WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 40 |

«ДИСКУРСНІ СТРАТЕГІЇ ЛІНГВІСТИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті академіка АН ВШ України, доктора філологічних наук, професора, ...»

-- [ Страница 1 ] --

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Факультет іноземних мов

Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів

Регіональний семінар з дискурсознавства та текстолінгвістики

ДИСКУРСНІ СТРАТЕГІЇ

ЛІНГВІСТИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті

академіка АН ВШ України, доктора філологічних наук, професора,

Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка Катерини Яківни Кусько Львів, 24-25 листопада 2011 року Збірник матеріалів конференції Львів – 2011 УДК 81082 ББК кол.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів (Протокол № 3 від 23 жовтня 2011 р.) і вченою радою факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (Протокол № 4 від 8 листопада 2011 р.).

Дискурсні стратегії лінгвістики ХХІ століття: Збірник матеріалів конференції (укр., англ., рос., нім., франц., польск. мовами) / Укл. А.І. Раду. – Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011. – 316 c.

Збірник містить матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дискурсні стратегії лінгвістики ХХІ століття», присвяченій пам’яті академіка АН ВШ України, Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ф.н., проф. К.Я. Кусько, що проходила 24-25 листопада 2011 року на факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка. Ініціатори та співорганізатори конференції – факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів та регіональний семінар з дискурсознавства та текстолінгвістики – доклали великих зусиль до успішного проведення цього важливого міжнародного форуму діячів науки та освіти Білорусі, Канади, Нідерландів, Польщі, Росії, Франції та України.

Увазі читачів пропонуються тези доповідей науковців та викладачів вищих навчальних закладів України та зарубіжжя, що були заслухані та обговорені під час роботи конференції. Тематика секційних засідань відображає широке коло наукових інтересів проф. К.Я. Кусько й охоплює актуальні проблеми дискурсознавства, концептології, когнітивної і комунікативної лінгвістики, семантики, еколінгвістики, контрастивної лінгвістики та перекладознавства, прикладної лінгвістики, термінознавства, лексикографії, лінгводидактики та лінгвометодики.

Видання розраховано на науковців, викладачів, студентів, магістрантів та аспірантів, які вивчають лінгвістику та проводять лінгвістичні дослідження, а також на широке коло зацікавлених осіб.

–  –  –

(19.ІХ.1931, с. Покровське Неклинівського р-ну Ростов. обл., Росія – 23.ІІІ.2010, м. Львів) – філолог-германіст, канд. філол. наук (Мовні засоби характеристики персонажів в романах А. Шаррера, 1969), доц. (1972), д-р філол. наук (Невласне-пряма мова в німецькій літературі, 1982), проф. (1984), акад. АН Вищої школи України (1999), Заслужений проф. Львів. ун-ту (2005). Закінчила ф-т іноз. мов Львів. ун-ту (1955). У 1955–61 учителювала; 1961–72 викладач, 1972–84 доц., 1984 проф., 1979–96 зав. каф.

іноз. мов, 1998–2010 проф. каф. іноз. мов для гуманіт. ф-тів Львів. ун-ту. Наук. інтереси:

лінгвістика тексту, стилістика, дискурсознавство, літературознавство, методика викладання іноз. мов. Бл. 120 праць, зокр., Проблеми мови сучасної художньої літератури (Невласне-пряма мова в літературі НДР) (Львів, 1980); Лінгвістика тексту за фахом (Лінгводидакт. організація навч. процесу з іноз. мов у вузі. Львів, 1996); Проблеми лінгвістики тексту: детермінація понять, мовні засоби когезії (Іноземномовний текст за фахом: лінгводидакт. аспекти. Львів, 1998); Дискурс іноземномовної комунікації:

концептуальні питання теорії і практики (Наук. зап. АН Вищої школи України. Київ,

2002. Вип. 4); Фреймова реалізація країнознавчого дискурсу (на матеріалі німецькомовних рекламних текстів) (Мовні і концептуал. картини світу. Київ, 2001. Вип. 4);

Дискурс іноземномовної комунікації (Львів, 2002; наук. ред. і кер.). Кер. 17 канд. дис.

