мікротопонімів все-таки простежуються. Зокрема, таким диференційними особливостями є: високий відсоток творення власних назв семантичним способом словотворення, а також досить висока продуктивність префіксального й морфологічного способів творення пропріативів. У порівнянні з іншими регіонами ми можемо стверджувати, що ці дані дають підставу для окреслення індивідуального підходу до вивчення мікротопонімів Хмельницької області.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«302 УДК [635.655:631.559]:631.51.021(477.5) Ю.В. Белінський, здобувач Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Соя є культурою, яка, на думку багатьох учених, досить позитивно реагує на мінімалізацію обробітку ґрунту [1, 3, 6, 7], але для обґрунтування поширеного впровадження такого обробітку в Україні немає достатньої кількості...»

«Annotation. Theresults of the creating and evaluation of best breeding materials of sugar beet and hybrids for resistance to complex diseases: rhizomania, powdery mildew, leaf sport and yellow wilt at the IBCSB of NAAS. УДК 575.1:581.134:633.111 В.В. ЛЮБИЧ, кандидат с.-г. наук І.О. ЖЕКОВА, викладач О.Г. СУХОМУД, кандидат с.-г. наук Ф.М. ПАРІЙ, доктор біол. наук Уманський національний університет садівництва СТІЙКІСТЬ СПЕЛЬТОЇДНИХ ГІБРИДІВ ОДЕРЖАНИХ ВІД СХРЕЩУВАННЯ TRITICUM AESTIVUM L. TRITICUM...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (263), Ч. І, 2013 УДК 821.161.2 – 31 О. В. Куцевол РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ЛЕНІНІАНИ В ТРИЛОГІЇ ЮРІЯ ШОВКОПЛЯСА „ЛЮДИНА ЖИВЕ ДВІЧІ” У соцреалістичній літературі, як відомо, позитивний герой, представлений передусім в образах комуніста, чекіста, комсомольця тощо, втілював найблагородніші риси характеру, був людиною, в якій гармонійно сполучались риси фізичної й духовної досконалості. Утім, справжнім ідеалом уважався образ вождя, зокрема образ Леніна, тому...»

«Вісник № 2 (42), т. 1 ЖНАЕУ 2014 Перспективи подальших досліджень полягають в пошуках пластичних ранньостиглих сортів та розробках елементів сучасної інтенсивної технології вирощування сої. Література 1. Бараев А. И. Теоретические основы почвозащитного земледелия / А. И. Бараев // Проблемы землемледелия: науч. тр. ВАСХНИЛ. – М., 1978. – С. 22–35. 2. Величко В. А. До оцінки земельних ресурсів Українського Полісся / В. А. Величко // Землеробство України в XXI ст.: матеріали Всеукр. наук.-практ....»

«УДК 6 3 3. 6 3 : 5 8 1. 1 4 3. 6 М.В. НЕБИКОВ Філіал Інституту цукрових буряків УААН СЕЛЕКЦІЯ НА ПОСУХОСТІЙКІСТЬ В У М О В А Х КУЛЬТУРИ IN VITRO У статті представлені дані д о с л і д ж е н ь з д о б о р у стійких до водного дефіциту біотипів цукрових буряків з використанням відносно високих температур в умовах к у л ь т у р и in vitro. З а п р о п о н о в а н о е к с п р е с м е т о д о ц і н к и і добору посухостійких форм. В с т у п. На території України біля 15млн. га орних земель...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 50 УДК 811.161 О.С.ПЕРЕЛОМОВА (доктор філологічних наук, професор кафедри філософії) Сумський державний університет, Суми, Україна E-mail: olena_perelomova@mail.ru ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНІ АСПЕКТИ ЛІНГВІСТИЧНОГО ВИМІРУ КОНЦЕПТУ «САМОТНІСТЬ» У статті визначається лінгвістичний вимір концепту через його семантичне наповнення в художніх текстах, зокрема розглядається концепт «самотність» як об’ємне утворення, яке в різних граматичних формах містить...»

