WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 908:94(477.43) Свідерська О.М., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри гуманітарної підготовки, Хмельницький економічний університет (Україна, Хмельницький), ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 908:94(477.43)

Свідерська О.М., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри

гуманітарної підготовки, Хмельницький економічний університет (Україна,

Хмельницький), ksenya_982@mail.ru

Селянське населення Поділля і Південно–Східної Волині у добу

непівського агропереходу (1921–1929 рр.)

На основі вивчення і залучення нових джерел, використання здобутків

історіографії проаналізовано особливості демографічної ситуації у селі,

проблеми землезабезпечення селян у відповідності до трудової та споживчої норм селянського господарства.

Ключові слова: селянин, непівський агроперехід, трудова та споживча норми, сільськогосподарське виробництво.

Sviderska O.M., Candidate of Historical Sciences, Senior lecturer of the Department of Humanitarian training, Khmelnytskyi economical University (Ukraine, Khmelnytskyi), ksenya_982@mail.ru The peasant population of Podillia and Southeast Volyn in time of NEP agricultural conversion (1921–1929) The peculiarities of the demographic situation in the village, the problem of peasants’ land provision according to labor and consumer standards of peasant farming in Podillia and Southeast Volyn in time of NEP (1921–1929) are analyzed on the basis of the research, attraction of new sources and the use of the achievements of historiography. It is found that agriculture of the region developed in agrarian overpopulation, and it is proved that economic conditions in the region were less favorable due to a low proportion of urban population stipulating the low level of demand for agricultural goods in the region and unfavorable market situation of prices for products of agriculture and livestock.

Keywords: farmer, NEP agrarian transition, labor and consumer provisions, agricultural production.

Свидерская О.М., кандидат исторических наук, старший преподаватель кафедры гуманитарной подготовки, Хмельницкий экономический университет (Украина, Хмельницкий), ksenya_982@mail.ru Крестьянское население Подолья и Юго–Восточной Волыни в период нэповского агроперехода (1921–1929 гг.) На основе изучения и привлечения новых источников, использования достижений историографии проанализировано особенности демографической ситуации в селе, проблемы землеобезпечения крестьян в соответствии с трудовой и потребительской нормами крестьянского хозяйства.

Ключевые слова: крестьянин, нэповский агропереход, трудовая и потребительская нормы, сельскохозяйственное производство.

Формування незалежної України відбувається на фоні суперечливих явищ та подій. Україна, як аграрна держава, у своєму розвитку завжди спиралась на сільське населення та його працю, як невід’ємну складову економічного сектору країни. У центрі селянського господарства стала людина. Селянин був основою і суб’єктом виробництва. Статисти поділяють населення на міське і сільське. Але не всі жителі села були селянами, і в той же час певна частина городян була селянами. До селян ми відносимо людей, у яких головним джерелом існування є праця в індивідуальному або колективному сільському господарстві і незалежно від того, де розміщувалося господарство – у місті чи селі.

Торкаючись історіографії проблеми зазначимо, що вона плідно розроблялась у 20–ті роки. Зокрема І.Олійник у своїх дослідженнях [1] звернув увагу на забезпеченість сільськогосподарського виробництва трудовими ресурсами, тягловою силою, реманентом, на форми селянського землекористування. М.Гуревич [2] висвітлює економіку села, динаміку землекористування Особливе місце в становленні сучасної концепції розвитку аграрного сектора економіки посідають праці В.Калініченка, особливо його фундаментальна монографія, присвячена індивідуальному селянському господарству, де детально розглянуто демографічну характеристику селянства та його працю, бюджет селянської родини, динаміку землекористування [3].

На регіональному рівні варті уваги праці І.Рибака, зокрема його монографічне дослідження, присвячене індивідуальному селянському господарству Поділля доби непу [4]. Як свідчать результати дослідження І.Рибака, за сутністю соціально–економічних показників селянські господарства Поділля мали приорітетно споживчий трудовий характер. Даний регіон був аграрно перенаселеним, внаслідок чого господарства були малоземельними.

