WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 94 (477.63) МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ СПІЛЬНОГО МИНУЛОГО: ІСТОРІЯ МІСТПОБРАТИМІВ КРИВИЙ РІГ ТА НИЖНІЙ ТАГІЛ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ Ю. П. Дірявка, к. і. н., Ю. В. ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 94 (477.63)

МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ СПІЛЬНОГО МИНУЛОГО: ІСТОРІЯ МІСТПОБРАТИМІВ КРИВИЙ РІГ ТА НИЖНІЙ ТАГІЛ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ

ВІЙНИ

Ю. П. Дірявка, к. і. н., Ю. В. Шамне, студ.

Ключові слова: Велика Вітчизняна війна, евакуація, «Криворіжсталь», міста-побратими,

фашизм, металургійна промисловість, відбудова

Постановка проблеми. У соціально-економічній та культурній співпраці України та Росії

сучасного періоду, як і раніше, вагома роль належить зверненню до спільного минулого цих братніх народів. У цьому плані є актуальними дослідження відносин між українськими та російськими містами-побратимами, існування яких на кожному етапі історії було символом та ознакою певної єдності духовних цінностей, менталітету та спільних інтересів.

Проблема дослідження, таким чином, полягає у необхідності об’єктивного та виваженого вивчення історії міст-побратимів, роль якого зростає у сучасній ситуації певної переоцінки радянського періоду спільної історії. Зокрема, такого важливого періоду як Друга світова та Велика Вітчизняна війна.

Історія Криворізького металургійного заводу – частка великої історії не тільки нашої держави, а і спільного історичного минулого України та Росії. Кривий Ріг та Нижній Тагіл – це міста-побратими з часів Великої Вітчизняної війни, символ спільної історичної долі українського та російського народів. Обрана нами тема дослідницької роботи присвячена героїчній співпраці працівників цих міст у боротьбі за священну перемогу, пам'ять про яку повинна жити у віках.

Метою роботи є пошук та вивчення малодосліджених історичних відомостей про внесок заводів «Криворіжсталь» та Нижнього Тагілу у перемогу над фашизмом. Ознайомившись ыз книгами з історії «Криворіжсталі», матеріалами Історико-краєзнавчого музею, музею заводу «Криворіжсталь», ми спробували відшукати малодосліджені сторінки цього найтяжчого періоду в історії металургійного комбінату.

Аналіз публікацій. Узагальнювальны історико-краєзнавчі нариси історії Криворіжжя у радянський період наведено у працях С. Бурлакова, О. Зайцева та ін. [1; 3].

Вивченням історії Криворіжжя періоду Великої Вітчизняної війни займалося чимало істориків. Серед них відзначимо роботи О. Зайцева, І. Книшева, В. Прохорова, які також висвітлюють розвиток Криворіжжя і у передвоєнні та післявоєнні роки ХХ ст. [3; 4; 8].

Проблемам становлення та діяльності «Криворіжсталі» – найбільшого металургійного гіганта СРСР – присвячені розвідки відомих краєзнавців П. Варгатюка, О. Мельника, А. Дольчука та ін. [2; 7].

Наукові розвідки К. Громова, О. Мельника, В. Прохорова присвячені дослідженню маловідомих сторінок роботи «Криворіжсталі» у контексті вивчення післявоєнної розбудови важкої промисловості регіону [7 9].

Виклад основного матеріалу. У 2009 році комбінат «Криворіжсталь» відзначив своє 75річчя від дня заснування. А у далекому 1934 році у ковильному степу на околиці Кривого Рогу почалося будівництво майбутнього гіганта вітчизняної металургії. Вже перед початком Великої Вітчизняної війни завод «Криворіжсталь» був представлений в такому складі: доменний цех – три доменні печі; бессемерівський цех – два конвертори та третій у стадії будівництва.

Закінчувалося будівництво аглофабрики і мартенівського цеху [6, с. 35].

Із початком війни промисловість металургійного басейну була переведена на воєнні рейки.

План з видобутку залізної руди у червні 1941 року було виконано на 116, а в липні на 118 %. У перші ж місяці Великої Вітчизняної війни понад 20 тисяч жителів міста було мобілізовано до лав Червоної армії на боротьбу з фашистами. Завод перейшов на воєнний режим роботи, у цехах застосували світломаскування, була посилена охорона. У парткомі заводу і завкомі профспілки цілодобово чергували відповідальні працівники.

На початку липня 1941 року фашистські літаки почали здійснювати нальоти на Кривий Ріг.

