WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«АГРАРНЕ ПИТАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ НАРАДИ В. ГУРКО АГРАРНЫЙ ВОПРОС В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СОВЕЩАНИЯ В. ГУРКО AGRARIAN QUESTION IN BUSINESS MEETING V. HURKO Розглянуто зміст напрацювань ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 94(470+571)"18/19"

З. В. Священко

АГРАРНЕ ПИТАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ НАРАДИ В. ГУРКО

АГРАРНЫЙ ВОПРОС В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СОВЕЩАНИЯ В. ГУРКО

AGRARIAN QUESTION IN BUSINESS MEETING V. HURKO

Розглянуто зміст напрацювань Наради за головуванням В. Гурко в аграрному

законодавстві. Досліджено розуміння нею сутності аграрного питання в Російській імперії

початку ХХ ст. та шляхів його вирішення.

Ключові слова: Нарада В. Гурко, аграрне питання, аграрне законодавство, общинне землеволодіння, селяни-вихідці.

Рассмотрено содержание наработок Совещания под председательством В. Гурко в аграрном законодательстве. Исследованы понимания им сущности аграрного вопроса в Российской империи начала ХХ века и путей его решения.

Ключевые слова: Совещание В. Гурко, аграрный вопрос, аграрное законодательство, общинное землевладение, крестьяне-выходцы.

The content of developments meeting under the chairmanship of V. Gurko in agricultural law. Researched understanding of the essence of her agrarian question in Empire early twentieth century. and how to resolve it.

Keywords: Meeting V. Gurko, the agrarian question, agrarian legislation, communal land tenure, peasant immigrants.

Загострення соціально-економічних та суспільно-політичних протиріч у середині державної моделі Російської імперії на початку ХХ ст., невдала для країни російсько-японська війна, політизація та радикалізація свідомості широких верств населення тощо зумовили широкомасштабні потрясіння 1905 – 1907 рр. Характерною рисою революції була масова участь у ній селян.

Причиною селянського невдоволення були традиційні проблеми сільського господарства: селянське малоземелля, низька урожайність, недоїдання селян.

Розвиток країни безпосередньо залежав від кардинальних зрушень в аграрному секторі, саме тому на початку ХХ ст. в Російській імперії аграрне питання перебувало у фокусі постійної уваги урядових кіл. Про це говорить і створення урядом різних надзвичайних комісій і нарад. На них, зазвичай, покладалося завдання з перегляду попереднього законодавства про селян відповідно до соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку країни. Однією з таких стала Нарада за головування В. Гурко.

Вище означена проблема не знайшла належного висвітлення в історіографії. Окремі питання запропонованої автором теми висвітлено в дослідженнях В. Казарезова [1], Д.А. Селіхова [2], С.М. Сидельникова [3], М.С. Симонової [4], та ін., але загалом проблема залишається відкритою.

Автор запропонованої публікації ставить за мету проаналізувати зміст напрацювань Наради за головуванням В. Гурко, окресливши розуміння нею сутності аграрного питання в Російській імперії початку ХХ ст. та шляхів його вирішення.

Під впливом наростання селянської боротьби 3 листопада 1905 р. Микола ІІ підписав Маніфест [5, с. 463-464]. Ним проголошувалося зменшення викупних платежів селян з 1906 р. на 50%, а з 1907 р. – припинення їхнього стягнення. Селянський банк зобов’язувався активніше допомагати селянам у придбанні землі. Селяни отримували кредити на вигідніших умовах. Держава додатково фінансувала Селянський банк.

Для узгодження цих та інших положень Маніфесту із чинним аграрним законодавством Російської імперії 25 січня 1906 р. було створено Нараду за головування В. Гурко (далі – Нарада В. Гурко). Перше, ніж проаналізувати зміст напрацювань цієї інституції, вважаємо за доцільне окреслити розуміння сутності аграрного питання та шляхів його вирішення В. Гурко. На наше переконання, це сприятиме глибшому розумінню сутності розробленого Нарадою В. Гурко законопроекту.

Наріжним каменем позиції заступника Міністра внутрішніх справ в аграрній проблемі була теза про те, що під час проведення аграрної реформи неприпустимо керуватися прагненням задовольнити, хоча б і частково, прагнення селян і у такий спосіб зробити спробу припинити селянську революцію. На думку В. Гурко, аграрне питання в імперії потрібно розглядати поза загальним революційним контекстом. В іншому випадку революційна реальність не дозволить поставитися до нього „спокійно та об’єктивно”.

