WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 88 |

«Мовні і концептуальні картини світу Випуск 50 Частина 1 У збірнику вміщено наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів та студентів, присвячені аналізу ...»

-- [ Страница 1 ] --

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Мовні і концептуальні

картини світу

Випуск 50

Частина 1

У збірнику вміщено наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів

та студентів, присвячені аналізу світоглядних горизонтів сучасного мовознавства.

ВідпоВідальний А.Д.Бєлова, д-р філол.наук, проф.

редактор

редакЦійна В.Б.Бурбело, д-р філол.наук, проф.; І.О. Голубовська, д-р філол.

колегія наук, проф.; Н.Ю.Жлу-ктенко, к. філол. наук, проф.; В.І.Карабан, д-р філол. наук, проф.; Н.Ф.Клименко, член-кор. НАНУ, д-р філол.

наук, проф.; Н.М. Корбозерова, д-р філол.наук, проф.; Г.Г.Крючков, д-р філол.наук, проф.; О.С.Снитко, д-р філол.наук, проф.;

Л.І. Шевченко, д-р філол.наук, проф., Л.В. Коломієць, д-р філол.

наук, проф., О.І. Чередниченко, д-р філол. н., проф.

адреса редколегії 01030, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 14 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, тел. 239-32-58 рекомендовано Рекомендовано Вченою радою Інституту філології від 30 вересня 2014 року, протокол №2.

Зареєстровано Міністерством юстиції України (свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 16155-4627Р від 11.12.2009 р.) Постановою ВАК України протокол №1-05/5 від 01.07.10 Відповідальний за випуск О.С.Снитко, д-р філол.наук адреса видавця 04080, Україна, м. Київ-80, а/с 41 Тел./факс: (044) 227-38-48, 227-38-28;

www.burago.com.ua, е-mail: info@burago.com.ua Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, власних імен та інших відомостей. Редколегія залишає за собою право скорочувати та редагувати подані матеріали. Рукописи та дискети не повертаються.

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ВПЦ “Київський університет”, 2014 УДК [811.163.41:811.161.2]:373:398 Айдачич Д.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка Сербія СерБСькі та УкраЇнСькі ФраЗеологіЗМи іЗ коМпонентоМ ГОЛОВА та ЧАСТИНИ ГОЛОВИ У поріВняльноМУ аСпекті У статті порівнюються сербські та українські фразеологізми з компонентами «голова» та «частини голови»: обличчя, ніс, шия, очі, вуса, рот, язик, щока, борода, вуха, волосся. Проаналізовано роботи дослідників про фразеологізми із соматичним компонентом, зокрема про фразеологізми із компонентом голова та частини голови.

За еквівалентністю вказується на відповідні, близькозначні та безвідповідні форми в українській та сербській мовах.

Ключові слова: порівняльна фразеологія, фразеологізми, голова, частини голови, сербська мова, українська мова.

Фразеологізми з компонентом голова та її частини мають декілька властивостей: голова є найвищою частиною тіла, вона пов’язується з розумовим та емоційним сприйняттям та вираженням, вона є осередком чуттів смаку, зору, нюху та слуху. Тому не дивує, що у цих фразеологізмах застосовані усі основні системи мовного образу людини (за Ю. Д. Апресяном): 1) фізичне сприйняття, 2) фізіологічні стани («відчувати»), 3) фізіологічні реакції, 4) фізичні дії («робити»), 5) бажання, 6) мислення («знати, вважати»), 7) емоції, 8) мова («говорити»).

