WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 9–13 Ser. Geogr. 2009. Is. 36. P. 9–13 УДК 911.52 МІСЦЕВІ ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ А. ...»

-- [ Страница 1 ] --

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 9–13 Ser. Geogr. 2009. Is. 36. P. 9–13

УДК 911.52

МІСЦЕВІ ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ

УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

А. Байцар

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. П. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна

Наведено понад 200 місцевих географічних термінів Українських Карпат, зібраних у регіонах (Чорногори, Свидовця, Горганів, Полонини Боржави, Полонини Красної, Бескидів).

Ключові слова: верхня межа лісу, полонини, високогір’я.

Завдання нашого дослідження – проаналізувати погляди на проблему використання місцевих географічних термінів (МГТ) у географії, зокрема в ландшафтознавстві; опрацювати численні літературні джерела; розробити термінологію для значної кількості природних територіальних комплексів (ПТК) Українських Карпат.

Окремі питання топоніміки розглянуто у працях географів, істориків, етнографів та мовознавців від часу виникнення цих наук. Крім того, географи самі нерідко були творцями топонімії, даючи назви материкам, островам, гірським системам тощо. Першим дослідником народної географічної термінології в Україні був С. Рудницький (1877–

1937) основоположник української національної географії. У Львові 1908 р. у “Збірнику математично-природописно-лікарської секції” (Т. 12, вийшла його праця “Начерк географічної термінології”. На окупованій більшовиками Україні такі дослідження проводив П. Тутковський. Він створив словник геологічної термінології, до якого ввійшло близько 5 000 українських наукових термінів [6].

У Росії В. Докучаєв використовував народні назви для позначення основних типів ґрунтів. Цим шляхом пішов Г. Морозов основоположник російського лісівництва, який розробив лісову типологію. У ландшафтознавстві проблему використання народних географічних термінів досліджував М. Солнцев [5], який упродовж десятків років зібрав декілька тисяч російських народних географічних термінів. Що стосується Украни, зокрема Українських Карпат, то треба назвати унікальну працю на цю тему Б. Лящука “Географічні назви Українських Карпат і прилеглих територій” [4].

Щораз в географічній літературі пропонують питання про необхідність використання народних географічних термінів у ландшафтознавстві [1–4]. Для значної кількості ПТК Українських Карпат наукова географічна термінологія розроблена ще недостатньо.

Ландшафтознавство нині потребує сотні нових термінів для позначення різних ПТК. Протягом десяти років нам вдалося зібрати близько 200 місцевих географічних термінів Українських Карпат, багато з них – безпосередньо під час експедиційних робіт у Карпатах, також немало термінів запозичено з художніх творів, наукових праць тощо.

_________________________________

© Байцар А., 2009 10

–  –  –

Наша мета – привернути увагу широкого кола науковців до народної української географічної термінології, яка винятково багата й своєрідна, адже й досі чимало вчених у пошуках нових наукових термінів охоче звертаються до іноземних мов, забуваючи, перекручуючи вивірені віками МГТ. Проте народнорозмовна мова була й надалі залишається невичерпним джерелом, з якого постійно, переважно через мову художньої і наукової літератури, відбувається процес оновлення української літературної мови.

“Кожна літературна мова, як писав Франко, доти жива і здібна до життя, доки має можливість з одного боку, всисати в себе всі культурні елементи сучасності, а значить, збагачуватись новими термінами і висловами..., а з другого боку, доки має тенденцію збагачуватись чимраз новими елементами з питомого народного життя і з відмін та діалектів народного говору”.

На думку Е. Мурзаєва (Мурзаєв, 1974), місцевий термін – це універсальний ключ, який в умілих руках вирішує багато як семантичних, так і інформаційних завдань. І будь-яке ландшафтне дослідження потрібно розпочинати з вивчення місцевих географічних термінів, тим більше коли вони стосуються такого унікального району, як Укранські Карпати, адже у МГТ прихований значний і багатоплановий інформаційний потенціал.

Розглянемо зміст найпоширеніших народних географічних термінів у Карпатах.