Очільник Наради був глибоко переконаний у тому, що „дивитися на нього (аграрне питання – автор) крізь заграви і дим сільських пожеж не можна” [6, с.

5]. У таких судженнях, на наш погляд, є сенс. У такий спосіб чиновник прагнув відмежуватися від політичної кон’юнктури і осмислити аграрне питання як саме по собі, як проблему, що потребує вирішення загалом, як загальнодержавна проблема, а не лише у контексті селянської революції.

Примусове відчуження навіть окремих угідь від великого землеволодіння та їхній розподіл між малоземельними селянами, згідно з поглядами заступника Міністра внутрішніх справ, не пом’якшить, а навпаки – загострить аграрну кризу. Примусове відчуження не є панацеєю ще й тому, що його застосування сформує у свідомості селян стійкий стереотип стосовно того, що завдяки погромам можна завжди досягти бажаного. Отже, він був упевнений, що зреалізувавши на практиці примусове відчуження влада продемонструє лише власне безсилля, чого категорично не варто робити за умов суспільнополітичних потрясінь, не вирішивши аграрної проблеми [6, с. 3].

Окрім негативного політичного ефекту додаткове наділення селян за рахунок відчужених у великих землевласників угідь не принесе властям і бажаного економічного результату, – вважав високопосадовець. По-перше, розміри наділів малоземельних селян максимально зможуть збільшитися менше, ніж на половину, отже все одно не становитимуть необхідного мінімуму, а тому будуть непридатними до інтенсивного господарювання. По-друге, примусове відчуження негативно вплине на розвиток крупних та середніх сільськогосподарських багатопрофільних комплексів, які не лише забезпечують ринок сільськогосподарською продукцією, а і є джерелом додаткових фінансових надходжень до селянських бюджетів. Втрата селянами заробітків, нехай і сезонних, негативно позначиться на їхніх і так скромних статках. Потретє, виникне загроза детоваризації сільськогосподарського виробництва. Його натуралізація зумовить втрату промисловістю ринку збуту своїх товарів, відповідно скорочення обсягів виробництва, безробіття тощо [6, с. 15-16].

У підсумку, зауважував В. Гурко, передача значної частини угідь великих землевласників селянам, тобто її дрібнення на невеликі володіння, не лише не покращить добробуту селян, а навпаки – посилить злидні. Такий спосіб вирішення аграрної проблеми призведе до повного економічного краху країни, знищить промисловість, зменшить торгівельний обіг, перетворить зовнішньоторговельний баланс країни у від’ємний. Примусове відчуження – юридично незаконне, економічно шкідливе, антисоціальне. „Це не що інше, як стрижка всіх під одне лекало; зрівняння вниз, а не в гору … Стане неможливим виокремлення окремих особистостей із селянського середовища, … їхнє сходження соціально-економічними сходами” [6, с. 17, 23].

Головна помилка прихильників додаткового наділення селян землею, на думку В. Гурко, полягає в їхньому прагненні рівномірно розподілити майнові багатства країни до їхнього нагромадження. Зусилля держави мають спрямовуватися в інше річище – дбати про зростання багатства країни, взятого у сукупності. Заступник Міністра внутрішніх справ у цьому контексті апелює до західного досвіду. Зокрема, зауважує, що потрібно прагнути до ефективного використання всієї робочої сили населення, незалежно від сфери її застосування: „Отже, не забезпечення всіх нерухомим земельним майном, а забезпечення кожного роботою – ось чого варто досягти”. У такий спосіб необхідно створити в Росії такий аграрний лад, який би зумовлював приріст народних багатств незалежно від їхнього рівномірного/нерівномірного розподілу та безземелля [6, с. 18, 20-21].

На перешкоді переходу общинників до інтенсивного господарювання буде рутина, властива загалом селянському способу життя та господарювання. Тому державі у цьому процесі можна покладатися лише на окремих, найбільш підприємливих селян. У такому разі пріоритетними напрямами урядової аграрної політики, на переконання високопосадовця, повинні бути такі: поперше, надання права кожному общиннику на виокремлення своєї ділянки з общинного землеволодіння у приватне; по-друге, спрощення порядку купівліпродажу земель, що їм належать на засадах приватної власності, між селянами;

по-третє, сприяння розвитку хутірського господарювання на відрубах. За умови послідовної реалізації на практиці окреслених заходів, проблема малоземелля зникне, виникне інше питання – забезпечення населення роботою [6, с. 21, 38, 54].