На прикладі словосполучень з компонентом глава (укр. ‘голова’) Райна Драгичевич розгладає межі фразеологічних та нефразеологічних форм. Фразеологізми з соматизмами, зокрема з головою в українській мови з лінгвокультурологічної точки зору описували Лариса Скрипник, Олена Селіванова, Любов Савченко. Про фразеологізми з компонентом голова в польській мові писали Міхал Алексеєнко, Мирослава Хорди, Анна Пайдзінська, Малгожата Давідзяк, а в російській про концепт ГОЛОВИ Ліна Воробьева. Марія Ковшова застосувала поняття соматичний (тілесний) код щодо російської фразеології (зеница 181, голова 184) а Любов Савченко на матеріалі українських фразеологізмів розділила антропоморфні субкод культури на мікрокоди (Савченко: 97), антропо-ментальний субкод на мікрокоди (мнемонічний, місленнєвий, сприйняття, уваги, уяви, мовленнєвий, свідомості, волі; Савченко: 99), антропо-сенсорний субкод культури на мікрокоди (зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, дотиковий, кінестетичний, статичний, температурний, больовий, органічний, вібраційний; – Савченко: 103), а соматичний же код культури авторка розділяє на шість субкодів: соматизмічний, остеонімний, спланхнонімний, ангіонімний, сенсонімний, хондричний (Савченко: 115). У книзі Савченко різні критерії розподілу кодів призводять до того що, один фразеологізм потрапляє в різні групи кодів та субкодів. Порівнянням фразем з компонентом голова в російській, польскій та хорватській мовах займалася Агнєшка Спагінська-Прушак.

Частини тіла тварин виступають у деяких фразеологізмах у функції образного обрамлення тіла головою як верхнім та хвостом як нижнім кінцем. У сербських одиницях, що виражають хаотичність та неупорядкованість (точніше підкреслюють відсутність порядку або форми як неможливі), визначено, де тіло закінчується: без главе и репа, – чому відповідає по-іншому побудований український фразеологізм купи не тримається. Сербському не може се неко ухватити ни за главу ни за реп відповідає українське кінців не знайти. Цікаво, що у сербів саме образ безформності пов’язаний з неможливістю визначити форму тваринного світу, а немає фразеологічного вираження сталої форми виразом ‘са главом и репом’.

Зі значенням ‘підкорити когось’, трохи образливу виразність має сербський фразеологізм сломити [сабити] неком рогове та український відповідник роги зламати [скрутити, обламати], зігнути [скрутити] в баранячий ріг. Розглядаючи фразеологічне відображення жестів, Леся Петровська пише: «Сербський фразеологізм показати рогове має своїм прототипом жест ‘витягнутою рукою та двома випрямленими пальцями виразити презирство, зневагу’, тоді як значення українського фразеологізму показати роги ‘бути войовничо налаштованим, чинити опір’ утворено на основі перенесення елементів зооморфного коду (пор. також показати зуби, показати кігті ‘виявити злостиву, лиху вдачу’) (Петровська: 154) Стале порівняння наче корова язиком злизала кого-що не має відповідної форми у сербів.

голова. Голова може представляти людину, її розум і навіть життя. Тому у фразеологізмах втрата голови або образ людини без голови дає різні значення, напр. бити без главе – означає не мати керівника, не панувати над ситуацією, бежати [трчати, јурити] као без главе у сербів вказує на неконтрольований та швидкий рух, чому відповідає українське ‘бігти’ – брати ноги на плечі [в руки]. Сербське изгубити главу та українське утратити голову може означати і втрату розумного підходу і закоханість. Сербськими фразеологізмами где је некоме глава, та неко не зна где му је глава виражається розгубленість (бити ван себе). Хтось голову скоро загубить ‘хтось незібраний’ Сербський фразеологізм ни за живу главу відображає сприйняття голови як життя. Тут різний напрямок мотивації ‘залишити живим’, укр. хоч вбій або хоч ріж та ‘неможливість обміняти щось найцінніше на будь що інше’ укр. ні за що в світі або ні за які гроші.

Голова представляє одну з меж у фізічному вигляді людини: од главе до пете ‘повністю, зовсім’ – з (від) голови [аж] до ніг.