Без характеристики селянського населення не можна встановити тогочасну споживчу і трудову норму пересічного господарства, яка б задовольняла тогочасні потреби населення.

Сільське населення регіону характеризувалося досить високою щільністю.

Найбільш заселеними були: Могилівський (181,5 осіб на кв. версту), Проскурівський (189,0 осіб), Кам’янецький (215,3 осіб). В регіоні спостерігався і високий природний приріст селянського населення. Середньорічний приріст на Поділлі на 10000 осіб населення складав 149 осіб. За його збереження людність Поділля за 20 років мала би подвоїтися [5,с.236].

Сільськогосподарське виробництво у 20–ті роки потребувало великої кількості робочої сили, насамперед чоловічої. Селянські родини з достатньою кількістю землі, засобів виробництва та робочих рук були продуктивнішими, ніж ті, які мали таку ж саму площу землі і відповідну кількість худоби та реманенту, але менше робочих рук. У 1927 р. на 100 господарств Вінницького округу припадало 157,7 працездатних чоловіків і жінок; Кам’янецького – 224,7;

Могилівського – 213,3; Проскурівського – 225,6; Тульчинського – 207,7;

Шепетівського – 218,0 [5,с.236]. Отже, половину населення мала продуктивний вік, що вказує на забезпеченість сільського господарства робочою силою. Зауважимо, що переважна більшість селянських дітей змалку долучалася до сільськогосподарських робіт, а з 10 років вже працювала [3,с.81]. Проте, за тодішніми статистичними обрахунками, упродовж 20–х років помітно зменшилася кількість працездатних членів селянської сім’ї. Якщо у 1917 р. на Поділлі у пересічній селянській сім’ї з 4,76 осіб працездатними були – 2,51 осіб; то у 1922 р. відповідно – 4,19; 2,06 осіб; у 1923 – 4,20; 2,05 осіб; 1925 р. – 4,21; 2,07 осіб;

1926 р. – 4,20; 2,08 осіб [4,с.63]. До того ж обстеження селянських сімей на Поділлі виявили порівняно з 1917 р., що у сім’ях, які володіли земельним наділом 4 дес. і більше, чисельність членів збільшувалася, помітно зменшувалася натомість у селянських родинах у малопосівних групах із земельним наділом до 3–х десятин. Тодішні спостереження, зокрема у Проскурівському окрузі призвели до такого висновку: «В той час, як у нижчих групах поняття господарства співпадає з поняттям селянська сім’я, у вищих групах ми зустрічаємо в одному господарстві дві, а то і більше сімей, які ведуть спільне господарство винятково з метою утримати в своїх руках якомога більшу земельну площу. Нівелювання землекористування провело різку межу в сучасному селі. Ті, що не мали землі або мали її мало, отримали землю за наявною кількості їдців у сім’ї, а ті, що мали значні земельні статки, намагалися затримати в своїх руках більше землі, і виправданням для цього була наявність великої кількості душ у господарстві» [6,с.18].

У малопосівних господарствах працездатних людей було більше, натомість у більш забезпечених посівом групах кількість членів сім’ї непрацездатного віку зростала і навіть перевищувала членів працездатного віку [7,с.7]. Цьому сприяла насамперед парцеляція селянських сімей у добу аграрної революції 1917–1922 рр. У підсумковому документі весняного 10% перепису селянських господарств Вінницького округу у 1925 р. зазначалися «зміни кількості населення в робочому віці, всі без виключення дають посівні групи на 1925 р. – зменшення проти 1917 р., що, звичайно, зрозуміло, коли взяти на увагу, що при виділенню нових господарств із старих відходить молодь в робочому віці, яка закладає нові, ще малосімейні господарства» [8,с.134]. У результаті найбільш типовою на Поділлі та Південно–Східній Волині була малодітна, нечисельна сім’я з 4–5 осіб, відтак робочої сили для польових сільськогосподарських робіт не вистачало, особливо за відсутності у багатьох селянських сім’ях чоловіків. У 1927 р. у Вінницькому окрузі нараховувалося 14%, Кам’янецькому – 13%, Могилівському – 16%, Проскурівському – 13%, Тульчинському – 17,1%, Шепетівському – 13,6% господарств, які не мали власних чоловіків працездатного віку [5,с.236]. Така небажана статева диспропорція виникла у подільському та східноволинському селі внаслідок Першої світової та громадянської війн. Господарства зі значним відсотком жінок–вдів, зазвичай, були приречені на занепад [7,с.7].

