WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«І. С. Гаврилюк (Суми) УДК 82.091:82-145:81’373.2 КРАСУНЯ ТА ЧУДОВИСЬКО АБО ОПОЗИЦІЯ “ПРЕКРАСНЕ” – “ПОТВОРНЕ” В ПОЕТОНІМОСФЕРІ Реферат. У статті проаналізовано опозиційну ...»

І. С. Гаврилюк (Суми)

УДК 82.091:82-145:81’373.2

КРАСУНЯ ТА ЧУДОВИСЬКО АБО ОПОЗИЦІЯ

“ПРЕКРАСНЕ” – “ПОТВОРНЕ” В ПОЕТОНІМОСФЕРІ

Реферат. У статті проаналізовано опозиційну побудову поетонімосфери художнього твору. Йдеться зокрема про опозицію “прекрасне” – “потворне” та втілення цих естетичних категорій в поетонімах кількох творів літератури.

Ключові слова: ім’я, поетонім, поетонімосфера, прекрасне /

потворне.

Виходячи з положення, що поетонімосфера – це водночас система і структура, можемо стверджувати, що її компоненти знаходяться у певних відношеннях один щодо іншого. Цілком логічно, що ці відношення можуть бути різного характеру, являти собою різного роду опозиції, що є підструктурами поетонімосфери. На нашу думку, цілком виправдане дослідження поетонімосфери художнього твору з точки зору міжонімних зв’язків, які, власне, і утворюють поетонімосферу.

Будь-яка опозиція виникає на підставі чогось – за певною ознакою чи відсутністю ознаки, певною характеристикою чи властивістю. Слід зазначити, що “імена літературних персонажів можна найкраще описати як елементи, які розкривають колажі численних значень і функцій, важливих на різних рівнях тексту … форма і зміст імені можуть виражати суттєві характеристики названої особи на денотативному та конотативному рівнях” [2, c. 4].

Метою даної статті є проаналізувати реалізацію опозиції “прекрасне” – “потворне” в межах поетонімосфери кількох художніх творів.

Восточноукраинский лингвистический сборник Красуня та чудовисько або опозиція "прекрасне" – "потворне" Актуальність дослідження зумовлена все більшим інтересом лінгвістів до можливостей власної назви у художньому тексті, опозиційної побудови поетонімосфери. Проте проблема протиставлення прекрасного і потворного у поетонімосфері художнього твору не була достатньо висвітлена в науковій літературі. Існували спроби вивчити питання з точки зору психології. Серед мовознавців, які цікавилися даним питанням, – Івон Бертілз (праця присвячена власній назві у дитячій літературі), Віллі Ван Лангендонк (дослідження зв’язку власної назви та фізичної зовнішності). Проте у більшості праць, присвячених питанню оніма, знаходимо твердження, що насправді ім’я не може говорити ні про зовнішність, ні про характер (Клаас Віллемз та ін.). Однак входячи до системи онімів художнього твору, власна назва набуває нових пластів значення, тому може функціонувати на зовсім іншому рівні.

Історія про красуню та чудовисько існувала в багатьох різних інтерпретаціях, проте персонажі, як правило, залишалися неназваними – дитині краще сприймати казку без зайвих нашарувань значення, які може вносити власна назва. Пізніші літературні твори, авторського походження, втілюють концепт краси / потворності в антропоетонімі. Чудовисько не обов’язково стане принцем; вплітаться потужний психологічний вплив – персонаж розглядається не тільки з точки зору зовнішності, а і з точки зору внутрішнього світу.

Важливу роль у цій опозиції відіграє міжонімний зв’язок, який підсилює саму опозицію, антагонізм.

Розглянемо це явище на прикладі кількох літературних творів.

У «Соборі Паризької Богоматері» Віктора Гюго паралель з давньою казкою простежується чітко: красуня – Есмеральда, а чудовисько – Квазімодо. Француженки насміхалися з чудернацького імені циганки, яке насправді іспанського походження і означає “смарагд”. Протилежністю до краси Есмеральди виступає потворність Квазімодо, походження імені якого автор сам обґрунтовує у другому розділі четвертої книги: “Він охрестив свою прийомну дитину Квазімодо. Чи він хотів таким чином зазначити день, коли його знайшов, чи хотів цим іменем охарактеризувати, до якої міри бідолашне створіння було недосконалим і ледве схожим на людину.

