WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ISSN 2076-5908. Вісник Черкаського університету. 2012. № 22 (235) 12. Демьяненко А. Статистические сведения о Подольской губернии за 1862, 1863, 1864 годы. /А. Демьяненко. – ...»

-- [ Страница 1 ] --

ISSN 2076-5908. Вісник Черкаського університету. 2012. № 22 (235)

12. Демьяненко А. Статистические сведения о Подольской губернии за 1862, 1863, 1864 годы.

/А. Демьяненко. – Каменец-Подольский: Типография Подольского губернского правления. 1865.

13. Гульдман В. К. Подольская губерния. Опыт географическо-статистическогоописания./

В. К. Гульдман. – Каменец-Подольский: Типография Подольского губернского правления. 1889.

14. Гульдман В. К. Поместное землевладение в Подольской губернии. Настольно-справочная книга для землевладельцев и арендаторов. / В. К. Гульдман. – Каменец-Подольский: Типография Подольского губернского правления. 1902.

Надійшла до редакції – 28 квітня 2012 Затверджена до друку – 19 червня 2012 Аннотация. Поставнича М.В. Экономические и историографические аспекты исследования пищевой промышленности на Украине в конце XIX – начале XX в. В статье раскрываются историографические аспекты исследования пищевой промышленности, дается анализ преимущественно той литературы, которая отображала почти все аспекты исследуемой проблемы.

Ключевые слова: история, историография, пищевая промышленность, сахарная промышленность.

Summary. Postavnicha M. Economic and historiographical aspects of the study of food industry in Ukraine in late XIX – early XX century. The article describes the historiographical aspects of the study of food industry, mainly analyzes the literature that displays almost all aspects of the problem under investigation.

Keywords: history, historiography, the food industry, sugar industry.

УДК930.1(4УКР):94(УКР)«19» І. В. ТЕРЛЕЦЬКА

СТАН І ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ

СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ ІСТОРІЇ СТАЛІНІЗМУ Стаття присвячена аналізу історіографічної ситуації в Україні і Росії щодо історіографії історії сталінізму. Простежується еволюція національних історіографій і основних історіографічних тенденцій у дослідженні історіографії історії сталінізму в Україні і Росії. Розглянуто і зроблено компаративний аналіз історіографічних праць.

Ключові слова: історіографічна ситуація, історіографія, методологія, сталінізм, тоталітаризм.

Постановка проблеми Сучасна українська і російська історіографії сформувались в результаті історіографічної революції, яка відбулась протягом кінця 80-х рр. – початку 90-х рр.

минулого століття в історичній науці СРСР. Відкинувши попередню модель, яка методологічно базувалась на єдиній доктринальній парадигмі – марксизмі і ленінізмі, достатньо вузькій базі методів пізнання, мала закритий характер по відношенню до західних гуманітарних наук, історична наука зазнала радикальних змін. Ці зміни можна було охарактеризувати як кризу історіографії. «Старе» активно руйнували. «Нове»

створювалось достатньо складно і мало суперечливий характер.

Перш за все мова йшла про оновлення методологічного інструментарію, зміну наукових парадигм. Саме це стало найбільш важливим і водночас проблемним завданням для істориків України і Росії [1, 30; 2, 44; 3, 429-431]. Існувала нагальна потреба у використанні новітніх підходів і методів дослідження. Необхідною умовою для цього мала стати співпраця історичної науки з іншими науковими дисциплінами, в тому числі політичними науками, філософією, соціологією, психологією, лінгвістикою, Серія «Історичні науки», 2012 тощо. На початку ХХІ століття саме міждисциплінарний підхід набув ознак провідної дослідницької стратегії вивчення історичного минулого [4, 11]. Криза історичної науки дуже гостро позначилась на історичній епістемології, яка потребувала серйозних змін і уваги дослідників, котра послабшала у пострадянський період. Як зазначає український історіограф Л. Зашкільняк: «Історіографія на сьогодні достатньо відмежувалась від історичної науки, залишаючись пов’язаною з нею через систему історичних знань…для розв’язання власних завдань вона повинна тісно співпрацювати з багатьма іншими соціально-гуманітарними науками, з яких запозичує насамперед методи і термінологію пізнання…» [5, 13].

