WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«О.А. Ільченко УДК 811.161.2’373.612.2:070 ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ І ПРЕЦЕДЕНТНІСТЬ В УКРАЇНОМОВНИХ ЗМІ ПОЧАТКУ ХХІ ст. (на матеріалі метафоричних словосполучень) У статті ...»

-- [ Страница 1 ] --

О.А. Ільченко

УДК 811.161.2’373.612.2:070

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ І ПРЕЦЕДЕНТНІСТЬ

В УКРАЇНОМОВНИХ ЗМІ ПОЧАТКУ ХХІ ст.

(на матеріалі метафоричних словосполучень)

У статті проаналізовано інтертекстуальність і прецедентність як домінантні

ознаки сучасної мови ЗМІ, що дають змогу реалізувати одну з важливих рис мовностилістичного оформлення відповідних текстів – урівноваження чинника адресата й адресанта. Вибір матеріалу дослідження вмотивований тим, що метафоризація набула ознак характерної риси мови ЗМІ.

Ключові слова: інтертекстуальність, прецедентність, мова ЗМІ, метафоричне словосполучення.

Ильченко Е. А. Интертекстуальность и прецедентность в украино-язычных СМИ начала ХХІ в. (на материале метафорических словосочетаний). В статье анализируются интертекстуальность и прецедентность как доминирующие приметы современного языка СМИ, которые реализуют одну из важных черт стилистико-речевого оформления соответствующих текстов – уравновешивание фактора адресата и адресанта. Выбор материала для исследования мотивируется тем, что метафоризация стала характерным признаком языка СМИ.

Ключевые слова: интертекстуальность, прецедентность, язык СМИ, метафорическое словосочетание.

Ilchenko O. A. Intertextuality and precedentuality in Ukrainian mass media of the beginning of the ХХІ century (in the material metaphoric word combination). The article focuses on intertextuality and precedentuality as the predominate feature contemporary language mass media, that realize one from important indication langue-stylistic design corresponding texts – sense of balance feature addressee and addressing. Selection the meteorite for the purpose motivation so as to metaphorical there is characteristic language mass media.

Keywords: intertextuality, precedentuality, the language mass media, metaphoric word combination.

Сучасні ЗМІ вирізняються «соковитою», «яскравою» й «інтелектуальною» мовою – експресивною, оцінною й одночасно інформативною. Для оформлення своїх матеріалів журналісти послуговуються такими мовними одиницями й засобами, що здатні швидко актуалізувати фоновий запас знань реципієнта. У такому разі адресант апелює до універсальних культурних кодів, що породжують багаті асоціативні ряди, – прецедентних феноменів, одиниць, що добре відомі всім представникам відповідної культури, тобто є акумуляторами й трансляторами культурної інформації. У цьому вбачаємо реалізацію однієї з важливих рис мовностилістичного оформлення текстів ЗМІ – урівноваження чинника мовця й реципієнта, упровадження в «життя» принципу рівності адресанта й адресата. Це питання на матеріалі української, російської, англійської та інших мов вивчають такі сучасні дослідники, як-от: Ю.О. Гарюнова [1], Л.Р. Дускаєва [2], Ю.А. Мельник [6], О.В. Найдюк [7], О.К. Рябініна [8], Н.О. Сунько [10] та ін. Беззаперечна актуальність цієї проблеми привернула увагу й авторки цієї статті, яка вже має певні здобутки в цьому річищі [3; 4; 5].

© ільченко о.А., 2013 лінГвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХнПУ ім. Г.с. сковороди. – 2013. – вип. 35 Мета статті – здійснити лінгвістичний аналіз інтертекстуальності й прецедентності як важливих ознак сучасної мови ЗМІ, що дають змогу урівноважувати позиції адресанта й адресата.

Джерельною базою послугував словник метафоричних словосполучень української преси [3] та матеріали телевізійних й електронних ЗМІ, що не ввійшли до словника у зв’язку з його джерельними, тематичними та часовими обмеженнями. Тож до аналізу було залучено понад 2000 метафоричних словосполучень та сполучень слів.

Вплив перерозподілу статусів адресанта й адресата в сучасних ЗМІ відобразився на рівні тексту, спонукаючи діалогічність, що стала конструктивною, фундаментальною ознакою мови ЗМІ. Важливою рисою вираження діалогічності в сучасній мові ЗМІ є використання деформації прецедентних текстів, які, як відомо, є виявом інтертекстуальності [2: 670; 4: 158–159]. Тож інтертекстуальність – домінантна ознака сучасної мови ЗМІ.