Насправді Квазімодо, горбатий, одноокий, кривий був лише подібним до людини”. (Квазімодо – майже людина).

Вып. 14, 2012 г.

І. С. Гаврилюк Проте не можна ігнорувати інших міжонімних зв’язків, без яких не розкрилася б вся суть цієї опозиції. Протилежністю до потворності Квазімодо є краса його суперника – Феба:

“– Феб, – сказала вона упівголоса. Потім, повернувшись до поета:

– Феб, що це означає? …

– Це латинське слово, яке означає сонце.

– Сонце! – повторила вона.

– Це ім’я дуже красивого лучника, який був богом, – додав Гренгуар”.

Гюго кілька разів замість імені Феба використовує перифраз le beau capitain – прекрасний капітан.

Наречена Феба – Флер де Ліс – дослівно: квітка лілії. Лілія – дуже давній символ, що використовується у геральдиці багатьох країн та династій. У християнстві лілія-символ чистоти і невинності. Зокрема так зображено героїню в романі: “Чи бачили ви обличчя привітніше і веселіше, ніж у вашої нареченої? Чи є хтось біліший?

Чи ці руки не досконалі? А ця божественна лебедина шия!” Як це не парадоксально, Гюго творить “потворну красу”, адже в опозиції до фізично досконалого Феба чи нібито високо духовного Фроло, каліка Квазімодо опиняється набагато вищим, людянішим.

Водночас лінгвісти, які досліджували роман в контексті захоплення Гюго алхімією, стверджують про те, що «Собор Паризької Богоматері» може являти собою свого роду акт пошуку філософського каменя. Якщо Есмеральда – смарагд (про що говорить її ім’я), то Квазімодо – філософський камінь (“Я щось жахливе, ні людина, ні тварина, я не знаю хто я, твердий вальок на ногах, я безформний камінь”), Феб – мертве золото, а Фроло – божевільне золото (франц.

анаграма Frollo – l’or fol) [1, c. 200-202].

Сам по собі поетонім роману може ввести в оману, лише через міжонімний зв’язок розкривається категорія прекрасного чи потворного.

Якщо Гюго творить прекрасну потвору, то Е. Т. А. Гофман у казці «Крихітка Цахес на ім’я Циннобер» творить потворного красеня. Крихітка Цахес, чию потворність можуть бачити тільки люди мистецтва, для простих філістерів видається якщо не красенем, то нормальним, успішним юнаком. Zach із німецької означає зажерВосточноукраинский лингвистический сборник Красуня та чудовисько або опозиція "прекрасне" – "потворне" ливий, жадібний. Внутрішня сутність власної назви розкривається через контекст. Читач переконується у таких рисах персонажа, спостерігаючи, як той все вище видирається драбиною влади. Та навіть процес поглинання їжі Цахесом багато про що говорить: “Zinnober hatte sich dicht an den Fursten geschoben und schmatzte, die Lerche verzehrend, vor Gier und Appetit” – “Циннобер перехилився через князя і, пожираючи жайворонка, заплямкав від жадібності й апетиту”. Zinnober – не що інше, як характеристика зовнішності – його рудого волосся, в якому і знаходилася уся магічна сила Крихітки Цахеса. (З німецької Zinnober – кіновар. Може також мати значення нісенітниця).

Якщо Крихітка Цахес – чудовисько, то красуня – Кандіда.

Поетонім вказує на щирість, частково довірливість, з якою вона прихилилася до маленької потворки (з латині candidus – світлий, усміхнений, прямий; англ. candid – відвертий, щиросердий, застаріле білий). Ім’я Кандіда вжито в казці 75 разів, 18 з них воно супроводжується епітетом прекрасна та синонімами (мила, гарненька, чарівна тощо).

Важко ігнорувати той факт, що антропоетоніми казки – не пересічні німецькі імена, а власні назви, що говорять самі за себе (за умов пильного аналізу): географ Птолемей Філадельфус, князь Деметрій, доктор Проспер Альпанус, рефендарій Пульхер, барон Претекстатус фон Мондшайн тощо.

Слід зауважити, що ім’я феї, причетної до цієї історії – Розабельверде (Розеншон, Розенґрюншон), похідне від назви квітки. В усіх трьох творах, які ми розглядаємо, простежується тенденція давати гарній жінці ім’я квітки (Флер де Ліс, Розабельверде, Маргерит – мати Доріана Грея). Таким чином сприйняття зорового образу персонажа зумовлюється не лише авторським описом, а й значною мірою через поетонім, що накопичує в собі уявлення людей про квітку, а часто й міфологічне, релігійне сприйняття цієї рослини.