Голова у фразеологізмах отримує додаткові властивості, визначені прикметниками. Голова, яка символічно означає розум, у сталих словосполученнях з прикметниками виразної оцінності означають розумові здібності людини: серб. бистра глава, та укр. [золота] голова. У фразеологізмах, які підкреслюють, що голова повна – пуна глава нечега, повна голова чого, те, чим людина дуже зайнята, визначає останнє слово пуна глава брига [идеја, глупости та інше]. Обратно: шупља глава пуста голова, имати сламу у глави ‘дурний’, вітер у голові віє [грає, свище] у кого ‘легковажний’. Характер або здібності людини виражаються також використанням прикметників: усијана глава – гаряча голова, буйна голівонька ‘запальна, нестримана або фанатична людина’. Сербське тврда глава – ‘вперта людина, твердолобий’, а також радити нешто хладном главом – на свіжу голову, на ясну голову.

Забуте язичницьке вірування давніх слов’ян про нечисту силу, яка влетіла в тіло та викликає відхилення від нормальної поведінки (Виноградова: 94), відображає сербський фразеологізм имати мушице (бубе, бубице) у глави – у кожного свої таракани у голови зі значенням ‘бути дурнуватим’. В українській мові вітер у голові ‘легковажний’, нема [немає, не було, не вистачає, бракує] [однієї, третьої] клепки у голові у кого; без [третьої (сьомої)] клепки [в голові]; без клепок зневажливо, означає ‘хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий’.

Серби замість іменника ‘голова’ у фразеологізмах можуть використовувати близькозначні слова нижчого стилістичного ряду ‘тинтара’, тиква, укр. ‘макітра’, ‘бандура’.

Властивість характеру чи моральні риси, реакції або відображення мови жестів наявне у фразеологізмах, в яких якась дія пов’язується з головою. Вирази серб. уздигнута чела, дићи [подизати] главу – підняти голову має значення ‘врешті решт проявити мужність, починати активно, упевнено діяти’, а не сагињати главу – не схилити голови [чола, шиї] – ‘не підкоритися’.

У фразеологізмах відбите уявлення про голову як замкнений простір, в якому щось може триматися, куди і звідки щось заходить і виходить. Цей простір обмежується певною оболонкою, в який є певні отвори через які думки (нематеріальні явища) потрапляють всередину і можуть там утримуватися, на приклад у сербських фразеологізмах главу напунити некоме ‘накласти комусь чужу думку’, утувити некоме, нешто у главу – вбивати [вбити] в голову кому щось, у главу увртети [метнути] ‘уявити щось і вперто цього триматися’, часто увртети себи у главу – вбити собі щось в голову. Про нездатність людини щось зрозуміти задіяно ту саму схему з дієсловами на позначення руху не иде нешто некоме у главу – не тримається в голови ‘щось не можна запам’ятати’, не излази нешто некоме из главе – не виходить з голови ‘не можна щось забути’, не иде нешто некоме у главу – в голови щось не вміщується [вкладається], из нечије главе [нешто] избити [избацити] – вибити [викинути] з голови, у голові грає [віє, свище, посвистує] у кого, чиїй ‘хто-небудь легковажний’, доћи некоме из дупета у главу ‘щось комусь у голову стрельнуло’. У значенні ‘говорити на память’ вживається говорити из главе. Сприйняття голови як посуду підтверджує український фразеологізм казанок варить – про мислення головою.

