WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012 УДК 94(4) «12/19» М. О. Маркова ІДЕЯ «ЄДИНОЇ ЄВРОПИ»: ВІХИ РОЗВИТКУ ВІД ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ...»

-- [ Страница 1 ] --

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012

УДК 94(4) «12/19»

М. О. Маркова

ІДЕЯ «ЄДИНОЇ ЄВРОПИ»: ВІХИ РОЗВИТКУ ВІД ПЕРІОДУ

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Європейський союз сьогодні – це економічне та політичне утворення,

що об’єднує 27 європейських держав, займає 7-му за величиною площу в

світі та нараховує понад 500 млн. мешканців. Це спільнота, об’єднана

єдиними цінностями, спільною історією та інтересами. Україна, будучи східним сусідом Європи, неодноразово підкреслювала євроінтеграційний напрямок як пріоритетний у своїй зовнішній політиці. З метою глибшого розуміння того, за яким принципом проходило об’єднання Європи та чи є місце нашій державі у «Європейському домі», у даній статті ми вирішили дослідити події, які вплинули на розвиток ідеї «Єдиної Європи» та ознайомитися з ключовими проектами створення наддержавного формування на Європейському континенті.

Актуальність вивчення обраної проблеми підтверджується також недостатньою розробленістю у вітчизняній історіографії кола питань, пов'язаних з еволюцією ідеї «Єдиної Європи» у період від Середньовіччя до початку минулого століття – головну увагу дослідників привертають, передусім, основні етапи розбудови єдиного європростору у другій половині ХХ – на поч. ХХІ ст. Серед нечисленних праць, у яких порушується цікавляче нас питання, варто вказати роботи В. Копійки, Т. Шинкаренко, М. Гнатюка, Я. Чорногора та ін. [1].

Слід зауважити, що об’єднання Європи не було швидкоплинним процесом, а тривало протягом багатьох століть. Так, уявлення про Європу як про особливий світ виникли ще в ранньому Середньовіччі. Першим фактором, що сприяв ідеї політичної та духовної єдності народів Європи стала віра, а саме римо-католицька церква, яка на кілька століть взяла на себе роль головного інтегратора та інтерпретатора європейської єдності.

Ключовим гаслом того періоду було створення єдиної європейської теократичної держави з насильницьким навертанням в «істинну віру» тих народів, які ще були поза католицьким світом. Але розвиток національнодержавних тенденцій, швидке зростання чисельності міст й перетворення їх на центри розвитку науки та світської культури сприяли тому, що у ХІІ–ХV ст. вплив церкви почав стрімко падати, однак саме християнство стало одним з ключових витоків гуманістичного та пацифістського тлумачення європейської єдності. Так, наприклад, італійський мислитель Данте Аліг’єрі мислив гарантом миру єдину державу, імперію на чолі з монархом, який повинен втілювати християнські чесноти – справедливість, свободу та добробут.

Але більш конкретні нариси єдиної Європи стали з’являтися значно пізніше – наприкінці епохи Відродження. Це було пов’язано з незакінченими Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012 етнічними та національними процесами в Європі, несталими державними кордонами та пануванням монархічної форми правління з властивою для неї персоналізацією зовнішньої політики – всі ці конкретні історичні умови сприяли загостренню боротьби за території та сфери впливу. Їх наслідки проявилися під час Тридцятирічної війни, яка охопила майже всю Європу та призвела до важких людських і матеріальних втрат. Разом з тим, ця війна показала, наскільки взаємопов’язаними є долі європейських народів.

Усвідомленням цього факту і був обумовлений новий політикопрагматичний підхід до забезпечення миру в Європі на основі «балансу сил»

або «балансу інтересів».