Знаючи наявний фонд сільгоспугідь, насамперед ріллі, а також чисельність селянського населення, пересічну чисельність селянської сім’ї, можна встановити тогочасну споживчу норму, необхідну для забезпечення оптимальних умов господарювання. За розрахунками відомого економіста– аграрника В.Фролова, для продовольчих потреб селянської родини на рік потрібно було 16,5 пудів хліба незалежно від статі і віку, не включаючи сюди потреби у фуражному зерні для робочої та продуктивної худоби і птиці. Отже, для пересічної подільської селянської сім’ї з величиною 4–5 осіб потрібно було на рік для споживання 88,86 пудів зерна. Для отримання сільським господарством середнього чистого урожаю продовольчого зерна (60 пудів з десятини) необхідна площа ріллі 1,40 дес., для вирощення фуражного зерна – додатково 0,70 дес., під інші сільськогосподарські культури ще 0,23 дес. Отже, посівна площа пересічної селянської родини для задоволення продовольчих і фуражних потреб мала б складати, на думку В.Фролова, – 2,33 дес. Якщо ж 19% ріллі селяни відводили під толоку, то до цих десятин варто було б додати ще 0,54. Відтак, польова земля пересічного селянського господарства мала складати 2,82 дес. до якої ще треба додати 0,63 дес. садибної землі. За розрахунками В.Фролова, оптимальна споживча норма на Поділлі мала би бути 4,35 дес. на сім’ю або 0,67 на одного їдока [9,с.14–16]. Проте вся обрахована статистична норма майже удвічі занижена, оскільки селянська сім’я повинна була отримувати із оброблюваної нею земельної ділянки не лише достатню для споживання кількість продуктів, але й ресурси для ведення розширеного господарства, оплати різноманітних податків та інших видатків.

Землезабезпеченість на Поділлі виявилася дуже низькою. Наприклад, з 1917 по 1925 рр. землезабезпеченість у Проскурівському окрузі зросла всього на 0,10 дес.

на їдока. Таке явище пояснювалося тим, що хоча за час аграрної революції до рук трудового населення й передали колишні нетрудові землі, але кількість землекористувачів збільшилась настільки, що цей приріст розчинився між ними і характеризувався незначним підвищенням землезабезпеченості [6,с.26].

Пересічна селянська сім’я у регіоні повинна була мати як мінімум 7 дес.

землі на господарство або 1,35 дес. на їдока. Проте розподіл виявився надзвичайно строкатим. Після аграрної революції 1917–1922 рр. на Поділлі виникло вісім посівних груп. Першу групу складали безпосівні господарства, тобто такі, що не мали у користуванні польової землі. Їх у регіоні у середині 20– х років нараховувалось 24222 або 3,5% загальної кількості, з посівом до 1 дес.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


відповідно – 118364 (17,1%); від 1,01 до 2 дес. – 262787 (7,9%); від 2,01 до 3 дес. – 181838 (26,8%); від 3,01 до 4 дес. – 72479 (10,4%); від 4,01 до 6 дес. – 30892 (4,5%); від 6,01 до 9 дес. – 3339 (0,4%) і від 9 до 15 дес. – всього 199 господарств або 0,02% від загальної їх кількості [10,с.40]. Отже, типовими на Поділлі були дрібні карликові господарства з посівом до 3 дес. Господарства, які мали землю, достатню для задоволення споживчої норми, складали мізерну кількість, яка не перевищувала 0,5% від їх загальної кількості.

