WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Закарпатський угорський інститут ім. Ф. ракоці іі Rkczi-fzetek LXXIII. КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК З МОРФОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Укладач: Барань Єлизавета Балажівна ...»

-- [ Страница 1 ] --

II. RkczI FeRenc kRptaljaI MagyaR FIskola

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. ракоці іі

Rkczi-fzetek LXXIII.

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

З МОРФОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Укладач: Барань Єлизавета Балажівна

Берегове – 2010

Кроткий термінологічний словник з морфології української мови охоплює понад

200 термінів, понять, дефініцій, необхідних для глибшого засвоєння курсу „Сучасна

українська літературна мова” (розділ „Морфологія”).

Розрахований для студентів ЗУІ за напрямом підготовки 6.02.0303 „Філологія.

Українська мова і література”.

Навчально-методичний посібник схвалений кафедрою філології ЗУІ, протокол № 1 від 03. 09. 2008 р. Затверджений науково-методичною радою ЗУІ.

реценЗенти:

Ковтюк І. Я., кандидат філологічних наук, доцент кафедри угорської філології Лібак Н. А., старший викладач кафедри філології

lektoRlta:

Ktyuk Istvn, a nyelvtudomnyok kandidtusa Libk Natlia, fiskolai adjunktus a kIadsRt Felel: Kohut Attila / ВідпоВідальний За Випуск: Когут Аттіла koRRektRa: a szerz / коректура: автор tRdels: Garanyi Bla / Верстка: Гороній Адальберт A kiadvny megjelenst a tmogatta © Brny Erzsbet, 2010 © II. Rkczi Ferenc Krptaljai Magyar Fiskola, 2010 Kszlt: PoliPrint Kft., Ungvr, Turgenyev u. 2. Felels vezet: Kovcs Dezs Вказівки до користування словником Короткий термінологічний словник з морфології української літературної мови розрахований передусім для студентів по спеціальності «українська мова та література», але може стати у пригоді й студентам інших спеціальностей інституту при вивченні курсу «Сучасна українська літературна мова».

Студенти (напрям підготовки – „Філологія. Українська мова і література”) упродовж двох семестрів вивчають розділ „Морфологія української мови”. Пропонований нами короткий термінологічний словник містить близько двохсот найбільш уживаних термінів та терміносполучень з морфології української мови.

Структура словникових статей така: терміни подаються в алфавітному порядку; після реєстрового слова етимологічна довідка, яку супроводжує переклад терміна угорською мовою. Далі дається пояснення. В окремих випадках один термін має декілька синонімів. У такому разі тлумачення даємо тільки до одного терміна, напр., дискретні іменники (trgyas nevek) – див. предметні іменники тощо.

Перевага подачі угорських відповідників полягає в тому, що студент може зіставити терміни та їх визначення українською та угорською мовами, що сприяє кращому осмисленню матеріалу.

Сподіваємося, що словник стане у пригоді студентамфілологам і тим, хто цікавиться питаннями мови, філологією взагалі.

Абсолютний час дієслова (abszolt igeid) – час дії, що вказує на відношення до моменту мовлення. Форми дієслова, що його виражають, є формами абсолютного часу.

Абстрактні іменники (elvont fnv) – назви понять, суттєві ознаки яких узагальнюються настільки, що втрачається зв’язок з їх носіями; антонім – конкретні іменники.

Ад’єктивація (лат. аdjectivum – прикметник) (adjektivci, ms szfajok mellkneveslse) – перехід інших частин мови у прикметник, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення прикметника.

Адвербіалізація (лат. аdverbum – прислівник) (adverbializci, ms szfajok tcsapsa a hatrozsz kategriba) – перехід інших частин мови у прислівники, тобто набуття синтаксичних властивостей і категоріального значення прислівника.

Активний стан дієслова (cselekv ige) – одна з двох грамем категорії стану дієслова, яка вказує, що суб’єкт, позначений підметом, є активним виконавцем дії (Директор підписує довідку); антонім – пасивний стан дієслова.

