WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) ПИТАННЯ СОЦІОЛОГІЇ УДК 316.1–057 К. А. Агаларова СІМ’Я ЯК МІКРОЧИННИК ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОЛОДІ З метою вивчення ...»

-- [ Страница 1 ] --

ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65)

ПИТАННЯ СОЦІОЛОГІЇ

УДК 316.1–057

К. А. Агаларова

СІМ’Я ЯК МІКРОЧИННИК ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ

ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОЛОДІ

З метою вивчення впливу сім’ї на формування політико-ідеологічної ідентифікації сучасної молоді розглянуто сім’ю як мікрочинник такої ідентифікації, персоніфікований носій соціального впливу (батьки і члени сім’ї), тобто

агент політичної соціалізації.

Ключові слова: політико-ідеологічна ідентифікація, чинники ідентифікації, сім’я, політична соціалізація, політична культура.

Актуальність дослідження політико-ідеологічних ідентифікацій молоді обумовлена послабленням механізмів передачі громадянського досвіду попередніх поколінь, браком власної політичної практики батьків, потужним впливом на свідомість молоді, у тому числі на їхні політико-ідеологічні преференції, сучасних засобів масової інформації, зокрема Інтернету.

Мета цієї статті полягає у вивченні впливу сім’ї на формування політико-ідеологічної ідентифікації сучасної молоді. Певні аспекти цієї проблеми, зокрема чинники формування політичних ідентичностей студентської молоді, аналізуються в роботах К. Гаджиєва, Н. Гедікової, Є. Головахи, М. Головіна, С. Макеєва, О. Петрунько, А. Пойченка, В. Ребкала та ін., проте маємо і власний погляд на це питання.

Спочатку дамо визначення феномена політико-ідеологічної ідентифікації, під якою ми розуміємо процес ототожнення себе індивідом із певною соціальною групою, яка відрізняється специфічними політичними поглядами, ідеями, уявленнями, інтересами, цінностями, установками, ставленням до соціально-політичного життя, політичною участю, електоральним вибором тощо [1, с. 4].

Формування політико-ідеологічної ідентичності відбувається під впливом багатьох чинників, тобто умов, що визначають її зміст і специфіку.

До них належать умови мікро- і макросередовища, спосіб життя та індивідуальні особливості людини, рівень розвитку масової свідомості та інші об’єктивні та суб’єктивні фактори. До чинників макросередовища варто віднести характеристики історичної епохи, конкретного суспільства, його політичної культури, національних і міжнаціональних відносин, державного устрою, класів та інших соціальних груп, до яких належить індивід; до чинників мікросередовища – особливості інституціональних і неформальних спільнот, до яких належить людина, освіти, сім’ї, окремих особистостей тощо.

© Агаларова К. А., 2014 ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) Окрім того, можна виокремити мегасоціальні чинники політикодеологічних ідентифікацій, до яких ми відносимо: геополітичне становище країни, глобалізацію тощо, а також мезосоціальні чинники: вища освіта, участь у молодіжних об’єднаннях. Залежно від стадії політичної соціалізації певні чинники формування політикодеологічної ідентичності мають різний ступінь впливу на свідомість і поведінку індивіда. В цій статті пропонуємо розглянути такий важливий чинник мікросередовища, як сім’я.

Деякі автори, розрізняючи політичні та неполітичні чинники [2, с. 54], відносять сім’ю до неполітичних. Значення неполітичних чинників визначається тим, що вони «вмонтовують» в особистісні структури найрізноманітніші погляди на політичну владу, конфлікт та порядок, насильство та терпимість, свободу та дисципліну тощо.

Політичні ж чинники організуються в систему, куди входять: характер та тип державного устрою, режим, політичні інститути, партії та організації. За допомогою спеціальних механізмів ці чинники корегують та контролюють політичну поведінку індивіда. В реальному житті політичні та неполітичні чинники тісно пов’язані.

Політичного значення для індивіда можуть набути і далекі від політики явища:

робота, характер ставлення до природи, нерівність статей тощо.

Найчастіше сім’я як чинник мікросередовища виступає у вигляді персоніфікованого носія соціального впливу (батьки і члени сім’ї), тобто агента політичної соціалізації.