Першим проектом, заснованим на ідеї європейського «балансу сил»

став «Великий план» герцога Максиміліана де Сюллі – прем’єр-міністра французького уряду за часів правління Генріха ІV [2, с.53], в якому він пропонував європейську конфедерацію з 15 християнських держав, приблизно однакових за територією та ресурсами, аби забезпечити оптимальну рівновагу між ними. Сюллі вбачав у конфедерації не лише гарант миру в Європі, а й фортецю проти зовнішніх ворогів, насамперед Туреччини та Росії. Однак через те, що проект планувався під патронатом Франції і мав забезпечити перш за все французькі інтереси, він був приречений.

В епоху Ренесансу стали відомі європейські проекти англійця Уїльяма Пенна та француза Шарля Сент-П’єра. В 1693 р. в розпал війни Франції з Аугсбурзькою лігою Пенн публікує «Нарис про сьогоденний та майбутній мир в Європі», в якому він спробував поєднати християнський гуманізм та пацифізм з прагматичним підходом, що враховував реальну політичну структуру Європи, розділеної на кілька держав. На думку Пенна, головним принципом, на якому має базуватися мирний порядок, є справедливість, забезпечена не монархами, а «шляхом розумного договору людей про мир».

Ключова ідея Пенна – створення Європейської ліги або конфедерації, яка могла би стати охоронцем й гарантом миру в Європі та забезпечити захист від зовнішніх ворогів. Вищім керівним органом, за задумом Пенна, мало стати зібрання представників європейських держав, а головною його функцією передбачалося мирне врегулювання конфліктів між державами.

На початку XVIII ст. зі своїм планом виступив французький дипломат та філософ, абат Шарль Сент-П’єр. В 1712 р., будучи делегатом на мирній конференції в Утрехті, що завершила Війну за іспанську спадщину, він публікує в першому варіанті «Проект вічного миру в Європі». У цій роботі Сент-П’єр розмірковує «про спокійне та миролюбне співтовариство братів, що мешкають в одвічній згоді та керуються однаковими істинами, щасливі в загальній злагоді» [8, с.108]. Він чітко формулює тезу про рівновагу сил як ключовий принцип мирного устрою. «Як не зрозуміти, що в Європі немає володаря, що настільки перевершує інших, щоб колись стати їхнім повелителем!», – риторично вигукує Сент-П’єр. Він пропонує створити «постійне товариство» у складі 24 країн, що базується на багатосторонньому договорі на основі статус-кво та гарантій проти зовнішніх та громадянських війн з обов’язковістю вирішувати міжнародні суперечки за допомогою Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012 арбітражу. Головним керівним органом даного товариства мав стати «Сенат миру» у складі всіх учасників організації. На той час такими представниками Сент-П’єр вбачав монархів [6, с.19].

Наступним філософом, який детально розробив умови для вічного миру, став Еммануїл Кант. В проекті «Про вічний мир» філософ виділяв декілька факторів для його досягнення: «Жодний мирний договір не повинен вважатися таким, якщо при його укладанні була збережена прихована можливість нової війни. Жодна держава не може бути придбана іншою.

Постійні армії з часом мають повністю зникнути. Жодна держава не має права силоміць втручатися в питання правління та державного устрою інших країн. Жодна держава під час війни з іншими не повинна застосовувати такі дії, які б зробили неможливою взаємну довіру у майбутньому…» [8, с.156].

Кант вважав, що громадянським устроєм кожної країни має стати республіканський, заснований на принципах свободи членів суспільства (як людей), принципах залежності всіх (як підданих) від єдиного спільного законодавства та на законі рівності всіх (як громадян). На думку філософа, міжнародне право повинно базуватися на федералізмі вільних країн: «Це був би союз народів, котрий, однак, не повинен бути державою народів» [8, с.158].

Французький соціолог, філософ, представник позитивізму Еміль Літтре фундаментом своєї доктрини вважав «солідарність, що пов’язувала п’ять крупних народів Європи – англійців, французів, італійців, іспанців та німців» [7, с.25]. Літтре зазначав: «Це «загальне братство» вже увійшло до умів народів, у зв’язку з чим усі зусилля демократів повинні зосередитися на створенні великої західної федерації, яка може бути лише республіканською.

