WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ РОЗДІЛ І МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ ТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ УДК 378:78:37.011.31–028.46 Афанасьєв Ю.Л., завідувач кафедри дизайну Інституту ...»

-- [ Страница 1 ] --

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ

РОЗДІЛ І МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

УДК 378:78:37.011.31–028.46

Афанасьєв Ю.Л.,

завідувач кафедри дизайну Інституту мистецтв

Київського університету імені Бориса Грінченка,

доктор філософських наук, професор

МИСТЕЦЬКА ОСВІТА ТА МИСТЕЦЬКА ПРОСВІТА:

ДІАЛЕКТИКА СИСТЕМНОЇ ЦІЛІСНОСТІ Розглянуто характерні особливості та тенденції стану національної мистецької освіти у контексті системної цілісності художньої культури. Висвітлено негативні наслідки порушення взаємодії складових у системі художньої культури. Доведено об’єктивну необхідність системної цілісності мистецької освіти та мистецької просвіти як єдності діалектичної і субстанціональної.

Ключові слова: художня культура, мистецька освіта, мистецька просвіта, системна цілісність.

За останні десятиліття у нашій художній культурі взагалі та у мистецькій освіті зокрема відбулися значні кількісні та якісні зміни.

Так, за вказаний проміжок часу чисельність навчальних закладів, у яких стало можливим отримати вищу мистецьку освіту, чи принаймні диплом про таку освіту, зросла у рази. Нині у кожній області є подібні заклади, а завдяки наявності в них як бюджетних місць, так і контрактних отримати зазначену освіту може практично кожен, хто цього забажає. Тому, зрозуміла річ, за відсутності справжнього конкурсу, в такі заклади потрапляє чимало людей з досить слабкою підготовкою. Нерідко її рівень настільки низький, що зробити із наявного матеріалу справжніх фахівців за тими критеріями, які існували раніше, вже неможливо. Отже, критеріальна Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції планка за такої системи неодмінно знижується і, відповідно, якість підготовки фахівців теж. Комусь це усвідомлювати і брати у цьому участь соромно, комусь — байдуже, але факт є фактом, на жаль, на сьогодні такий стан речей — це світова практика.

У свій час, коли критерії фахової підготовки, зокрема у Радянському Союзі та інших країнах соціалістичного табору, були ще досить високими, знаменитий польський композитор Кшиштоф Пендерецький заради заробітку зголосився попрацювати у Чикаго в якомусь тамтешньому закладі освіти й викладати саме композицію. Яким же було його здивування, коли до нього на лекції позаписувалися і ті, хто не мали будь-якої музичної підготовки. То ж він мусив працювати і з ними, хоча й розумів, що це профанація. Нині така практика дійшла і до нас, тому маємо те, що маємо. Проте наша біда не тільки в тім, що ми часто-густо переймаємо у Заходу не найкраще, а ще й завжди ухитряємось запозичувати щось у найгіршому варіанті й нерідко — безсистемно. І часто навіть не помічаємо, що запозичений елемент, має і інший бік, який перетворює його негативні якості на позитивні. Так сталося і з системою мистецької освіти. Попри свою західну ліберальність, вона є не настільки фахово зорієнтована та ефективна, як колишня наша (власне, тому ми і домінували стільки років на світових мистецьких конкурсах, фестивалях тощо). Це добре розуміють наші європейські колеги. Проте вони свідомо обирають цей шлях, аргументуючи тим, що більшість із студентів, хоч і не стануть професійними митцями (та й не потрібно суспільству їх стільки), але будуть культурними, естетично вихованими людьми. Вони поповнять культурний прошарок суспільства, який є підґрунтям, основою для вже професійного мистецтва.

Таким чином сьогодні Захід має і кількісно, і якісно чудову публіку, яка постійно підтримує попит на мистецтво високого рівня.