Бомбили станцію Довгинцеве, залізничні мости. Декілька бомб упало в центрі міста та в районі заводу. Керівний склад заводу, пожежна охорона і команди протиповітряної оборони були переведені на казармений стан. На всіх основних під’їздних шляхах і ґрунтових дорогах установлено озброєні пости. Вони були з'єднані військово-польовим зв'язком із заводом та воєнним командуванням, який тягнувся із села Широке до Кривого Рогу, адже саме в цьому напрямку очікувалася поява фашистських десантних груп [4, с.104].

Незабаром, 7 серпня 1941 року, дирекція заводу отримала телеграфне розпорядження наркому важкої промисловості І. Тевосяна про зупинку заводу і евакуацію всього устаткування на Новотагільський металургійний завод (на Уралі). Із цього часу і починається спільна історія майбутніх міст-побратимів.

На «Криворіжсталі» були організовані спеціальні бригади. Вони почали демонтаж і завантаження прокатного обладнання. У першу чергу був повністю демонтований і завантажений новий прокатний стан (блюмінг), який щойно змонтували і ще не встигли запустити в експлуатацію. Було вирішено демонтувати все обладнання, яке можливо буде використати як на Уралі, так і після повернення в Кривий Ріг. Разом ыз демонтованим обладнанням від'їжджали і спеціалісти, щоб відразу відновити роботу заводу на новому місці.

Із 7 по 14 серпня 1941 року з заводу було відправлено більше десяти ешелонів, які відвезли все, що можна було підняти і завантажити. Останній ешелон відправився зі станції Довгинцеве за годину до появи там ворожих солдатів. 13 серпня надійшов наказ: все, що не встигли вивезти, підірвати разом із шахтами. Три діючі доменні печі на повному ходу відключили від кисневодувок і «закозлили», щоб ворог не зміг запустити їх к дію. У ніч з 13 на 14 серпня начальник Криворізького гарнізону телефоном повідомив директора заводу Ф. Рязанова, що частини наших військ залишають місто і відходять у напрямку Нікополя [7, с.11].

У Нижньому Тагілі, біля гори Високої, розросталися нові цехи евакуйованих заводів, установлювалося обладнання, верстати, прокатні стани. Останні ешелони з Кривого Рогу прибули до Нижнього Тагілу в середині вересня 1941 року. Місто було переповнене. Сюди евакуювали обладнання, робітників та членів їх сімей із багатьох міст західних регіонів країни.

Людей довелося розселяти у найближчих селах, часто за 25 – 30 кілометрів від міста. Деякі з них не мали теплого одягу, ні в кого не було запасу продовольства, мало хто мав грошові заощадження. Але, незважаючи на це, ніхто не втрачав присутності духу. Нижній Тагіл прийняв 72 тисячі жителів Кривого Рогу [8, с. 190].

Ось як про ті тяжкі часи згадує відомий металург Григорій Васильович Горобець: «Сім'ю відправив раніше. Взяли вони з собою лише необхідні речі. Я ж виїхав в чому був, – нічого при собі не мав. Приїхав в Нижній Тагіл. Сім'я перебувала за 25 кілометрів від Тагіла, в селі Асбест.

Довелося йти туди пішки. Дружина і не чекала побачити мене живим: говорили, що на нас напали німці, оточили і знищили. Це розповідали ті, що з ешелоном їхали. На них між Радушним і Апостоловим напали фашистські літаки, почали бомбити... Розташувалися ми в бараках. Земляна підлога, ліжок не було, спали на соломі, з паливом було теж погано, і з їжею слабкувато. Але все ж криворіжці, які приїхали сюди, не падали духом, поспішали на нові робочі місця… Ми не йшли додому, доки не закінчували роботу. Це продовжувалося 24 години на морозі 30 – 35 градусів. Ми працювали без відпусток і вихідних, а наші дружини в цей час працювали в колгоспах. Всім було важко. Але й на фронті було не легше…» [4, с.123].

Більшість евакуйованих криворіжців влилася в лави робітників Нижньотагільського заводу. Вони працювали у найвідповідальніших цехах: доменному, мартенівському, прокатному. На рудниках Уралу видобували сировину шахтарі, у тому числі й криворізькі.

Вони працювали на рудниках Високогірському, Бокал, гори Благодать. На рудниках Бокала працював прославлений криворізький гірник Олексій Семиволос. До його приїзду продуктивність праці бурильника тут становила 2 – 3 вибої за добу. О. Семиволосу вдалося значно перевищити свої криворізькі показники: він оббурив 37 вибоїв і виконав норму на 4 561,5 %, а у середньому він виконував норму на 700 %. Інший видатний гірник, Іван Завертайло, на Високогірському руднику вніс удосконалення в семиволосівський метод багатовибійного буріння відповідно до уральських умов. Це дозволило йому дворічну норму виконати за п'ять місяців. Криворізькі металурги працювали на Нижньотагільському металургійному заводі, виплавляли броньовану сталь і прокатували броню для танків [4, с. 89 – 90].

