WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 104 |

«ІСТОРІЯ УКРАШИ-РУСИ Том IX Енига І digitized by ukrbiblioteka.org МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ Том IX ПЕРША ПОЛОВИНА ХМЕЛЫПІЧЧ1ІА РОКИ 1650-1653 ВИДАВНИЧЕ ...»

-- [ Страница 1 ] --

digitized by ukrbiblioteka.org

ІСТОРІЯ УКРАШИ-РУСИ

Том IX

Енига І

digitized by ukrbiblioteka.org

МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ-РУСИ

Том IX

ПЕРША ПОЛОВИНА

ХМЕЛЫПІЧЧ1ІА РОКИ 1650-1653

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,JC H И Г О С П І Л К А "

НЬЮ-ЙОРК 1957

Фотопсредрук з першого видання,

що вийшло у Києві в 1928 році.

digitized by ukrbiblioteka.org

MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY

OF U K R A I N E - R U S ’ V o l u m e IX. В o k I Part I Khm elnitsky’s Era 1650-1653 Published by

KN Y H O - S P I L K A

N ew York 3. N. Y.

digitized by ukrbiblioteka.org МАуло богато років з того часу, як війна перервала мою працю над «Історією Украіни-Руси». В перших днях липня 1914 р. я виїхав до своєї літньої оселі в Криворівні, в Карпатах, перервавши роботу на зборовськім епізоді, в повній надії, що за кілька тижнів я зможу вернутись до неї. Взявши з собою рукопись, я в Криворівні переглянув вступні глави до Хмельниччини і вислав їх до київської друкарні, щоб вона почала II частипу VIII тому. В осени я сподівався докінчити сю другу частину і випустити її в 1915 рвці.

Але мені не довелося вернутися до своєї львівської робітні і до своїх матеріялів.

Замість Львова я добився до Київа, та опинився тут у вязниці, і з неї вислано мене в 1915 р. до Симбирська. Відти закінчив я друк II частини VIII тому і випустив її 1916 року, а переведений того-ж 1916 року до Москви, покористувався матеріялами тутешніх архивів і книгами бібліотек, щоб довести історію подій до 1650 p., і з початком 1917 року почав друкувати огляд pp. 1648—1650 як III частину VIII тому.

В осени 1917 р. я відіслав останні коректури її, і в 1918 одержав пробний при­ мірник сеї книги. Вона не вийшла в світ, а розійшлася по руках з складу друкарні, а я з свого єдиного примірника повторив сей том у Відні в р. 1922. Так обірвалася моя праця над «Історією» і тільки повернувши до Київа в р. 1924 я рішив попробу­ вати відновити сю роботу. Діставши командіруваннє до Москви і Ленінграду в осени того року я познайомився з станом архивних фондів і новою орґанізацією архивів і в наступнім році приступив до орґанізації археоґрафічної експедиції, що між иншии і мені мала помогти реставрувати матеріяли знищені війною, трусами і нарешті по­ жежею мого дому. За поміччю моїх київських співробітників і членів львівської архео­ ґрафічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка робота ся пішла жваво1 ), на початку 1926 р. я зробив пробйе обробленнє матеріялу для 1650—1 pp., а потім як матеріял сей доповнено за моїми вказівками, протягом 1926 — 8 pp. обробив Хмельниччину до кінця, до смерти Богдана.

. Те що мені при тім бажалось осягнути, і на мій погляд до певної міри вдалося осягнути, я звів би до таких пунктів:

Літературні оброблення Хмельниччини я відсунрна другий плян супроти су­ часних звісток документального матеріялу, згромадженого в виданнях останніх десятків літ і доповненого мною за поміччю моїх співробітників.

Сей документальний матеріял доповнено настільки значно, що він заповнив деякі дотеперішні прогалини і дав нове освітленнє подіям.