Велика роль у передачі молодій людині тих чи інших елементів політичної культури певного суспільства належить її батькам, оскільки саме через них передаються не тільки традиції, погляди та преференції, але й політичні ідеологеми.

Згідно з Г. Алмондом і С. Вербою [2, с. 43] більшість дітей здобувають елементарні політичні установки й долучаються до відповідних моделей поводження ще у відносно ранньому віці. Деякі з таких установок будуть із часом еволюціонувати й змінюватися, а деякі можуть залишатися частиною політичного «Я» індивіда протягом усього його життя.

Прямий і непрямий вплив сім’ї – першого джерела політичної соціалізації, з яким стикається індивід, – є надзвичайно усталеним.

Родина впливає на формування установок відносно влади. Участь у сімейному прийнятті рішень, скажімо, щодо електоральної поведінки батьків здатна посилити у дитини відчуття політичної компетентності, забезпечуючи необхідні для політичної взаємодії навички та стимулюючи активне включення в політичну систему в дорослому віці. Аналогічним чином сліпа покора рішенням батьків може виробити у дитини схильність до виконання ролі підданого.

Родина також формує майбутні політичні установки, визначаючи місце індивіда у великому соціальному світі, встановлюючи його етнічні, мовні, класові та релігійні зв’язки, направляючи його ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) професійні й економічні пошуки [2, с. 107]. Саме сім’я, як вже зазначалось, є найвпливовішим інститутом на первинній стадії політичної соціалізації. Цей вплив зумовлюється тим, що члени родини належать до певної соціальної групи, мають певні інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, що актуалізує формування соціальних установок індивіда, його ціннісних орієнтацій та їхню реалізацію у майбутньому у сфері політики.

Результати досліджень, проведених у країнах зі стабільною політичною системою, свідчать про наявність значної кореляції між політичними поглядами батьків і дітей [2, с. 114]. Якщо, наприклад, у США батьки голосують за республіканську партію, то їхні діти, скоріше за все, будуть голосувати як республіканці або, у крайньому випадку, як незалежні, але малоймовірно – як демократи. Емпірично доведений факт високої наступності партійних уподобань у поколіннях американської родини [2, с. 123] «розбіжність у дітей і батьків спостерігається лише у 10 % випадків і підтверджує тезу про визначальну роль родини у формуванні політикодеологічних преференцій дітей. Її ефективність визначається тим, що сімейні ролі і поведінка батьків, інших старших членів родини ще до вступу дитини до школи дають їй значущий приклад лояльності до політичної системи, а також позитивно забарвлений емоційний зв’язок з її інститутами і символами» [2, с. 130].

В Україні, що переживає кардинальні соціально-політичні, економічні, соціокультурні зміни, існує багато причин, що сприяють віддаленню політичних уподобань дітей від відповідних уподобань батьків. Серед них перш за все треба назвати зміну суспільного ладу, відмову від монополії комуністичної ідеології, політичний плюралізм та багатопартійність, демократизацію усіх сфер життєдіяльності суспільства, можливість дійсного вибору, а не голосування під час виборчих кампаній тощо. Окрім того, треба брати до уваги зміни історичного тла суспільства, які полягають у перегляді історичних цінностей, оцінок державних та громадських діячів минулого, історичних подій; перейменуванні вулиць, руйнуванні пам’ятників минулої епохи тощо. Як наслідок, значна частина населення, яка була свідком і учасником тих чи інших подій, не може змиритися з переоцінкою власної історії. Це, у свою чергу, викликає певні суперечності з дітьми та онуками, які виховуються у зовсім інших умовах. Тут великого значення набувають зміни культурного тла суспільства. Поряд із відродженням національної культури, що саме по собі є позитивним фактом, із процесу виховання дітей в сім’ї викреслено величезний пласт культури попередньої епохи, на якому здійснювалось формування особистості батьків.

На жаль, елементи національної культури далеко не завжди засвоні батьками або сприймаються ними неоднозначно. Нарешті, зміни, що відбуваються в українському суспільстві, зумовлюють ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) труднощі адаптації старшого покоління до нових соціальноекономічних умов. Проблеми, пов’язані з низьким матеріальним статком і низьким рівнем соціального захисту, зумовлюють відчуження від політики, а звідси і слабку кореляцію політичних поглядів батьків і дітей.