«Кривбас, – писала газета «Комуніст», – хоч і загарбаний німцями, але він живе та бореться. Всі його машини, агрегати вивезено на рудничний Урал. Тисячі криворізьких гірників працюють на шахтах Високогорська, Бокала, гори Благодать. Вони привезли туди не тільки першокласну техніку, але й високопродуктивні методи роботи. Криворізькі шахтарі та інженери вже навчили тисячі уральців працювати так, як працюють Олексій Семиволос, Іван Завертайло, Степан Єременко. Своєю самовідданою працею на Уралі криворіжці наближають час визволення України» [8, с. 34].

На Новотагільському металургійному заводі не було в ті суворі роки такої ділянки, де б поряд з уральцями не працювали криворіжці. Багато криворіжців працювали у прокатному цеху. За два роки цех видав до 3,5 тис. тонн броньованого листа товщиною 45 – 50 міліметрів.

Там само, у прокатному цеху, почали виготовляти деталі для мінометів, домігшись цього в результаті додаткового завантаження пресів. На доменних печах успішно освоювалося нове для заводу виробництво ферохрому і феромарганцю. У мартенівських печах була налагоджена виплавка спеціальних марок броньованої сталі [7, с. 45].

У 1942 році було виплавлено на 145 тис тонн чавуну більше, ніж у 1941-му, а в 1943-му майже в півтора раза більше, ніж у 1942 році. Подібних досягнень не знали навіть передові країни Європи та Америки. «Все для фронту! Все для перемоги!» – таким було гасло радянських людей у ті дні. Багато хто сприйняв це гасло і розумом, і серцем. Наслідування йому вважалося священним обов'язком.

Недаремно у ті героїчні часи народилися слова:

«Майстрами з Тагілу ворогові риється могила» [4, с.117].

Великою спільною перемогою працівників Кривого Рогу та Нижнього Тагілу був запуск навесні 1944 року нової доменної печі № 3 потужністю 400 тис. тонн чавуну на рік. Вагомий внесок у створення і освоєння цього потужного агрегату внесли криворізькі металурги. За розробку й освоєння технології виплавки в більших домнах ферохрому криворіжстальцям Л. Шумакову та В. Герасимову була присуджена Державна премія. Напружено працювали сталеплавильники. Із числа криворіжців особливо відзначився старший майстер І. Шорін. За швидкісне наварювання мартенівських печей йому присвоїли Державну премію [1, с. 67].

За роки війни Новотагільський завод збільшив виробництво чавуну в 5 разів, сталі – в 3,6 раза, прокату – в 4 рази. Завод давав близько 30 % усієї броні в СРСР, необхідної для будівництва танків. Трудівники заводу робили все, щоб наблизити день перемоги, день повернення до рідних міст, до рідних домівок.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


А поки евакуйовані металурги наближали день повернення до Кривого Рогу, це місто продовжувало перебувати у жорстокому окупаційному режимі. Свідченням цьому є повідомлення радянського Інформбюро від 1 жовтня 1941 року про мужність криворізьких інженерів та науковців, які, незважаючи на муки та знущання, не видали ворогові карти та відомості про рудники Криворіжжя. Озвірілі фашисти закатували цих героїв [7, с. 34].

Але перемога вже була близькою. Війська 3-го Українського фронту 22 лютого 1944 року під командуванням Р. Малиновського визволили Криворіжжя.

Місто лежало в руїнах:

зруйновані заводи і шахти, обгорілі остови виробничих споруд, житлових будинків. На «Криворіжсталі» не вцілів жоден цех. Всі доменні печі було зруйновано, всі каупери підірвано, пошкоджено мережі електропередач, компресори вивезено німцями. У бессемерівському цеху було зруйновано міксерне, конверторне і розливне відділення. У прокатному цеху (блюмінгу) підірвано будівлі станового і скрапного проміжків блюмінгу. Також була зруйнована будівля електропідстанції, а залізничних підїзних колій збереглося не більше 15 %. Із 77 шахт, які діяли до війни, 54 було зруйновано. Підірвано корпуси електростанції, металургійного і коксохімічного заводів, зруйновано понад 100 тис. квадратних метрів житла, інститути, театр, вісім лікарень, чотири залізничні станції тощо. Державна комісія оцінила вартість зруйнованих і пограбованих гітлерівцями основних виробничих фондів «Криворіжсталі! на суму 256 млн 760 тис. карбованців [4, с. 19].