Дії, небезпечні для голови, виступають у фразеологічних одиницях давати главу – класти голову на плаху ‘не пошкодувати життя’. Фразеологізми летети стрмоглавце – летіти сторчака [сторч, сторч головою] до кого–чого, куди означають ‘падати швидко або догори дригом’, кидатися [кинутися] сторч головою ‘робити що-небудь нерозсудливо’. Вираз сторч головою в українськії мові значить ‘униз головою’ та ‘дуже швидко’. Фразеологізм [играти се] шалити се главом ‘піддаватися великому ризику’. Найчастіше вони вживаються в заперечній форми наказового способу не играј се главом, не шали се главом. Напружений пошук рішення ломити [лупати] главу пильно думати, мучитися, бути занепокоєним лупати главом о зид через впертість зазнати невдачі носити главу у торбу, метнути главу у торбу ‘ризикувати’, преко главе претурити пережити щось складне, завртети главу некоме заморочити когось.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Фразеологізм зі значенням ручатися за когось дати голову, найчастіше вживається у першій особи дајем главу за некога – даю [кладу] голову на відріз [на плаху] за кого. Існує також форма дати главу за нешто, якою особа оголошує готовність найвищою ціною отримати щось. Сербський фразеологізм доћи некоме главе має значення ‘захопити, зрештою’ або ‘знищити когось’. Вираз ићи главом кроз зид прозоро виражає неефективні дії людини, яка незалежно від опору, намагається досягти своєї мети, не враховуючи, що при цьому сама постраждає. Сербський вираз попети се некоме на главу та український сісти на голову кому означає, що хтось перейшов межі прийнятної поведінки.

Голова виступає також у фразеологізованих відображеннях мови жестів погнути [покуњити] главу – повісити [опустити] голову ‘журитися’.

Леся Петровська пише:

«Українські вирази опустити голову „зажуритися“ та похідні метонімічні опустити вуха, повісити носа (...) формують експресивні конотації навколо означення частин голови. У сербській мові знаходимо вирази з тим самим значенням покуњити главу, а також обесити бркове, обесити нос.“ (Петровська: 161). З жестами пов’язані також фразеологізми хватати се за главу ‘бути у складній ситуації’, климати главом – кивати головою ‘рухом голови виражати згоду’, мућнути главом – ‘ще подумати’, не дизати главу – не піднімаючи голови ‘працювати без відпочинку’, пљунути некоме у лице [на браду, у брк] ‘образити когось’.

З уявленням що людей в одному ряду можна порівняти за висотою, у фразеологізмі за неколико глава бити изнад неког – піднятися [піднестися] на голову [вище] кого від кого, над ким має значення ‘бути набагато кращим від кого-небудь у чомусь’.

Чоло. Фразеологізми на челу – на чолі очолюваний ким-небудь та очолюючи когось, щось, пише некоме на челу – на лобі [на чолі] написано у кого ‘відразу помітно щонебудь’. Українські вирази бити чолом ‘просити кого-небудь про щось’ та давати чолом ‘на знак пошани низько схиляти голову, вклонятися’ не мають сербських відповідників.

обличчя може бути використано у значенні поверхня, тобто не існує семантичного зв’язку з людським тілом нестати [избрисати] са лица земље – зникнути [стерти] з лиця землі. У фразеологізмах показати своје право лице – показати своє справжнє обличчя [лице], бацити у лице – кинути в лице, лицем у лице (очи у очи) представлене розуміння людського обличчя як розрізнювального репрезентанта людини.

У фразеологізмах серби використовують назву њушка (укр. морда) для називання людського обличчя з пейоративним значенням, напр. разбити [ударити] њушку некоме – набити [побити] морду ‘побити обличчя’ комусь.

ніс як в сербських, так і в українських фразеологізмах є представником особи та її дій, що виникають з характеру, забадати [забијати] нос негде [где му није место] та укр. встромляти [сунути, всунути] носа ‘безцеремонно втручатися в що-небудь’.

У поведінці людей опущений ніс, так само як голова, руки відображають знесилення, пасивність та відсутність доброго настрою: серб. обесити нос, укр. вішати [опускати, опустити] носа [ніс], тобто – ‘журитися, бути у відчаї’. Навпаки, дићи [подизати] нос – підняти [догори] носа пов’язується з особою, яка гордовито тримається та ставиться зневажливо до інших. На фоні неприйняття торкання до чужого носа побудовано фразеологізми серб. вући некога за нос, укр. водити за ніс [за носа] зі значенням ‘обдурювати когось певний час, не виконуючи обіцянок або приховуючи щось’.