На нашу думку, це зумовлено тим, що європейська цивілізація, починаючи з Античності й до наших часів, постійно опікувалась проблематикою просвітництва в цілому і естетичного, мистецького зокрема. Навіть історія естетичної (як філософської) думки в Європі органічно поєднана з історією естетичного виховання [3], і це добре відомо сучасним вітчизняним фахівцям. Такий теоретичний і практичний досвід досліджено і описано в нашій науковій та навчально-методичній літературі [2; 4; 5]. Та й, зрештою, в Україні, особливо у ХХ ст., було багато зроблено у цьому напрямі.

16–17.10.2014 р., м. Київ •Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття Зокрема, саме в Києві, розпочинав свою невтомну працю визначний діяч мистецької освіти і просвіти Болеслав Леопольдович Яворський. Він з однаковим ентузіазмом займався розбудовою як професійної мистецької освіти у Київській консерваторії, так і здійснював музично-просвітницьку діяльність у Київській народній консерваторії, досвід організації якої переніс у Москву [1; 6]. Згодом у Радянському Союзі було розроблено досить чітку систему культурно-просвітницької роботи, в якій велике значення надавалось саме художньо-естетичному розвитку широких верств населення.

Чимало було зроблено і для її практичного втілення. Проте, на жаль, ця система не запрацювала, а згодом була фактично знищена.

Причиною стало нерозуміння, перш за все професійним мистецьким корпусом, значення цієї складової в системі художньої культури в цілому. Адже радянська система професійної мистецької освіти переважно навчала ремеслу як комплексу технічних навичок, а не суті мистецької діяльності. Отже, не формувала професійну самосвідомість митця як культуротворця, а насаджувала комуністичну ідеологію. Останніх же здебільшого цікавив тільки особистий успіх у вигляді бурхливих оплесків та високих гонорарів. Однак згодом успіхів ставало все менше і менше, так само, як і гонорарів. Чому?

Справа у тому, що художня культура — це система, і як будь-яка система вона працює лише тоді, коли усі її структурні елементи діють злагоджено й спрямовані на одну мету. А це, насамперед, культура суспільних відносин, її моніторинг, коригування, гармонізація.

Проте слід зазначити, що в межах художньої культури в цілому мають бути ще і свої профільні культури: художнього виробництва, художніх комунікацій, збереження та розповсюдження мистецької продукції, а також, що надзвичайно важливо, культура сприйняття творів мистецтва як художньо-естетична вихованість, як такий комплекс компетенцій, котрий дозволяє адекватно сприймати твори різного рівня складності, як потреба, що має саме культурний зміст.

Мистецька освіта як система професійної підготовки майбутнього митця до культуротворчої праці та мистецька просвіта як система підготовки широкого загалу до адекватного культуро зорієнтованого сприйняття художніх творів — це, образно кажучи, два крила системи художньої культури. Причому відсутність будьякого з них нівелює функцію іншого. Адже, як відомо, птах з одним Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції крилом не злетить. Нині «крила» нашої художньої культури не у належній формі. Не в останню чергу це зумовлено тим, що ці два крила не сприяють розвитку одне одного.

Так, культурно не зорієнтований та дезорієнтований професійний мистецький корпус не пропонує публіці художніх, культурних відкриттів, не ставить перед собою і суспільством серйозних питань і не шукає на них відповіді. Як сказав ще років з двадцять тому один відомий український музикознавець, професор Київської консерваторії у відповідь на моє запитання, як він оцінює доробок сучасних українських композиторів: «А что? Пишут добротную музыку».

Ото ж і воно, що «добротна» музика. Як точно та, безумовно, з іронічним підтекстом сказано. Добротно може бути вичинена шкіра, черевики з неї, добре, коли добротними є одяг, меблі, будівельні матеріали тощо. Добротна музика це вже не є добре. Бо це ні Богу свічка, ні чорту кочерга. З тих пір, коли я чую професійно написану музику, але пустоту за змістом, я кажу: «Добротна музика».