Вище означене, на думку В. Гурко, неспростовно засвідчує нагальну потребу боротьби держави із общиною.

У своїй роботі „Отрывочные мысли по аграрному вопросу” він формулює принцип державної політики у цій сфері:

„Боротьба з общиною за таких обставин є державною необхідністю”. У цьому він був солідарним із С. Вітте, П. Столипіним, хоча по-іншому бачив аграрні перспективи Російської імперії.

У згаданій праці привертають особливу увагу судження її автора щодо сутності общини, общинного землеволодіння, їхньої природності стосовно селянського буття. Так, наприклад, заступник Міністра внутрішніх справ наводить цікаві міркування, що відображають, на нашу думку, історіософські погляди В. Гурко. Він переконаний, що общинне землекористування жодною мірою не стосується історичних особливостей російського народу, воно є лише первісним, примітивним способом використання земельних ресурсів.

Первісність та примітивізм суперечать цивілізаційному землекористуванню.

Протиріччя містяться у тому, що культура та община за своїм глибинним змістом – непримиренні антагоністи [6, с. 52]. Вищенаведені думки кардинально дисонували з позицією прихильників збереження общини, котрі доводили необхідність її подальшого існування „відповідністю общини природності селянського буття”, тим, що община – прадавня, історично сформована форма суспільної організованості російського народу.

Як не дивно, але за умов російської імперської дійсності початку ХХ ст.

високопосадовець дозволяє собі й критику істеблішменту, до якого належав і він, зокрема, попередньої аграрної політики уряду, що спрямовувалася на збереження общини, її використання державою задля реалізації фіскальних функцій. В. Гурко таку опікунську аграрну політику влади називає „державним соціалізмом”: опіка властей над частиною населення, застережливі заходи щодо його непролетаризації на практиці перетворилася, з одного боку, на адміністративну сваволю, а з іншого – перешкоджає покращенню матеріальних статків економічно активним селянам. Заступник Міністра внутрішніх справ закликав колег відмовитися від подібної політики, створити умови для розвитку приватної ініціативи. Пишучи про умови, насамперед він мав на увазі розробку відповідної законодавчої бази, зміст якої не суперечив наріжним принципам культури та цивілізації: не порушувати принципових законів, що є підґрунтям сучасного суспільного ладу – недоторканість життя та майна окремих громадян [6, с. 40].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Беручи до уваги ту обставину, що значну частку в сільськогосподарському виробництві Російської імперії посідало велике землеволодіння, що за своїм характером наближалося до латифундій, в якому домінувало екстенсивне господарювання, Володимир Йосифович вважав, що, дотримуючись принципу недоторканості приватної власності, влада все ж таки має право вжити заходи і розподілити територію країни на такі окремі володіння, розміри яких найбільшою мірою сприяли б зростанню багатства держави. Засобом реалізації пропонованого він вважав запровадження прогресивного поземельного оподаткування. Прогресивний поземельний податок як природний економічний механізм змусив би великих землевласників, які господарювали екстенсивно, або здавати в оренду надлишки землеволодіння, або продавати бажаючим розширити розміри власного землеволодіння. У такий спосіб в країні переважало б середнє землеволодіння, в якому домінувало інтенсивне господарювання.

Логічним висновком міркувань В. Гурко стала теза про те, що основне завдання нової аграрної політики уряду загалом, аграрної реформи зокрема – збільшення у структурі сільськогосподарського виробництва країни частки середнього землеволодіння як найбільш ефективного порівняно з дрібним та великим. Поширення в Російській імперії середнього землеволодіння з інтенсивним господарюванням сприятиме трансформації сільського господарства в сільськогосподарську промисловість. Лише такі радикальні зміни на селі, на переконання заступника Міністра внутрішніх справ, дозволять владі зберегти монархію, правлячу династію, а також створити „економічний міст” між малозаможними та заможними верствами російського імперського соціуму [6, с. 54, 32, 56-57].

Вищенаведене навряд чи дозволяє погодитися з критиками В. Гурко, зокрема з П. Мілюковим, у тому, що Володимир Йосифович інтереси чисельно незначної частини землевласників поставив над інтересами держави [7, с. 66].

