WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«183 Майорова О. Ґендерний аспект жіночого міфу в романах Р. Федоріва „Отчий світильник і „Чудо 3. святого Георгія о Зміє // Актуальні проблеми слов‘янської філології: Міжвуз. ...»

-- [ Страница 1 ] --

183

Майорова О. Ґендерний аспект жіночого міфу в романах Р. Федоріва „Отчий світильник і „Чудо

3.

святого Георгія о Зміє // Актуальні проблеми слов‘янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. – К.:

Знання України, 2004. – Вип. 9: Лінгвістика і літературознавство. – С. 125-132.

Психоаналитические термины и понятия: Словарь / Под ред. Борнесса Э.Мура и Бернарда

4.

Д.Фаина / Перевод с англ. А.М. Боковикова, И.Б.Гриншпуна, А.А.Фильца. – М.: Класс, 2000. –

304 с.

Фащенко В. У глибинах людського буття: Літературознавчі студії. – Одеса: Маяк, 2005. – 640 с.

5.

Федорів Р. Знак кіммерійця // Літопис червоної калини. – 1999. – № 4-6 (91-93). – С. 59-84.

6.

Федорів Р. Книжка пережитого // Літопис червоної калини. – 1999. – № 4-6 (91-93). – С. 5-11.

7.

Федорів Р. Роман,,Отчий світильник. – Львів: Червона калина, 1998. – 560 с.

8.

Федорів Р. Турецький міст // Літопис червоної калини. – 1999. – № 4-6 (91-93). – С. 12-58.

9.

Федорів Р. Чорна свіча від Їлени // Федорів Р. Чорна свіча від Їлени: Історичний роман і повісті.

10.

Львів: Червона калина, 1996. – С. 348-455.

Федорів Р. Чудо святого Георгія о Зміє, роман з кінця ХІІ ст. // Дзвін. – 1995. – № 5. – С. 23-91.

11.

Федорів Р. Чудо святого Георгія о Зміє, роман з кінця ХІІ ст. // Дзвін. – 1995. – № 6. – С. 23-111.

12.

Храпченко М. Горизонты художественного образа. – М.: Высшая школа, 1982. – 352 с.

13.

Чепурко Б. Прощання з Романом Федорівим. Втрата // Поступ. – 2001. – 16 березня. – № 42 (700).

14.

– С. 3.

УДК 811.161.2‘373.611 ДИНАМІКА СЛОВОТВІРНИХ ТИПІВ І ПІДТИПІВ N. LOCI НА -ИЩ(Е) В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (КІНЦЯ ХVІІ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ) Сіроштан Т.В., аспірант Запорізький національний університет У статті вивчається динаміка словотвірної структури та розвиток семантики похідних локативних найменувань на -ищ(е) в українській мові впродовж кінця ХVII – початку ХХI століття.

Ключові слова: nomina loci, словотвірний тип і підтип, словотвірна структура, денотативна база, словотвірний формант, суфікс, дериват.

Сероштан Т. В. ДИНАМИКА СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТИПОВ И ПОДТИПОВ N. LOCI НА ИЩ(Е) В НОВОМ УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ (КОНЦА ХVII – НАЧАЛА ХХI ВЕКА) / Запорожский национальный университет, Украина В статье изучается история словообразовательной структуры и развитие семантики производных локативных наименований на -ищ(е) в украинском языке на протяжении конца ХVII – начала ХХI века.

Ключевые слова: nomina loci, словообразовательный тип и подтип, словообразовательная структура, денотативная база, словообразовательный формант, суффикс, дериват.

SIROSHTAN T.V. THE DYNAMICS OF THE WORD-FORMING TYPES AND SUBTYPES OF THE

N. LOCI WITH SUFFIX -ИЩ(Е) IN UKRAINIAN LANGUAGE DURING THE END OF THE ХVII –

BEGINNING OF THE ХХI CENTURY) / Zaporizhzhya National University, Ukraine The article explores the dynamics of formation of the word-forming structure and the development of semantics of the locative nominations with suffix -ищ(е) in ukrainian language during the end of the ХVII – beginning of the ХХI century.