ДИСКУРСНІ СТРАТЕГІЇ ЛІНГВІСТИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ. Львів – 24-25 листопада 2011 року *** Д и с к у р с – категорія об’ємна, здатна до подальших семантичних, мовностилістичних імплікацій, актуалізації лінгвістичних конструкцій і деструкцій, трансформації зафіксованого у відповідних фрагментах мови тексто-дискурсного плюралізму.

Д и с к у р с – система відкрита, здатна до подальших структурних змін, лінгвістичного та актуального ментального потенціалу. Дискурс поєднує і експлікує комплекси мовного й екстрамовного / лінгвістичного й екстралінгвістичного змісту.

Відкритою для комунікативних процесів є поєднання лінгвального та паралінгвального, лінгвістичного та соціополітичного тощо. Взаємодія у дискурсі численних когнітивно-дискурсних складових експлікує різноманітні мовно-дискурсні стратегії, певну прагматику, трансферні процеси в різні комунікативні сфери, у т.ч. у сферу різножанрових текстів, у термінологічну сферу, культурологічну та ін.

Екстраполяція дискурсної методології, дискурсних складових і дискурсних фахових маркерів – плідний лінгвістичний шлях у подальшому розвиткові дискурсних стратегій.

–  –  –

ОЦЕНОЧНЫЕ СТРАТЕГИИ В ДИСКУРСЕ СМИ

Информационное поле СМИ – это категория аксиологическая, она связана с понятием информационной нормы, которая проявляется, в частности, в том, что основу теле-, радио- и газетной информации составляют сообщения обо всех (в идеале) фактах, событиях и их комментарии или оценки. Очевидно, что оценка как коммуникативный акт играет существенную роль в СМИ, часто смещая объективность изложения, подменяя собой комментарий и логическую аргументацию, точнее, будучи рассчитанной на эмоционально-оценочное восприятие адресатом, сама приобретает характер аргументов (или лжеаргументов). Следовательно, оценка в информационном поле СМИ является сильнейшим средством воздействия на ценностную картину социума, а также средством манипуляции читательским мнением.

Поскольку прямая оценка – весьма опасное средство воздействия (объект оценки может расценить ее как оскорбление и соответственно на нее отреагировать), в практике коммуникации СМИ отдается предпочтение косвенным речевым актам, таким, например, как чужая оценка.

Феномен чужой оценки органично связан с широким кругом проблем, решаемых репрезентологией, прагматикой (система интенций говорящего субъекта, реализуемых с помощью чужих оценок), психологией (понятие референтной группы, принципы усвоения ценностных ориентиров социума, специфика манипулятивных стратегий) и проблемами интерпретационной лингвистики, изучающей способы языковой интерпре

<

МНК, П Р И С ВЯ Ч Е Н А П А М ’ЯТІ П Р О Ф Е С О РА КАТЕРИНИ ЯКІВНИ КУСЬКО

тации чужого эмотивно-оценочного высказывания, критерии отбора эмотивно-оценочного слова, типы языковых личностей по отношению к указанному речевому поступку (характеристика субъекта высказывания – чужой оценки и субъекта оценки).

В структуре эмотивно-оценочного дискурса в языке СМИ чужая оценка взаимодействует с другими видами аксиологической деятельности говорящих. Взаимосвязанные элементы эмотивно-оценочного дискурса соотносятся с разными коммуникативными потребностями человека, демонстрируя коммуникативно-прагматические черты говорящего.

Чужая оценка является одной из коммуникативных стратегий выражения самооценки говорящего субъекта. В первую очередь это касается положительной самооценки, предъявление которой не приветствуется языковым коллективом (язык отражает негативное отношение говорящих к указанному речевому действию. С помощью чужой оценки говорящий нейтрализует негативные моменты, связанные с самопохвалой, и реализует свои коммуникативные интенции. Выражая отрицательную эмотивно-оценочную информацию с помощью чужой оценки, говорящий как бы снимает с себя ответственность за нарушение максим коммуникации.

Чужая оценка служит средством характеризации субъекта оценки. В аксиологической сфере говорящий максимально полно раскрывается как личность с самых разных сторон. В эмотивно-оценочном дискурсе выявляется специфика его индивидуальной эмотивно-оценочной картины мира, особенности организации оценочной шкалы; категоричность/некатегоричность в квалификативной деятельности; самостоятельность/несамостоятельность в формировании ценностных ориентиров; особенности взаимодействия эмоциональной и оценочной деятельности и др. В силу этого эмотивно-оценочный дискурс демонстрирует различные языковые и психологические качества личности и может быть репродуцирован коммуникантами с целью специфической портретной зарисовки субъекта оценки.