Найчастіше така музика ледь переживає свою прем’єру. Те саме часто стосується і творів образотворчого мистецтва. Значною мірою, на нашу думку, це зумовлено тим, що суспільство не ставить перед митцями серйозних завдань. Проте найстрашнішим сьогодні є те, що написаний твір, дійсно глибокий і сильний, може так і залишитися адекватно не сприйнятим або й взагалі не поміченим. Адже ми втратили вже ціле покоління (як не більше) вдумливої, мислячої публіки, яка здатна глибоко відчувати. Втратили тому, що її вже давно ніхто не виховує або робить це дуже погано.

І як результат:

у багатомільйонному місті, по суті, лише в одному залі регулярно звучить симфонічна музика, майже не буває високоякісних виставок образотворчого мистецтва, а в театральних залах публіка активно реагує здебільшого на сумнівні репліки. Художніх потрясінь, особливо від національного «виробника», давно не спричинялось.

Бо публіка переважно жадає тільки сміху.

Люди сміються над керманичами, яких самі ж і обирають. Як писав колись Дмитро Корчинський, ми завжди обираємо тих, кого потім можемо з легкістю зневажати. Таким чином культурна, естетична невибагливість переростає у суспільно-політичну і стає вже загрозою самому суспільству.

Але ж були, були спроби побудувати струнку систему художньо-естетичного виховання (як колись казали) народних мас!

16–17.10.2014 р., м. Київ •Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття Причому на державному рівні. Біля джерел створення такої системи стояли такі подвижники культурницької справи, як уже згадуваний Болеслав Леопольдович Яворський, Анатолій Васильович Луначарський (теж киянин), Дмитро Дмитрович Кабалєвский.

Практично у всіх школах і спеціально створюваних позашкільних закладах дитячої творчості були відкриті гуртки з різних видів мистецтв, запрацювали дитячі музичні та художні школи, які для дорослих могли бути і вечірніми, а у кожному трудовому колективі просто обов’язково мали працювати колективи художньої самодіяльності. У багатьох філармоніях перед виконанням творів класичного репертуару виступав знавець, який націлював аудиторію на сприйняття, давав напрям розуміння виконуваних творів. Легендарними майстрами цього, так би мовити, жанру були у Ленінградській філармонії Іван Іванович Соллєртинський та Іраклій Луарсабович Андронніков. У Луганську в роки мого студентства прекрасним лектором-музикознавцем був Рафаїл Ілліч Понаровський. Лекція-концерт стає широко застосованою формою такої культурницької роботи зі слухачами. Масовий характер, її специфіка вимагали і підготовки відповідних кадрів, які могли б професійно нести художньо-естетичну культуру в народ. Йшлося, насамперед, про підготовку вже не стільки майстрів мистецтв, як, так би мовити, майстрів донесення мистецтв до широких мас через художньо-естетичне виховання та просвіту.