Key words: nomina loci, word-forming types and subtypes, word-forming structure, denotative base, wordbuilding formant, suffix, derivative.

Локативні назви (nomina loci) – це іменники на позначення відкритого або закритого простору, де відбуваються якісь дії, процеси, знаходяться певні істоти чи неживі предмети, найменування місцевостей, територій, приміщень, вмістищ за якимись характерними ознаками, назви місця Вісник Запорізького національного університету №1, 2009 розташування одного предмета стосовно іншого тощо. За давністю походження, стійкістю, активністю функціонування n. loci належать до однієї з найважливіших тематичних груп лексики і тому постійно привертають увагу мовознавців.

Окремі аспекти цієї категорії досліджено в працях І. Ковалика, Б. Креї, П. Білоусенка, В. Олексенка, О. Пелехатої, О. Меркулової та ін., проте ряд проблем, що стосуються історії дериваційної підсистеми назв місця, залишаються нерозв‘язаними, зокрема не була об‘єктом спеціального вивчення динаміка словотвірних типів n. loci на -ищ(е) в новій українській мові кінця ХVІІ – початку ХХІ століття.

Розгляданий формант походить від сполучення первинного суфікса -isk-o з суфіксом -jo або від колишнього прикметникового суфікса -it-e та суфікса -jo [2, 15 – 16]. «Граматична сполучуваність суфікса -ищ(е) обмежена українськими основами» [1, 88]. В окремих n. loci на -ищ(е) спостерігається чергування голосних і приголосних фонем (стояти – стійбище, збиратися – зборище, торгувати – торжище, лежати – леговище).

1. У новій українській мові кінця ХVІІ – початку ХХІ століття за допомогою похідного форманта -ищ(е) відбувався активний процес творення ряду десубстантивів середнього роду з локально-просторовою семантикою.

Відіменникові n. loci на -ищ(е) охоплюють назви місця, на якому щось знаходиться, найменування простору, де щось було, назви місця, де щось знаходилося і знаходиться, найменування полів і ділянок землі, зайнятих рослинами чи з яких знято врожай, назви місця перебування тварин тощо. Денотативною базою таких іменників є найменування предметів, речовин, явищ, які є чи були в позначуваному місці.

1.1. Назви місць, де щось знаходилося, фіксуються в незначній кількості в українській мові кінця ХVІІ століття, напр.: дворище (1676 Тимч 679, СУМ ІІ 224, Он І 207) "запустіла ділянка, на якій у минулому була садиба".

У ХVІІІ столітті цей лексико-словотвірний тип активно поповнюється новотворами: огънищъ мъного видЂлы (1728 ДНМ 207), Возми глини зъ огнища и столчи (1775 ЛО 26), огнище (Гр ІІІ 36, СУМ V 617), пор. гнище (Б-Н 100), вогнище (Із 135, СУМ І 715), агнище, вигнище (Лис 24) "місце, де розкладали вогонь"; будище (ХVІІІ ст. Тимч 148, Гр І 106) "місце, де був поташний завод" (буда "спеціальна споруда для добування з деревини поташу, деревного вугілля, смоли, дьогтю"); гаєвище (1767 Тимч 500) "місце, де був гай"; городище (1720 Тимч 575) "місце, де був городъ"; гутище (1713 Тимч 633, Гр І 344) "місце, де був скляний завод" (гута "скляний завод").

В українській мові ХІХ століття коло дериватів з такою семантикою розширюється: якъ билина на пожарищі зостанетця (1856 ЗЮР І 127), пожарище (СУМ VІ 770, Арк ІІ 63); ставище (Б-Н 338, СУМ ІХ 633, Он ІІ 247), пор. ставищі (ГуцГовМат 183) "місце, де був ставок"; стрилище (Б-Н 343) "простір уздовж перельоту стріли, пущеної з лука (у старовинних літописах)"; пожежище (СУМ VІ 772) "місце, де була пожежа; згарище".