Вважаємо, що заступник Міністра внутрішніх справ саме і дбав про інтереси держави, правлячої династії, намагаючись узгодити їх із соціальноекономічними викликами початку ХХ ст.

З’ясувавши погляди В. Гурко на сутність аграрного питання в Російській імперії, проаналізуємо роботу очолюваної ним наради, основний зміст запропонованих нею аграрних ініціатив. Діяльність Наради В. Гурко тривала п’ять днів: 25, 27, 31 січня та 4, 7 лютого 1906 р. Було сформульовано узгоджене рішення. Воно стосувалося того, що для усунення усіх правових обмежень селян щодо їх наділів недостатньо простої кодифікації існуючого стосовно цього законодавства. Видання подібного закону через Державну Думу займе багато часу. Водночас позбавляти селян права розпоряджатися тривалий час своїм наділом члени Наради В. Гурко вважали несправедливим. У зв’язку з цим було визнано за доцільне запровадити необхідні зміни у чинному аграрному законодавстві, дозволивши окремим господарям вільно виходити зі складу общини та закріплювати свої наділи у приватну власність із виокремленням в одну ділянку з правом продажу без згоди общини.

Полеміку викликало питання щодо розмірів землі, яка закріплювалася у приватну власність після виходу селянина зі складу общини, в яких відбувалися переділи. Члени Наради розподілилися на два табори. Перший – більшість.

Вони вважали, що закріплювати у приватну власність за селянином потрібно стільки землі, скільки ним оброблялося, коли він перебував в общині. Такий механізм, на думку представників першого табору, хоча й не усуне соціальної нерівності між селянами, але й не порушить господарського укладу інших селян.

Їхні опоненти – другий табір – вважали по-іншому. На їхнє переконання, закріплення за селянами-вихідцями з общини землі у приватну власність за фактичним принципом призведе до насильного нищення общини. Свою позицію вони обґрунтовували тим, що після виходу з общини усіх, хто мав надлишки землі, позбавить подальшого сенсу проведення общинних переділів.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НАУКОВОМЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ АРТЕМА МАЗУРА М.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Дослідження і використання старовинної техніки декорування тканин під назвою вибійка в сучасних аксесуарах та інтер’єрі Вчитель трудового навчання і технологій Коцюр І.П Хмельницький 2016 Упорядник: Коцюр І.Пвчитель трудового...»

«73 Наукові записки: Серія “Історія” Oleg Malyarchuk FEATURES OF FORMATION HUMAN RESOURCES OF PRYKARPATTIA (1960–1985) In the article are analyzed the components of human resources formation, new trends in their structure, the reasons of growing labor shortage in industry and construction of the republic, ways of new measures introduction regarding mechanization and automation of production as in Ivano-Franrivsk and Lviv regions and in the Ukrainian SSR. Key words: human resources, youth, staff,...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.182*59 Т. С. ПИВОВАР * СТРУКТУРА Й ДИНАМІКА ВІДПАДУ ДЕРЕВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО НА СТАЦІОНАРНИХ ПРОБНИХ ПЛОЩАХ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького На стаціонарних пробних площах моніторингу у Харківській області досліджено структуру й динаміку відпаду дерев дуба звичайного у 1999 – 2005 рр. Визначено зв’язки рівня відпаду з...»

«2008 Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 35 УДК 101.8:316.3 0875 ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Сапа Н.В. (м. Запоріжжя) Сапа Н.В. (м. Запоріжжя) Анотації В статті дається аналіз тенденцій процесу глобалізації в Україні. Встановлено, що в умовах глобалізації необхідно розвивати інноваційний механізм державного управління. Обґрунтовано синергетичну парадигму дослідження державного управління як складного соціального організму; доведено необхідність...»

«666 Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 18/2009 Валентина Передирій Матеріали до вивчення історії ЗУнр на сторінках “літописУ червоної калини” (1929–1939 рр.), (1991–1995 рр.): джерелоЗнавчий аспект Охарактеризовано документи, воєнно-історичні хроніки періоду визвольних змагань 1918–1923 рр., мемуари та біографічні нариси чільних діячів ЗУНр, що публікувалися на сторінках “Літопису Червоної Калини”. Ключові слова: “Літопис Червоної Калини”, редакція, ЗУНр,...»

