WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 53 |

«С.О. Кубіцький В.Л. Кирик А.Б. Єрмоленко С.В. Сірий В.Г. Безбах НАРИСИ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Навчальний посібник Київ – 2008 Рецензенти: Казьмирчук Г.Д. – ...»

-- [ Страница 1 ] --

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Військовий інститут

С.О. Кубіцький

В.Л. Кирик

А.Б. Єрмоленко

С.В. Сірий

В.Г. Безбах

НАРИСИ

ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ

УКРАЇНИ

Навчальний посібник

Київ – 2008

Рецензенти:

Казьмирчук Г.Д. – завідувач кафедри історії гуманітарних факультетів

історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор.

Шевчук В.П. – старший науковий співробітник науково-організаційного управління Національної академії оборони України, доктор історичних наук, професор.

Смолянюк В.Ф. – професор кафедри політології і соціології Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана, доктор політичних наук, професор.

Рекомендовано до друку вченою радою Військового інституту (протокол № 9 від 29 листопада 2007 року) Кубіцький С.О., Кирик В.Л., Єрмоленко А.Б., Сірий С.В.,

Безбах В.Г. Нариси воєнно-політичної історії України:

Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. – 375 с.

Навчальний посібник охоплює воєнно-політичну історію України від початків до сьогодення. На основі опублікованих джерел та воєнно-історичної літератури розкривається історія зародження збройних сил української держави на різних етапах історичного поступу, розглянуто розвиток організаційної структури військових формувань у різні історичні періоди, участь у бойових діях та їх результати, показано тактичні прийоми, характерні для українського війська, взаємозв’язок тактики і стратегії.

У навчальному посібнику простежено розвиток ідеї української державності, спроби утвердити її на різних етапах вітчизняної історії до проголошення України незалежною державою, формування і розвитку її Збройних Сил.

Навчальний посібник рекомендовано слухачам, курсантам та студентам Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та інших вищих навчальних закладів, усім, хто прагне пізнати особливості історії української державності та її Збройних Сил, а також для використання в системі гуманітарної підготовки всіх категорій військовослужбовців.

ЗМІСТ ВСТУП……………….…………………………….

Розділ І ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА, ЇЇ ПОЛІТИЧНИЙ ТА ВІЙСЬКОВИЙ УСТРІЙ

1.1. Перші дослов’янські державні утворення на українських землях та їх військова організація… 6

1.2. Воєнно-політична організація слов’ян.…….. 18

1.3. Державотворчі традиції Ки

–  –  –

Розділ V ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ КРАЇНИ…….…………………

5.1. Політико-правові засади розвитку Збройних Сил України………………………………………… 342

5.2. Реформування Збройних Сил…………….. 356 Питання для самоконтролю

Список використаних джерел…………………… ВСТУП Відновлення державної незалежності України дало сильний поштовх розвиткові національної історичної науки. Значною мірою це пов’язано з актуальними потребами сучасного державного будівництва, успішне вирішення яких неможливе без творчого врахування досвіду минулого. Зокрема, дослідження складного шляху становлення української державності вимагає виділення окремою проблемою питань військового будівництва, як складової загального державотворчого процесу.

Вітчизняний і світовий історичний досвід переконливо свідчить, що позиція, котру займає армія у вирішальні моменти розвитку суспільства, може докорінно вплинути на хід державного будівництва: або підтримати його, або привести до поразки.

Необхідно приймати до уваги те, що в умовах нестабільної політичної ситуації в країні виникає загроза надмірної політизації війська, перенесення в армійське середовище, яке по суті є замкненим специфічним корпоративним утворенням, непритаманних йому норм цивільного життя. На думку В. Голубка, в таких випадках армія може вийти з-під контролю, у ній можуть розвинутися протиріччя на ідейному ґрунті. Це може стати чинником внутрішнього збройного конфлікту або навіть громадянської війни, які роблять процеси реформування в суспільстві надто складними.

Армія весь час була інструментом у руках держави, за допомогою якого вирішувались найгостріші політичні питання.

Особливо там, де переговорні процеси не давали позитивних результатів, використовувалась або погроза застосування військової сили, або пряме застосування цієї сили.

Знання курсантами та студентами історії Збройних Сил України дасть можливість більш глибоко усвідомити роль армії в будівництві незалежної держави, виховує почуття патріотизму, дає можливість для творчого і свідомого підходу до рішення практичних питань в повсякденному житті.