Мета Не дивлячись на великий масив наукових розробок впродовж понад двадцяти років, пов’язаних з історією сталінізму, саме історіографічних праць з цієї проблематики виявилося зовсім небагато. Метою даної статті є виокремлення сталінізму як суспільного феномену та простежити еволюцію національних історіографій і основних історіографічних тенденцій у дослідженні історіографії історії сталінізму в Україні і Росії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Протягом 1990-х рр. розпочалась публікація великого масиву раніш невідомих документів, яка продовжується по сьогодні. Історики звернулись до багатого доробку західної історіографії, з якої почали використовувати не лише нові напрямки досліджень (історію повсякденності, гендерну історію, тощо), факти, але й методологію, концептуальні підходи, інтерпретації і термінологію: наприклад «Великий терор» Р. Конквеста (з однойменної праці), «Голодомор-геноцид»

Р.Конквеста (з книги «Жнива скорботи») і Д. Мейса та ін. Передусім зацікавленість викликав радянський період історії, в якому було найбільше «білих плям», що потребувало вивчення. І взагалі, радянська історія переосмислювалась з принципово нових позицій. Класовий підхід поступився іншому – національному.

Українська пострадянська історична наука оберталася передусім довкола національних травм:

репресій, депортацій, голодомору. В Росії більшість публікацій присвячувалась постаті Сталіна, його найближчим соратникам і опонентам. Розпочалось вивчення таких тем як «влада і суспільство», перегляд інтерпретацій подій Великої Вітчизняної війни і у зв’язку з цим намірів і планів Сталіна. Також увагу російської історіографії привернула тема сталінських репресій.

Водночас протягом 1990-х років спостерігається методологічний хаос, відвертий нігілізм по відношенню до радянського минулого, використання нових гучних термінів, на зразок «партійно-поліцейський режим геноциду народів» [6, 7], які були не зовсім зрозумілими і науково обґрунтованими, але виконували функцію постановки «політичного діагнозу» і демонстрували емоційне ставлення до історичного минулого.

На думку українського історіографа Г. Касьянова «ревізія історії зводилася переважно до її переписування в іншій тональності… Введення в науковий обіг раніше недоступних документів не привело до якісних зрушень в історичному знанні… відбулася досить механістична за характером зміна термінології та фактографії» [2, 44], а розширення наукового словника дослідників продемонструвало кричущий брак термінологічної культури [7, 83]. Аналогічні проблеми переживала і російська історіографія. Використання нової різноманітної термінології не супроводжувалось з’ясуванням її сутності, аналізом – ретроспективним, логічним, семантичним.

Ще з кінця 1980-х рр. в СРСР широкого вжитку набуло поняття «сталінізм». Не дивлячись на його популярність і поширення, обговорення і дискусії навколо, єдиного підходу до тлумачення сутності даної категорії так і не склалось [8, 233-234 ]. Вже понад двадцять років продовжується вивчення феномену сталінізму, який став об’єктом дослідження різних гуманітарних наук – історичної, політичної та ін. В історичній ISSN 2076-5908. Вісник Черкаського університету. 2012. № 22 (235) науці сформувалось три різних підходи до вивчення сталінської епохи: тоталітарний, соціально-історичний, культурно-історичний. Тоталітарний підхід ґрунтується на теорії тоталітаризму і акцентує увагу на політичній системі, політичному режимі, формі державного устрою і влади. Соціально-історичний (ревізіоністський) підхід ґрунтується на різних теоріях, але в першу чергу на теорії модернізації, і вивчає соціум (історію знизу), соціальну і економічну сферу. Культурно-історичний (постмодерністський) акцентує увагу на культурній сфері, на ментальності, свідомості людей. Водночас політична наука за цей період приділила чималу увагу проблемі сталінізму і обґрунтувала поняття «сталінізм» як суспільно-політичну систему тоталітарного типу, яка мала свої специфічні риси [8, 234-237]. На сьогодні так і не склалося єдиного розуміння, що означає категорія «сталінізм». Це призвело до того, що дослідники абсолютно по-різному інтерпретують «сталінізм»: то як ідеологію; то як тип політики або і ідеологію, і політику; то як тип політичної системи; то як форму державного управління або всі негативні прояви практики будівництва соціалізму (як саме можна окреслити межі поняття «практика будівництва» є незрозумілим);

нарешті як суспільну систему. Наприклад, на міжнародній науковій конференції «Історія сталінізму: підсумки і проблеми вивчення», яка відбулась у грудні 2008 року у Москві, провідні фахівці з історії сталінізму з різних країн світу демонстрували самий повний спектр тлумачень даного терміну [9, 189-190]. Однак серйозного обговорення змісту вживаної у самій назві конференції категорії не відбулось.