У ХХ столітті кількість новотворів цього лексико-словотвірного типу неухильно зростає: баштанище (Гр І 35, СУМ І 116) "ділянка поля, де був баштан"; боїще (Гр І 82, СУМ І 212) "поле бою, битви" (бій);

ватрище (Гр І 129, ГуцГов 34, Он І 86) "місце, де був вогонь"; гумнище (Гр І 340, Лис 61) "місце, на якому раніше було гумно"; жупище (Гр І 494) "місце, де була соляна копальня" (жупа (492) "соляна копальня"); загородище (ІІ 29) "місце, де була загорода"; замчище (Гр ІІ 70, СУМ ІІІ 226) "місце, де був замок; руїни замка"; клунище (Гр ІІ 253) "місце, де стояла клуня"; кошарище (Гр ІІ 296, Он І 383, Бук 229), кошєришє, кошєришшє (ГуцГов 103), кошірище (ГуцГовМат 85) "місце, де була кошара";

млинище (Гр ІІ 435) "місце, що було під млином"; мостище (448) "місце, де був міст"; островище (ІІІ 72) "місце, де був острів"; печище (149) "місце, де була піч", пор. печище, п’єчище (Лис 158) "рештки зруйнованого житла"; посадище (Гр ІІІ 357) "село" від посад; халупишшє (ГуцГов 200) "місце, де стояла хата"; окопище (Он ІІ 18) "місце, де були окопи"; хатище (Он ІІ 338, Бук 610), хатіще (Лис 223), хатишшє (ГуцГов 200) "порожнє місце, на якому раніше стояла хата"; градище, градищі (Арк І 107) "поле, де були грядки з городиною"; надворище (331), подворище (ІІ 61) "місце, де колись була хата", пор. надвіря, подвіря.

«Утворення локативів на -ищ(е) іноді можливе за умови введення структурної прокладки -ов-, яка поєднує словотворчий суфікс й іменниковий корінь» [4, 110]. З історичного погляду, сполучення прикметникового суфікса -ов- з іменниковим -ищ(е) призвело до втрати мотиваційних зв‘язків з ад‘єктивами, що свідчить про виділення самостійного форманта -овищ(е).

У складі найменувань місць, де щось знаходилося, в сучасній українській мові фіксується кілька дериватів на -овищ(е): бойовище (Гр І 83, Із 38, СУМ І 213) "те саме, що боїще"; ватровище (Гр І 129, ГуцГов 34, Он І 86); замковище (Гр ІІ 67); садовище (Гр ІV 96, СУМ ІХ 13) "місце, де був сад";

тирловище (СУМ Х 121); градковище, градовище (Арк І 107).

Філологічні науки

У межах розгляданого лексико-словотвірного типу трапляються як виняток деривати, утворені за допомогою суфікса -нищ(е), напр.: хатнище (Б-Н 374, ГуцГовМат 210) "порожнє місце, на якому раніше стояла хата". Формант -нищ(е) спостерігається в назвах місця, що «утворювались від основ прикметників на -н(ий) (-ьн-) за допомогою суфікса -ищ(е), що пізніше внаслідок пересуву словотворчих асоціацій та в зв‘язку з тенденцією до узагальнення більш виразних суфіксів змінився в похідний вторинний суфікс -нищ(е)» [2, 21].

1.2. Найменування місць, на яких знаходиться те, що названо мотивувальною основою, в пам‘ятках кінця ХVІІ століття були малопоширеними, напр.: и капища бЂсовскія искореняти (1680 УЛ-17 177), капище (СУМ ІV 93) "язичницький храм" від стсл. кап "видиво, привид, образ" (ЕСУМ ІІ 371); жертвище (1699 Тимч 920) "місце, де приносять жертви", гробище (к. ХVІІ ст. Тимч 608, Б-Н 107) "кладовище;

місце поховання".

У ХVІІІ – ХІХ столітті нові локативні найменування з такою семантикою майже не трапляються, напр.:

гумнище (1716 Тимч 629) "площа при гумні".