*) Особливо попрацю вали і цінну поміч дали мені: д-р М. К ордуба у Л ьвові, д-р В. Герасимчук в К ракові й В арш аві, А. В ию ш инський у В ідні, В. Євфимовський і Д. Ю ркевич у Москві; їм а також А. Єршову, Д. К равцову, М. Петровськбму і С. П орф ирьеву, що також брали участь у сій роботі, складаю щ иру подяку.

Особливо се треба сказати про останні роки Хмельниччини, дуже поверхово оброблені в дотейерішній науковій літературі.

Фактичний зміст Хмельниччини збогатився дуже, і загальний образ іі представ­ ляється значно яснішим—хоча новий матеріял не упростив, а ускладнив його; я з свого боку старався не схематизувати, не спрощувати його штучно, щоб не нагинати під свої суб'єктивні сприймання, хоча й даю подекуди загальні уваги—особливо при кінці тому.

В фокусі панорами стоїть великий політичний переворот: перехід України з-під влади Польської Річипосполитої «під високу руку» московського царя; він перено­ сить центр політичної ваги в Східній Европі з Польщі на Москву, дає могутній імпульс європеїзації Московщини, включенню її в політичну систему Европи і т. д.

Се те що інтересув в сих подіях «всесвітнього історика», і не може не захоплю­ вати й нас. Але ми більше ніж хто мусимо памятати, що руховою силою сього вели­ кого перевороту була продиктована соціяльногекономічними умовами боротьба за визволенне українських мас,—під проводом старшинської верхівки, що в сім менті формувалася в певну суцільну верству з ріжнородних суспільних елементів. Клясові інтереси сеї нової верстви стара історіоґрафія звичайно ототожнювала з стихійною боротьбою мас і приймала за вираз того що називалося «народньою боротьбою», «бороть­ бою за визволенне України». Очевидно, тепер і факти і соціяльно- історичний досвід вимагають від нас пильного розділювання сих двох моментів процесу, і після того як так довго скупляла на собі увагу політика старшини, її стратегія і дипльоматія,—му­ симо шукати того що досі більше постулірувалося, ніж вияснялося—становище і роля соціяльних низів, що кермувалися старшинськими верхами, й иноді слухняно йшли за ними, а инпіими часами силкувалися знайти власну дорогу і покермувати подіями з свого становища. Основним завданнем моїм і мусіло'бути дослідженне саме ролі їх у сім великім зломі українського життя, висвітленне впливів сього моменту на дальшу їх долю і переломлення в їх уяві і свідомости його значіння. Одначе для першого—ролі мас—безпосередніх вказівок стрічається мало: тільки де-не-де виринають загальні звістки про їх позицію, їх активні впливи, їх активну чи пасивну опозицію. Тому більше приходиться говорити про розвій політичних подій, які в кінцевім рахунку означали дальші напрями народнього життя. Але часто кидають світло на те, як переломлю­ валися в свідомости людности події і ситуації, записи того що говорилося серед рядового козацтва, міщанства, нижчого духовенства. Я даю досить місця сьому матеріялові, бо історикові кінець кінцем не менше, а часом навіть і більше важно знати не тільки те, як саме проходили події (в деталях здебільшого їх і неможна відтворити)—а як вони були прийняті й відчуті сучасниками, як переломилися в їх свідомости і які вражіння й настрої серед них викликали. Особливо ж се цінне тоді, коли можемо стрінутися з настроями широких низів, схопити залежність сих на­ строїв з економічною і соціяльною обстановок) їх життя, і т. д.

Се вводить нас у другу сторону історичного процесу, що займала мене не менше— зріст свідомости в громадянстві і масах: їх усвідомленне соціяльне і політичне, дер­ жавне і національне. Без сумніву се велике, ні з чим не зрівняне потрясенне, пережите українським громадянством і масами, викликало велике піднесенне самопочуття— індивідуального і колективного. Громадянство і маси жили сим піднесеннем потім довго, віками, і в нім треба шукати завязків ріжних пізніщих соціяльних і культурних явищ, які надають новий характер українському життю. Новий руху digitized by ukrbiblioteka.org розпочатий відродженнєм XVI віку, знаходив свій дальший розвій в сій добі, і в ній виковувалося те, що мало з часом стати у к р а ї н с ь к о ю наці єю. З особливою уважливістю старавсь я ловити всі прояви сього розбудженого самопочуття. Мині приємно, що в новім матеріялі, зібранім для сеї праці, стрічаються сі іскри—не часті, але яскраві.