Відразу після визволення Кривого Рогу розпочалися роботи з відновлення промисловості міста. Над криворізьким басейном взяли шефство трудящі Кіровоградської, Київської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Чернівецької областей і Молдови. Розгорнулися роботи з відновлення залізничних колій, шахт, рудників та житлового фонду. Співпраця продовжувалася і після війни. З різних кінців країни у Кривбас ішли машини, обладнання, будівельні матеріали.

Так, зокрема, московські підприємства надіслали механізмів на 200 млн карбованців.

Обладнання і машини йшли також із Ленінграда, Харкова, Іркутська, Котласа, Архангельська.

У 1945 році Криворізький завод, у свою чергу, передав обладнання: Магнітогорському заводу на 55 тис. крб. і Новотагільському на 100 тис. крб. [7, с. 50].

Вже у червні 1944 року на-гора пішла перша руда з відновлених шахт. Це була велика колективна перемога. Колективи Я. Трояна, І. Соколана, О. Туренка та інших установили 278 індивідуальних і 240 бригадних рекордів швидкісної проходки. Так, уже у 1945 році 32 шахти відновили свою роботу, а до них у наступному році приєдналося ще 11. Запрацювали коксохімічний та металургійний, цементний заводи. Вже наприкінці 1945 року було видобуто 4 650 000 тонн залізної руди. А у 1948 році цей гігант давав чавуну і сталі більше, ніж подібні заводи в деяких економічно розвинутих країнах. Отже, смішною і необачною виглядала заява гітлерівського генерала Штюльпнагеля, який доповідав своєму фюреру, що Росії потрібно 25 років, щоб відновити зруйноване [6, с.101].

Висновок. Дослідження маловідомих сторінок історії міст-побратимів Кривого Рогу та Нижнього Тагілу від перших днів евакуації до початку післявоєнного відродження металургійного гіганта Криворіжжя, дозволило поглибити наше уявлення про героїчну трудову діяльність мешканців цих міст та їх спільний внесок у перемогу над фашизмом. Сучасне покоління може з упевненістю об'єднати у своїй вдячній пам'яті імена українців, росіян, представників інших націй криворіжстальців і нижньотагільців, які разом із повною віддачею сил працювали у воєнний час на далекому Уралі, у Нижньому Тагілі та на відновленні «Криворіжсталі». Це і є справжня історія міст та народів-побратимів, що має бути запорукою сучасної плідної співпраці та взаєморозуміння українського та російського народів. На нашу думку, подібні дослідження досі не втратили своєї актуальності.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бурлаков С. Криворізькі горизонти: історико-краєзнавчий нарис до 225-річчя міста Кривого Рогу / С. Бурлаков. – Д. : Пороги, 2000. – 128 с.

2. Варгатюк П. Рудна скарбниця Півдня / П. Варгатюк, А. Дольчук. – Д. : Промінь, 1966. – 160 с.

3. Зайцев О. Індустріальне Придніпров'я / О. Зайцев. – Д. : Промінь, 1966. – 128 с.

4. Кнышев И. Н. Лицом к огню / И. Н. Кнышев. – Д. : Промінь, 1986. – 318 с.

5. Конвейер стальных артерий / Под ред. Г. Г. Шестопалова. – Д. : Промінь, 1977. – 127 с.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«ISSN 0453-8048 Міністерство освіти і науки України ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені В.Н.КАРАЗІНА № _ Серія: „Питання політології” Випуск 15 Заснований у 1993 році Харків УДК 32(05) ББК 66.0 Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна „Питання політології”. – 2009. – № 861. – 247 с. Друкується за рішенням Вченої ради Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Протокол № 10 від 25 вересня 2009 р. Вісник присвячений розгляду актуальних...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 54 УДК 001.895(378.1:81'246.3)(477) О.В.ЯКОВЛЕВА (кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін) Київський Інститут бізнесу та технологій, ректор КИБИТ, Київ E-mail: elva_rom@inbox.ru МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У КОНТЕКСТІ ПРОЦЕСІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У статті автор зосереджує увагу на одній із головних тенденцій розвитку сучасного світу переосмисленні ролі мовного середовища. Прослідковуються закономірності змін мовного...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 49 УДК 32:94 (477) С.Й.ВОВКАНИЧ (доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник) Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів УКРАЇНІ ПОТРІБНА НОВА ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ НАЦІЇ ТА ЛЮДИНИ Аналізується вузьке розуміння існуючої гуманітарної політики, її нездатність захистити національну ідентичність українства за умов посилення загроз глобалізаційного зодноріднення їхнього інформаційного простору та поширення патогенного...»