Назви місць, на яких щось знаходиться, документують у незначній кількості пам‘ятки ХХ століття:

базарище (Гр І 19, СУМ І 88) "місце, де завжди буває базар"; болотище (Гр І 84, Із 39) "болотисте місце"; ярмарчище (Гр ІV 542, СУМ ХІ 649) розм. "місце, де буває ярмарок"; скелище (СУМ ІХ 259) "скеляста місцевість"; сточище (740) "схил, по якому збігає вода; місце впадання річки" від сток (стік);

требище (Х 241) заст. "місце, де відбувалося принесення жертви богам (треби)"; вікнище (Он І 126) "глибина; вир"; сметище (Арк ІІ 158) "смітник"; ямища (287) мн. "місце, де копають глину", пор.

дериват на -нищ(е): ямнище (ГуцГовМат 165) "ямкувата місцевість".

В окремих назвах цього типу вичленовується суфікс -овищ(е): гробовище (1670 Тимч 609, 1839 Романт 120, СУМ ІІ 173) рідко "кладовище; яма, в яку кладуть померлого"; багновище (СМШ І 14, СУМ І 84) "те саме, що багнище"; береговище (Гр І 51) "прибережжя"; грунтовище (351) "садиба"; димовище (384) "пожарище, попелище"; літовище (Гр ІІ 372, ГуцГов 113) "літнє пасовисько"; становище (Гр ІV 197, СУМ ІХ 649) "місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан", пор. становище (Арк ІІ 170) "місце, на якому стоїть мисливець під час групового полювання"; ярмарковище (Гр ІV 542, СУМ ХІ


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


649) розм. "місце, де буває ярмарок"; пороховище (СУМ VІІ 286) "пороховий склад; завод, на якому виготовляють порох"; торфовище (Х 210).

Найменування місць, де щось знаходилося, і назви місць, де щось знаходиться, часто мають паралельні варіанти на -ищ(е) та -овищ(е), причому «їхні значення ідентичні, що свідчить про асемантичний характер прокладки -ов-» [4, 110], напр.: гробище – гробовище, ватрище – ватровище, замчище – замковище тощо.

1.3. У досліджених джерелах нової української мови фіксується ряд дериватів, які об‘єднують у собі згадані вище значення – назви місць, де знаходилося та де знаходиться те, що названо мотивувальною основою, напр.: осадилъ въ свомъ кгрунтЂ на слищи пустомъ давнмъ слободку (ХVІІІ ст. ДДГетьм 224), селище (СУМ ІХ 118), сєліще, сєдіще (Лис 192) "місце, де колись було село; населений пункт у сільській місцевості; село; населений пункт міського типу, розташований поблизу міста або фабрики, заводу тощо".

Обстежені пам‘ятки ХХ століття документують більше утворень цього лексико-словотвірного типу:

городище (Гр І 315, СУМ ІІ 136) архл. "поселення, укріплене валами і ровами; місце, де збереглися рештки укріпленого поселення"; манастирище (Гр ІІ 403) "місце, де був монастир; місце, що належало чи належить монастиреві"; річище (Гр ІV 25, СУМ VІІІ 579) "найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода; заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік", пор. річище (ГуцГовМат 165) "русло і берег річки"; таборище (Гр ІV 242, СУМ Х 11) "місце, де розташований або де був колись табір"; хуторище (Гр ІV 421) "місце для хутора; місце, де був хутір"; дворище (Лис 64, Арк І 124) "подвір‘я разом з хатою і господарськими будівлями; місце, де стояла хата".

За допомогою похідного форманта -овищ(е) утворено іменник токовище (СУМ Х 178) "те саме, що тік;

місце, де колись був тік".

Серед відіменникових дериватів – назв місця за найменуванням предметів, які там знаходяться чи знаходилися, – у пам‘ятках ХVІІ – ХІХ століття зафіксовано власні назви поселень та інші топоніми, певне, з апелятивною основою, хоча не виключено й онімізацію форманта:

- назви поселень: Справа Кирика з Городища згиненн лошати (1656 Лохв 150), Городищ (1719 ДНМ 106, ДДГетьм 118), Городище (1857 ЗЮР ІІ 155, СМШ І 148) "назва містечка"; прибувши до города нашого Будищъ (1715 ДНМ 76), Будища (СМШ І 48) "село недалеко від Керелівки"; Слідство у справі про вбивство Семеном Шостаком, жителем с. Шатрищ, своєї дружини (1725 ДНМ 166); д†нивки, одна за Прудищем, а другая, прозиваємая Хижнякувская (1729 ДНМ 219); Да бувъ я разъ у Вісник Запорізького національного університету №1, 2009 Манастирищі (1856 ЗЮР І 302), пор. А он старе Монастирище, Колись козацьке село (СМШ І 419);