Симптоматично, що авторитетний російський історик А. Сахаров, аналізуючи проблеми сучасної історичної науки, пише: «В першу чергу мова йде про методологічні проблеми історичної науки. Сьогодні поширеною є думка, начебто у цій царині царює повний застій, що історики та історіософи цим просто не займаються, а спритно обминають складні поняття і категорії» [10, 5-6]. Щодо терміну «сталінізм», то давно вже назрілою є потреба у обговоренні і з’ясуванні його змісту. Хоча спостерігається й інша тенденція – відмова від цієї дискусійної категорії, яка бачиться одним надто політизованою, іншим надто абстрактною, третім такою, що не має чітких ознак і втратила актуальність. Проте, аналіз історіографії історії сталінізму дає підстави стверджувати, що і в Україні [11, 23-31], і в Росії [12, 272] все ж таки найбільшого поширення набуло трактування сталінізму саме як форми тоталітаризму.

Нові наукові підходи в історичній науці мали сприяти її деполітизації і плюралістичності. Постмодернізм, який акцентує увагу на різновекторності і плюралізмі в наукових пошуках, ґрунтується на відстороненні від політикодеологічних залежностей. На практиці повністю відійти від цих залежностей ані російській, ані українській історіографії не вдалося. Як зазначають самі історики, вони знаходяться під впливом тенденції політизації історії ХХ століття і не важко відчути політичні уподобання автора, коли береш до рук праці істориків, особливо, коли мова йде про радянський період історії [10, 13]. Якщо ідеологізація радянської історіографії проявлялась у тотальному застосуванні класового підходу, то сучасна історіографія, як російська, так і українська, акцентує увагу на національних аспектах. Подекуди в наукових працях спостерігається протиставлення різних націй, звинувачення в національних провинах, утисках, з’ясування у кого було більше прав і обов’язків за часів існування СРСР і періоду сталінізму зокрема. Суспільні науки і суспільствознавці на відміну від природничих наук та їх дослідників, ніколи не можуть бути абсолютно безпристрасними. Вони керуються системою цінностей, які можна звести до трьох основних варіантів: класовий, національний або загальнолюдський [13, 163]. Автор статті повністю згодна з думкою російської дослідниці Н. Рогаліної, що «не клас, не нація, а людина, особистість стоїть у центрі історії, вона - міра всіх речей» [13, 163].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Серія «Історичні науки», 2012 Виклад основного матеріалу Не дивлячись на великий масив наукових розробок впродовж понад двадцяти років, пов’язаних з історією сталінізму, саме історіографічних праць з цієї проблематики виявилося зовсім небагато. Мова йде не лише про дисертаційні дослідження, монографії, але навіть ґрунтовні наукові статті. Маємо визнати, історіографія сталінізму як цілісний системний науковий напрямок не склалась. Ні в Україні, ні в Росії не існує якоїсь установи, інституції, яка б займалась тоталітарною проблематикою. Мова не йде лише про вивчення терору, репресій, адже сталінізм як суспільний феномен, що охоплює період кінця 1920-х – початку 1950-х рр., є набагато ширшим. Така історіографічна ситуація пояснюється певно тим, що проблема сталінізму, як об’єкт вивчення, є не до кінця зрозумілою, його межі і сфери існування чітко не окреслені. В Україні до історіографічних праць узагальнюючого характеру, в яких висвітлюються певні аспекти історіографії сталінізму (політичної системи, репресій, тощо), можна віднести докторську дисертацію і монографію В. П. Коцура «Історичні дослідження: упереджені та об’єктивні оцінки (соціальні зміни і політичні процеси в Україні 1920-х – 30-х рр.: Історіографія)» [14] (1998 р.); докторську дисертацію і монографію Г. М. Васильчука «Радянська Україна 20-30-х рр.

ХХ ст.:

сучасний історіографічний дискурс» [4] (2008 р.); монографію Ю. О. Ніколайця «Суспільно-політичні процеси в УРСР другої половини 1940-х – пер. полов. 1960-х рр.

Українська історіографія» [14] (2007 р.); монографію І. В. Терлецької «Сучасний історіографічний дискурс сталінізму як форми тоталітаризму» [11] (2009 р.).