Досліджуючи гендерний аспект питання, виявляємо те, що переважно головною чеснотою жінки вважалася краса, яка відображалася у імені. Поетоніми на позначення персонажів чоловічої статі складніші, містять не стільки характеристику зовнішнього, скільки внутрішнього, прихованого, контекстуального.

Вып. 14, 2012 г.

І. С. Гаврилюк Саме такі складнощі являють собою поетоніми роману «Портрет Доріана Грея» Оскара Вайльда. Це роман про прекрасне і його потворну сторону. Прекрасний чи потворний Доріан Грей?

Щодо імені персонажа точаться постійні суперечки. Ті, хто шукають гомосексуальних мотивів у романі, схильні вважати, що “Доріан” походить від назви племені, завдяки якому “грецьке кохання” поширилося Європою, а Грей – ім’я коханця Вайльда. Представники психолінгвістики вбачають в імені “Доріан” конфліктність, внутрішню боротьбу, а в прізвищі “Грей” – сірий колір (англ. grey, gray – сірий).

З точки зору моралі, сірий – не білий і не чорний, ніякий. Вчинки Доріана не можуть мати однозначної оцінки. Фізично Доріан зберігає свої “rose-red youth and rose-white boyhood” – “червону троянду молодості, білу троянду юності”, проте гниє зсередини.

Повертаючись до теми імен-квітів, мусимо зазначити, що Лорд Генрі називає Доріана Адонісом, Нарцисом. Адоніс – давній бог краси і пристрасті. Проте цікавіший у даному контексті онім Нарцис. Усім відомий міф про юнака, котрий знехтував коханням німфи Ехо, за що був покараний тим, що закохався у власне відображення у воді.

Боячись порушити таку красу, Нарцис помирає від спраги. Так само Доріана зачарував власний портрет, так само він зневажив кохання Сібіл Вейн. Тому сам лише поетонім Нарцис здатен розповісти нам усю історію Доріана Грея.

Сібіл Вейн називає Доріана Prince Charming Прекрасний принц – як персонажа відомих казок про Білосніжку, Сплячу Красуню, Попелюшку, проте згодом розуміємо, що це лише плід уяви закоханої дівчини, таке ім’я в контексті твору звучить скоріше як їдка іронія. Прекрасний принц рятував героїню казки, а в романі цей принц довів Сібіл до загибелі.

Близький товариш і вчитель Доріана Грея – Лорд Генрі.

Подекуди автор використовує в ролі апелятива зменшувальне Гаррі. Лорд Гаррі англійською – синонім диявола. Є щонайменше дві версії походження фразеологізму: від імені Генрі VIII, відомого своєю жорстокістю, та від дієслова harry – мучити, руйнувати, залякувати.

Але якщо в романі є прекрасне чудовисько і не одне, то де ж красуня? Як висловився Лорд Генрі, “жінки – це декоративна стать”.

Насправді героїні роману – скоріше слабкі істоти, слабкі, але преВосточноукраинский лингвистический сборник Красуня та чудовисько або опозиція "прекрасне" – "потворне" красні. Проте Вайльд не передає красу через посередництво оніма.

Так, ім’я Сібіл Вейн доцільно розкладати на дві частини: Сібіл – як Сивілла, пророчиця – бо вона по-своєму визначає подальше життя Доріана; і Вейн (Vane) співзвучне англійському vain – марнота, що може вказувати на її змарноване, втрачене життя.

Отже, проаналізувавши поетонімосфери кількох художніх творів можемо прийти до наступних висновків: 1) категорії естетики “прекрасне” і “потворне” знаходять своє відображення в онімному просторі художнього твору у вигляді опозиції; 2) власна назва може містити в собі характеристику фізичної чи духовної природи персонажа, виражену прямим чином (Квазімодо, Цахес) та опосередковано (Нарцис, Флер де Ліс – через міфологію, релігію); 3) персонажі жіночої статі переважно названі онімами, які передають їх фізичну красу, що пов’язано із цінностями, які побутують у суспільстві. Дану тему не можна вважати вичерпаною, оскільки матеріал дослідження обмежений, а дані висновки потребують верифікації на матеріалі інших художніх творів ЛІТЕРАТУРА

1. Augier, Denis M. L’Or et l’meraude: sur la signification alchimique de Quelques Personnages de Notre-Dame de Paris // The Romantic Review. – vol. 98. – № 2. – p. 199 – 206

2. Bertills Yvonne. Beyond identification. Proper names in children’s literature. – Еbo Akademi University Press. 280 p.

3. Gillespie Michael Patrick. “What’s in a name?” Representing The Picture of Dorian Gray // Irishness and (Post)modernism. – Lewisburg:

Bucknell University Press, 1994. – 229 p.