Інтертекстуальність – «наявність у певному тексті слідів інших текстів, у більш широкому розумінні – діалогічний зв’язок тексту в семіотичному універсумі з попередніми текстами (рекурсивний) та з подальшим текстотворенням (прокурсивний)» [9: 210]. Цей термін був уведений у 1967 р. семіологом і літературознавцем Ю. Крістевою, яка розробила теорію інтертекстуальності з позиції читача (див. про це [9: 210; 10: 208].

Мовними засобами реалізації категорії інтертекстуальності в текстах

ЗМІ визначають такі:

• цитати – точна або приблизна передача частин прототексту до структури тексту;

• алюзії – прийом художньої виразності, що базується на ключових словах, які дозволяють відновити цілий текст;

• фреймові репрезентанти передбачають уведення до певного тексту фрагментів, що наділені стійким асоціативно-контекстуальним зв’язком із позамовними чинниками;

• перифрази – засіб інтертекстуальності, що забезпечує відсилання до джерела породження та фонових знань реципієнтів, і в результаті відбуваться не лише «відгадування» референта, але й оцінювання його в контексті матеріалу;

• центонні тексти здатні вміщувати в невеликому обсязі більше інформації, відсилати водночас до кількох прототекстів [8: 7–9] (див. також [4: 159–160; 9: 210–211; 10: 208]).

Прецедентний феномен – «компонент знань, позначення та зміст якого добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти, актуальний і використаний у когнітивному й комунікативному планах» [9: 591] (див. також: [7: 5]).

Серед прецедентних феноменів дослідники виділяють такі:

• прецедентний текст – відомий твір, актуалізований в інших текстах, повернення до якого кероване механізмами інтертекстуальності;

• прецедентна ситуація – значима подія, що реально відбулася в житті етносу й цивілізації або була змодельована колективною чи індивідуальною свідомістю;

ільченко о.А. інтертекстуальність і прецедентність в україномовних ЗМі початку ХХі ст....

• прецедентне ім’я – індивідуальне ім’я відомої людини, персонажа твору, артефакту, пов’язане відповідно із прецедентною ситуацією або відомими текстом;

прецедентне висловлювання – завершена й самодостатня одиниця мови, що являє собою складний знак, сума значень якого не дорівнює його смислу: останній завжди «ширше» простої суми значень (див. про це:

[1; 5; 6; 7; 9: 591; 10]).

За рівнем прецедентності ці ментальні утворення розподіляють на такі:

• універсально-прецедентні, відомі пересічній сучасній людині;

• національно-прецедентні, відомі пересічному представнику національно-лінгво-культурної спільноти;

• соціумно-прецедентні, відомі будь-якому пересічному представнику певного соціуму (див. про це [9: 591]).

Співвіднесення понять «інтертекстуальність» і «прецедентність» є одним із дискусійних питань сучасної лінгвістики, спробу розмежування яких здійснюємо в межах зазначеної реалізаційної площі (ЗМІ) на матеріалі метафоричних словосполучень. Розмежування цих понять, як видаться, ґрунтується на принципі регулярності, тривалості відтворювання певної культурної інформації в умовах одного етносу чи людства в цілому.

«Інтертекстуальність пов’язана з естетичною цінністю, культурною значимістю, позачасовими рамками (інтертекстуальні знаки – феномени культури, які визначають зв’язок крізь віки, через покоління), прецедентність – із тим, що відбувається зараз й актуально сьогодні, але зовсім не обов’язково буде важливим завтра» [10: 209–210]. Інтертекстуальні знаки вже мають певну традицію інтерпретування, апробовану протягом життя декількох поколінь людей, тобто існують у формі певного культурного коду. Побутування прецедентних феноменів обмежене часом і потребує підтримки, яку здатні забезпечити зокрема ЗМІ, що мають унікальну можливість апелювати до інтелектуального фонду широкого кола адресатів. Дослідження О.К. Рябініної підтверджує, що «прецедентні тексти репрезентують культурне надбання певної епохи та етносу [виділення – О. І.]» [8: 6]. Таким чином, інтертекстуальність – це код культури, система традиційних для людства цінностей матеріального й духовного характеру, а прецедентність – явище життя, що може стати або й не стати константою культури, надбання певного етнокультурного об’єднання.

Яскравим прикладом прецедентності в сучасному українському соціолекті можуть бути «помаранчеві» події кінця 2004 р. – початку 2005 р.