Аналітичні прикметники (megformlatlan mellknv) – невідмінювані лексеми (хакі, беж, комі, ідиш) або частини лексем у складі двокореневих слів (нафтопродукти, профквиток, програма-мінімум), які мають семантику прикметників (ознака предмета), але не мають залежних від означуваного іменника категорій роду, числа, відмінка і прикметникових флексій -ий, -а, -е.

Анафоричні (грец. vaop – віднесення) займенники (anaforikus nvms) – займенники, зміст яких розкриваться з попереднього або наступного контексту.

Антропонім (грец. vро – людина і оvоа – ім’я) (szemlynv, antroponima) – власне ім’я людини (прізвище, ім’я, ім’я по батькові, прізвисько, псевдонім), а також кличка тварини; антропонімія, антропонімікон

– сукупніть антропонімів.

Антропоніміка (antroponimika, szemlynvtan) – розділ мовознавства, який вивчає власні імена людей (прізвища, імена, по батькові, прізвиська, псевдоніми, родові назви), а також клички тварин.

Апелятивація (appellativci, kznevesls) – перехід власних іменників до розряду загальних (Ом ом).

Апелятивні (лат. appellatio – звертання) вигуки (figyelemkelt indulatszk) – вигуки, які виражають звертання мовця до співрозмовника, щоб привернути його увагу (ей!, агов!, агей!).

Апелятивні іменники (kznv) – див. Загальні іменники.

Аспект (лат. aspectus – погляд, вид) (aspetkus, szemllet) – див. Категорія виду.

Аспектологія (aspektolgia, igs szemllettan) – розділ граматики, який вивчає дієслівний вид і всю сферу видових і суміжних з ними значень.

Вербалізація (лат. verbum – дієслово) (igsls, verbalizci) – перехід інших частин мови в дієслова, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення дієслова.

Вигук (interjekci, indulatsz) – частина мови, яка виражає емоції, волевиявлення та елементи думки. Те саме, що інтер’єктив.

Вид (igeszemllet) – див. Категорія виду.

Видова пара (igeszemlleti pr) – дві лексично тотожні дієслівні словоформи, що розрізняються між собою лише граматичною семантикою виду.

Відміни іменників (a fnevek esetalakja) – групи слів, що мають спільні особливості в словозміні відповідно до їх родової належності.

Відмінкове значення (az esetalak jelentse) – смисл відношення між іменником (займенником, числівником) та іншим словом у словосполученні чи реченні.

Відмінок (eset) – див. Категорія відмінка.

Відносний час дієслова (viszonytott igeid) – час дії, що вказує на відношення до іншої дії. Форми, що його виражають, називаються формами відносного часу.

Відносні займенники (vonatkoz nvmsok) – займенники, які вказують на відношення підрядної частини до іменника або до вказівного займенника (сполучного слова) головної частини складнопідрядного речення.

Відносні прикметники (vonatkoz mellknv) – прикметники, що називають ознаку через відношення до інших предметів.

Вказівні займенники (mutat nvms) – займенники, які виділяють певний предмет з ряду однорідних або вказують на предмет, ознаки предметів, кількість предметів, місце і час дії, згадані в попередньому контексті.

Власні іменники (tulajdonnv) – іменники, які виділяють предмет чи явище із однорідних і дають йому власну назву (ріка Тиса, село Астей, місто Берегове, автор Ковач). Те саме, що пропріальні іменники; антонім – загальні іменники.

Вторинні прийменники (sszetett elljrsz) – прийменники, які співвідносяться в сучасній мові з відповідними самостійними і службовими словами (близько, довкола, вглиб, замість, збоку і под.).

Гіпотактичні сполучники (лат. hypotaxis – підрядність) (mellrendel ktsz) – див. Підрядні сполучники.

Гіпотетична модальність (feltteles modalits) – семантика, яка виражає невпевненість мовця в реальності повідомлення, лише її можливість, припущення; антонім – реальна модальність.

Граматика (грец. р, від р – літера, написання) (grammatika, nyelvtan) – 1) вся незвукова і нелексична організація мови, що виявляється в її морфологічних категоріях, одиницях і формах, тобто структурна основа мови, її устрій, лад; 2) сукупність правил словозміни (формотворення), сполучуваності морфів у слова, слів у словосполучення і речення, тобто значеннєвих елементів нижчого рангу в значеннєві одиниці вищого рангу з метою реалізації комунікативної функції мови; 3) розділ мовознавства, що вивчає закономірності семантики, будови, творення, функціонування словоформ, лексем (слів), словосполучень, речень.