Вона і затвердить остаточно серед європейської еліти порядок і мир» [6, с.25].

Літтре констатував необхідність створення «промислового строю» під керівництвом «світських шефів», спроможних вести в противагу патриціям і дворянам, цезарям та королям, які є джерелом війни і завоювань, мирні роботи на добробут людства.

В середині ХІХ ст. важливим елементом європейського життя став пацифістський рух, що суттєво був відображений в мирних конгресах та в рамках якого відбувалось значне пожвавлення європейських ідей та проектів.

Зокрема, з ім’ям Джузеппе Мадзіні пов’язана перша спроба створення загальноєвропейської революційно-демократичної організації, одним з програмних гасел якої став лозунг «Єдиної Європи». В 1830 р. Мадзіні організує союз «Молода Італія», трохи пізніше виникають «Молода Польща»

та «Молода Німеччина», а в 1834 р. всі вони об’єднуються в асоціацію «Молода Європа», що, як було проголошено в «Акті братства», «являє собою федерацію народів, засновану на принципах національної незалежності та свободи кожного у внутрішніх справах, але одностайну у спільній вірі і в дійсному братстві…» [5, с.65]. Мадзіні у своїх виступах часто використовував термін «Сполучені Штати Європи», але першим його вжив італійський республіканській діяч Карло Каттанео, який писав: «Принцип національностей веде до розриву держав на сході Європи та до Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012 фрагментарної федерації вільних народів. Між цими народами можлива лише єдина форма єдності – федерація. Ми можемо досягти миру лише тоді, коли матимемо Сполучені Штати Європи» [9, с.201].

Видатний французький письменник В. Гюго в якості почесного президента третього Конгресу миру в Парижі (Конгрес друзів миру в усьому світі) на відкритті 21 серпня 1849 р. виголосив промову, яка стала віхою у розвитку ідеї «Єдиної Європи». «Настане день, – казав він, – коли ти, Франція, ти, Росія, ти, Італія, ти, Англія, ти, Німеччина, всі ви, нації континенту, не втрачаючи ваших відмінних рис і вашої прекрасної своєрідності, нерозривно зіллєтесь в якійсь вищій єдності і створите європейське братство…Настане день, коли ми своїми очима побачимо два гігантських союзи – Сполучені Штати Америки та Сполучені Штати Європи, які, ставши обличчям одне до одного та скріпивши дружбу рукостисканням через океан, вдосконалюють все створене ними та заради загального добробуту поєднують дві неосяжних сили – братство людей та могутність бога!» [3, с.209].

Гасло «Сполучених Штатів Європи» використовувалося створеною в 1867 р. в Парижі Лігою мира (в 1872 р. вона була перейменована на Товариство друзів миру, а в 1883 – в Арбітражне товариство) [9, с.202].

Найвідомішою стала створена в 1867 р. в Женеві Міжнародна ліга миру та свободи, яка пропагувала ідею Сполучених Штатів Європи за допомогою спеціально створеного друкарського органу з аналогічною назвою. Серед ініціаторів створення Ліги були Джузеппе Гарібальді, Михайло Бакунін, Огюст Куврер.

Зокрема, російський анархіст Бакунін наголошував, що необхідно скасувати владні структури держав, оскільки, на його думку, джерелами війн є інтереси вищих верств суспільства. У якості девізу анархістів Бакунін обрав гасло «Мир за допомогою свободи», а головним шляхом його реалізації вважав введення республіканського федерального устрою – Сполучених Штатів Європи [6, с.28].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На Конгресі миру у Лозанні в 1869 р. замість гасла «Сполучені Штати Європи» була вжита формула «Федерація народів Європи». Однак, заклики до європейського об’єднання, що лунали від представників Міжнародної ліги миру та свободи, носили лише декларативний характер, а гостра проблема роззброєння розглядалася виключно з моральної точки зору – без пошуку конкретних джерел для її вирішення. Федеративна програма Ліги була утопічною ще й з огляду на те, що, визнаючи принцип «суверенності народу», вона у той же час висувала ідею деяких наднаціональних інтересів, які б мали послугувати першим кроком на шляху до створення загальноєвропейської федерації – республіканських Сполучених Штатів Європи.