Звичайно такими кадрами потрібно було наситити перш за все школу. За для цього по всій країні при педінститутах та педучилищах почали відкривати факультети (відділення) з підготовки учителів музики, образотворчого мистецтва, подекуди зі спеціалізацією з хореографії, художньої культури тощо. А для кадрового забезпечення широкої мережі різноманітних палаців культури, клубів та творчих гуртків на підприємствах і в установах у різних регіонах країни були відкриті інститути культури, в яких мали готуватись фахівці з культурного, насамперед художньо-естетичного, розвитку суспільства. Задум був прекрасний, проте здійснитися йому не судилось.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Ні, ці факультети та інститути нікуди не ділись, а їх кількість навіть зросла. Більше того, факультети були перейменовані на інститути, інститути — на університети чи академії. Проте ці заклади не тільки перейменувались, а й переродились. Слід зазначити, що від Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції самого початку вони неохоче брались виконувати запропоновану їм функцію: виховувати так званих культармійців, тобто культпросвітян. Кадри, що прийшли у ці виші із консерваторій, художніх та театральних інститутів не вміли і не хотіли готувати нікого іншого, крім таких, як вони, тобто артистів. Та й студенти теж мріяли не про кар’єру якогось там учителя чи керівника самодіяльних художніх колективів. А якщо в артисти вибитись не вдалось і довелося працювати із самодіяльністю, то такий артист-невдаха всіляко намагався вивести свій самодіяльний колектив на рівень професійних з відповідного жанру. Яким же чином цього досягали? Звісно шляхом залучення професіоналів, тих же колег-викладачів та студентів творчих навчальних закладів. Таким чином останні отримували усілякі там почесні звання, хоч який авторитет, словом, — славу. При цьому це вже не була самодіяльність як така, а тому не виконувала свою культурну функцію. Звичайно так звані широкі народні маси як були далекими від мистецтва, так і залишались. Це, схоже, нікого не цікавило. До того ж і мистецтво, яке пропонували публіці такі численні самодіяльні колективи, теж було таким собі. В основному це був такий собі фолк або фолк-естрада. І всіх це влаштовувало. До прикладу, у радянські часи такий стан речей задовольняв начальство, адже план із самодіяльності виконувався та й з ідеологією, яка тоді вимагала від мистецтва партійності, правдивості та народності, теж було непогано, бо під останньою тоді розуміли, зазвичай, національний колорит, а якщо є народність, то і з правдивістю нема проблем, бо де народ, там і правда. Ну а щось актуально партійне — про кукурудзу при Хрущові, чи про БАМ при Брежнєві — у репертуар завжди можна було вставити. У часи ж незалежності національний колориту замінив собою все і вся. І плодяться ці національно колоритні ансамблі, як гриби після дощу, і співають про «кропиву»

і «сало», про «олЕнів-Оленів, небритих і неголених». А «піпл хаває», бо іншого він «переварити» здебільшого не може — не вчили його іншому випускники культосвітніх училищ та інститутів (академій, університетів) культури, відповідних відділень та факультетів педінститутів. Бо здебільшого й самі вони аж ніяк не є носіями культури високого ґатунку та й навіть просто її адекватними споживачами. Адже в закладах, де вони навчались, не панував культ високого мистецтва, а подекуди взагалі культивувалась естетична невибагливість або ж відвертий несмак.

16–17.10.2014 р., м. Київ •Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття Зрештою, згадані вище навчальні заклади стали активно позбавлятись, на їхній погляд, непрестижної функції: готувати просвітян-комунікаторів, носіїв художньої культури. З поблажливої безтурботності відповідних профільних міністерств вони почали переводити напрям підготовки фахівців із галузей «Педагогічна освіта» та «Культура» у галузь «Мистецтво». Таким чином ці заклади ніби позбавлялись (як їм здавалось) професійної меншовартості й де-юре ставали в один ряд із традиційними мистецькими вишами.

Звісна річ, це не тільки не підсилювало наш професійний мистецький корпус, а ще й значною мірою девальвувало мистецьку освіту взагалі. А щодо роботи з піднесення рівня художньої культури громадського загалу, то про це, отже, вже просто не йшлося. Звісно результат такої діяльності не забарився.

Чому в нас немає сьогодні активно концертуючих країною вітчизняних піаністів, скрипалів, віолончелістів, баяністів-акордеоністів, бандуристів врешті-решт? Чому не шикуються черги на виставки наших майстрів образотворчого мистецтва? Відповідь зрозуміла: немає попиту, немає суспільного замовлення на мистецтво високої професійної і культурної якості.