Український дослідник проблем політичної соціалізації О. Вашутін, «засновуючись на результатах опитування учнів 10–11-х класів київських шкіл, вказує на декілька чинників, що пояснюють слабкість впливу батьків на політичну соціалізацію дитини, її політикодеологічну ідентифікацію. По-перше, це суперечності політичної ідентифікації батьків. Іноді батьки, що вважають себе прибічниками, скажімо, лівих сил, голосують за кандидатів центристських або правих партій. Самі вони, звісна річ, внутрішньо обґрунтовують свою поведінку і не вбачають у ній серйозних суперечностей, хоча дітям це часто здається незрозумілим, внаслідок чого вплив батьків на політичну соціалізацію дітей різко знижується. По-друге, це політичні розбіжності і суперечки між батьками. По-третє, наявність у нашому суспільстві значної кількості неповних сімей.

По-четверте, негативний вплив на політичний розвиток дитини, як і на її розвиток в цілому, здійснюють декласовані сім’ї, в яких батьки через різні мотиви (відсутність роботи, серйозні проблеми в особистому житті) байдужі до проблем соціально-політичного і духовного життя суспільства» [3].

Отже, характер політичного розвитку молодої людини в сім’ї зумовлений низкою факторів, зокрема: соціально-політичною цінністю батьківського прикладу; змістом оціночних суджень батьків щодо політичних і громадських подій; частотою обговорення політичних питань у сім’ї; єдністю або відсутністю єдності політичних поглядів у батьків; суперечностями політичної ідентифікації батьків; соціально-економічним статусом сім’ї, у якій здійснюється процес політичної соціалізації; кореляцією між політичними поглядами і поведінкою батьків, інших членів сім’ї та дітей; соціальнополітичною активністю та громадянською позицією членів сім’ї.

Значний політико-соціалізативний вплив родини пов’язаний із її тривалим повсякденним латентним впливом. Дослідження американських соціологів підтверджують зв’язок базових політичних установок (авторитаризм, демократизм, політична апатія) зі стилем виховання в родині. В американській соціології загальновизнаним є висновок, що демократичний стиль прийняття рішень у повсякденному житті родини і ліберальний стиль виховання сприяють формуванню розвинутої особистості з критичним ставленням до нав’язуваних авторитетів.

Зазначимо, що сформульована американськими дослідниками ідея про трансляцію політичних орієнтацій у родині від покоління до покоління в Європі підтверджується лише частково. Так, відповідно ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) до порівняльного дослідження К. Алербека, «здійсненого у восьми європейських країнах, кореляція між політичними установками батьків і 16–20-річних дітей хоча і складає 0,83, але різко падає в питаннях про ставлення до студентського руху протесту (0,26), його тактику (0,30), силові акції (0,33). Дослідники констатують, що у молодого покоління країн, де проводилось дослідження, зв’язок з офіційними інститутами виявляється меншим, а готовність підтримати рух протесту – більшим, ніж у батьків» [4, с. 26].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На нашу думку, якщо б подібне дослідження було здійснено сьогодні в Україні, ми отримали б приблизно такі ж результати, оскільки, як підкреслювалось вище, політичні уподобання, як і політичні практики батьків і дітей, за сучасних умов у багатьох випадках суттєво відрізняються. Зазначимо, що ліві, особливо комуністичні переконання певної частини сучасної української молоді, в тому числі студентської, на наше переконання, зумовлені саме впливом батьків, їхньою ностальгією за Радянським Союзом, категоричним неприйняттям нових соціально-економічних та політичних реалій. Як свідчать дослідження кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та інших дослідницьких центрів України, такі ідеологічні орієнтації перш за все притаманні родинам із низькими матеріальними статками, що підтверджує значущість цього чинника політико-ідеологічної ідентифікації особистості.

Список використаних джерел: 1. Агаларова К. А. Політико-ідеологічна ідентифікація сучасного студентства: чинники актуалізації : автореф.