Гора, вершина, хребет. 1. Аршиця – стрімка, кам’яниста, дика гора, вершина; сонячний не заліснений схил гори. 2. Бердо – невисока гора, горбок; скеляста гора; стрімкий схил; скелястий обрив. 3. Бескед – крутий схил гори, круча. 4. Бескид – нагір’я;

гірський хребет, який є вододілом; крутий схил гори, круча; гірський яр; гірський ліс.

5. Бовд – велика піскова гора. 6. Бовдур – скеля. 7. Боуд – скеля; камінь з грубими формами. 8. Горда – скеля; камінь з грубими формами; пусте, “дурне” поле (схил); гора, заросла лісом тільки на вершині. 9. Голя – гола, непокрита рослинністю вершина.

10. Горбака – невисока з пологими схилами гірка. 11. Горган – висока кам’яниста гора.

12. Грунь – невисока гора з м’якими контурами, горб; кам’янистий верх; верхня частина гірського хребта; гірське пасовище; кругла лісиста дорога. 13. Діл – гора, хребет, що розділяє два села, дві ріки тощо; гора, хребет з незалісненими схилами, що зайняті сільськогосподарськими угіддями; уламок скелі, гори. 14. Ки(і)чера – гора з залісненою вершиною; висока гора напівпокрита лісом; гребінь дахоподібної форми;

гора, вкрита лісом, за винятком вершини; скеляста вершина; просто “гора”. 15. Кізли (від “кізли” – крокви на даху будинку, де дах має гостру форму) – вершина пірамідальної, тригранної форми. 16. Кєчера – верх гори. 17. Клива – незаліснена кам’яниста гора.

18. Китиця – гора із залісненою вершиною. 19. Магу(а)ра – горб, підвищення, курган;

висока відокремлена вершина, гора. 20. Менчул (Менчелик, Мунчелик, Мунчель, Менчиль) – гора, горбок. 21. Озірний – оглядовий хребет, з якого видно навколишню природу. 22. Планина – полонина. 23. Пікуй – гостра вершина. 24. Пліш(ин)а – гора з не залісненою вершиною; саме лиса вершина. 25. Ребра – скелястий хребет (гребінь); крутий ламаний схил. 26. Ріг – гостра вершина. 27. Рипа – скеляста вершина; обривиста скеля; кам’янистий схил, щілина, прірва. 28. Татра – скеляста вершина; велика гранітна скеля. 29. Щовб – вершок гори; стрімка, скеляста вершина, скеля. 30. Шпиці – дуже гострі, скелясті вершини.

Від’ємні форми рельєфу (яр, балка, долина, улоговина). 1. Вертеп – обривистий глибокий яр; печера; кам’янисті важко прохідні ділянки. 2. Вивіз (увіз) – дорога серед гір між високими стрімкими схилами. 3. Гавра – печера, яма. 4. Дебра – глибока долина в лісі. 5. Доли – низини. 6. Драл – рівчак, вироблений водою в м’яких шарах між тверМІСЦЕВІ ГЕОГРАФІЧНІ... 11 дими породами. 7. Жолоб – глибока, вузька долина. 8. Зво(і)р – глибокий яр; суха долина; заджерелена, багниста. 9. Коліно – поворот річкової долини приблизно на 90°.

10. Корито – врізане русло річки. 11. Куеви – гірські нетрі, провалля. 12. Переділля – перевал. 13. Поділ – місце під горою, височиною; берегом. 14. Перениз – знижена долина (не річкова) між двома хребтами, вершинами. 15. Подина – долина в лісі;

низьке затоплюване місце; долина між горами. 16. Порічина – стариця. 17. Поточчина – долина потоку. 18. Припір – стрімкий, скелястий уступ. 19. Присліп – сліпа, закрита долина, улоговина. 20. Провал – обрив, обвальна стінка. 21. Пропасть – стрімкий обривистий схил. 22. Розколина – вузька, витягнута долина між двома хребтами. 23. Рів – урізаний яр; штучне заглиблення. 24. Річище – стариця, старе русло. 25. Скок(и) – скелясті виступи в руслі ріки, пороги, ребра. 26. Увіз – ущелина. 27. Улоги – цирки, кари. 28. Урвище – груба нависла скеля; глибока щілина в скелі. 29. Фоса – рівчак, канава, прокладена людиною. 30. Цара – долина. 31. Штоля – глибока щілина в скелі;

груба нависла скеля. 32. Язвір – глибокий яр із джерельним потоком. 33. Яма – долина, котловина. 34. Яруга – великий яр. 35. Яскниня – печера.