«Ярослав Федорчук Книга друга напер ед од н і Київ 2011 ББК 66.3() 8 Ф33 Федорчук Я.П. Ф33 Волинянин К.: Видавництво «Міленіум», 2011 — Кн. 2.: Напередодні. 224 с. Друга книга «Волинянин. Напередодні» – продовжує правдиву розповідь одного з наших сучасників про свій життєвий шлях, що тісно переплітався з нашим недалеким минулим. Здається, сама доля автора випробовує і загартовує його в протистоянні з несправедливістю та антиукраїнством радянської влади в останні тридцять років її існування. Ця...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 2 (261), Ч. І, 2013 УДК 821.161.2-2.09+7.094 О. А. Лапко ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МІСЬКОГО ТЕКСТУ В КОМЕДІЇ М. СТАРИЦЬКОГО “ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ” ТА ЇЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ Дослідження урбаністичного дискурсу художньої літератури завдяки сучасним науковим розвідкам (зокрема працям В. Фоменко [1], О. Харлан [2], А. Марченко [3] та ін.) набуває усе більшої значущості у вітчизняному літературознавстві. Однак недостатня увага до проблеми художньої репрезентації феномену міста...»

«О.А. Ільченко УДК 811.161.2’373.612.2:070 ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ І ПРЕЦЕДЕНТНІСТЬ В УКРАЇНОМОВНИХ ЗМІ ПОЧАТКУ ХХІ ст. (на матеріалі метафоричних словосполучень) У статті проаналізовано інтертекстуальність і прецедентність як домінантні ознаки сучасної мови ЗМІ, що дають змогу реалізувати одну з важливих рис мовностилістичного оформлення відповідних текстів – урівноваження чинника адресата й адресанта. Вибір матеріалу дослідження вмотивований тим, що метафоризація набула ознак характерної риси мови...»

«УДК: 630*27 (477.64-2) ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРКОВИХ ЗОН МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ Яловенко А. С., Бессонова В. П. Дніпропетровський державний аграрний університет Проведен ретроспективный аналіз формирования парков и скверов г. Запорожье. Установлен характер их распределения по административнотерриториальным районам, оценен вклад в общее озеленение города. Парки, скверы, зеленые насаждения, административно-териториальные районы, норма озеленения ВСТУП Із зростанням міста, розвитком його промисловості стає все...»

«відкриття виставки 23 квітня, Романа Пукара 18:00, Музеї Ідей, вул. Валова, 18а естетика діалогу Зміст Що пов’язує лінгвістику з  Грою в абстракцію?.3 «ГРА» Романа Пукара як безсловесний діалог.10 лекція Естетика Гри в абстракцію є Естетикою діалогу..20 проф. Ядвіги Мізінської «Гра Романа Пукара як Гра самоорганізовна система безсловесний діалог» Естетика діалогу Подяки: *Лекція проводитиметься польською мовою. **Подія відбудеться в рамках ІІ Міжнародної конференції «Людина. Комп’ютер....»

«УДК 632.51:93 Є.В. МАРТИНЕНКО, молодший науковий співробітник Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України e-mail: academic_i@mail.ru ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ГІРЧАКА РОЗЛОГОГО ЗА РІЗНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ Наведено результати досліджень впливу концентрації водного розчину аміачної селітри на проростання насіння гірчака розлогого (Polygonum lapathifolium L.). Вступ. Кожен організм у процесі життя тісно пов’язаний з навколишнім середовищем. Нормальний ріст і розвиток...»

«A. Verstappen, H. Inggamer, P. E. Mercke, M. A. Jongsma and H. J. Bouwmeester] // Jornal of Chemical Ecology. – 2003. № 11. P. 41 – 48.21. Feldman A. M. Life table and male matt of ing competitiveness of wild type and of a chromosome mutation strain Tetranychus urticae in relation to genetic pest control / A. M. Feldman // Entomologia Experimentelis et Applicata. – 1981. № 11. – P. 111 – 125.22. Markus Knapp. Population models for threshold-based control of Tetranychus urticae in small-scale...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»