За те свідомо я мусів обмежати з одної сторони—питання чисто воєнно! історії, суто дипльоматичної—з другої, нарешті персональну біоґрафічну історію діячів сеї доби, хоча зібраний матеріял дає для неї богато, і навіть зібране тут може служити дороговказом для занять у сім напрямі.

Розуміється, матеріял все таки не вичерпаний. Особливо се треба сказати про заграничні зносини Хмельницького: татарські, турецькі, молдавські, семигородські, австрійські, пруські, шведські; тут ще лишається робота на довгі літа.

Я з приємністю витаю систематичні студії в закордонних державних архивах наших співробітників, перші серйозні студії над турецькими актами зносин Порти з Хмельницьким, замавіфесторапі уже підчас друку сього тому. Саме формується турецько-українська комісія, що має повести сю роботу широко і систематично, я надіюсь що така робота піде й на инших полях. Мні довелося вложити немало праці в те щоб за поміччю перекладчиків увести в свіїї виклад принаймні частинно той молдавський і /горський матеріял, що досі зіставався ьс ужитим через свою мову.

В сім матеріялі лишається ще богато праці українським і не українським робітникам.

Вдячна також була сфера зачіплена мною в початках занять, але потім залишена на боці—літературна історія Хмельниччини: ріжні леґенцн, старі й нові, їх фактичний підклад і розробленнє в ріжних часах в звязку з політичними і соціальними ситуаціями 1 ).

Далі —велика і дуже потрібна робота, що може бути пророблена тільки колек­ тивно—се діячі Хмельниччини: довгий ряд визначних людей, з котрих тільки декотрі вибилися на чільні місця і до певної міри скупчили на себе увагу дослідників, але ні вони, ні ті, що зісталися на позиціях другорядних, хоч були людьми безумовно визначними і яскравими представниками свого часу, не мають біоґрафій і не були предметом скільки небудь уважного обслідування. Свідомо лишивши сю роботу па боці я тим не меньше був би рад, аби вона знайшла як.найскорше своїх робіт­ ників; мені приємно, що ще тепер я можу одмітити певні початий на сім полі (стуці.

Герасимчука, Крипякевича, Петровського й инш.) Нарешті—історія соціяльно-політичних форм і установ, що складались або розвивалися в сій добі, теж тільки-тільки що починає досліджуватися. Цінні підсумки матеріялу були зроблені останніми роками заходом дра Крипякевича. Але скільки небудь повне освітленнє на сім полі доба Хмельницького може знайти тільки ретроспектипне—ідучи від пізніших форм і явищ, більш скристалізованих, виразпіщих і яскравіщих. Се діло будучности.

Сам джереловий матеріял досі не препарований відповідно, як я се підносив в огляді його, в VIII томі (друге виданне частини другої, примітки). Не тільки зістаться богато не друкованого, але й те що видане, лишає богато до бажання: листуД еякий матеріял у мене був зібраний і перед війною я почав був робити, з нього маленькі статті— одна надрукована була в збірнику на честь проф. К орсакова: «Линчай і Л инчаївці». Але м атеріял сей згорів, і я його не відновляв; в V III томі і в нинішнім розкидані місцями маленькі екскурси в сю сферу.