4. Langendonck, Willy van. Theory and typology of proper names. – Berlin, 2007. – 383 p.

5. Willems Klaas. Form, meaning, and reference in natural language: a phenomenological account of proper names // Onoma. – 2000. – № 35. – p. 85 – 119 Гаврилюк И. С.

КРАСАВИЦА И ЧУДОВИЩЕ ИЛИ ОППОЗИЦИЯ

“ПРЕКРАСНОЕ” – “БЕЗОБРАЗНОЕ” В

ПОЭТОНИМОСФЕРЕ.

В статье проанализировано оппозиционное построение поэтонимосферы художественного произведения. В особенности Вып. 14, 2012 г.

І. С. Гаврилюк речь идет об оппозиции “прекрасное” – “безобразное” и воплощении этих эстетических категорий в поэтонимах нескольких произведений литературы (Восточноукраинский лингвистический сборник. – Вып. 14, 2012, с. 42-48 ).

Ключевые слова: имя, поэтоним, поэтонимосфера, прекрасное / безобразное.

Havryliuk I. S.

THE BEAUTY AND THE BEAST OR THE OPPOSITION

“BEAUTIFUL” – “UGLY” IN POETONYMOSPHERE.

The article analyses the oppositional structure of poetonymosphere in fiction. It particularly deals with the opposition “beautiful” – “ugly” and embodiment of these aesthetic categories in poetonyms of several literary works (East-Ukrainian linguistic collection. – Ed. № 14, 2012, p. 42-48).

Key words: name, poetonym, poetonymosphere, beautiful / ugly.

–  –  –



Похожие работы:

«УДК 81'373.231:291.21 ПРЕЦЕДЕНТНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЯК МІКРОКОНТЕКСТ ДЛЯ АНТИЧНИХ МІФОТЕОНІМІВ Михайлова Олена Григорівна, канд. філол. наук, доц. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Стаття присвячена лінгвокультурологічному та когнітивному аспектам дослідження прецедентних феноменів, першоджерелом яких є антична міфологія. Прецедентні висловлювання та пов'язані з ними прецедентні імена фіксуються у пам'яті людини як ментефакти з високим асоціативним потенціалом. Дослідити...»

«спец. 10.02.19 Теория языка / Татьяна Викторовна Дубровская ; Сарат. гос. ун-т им. Н. Г. Чернышевского. – Саратов, 2010. – 40 с. 6. Ільченко О. М. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : спец. 10.02.01 Германські мови / Ольга Михайлівна Ільченко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 37 с. 7.Левенкова Е. Р. Конвергентные и дивергентные тенденции в политическом дискурсе Великобритании и США : автореф. дисс. на...»

«С. Н. Бук РОМАН ІВАНА ФРАНКА “ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ОГНИЩА” КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСТОТНОГО СЛОВНИКА У статті описано методику та принципи укладання частотного словника роману І. Франка “Для домашнього огнища”. Отримано статистичні параметри лексики твору, зокрема, індекси різноманітності (багатство словника), винятковості, концентрації, співвідношення між рангом слова та величиною покриття тексту тощо. На основі частотних словників романів І. Франка “Перехресні стежки” (2007) та “Для домашнього огнища”...»

«Анатолій Сагаровський, Оксана Іваштенко Діалектний словник індивідуума (фрагмент) Мову будь-якої людської спільності можна і слід вивчати, тільки спостерігаючи за мовленнєвою діяльністю окремих осіб, що складають цю спільноту. Ми свідомо абстрагуємося й узагальнюємо, коли представляємо діалектний матеріал більш-менш значної за обсягом території («Словник бойківських говірок», «Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини», «Словник західнополіських говірок», «Словник поліських говорів» тощо), бо...»