«РОЗКУРКУЛЕННЯ КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ ГОЛОДОМОР на ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ збірник документів • Документи • Події • Постаті • Дніпропетровська обласна державна адміністрація Державний архів Дніпропетровської області РОЗКУРКУЛЕННЯ • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ • ГОЛОДОМОР НА ДНІпРОпЕТРОВщИНІ (1929–1933 роки) Збірник документів Дніпропетровськ «ГЕРДА» УДК 094.4 ББК 79.3 Р 62 Упорядники: Бородін Є.І., Касьянов О.В., Киструська Н.В., Левчук К.В., Новікова Л.М., Шапошнікова І.І. Редакційна колегія збірника:...»

«122 Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010 Мар’ян Лозинський Релігійно-освітнє книговидання в УкРаїні: істоРія та сУчасність У статті показано значення релігійного книговидання в національно-культурному житті України XIX–XXI ст., наведено факти співпраці видавництв Василіянського чину, наукового товариства імені Шевченка і “Просвіти” у першій третині ХХ ст. Ключові слова: релігійна книга, Василіянський чин, наукове товариство імені Шевченка, Товариство...»

«Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика  6. Yasynetska O.A. Translation of new English journalistic metaphors into Ukrainian language : avtoref. dys.. kand. philol. n. : 10.02.16 – perekladoznavstvo / Olena Anatoliivna Yasynetska. – K. : KNU Taras Shevchenka, 2009. – 19 p.7. Aristote. Rhtorique (introduction de Michel Meyer) /Aristote. – P. : Librairie Gnrale Franaise, 2006. – 407 p.8. Beardsley Monroe. Aesthetics : Problems in the Philosophy of Criticism / Monroe...»

«УДК 81.272(477):811.161.2.1 Донецький національний університет економіРомануха О.М. ки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, Україна, e-mail: Romanyxa@mail.ru СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ПРИСУТНОСТІ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ В ЕТНОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ Donetsk National University of Economics and Romanukha O.M. Trade named after Mykhayilo Tugan-Baranovsky, Donetsk, Ukraine, e-mail: Romanyxa@mail.ru SOCIO-PHILOSOPHIC ASPECTS OF PRESENCE OF THE RUSSIAN LANGUAGE IN ETHNOCULTURAL...»

«УДК 930.2.(477) В.А. ПАРХОМЕНКО ПЕРЕДУМОВИ ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У 1918 РОЦІ В ІСТОРИКО-МЕМУАРНІЙ ЛІТЕРАТУРІ На підставі спогадів сучасників аналізується діяльність західноукраїнського політикуму в роки Першої світової війни, яка передувала створенню Української Національної Ради та Листопадового повстання 1918 р. Ключові слова: мемуарна література, Галичина, Головна Українська Рада, Січові стрільці Одним із найважливіших джерел до вивчення подій Української революції, зокрема...»

«УДК 94(477.62):930.23 Natalia Steshenko (Donbas State Machine Building Academy) MIGRATIONS IN SOUTH-EASTERN UKRAINE (THE 17TH–18TH CENTURIES) IN WORKS OF VASILIY ALEKSEIEVICH PIRKO Entry The paper analyses a history of migrations in South-Eastern Ukraine in the 17 –18th centuries which Professor V. Pirko had elaborated in his works. It reveals how th much his research has followed the progressive tendencies of historical process since a study of the problem is insufficient. The independent...»

«УДК 021.4:004.65-047.64 Галина Булахова, мол. наук. співроб. відділу синтезу соціокультурних мережевих ресурсів НЮБ Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського РЕК ЛАМ НА ДІЯ ЛЬ НІСТЬ БІБЛІО ТЕК (ТЕР МІНОЛО ГІЧ НИЙ АСПЕКТ) У статті розглянуто сучасні підходи науковців у галузі рекламної діяльності бібліотек, з’ясовано особливості термінологічного забезпечення наукових досліджень. Також розглянуто рекламно-маркетинговий, комунікаційний наукові підходи. Запропоновано виділити...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ІСТОРІЯ АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторної роботи №2 з курсу “Архівознавство ”Ч.1 для базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність” спеціальності 6.020105 “Документознавство та інформаційна діяльність” Затверджено на засіданні кафедри «Соціальні комунікації та інформаційна діяльність» Протокол № 1 від 28.08. 2014 р. Львів – 2014 Історія архівної справи в...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»