Граматична категорія (грец. – судження, ознака) (nyelvtani kategria) – єдність двох або більше однорідних формально виражених граматичних явищ, протиставлених одне одному за значенням і засобами вираження.

Граматичне значення (nyelvtani jelents) – спільна семантика кількох граматичних одиниць одного класу, яка має в мові регулярне (постійне, стандартне) вираження.

Граматичне число (nyelvtani szm) – різновид загальної категорії числа недискретних іменників, які не пов’язані семантично з поняттям кількості (один – багато), не утворюють числового ряду (один – два – три), не мають значення числа, а мають лише граматичну форму числа (тільки однини або множини); антонім – семантикограматичне число.

Граматичний рід (nyelvtani nem) – різновид загальної категорії, родове значення іменників якого не залежить від лексичного, не випливає з реальних особливостей позначуваних предметів, понять та явищ, не пов’язане зі статтю людей, тварин, а виражається граматичними засобами спільно із словотвірними; антонім – семантикограматичний рід.

Граматичні форми слова (словоформи) (nyelvtani szalak) – рівновиди одного й того самого слова, що тотожні лексично, але протиставлені граматичним значенням.

Грамеми (грец. – риска, абрис, мета) (grammma) – найменші компоненти граматичної категорії, які за загальнокатегоріальною семантикою становлять граматичну єдність, а за конкретним значенням і засобами вираження утворюють граматичне протиставлення (опозицію).

Давальний відмінок (rszeshatroz eset) – форма відмінка іменника, прикметника, займенника, числівника, що сполучається з дієсловом (рідше – іменником, прикметником) і має значення спрямування дії, носія стану, присвійності (подарувати мамі, наказ хлопцеві, підійти до берези, дитині сумно). Д. в.

відповідає на питання:

кому? чому? якому? скільком? котрому?

Давноминулий час (лат. plusquamperfectum – більше, ніж закінчене) (rgmlt id) – грамема часу, що означає минулу дію, яка повністю завершилася в доминулий час (минулу дію, що передувала іншій минулій дії) і вичерпала себе до моменту мовлення, на відміну від минулого часу, коли дія, відбулася до моменту мовлення, може продовжуватися і під час мовлення.

Двовидові дієслова (ktaspektus ige) – дієслова, які вживаються в значенні то доконаного, то недоконаного виду, не маючи морфологічних ознак розмежування.

Дискретні (лат. discretus – відокремлений, відособлений) іменники (trgyas nevek) – див. Предметні іменники.

Дієвідміна (igeragozs-rendszer) – 1) система змінюваних форм дієслова, що виражають категорії способу, часу, особи, числа, а у формах однини минулого часу й умовного способу – також роду; 2) група дієслів, що мають спільні особливості відмінювання залежно від характеру основи.

Дієвідмінювання (igeragozs, konjugci) – відмінювання діслова за особами, числами, часами і способами, а в минулому часі й умовному способі – за родами.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Дієприкметник (mellknvi igenv, participium) – вербоїдна недієвідмінювана форма, що означає дію як ознаку предмета, виражену морфологічними категоріями дієслова і прикметника.

Дієприслівник (hatrozszi igenv, adverbium verbale) – вербоїдна невідмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію як обставину протікання головної, виражена морфологічними категоріями дієслова, прислівника та власними суфіксами і виконує морфологізовану функцію обставини та додаткового присудка.

Дієслівні прислівники (igei eredet, deverblis hatrozsz)

– прислівники, які утворилися на основі дієслів та дієприслівників: майже (від мати), видно (від видіти), спішно (від спішити).

Дієслово (лат. verbum) (ige) – частина мови, яка означає категоріальне значення процесуальної дії, вираженої в категоріях виду, стану, способу, часу, функціонує в реченні здебільшого як присудок і має свої суфікси.

Дійсний спосіб, або індикатив (лат. indicativus) (kijelent igemd) – грамема, що означає реальність дії в теперішньому, майбутньому і минулому часі.

