WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 28 |

«Початок статті Отто Абрагама й Еріха Моріца фон Горнбостеля „Пропозиції до транскрибування екзотичних мелодій” в 11 томі „Зібрання праць Міжнародного музичного товариства” за ...»

-- [ Страница 1 ] --

100-літтю теорії музично-етнографічної транскрипції

присвячується

Початок статті Отто Абрагама й Еріха Моріца фон Горнбостеля

„Пропозиції до транскрибування екзотичних мелодій”

в 11 томі „Зібрання праць Міжнародного музичного товариства”

за 1909-1910 роки

НАУКОВІ ЗБІРКИ

ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ

МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ

імені Миколи ЛИСЕНКА

Випуск 25

Львів

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ

імені Миколи Лисенка Кафедра музичної фольклористики Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології

ЕТНОМУЗИКА

Збірка статей та матеріалів до 100-ліття теорії музично-етнографічної транскрипції Львів НВФ „Українські технології” ББК 85.312(Ук) УДК78.6У Е 88 Етномузика. – Львів, 2010. – Число 6: Збірка статей та матеріалів до 100-ліття теорії музично-етнографічної транскрипції / Упор. В. Коваль. – 224 с. – (Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, вип. 25).

Шостий щорічник етномузикознавчої серії Наукових збірок ЛНМА ім. М. Лисенка містить дослідницькі статті з історії музично-етнографічної транскрипції, публікації, методично-педагогічні рекомендації, список студентських робіт з етномузикології, виконаних у харківських і донецькому вишах культури та мистецтв, а також повідомлення, рецензії, хроніку за 2008-2009 роки, бібліографію 100 основних праць з музично-етнографічної транскрипції. Доповнення та інші матеріали вміщені на долученому компакт-диску (СD).

Дослідникам і шанувальникам автентичної народної творчості.

Упорядник:

старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства Василь Коваль

Редакційна колегія:

Ігор Пилатюк – ректор, нар. артист України, професор, канд. мистецтвознавства (голова); Віктор Камінський – проректор з наукової роботи, засл. діяч мистецтв України, професор (заступник голови); Любов Кияновська – зав.

кафедрою історії музики, засл. діяч мистецтв України, професор, доктор мистецтвознавства; Богдан Луканюк – зав. кафедрою муз. фольклористики, засл.

працівник культури України, професор, канд. мистецтвознавства; Стефанія Павлишин – професор, доктор мистецтвознавства; Наталія Савицька – зав.

кафедрою теорії музики, професор, доктор мистецтвознавства; Олександра Цалай-Якименко – професор, доктор мистецтвознавства; Юрій Ясіновський – зав. кафедрою муз. україністики, професор, доктор мистецтвознавства.

Рецензенти:

кафедра української фольклористики ім. Ф. Колесси Львівського національного університету ім. Ів. Франка кафедра музичного фольклору Рівненського держав

–  –  –

ЗМІСТ Від редакції

–  –  –

Василь Коваль Українські теоретично-практичні здобутки з музичноетнографічної транскрипції (нариси)

Zbigniew Jerzy Przerembski Problematyka transkrypcji muzyki ludowej w polskich badaniach etnomuzykologicznych

Богдан Луканюк К вопросу об аналитическом методе нотирования

–  –  –

Отто Абрагам, Еріх Моріц фон Горнбостель Пропозиції до транскрибування екзотичних мелодій / Переклад з німецької Андрія Вовчака;

редакція Богдана Луканюка

–  –  –

Михайло Мишанич Архівне опрацювання народновокальних творів: Методичні рекомендації

Віра Осадча, Наталя Харченко Магістерські, дипломні та курсові роботи з етномузикології студентів харківських вищих навчальних закладів культури і мистецтв 1993-2010 років

Олена Тюрикова Вивчення фольклору на кафедрі історії музики і фольклоруДонецької державної музичної академії імені С.С. Прокоф’єва

Огляди, рецензії, повідомлення

–  –  –

Богдан Луканюк.

100 праць з музично-етнографічної транскрипції

Відомості про авторів

Зміст компакт-диска (CD)

Contens

Від редакції Чергове шосте число „Етномузики” присвячується 100-літтю виходу у світ у 1909 році епохальної праці Отто Абрагама й Еріха Моріца фон Горнбостеля з теорії музично-етнографічної транскрипції. Їхні „Пропозиції до транскрибування екзотичних мелодій” („Vorschlge fr die Transkription exotischer Melodien”) ще й дотепер зберігають свою актуальність. Чимало транскрипторів і досі послуговується запровадженими вченими графічними позначками.