Запропонований навчальний посібник призначений на допомогу слухачам, курсантам та студентам Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка у вивченні основних питань зародження і розвитку Збройних Сил України на етапах історичного розвитку. Він допоможе і посадовим особам військ в ході проведення занять з гуманітарної підготовки.

Розділ І

ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА, ЇЇ ПОЛІТИЧНИЙ ТА

ВІЙСЬКОВИЙ УСТРІЙ

1.1. ПЕРШІ ДОСЛОВ’ЯНСЬКІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА

УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ТА ЇХ ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

Аналіз різноманітних концепцій історичного розвитку України свідчить, що чітко визначених, конкретних хронологічних меж її політичної та воєнної історії, які в сучасних умовах вважалися б загальновизнаними, у вітчизняній історіографії фактично не існує.

Початки Української держави, її політичної та воєнної організації сягають давнини, що вимагає всебічного й глибокого їх вивчення, осмислення та узагальнення.

Навіть останні праці з історії державності України засвідчують, що хронологічні коливання дослідників при розгляді цієї наукової проблеми залишаються дуже відчутними.

Хронологічні розкопки, окремі писемні джерела ( в першу чергу грецькі) свідчать, що серед народів, які колись населяли українську землю, першими, що мали політичні ознаки державності і військову організацію в середині І тис. до н.е. були кочові племена Північного Причорномор’я – кіммерійці, скіфи, сармати та ін.

Ось чому з державних утворень саме цих народів, які не мають прямого генетичного відношення до українців, сучасні вітчизняні дослідники історії Української державності вважають проблеми зародження і розвитку державотворчих (а звідси і військовоорганізаційних) процесів на території України.

Кіммерійці З кінця ІІ тис. – на початку І тис. до н.е. на території України поселився народ Східної Європи ім’я якого відоме. Це були кіммерійці. Найдавніша згадка про нього міститься у «Одіссеї»

Гомера, де він, оповідаючи про північне узбережжя Чорного моря, називає його землею «людей кіммерійських». Пишуть про кіммерійців такі відомі античні автори, як Геродот, Стробон, Каллімах. Походження кіммерійців остаточно не з’ясовано.

Переважна більшість істориків дотримується думки, що кіммерійці населяли південноукраїнські степи від Дону до Дністра з кінця ІІ тисячоліття до н.е. За походженням і мовою вони були близькі до іранських, індоєвропейських племен. Їхня культура – продовження трипільської, пристосованої до умов табунного скотарства.

У розпорядженні дослідників є кількасот пам’яток про них.

Могили кіммерійських царів знайдені над Дністром. Пам’яткою про них залишилася й назва Керченської протоки – Боспор Кіммерійський. Основні риси кіммерійської культури виділили СанктПетербурзький вчений О.Ієссен та засновник київської школи скіфознавства О.Тереножкін. В першу чергу це відноситься до поховань кіммерійців. Саме ці поховання дають змогу досить легко визначати їх носіїв серед усієї маси степових могил періоду залізної руди.

Кіммерійці були першим народом в Україні, хто перейшов від осілого до кочового скотарства. Провідну роль у цій галузі господарства відігравало конярство. Воно не лише давало можливість швидко пересуватися воїнам і пастухам, але й забезпечували кіммерійців значною частиною продуктів харчування.

Цей народ у давнину називали кобилодойцями, через споживання кобилячого молока.

Велике значення у житті кіммерійців мала війна. Їх походи в Персію та Малу Азію відкривали широкі можливості не лише для здобуття продуктів землеробства, а й предметів озброєння. Для кіммерійців головною і найбільш характерною зброєю були залізні кинжали і мечі з хрестовидними рукоятками. Найбільш ранні з них мають бронзові рукоятки, тоді як більш пізні – цільнозалізні. Всього відомо більше 60-ти залізних і бронзових кинжалів і мечів з хрестовидними рукоятками кіммерійського періоду. Найкраще зберігся кинжал з кургану Висока Могила с. Балки в Запорізькій області. Цей кинжал має брусковидну рукоятку і вузький клинок.

Проте кіммерійці не лише запозичували елементи матеріальної культури у інших народів, а й самі сприяли поширенню серед сусідів кіммерійських зразків зброї та кінського спорядження.

Кіммерійці першими принесли в Україну бронзові вироби.

У військовому відношенні вони перебували на стадії розвитку, яку прийнято називати військовою демократією. Влада в суспільстві належала народу, представленому т.зв. «народними зборами», що було ознакою демократії.