ванне часто опубліковане з скорочених копій, з невірними або непевними датами;

замість оригіналів що заховалися ціло, друкувалися переклади (так видавці москов­ ських матеріялів часто видавали моськовські переклади, як ліпше зрозумілі їм, замість українських ориї налів, що досі зісталися невидані), і под.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В усіх сих напрямках дослідча і видавнича робота вестиметься дал. і я рад буду брати в ній участь і навіть кермувати нею по силам. Але над своїм обробленнем Хмельниччини я рішив тимчасом поставти крапку, вважаючи, що для даного моменту наступив уже в сій роботі термін корисности, і краще випустити зараз те, що мною вже зроблене, та перейти до дальших подій. Може бути, що ще мені доведеться по якімсь часі проробити раніше випущені і нинішні частини історії Хмельнич чини, звязати їх тісніще і доповнити тим матеріялом, що далі прибуватиме. Коли не доведеться мені, зроблять се инші за мене.

Коли розміри тому позволять, я при кінці подам вповні деякі матеріяли.

digitized by ukrbiblioteka.org і ПІДДАННЄ ТУРЕЧЧИНІ Й ПОХІД НА МОЛДАЗУ 1650 р.

Настрої на У країні; невдоволенне з гетьмана і ст арш ини; повстання на панів і гетьманські репресії; утеча за московську границю ; незадоволенне релігійних домагань. Польські плян и ант итурецьког ліги і папущ ення на 1 урсччину козаків. Московський ульт имат ум Польщі і козацькі старання коло українсько-московської л іг и ; ретграда Москви і відновленнє її договору з Польщею.

Венецький висланець у Хмельницького. Х мельницький заходиться коло т і­ снішого звя^ку з Туреччиною. Його директиви донцям. Кримські ж адання Томочи на Донців і Черкесів; похід Лисовця і Тимоиіа Хмельницького, пурецькі посли у гетьмана і підданство султанові (липень). Жести в поль­ ський бік. Х анський плян походу на Московщину і контр-маневри козацької політ ики. Іркліївський з'їзд. Попис польського війська і мобілізація козацька.

Р озрухи на У країні. Похід на Молдаву. Трівога в Західнім світі. Перспек­ тиви козацького конфлікт у з польським військом; переговори з Потоцким і ліквідація напруж ення. Московські страхи сприводу самозванця і посольства до Хмельницького в сій спраьі. Туреччина приймає Хмельницького в васальство.

Зрада хана під Зборовом зломила визвільну боротьбу України в момент найви­ щого піднесення її. Змушені до тяжких і болючих уступок. які цілком нівечили виз­ вільну програму, поставлену козаччиною як мету рішучої розправи з польським маг­ натством в 1649 p.—гетьман і старшина напружили всю енергію і всі дотепи на те, щоб якось утримати фактично-вільну територію Козацької України, заховати її неприступпість для польського війська і польської шляхти і таким чином закрити сумний факт зборівського компромісу—до тої хвилі аж знайдеться можливість ска­ сувати його формально1 ).

Але нагода не приходила. Політична ситуація не давала можливости чимсь на­ тиснути на Річпосполиту. Правлящі польські круги старанно обминали всякі за­ чіпки з Козаччиною. Ніяк не можна було посварити їх із сусідами. Москва, Швеція^ Крим підтримували з Польщею приязні відносини, і так само не хотіли почи­ нати з нею, як і вона з ними. Одинокий реальний союзник Козаччини—кримський хан після зборівської зради пильно заховував своє незвичайно вигідне і корисне становище посередника і сторожа угоди між Польщею і Україною, що робило його предметом гарячих залицянь і запобігливости обох сторін. Все се змушувало україн­ ську старшину до всякої обережпости і стримапости.

Маленький сам по собі епізод—поворот з неволі коронного гетьмана Миколая Потоцкого, а за ним слідом його товариша Каліновского—був дуже симптоматич­ ним з сього боку, і викликав сильне вражіннє2 Козаччина вважала Потоцкого най­ ).

1) Див. в т. V III ч. I I I с. 226 і далі.