Доконаний вид (befejezett igeszemllet) – одна з грамем категорії виду дієслова, яка означає дію із вказівкою на її обмеження в часі, на її завершеність у минулому або майбутньому, на її результативність, тобто дію, яка досягла своєї внутрішньої межі, за якою вона, вичерпавши себе, припиняється; антонім – недоконаний вид.

Допустові прийменники (megenged elljrsz) – прийменники, які мають значення уступки (всупереч, на противагу, незалежно від, незважаючи на і т. д.).

Елатив (лат. elatio – посилення) (abszolt felsfok) – одна з грамем категорії ступеня вияву ознаки прикметників, яка означає безвідносну до порівняння абсолютну, крайню, граничну міру вияву ознаки, виражену за допомогою префіксів як-, що- і форми найвищого ступеня з префіксом най.

Емоційні (лат. emoveo – хвилюю, збуджую) вигуки (rzelemkifejez indulatsz) – вигуки, які виражають почуття, переживання, фізичний і психічний стан людини.

Етикетні (франц. etiqette – правила поведінки) вигуки (dvzl indulatszk) – вигуки, які виражають привітання, подяку, прохання, побажання, прощання, пробачення, божіння.

Загальні іменники (kzs fnv) – іменники, які об’єднують поняття в єдиний розряд і дають їм спільну назву (ріка, село, місто, машина, автор). Те саме, що апелятивні іменники; антонім – власні іменники.

Займенник (nvms, pronomen) – самостійна частина мови, яка не називає предмети, ознаки чи обставини, а лише вказує на них.

Займенникові прикметники (mellknvi nvms) – особлива група займенниково-вказівних слів (той, цей, чий, мій, свій, такий, кожний), яка семантично пов’язана з ознаками предмета й має прикметникові морфологічні засоби вираження.

Займенникові прислівники (nvmsi hatrozsz) – слова, які суміщають у собі значення займенника й прислівника. Вони не називають різних обставин, а лише або вказують на них, або узагальнюють їх, або виражають запитання.

Заперечні займенники (tagad nvms) – займенники, які вказують на відсутність осіб, ознак предметів, кількості, місця, часу, тобто передають заперечення того змісту, який виражається післяпрефіксальною частиною слова.

Збірні іменники (gyjtnv) – іменники, що виражають неозначену множину (сукупність) предметів або осіб як єдине неподільне ціле; антонім – одиничні займенники.

Зворотний займенник (visszahat nvms) – займенник (себе), який вказує на особу або предмет, що виступає у реченні в ролі об’єкта і співвідноситься з тією ж особою чи предметом, але в позиції суб’єкта, тобто вказує, що об’єктом і суб’єктом є та сама особа або предмет.

Зворотний стан (visszahat ige) – одна з трьох (за В. Виноградовим) грамем категорії стану дієслів, яка охоплює ті дієслова на -ся, які утворилися від перехідних дієслів, але не можуть мати при собі додатка в орудному відмінку.

Зворотні дієслова (visszahat ige) – дієслова на -ся, які не утворюють станової пари, є одностановими і належать лише до активного стану.

Звуконаслідувальні слова (hangutnz sz) – невідмінювані лексичні одиниці, що відтворюють засобами мови природні нечленороздільні звуки людей, тварин, предметів.

Знахідний відмінок (trgyeset) – форма відмінка іменника, прикметника, займенника, числівника, що сполучаться з дієсловом і вказує на об’єкт спрямування дії, а також має різні обставинні значення (читати повість, пити молоко, повторити п’ять разів). З. в. відповідає на питання: кого? що? скільки? котрий? якого?

Іменник (лат. substantivum) (fnv) – самостійна частина мови, що має категоріальне значення предметності, виражене класифікаційними категоріями роду й істоти / неістоти, словозмінними категоріями числа і відмінка, синтаксичними властивостями та власними словотвірними суфіксами.



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ На правах рукопису Харьківська Олеся Василівна УДК 811.161.2’282.2(477.87) СУФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР АПЕЛЯТИВНИХ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Спеціальність 10.02.01 – українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Сабадош І.В., доктор філологічних наук, професор Ужгород – 2015 ЗМІСТ СПИСОК...»