Виразом закрутило в носі кому тільки українці повідомляють, що комусь що-небудь не сподобалося або когось неприємно вразило. У сербській мові також немає відповідників українським жартівливим фразеологічним одиницям лишити з носом кого, зі значенням ‘обдурити, перехитрувати когось’ та ловити [носом] окунів (окуні) ‘куняти, схиливши голову вниз’. Сербське промолити нос – з’явитися десь, вийти із закритого простору. укр. виткнути [висунути] носа звідки, куди ‘вийти звідкись’ або ‘покинути щось’. Фразеологізми под носом – під носом означають ‘дуже близько’, і підкреслюють, що людина не бачить щось близьке та очевидне.

Фразеологізм сербів говорити кроз нос та українців говорити в ніс вказує на особливості способу говорення.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 88 |
Похожие работы:

«Анотація У статті описано власні назви ринків міста Хмельницький. Основна увага звернена на типологію таких пропріальних одиниць, семантику їх твірних основ, спосіб творення, мотивацію і будову. Ключові слова: ергонім, базаронім, власна назва ринку, словотвір, мотивація, структура. Аннотация В статье описаны имена собственные базаров города Хмельницкого. Основное внимание обращено на типологию таких проприальных единиц, семантику их производных основ, способ образования, мотивацию и структуру....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МОВНІ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ КАРТИНИ СВІТУ Випуск 42 Частина 2 У збірнику вміщено наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів та студентів, присвячені аналізу світоглядних горизонтів сучасного мовознавства. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ д-р філол. наук, проф. А.Д. Бєлова РЕДАКТОР РЕДАКЦІЙНА д-р філол. наук, проф. В.Б. Бурбело; д-р філол. наук, КОЛЕГІЯ проф. І.О. Голубовська; канд. філол. наук, проф. Н.Ю. Жлуктенко, д-р філол. наук, проф. В.І....»

«УДК 81’48 : 070 МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ПРИРОДИ У ТЕКСТАХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ І. М. Серебрянська, Т. М. Заворотько, Сумський державний університет, м. Суми У статті досліджено специфіку використання концептів природи в сучасному публіцистичному дискурсі, проаналізовано їх мовне вираження, виявлено залежність функціонування концептів від жанрової специфіки та часу написання журналістських матеріалів, виділено основні тематичні групи концептів природи. Ключові слова: мова ЗМІ, мікроконтекст,...»

«ISSN 91250912. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». № 11. 2010. Вип. 16. УДК [811.161.2 + 811.162.4]’ 373.611 І. М. Шпітько Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара ФЕМІНІТИВИ З ФОРМАНТОМ -КА В УКРАЇНСЬКІЙ І СЛОВАЦЬКІЙ МОВАХ Досліджено назви осіб жіночого роду за професією та родом діяльності з формантом -ка (-ka) у споріднених слов’янських мовах – українській і словацькій. З’ясовано причини, які перешкоджають деривації фемінітивів в українській...»

«К.Д. Каруник УДК 811.161.2 (09) ШКІЛЬНІ ГРАМАТИКИ ЮРІЯ ШЕВЕЛЬОВА Стаття висвітлює епізоди, пов’язані з виходом у світ граматик української мови Ю. Шевельова, історію та мотиви їх створення в Україні, Німеччині, Канаді та США, а також подає зіставний аналіз цих граматик. Узято до уваги науковий контекст повоєнної Німеччини, де під ту пору вийшло кілька подібних за призначенням підручників. Ключові слова: Ю. Шевельов, Д. Кислиця, граматики української мови. Каруник Е.Д. Школьные грамматики Юрия...»