Ще вищою у регіоні була трудова норма землекористування. За підрахунками В.Фролова, пересічна селянська сім’я у 1913–1914 р., яка складалася з 5–8 осіб чоловічої і жіночої статі, різних вікових груп, не відчужуючи своїх робітників і не залучаючи найманої праці, могла обробляти в умовах Поділля 12,28 дес. сільгоспугідь, що складало 1,81 дес. на особу [9,с.16].

Скориставшись такою методикою, встановимо трудову норму. У 1927 р. у Вінницькому окрузі нараховувалося 156863 господарства, у складі яких було 672839 осіб обох статей. Вони мали 315664 дес. польових засівів, 41900 дес.

садибних та городніх засівів або сумарно 357564 дес. Виходить, що одне господарство, яке складалося з 3,43 осіб обробляло 2,28 дес. посівів або 0,53 дес. на їдока [5,с.40]. Кам’янецький округ відповідно – 116646 господарств;

486355 осіб, 282749 дес. польових засівів, 23559 дес. садибних та городних посівів, всього 306308 дес. На одне господарство з 4,2 їдоків припадало 2,63 дес., або 0,63 дес. на одну душу особу [5,с.41]. Могилівський округ – 121213 господарств, 492194 осіб, 256050 дес. польових і 190083 дес. садибних або городних посівів, всього 275133 дес. На одне господарство, що складалося з 3,41 осіб – 2,27 дес. або 0,56 дес. на особу [5,с.42]. Проскурівський округ – 118612 господарств, 5232980 дес. польових і 24041 дес. садибних та городних посівів, всього 304529 дес. на одне господарство, що складалося з 4,4 осіб – 2,57 дес. або 0,58 дес. на одну особу [5,с.43]. Шепетівський округ – 126069 господарств, 592174 осіб, 340746 дес. польових і 29260 дес. садибних або городних посівів, всього 370006 дес. На одне господарство, що складалося з 3,47 осіб, припадало 2,93 дес. посівів або 0,62 дес. на особу [5,с.43]. Статисти 20–х років підрахували, що селянські господарства, які засівали до 3–х дес. на двір, фактично не мали лишнього хліба. Господарства, що засівали від 3–х до 6–ти дес. мали незначні його залишки. Селянин, який засівав понад 6 десятин, мав посередні залишки зерна, а ті, що сіяли понад 9 дес. мали значний товарний запас зерна [2,с.3].

Таким чином, демографічний аналіз показує, що протягом 20–х років селяни становили переважну більшість населення Поділля. Це помітно впливало на соціально–економічне життя краю. Доколгоспному селянству була притаманна традиційна, успадкована від минулих епох демографічна поведінка, що характеризувалася дуже високою народжуваністю, високою смертністю, раннім вступом у шлюб, міцними сімейними узами. Без такої демографічної моделі поведінки сільське господарство, що ґрунтувалось на статево–віковому розподілі обов’язків між членами родини, не могло б існувати. Наведені дані, свідчать, що сільське господарство краю розвивалося в умовах найбільшого в Україні малоземелля, а також аграрного перенаселення. Вказані умови вимагали докорінної модернізації та глибокої інтенсифікації сільського господарства.

Список використаних джерел

1. Олійник І.С. Економіка сільського господарства Поділля / І.С. Олійник // Записки сільськогосподарського інституту в Кам’янці на Поділлю. – Кам’янець на Поділлю: Друкарня ім. Леніна, 1926. – Кн.2. – С.1–23.

2. Гуревич М.Б. К вопросу о дифференциации крестьянского хозяйства Украины / М.Б. Гуревич. – Х.: ЦСУ УССР, 1925. – Очерк ІІ. – 61 с.