В. П. Коцур зосередив свою увагу на радянській і пострадянській історіографії історії України 20-30-х рр. минулого століття; Г. М. Васильчук – на українській, російській і західній сучасній історіографії історії України означеного періоду (переважно розглядаються праці з історії 1920-х рр.); Ю. О. Ніколаєць – на українській історіографії політичних процесів в Україні післявоєнного періоду. Більшість вище згаданих авторів монографій не акцентують увагу саме на сталінізмі (у розумінні його як форми тоталітаризму). Наукова література історико-політологічного характеру майже не розглядається, хоча інші науки, особливо політична, мають ґрунтовні напрацювання у вивченні сталінізму. Ці дослідження мають збагатити історичну науку, не стільки фактажем, скільки методологічно. Але, на жаль, не часто можна зустріти історіографічні й історичні праці, в яких дійсно застосовується міждисциплінарний підхід. То ж маємо констатувати, що взаємодія і співпраця істориків з представниками інших наук є поки що недостатньою. У згаданих історіографічних працях компаративний аналіз національних історіографій майже відсутній, хоча потреба у такому дослідженні безумовно є.

В Росії історіографія сталінізму розглядається у монографії Джона Кіпа і Альтера Литвина «Епоха Йосипа Сталіна у Росії. Сучасна історіографія» [12], що вийшла у 2009 році у відомому видавництві РОССПЕН (Російська політична енциклопедія). В монографії висвітлюється західна і російська історіографія 1991-2008 рр. На відміну від української історіографії в історичній епістемології Росії відчутним є інтерес до теоретико-методологічних аспектів сталінізму як наукової проблеми. Не дивлячись на поширення постмодерністського підходу з його тенденцією нівелювати або принаймні зменшувати відмінні характеристики сталінського правління [12, 22], автори монографії зазначають, що для характеристики тієї епохи недостатніми є терміни «абсолютизм» або «авторитаризм», що набули поширення в Росії стосовно сталінізму. Адже до цього часу ніхто не володів такою владою, яку зосередив у своїх руках володар країни – Сталін.

«Слово «тоталітаризм», хоч і не точне, є лаконічним і таким, що примушує думати» [12, 323]. Найбільш дослідженою в монографії виявилась історіографія, присвячена особі Сталіна, а найменш – системи влади. Російську історіографію історії Росії 1930-х рр.

також вивчає історик із Кемерово М. В. Казьміна [16].



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Борис Іванов ВСТУП ДО ЯПОНСЬКОЇ АНІМАЦІЇ Частина 1: Історія аніме Львівський аніме-клуб Інтернет-енциклопедія «Енциклопедія Драматика» «Міцурукі» «Вступ до японської анімації» 2-е видання, виправлене та доповнене Частина 1: Історія аніме Автор: Борис Іванов Переклад: Курка Аалямб Коректура, заміна системи транслітерації, деякі фактичні уточнення та особлива подяка: DEMO Москва, 2001 ЗМІСТ ЗМІСТ IV.4. Аніме кінця 1960-х Переднє слово до другого видання IV.5. Підсумок Переднє слово до першого...»

«Рецензії та огляди Ковалець Л. Юрій Федькович: історія розвитку творчої індивідуальності письменника: монографія. — К.: ВЦ “Академія”, 2011 “Осип Федькович, – писав у некролозі його сучасник Г. Цеглинський, – являється сучасним справжньою тайною. Тайною його рід, тайною його характер, тайною його життя, тайною почас­ ти і його пісня”. До цього переліку треба б додати ще й ім’я: з початкової школи кожен пам’ятає його як Юрія Федьковича, а Г. Цеглинський назвав його Осипом. Так само іменує його...»

«2008 Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 35 УДК 101.8:316.3 0875 ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Сапа Н.В. (м. Запоріжжя) Сапа Н.В. (м. Запоріжжя) Анотації В статті дається аналіз тенденцій процесу глобалізації в Україні. Встановлено, що в умовах глобалізації необхідно розвивати інноваційний механізм державного управління. Обґрунтовано синергетичну парадигму дослідження державного управління як складного соціального організму; доведено необхідність...»

«Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Філологічний факультет Центральна наукова бібліотека АНАТОЛІЙ АНАНІЙОВИЧ САГАРОВСЬКИИ — доцент філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Анотований біобібліографічний покажчик Харків —2010 УДК 81:016:929...»