«МОВОЗНАВСТВО 2. Verbych, S.O. (2010). Ukrayins'ka onomastyka : perspektyvy rozvytku / Svyatoslav Verbych. Ukrayins'ka mova. #3. (in Ukrainian).3. Duka, L.I. (2005). Prahmatychnyy potentsial onimiv ta sposoby yoho aktualizatsiyi v teksti : dys.. kand. nauk : 10.02.02. – Dnipropetrovs'k. 245 s. (in Ukrainian).4. Osyl'bekova, D.A. (2009). O chem hovoryat' nazvanyya produktov pytanyya. Russkaya rech'. # 2. S. 57-59. (in Russian). 5. Naumenko, N.V. (2007). Sensorna obraznist' u naymenuvannyakh...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2004.Вип. 34. Ч.І. С. 323-326 Ser. Philologi. 2004. № 34. Vol. I. P.323-326 УДК 81’1-11 ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕЗАУРУС ЯК РІЗНОВИД ЕЛЕКТРОННОГО ВИДАННЯ Валентина Шульгіна Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, кафедра соціально-гуманітарних наук та документознавства, вул. Нечуя-Левицького, 16, м. Черкаси 18036 тел.: (0472) 64-72-00 (115) Досліджено проблему забезпечення інформаційного простору України такими електронними виданнями,...»

«Розділ І. СЛОВОТВІР: НАПРЯМИ, АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ значення письмова чи усна розповідь, передача яких-небудь фактів, матеріалів. Проте, якщо для іменника виклад – це головне значення, то в семантичній структурі іменника викладання воно є вторинним. Співвідношення може існувати й між паралельними утвореннями, одне з яких є однозначним, а інше – полісемічним, як-от у варіантній парі косіння – косовиця. Слово косіння має значення процес зрізання та збирання трави, збіжжя, лексема ж косовиця є...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 10.02.15 – ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою Інституту філології Протокол №8 від 25 березня 2014 р. Обговорено і затверджено кафедрою загального мовознавства та класичної філології 12 березня 2014 року (протокол № 8) Київ – 2014 Загальне мовознавство підсумковий курс у циклі лінгвістичних дисциплін, які викладаються студентам філологічних спеціальностей, його мета і...»

«ISSN 2307—4558 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Одеський національний університет імені І.І.Мечникова МОВА НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЧАСОПИС З МОВОЗНАВСТВА Часопис засновано в  1993 році №23 Одеса «АСТРОПРИНТ» УДК 81(05) З а с н о в н и к: Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. У збірнику представлено дослідження актуальних теоретичних і прикладних проблем лінгвістики на матеріалі різних мов: української, російської, болгарської, англійської, німецької, китайської та ін. Адресовано...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»ТЕОРЕТИЧНА І ДИДАКТИЧНА ФІЛОЛОГІЯ Збірник наукових праць Заснований у 2007 році Випуск 20 Переяслав-Хмельницький – 2015 ББК 80я43 УДК 80(082) Т33 ЗАСНОВНИК ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 12550 – 1434 Р від 08.05.2007 р. Збірник затверджено: постановою президії ВАК України...»

«ISSN 2075-1486. Філологічні науки. 2012. № 12 _ ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Виходить 3 рази на рік Заснований у вересні 2009 року Випуск 12 Полтава ISSN 2075-1486. Філологічні науки. 2012. № 12 _ УДК 821.161.1/2 (100)+81(060.55) ЗАСНОВНИК І ВИДАВЕЦЬ: Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка FOUNDER AND PUBLISHER: Poltava Korolenko State Pedagogical University РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ...»

«Міністерство освіти і науки України Сумський технікум харчової промисловості Національного університету харчових технологій ЗАТВЕРДЖУЮ Заст.голови приймальної комісії _Ю.А.Барилюк «_»2015 р. ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ на основі повної загальної середньої освіти Розглянуто і схвалено на засіданні предметної екзаменаційної комісії з математики Протокол № _ від_ Голова комісіїІ.Л.Рябіченко І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Програму вступних випробувань з української...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»