3. Калініченко В.В. Селянське господарство України в період непу / В.В.

Калініченко – Х.: Основа, 1997. – 400 с.

4. Рибак І.В. Індивідуальне селянське господарство Поділля у добу непу / І.В.

Рибак. – Кам’янець–Подільський: Абетка, 2008. – 244 с.

5. Статистика України 1927. – Х.: ЦСУ УСРР, 1928 – Вип.13. – Т.3. – 283 с.

(Серія 2: «Сільськогосподарська статистика»).

6. Бахметьєв Г.М. Главные элементы сельского хозяйства Проскуровского округа / Г.М. Бахметьєв // Статистичний бюлетень Проскурівського окружного статистичного бюро. – Проскурів: Державна друкарня ім. Леніна, 1926. – Ч.І.:

Жовтень–грудень 1925. – С.13–53.

7. Бюджетное обследование крестьянских хозяйств Подолии // Бюллетень подольского статистического бюро. Год VІ (ЦСУУ). – Винница: Гостипография им. Ленина, 1925. – Апрель–июнь. – №2 (29). – С.3–103.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«194 майстерня проводить майстер-клас по виготовленню музичних інструментів та здійснює живе кобзарювання. Одеські поборники кобзарського звичаю належать до Чорноморського гайдамацького з’єднання, і завжди активно беруть участь у громадському житті міста та країни. Odessa kobzar workshop – revival of kobzar tradition in Southern Ukraine In the article provides information about Odessa kobzar workshop, in the origins of creation of which was Aleksandr Gubsky. It is proved the necessity of the...»

«УДК 930.255(0.026.6):77.06/.8 Електронний архiв фотоматерiалiв обсктiв реконструкцii Агєєва Г. М., Ворона Л. Ю., Кирилюк М. С., Майборода І. М., Яворська Т. П. «НДІпроектреконструкція», м. Київ Висвітлено складові частини процесу створення електронних архівів за допомогою сучасних систем та засобів автоматизації. Наведено результати початкового етапу створення електронних архівів фотоматеріалів об’єктів реконструкції, які накопичено інститутом за роки існування. Специфіка проектування...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого На правах рукопису УДК 340.132.6 КРЕТОВА ІРИНА ЮРІЇВНА ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА: ДОКТРИНИ, РОЗВИНУТІ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ З ПРАВ ЛЮДИНИ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник: Петришин Олександр Віталійович доктор юридичних наук, професор Харків – 2015 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Особливості...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Є. І. Світлична, О. Л. Фель, О. О. Синиця Studemus Latinam Вивчаємо латину Навчальний посібник для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів Харків Видавництво НФаУ УДК 807.1(07) С 24 Рекомендовано ЦМК Національного фармацевтичного університету (протокол № 3 від 22.03.2007 р.) Рецензенти: І. Р. Іоненко, кандидат філологічних наук, доцент, зав. кафедри латинської мови Харківського державного медичного...»

«УДК 316.613.5:316.776 ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ: ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ Раїса Шулигіна Київ У статті розглянуті основні ознаки комунікативної культури як психологопедагогічного поняття. Зроблено акцент на значущості даної проблеми в процесі виховання. Аналізуючи причини та фактори впливу різноманітних об'єктів один на одного і побудови взаємин усіма учасниками педагогічного процесу, автор вказує на шляхи реалізації умов, від яких залежить хід і результат...»

«Дорохіна Ю. А. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 163-174. УГОЛОВНОЕ ПРАВО, КРИМИНОЛОГИЯ, УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПРАВО, УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС, КРИМИНАЛИСТИКА, СУДЕБНАЯ ЭКСПЕРТИЗА, ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ УДК 343.7 НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ВЛАСНОСТІ У ТЕОРІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА: ДОКТРИНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗДОБУТКІВ ЗАРУБІЖНИХ НАУКОВЦІВ Дорохіна Ю. А. Національна академія управління, м....»