Угіддя, схили (інші форми рельєфу). 1. Бутан – зруб, місце лісосік. 2. Го(а)лиця – поляна в лісі. 3. Готар(а) – кам’янисте неврожайне місце; межа, вододіл. 4. Занога – урочище між вершинами. 5. Зарінок – береги, вкриті алювіальними відкладами; прибережні луки, пасовиська. 6. Куява – пусте відлюдне місце. 7. Лаз – сіножать (поляна) в лісі. 8. Обіч – схил гори. 9. Обнога – підошва гори; підніжжя. 10. Перелука – поляна, сіножать серед лісу. 11. Піскун – низька піщана місцевість. 12. Прилоги – продовження схилу тераси. 13. Припічок – крутий схил гори; крута, спадиста ділянка гірської дороги. 14. Просіка – смуга (лінія) вирубки у лісі. 15. Прочерт – поляна-корчунок у лісі.

16. Рінь – прибережний пісок, гравій, галечник; берег річки вкритий піщано-галечниковими наносами. 17. Стрімина – крутий схил, стрімке місце. 18. Толока – літнє пасовисько для худоби. 19. Царинка – загороджене поле, луг, город біля хати; рілля, оброблене поле; антропогенні луки в лісі.

Аквальні ПТК. 1. Бо(у)льбана – вир, глибоке неспокійне місце в річці. 2. Бомбело – глибока вода нижче водоспаду; яма з водою в старорічищі. 3. Боркут – джерело вуглекислих (газованих) мінеральних вод; вуглекисла мінеральна вода; місцевість з вуглекислою мінеральною водою. 4. Вершад – верхів’я, початок ріки (потоку); джерело, витік. 5. Вир – крутіж на річці. 6. Вікно – глибоке (небезпечне) місце в ріці, озері; відкрита вода, що заростає у болоті; вир; висхідне джерело. 7. Габа, габик – перекат, хвиля. 8. Гать – гребля, насип, загата на річці; шлях насипом через ріку, болото; підгачена, стояча вода. 9. Голови(иця) – витік, початок ріки. 10. Гоц – водоспад. 11. Грузи – небезпечні, грузькі місця. 12. Гуркало – невеликий (низький) водоспад. 13. Гук – великий, гукливий водоспад. 14. Каплівець (від капати), скап – водоспад на потоці з незначним стоком. 15. Капко – джерело з незначним дебітом (від капати). 16. Кашиця – обшивка з дерев (каміння) для захисту берегів. 17. Нора – глибоке джерело; місце тимчасового виходу підземних вод на поверхню. 18. Околина – великий закрут. 19. Розтоки – місце злиття (розгалуження) двох рік. 20. Сировиця – солона вода. 21. Тама – гребля, загата.

22. Терло – місце нересту риби. 23. Росіш – розгалуження річок. 24. Цовт – гостра скеля на дні річки. 25. Цюркало – джерело з відводом і скапом води, жолобок для перехоплення води. 26. Ши(е)піт – каскад на річці; гомінний потік. 27. Шнурів – прямолінійна ділянка русла зі спокійною течією. 28. Шурчин – бурхлива ділянка русла з гомінкою течією. 29. Щава – джерело зі кислою водою; місцевість, укрита щавлем (кваском).