«СТИЛІСТИКА Т.В. Бєляєва, І.В. Тимченко УДК 811.161.2’42 МОВА І СТИЛЬ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ У статті схарактеризовано особливості публічного мовлення крізь призму поняття «культури мовлення». Виявлено ознаки взаємодії функціональних стилів у межах публічного мовлення, зокрема мовні засоби розмовності та їхній вплив на реципієнта. Ключові слова: культура мовлення, норма, публічне мовлення, книжна мова, функціональний стиль. Беляева Т.В., Тимченко И.В. Язик и стиль публичной речи. В статье...»

«М.С. Глуховська УДК 811.161.2’373.611 ОБСЯГ ПОНЯТТЯ АСОЦІАТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ У СЛОВОТВОРІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У статті розглянуто поняття мотивації та її типів у лінгвістиці, зокрема асоціативної мотивації як виду метафоричної. Наведено різні приклади відповідно до кожного типу мотивації, зазначеного автором. Проаналізовано погляди різних учених на мотивацію як важливий чинник процесу словотворення, узагальнене спільне в поглядах на асоціативну мотивацію та виокремлене відмінне. Розглянуто...»

«Теоретична і дидактична філологія. Випуск 15, 2013.3. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови / І. Вихованець, К. Городенська. – К. : Пульсари, 2004. – 398 с.4. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. К. : Академвидав, 2006. – 424 с.5. Сучасна українська літературна мова / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас, Г. О. Козачук, О. І. Леута, В. В. Лобода / за ред. М. Я. Плющ ; [підручник]. – К. : Вища школа, 1994. – 424 с. 6....»

«ТЕРМІНОЛОГІЯ ПРИРОДНИЧИХ ЗНАНЬ УДК 811.161.2’276.6:57 Марія Вус Львівський національний університет імені Івана Франка ТЕРМІНИ-СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ * В УКРАЇНСЬКІЙ БІОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ © Вус М. І., 2014 У статті розглянуто особливості термінів-словосполучень, які функціюють у сучасній українській біологічній терміносистемі, визначено типові структурні моделі, за якими створюються біологічні терміни-словосполучення. Ключові слова: українська мова, біологічна термінологія, термін-словосполучення,...»

«1 ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гірняк Світлана Петрівна УДК 808.3 СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ СЛОВОТВОРЧИХ ГНІЗД З БАЗОВИМИ ДІЄСЛОВАМИ МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ XIX-XX ст. Спеціальність 10.02.01 – українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Донецьк – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі загального мовознавства та історії мови Донецького державного університету. Науковий керівник – доктор філологічних наук,...»

«Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 12–13 227 Олександр Черевченко ДІАЛЕКТНЕ СЛОВО ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНА ОДИНИЦЯ (на прикладі українського поетичного мовлення поч. ХХ ст.) У статті йдеться про функціонально-стилістичні особливості діалектної лексики в практиці українського поетичного мовлення початку ХХ століття. Ключові слова: наріччя, діалектне слово, функціонально-стилістичні особливості, поетичне мовлення. Літературно-художній текст є складним естетичним феноменом,...»

«Вимоги до рукописів для публікації у фаховому збірнику наукових праць “STUDIA LINGUISTICA” (2015 рік) (кафедра загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; м. Київ, 01033, бульвар Т. Шевченка, 14, каб.141; тел. 8 (044) 239-34-15; e-mail: zagmoclasphil@gmail.com) Матеріали для публікації приймаються від спеціалістів у галузі філології. Мови публікацій: 1. українська, російська, англійська, німецька, французька,...»

«СИНТАКСИС УДК 811.161.2'367.2 Ірина Арібжанова, канд. філол. наук, доц. КНУ імені Тараса Шевченка, Київ ПРИНЦИПИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ У статті моделювання простого речення здійснено у двох аспектах: формально-граматичному (мінімальна структурна схема) та семантикосинтаксичному (розширена структурна схема). Мінімальна структурна схема включає засоби вираження предикативної основи речення, розширена структурна схема представлена конфігурацією предикатної синтаксеми та валентно зв'язаних...»

«1 НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА ЧЕНДЕЙ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА УДК 811.111 = 115 : 811.161.2 ПОЕТИКО-КОГНІТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МЕТАФОР СТИХІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі англійської філології Ужгородського національного університету, Міністерство освіти і науки...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»