Військовою ця демократія була тому, що війна і організація для війни стали регулярними функціями народного життя. Війни, які велись і для того, щоб розширити територію, і для грабування, і для захисту своїх територій, були постійним промислом, головним засобом і способом життя цих племен.

Кіммерійці першими започаткували в межах сучасної України добу заліза.

Проведенні археологічні розкопки свідчать, що в кіммерійському суспільстві почалася ліквідація первіснообщинних відносин. Воно стояло на порозі класоутворення. Вони були першим народом в Україні, який мав царів, що вийшли з племінних ватажків.

Зокрема, про це свідчить могила їхнього царя, яка розкопана біля села Мала Лепетуха в Херсонській області. Життя і еволюція кіммерійців були перервані на початку VII ст. до н.е. – наступом скіфів.

Скіфи Наступна генерація племен – скіфи, які в другій половині VII століття до н.е. вторглися зі сходу в Північне Причорномор’я.

Давньогрецький автор – «батько історії» Геродот розповідає, що серед кіммерійців розпочалася боротьба між тими, хто бажав залишитися, і тими, хто вважав за потрібне втікати.

Кіммерійські царі були вбиті народом та поховані в кургані десь поблизу Тіраса (грецька назва Дністра). Кіммерійці втікають до Малої Азії, де втручаються у війни між різними державами. В середині VII ст. до н.е. кіммерійці заволоділи Лідійським царством, але незабаром були розбиті і зовсім зникли з історичної сцени.

Що до скіфів, то заселяючи зону між Доном і Дунаєм, вони створили одне з перших на терені України велике політичне об’єднання. Перша держава склалася у скіфів близько VI ст. до н.е.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


До неї входили різні за походженням народи. У цей час Скіфія поділялася на три царства, кожне з яких мало свого царя, але підпорядковувалося головному царству, цар якого був головним царем Скіфії. На чолі держави і війська стояв цар, влада якого була обмежена народними зборами.

Взагалі про скіфів ми знаємо більше, ніж про інші племена, завдяки їхньому контакту з греками, які в VII – VI ст. до н.е. по всьому Північному Причорномор’ю засновують грецькі колонії – своєрідні міста-держави.

Значний інтерес до скіфів виявляв і Геродот. Близько 450 р. до н.е. він побував в Скіфії і описав побут, звичаї, релігію, суспільний лад скіфів у своїх «Історіях». Геродот поділяв скіфів на чотири групи: скіфи царські, кочові, скіфи-хлібороби і скіфи-орачі. Племена царських скіфів і скіфів-кочовників, які жили в над чорноморських та азовських степах, становили ядро Скіфії і панували над усіма іншими племенами. Дніпровське лісостепове Лівобережжя заселяли скіфи-землероби, а на заході від Дніпра – скіфи-орачі.

Скіфська держава мала сильну військову організацію. До створення держави ядром війська було кінне ополчення, а згодом – кінна дружина з числа знатних скіфів, що добре володіли мистецтвом їзди на конях і стрільби з лука. Крім кінноти в війську скіфів була також і піхота.

В першій половині VII ст. до н.е. скіфи завоювали Мідію, Сірію, Палестину і панували в Передній Азії, але на початку VI ст. до н.е.

були витіснені звідти мідійцями.

У 514 (513) р. до н.е. скіфи зіткнулись з самим могутнім із своїх ворогів, під владою якого були об’єднані великі території Передньої Азії до Індії – персами. На чолі Перського війська стояв Дарій. Він провів велику підготовчу роботу по організації вторгнення і мобілізував значні сили.

За словами Геродота, військо Дарія налічувало близько 700 тис. людей і 600 кораблів. Почавши рух від Суз, Дарій пройшов Малу Азію, переправився через Босфор, пересік Фракцію, підкорюючи на своєму шляху народи. Переправившись через Істр (Дунай) по мосту, який побудували для нього малозійські греки, Дарій з військами вступив в межі Скіфії.

Скіфам було відомо про дії Дарія. Їм також була відома кількість війська, що вторглась в їхню країну. Розуміючи, що їм важко буде побороти інтервента у відкритому бою, скіфи прийняли інше рішення щодо тактики ведення війни.