«Л. Зашкільняк Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Випуск 48. С. 556–562 ISSN 2078-6107. ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету.History.історична. 2013. P. 556–562 С. 556–562 Visnyk of the Lviv University. Series Серія 2013. Issue 48. Випуск 48. КОЗИЦЬКИЙ А. ГЕНОЦИД ТА ПОЛІТИКА МАСОВОГО ВИНИЩЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ У ХХ СТОЛІТТІ (ПРИЧИНИ, ОСОБЛИВОСТІ, НАСЛІДКИ).  НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК. – ЛЬВІВ: ЛІТОПИС, 2012. – 608 с. Кожній освіченій людині в Україні та за її межами...»

«УДК 37.018.46+37.015.311 О. А. Орлова, аспірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) АНДРАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ У статті розглядається сутність андрагогіки як науки про навчання й освіту дорослих. Прослідковано шлях андрагогіки як самостійної науки в педагогіці. Обґрунтована необхідність враховувати особливості андрагогічного підходу при організації навчального процесу підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної...»

«ISSN 2078-4333. Вісник львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2014. Випуск 34. С. 160–167 Visnyk of the lviv University. Series international relations. 2014. Issue 34. p. 160–167 УДК 338.48 ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ФІНАНСУВАННЯ ТУРИЗМУ Алла Охріменко Київський національний торговельно-економічний університет, вул. Кіото, 19, м. Київ,Україна, 02165, e-mail: alla.okhrimenko@gmail.com Проаналізовано досвід державного управління та фінансування туризму у Франції та Польщі....»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 49 УДК 138.148. А.А.КРАВЧЕНКО (кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри філософії освіти) Інститут філософії освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова allusik_k@ukr.net. СУПЕРЕЧНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ІННОВАЦІЯХ ІНФОСВІТУ: КОНТЕКСТ ТВОРЧОСТІ У статті розглядається проблема розвитку освіти в епоху формування і ствердження економічних вимірів буття, які в постіндустріальну епоху стають...»

«УДК 94:341.24](477+438)“1920” КОСТИШИН Е.І.* ПОЛІТИЧНА ТА ВІЙСЬКОВА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПІЛСУДСЬКИЙ – ПЕТЛЮРА 1920 РОКУ Проаналізовано генезис, проблеми і наслідки Варшавського договору 1920 р., зроблено висновок, що договір Пілсудського Петлюри – це спроба об’єднаними силами обох сторін (української та польської) протидіяти наступу більшовиків у Європу та єдиний можливий шлях продовження боротьби за незалежність УНР. Ключові слова: Варшавський договір, Польща, УНР, С....»

«УДК 631.15(477.74) ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ У РАЙОНАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Л. Михалюк, аспірант Львівський національний аграрний університет Постановка проблеми. Із давніх-давен наша держава була одним із лідерів серед виробників та експортерів зерна. Зерно для України – стратегічна ринкова продукція та одне з основних джерел грошових надходжень для сільськогосподарських товаровиробників. Маючи у своєму арсеналі 27% усіх чорноземів планети, Україна і сьогодні мала б обіймати одні з перших...»

«УДК 371.671(075.3) І. І. Смагін, кандидат наук з державного управління, доцент, проректор (Житомирський ОІППО, м. Житомир) igsmagin@gmail.com ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 70-Х РОКІВ ХХ СТ. У статті, на основі типології В. П. Максаковського, аналізуються складові книжкового методичного комплексу першої половини 70-х рр. ХХ ст. для вчителів суспільствознавства. На основі аналізу зроблено висновок про виконання методичним комплексом завдань з...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філософські науки УДК 316.647.5 – 172,3 Я. Г. Кучін, аcпірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У статті розглядаються питання сучасного стану трудових відносин в українському соціумі, зокрема приділена увага питанню розвитку підприємницької діяльності, виокремлено ряд аспектів особливостей розвитку сучасних трудових відносин, акцентується увага на необхідності...»

«Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційнокомунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Широкого розповсюдження повинен набути порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на умовах тристоронньої угоди “випускник-навчальний заклад-роботодавець”. Необхідно створити гучну,...»

«УДК: 338.48 Р.О. Винничук Національний університет “Львівська політехніка” ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ В ОРГАНІЗАЦІЯХ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ © Винничук Р.О., 2013 Проаналізовано стан та тенденції ринку туризму в Україні. Також виділено особливості працівників туристичної галузі та сформовано основні підходи до їх розвитку. Проведене дослідження дало змогу зробити ряд висновків про компетентісний підхід до розвитку персоналу та сформувати вектор подальших досліджень. Ключові слова: розвиток...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»