Музично-етнографічна транскрипція є одною з найважливіших етномузикознавчих дисциплін. Багато національних шкіл упродовж понад століття виробили свої теоретичні засади нотування народної музики. У цій ділянці українська музична фольклористика не тільки не відстає від інших світових наукових розробок, а й у деяких питаннях і випереджує їх. Указаним проблемам присвячена перша розвідка публікованої збірки в розділі „Студії”: у статті Василя Коваля подано нарис українських теоретично-практичних здобутків з музичноетнографічної транскрипції.

Дві наступні публікації розділу знайомлять читача з надбаннями в цій дисципліні польських і російських учених. Так, розвідка Збігнєва Єжи Пшерембського (друкується польською мовою) знайомить із розвитком методології та методів транскрипції польської народної музики. У статті ж Богдана Луканюка (подана російською мовою) розкривається сутність поняття „аналітичного методу нотування”, яке запровадив у науковий обіг визначний російський етномузиколог Євгеній Гіппіус. Усі три дослідження розділу „Студії” були апробовані на Дев’ятій конференції дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель (Львів, 24-25 вересня 2010 року).

У розділі „Публікації” вперше представлено українською мовою згадану вище фундаментальну працю О. Абрагама й Е.М. фон Горнбостеля. Переклад праці здійснив Андрій Вовчак за загальною редакцією Богдана Луканюка. Тож завдяки їхнім старанням доробок світової етномузикології нарешті стане доступним і в Україні.

Наступний розділ „Педагогіка” відкривають методичні рекомендації Михайла Мишанича з архівного опрацювання народновокальних творів, які випрацювані та застосовуються в ПНДЛМЕ ЛНМА ім. М.В. Лисенка. І хоча ця праця, видана окремою брошурою для внутрішнього користування ще в 1995 році, подана в „Етномузиці” майже без змін, вона й надалі залишається актуальною для засвоєння у вишах навиків транскрипційної роботи та принципів оформлення музично-етнографічної документації. Отож публікація методичних розробок М. Мишанича уможливить ширший доступ до них науковців, студентіветномузикологів і шанувальників музичного фольклору. У цьому ж розділі, підтримуючи добрий почин попередніх чисел „Етномузики” у виданні реєстру студентських (курсових, дипломних, бакалаврських та магістерських) робіт, до львів’ян, киян, рівненчан і одеситів долучилися ще й харків’яни та донеччани. У збірці подано список праць студентів харківських та донецького вищих навчальних музичних закладів.

У традиційному для „Етномузики” розділі „Огляди, рецензії, повідомлення” публікується інформація про важливі фольклористичноетнографічні заходи та відгуки на наукові збірки в царині головно музичної традиційної культури. Серед значущих подій – участь українських музикознавців у Четвертій міжнародній науковій конференції пам’яті Анни Руднєвої „Фольклор: історична традиція й сучасні польові дослідження”, що відбулася в Москві восени 2008 року, і Третій міжнародній науково-практичній конференції „Автентичний фольклор: проблеми вивчення, збереження, наслідування”, проведеної в Мінську навесні 2009 року, а також організація у Львові восени цього ж року Міжнародної наукової конференції до 70-річчя заснування Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, на якій розглядалися, зокрема, проблеми музично-етнографічної архівістики. Поміж рецензій – ґрунтовний аналіз четвертого тому (із запланованого шеститомника) „Традиційної мистецької культури білорусів” за загальною редакцією Тамари Варфаламєєвої та спогад про співпрацю з Віктором Паньком і огляд його дослідження „Пісенний фольклор українців півночі Молдови. Обрядова і ритуальна поезія”, що є дороговказами до подальшого вивчення фольклору етнічних українців, які проживають на території сусідніх країн. Низка суспільно-фольклористичних подій за 2008-2009 роки відзначена ще й у рубриці „Хроніка”.

У додатках уміщено реєстр ста важливіших праць із музичноетнографічної транскрипції, укладений Б. Луканюком. Це бібліографічна спроба антологічного окреслення теоретичного доробку в цій етномузикознавчій дисципліні за понад століття. Мета публікації – зорієнтувати зацікавлену аудиторію на доволі багатий історичний досвід етномузичної нотації у світовому масштабі.

Як зазвичай, до випуску долучається CD з традиційними електронними додатками до „Етномузики”, зміст якого можна оглянути наприкінці збірки.