Таким образом, являясь составным элементом эмотивно-оценочного дискурса СМИ и взаимодействуя с другими его составляющими, чужая оценка как особый тип эмотивно-оценочного освоения действительности отличается сложной интенциональной структурой, включающей широкий круг интенций, реализуемых человеком в коммуникации.

ДИСКУРСНІ СТРАТЕГІЇ ЛІНГВІСТИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ. Львів – 24-25 листопада 2011 року

–  –  –

ВЕРБАЛЬНЕ ТА НЕВЕРБАЛЬНЕ

У ПОЛІКОДОВОМУ ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОРІ

Поняття “дискурс” постійно набуває погибленого трактування внаслідок його складної системної організації. Співіснування у межах дискурсу одиниць і структур різної природи, які виконують різноманітні функції, дозволяє дослідникам функціональної сутності мови та мовної особистості знайти належне місце своїм науковим розвідкам у цілісній системі комунікативних досліджень завдяки інтегративному характеру дискурсу. З тієї самої причини стає можливим, а іноді й необхідним, залучати до аналізу різнорівневі комунікативні явища для створення цілісного уявлення про складну систему людського спілкування.

Мовлення, яке розглядається як “занурене в життя” (Н.Д. Арутюнова), дає можливість виділити різні типи дискурсів, спираючись на їхні типові ознаки. В аналізі дискурсу береться до уваги вплив на спілкування багатьох немовних чинників, унаслідок чого на перший план виступають соціальні та антропологічні параметри комунікації.

Різні типи дискурсу є зорієнтованими більшою мірою на прагматичний аспект спілкування, на іллокутивну функцію (А.Д. Бєлова), тобто вони є пов’язаними із прагматичною ситуацією, універсальними рисами якої є як мовні, так і немовні фактори.

Таким чином, типологічно різні дискурси мають спільні ознаки, інкорпоровані в їхній структурі, які представлені невербальною складовою у вигляді кінесичних, просодичних, проксемічних невербальних комунікативних компонентів, що співіснують та взаємодіють з іншими складовими дискурсу. Невербальні компоненти здатні не тільки передавати пропозиціональне значення, але й виступати операторами дискурсу, прояснюючи природу зв’язків між одиницями інформації й таким чином забезпечуючи їхню належну семантичну інтерпретацію у процесі комунікації, яку можна характеМНК, П Р И С ВЯ Ч Е Н А П А М ’ЯТІ П Р О Ф Е С О РА КАТЕРИНИ ЯКІВНИ КУСЬКО ризувати як полікодову, адже полікодовість - це семіотична комплексність сучасного комунікативного процесу, інтеграція у комунікативне ціле вербальних, візуальних, аудіальних та інших компонентів (В.Є.Чернявська).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Комуніканти декодують не тільки власне мовний ряд, але й запрограмовані імплікації кінесичного, проксемічного та просодичного рядів, які репрезентовані одним із невербальних компонентів комунікації або їхньою сукупністю. Тобто невербальна мова має такі якості, що роблять її придатним знаряддям комунікації. Невербальна мова розвивається відповідно до потреб тих, хто нею користується, у ній зберігаються необхідні поняття, вона є точною там, де точність потрібна, і нечіткою там, де ситуація вимагає розпливчастості понять. Усі мовці імліцитно володіють цією мовою, уміння обробляти яку визначає ступінь розвиненості комунікативної компетенції мовця.

Реалізація невербальних компонентів комунікації можлива тільки у процесі спілкування і лише за умови наявності двох або більше мовців. На відміну від знаку вербального, функціонування знаку невербального залежить від обох мовців і набуває значення лише в процесі взаємодії у зв’язку з мультимодальним характером невербальних знаків, аналіз яких ми проводимо у межах запропонованої нами теорії дискурсивної взаємодії різних кодових систем [1].

Таким чином, перспективним видається дослідження комунікативно-дискурсивного потенціалу невербальних компонентів комунікації у полікодовому дискурсивному просторі з притаманною йому диверсифікацією структури та функцій.

1. Солощук Л.В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі : [монографія] / Людмила Василівна Солощук. – Харків: Константа, 2006. – 300 с.