«Олександр Олексійович Чорний© УДК 101.37.17 кандидат філософських наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка ВИБІР ЛЮДИНОЮ НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНЬОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ: Україна XVII-XVIII століття Висвітлюється філософська ідея вільного вибору людиною власного навчально-освітнього розвитку в Україні XVII-XVIII ст. Відображено ключові підходи до аналізу даної ідеї в історії філософії. Виходячи з тогочасних умов...»

«Малярова В. О. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 222-228. УДК 343.54 ВИЗНАЧЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МОРАЛЬНОСТІ У СФЕРІ СТАТЕВИХ СТОСУНКІВ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Малярова В. О. Харківський національний університет внутрішніх справ м. Харків, Україна Визначення злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків як окремої кримінально-правової категорії перш за все...»

«Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2010. Спеціальний випуск аудиторному, так і при самостійному опрацюванні матеріалу. Методична вивіреність вправ до кожного з розділів сприятиме не лише засвоєнню теоретичного матеріалу, а й вдосконаленню мовної компетенції майбутніх богемістів. Ці вправи, поряд із опрацюванням в аудиторній роботі, можуть плідно використовуватися для виконання творчих самостійних завдань – підготовки рефератів, доповідей тощо. З цією метою можуть бути...»

«УДК 371.4:8J'44 І. С. Пентилюк, Херсонський державний університет УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ Пентилюк І. С. Українська мова і література як засіб формування мовної особистості У статті розкрито роль української мови і літератури як провідних навчальних предметів у вихованні мовної особистості учнів основної школи, їх духовному, морально-етичному й культуромовному становленні й розвитку. На основі студіювання фахової літератури визначено, що пріоритетною...»

«СУЧАСНІСТЬ ЛИПЕНЬ 1969 • Ч. 7 (103) НОВІ ПОЕЗІЇ КАТЕРИНИ ГОРБАЧ «В КОЛІ ПЕРШОМУ» О. СОЛЖЕНІЦИНА (УРИВКИ) ВАСИЛЬ БАРКА ПРО ТРАГІЗМ І СИЛУ ЩИРОСТИ М. ПРОКОП: КРИЗА ІМПЕРІЇ І НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ ЗАЯВА ЗП У ГВР У СПРАВІ ПОВЕРНЕННЯ ТАТАР НА КРИМ «SU A SN IS T» — J U L I 1969 8 Mt)NCHEN 2, KARLSPLATZ 8/ІІІ АНТОЛОГІЯ МОЛОДОЇ УК РА ЇН С ЬКО Ї П О ЕЗІЇ П. Н. ШІСТДЕСЯТ ПОЕТІВ ШІСТДЕСЯТИХ РОКІВ Упорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравцева У книзі — також біографічні дані та короткі творчі...»

«УДК 528.94 Осталецька О. І. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського КОЛЕКЦІЯ КАРТ З БІБЛІОТЕКИ Д. П. ТРОЩИНСЬКОГО У ФОНДІ СЕКТОРУ КАРТОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ НБУВ Досліджено життєвий шлях та багатогранну діяльність українського державного діяча XVIII – XIX століть, мецената Д. П. Трощинського (1754 – 1829). Поданий огляд колекції карт з його бібліотеки, що зберігається в фондах сектору картографічних видань НБУВ. Ключові слова: НБУВ, картографічні видання, колекція карт з бібліотеки Д....»

«УДК 002.5+303.22: 004.4 ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ О.Г. Кириленко Розглядаються прикладні аспекти використання можливостей інформаційного моніторингу в навчальному процесі підготовки фахівців документознавчої сфери. Аналізуються різні напрями застосування інформаційного моніторингу та його компонентів у викладанні дисциплін документознавчого циклу. Ключові слова: інформаційний моніторинг, підготовка документознавців, система...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»