12 А. Байцар Гірські породи, природно-географічні процеси і погодні явища. 1. Багва – мокра, заболочена місцевість. 2. Багно – болото на луці, полі, мохове болото (глух). 3. Балта – болотистий діл, долина з болотом. 4. Баюра – яма, калюжа з рідким болотом (брудною водою). 5. Болвани – скелясті блоки, великі безформні камені, грубі форми. 6. Верем’є

– добра погода (або погода взагалі). 7. Гниляк – заболочений потік (із застійливими водами). 8. Греготи – кам’яні розсипища, класично виражені лише в Горганах. 9. Груз – густе, в’язке, тягуче болото на стежці, шляху. 10. Дзега – вітровал у лісі. 11. Драговина


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


– хитке податливе болото, мокре нестійке місце. 12. Зарва (зарвиця) – обрію, обвал, зсув. 13. Заруло – зарево. 14. Злом – бурелом у лісі. 15. Калабаня – неглибока, яка пересихає, калюжа на шляху, стежці. 16. Легіт – вітерець. 17. Лупак – сланець. 18. Ляпавка – рідке болото на шляху, стежці. 19. Маско(а)ла – вогка, болотиста місцевість, липке болото. 20. Місиво – перемішане липке болото на шляху, стежці. 21. Мочар – підмокле поле, сіножать у долині; мокра низовинна місцевість. 22. Млака – вологе поле, підмокла лука; соковита трава на болоті. 23. Мражиця – болото в лісі.

24. Мреч – мряка, туман. 25. Облаз – обрив, круча. 26. Осовина – зсув, зсувний схил.

27. Плови – великі раптові дощі, повінь. 28. Плюва – дощова погода. 29. Провал – обрив. 30. Ржавець – рідке болото іржавого кольору. 31. Сага – болото па полонині; мулисте болото. 32. Саун – лавина. 33. Серен – замерзлий сніг. 34. Спад – роса на квітах.

35. Трясовина – густе глибоке болото. 36. Цекоти – дрібний щебенистий матеріал, яким покриті схили, що утворився внаслідок вивітрювання. 37. Цолован – великий валун на дні річки. 38. Шаруга – заметіль, хурделиця. 39. Шутер – дрібне каміння.

Рослинний і тваринний світ. 1. Баштарник – смерековий праліс. 2. Бір – сосновий ліс. 3. Бечка – верба, лоза. 4. Блават – волошка. 5. Бучина – буковий ліс. 6. Вибірка – білка. 7. Виверт – дерево, вивернуте вітром місце, з якого вітер вивернув дерево.

8. Вино – виноград. 9. Гаджучка, гаджуча – молода смерічка. 10. Гачуга – висока смерека. 11. Готур – тетеря, глухар. 12. Гуща – густий (тяжкопрохідний) ліс. 13. Дзега – вітровальне, важкопрохідне місце. 14. Дземір (земір) – нетрі, густий темний ліс.

15. Діброва – дубовий ліс. 16. Дик – дикий кабан. 17. Жовна – дятел. 18. Жереп – гірська сосна (субальпійський чагарник). 19. Занядрт – нетрі. 20. Запуст – лісокультура, молоді лісопосадки. 21. Ізвір – лісова хаща; дике, непрохідне місце. 22. Конар – товста гілка. 23. Косодеревина – гірська сосна. 24. Клебук – гущавина. 25. Кумбук – дерево, у якого зрубаний вершок і воно росте вшир. 26. Лєлич – вільха зелена (субальпійський чагарник). 27. Полонина – альпійсько-субальпійські луки. 28. Пергач – кажан. 29. Пструг

– форель. 30. Рапавка – жаба. 31. Сигла – високостовбурний смерековий ліс; гора, вкрита смерековим лісом. 32. Трам – товсте дерево, колода; тягар. 33. Трепета – осика.

34. Туршук – молодий смерековий ліс; молоді ліси; кущі. 35. Хабаз – бур’ян. 36. Хащі – низькогірні зарослі (деревні, чагарникові). 37. Хомник – хащі. 38. Хопта бур’ян.

39. Шувар – очерет. 40. Шовкова косиця – едельвейс. 41. Чегір – чагарник. 42. Четиння

– хвоя.