ДИСКУРСНІ СТРАТЕГІЇ ЛІНГВІСТИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ. Львів – 24-25 листопада 2011 року

–  –  –

ДИСКУРС, ТЕКСТ ТА ЇХНІ КАТЕГОРІЇ Проблеми дискурсу, які однією з перших у нашій країні досліджувала професор Катерина Яківна Кусько, належать до нових і актуальних у сучасній лінгвістиці. Приділяючи багато уваги проблемам тексту та його категоріям, науковці ще не дійшли єдності у розуміння дискурсу та системи його категорій, що робить таке дослідження актуальним і своєчасним. Базуючись на засадах когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістики ми розуміємо дискурс як інтегральний феномен, як розумово-комунікативну діяльність, що є сукупністю процесу і результату та включає як екстралінгвальний, так і власне лінгвальний аспекти. Результатом дискурсу як процесу утворення та функціонування висловлювань є текст, тому текст вважаємо онтологічною сутністю, а дискурс – швидше модусом опису, мовним корелятом суспільної практики.

Серед категорій тексту виділяють: когезію, когерентність, інтенційність, інтерпретованість, інформативність, ситуативність, інтертекстуальність [2]. Наведене трактування дискурсу дозволяє нам в системі його категорій розрізняти когнітивні, комунікативні, метадискурсивності категорії, а також виділити гіперкатегорію інтердіскурсівності, де дві перші групи категорій формують уявлення про змістовний плані дискурсу (пор.: В. І.

Карасик пропонує чотиричленну класифікацію категорій дискурсу:

1) конститутивні, (текстові), 2) жанрово-стилістичні, 3) змістовні (семантико-прагматичні), 4) формально-структурні [1, с. 241]).

До числа когнітивних категорій дискурсу ми відносимо інформативність – смисли, що передаються у ході комунікації; когезию як семантико-когнітивну зв’язність дискурсу (каузальну, референціональну, темпоральну). Комунікативні категорії дискурсу охоплюють інтенціональність і адресність, тобто соціально-прагматичні властивості окремих ситуацій спілкування, а також ситуативність – співвіднесеність вербальних і невербальних аспектів спілкування (перелік окремих категорій всередині групи може бути продовжений). Метадискурсивні категорії дозволяють судити про план вираження дискурсу – його структуру, організацію, розгортання.

До числа метадискурсивних категорій ми відносимо засоби оформлення дискурсу як процесу – його комунікативні стратегії і тактики; жанрово-стилістичні особливості дискурсу і операціональні (спонтанні, реалізовані оn-line) категорії: фатичну метакомунікацію (регулювання мовленнєвої взаємодії в ситуаціях встановлення, продовження, розмикання мовленнєвого контакту) і категорію зміни комунікативних ролей.

МНК, П Р И С ВЯ Ч Е Н А П А М ’ЯТІ П Р О Ф Е С О РА КАТЕРИНИ ЯКІВНИ КУСЬКО



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 40 |
Похожие работы:

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи _Бондар О.Г. 2008 р. Навчальна програма спецкурсу УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ І ПРО ДІТЕЙ Освітньо-кваліфікаційний рівень: 6.030500 – бакалавр Напрям підготовки: 0305 – філологія Спеціальність: 7.030501 – українська мова та література Статус курсу: професійно орієнтована дисципліна Запоріжжя Українська література...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 81’373 : 8292 (44) “20” Лісутченко М. К., Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ АРГУМеНТАТиВНиЙ ПОТеНцІАЛ СУБ’ЄКТиВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ У ПУБЛІциСТичНиХ СТАТТЯХ ПОЛІТичНОЇ ТеМАТиКи Статтю присвячено дослідженню функціонування елементів, які є виразниками категорії модальності у публіцистичних текстах на політичну тематику. Виявлено, що такі елементи існують на всіх мовних рівнях та імпліцитно виражають ставлення автора до описуваних ним...»

«II. RkczI FeRenc kRptaljaI MagyaR FIskola Закарпатський угорський інститут ім. Ф. ракоці іі Rkczi-fzetek LXXIII.КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК З МОРФОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Укладач: Барань Єлизавета Балажівна Берегове – 2010 Кроткий термінологічний словник з морфології української мови охоплює понад 200 термінів, понять, дефініцій, необхідних для глибшого засвоєння курсу „Сучасна українська літературна мова” (розділ „Морфологія”). Розрахований для студентів ЗУІ за напрямом підготовки...»