Слабкість Міжнародної ліги миру та свободи виявилася вже на початку 70-х рр. ХІХ ст. – після франко-прусської війни 1870–1871 рр. та придушення Паризької комуни. Політика канцлера Германської імперії Отто фон Бісмарка та реакція у Франції зруйнували ілюзії європейських Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012 буржуазних лібералів. В нових міжнародних умовах пацифістські гасла були позбавлені реального змісту чи слугували лише прикриттям агресивних прагнень. В Європі складалася система імперіалістичних блоків та союзів, що вступили в жорстоку боротьбу за гегемонію на континенті за переділ колоній та залежних територій. Гостре суперництво європейських держав, що призвело до Першої світової війни, робило безпредметною та неможливою реалізацію ідей та проектів загальноєвропейської єдності, втілених в гаслі «Сполучених Штатів Європи».

Таким чином, ХХ ст. Європа зустріла розрізненою. Німеччина прагнула гегемонії на континенті та переділу вже поділеного світу, мріяла про придбання нових колоній, джерел сировини та ринків збуту; Велика Британія намагалася зберегти свої позиції провідної держави світу, значну увагу приділяла збереженню своїх колоніальних володінь та боротьбі з Німеччиною за світове панування; Франція шукала нових союзників у протидії Німеччині, а Російська імперія виношувала ідеї слов’янської федерації, яка б, з одного боку, дозволила їй протистояти німецьким прагненням, а з іншого – посилила б позиції Росії в слов’янських країнах та на Балканському півострові. Європейські ідеї та гасла набули чіткого національного забарвлення та зрештою призвели до трагічних подій І світової війни. Незважаючи на те, що жодний з вищезазначених проектів не був втілений у життя, саме вони стали ідеологічним підґрунтям для формування концепції Пан-Європи у 20-х років ХХ ст. та, зрештою, створення Європейського Союзу таким, яким ми бачимо його сьогодні.

Список використаної літератури

1. Копійка В. В. Європейський союз: заснування та етапи становлення : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. В. Копійка, Т. І. Шинкаренко. – К. : «Ін Юре», 2001. – 448 с.; Гнатюк М.

Зародження ідей об'єднання Європи [Електронний ресурс] / М. Гнатюк,

Я. Чорногор // Віче. Журнал Верховної ради України. – Режим доступа:

www.viche.info/journal/2239 2. Борко Ю. А. От европейской идеи – к единой Европе / Ю. А. Борко. – М. : Издательство «Деловая литература», 2003. – 464 с. 3. Гюго В. Собрание починений : в 15 т. / В. Гюго. – М. : Гос. изд-во худ. лит-ры, 1956–. – Т. XV – 1956. – 446 с. 4. Купер С. Деятельность европейских обществ мира (1816–1871) [Електронний ресурс] / С. Купер //

Пацифизм в истории. Идеи и движения мира. – Режим доступа:

http://krotov.info/libr_min/16_p/paz/ifizm_04.htm. 5. Невлер В. Е. Мадзини и «Молодая Европа» / В. Е. Невлер // Вопросы истории. – 1972. – №7. – С.62–

77. 6. Соловьев О. Ф. Масонство в мировой политике ХХ в. / О. Ф. Соловьев.