Зауваження й пропозиції просимо надсилати на поштову адресу Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка (вул. О. Нижанківського 5, 79005, м. Львів-5) або на електронні пошти членів редакції.

24 грудня 2010 р.

Редакція Студ і ї Василь Коваль

УКРАЇНСЬКІ ТЕОРЕТИЧНО-ПРАКТИЧНІ ЗДОБУТКИ

З МУЗИЧНО-ЕТНОГРАФІЧНОЇ ТРАНСКРИПЦІЇ (НАРИСИ) Передвісником та зачинателем української теоретичної думки про етномузикологічну транскрипцію є Микола Лисенко. На початковому етапі його наукові починання продовжили такі визначні постаті, як Петро Сокальський, Порфирій Бажанський, Станіслав Людкевич, Філарет Колесса та Климент Квітка. Українські теоретично-практичні надбання з етномузикологічної нотації у цій фазі свого розвою не тільки не відставали від інших світових наукових шкіл, а у деяких питаннях і випереджувала їх.

Наступний період, що загалом у часі збігається з пануванням радянською епохи на теренах України, знаменується радше стагнацією, а почасти й занепадом теоретичної думки. Хоча й на цій стадії відбувся незначний поступ у напрацюванні методики нотації народномузичних творів. До цього спричинилися, передовсім, Михайло Гайдай, Микола Гордійчук, Олександр Правдюк, Володимир Матвієнко, Анатолій Іваницький та інші. Новий етап підходу до етномузикологічної транскрипції започаткував Богдан Луканюк, висунувши на противагу інтеграційному тактуванню традиційної музики диференціальний принцип. Його здобутками в цій царині послуговується більшість сучасних українських вчених-етномузикологів.

Ключові слова: музичний фольклор, етномузикологічна транскрипція, нотація традиційної музики, історія нотування.

Теоретична думка про етномузикологічну транскрипцію могла постати тільки з переходом від ужиткового зацікавлення музичним фольклором до наукового. Адже, безумовно, перший період супроводжувався виключно емпіричним методом нотації, що мав радше суб’єктивний характер, при якому нотувальники часто-густо доточували (допасовували) народні мелодії до графічних норм західноєвропейської музики, а іноді й відверто нехтували не тільки точне відтворення ритміки, а й звуковисотності, якщо це було вкрай необхідно для композиторського задуму аранжування традиційного наспіву 1.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Хоча уже й у цей період намагалися якомога точніше занотувати мелодію. Зокрема, Андрій Маркевич писав: „Издавая несколько Малороссийских народных песен, я старался выразить их возможно точнее, без всяких прикрас и изменений”. Він навіть зауважив, що останній склад в українських народних піснях часто вимовляється пошепки, а передостанній – нерідко протягується. Див.: [34, с. 211].

Етномузика. – 2010. – № 6.

Провісником і зачинателем наукового етапу записів народної музики є Микола Лисенко. Віщуванням започаткування нового підходу до подачі нотного матеріалу української традиційної музики стало опублікування першого випуску „Збірника українських пісень” у Ляйпцігу в 1868 році, що продовжував виходити аж до 1911 року й завершився сьомим числом. Окрім того, не залишаючи поза увагою й інші збірки, а головно транскрипції дум, виконуваних Остапом Вересаєм (де Лисенко відмовився від виставлення тактових перетинок), ще важливішою віхою в закладанні принципів наукової нотації є, на що вперше звернув увагу Климент Квітка [15, с. 16], поява Лисенкових записів без фортепіанного супроводу та гармонізації для хору в третьому й четвертому томах „Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом”, що вийшли друком у 1872 та 1877 роках. Згодом, уже в 1882 році, коли з’явився в продажу третій випуск вищезгаданого збірника (який і необ хідно вважати власне початком наукового етапу фіксації музичного фольклору), у листі до редакції газети „Заря”, даючи відповідь рецензенту на критичну статтю про збірники українських народних пісень, вміщену в газеті „Труд”, Лисенко висловив і низку міркувань щодо „точного записування народних мелодій” [27, с. 30].

Передовсім, ці думки заторкують застосування затакту, виписування мелізмів у межах такту, нехтування ферматами.