Скіфський цар запросив через своїх послів царів сусідніх народів – агафірсів, таврів, неврів, анлрофагів, меланхленів, гелонів, будинів і савроматів. Він змалював їм стратегічну обстановку і запропонував разом виступити проти персів. На цій нараді думки розділились. Царі гелонів, будинів і савроматів, неврів, анлрофагів, таврів і меланхленів відмовились подати допомогу скіфам.

Тоді скіфи розділили свої сили на три частини, приступили до захисту своєї держави, вибравши тактику партизанської війни. Вони уникали рішучих боїв, заманювали ворога в глибину своєї території, постійно нападали на його комунікації і знищували невеликі підрозділи.

Перший загін скіфів на чолі з царем Скопасісом в союзі з савроматами пішов до Танаїсу. Вони відходили від персів, засипали на своєму шляху всі криниці й джерела, знищували рослинність, яка мала б давати ворогу якусь поживу.

Дві інші частини скіфів на чолі з Іданфірсом і Тансакісом в союзі з гелонами і будинами відступали на Північ, йдучи на віддалі одного шляху від персів. Ці загони мали пройти землями племен, що відмовились воювати, з тим, щоб насильно втягнути їх у війну.

Геродот досить складно описує всю цю компанію. Перси йшли за відступавшими скіфами, дійшли до Танаїсу і, пройшовши землю савроматів, вторглися в землю будинів.

Геродот говорить, що перси, йдучи за скіфами, вступили в пустелю, що лежить на північ від будинів.

Для перського війська склалась складна ситуація, так як вони втратили багато людей, не виграли жодного бою, не захопили здобичі.

Тому Дарій послав до скіфського царя Іданфірса вершника, який переказав йому таке: «Дивний чоловіче, чому ти постійно втікаєш, хоч маєш змогу вибрати щось із своїх можливостей? Якщо думаєш, що можеш протистояти моїй силі, то спинися, покинь блуканину, принеси в дар мені як своєму панові землю й воду, і розпочни переговори».

На цю пропозицію цар скіфів відповів: «Мої справи такі, персе.

Я ще ніякої людини досі не злякався і не втік перед нею давніше.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 53 |
Похожие работы:

«Вісник Академії управління МВС. 2009. №2 УДК 342.841+343.161/162 Тетяна ДЕМЕДЮК ад’юнкт Академії управління МВС ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СУДАХ У статті розглянуто актуальні проблеми протидії корупції в судах з урахуванням законодавства, європейського досвіду та громадської думки. В статье рассмотрены актуальные проблемы противодействия коррупции в судах, учитывая законодательство, европейский опыт и общественное мнение. The actual issues of corruption in the courts are examined taking into...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ДРАГОМАНОВА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім. П.ЧАЙКОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКИЙ СТАВРОПІГІОН” СТАВРОПІГІЙСЬКІ ФІЛОСОФСЬКІ СТУДІЇ ULTIMA RATIO Випуск 6 Львів-2012 ББК 87я54+88я54+85.3я54(85) С 75 Рекомендовано до друку Вченою радою Університету “Львівський Ставропігіон” Протокол № 3 від 15 травня 2012 р. Редакційна колегія: Бех В.П. – доктор філософських наук, професор; Волинка Г.І. – доктор філософських наук, професор, академік НАПН...»

«Соціологія УДК 316(477) Ю. І. Золотарьова, кандидат філософських наук, доцент ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА СОЦІАЛЬНА НЕРІВНІСТЬ Досліджено вплив соціальної нерівності в таких її проявах, як соціальне виключення, специфічна форма існування соціального капіталу та обмежені можливості його конвертації, а також соціальна поляризація на становлення та розвиток громадянського суспільства. Ключові слова: громадянське суспільство, соціальна нерівність, соціальний капітал, конвертація соціального...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2 (43) 2011 УДК 37.011.31 ПРАЦЯ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У ТВОРЧОСТІ К.Д. УШИНСЬКОГО О.М. Жаданова Проаналізовані ідеї духовно-морального виховання К.Д.Ушинського крізь призму його уявлень про працю як одного із головних чинників їхнього втілення у виховний процес. Доводиться, що праця, на думку ученого-педагога, є не тільки найголовнішим обов’язком людини як соціальної істоти, але й тим фактором, що суттєво впливає...»

«УДК 78.421 Тетяна Олегівна Молчанова, кандидат мистецтвознавства, професор, професор кафедри концертмейстерства Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ В РОБОТІ БАЛЕТНОГО КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА У статті розкрито естетико-теоретичне й технологічне усвідомлення змістовної сутності роботи балетного концертмейстера, особливостей музичного оформлення танцювальних елементів, рухів класичного танцю та завершених номерів – найважливіших...»