Сьогодні (2012 р.), аналізуючи процес вербалізації цих фактів засобами масової інформації, виділяємо чотири етапи функціонування «помаранчевої» лексики:

1) зародження (кінець 2004 р.) – апробаційний процес семантичних зрушень слів, зокрема на позначення відповідних кольороназв, наприклад:

Помаранчеве суцвіття майдану Незалежності (Молодь України, № 133, 2004); «Каштанова» революція. Помаранчеве цунамі над столицею (Молодь України, № 131, 2004); Помаранчевий квартет – музика української революції (Самостійна Україна, Ч. 50 – 51, 2004);

лінГвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХнПУ ім. Г.с. сковороди. – 2013. – вип. 35

2) розвиток (2005–2006 рр.) – процес розгортання сміливих семантичних експериментів із «революційними» словами, наприклад: Помаранчі на снігу (Дзеркало тижня, № 3, 2005) – образ «помаранчевої революції», що розгорталася в зимовий час; Але епопея з російським газом – це вже майже фінал «оранжевої саги» (Комуніст, № 1, 2006); А днями можливість «оранжевоблакитної» коаліції підтвердив … сам президент! (Комуніст, № 22, 2006);

3) згасання (2007–2009 рр.) – процес поступового зниження активного оперування відповідною лексикою, наприклад: Помаранчевий сон (Персонал плюс, № 9, 2007); Помаранчева дорога України (Молодь України, № 1, 2008);

Під помаранчевим прапором: друга спроба. Віктор Ющенко знову йде в президенти, щоб захистити свободу й «підняти стелю» (Україна молода, № 200, 2009);

4) повний занепад (із 2010 р.) – відсутність вербалізованих варіантів інтерпретації характерних знаків. Навіть якщо вдається зафіксувати вираз «помаранчева революція» в континуумі ЗМІ 2012 р., то в абсолютно іншій інтерпретації – не в політичному дискурсі, наприклад, традиційна бійка апельсинами на площі Італії, що має розважальний характер, – Помаранчева революція в Італії (1+1, Сніданок з 1+1, ТСН, 21.02.2012, 08:57). У такому разі можемо говорити про прецедентність висловлення, що ґрунтується на прецедентній ситуації – «помаранчевій революції» в Україні.

Таким чином, переконуємося в тому, що «помаранчеві» явища – це прецедентний феномен, що має обмежену часом історію існування, який, втративши підтримку ЗМІ й зацікавленість відповідними матеріалом суспільства (ЗМІ повинні задовольняти інформаційні інтереси соціуму), припинив свою інтертекстуальну «мандрівку», тобто регулярно не відбивається в текстах українських ЗМІ кількох останніх років.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Властивостей важливої ознаки сучасної мови ЗМІ набула метафора, зокрема метафоричні словосполучення / сполучення слів. Однією з причин активної метафоризації мови ЗМІ, як видається, є те, що метафоричні словосполучення залучають до свого складу інтертекстуальні та прецедентні компоненти. Припускаємо: це відбувається тому, що один із компонентів метафоричного значення – характеристика денотата, названого в метафорі (компоненти метафоричного значення: категорії двох денотатів і характеристика денотата, названого в метафорі) – може бути національним компонентом свідомості носіїв мови, належати фонду їх загальних уявлень про відповідну категорію об’єктів, ураховуючи міфологічні, культурні конотації.

У такому разі нова образність виразу ґрунтується на образності, що вже існує в національній пам’яті певного етносу.

Прецедентними знаками можуть бути фразеологізми в широкому розумінні, які визначають як сполучення слів. Тому такі вирази, як-от: у парламенті «Яблуко», під стінами гарбуз (Голос України, № 168, 2000); посієте безладдя – зберете лють (Закон і бізнес, № 25, 2009); «біло-червона» фракція тріщить по швах (Закон і бізнес, № 16, 2010) відносимо до метафоричних сполучень слів. Метафоричні словосполучення й сполучення слів об’єднуємо в процесі аналізу на основі подібності механізму породження переносного ільченко о.А. інтертекстуальність і прецедентність в україномовних ЗМі початку ХХі ст....

значення та функціонального призначення в мові ЗМІ [3: 6]. Наприклад:

Олександр Турчинов: «… Настав час зняти окуляри страху» (Самостійна Україна, Ч. 6, 2002); Ситуація нагадує «переговори Герасима та Му-Му», влучно зазначив Олександр Волков, який не бере участі в переговорах і охоче виконує роль парламентського коментатора (Самостійна Україна, Ч. 18, 2002);

Закон про кабмін «лікуватимуть, або Хай поживе»? (Демократична Україна, № 25, 2007); Його величність Володимир Третій (http://www expres.ua, 08.03.2012, 10:17) – президент Росії В. Путін, який обіймає названу посаду третій термін. Таким чином, здатність метафоричних словосполучень, що «живуть» («народжуються», «живуть» і «помирають») у мові ЗМІ, вдало оперувати інтертекстуальними / прецедентними елементами забезпечує їх активне функціонування.