Зокрема, М. Лисенко зазначав, що затакт „слід застосовувати тільки на своєму місці” [27, с. 31], щоб не вводити в оману читача задля виставлення тактових рисок перед логічними акцентами у словах, оскільки „в народних піснях наголос [...] взагалі дуже перебіжний” [27, с. 31]. Розрізняючи різну природу мелізмів, він запропонував ті прикраси – „фігуральну мелодію” [27, с. 31], без яких вона була б спотворена, зображати звичними нотами в межах такту, а прості мелізми, які тільки підсилюють певний відтінок, не порушуючи плавного ритмічного ходу мелодії, – маленькими нотками. Також Лисенко вважав за необхідне відмовитися від застосування фермат у середині пісні заради підведення тактів під один розмір у тих випадках, коли довша тривалість, що могла би бути замінена вдвічі коротшою з пролонгацією, є проявом характеру виконання (тобто – граматичною складовою), а не індивідуальною особливістю виконавця. Однак не заперечував можливість їх використання в кінці наспіву.

Починаючи з другого випуску, Лисенко звів застосування фермат до мінімуму – зазвичай у заключному кадансі. Висловивши загальну позицію, свої постулати він докладно підкріпив розглядом вказаних у рецензії номерів збірника, які рецензент піддав критиці.

Таким чином, М. Лисенко при нотації пісень уперше надав ритміці, як сам зазначив, „всеосяжного значення” [27, с. 35], що засвідчує те, як він „дбайливо ставився [...] до виявів ритмічної неодностайності” та „запевняє бездоганне прагнення [...] до вірності оригіналові” [20, с. 60-61]. Про важливість правильного виставлення ритмічних величин, як справедливо зауважив Квітка [20, с. 20-21], здогадуємося й із листа Миколи Лисенка до Бориса Познанського від 12 червня 1886 р. Лисенкові належить першість і в тому, що він „схилявся до того, щоб у визначеннях міри брати до уваги тільки кількість ритмічних одиниць (не міняючи величини рахівного часу), а не порядок динамічних акцентів, які в слов’янських піснях старого типу не позначаються так гостро і не виявляють принципу регулярного динамічного чергування” [20, с. 59].

Отже, Микола Лисенко є зачинателем не тільки нової епохи в призбируванні традиційної української музики, а й піонером у „розробці наукових принципів нотації словесно-музичного фольклору” [10, с. 22].

Належним чином оцінив ретельність Лисенкових записів українських народних пісень і Петро Сокальський. Він поставив їх у ряд зі збірниками, передовсім, Мілія Балакірєва й Ніколая Рімского-Корсакова [55, с. 202], а також згадав про те, що часті зміни такту в традиційних наспівах дали привід Герману Ларошеві зауважити складність їхньої ритмічної будови і тим самим піднести на щабель вище нотації Миколи Лисенка за транскрипції Олександра Рубця [55, с. 316].



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 28 |
Похожие работы:

«УДК 629.5(477)(091) РИЖЕВА Н.О.* СТАН СУДНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ В 30-ті роки ХХ ст. Аналізується процес розвитку суднобудівної галузі України в період проведення індустріалізації. Окреслені провідні тенденції розвитку означеної галузі народного господарства в Україні у контексті морського цивільного суднобудівництва відповідно до сучасних історичних оцінних позицій. Визначається роль даної галузі в загальній індустріалізації Півдня України в 30-х роках ХХ ст. Ключові слова:...»

«165 Випуск 36 УДК 821.161.2 “18/19” – 3.09 І.Франко Колесник А. В., Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич МІжКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ РОЗГЛЯДУ ХУДОжНЬОЇ ПРОЗИ І.ФРАНКА У статті аналізуються особливості українсько-єврейської міжкультурної комунікації у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століття, відображеної у художній прозі Івана Франка, з урахуванням соціально-історичного контексту. Ключові слова: міжкультурна комунікація, Іван Франко, Галичина....»

«Наталка Сняданко Амаркорд (збірник) Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=4436168 Амаркорд: Фоліо; Харків; 2011 ISBN 978-966-03-5710-5 Аннотация До збірки відомої української письменниці і перекладачки Наталки Сняданко «Амаркорд» увійшли вибрані романи у новій авторській редакції, а також не опублікований раніше в Україні есей. У своїй творчості Наталка Сняданко робить спробу серйозного, хоча й іронічно оформленого усвідомлення та переосмислення цілого...»

«УДК 130.3 ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН РЕЛІГІЙНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ Ломачинська І.М. (м. Київ) Анотації В статті автор аналізує ідеологічне підґрунтя взаємовідносин релігійного та політичного лідерства в історії розвитку християнської церкви; досліджує специфіку сакрального та світського компонентів у владних відносинах. In the article an author analyses ideological basis mutual relations of religious and political leadership in history of...»