В’юнище (СМШ ІІ 475) "назва села";

- місцеві локально-просторові назви: ДнЂприще (1709 Тимч 728) "висохле річище Дніпрове"; Гумнищы (ХVІІІ ст. ДДГетьм 324) "назва урочища"; Монастирища (ІТС 102) "урочище, що знаходилося на території, якою володів із 1700-го року козацький Самарський Пустинно-Микільський монастир".

1.4. Найменувань полів, ділянок землі, з яких знято врожай чи які зайняті рослинами, названими твірною основою, в обстежених джерелах кінця ХVІІ – ХVІІІ століть не виявлено. Поодинокі десубстантиви з такою семантикою з‘являються в пам‘ятках ХІХ століття і продовжують функціонувати в сучасній українській мові, напр.: пшеничище (Б-Н 307, Гр ІІІ 504, СУМ VІІІ 415) "поле, з якого зібрано пшеницю".



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«72 Отже, назва церкви – Святий Дух – набуває оновленого, глибинного, не тільки релігійно-філософського, а й національного звучання, бо символізує духовне самовдосконалення, національну самосвідомість і пам’ять, бо спонукає йти шляхом «до Єрусалиму, що на горах, до висот і до волі.» [4, 501]. Оздобивши текст роману мікротопонімами, Р.Федорів маркує простір подій змістовно наповненими об’єктами, репрезентантами українського світу, що увиразнюють авторську історіософську концепцію національного...»

«Педагогічні науки ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА УДК 37.015.31;339.137;378.14 Ю. В. Балашова К. В. Рудніцька Особливими ознаками розвитку сучасного соціально-економічного простору є орієнтація на вільний розвиток людини, на її конкурентоздатність, мобільність, інтелектуально-корпоративні якості [1]. Сучасна економічна система є системою відкритого типу, де здійснюється вільний рух товарів, інформації, грошей. В основі вільного руху –...»

«Анатолій Градовський Максим Галушко УРОК ЛІТЕРАТУРИ У ПАРАДИГМІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Навчально-методичний посібник Черкаси – 2015 УДК 821 ББК 83.3 Г 75 Рецензенти: Киченко О.С. – доктор філологічних наук, професор Черкаського національно го університету імені Б. Хмельницького, кафедри російської мови, зарубіжно ї літератури та методики навчання Логвіненко Н.М. – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інститу ту педагогіки НА ПН...»

«Т.Г. Тименко. До питання про драматичну поему УДК 83.3 (0) Т.Г. Тименко, асистент (Житомирський державний університет) ДО ПИТАННЯ ПРО ДРАМАТИЧНУ ПОЕМУ Предметом дослідження є короткий огляд критичних праць українських і російських літературознавців щодо відмінностей драматичної поеми як жанру, дається оцінка домінантності критеріїв визначення цього жанру в залежності від питомої ваги одного з літературних родів. Наука. ніколи не стане закінченою книгою. Кожний важливий успіх породжує нові...»

«Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. Випуск 17 In the article has been analyzed the value of philosophy for a man as to the means of selfknowledge, forming of consciousnessand creative thinking, overcoming of stereotypes, dogmatism. A role and place of philosophy are shown inconscious realization of vital choice, becoming of spiritualinterests and valued priorities of man. Keywords: culture, soul, consciousness, values,socialization, personification. УДК...»

«С.192-195. Голобуцкий В.А. Запорожское казачество.К.: Госполитиздат УССР, 1957.462 с. Голобуцкий В.А. Чорноморское казачество.К.:Изд-во А Н УССР, 1956.-415 с. Голобуцький В.О. Запорозька Січ в останні часи свого існування. 1734-1775.К.: Вид-во А Н УРСР, 1961.-415 с. Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво.К.: Вища школа, 1994.539 с. Григорьева Т.Ф. С тановление и развитие краеведения в Ю жной Украине в конце X V III первой половине X IX в. / Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и...»