– М. : РОССПЭН, 1998. – 255 с. 7. Соловьев О. Ф. Международно-правовая доктрина масонства (к истории становления) / О. Ф. Соловьев // Московский журнал международного права. – 1995. – №2. – С.76–91. 8. Трактаты о вечном мире / [предисл. Ф. В. Константинова. Сост. сб. И. С. Андреева, А. В. Гулыга]. – М. : Соцэкгиз, 1963. – 278 с. 9. Чубарьян А. О. Европейская Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 6 (241), Ч. 2, 2012 идея в истории. Проблемы войны и мира / А. О. Чубарьян. – М. : Знания, 1987. – 352 с.

Маркова М. О. Ідея «Єдиної Європи»: віхи розвитку від періоду Середньовіччя до початку ХХ століття У даній статті розглянуті та проаналізовані проекти та ідеї об’єднання Європи, що передували формуванню сучасного Європейського Союзу. Автор охоплює період від Середньовіччя до початку ХХ ст., зупиняючись на найбільш цікавих та значущих планах європейського об’єднання. Крім того, у статті в цілому розглянута картина міжнародних відносин в Європі, що складалася протягом вказаного часового періоду, зазначені основні перешкоди, що виникали на шляху розвитку інтеграційних процесів у Європі.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) ПИТАННЯ СОЦІОЛОГІЇ УДК 316.1–057 К. А. Агаларова СІМ’Я ЯК МІКРОЧИННИК ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОЛОДІ З метою вивчення впливу сім’ї на формування політико-ідеологічної ідентифікації сучасної молоді розглянуто сім’ю як мікрочинник такої ідентифікації, персоніфікований носій соціального впливу (батьки і члени сім’ї), тобто агент політичної соціалізації. Ключові слова: політико-ідеологічна ідентифікація, чинники ідентифікації, сім’я,...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 49 УДК 001-029.1; 15/12 Н.В.СПИЦЯ (кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільнних наук) Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя nspitsa@meta.ua ФІЛОСОФІЯ НАУКИ: ВІД НОВОГО ЧАСУ ДО СЬОГОДЕННЯ У статті розглянуті особливості розвитку філософії в умовах Нового часу в якості методологічної основи наукового знання. Ключові слова: філософія, наука, філософія науки, суб’єкт-об’єктна взаємодія. Вступ Суттєвою проблемою при...»

«УДК 322(438): 282 КАТОЛИЦЬКИЙ ФУНДАМЕНТАЛІЗМ В СУЧАСНІЙ ПОЛЬЩІ: ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ Палінчак М.М. кандидат історичних наук, доцент завідувач кафедри міжнародних відносин Ужгородського Національного Університету Проаналізовано питання чи можливий католицький фундаменталізм? Чи цей термін вигадали противники церкви? Також висвітлено проблему міжконфесійних зв’язків в сучасній Польщі, та особлива увага приділена польсько-українським міжконфесійним та міжнацональним зв’язкам. The question of whether...»

«УДК 930.1:161.2 СОЦІАЛЬНЕ ПІЗНАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК РЕКОНСТРУКЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ Ж. Янко кандидат філософських наук., доцент кафедри філософії Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка У статті аналізуються погляди сучасних науковців на творчий доробок Івана Франка у контексті соціального пізнання. Наголошується культуроцентричне та національно-духовне підґрунтя Франкової художньої творчості з урахуванням межової ситуації зламу ХІХ – ХХ ст. Звернено увагу на...»

«УДК 332.3 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ М. Смолярчук, ст. викладач Львівський національний аграрний університет Постановка проблеми. Перспективи туристично-рекреаційної індустрії Львівщини завжди були і залишаються одними з найкращих в Україні. Природноресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням у центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою...»

«УДК 337: 94(477) “193” Рекрут В. П. ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УРСР В УМОВАХ “ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ” 1937-1938 РОКІВ Аналізується торговельна діяльність споживчої кооперації в умовах “великого терору” 1937-1938 рр. і розглядаються політичні репресії проти працівників кооперативних установ та організацій УРСР. Ключові слова: споживча кооперація, структурні реформи, товарообіг, політичні репресії, кадровий потенціал. Rekrut V. TRADING ACTIVITY OF CONCUMERS’ COOPERATIONS OF UKRAINIAN...»