«Серія: ІСТОРІЯ...29. Колесник А.Н. Советские военные строители / А.Н. Колесник / Под. ред. Н.Ф. Шестопалова. – М. : Воениздат, 1988. – 303 с.30. Вергель Ю. Архітектура війни / Ю. Вергель // Вартові героїзму і звитяги : Київський укріпрайон (УР-1). – К. : Пошуково-вид. агенство «Книга пам’яті України», 2001. – С. 81–96.31. Хорьков А.Г. Грозовой июнь / А.Г. Хорьков // Вестник истории. – 1991. – № 6. – С. 99–107. 32. Жуков Г.К. Воспоминания и размышления / Г.К. Жуков. – М. : Воениздат, 1964. – Т....»

«КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра соціальної роботи та психології „ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан педагогічного факультету к. т. н., доцент _ Р.О. Тарасенко „” 2010 р. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС дисципліни „ПСИХОЛОГІЯ” для підготовки фахівців 0101 „Педагогічна освіта” напряму підготовки 6.010103 „Соціальна педагогіка” АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ПСИХОЛОГІЯ” Психологія – наука, що вивчає факти, закони та...»

«Педагогічні науки УДК 378.004 Роман Мирославович Гайдамаха, асистент кафедри комп’ютерних технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ У статті висвітлюються теоретичні аспекти підготовки майбутніх інженерів-педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано роль професійної мотивації в системі підготовки...»

«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЇ Випуск 12 Альманах наукового товариства „Афіна” кафедри культурології та музеєзнавства 2012 УДК 021(091)(477.87) Біланич Г. – зав. кафедри соціальногуманітарних дисциплін ВП, «Ужгородський факультет КНУКіМ» З ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ НА ЗАКАРПАТТІ Витоки бібліотечної справи на Закарпатті кореняться у пізньому середньовіччі – щонайменше з XVII ст., хоча тоді книгозбірні ще обмежувалися лише кількома найбільшими монастирями та маєтками найзначнішим місцевих...»

«Л ю бсм и р В инар НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА І МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ Розвиток Наукового Товариства ім. Шевченка, як загально-укра­ їнської наукової установи до вибуху 1-ої Світової війни нероздільно пов’язаний з науково-організаційною діяльністю М. Грушевського. Завдяки його організаційному хистові й наполегливій праці над кон­ солідацією українського наукового життя, Наукове Т-во ім. Шевчен­ ка в короткому часі розвинулося в правдиву, хоч неофіційну, укра­ їнську академію наук. За...»

«ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ про порядок наведення генеалогічних, фактологічних, біографічних, майнових запитів та оформлення відповідей на звернення МЗС України, установ, організацій та громадян іноземних держав ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ директора Державного архіву Івано-Франківської області 05 червня 2013 року № 34 СХВАЛЕНО Протокол засідання Науковометодичної ради Державного архіву Івано-Франківської області 18 квітня 2013 року № 2 Івано-Франківськ Упорядник: Л....»

«ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І АКМЕОЛОГІЯ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ Олена Татушко Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості Анотація. Стаття присвячена новій інтегративній науці – акмеології, що досліджує досягнення людиною вершин професіоналізму у діяльності. В статті розглядається історія виникнення акмеології та її класифікація (за Н.В. Кузьміною): класична, фундаментальна і прикладна (галузева). Педагогічна акмеологія на сьогоднішній день є найбільш розвинутим...»

«_ НАУКОВИЙ ВІСНИК 4 2014 _ Львівського державного університету внутрішніх справ _ М. М. Мацькевич УДК 342.72 ГЕНЕЗА ПРАВ ЛЮДИНИ: ПРАВОВИЙ ТА ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТИ Проаналізовано історичний ракурс еволюції прав людини. Сформульовано, що права та свободи людини і громадянина є центральною ідеєю, яка формує нові демократичні стандарти в суспільстві. Вони є історично мінливою категорію, яка еволюціонує разом із суспільством і державою. Зроблено висновок про те, що кожному щаблеві історичного...»

«Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра хірургії №1 ХВОРОБИ ОПЕРОВАНОГО ШЛУНКА Методичні рекомендації для студентів медичного факультету Львів – 2009 Затверджено на засіданні профільної методичної комісії з хірургічних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 39 від 11 грудня 2009року) Методичні рекомендації приготували: ЧУКЛІН Сергій Миколайович – доктор медичних наук, професор кафедри хірургії №1...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»