У той же час у Європі, до якої ми нібито прагнемо, в одній тільки Баварії близько сорока професійних симфонічних оркестрів. І вони ж регулярно виступають і, очевидно, мають слухацький попит. У галерею Уфіці, Лувр, Національний музей Прадо завжди довжелезні черги. У кожному американському університеті є самодіяльній симфонічний оркестр. І, до речі, нині у США активно застосовують форми і методи культурно-освітньої роботи, які були започатковані, та так і не здійснені належним чином, у радянські часи.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«УДК 659.118: 811.111' 81'367 С. К. Топачевський, аспірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) СИНТАКСИЧНІ ПРОЯВИ ЗНИЖЕННЯ КАТЕГОРИЧНОСТІ ВПЛИВУ В АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ ПОВІДОМЛЕННЯХ У статті розглядається синтаксичний прояв тактики зниження категоричності впливу в англомовних рекламних повідомленнях, яка є одним із проявів інтерперсональної етикетизації рекламного дискурсу. Синтаксичні особливості рекламного дискурсу досліджуються з точки зору їх формально-семантичної...»

«УДК [616.311.2. – 002.2 – 053.5 – 085.242] ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ «ЛІСОБАКТ» ТА «ЛАЦИДОФІЛ®WM» МОЖЕ ПІДВИЩУВАТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ І-ІІ СТУПЕНІВ ТЯЖКОСТІ В ДІТЕЙ ВІКОМ 12-15 РОКІВ П. М. Скрипников, Т.В. Поліщук, О.А. Шликова, В.І. Шинкевич ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» Резюме Исследование микрофлоры зубного налета/бляшки для уточнения этиологических и патогенетических особенностей хронического катарального гингивита...»

«Випуск 1 2, 2014 УДК 633.11:631.524.19 Л.М. Голик, В.М. Стариченко, А.М. Кирильчук, кандидати сільськогосподарських наук Є.В. Заїка, С.О. Ковальчук, О.В. Гірко, наукові співробітники ННЦ „ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН” ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ, СТВОРЕНИЙ НА ОСНОВІ ТЕРМІЧНИХ МУТАНТІВ Пшениця м’яка яра завжди була і є страховою культурою для пшениці озимої. Головний недолік пшениці ярої в тому, що вона формує врожайність нижчу, ніж у пшениці озимої, за рівних умов, озима ж пшениця має...»

«УДК 615.8:616-005.4.082.8 Жарська Н.В. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ У ПІСЛЯЛІКАРНЯНОМУ ПЕРІОДІ Львівський державний університет фізичної культури В статті розглядається методика лікувальної фізичної культури для осіб другого зрілого віку з ішемічною хворобою серця (стабільна стенокардія ІІ функціональний клас) у післялікарняний період, яка спрямована на покращення діяльності серцево-судинної системи. Ключові слова: ішемічна хвороба серця,...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 9 (268), Ч. ІІ, 2013 ЛІНГВІСТИКА УДК 811. 111’221 Л. Л. Макарук РІВНЕВО-ІЄРАРХІЧНІ ФУНКЦІЇ ПІКТОГРАМ ТА ІДЕОГРАМ Комунікація – це ключовий чинник функціонування інформаційного суспільства, котра, як свідчить аналіз, набуває нових форм і способів. Вербальні та невербальні засоби, що формують структуру англомовного газетного дискурсу, розглядають у межах прагматики, когнітивістики та соціокультурології (В. В. Богуславська, М. М. Володіна, О. С. Кубрякова, Л. В....»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (263), Ч. І, 2013 УДК 821.161.2 – 31 О. В. Куцевол РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ЛЕНІНІАНИ В ТРИЛОГІЇ ЮРІЯ ШОВКОПЛЯСА „ЛЮДИНА ЖИВЕ ДВІЧІ” У соцреалістичній літературі, як відомо, позитивний герой, представлений передусім в образах комуніста, чекіста, комсомольця тощо, втілював найблагородніші риси характеру, був людиною, в якій гармонійно сполучались риси фізичної й духовної досконалості. Утім, справжнім ідеалом уважався образ вождя, зокрема образ Леніна, тому...»