Використання місцевих географічних термінів допоможе досягти лаконічності в легендах ландшафтних карт, допоможе правильному написанню географічних назв. Воно може слугувати допоміжним засобом у реконструкції похідних природних територіальних комплексів (ПТК). Наприклад, за топонімічними матеріалами в разі провідної ролі ландшафтного методу спробували реконструювати після-лісові ПТК в зоні антропогенної верхньої межі лісу Українських Карпат. Однак, зазначимо, що дані топонімії потребують критичного ставлення, оскільки у назві вершин, хребтів, урочищ тощо однаково часто фіксують не тільки природні (непорушені або слабко порушені) риси МІСЦЕВІ ГЕОГРАФІЧНІ... 13 місцевості, а й ті, які вже змінила людина і дала їм назви. Отже, використання народних термінів для збагачення наукової термінології потребує комплексного (ландшафтного) підходу.

_______________

1. Байцар А. Використання місцевих географічних термінів у ландшафтознавстві // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць: у 3 т. Київ, Луцьк: Вежа, 2000. Т. 1 С. 388–390.

2. Байцар А., Дзіковський Р. Місцеві географічні терміни Українських Карпат як основа топонімоутворення // Створення національного інформаційного банку географічних назв: Всеукр.

наук.-практ. конф. К., 1995. С. 4–5.

3. Байцар А., Третяк О. Греготи Українських Карпат: генезис, поширення, морфологія // Вісн.

Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1998. Вип. 21. С. 36–40.

4. Лящук Б. Географічні назви Українських Карпат і прилеглих територій. К.: ІСДО, 1993. 204 с.

5. Солнцев Н. Использование народних географических терминов в ландшафтоведении // Ландшафтоведение. М.: Изд-во АН ССР, 1963. С. 155–176.

6. Тутковський П. Словник геологічної термінології (проект). К.: Держвидав. УРСР, 1923. 201 с.

–  –  –



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.112.2’373.7:659.131.8 Падалка Р. М., Ратушна О. І., Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов’янськ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РЕКЛАМНИХ СЛОГАНАХ НІМЕЦЬКИХ ЖУРНАЛІВ Фразеологізми виконують функцію життєво важливих узагальнень, розширюють накопичений досвід народу, та емоційно-експресивну функцію. У засобах масової інформації їх витлумачують, аби викликати необхідний ефект та керувати увагою. Мова німецької реклами слугує меті – зберігати...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 – С. 61-65 УДК 801.8:81’282’373.7 Діалектна фразеологія в художніх текстах як відображення вірувань українського народу Дехтярьова О. В. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського м. Сімферополь, Республіка Крим dehtiaryova@rambler.ru У статті на матеріалі художніх текстів українських письменників кінця XIX – початку XX ст. Л. Мартовича,...»

«Староукраїнська лексикографія / В. В. Німчук // Українська мова. Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співголов.), О. О. Тараненко (співголов.), М. П. Зяблюк та ін. – [2-ге вид., випр. і доп.].– К. : Вид-во Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 296297.7. Німчук В. В. Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською : [текст] / В. В. Німчук ; АН УРСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наукова думка, 1980. – 304 с. 8. Паламарчук Л. С. Тлумачний...»

«Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. № 1, 2014 УДК 811.112.2: 811.161.2 – 115:316.46.058 МОВЛЕННЄВИЙ ВПЛИВ ХАРИЗМАТИЧНОЇ ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИ Петлюченко Н. В. Національний університет Одеська юридична академія У статті розглядаються когнітивний та комунікативний аспекти мовленнєвого впливу публічної особи, яка вважається харизматичною, засади харизматичної комунікації, а також когнітивні опори харизматика у публічному дискурсі. Ключові слова: мовленнєвий...»

«УДК 81.111.42:303.62 О.М.Медвідь – кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу Сумського державного університету А.О.Ходцева – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи» Національного банка України Лінгвістичні засоби впливу на реципієнта (на матеріалі пoлітдискурсу) Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу Сумського державного університету в межах наукової...»

«Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. № 2, 2014 УДК 808. 2: 801. 563. 1 СЕМАНТИКА ПОЧАТКУ ДІЇ В УКРАЇНСЬКИХ, РОСІЙСЬКИХ ТА ПОЛЬСЬКИХ ВІДДІЄСЛІВНИХ ІМЕННИКАХ ДІЇ Пчелінцева О. Е. Черкаський державний технологічний університет У статті досліджено теоретичні питання віддієслівної деривації іменників, вплив аспектуальної семантики діієслова на його продуктивність щодо іменників дії в українській, російській та польській мовах. Проведено суцільний кількісний...»

«гог // Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навч. посібник для студентів філол. спец. вищ. навч. закладів. – К., 1997. – С. 216-222. 6. Трубачев О.Н. Этимологические исследования // Трубачев О.Н. Труды по этимологии: Слово. История. Культура. – Т. 1. – М., 2004. – С. 36-53. 7. Шанин Ю.В. Андрей Александрович Белецкий (1911Киевский альбом. Исторический альманах. – Вып. 2. – К., 2002. – С. 83-87.8. Щербин В.К. О.Н.Трубачев как науковед; О.Н.Трубачев и научная критика словарей // Академик Олег...»

«І.О. Васютенко УДК 811.161.2’373 ПОРІВНЯЛЬНІ ЗВОРОТИ ЯК МОВНИй ЗАСІБ ЕКСПРЕСИВНОЇ ВИРАЗНОСТІ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ В ПОЕТИЧНІй МОВОТВОРЧОСТІ МИКОЛИ БАЖАНА Стаття присвячена аналізові стилістичних особливостей порівняльних зворотів у поетичній мові М. Бажана. Порівняльні конструкції є важливим засобом створення художнього ефекту в поетичному тексті, а також становлять вагому частину ідіолекту письменника. Ключові слова: поетична мова, порівняльні звороти, ідіолект, внутрішній світ, естетична...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2012. Випуск 56. Частина 1. С. 48–55 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2012. Issue 56. Pаrt 1. Р. 48–55 ГРАМАТИКА, ДІАЛЕКТОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ МОВИ УДК 811.161.2’342.3 МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ТЛІ ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ Ольга ГАЙСЕНЮК, Мар’ян СКАБ Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра історії та культури української мови, вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, Україна, 58012,...»

«УДК 801.311 О. В. Христя ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ТЕХНІЧНОМУ ВНЗ У статті розглянуто проблему культури мови студентів та шляхи поліпшення мовленнєвої компетенції молоді. Ключові слова: культура мови, суржик, чистота мови, літературна норма, мовна підготовка студентів. В статье рассмотрена проблема культуры речи студентов и пути улучшения речевой компетентности молодежи. Ключевые слова: культура речи, суржик, чистота речи, литературная норма, языковая подготовка студентов. The problem of...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА STUDIA LINGUISTICA ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Випуск 3 У збірнику представлені наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів і докторантів, присвячені проблемам загального мовознавства, класичної філології та перекладу. Збірник створено за підтримки гранту Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД) № 08ДФ044-01. Для наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ І.О. Голубовська, д-р філол....»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 58. Філологічні науки УДК 811.161.2’373.611 О. В. Ляхова, аспірант (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) РОЗВИТОК БАГАТОЗНАЧНОСТІ ВНАСЛІДОК ПОВТОРНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ СЛОВОТВІРНОЇ МОДЕЛІ Стаття присвячена питанню багатозначності, зумовленої процесом повторної реалізації словотвірної моделі. Розглянуто теоретичні напрацювання сучасного мовознавства з проблеми розмежування полісемії й омонімії лексем, утворених внаслідок...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ» КАТЕРИНА ГЛУХОВЦЕВА З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА: ГОВОРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КИЇВ – 2012 Редакційна колегія: С. О. Лихота, Л. М. Панчук, І. М. Шевченко Рекомендовано науково-методичною радою Національного центру «Мала академія наук України» (протокол № 2 від 15.05.2012 р.) Глуховцева К. З народного джерела : говори української мови / Катерина Глуховцева ; [відп. за вип. О....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»