«Джек Лондон Мартін Іден Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5505044 Мартін Іден: Фоліо; Харків; 2003 ISBN 966-03-2228-3 Аннотация «Мартін Іден» – звісною мірою автобіографічний роман відомого американського письменника Джека Лондона (1876—1916). Випадкова зустріч зі студенткою університету Рут Морз – дівчиною із заможної сім’ї – змінює життя моряка Мартіна Ідена. Він мріє стати письменником і починає завзято займатися самоосвітою. Природний талант і...»

«СУЧАСНІСТЬ ЖОВТЕНЬ 1968 • Ч. 10 (94) Патриція Килина й Юрій Тарнавський про «Чорні та рожеві міста» Соціялізм під російськими танками Анна Галя Горбач про Пряшівські будні „S U A S N IS Т“ OKTOBER 1968 8 MUNCHEN 2, KARLSPLATZ 8/ІІІ Новакнига видавниц тва ПРОЛОГ! Вийшла з друку АНТОЛОГІЯ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ П. Н. ШІСТДЕСЯТ ПОЕТІВ ШІСТДЕСЯТИХ РОКІВ Упорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравцева У книзі — також біографічні дані та короткі творчі силюети окремих поетів. Видання має...»

«УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: минуле, сучасне, шляхи розвитку Випуск 18, 2012 Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету Том І УДК 792.5(477) О.М. Черніговець ДИТЯЧИЙ ІГРОВИЙ ТЕАТР ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ. ЯК ФОРМА ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У системі видовищно-ігрових форм традиційної культури і мистецтва ПівнічноЗахідного регіону України др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст. помітне місце належить дитячому ігровому театру. Це багатожанрове...»

«УДК 355.483(477.75 – 15) “185” А.Ю.Гуменюк ОКУПАЦІЯ БАЛАКЛАВИ 1854 РОКУ (ДО ВИВЧЕННЯ ПОЧАТКУ КРИМСЬКОЇ ВІЙНИ) Стаття присвячена діям військ союзників при захопленні Балаклави у вересні 1854 року. У статі був розглянутий режим, який був установлений військами союзників після захоплення міста, та відношення солдатів союзних військ до місцевих жителів. Ключові слова: війна, союзники, інтендантство, залізниця. Статья посвящена действиям войск союзников при захвате Балаклавы в сентябре 1854 года. В...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ УКРАЇНА ХХ ст.: КУЛЬТУРА, ІДЕОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА Випуск 17 Київ 2012 УДК [008+316.75+32]: (477) “19” Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей / Відп. ред. В.М. Даниленко. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — Вип. 17. — 301 с. У збірнику розкривається широке коло проблем соціальної історії України ХХ ст. Аналізується суспільна поведінка різних соціальних груп населення України, особливості свідомості,...»

«Випуск 15 ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО УДК 929.5 (477.51) Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини Висвітлюються питання історіографія, джерельна база, етапи фун кціонування категорій козацької старшини, яка не мала посад (урядів): значного військового товариства, бунчукового товариства, військового товариства, значкового товариства. Ключові слова: історіографія, джерельна база, старшина, Гетьманщина. В українській, російській, польській мовах слово «товариш»...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ В. О. БРАТКО С. П. ПАЛАМАР СОНЕТ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Методичний посібник Київ Педагогічна думка УДК 373.5.016:82-193.3.09 ББК 74.268.3 Б87 Рекомендовано до друку вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол №10 від 21 листопада 2011 р.) Рецензенти: Снєгірьова В. В., кандидат педагогічних наук, с.н.с. лабораторії навчання російської мови і мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН...»

«НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ЮНІ САДІВНИКИ» ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Навчальна програма з позашкільної освіти «Юні садівники» спрямована на екологонатуралістичний напрям позашкільної освіти та реалізується в гуртках, творчих об'єднаннях позашкільних навчальних закладів. Програма розрахована на учнів 3—5 класів загальноосвітніх шкіл.Мета програми: • ознайомити дітей з плодовими і ягідними культурами, агротехнікою їх вирощування, з елементарними поняттями сортової різновидності основних плодовоягідних...»

«1 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ УКРАЇНА ХХ ст.: КУЛЬТУРА, ІДЕОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА Випуск 18 Київ 2013 УДК [008+316.75+32]: (477) 19 Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей. Випуск спеціальний / Відп. ред. В.М. Даниленко. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — Вип. 18. — 384 с. Збірник продовжує публікацію наукових розробок, присвячених вивченню соціальних, політичних і культурних проблем в історії України ХХ ст., розвитку української...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»