«Серія: ІСТОРІЯ...2. Нестерова Л.В. Вопрос о крестьянском надельном землевладении в Редакционной комиссии Министерства внутренних дел (1902 – 1904 гг.) / Л.В. Нестерова // Научные доклады высшей школы. – 1960. – № 2. – С. 76 – 92.3. Сидельников С.М. Аграрная политика самодержавия в период империализма. / С.М. Сидельников. – М.: Издательство Московского университета, 1980. – 289 с.4. Симонова М.С. Кризис аграрной политики царизма накануне первой российской революции. / М.С. Симонова. – М.:...»

«УДК 047.31+811.161.2 МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ „УКРАЇНСЬКА МОВА I СФЕРА САКРАЛЬНОГО” (21– 23 жовтня 2010 року, Чернiвцi) 21–23 жовтня 2010 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбулася міжнародна наукова конференція „УКРАЇНСЬКА МОВА І СФЕРА САКРАЛЬНОГО”. Відкрив конференцію проректор з міжнародних зв’язків професор, доктор економічних наук Ю. Лопатинський. На плідну роботу науковців благословили Митрополит Чернівецький і Буковинський (УПЦ КП) Данило...»

«УДК 615.1:378.14.015.62:378.146 ЯКІСНА ОЦІНКА ЯК КРИТЕРІЙ СФОРМОВАНОСТІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ФАРМАЦЕВТІВ Т.С. Прокопенко, І.В. Коломієць Коледж Національного фармацевтичного університету, м. Харків,Україна РЕЗЮМЕ У статті розглянуто вплив засобів та методів оцінювання на якість професійної підготовки спеціалістів фармації та роль якісного оцінювання у визначенні рівня сформованості компетентностей. Ключові слова: молодші спеціалісти фармації, професійні компетентності, кількісна та якісна...»

«Бобиль С.В., Бобыль С.В., Bobyl S.V. УДК 811.93 ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия Филология. Социальные коммуникации. Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.194 -197. Размер: 74,0 КБ. У статті розглянуто напрямки формування міжкультурної компетенції іноземних студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах України. Ключові слова: міжкультурна...»

«Переяславські Сковородинівські студії. Випуск 1, 2011. УДК 140.8(091) Олександр Савчук (Сковородинівка) ТРАДИЦІЙНИЙ КОБЗАРСЬКИЙ СВІТОГЛЯД У СВІТЛІ ФІЛОСОФСЬКОЇ СИСТЕМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ У статті аналізується кореляція світоглядної системи традиційних співців Слобідської України з філософією Г.С. Сковороди в таких аспектах, як стосунки із суспільством, мандрівний спосіб існування, ставлення до праці як до покликання, соціокультурні функції. Зроблено висновки про суголосність ментальності...»

«УДК 1 (091) І.З. Держко, канд. філос. наук, доц. ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ ЗМІСТ АКСІОЛОГІЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ІНДИВІДА Львівський національний медичний університет В статті розглядається проблема аксіологічних смислів метафізичного знання. Аналізується ієрархічні відносини між ціннісними модальностями, що дає можливість показати їх значення для людини. Вступ В сучасних дискурсах філософського знання чітко виокремився метафізичний підхід до виявлення смисложиттєвих проблем сучасності. Завдяки такому підходу...»

«Актуальні проблеми філології та перекладознавства 10. Худ., Дем. – Худаш М.Л., Демчук М.О. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). – К., 1991.11. Чуч. – Чучка П. Прізвища закарпатських українців: історико-етимологічний словник. – Львів, 2005. УДК 174:81’25-05 ДАРМОРОЗ Г.А. (Хмельницький) РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЧА У КОНТЕКСТІ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ У статті висвітлюються та узагальнюються функції перекладача на сучасному етапі...»

«Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 1. УДК 821.161.2. Соколова А.В., кандидат філологічних наук, Ізмаїльський державний гуманітарний університет ОБРАЗ МІСТА У МІФОСИСТЕМІ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ “СТЕЖКА В ТРАВІ. ЖИТОМИРСЬКА САГА”) Сучасне літературознавство приділяє значну увагу “міфологічному складнику” загальної картини світу у літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Філософсько-філологічні концепції міфу, вироблені у відомих роботах М....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»