«Таврійський державний агротехнологічний університет УДК 631.152(477) Мельник О. О. к. і. н., доцент Таврійський державний агротехнологічний університет ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ:ІСТОРІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТА СЬОГОДЕННЯ Анотація. У статті досліджено правові аспекти, історію та особливості проведення земельної реформи в Україні. Ключові слова: історія, законодавство, земельна реформа, ринок земель, сільськогосподарського призначення. Постановка проблеми. Нинішня земельна реформа в Україні пов’язана із...»

«Управління культури і туризму Запорізької обласної державної адміністрації Запорізький обласний краєзнавчий музей МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК Науково-теоретичний щорічник Заснований у 2001 р. № 10 Запоріжжя ББК-79.1 УДК-069 М 89 Відповідальний редактор: д.і.н. Г. І. Шаповалов (Запоріжжя) РЕДАКЦІЙНА РАДА Л. М. Архіпова (Запоріжжя), д.і.н. А. В. Бойко (Запоріжжя), д.і.н. Г. М. Васильчук (Запоріжжя), д.і.н. І. Ф. Ковальова (Дніпропетровськ), С. І. Козиряцька (Запоріжжя), д.і.н. І. І. Лиман (Бердянськ), к.і.н....»

«Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка ФІЛОСОФСЬКІ ОБРІЇ Науково-теоретичний журнал Випуск 34 Заснований у липні 1999 року Виходить два рази на рік Полтава Institute of Philosophy named after H. S. Skovoroda NAS of Ukraine Poltava Korolenko National Pedagogical University PHILOSOPHICAL HORIZONS Scientific and theoretical journal Issue 34 Founded in July, 1999 Issued twice a year Poltava УДК 1 (060,55) ISSN...»

«О.Б. СупруненкО • З іСтОрії археОлОгічних дОСліджень на пОлтавщині О.Б. СупруненкО на пОлтавщині дОСліджень археОлОгічних З іСтОрії Супруненко О.Б. З іСтОрії археОлОгічних дОСліджень на ПОлтавщині Короткий нарис Академіку Петру Петровичу Толочку, наставнику і вчителю, уродженцю історичної Полтавщини, присвячується Матеріали до «Зводу пам’яток історії та культури» Київ-Полтава Видавництво ПП «Гротеск» ВЦ «Археологія» The National Center for Monuments Studies at the Ukrainian National Academy of...»

«Київ «Сучасний письменник» ББК 63.3(УКР4). Л64 Шановні читачі! Ви тримаєте в руках книгу про історію мого рідного села П'ятничани Чемеровецького району Хмельницької області. 518 років тому розпочався відлік «офіційної біографії» цього населеного пункту. Чарівне місце розташування — поряд річка, ліс і багаті чорноземи були основними чинниками, що притягували у це місце хліборобів. Знаходячись біля 450 років на кордоні великих держав, село та його околиці протягом цього часу було частиною...»

«УДК 711.4-122 КОМПОЗИЦІЙНІ ЗАСАДИ ГАРМОНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО СЕРЕДОВИЩА ІСТОРИЧНИХ МІСТ УКРАЇНИ Ю. І. Єгоров, к. архітект., доц. Уманський національний університет садівництва Ключові слова: композиція, гармонізація, архітектурно-ландшафтне середовище, історичні міста України Актуальність теми. Метою сучасного архітектурознавства є проектування об’єктів, архітектурно-ландшафтного середовища, які задовольняють споживача не тільки експлуатаційними, а й естетичними якостями, що...»

«УДК 159.91 Волошин Володимир Миколайович, аспірант лабораторії історії психології імені В. А. Роменця Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. e-mail: voloshin.v.n@mail.ru ПРОГРАМА РЕАБІЛІТАЦІЇ КОМБАТАНТІВ Анотація Весною 2014 року на сході України почались бойові дії, котрі продовжуються з різною інтенсивністю і до цього часу. У конфлікті взяли участь десятки тисяч військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, співробітників Міністерства...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»