дис. … канд. соціол. наук : 22.00.04 / Агаларова Карина Адільївна. – Харків, 2013. – 20 с. 2. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор : учеб. пособие / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон ; сокр. пер. с англ.

А. С. Богдановского, Л. А. Галкиной ; науч. ред. пер. М. В. Ильин, А. Ю. Мельвиль. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 537 с. 3. Вашутін О. Політична соціалізація молоді в сім’ї і становлення політичної психології індивіда / О. Вашутін // Людина і політика. – 2000. – № 5 (11). – С. 67–71. 4. Головин Н. А. Теоретикометодологические основы исследования политической социализации / Н. А. Головин. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – 288 с.

Надійшла до редколегії 10.06.2014 Агаларова К. А. Семья как микрофактор политико-идеологической идентификации молодежи С целью изучения влияния семьи на формирование политико-идеологической идентификации современной молодежи рассмотрена семья как микрофактор такой идентификации, персонифицированный носитель социального влияния (родители и члены семьи), то есть агент политической социализации.

Ключевые слова: политико-идеологическая идентификация, факторы идентификации, семья, политическая социализация, политическая культура.

ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2014. № 2 (65) Ahalarova K. A. Family as a micro factor of political-ideological identification This article is devoted to the research of a family as a micro factor of politicalideological identification of modern youth. Actuality of the research of the politicalideological identifications of youth is conditioned by weakening of mechanisms of transfer of civilian experience from previous generations, lack of parents’ own political practice, strong influence on youth’ consciousness, including influence on their political-ideological preferences, modern media, especially the Internet.

The aim of this article is the research of a family influence on the formation of political-ideological identification of the modern youth.

A family, as a micro factor of the political-ideological identification, is represented as personified bearer of social experience (parents and family members), so as an agent of political socialization.

A big role in transfer of some elements of political culture of specific society to youngsters belongs to their parents, because not only traditions, opinions and preferences, but also political ideologemes are transferred through them.

Participation in family decision-making, for example about parents’ electoral behaviour, can strengthen a feeling of political competence in a child, providing necessary habits for the political interaction and stimulating an active participation in political system as an adult. By analogy, implicit obedience to parents’ decisions can develop in a child an inclination to subject role. Family also forms future political views, defining person’s place in a big social world, determining his\her ethnic, linguistic, class and religious connections, directing his\her professional and economical searches.

Results of the researches in countries with stable political system indicate the presence of considerable correlation between political views of parents and children.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 33 УДК 159.922 ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ПРОДУКТ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ ЧИ СУБ’ЄКТ ТВОРЕННЯ ЖИТТЄУСТРОЮ НАРОДУ? Скворець В.О. (м. Запоріжжя) Анотації Стаття присвячена соціально-філософському дослідженню зв’язку громадянського суспільства з життєустроєм народу. Аналіз проявів суб’єктності громадянського суспільства в суспільно-політичному житті сучасної України свідчить про суперечливу взаємозалежність громадянського суспільства і держави у творенні життєустрою...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філософські науки УДК 316.647.5 – 172,3 Я. Г. Кучін, аcпірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У статті розглядаються питання сучасного стану трудових відносин в українському соціумі, зокрема приділена увага питанню розвитку підприємницької діяльності, виокремлено ряд аспектів особливостей розвитку сучасних трудових відносин, акцентується увага на необхідності...»

«ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ Історичний розвиток поглядів учених на роль  виконавчої влади в державі  Міхровська Марина Станіславівна, асистент кафедри адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка УДК 342.5 Однією з ознак демократичної держави в сучасному світі вважається наявність у такій державі системи поділу влад. Конституцією України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія журналістики. 2004. Вип. 25. С. 397-401 Ser. Journal. 2004. No 25. P. 397-401 УДК 801.73:004 КОМП’ЮТЕРНИЙ КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ О. Семотюк• Національний університет «Львівська Політехніка», вул. С. Бандери, 13, 79013 Львів, Україна, e-mail: semotiuk@mail.lviv.ua У статті розглядається поняття «контент-аналіз», зокрема історія його виникнення. Також визначено основні випадки застосування...»

«Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Науково-методична лабораторія з проблем незалежного зовнішнього оцінювання школярів і моніторингу якості освіти Інформаційно-методичний вісник Випуск 3 ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ Миколаїв 2008 Миколаїв 2009 Інформаційно-методичний вісник Зовнішнє незалежне оцінювання О.А.Кулешова, завідуюча науковоУкладачі: методичною лабораторією з проблем незалежного зовнішнього оцінювання школярів і моніторингу якості освіти Л.В. Завірюха,...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 49 УДК 138.148. А.А.КРАВЧЕНКО (кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри філософії освіти) Інститут філософії освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова allusik_k@ukr.net. СУПЕРЕЧНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ІННОВАЦІЯХ ІНФОСВІТУ: КОНТЕКСТ ТВОРЧОСТІ У статті розглядається проблема розвитку освіти в епоху формування і ствердження економічних вимірів буття, які в постіндустріальну епоху стають...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Педагогіка ВИПУСК ХХХІІІ Івано-Франківськ ББК 74 В 53 ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. ПЕДАГОГІКА. 2010. ВИПУСК ХХХІІІ У віснику вміщено науковий доробок відомих українських та зарубіжних учених з актуальних проблем освіти дітей та молоді у сучасному полікультурному просторі в руслі її глобалізації. Представлені результати наукових досліджень...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 54 УДК 001.895(378.1:81'246.3)(477) О.В.ЯКОВЛЕВА (кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін) Київський Інститут бізнесу та технологій, ректор КИБИТ, Київ E-mail: elva_rom@inbox.ru МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У КОНТЕКСТІ ПРОЦЕСІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У статті автор зосереджує увагу на одній із головних тенденцій розвитку сучасного світу переосмисленні ролі мовного середовища. Прослідковуються закономірності змін мовного...»

«ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ Філософсько-правова характеристика впливу держави на формування громадянського суспільства у країнах Вишеградської групи Горленко Віктор Вікторович, аспірант Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова УДК 3.34.340 Вишеградська група, або Вишеградська четвірка, є угрупуванням чотирьох центрально-східноєвропейських країн, до неї входять такі держави: Республіка Польща, Словацька Республіка, Угорська Республіка і Чеська Республіка. Як правило,...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 49 УДК 001-029.1; 15/12 Н.В.СПИЦЯ (кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільнних наук) Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя nspitsa@meta.ua ФІЛОСОФІЯ НАУКИ: ВІД НОВОГО ЧАСУ ДО СЬОГОДЕННЯ У статті розглянуті особливості розвитку філософії в умовах Нового часу в якості методологічної основи наукового знання. Ключові слова: філософія, наука, філософія науки, суб’єкт-об’єктна взаємодія. Вступ Суттєвою проблемою при...»

«Соціальний проект Макіївка 2012 Тема «Вирішення проблем працевлаштування молоді»Автори проекту: учитель історії МЗШ І-ІІІ ст.№103Боровикова Олена Сергіївна учениця 11 класу МЗШ І-ІІІ ст. №103 Сапронова Лілія Учасники: педагогічний та учнівський колективи, молоді люди. База реалізації проекту: випускники МЗШ №103 Характеристика проекту: за кінцевим результатом: практико-орієнтований; за кількістю учасників: колективний; за тривалістю: середньо тривалий; за характером контактів: зовнішній; Проект...»

«УДК 37.018.46+37.015.311 О. А. Орлова, аспірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) АНДРАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ У статті розглядається сутність андрагогіки як науки про навчання й освіту дорослих. Прослідковано шлях андрагогіки як самостійної науки в педагогіці. Обґрунтована необхідність враховувати особливості андрагогічного підходу при організації навчального процесу підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної...»

«УДК 371.671(075.3) І. І. Смагін, кандидат наук з державного управління, доцент, проректор (Житомирський ОІППО, м. Житомир) igsmagin@gmail.com ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 70-Х РОКІВ ХХ СТ. У статті, на основі типології В. П. Максаковського, аналізуються складові книжкового методичного комплексу першої половини 70-х рр. ХХ ст. для вчителів суспільствознавства. На основі аналізу зроблено висновок про виконання методичним комплексом завдань з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»