«ISSN 2078-6794. Вісник Львівського університету. Серія мист-во. 2014. Вип. 14. С. 239–247 Visnyk of the Lviv University. Series Art Studies. Issue 14. P. 239–247 ПЕДАГОГІКА УДК 792.8.01:7.038.531 ХОРЕОГРАФІЧНІ КОЛЕКТИВИ ЯК ОСЕРЕДОК ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ ЗРІЛОСТІ МОЛОДІ: ТРАДИЦІЇ МИНУЛОГО І ПОСТУП СУЧАСНОГО Олег КУЗИК Кафедра режисури та хореографії, Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Валова, 18, Львів, Україна 79008 тел.: (+38032) 272 05 90 Визначено...»

«Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 33 УДК 159.922 ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ПРОДУКТ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ ЧИ СУБ’ЄКТ ТВОРЕННЯ ЖИТТЄУСТРОЮ НАРОДУ? Скворець В.О. (м. Запоріжжя) Анотації Стаття присвячена соціально-філософському дослідженню зв’язку громадянського суспільства з життєустроєм народу. Аналіз проявів суб’єктності громадянського суспільства в суспільно-політичному житті сучасної України свідчить про суперечливу взаємозалежність громадянського суспільства і держави у творенні життєустрою...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 54 УДК 001.895(378.1:81'246.3)(477) О.В.ЯКОВЛЕВА (кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін) Київський Інститут бізнесу та технологій, ректор КИБИТ, Київ E-mail: elva_rom@inbox.ru МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У КОНТЕКСТІ ПРОЦЕСІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У статті автор зосереджує увагу на одній із головних тенденцій розвитку сучасного світу переосмисленні ролі мовного середовища. Прослідковуються закономірності змін мовного...»

«digitized by ukrbiblioteka.org На днях появилися друком нові видання „Червоної Калини“ : 1) №і?к М о л о т о м а К о в а д о д і. Спомини з переживань У. Г. А. на Великій Україні. Ціна 11.200 Мп.2) б а д о о х о т н и к. Кишеневий календарик на 1924 р. (календарію м від вересня 1923 р. до кінця 1924 р.) з провідником по важних історичних місцях Галичини. Н а й к р а щ и й к а л е н д а р и к для шкільної молоді. Ціна Мп. 5.000. На поручене порто долучити Мп. 1.200. З ам о вл я ти : „Червона...»

«УДК 947.084 (477) Ігор Власюк Розвиток сільськогосподарської кооперації на Волині у 1920-х роках У статті досліджується розвиток сільськогосподарської кооперації у Волинській губернії (пізніше – окрузі, в складі СРСР) протягом 1920-х років, успіхи та проблеми діяльності кооперативів різних видів. Ключові слова: сільськогосподарська кооперація; Волинь; нова економічна політика; селянство; радянська влада. Постановка наукової проблеми та її значення. Проблеми розвитку сільськогосподарської...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія журналістики. 2004. Вип. 25. С. 397-401 Ser. Journal. 2004. No 25. P. 397-401 УДК 801.73:004 КОМП’ЮТЕРНИЙ КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ О. Семотюк• Національний університет «Львівська Політехніка», вул. С. Бандери, 13, 79013 Львів, Україна, e-mail: semotiuk@mail.lviv.ua У статті розглядається поняття «контент-аналіз», зокрема історія його виникнення. Також визначено основні випадки застосування...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 49 УДК 138.148. А.А.КРАВЧЕНКО (кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри філософії освіти) Інститут філософії освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова allusik_k@ukr.net. СУПЕРЕЧНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ІННОВАЦІЯХ ІНФОСВІТУ: КОНТЕКСТ ТВОРЧОСТІ У статті розглядається проблема розвитку освіти в епоху формування і ствердження економічних вимірів буття, які в постіндустріальну епоху стають...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»