«пам’яті дантівську концепцію любові як сходження). Коли Преттімен запрошує Телбота піднятися над унормованістю буття на землі та споглядати всесвіт, в якому ми народжені (і власне так вчинить герой Данте), Телбот на якуть мить замислюється. Його зачаровує риторика неоплатоніка: “Уяви собі наш караван, ми – вогонь тут, унизу – іскри Абсолютного, відповідаємо вогню, який там – там угорі! Ми рухаємося холодної ночі крізь пустелі цієї нової землі до Ельдорадо. Тільки наші очі та Абсолют, наші вуха...»

«ЗВІТ про перекладацьку практику студентів четвертого курсу факультету романо-германських мов З метою набуття необхідного початкового досвіду і практичного застосування знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні курсів “Вступ до усного перекладу”, “Практика перекладу” і “Теорія та практика перекладу”, ознайомлення з організацією служби перекладу в сучасних установах та підприємствах і набуття практичного досвіду виконання різних видів перекладу на 4 курсі факультету іноземної філології була...»

«УДК 811.124:378 Раїса ПОПОВИЧ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне ЛАТИНСЬКА МОВА В СИСТЕМІ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ-ЕКОЛОГІВ В статті аналізується значення латинської мови в системі університетської освіти еколога, розглядаються шляхи формування професійно орієнтованої латиномовної компетенції у студентів-екологів. Ключові слова: латинська мова, екологічна освіта, латиномовна термінологія, курс...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 45. Філологічні науки УДК 811.111’42 Н. Г. Єсипенко, кандидат філологічних наук, доцент (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ У статті структура концепту розглядається як сукупність узагальнених ознак, необхідних для ідентифікації предмету чи явища як фрагмента картини світу. Лінгвостатистична й когнітивна інтерпретації мовних засобів, що слугують для таксономії окремих...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 18 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від 28 травня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«Актуальні проблеми філології та перекладознавства Література 1. Валимова Г.В. К вопросу о коммуникативных единицах // Вопросы синтаксиса русского языка. – Ростов н/Д, 1971. – С. 78–84.2. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.3. Грамматика русского языка / Под ред. В.В. Виноградова. – Т. 2, ч. 2. – М., 1960. – 440 с.4. Гуйванюк Н.В., Агафонова А.М., Шабат-Савка С.Т. Синтаксис неповного речення. Еквіваленти речень: Навч.-метод. посібник. – Чернівці:...»

«Актуальні питання іноземної філології Киричук Лариса. Саморепрезентація як суб’єктивне позиціонування в інтерв’ю-шоу зі знаменитістю. У статті висвітлено питання саморепрезентації знаменитості в інтерв’ю-шоу з погляду теорії позиціонування. Дослідження зосереджене на вивченні мотивації саморепрезентації, способах посилення / модифікації іміджу та комунікативних характеристиках інтерв’ю-шоу зі знаменитістю. У роботі визначаються фактори, які впливають на суб’єктивне позиціонування як мовленнєвий...»

«О.І. Мельничайко, Н.В. Лесняк Українська мова Словникові диктанти 2-4 класи ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН УДК 811.161.2 (075.2) ББК 82.1Укр. я71 М48 Рецензент: кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи і редагування та журналістики Інституту філології та журналістики Волинського національного університету ім. Л. Українки Мединська А.В. Мельничайко О.І., Лесняк Н.В. М48 Українська мова. Словникові диктанти : 2-4 класи / О.І. Мельничайко, Н.В. Лесняк. — Тернопіль :...»

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«Актуальні питання іноземної філології 3. Habscheid S. Text und Diskurs / S. Habscheid. – Paderborn : Fink, 2010. – 122 S.4. Heym G. Gedichte. Die Deutsche Gedichtbibliothek. Gesamtverzeichnis deutschsprachiger Gedichte [Elektronische ressourche] / Georg Heym. – Zugangsregime : gedichte.xbib.de/gedicht_Heym.5. Kilian J. Sprache und Politik. Deutsch im demokratischen Staat / J. Kilian // Sprache und Politik. Thema Deutsch. – Mannheim : Dudenverlag, 2005. – Band 6. – 350 S. 6. Ravenhill M. “Shoot...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»