*) Про поворот Потоцкого в т. V III. I I I с. 271. Він повернувся мабуть в середині березня. К исіль у своїм звідомленню королеві про київський березневий з ’їзд уж е говорить про поворот Потоцкого я к одну з при­ чин трівоги й незадоволення козацтва, що з його приходом вваж ало немибільшим і найнебезпечнішим своїм ворогом. Ce s він піднявся був на повне знищенне Козаччини на перші вісти про повстаннє! Коли ceft тяжкий ворог опинився в татарській неволі—се було великою потіхою, і поки він там сидів, се наповняло Козаччину гордим почутгєм, що таки їй удалось притерти роги ворожому магнат­ ству. Хмельницький хвалився перед московськими аґентами, що доня Потоцкого ле­ жить в його руках, і без його вгоди хан Потоцкого на волю не пустить. Без сум­ ніву, він і старшина всяко настоювали, щоб хан Потоцкого не пускав. Одначе їан таки його пустив, і то навіть без викуоу. Правда, викуп мав бути таки виплачений, хан його не зрікався,—але випускаючи Потоцкого він робив перед польським уря­ дом благородний жкт, ніби то «дарував волю» коронному гетьманові1 і се ясно ), показувало українській стороні, що кримський уряд взагалі не має ніякого заміру бути її одностороннім приятелем.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 104 |
Похожие работы:

«2 КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА «ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи О. Б. Жильцов «_»2014 р. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Історія і теорія музики напрям підготовки 6.020202 “Хореографія” Інститут мистецтв 2014 — 2015 навчальний рік Розподіл годин звірено з робочим навчальним планом. Структура типова. Заступник директора з науково-методичної та навчальної роботи О.А. Таранник Робоча програма...»

«УДК 72-047.44 Аспірант Кліщ О. А., науковий керівник: к. арх., проф. Петришин Г. П., інститут архітектури національного університету «Львівська політехніка» ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ СВІТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА Анотація. Тези, про які йдеться в статті, потрібно трактувати як формування моделей для розробки методу планування світлового середовища, що враховує вимоги та умови нічного міста. Запропонована модель повинна бути абстрагована і відокремлена від реальних умов, щоб вловити...»

«ISSN 2075 – 1486. Філологічні науки. 2013. № 14 УДК 821.161.1.09 – 31 ТЕТЯНА КУШНІРОВА (Полтава) ОСОБЛИВОСТІ ХРОНОТОПУ В РОМАНІ «ДАР» В. НАБОКОВА Ключові слова: Набоков В., жанр, стиль, жанровий зміст, домінанта, хронотоп, літературна традиція. Роман «Дар» (1937) В. Набокова є поліжанровим літературним твором, який щоразу прочитується по-новому. Дослідники неодноразово наголошували на поліжанровості структури роману (М. Афанасьєв, М. Липовецький, Б. Бойд, Ж. Нива, П. Тамма, І. Паперно, О....»

«позашкільній діяльності з толерантності, міжкультурної компетентності та протидії ксенофобії та расизму. Він складається зі вступної частини (опису методики занурення як засобу формування міжнаціональної та міжрелігійної толерантності), покрокового плану занять для проведення тринадцяти національних днів або занять з історії та культури народів України, та додатків (результатів психологічного дослідження та опису проектної методики «Хто твої сусіди»). Використовуючи посібник, педагог зможе...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІВАН ДЗИРА Козацьке літописання 30 х – 80 х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти Київ 2005 УДК 222.6 (477): 930.1 “1730/1780” Дзира І.Я.Козацьке літописання 30 х – 80 х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти / Інститут історії України НАН України. – К., 2006. – 567 с. У монографії на широкому колі джерельних матеріалів, зокрема архівних, і фахової наукової літератури висвітлюються особливості...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2012. Вип. 7. С. 19 – 53 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2012. Is. 7. P. 19 – 53 УДК 821.161.2(091):371.671:808.1 Я. Головацький ХРЕСТОМАТІЯ РУСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЯКОВА ГОЛОВАЦЬКОГО ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТА ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ: ПЛАНИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ Олександр СЕДЛЯР Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601,...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ВІДДІЛ ІСТОРИЧНОЇ РЕГІОНАЛІСТИКИ Розділ 1. Адміністративнотериторіальний устрій в Україні як наукова проблема Розділ 2. Практика реформування систем адміністративнотериторіального устрою у ХХ ст. Розділ 3. Спроби адміністративнотериторіального реформування 2005 р.: уроки на майбутнє Ярослава Верменич Олександр Андрощук ЗМІНИ АДМІНІСТРАТИВНОТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ ХХ-ХХІ ст. Київ – 2014 Затверджено до друку Вченою радою Інституту...»