Отже, інтертекстуальність і прецедентність – це дві когнітивнокомунікативні категорії, що, реалізуючись у сучасній мові ЗМІ, дають змогу врівноважувати комунікативні позиції адресанта й адресата, активують (акумулюють і транслюють) культурну й етнокультурну інформацію, інтелектуальні надбання багатьох поколінь людства. Нерідко ці категорії вербалізуються в метафоричних словосполученнях. У цьому вбачаємо одну із причин, що забезпечила активне функціонування цих одиниць мовлення в мові ЗМІ початку ХХІ ст., що й зумовило вибір ілюстративного матеріалу цієї статті.

Перспективним уважаємо подальше детальне вивчення мовних засобів реалізації категорії інтертекстуальності та прецедентності: прецедентних імен, прецедентних текстів, прецедентних висловлювань, прецедентних ситуацій на матеріалі метафоричних словосполучень. Окрім того, фонд ілюстративного матеріалу постійно збагачується і модифікується, формуючи нові або корегуючи вже усталені тенденції розвитку мови ЗМІ. Це забезпечує незмінну актуальність досліджуваної проблеми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гарюнова Ю.О. Функціонування власних назв у кінокритичному дискурсі:

«чиста» номінація і прецедентність / Ю.О. Гарюнова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Серія : Філологія. – № 936. – Вип. 61. – 2001. – С. 71–74. 2. Дускаева Л.Р. Языково-стилистические изменения в современных СМИ / Л.Р. Дускаева // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [Под ред. М.Н. Кожиной]. – М. : Флинта : Наука, 2003. – С. 664–675.

3. Ільченко О.А. Вербалізоване «обличчя» сучасного суспільства : словник метафоричних словосполучень української преси (2000 – 2010 рр.) / Олена Анатоліївна Ільченко. – Харків, 2012. 4. Ільченко О.А. Мовностилістичні модифікації преси ХХІ ст. : природа й наслідки / О.А. Ільченко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Лінгвістичні дослідження» : [зб. наук.

пр.] – Харків, 2011. – Вип. 31. – С. 157–161. 5. Ільченко О.А. Прецедентність як ознака текстів сучасної преси (на матеріалі метафоричних словосполучень) / О.А. Ільченко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Лінгвістичні дослідження» : [зб. наук. пр.] – Харків, 2012. – Вип. 34.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«4. Державний реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні у 2010 році /Державна служба з охорони прав на сорти рослин. – К., 2010. – 243 с.5. Каталог сортів і технологія вирощування сої Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва HААН. – Х. – 2002.–21с.6. Козаченко М.Р. Господарсько – цінні показники ярого ячменю, рекомендованих для Харківської області / М.Р. Козаченко, Н.І. Васько, О.В. Заїка та ін. // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. – Харків, 2006. – Вип. 3...»

«ЗАХИСТ РОСЛИН 3. Грикун О.А. Вредная энтомофауна сои на Украине // О.А. Грикун, В.И. Сичкарь // Научно – технич. бюлл. ВСГИ. 1983. №2 (48). с.50.4. Омелюта В.П.Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / [В. П. Омелюта, І. В. Григорович, В. С. Чабан та ін.] ; за ред. В. П. Омелюти. – К.: Урожай, 1986. – 206 с.5. Палий В.Ф. Методика изучения фауны и фенологии насекомых / В.Ф. Палий. – Воронеж, 1970. – 189 с. 6. Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных / М.: Высшая...»

«Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти УДК 355.231:511.111 ПІСНІ ЯК ДОДАТКОВИЙ ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ КУРСАНТАМИ ВВНЗ Брик Т.О., канд. пед. наук, Петренко О.Є. (Харків) Використання пісень у викладанні іноземних мов є досить актуальним з декількох причин. По-перше, курсанти одразу приєднуються до культури країни, мова якої вивчається. По-друге, при роботі з цим своєрідним лінгвостилістичним матеріалом створюється гарна передумова для всебічного розвитку...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 9 (268), Ч. І, 2013 analysis. Also the work includes the study of such terms as «ritual», «rite», «custom». The article gives the explanation of the division of fields occupied by the terms mentioned above. Key words: British culture, linguaculture, ritual, religious ritual, rite, custom, worldview. Стаття надійшла до редакції 02.02.2013 р. Прийнято до друку 28.02.2013 р. Рецензент – к. філол. н., доц. Єфремова Н. В. УДК 811.112.2’373.612.2+811.112.2’42 О. Г....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАУКОВІ ПОШУКИ МОЛОДІ У ТРЕТЬОМУ ТИСЯЧОЛІТТІ Тези доповідей державної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів «НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ» 14–15 травня 2015 року Біла Церква УДК 06.63 Рекомендовано до друку вченою радою університету Редакційна колегія: Даниленко А.С., академік НААН, ректор, голова оргкомітету; Сахнюк В.В., д-р вет. наук, проректор з наукової та...»

«УДК: 630*27 (477.64-2) ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРКОВИХ ЗОН МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ Яловенко А. С., Бессонова В. П. Дніпропетровський державний аграрний університет Проведен ретроспективный аналіз формирования парков и скверов г. Запорожье. Установлен характер их распределения по административнотерриториальным районам, оценен вклад в общее озеленение города. Парки, скверы, зеленые насаждения, административно-териториальные районы, норма озеленения ВСТУП Із зростанням міста, розвитком його промисловості стає все...»

«302 УДК [635.655:631.559]:631.51.021(477.5) Ю.В. Белінський, здобувач Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Соя є культурою, яка, на думку багатьох учених, досить позитивно реагує на мінімалізацію обробітку ґрунту [1, 3, 6, 7], але для обґрунтування поширеного впровадження такого обробітку в Україні немає достатньої кількості...»

«Ярослав Федорчук Книга друга напер ед од н і Київ 2011 ББК 66.3() 8 Ф33 Федорчук Я.П. Ф33 Волинянин К.: Видавництво «Міленіум», 2011 — Кн. 2.: Напередодні. 224 с. Друга книга «Волинянин. Напередодні» – продовжує правдиву розповідь одного з наших сучасників про свій життєвий шлях, що тісно переплітався з нашим недалеким минулим. Здається, сама доля автора випробовує і загартовує його в протистоянні з несправедливістю та антиукраїнством радянської влади в останні тридцять років її існування. Ця...»

«Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Харків Серія «Мистецтвознавство». Том XV. № 1. 2012. стор. 58–71 УДК 791.43:791.43.041 А.Д. Дорошенко, к.політ.н. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Київ Рецензенти: С.Д. Безклубенко, д.ф.н., проф., Київський національний університет культури та мистецтв; В.Г. Горпенко, д. мистецтв., проф., Інститут екранних мистецтв ім. І.В. Миколайчука АНТРОПОФАГІЯ ЯК ВІЗУАЛЬНА ПРАКТИКА ВЛАДИ У ДЗЕРКАЛІ...»

«УДК 811.161.2’373.45:050:004 Роман Вишнівський Англійські вАрвАризми у мові сучАсних укрАїнських електронних змі На матеріалі сучасних українських електронних ЗМІ розглянуто особливості вживання варваризмів англійського походження, їхні характерні риси, основні причини їх використання. Виокремлено групи англійських варваризмів, які у публіцистичних текстах передаються кирилицею за допомогою транскрипції або транслітерації; мають різні варіанти написання; зберігають латинську графіку; проходять...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (257), Ч. V, 2012 В статье раскрываются особенности трудового воспитания младших школьников в современной школе, его сущность и содержание; место и роль формирования ценности труда, личностного смысла, ценностного отношения к труду в воспитательном процессе начальной школы. Ключевые слова: трудовое воспитание, труд, ценностные ориентации, ценностное отношение, культура труда, младшие школьники. Melnik О. V. The Problem of Labour Education of Junior...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 2 (261), Ч. І, 2013 УДК 821.161.2-2.09+7.094 О. А. Лапко ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МІСЬКОГО ТЕКСТУ В КОМЕДІЇ М. СТАРИЦЬКОГО “ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ” ТА ЇЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ Дослідження урбаністичного дискурсу художньої літератури завдяки сучасним науковим розвідкам (зокрема працям В. Фоменко [1], О. Харлан [2], А. Марченко [3] та ін.) набуває усе більшої значущості у вітчизняному літературознавстві. Однак недостатня увага до проблеми художньої репрезентації феномену міста...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 54 УДК 316.37; 316.77; 378; 87.9 В.І.АКСЬОНОВА (викладач кафедри іноземних мов) Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету, Кіровоград E-mail: vera_aksenova1975@mail.ru МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»