«Ярослав Федорчук Книга друга напер ед од н і Київ 2011 ББК 66.3() 8 Ф33 Федорчук Я.П. Ф33 Волинянин К.: Видавництво «Міленіум», 2011 — Кн. 2.: Напередодні. 224 с. Друга книга «Волинянин. Напередодні» – продовжує правдиву розповідь одного з наших сучасників про свій життєвий шлях, що тісно переплітався з нашим недалеким минулим. Здається, сама доля автора випробовує і загартовує його в протистоянні з несправедливістю та антиукраїнством радянської влади в останні тридцять років її існування. Ця...»

«  Головний редактор: Софія Федина ЗМІСТ Редакційний Назар Радь колектив: Тарас Радь Олесь Куйбіда Богдан Сиванич Вступне слово Наші справи Лист-звернення «До українців Лемківщини, Дизайн: Віктор Дудяк Посяння і Холмщини» (березень 1945). 4 Наші люди Відбувся VI з’їзд Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Львівські лемки відвідали з урочистою місією Поляни і Дуклю Вісник СФУЛО. ©. Офіційне видання Розмова з головою Всеукраїнського товариства Світової Федерації Українських Лемківських...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія журн. 2009. Вип. 32. С. 177–182 Ser. Journ. 2009. Is. 32. P. 177–182 УДК 007:304:070 ІДЕЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ІВАНА ФРАНКА ВІД СОЦІАЛІСТИЧНИХ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ІДЕАЛІВ (ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ АСПЕКТ) Галина Синичич1 Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Генерала Чупринки, 49, 79044, Львів, Україна, е-mail: journft@franko.lviv.ua Проаналізовано поетапну трансформацію суспільно-політичних поглядів Івана Франка в...»

«Вісник НАН України. — 2003. — N 2 К. СИТНИК, В. БАГНЮК ВІН БАЧИВ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ 12 березня — 140 років від дня народження В.І. Вернадського Щедра українська земля дала світові чимало талановитих, яскравих особистостей. У листі до П.І. Гессе від 1 жовтня 1844 р. Тарас Шевченко писав: «История Южной России изумляет каждого своими происшествиями и полусказочными героями, народ удивительно оригинален, земля прекрасная. И все это до сих пор никем не представлено пред очи образованного мира, тогда...»

«YOUNG SPORT SCIENCE МОЛОДА СПОРТИВНА НАУКА OF UKRAINE. 2013. V.3. P. 271-275 УКРАЇНИ. 2013. Т.3. С. 271-275 УДК 615.825:616.858 ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ З РУХОВИМИ ПОРУШЕННЯМИ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА Наталія ВОЛЬЄВА, Андрій ВОВКАНИЧ Львівський державний університет фізичної культури Анотація. У цій статті подано інформацію про основні рухові порушення в осіб похилого віку з ідеопатичною формою паркінсонізму та особливості їх прояву залежно від тривалості захворювання. Представлено...»

«УДК 1(091)+140”312”+81’22 ДИСКУРСИВНА ПРАКТИКА ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ У ПРОСТОРІ ІНТЕРТЕКСТУ Стояцька Г.М. (м. Дніпропетровськ) Анотації Аналізуються тенденції проникнення мовної проблематики у традиційні сфери філософського аналізу (онтологія, гносеологія) та поєднання філософських і мистецьких проблем в контексті перетворення мовної і літературної критики в нові філософські напрямки. The author analyses the tendencies of penetration of linguistic problematic in the traditional spheres of...»

«УДК 631/635 (477.44) ДИНАМІЧНА ОЦІНКА ГУМУСОВОГО СТАНУ ҐРУНТІВ ВІННИЧЧИНИ В. Мазур, к. с.-г. н., Я. Цицюра, к. с.-г. н., І. Дідур, к. с.-г. н., Л. Пелех, к. с.-г. н. Вінницький національний аграрний університет Постановка проблеми. Сьогодні загальновідомо, що рівень потенційної продуктивності ріллі будь-якої держави визначається саме вмістом гумусу. Дегуміфікація, або зменшення гумусу в ґрунті, є найконтрольованішим показником зниження його родючості. Багаторічні дослідження, систематизовані Р....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»