«УДК 027.6(091):930.2](477.83-25)29 “ЛІТОПИС МОНАСТИРЯ СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА СТУДІЙСЬКОГО УСТАВУ У ЛЬВОВІ” ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ КНИГОЗБІРНІ “СТУДІОНУ” (1909–1940) Маргарита Кривенко науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій відділення “Наукова бібліографія і книгознавство” ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України “Річ відома: як мертвої плоті ніхто, крім божої благодаті, не воскресить, так не може людина навіть суєтну сьогосвітню славу вияснити й описати без...»

«УДК 94 (477.83) (092) “14/16” Роман ГОЛИК ГЕОРГІУС З РУСІ В КРАЇНІ ДИВ: ЮРІЙ ДРОГОБИЧ І СТЕРЕОТИПИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ (XV – XVI СТ.) Назва цієї статті, на перший погляд, виразно нав’язує до відомої казки Люїса Керолла “Аліса у країні чудес”. Проте йтиметься у ній зовсім не про фантастичний сон літературного персонажа, а про історико-культурний контекст епохи, в яку діяла цілком реальна людина. Постать Юрія Дрогобича (Юрія зі Львова, Юрія з Русі) вже встигла увійти в канонічний ряд...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 55 УДК 323(519):93(073) І.В. СЕМЕНЮК (кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних наук) Класичний приватний університет, Запоріжжя. E-mail: igori.semenyuk@gmail.com тел. моб. 0507897652 ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ ПІВДЕННОКОРЕЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В статті проаналізовано важливі історичні етапи формування південнокорейської історичної традиції, від найдавніших часів неоліту до наших днів. Досліджено важливі чинники та світоглядні...»

«ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. Підготувати доповідь про НЛП. Тематика доповідей (не менше 5 с.) 1. НЛП: історичні віхи розвитку.2. Основні категорії і поняття НЛП.3. Основні техніки НЛП.4. Рефреймінг як техніка НЛП.5. Генератор нової поведінки як техніка НЛП.6. НЛП і здоров`я.7. Основні види субмодальностей.8. Техніки досягнення професійної майстерності. 9. Техніки досягнення особистого успіху. 10. Метод якорей: сутнісні характеристики. 11. Об`єднане поле НЛП (Р. Ділтс). 12. Моделі швидкого...»

«УДК 338.24:330.101 М.О. Проскуріна1 Висвітлення проблеми державного регулювання в працях представників основних теоретичних концепцій ХХ ст. У статті досліджено питання державного регулювання економічного життя суспільства. На основі поглядів представників основних напрямів економічної думки ХХ ст. (кейнсіанства, монетаризму та неоконсерватизму) простежено еволюцію та визначено основні тенденції в сучасному теоретичному осмисленні ролі держави в економіці країни. Ключові слова: державне...»

«Серія: ІСТОРІЯ... УДК 26:728.83 (477) В.С. Перерва ШКІЛЬНЕ МЕЦЕНАТСТВО ГРАФИНІ ОЛЕКСАНДРИ ВАСИЛІВНИ БРАНИЦЬКОЇ У статті розглянуто основні меценатські кроки графині О. В. Браницької щодо церковноприходської освіти. На основі аналізу існуючих джерел автор простежує еволюці ю меценатства аристократки та її внесок у поширення масової початкової освіти у ХІХ ст. Ключові слова: Церковнопарафіяльна школа, державна школа, меценатство, графиня, генерал-губернатор, митрополит. Графиня О. В. Браницька...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»