«Актуальні питання іноземної філології Киричук Лариса. Саморепрезентація як суб’єктивне позиціонування в інтерв’ю-шоу зі знаменитістю. У статті висвітлено питання саморепрезентації знаменитості в інтерв’ю-шоу з погляду теорії позиціонування. Дослідження зосереджене на вивченні мотивації саморепрезентації, способах посилення / модифікації іміджу та комунікативних характеристиках інтерв’ю-шоу зі знаменитістю. У роботі визначаються фактори, які впливають на суб’єктивне позиціонування як мовленнєвий...»

«Випуск 28. 55 УДК [821.161.2 +821.162.1] (09) Дємєхіна Діна ОБРАЗ УПИРЯ В РОМАНТИЧНИХ БАЛАДАХ С. РУДАНСЬКОГО ТА А. МІЦКЕВИЧА Стаття присвячена проблемі використання демонології, зокрема образу упиря, на сторінках літературних творів. На прикладі балад С. Руданського та А. Міцкевича проаналізовано найбільш неодновимірний і неоднозначний щодо потрактування в слов’янській демонології образ упиря та його використання в українській та польській літературі романтизму, зокрема в романтичних баладах...»

«ЛІНГВОДИДАКТИКА УДК 81’282=161.2+81’322.5 М. Я. НАЛИВАЙКО ВИРОБЛЕННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК АНАЛІЗУ ДІАЛЕКТНИХ ТЕКСТІВ У СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ Подано методичні рекомендації для аналізу діалектних текстів. Запропоновано зразки текстів південно-західного наріччя, зібрані студентами II курсу факультету філології і журналістики під час діалектологічної практики. Розроблено систему вправ, яка дасть можливість визначати мовні особливості північного, південно-західного і південно-східного наріч української...»

«Актуальні проблеми філології та перекладознавства Література 1. Валимова Г.В. К вопросу о коммуникативных единицах // Вопросы синтаксиса русского языка. – Ростов н/Д, 1971. – С. 78–84.2. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.3. Грамматика русского языка / Под ред. В.В. Виноградова. – Т. 2, ч. 2. – М., 1960. – 440 с.4. Гуйванюк Н.В., Агафонова А.М., Шабат-Савка С.Т. Синтаксис неповного речення. Еквіваленти речень: Навч.-метод. посібник. – Чернівці:...»

«О.І. Мельничайко, Н.В. Лесняк Українська мова Словникові диктанти 2-4 класи ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН УДК 811.161.2 (075.2) ББК 82.1Укр. я71 М48 Рецензент: кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи і редагування та журналістики Інституту філології та журналістики Волинського національного університету ім. Л. Українки Мединська А.В. Мельничайко О.І., Лесняк Н.В. М48 Українська мова. Словникові диктанти : 2-4 класи / О.І. Мельничайко, Н.В. Лесняк. — Тернопіль :...»

«Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Т. 25 (64), № 2 (1). – С. 187–192. УДК 81’373.7:81’42 ДИСКУРСИВНО-РАНГОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕМ У ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИКАХ: ТИПОЛОГІЙНІ ВИЯВИ ФРАЗЕМНИХ ІГРОВИХ НАЧАЛ Краснобаєва-Чорна Жанна Донецький національний університет, Донецьк, Україна У статті встановлено вияв моделювальної діяльності дискурсивної рефлексії у фразеології. Окреслено інвентар прийомів мовної гри,...»

«Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка роМан-екФраСиС «кораБель дУрніВ» грегорі норМінтона Стаття містить виклад теоретичних підходів до проблеми екфрасису, «вербальної репрезентації візуальної репрезентації». Екфрастичний роман – це жанр, сенс якого розкривається в семіотичному Іншому, наприклад, роман-екфрасис «Корабель дурнів» Г. Нормінтона це варіант семантичної конверсації живопису (Пітера Брейгеля та Ієроніма Босха) в літературний твір....»

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2014. № 2 (8) УДК 82.09 Д.С. ТИЩУК, аспірант кафедри теорії літератури і компаративістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка АСОЦІОНІМ ЯК ТРОП: КОДУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ Статтю присвячено розгляду кодувальної функції асоціоніма як засобу інтеграції тропа з твором, задуму письменника та читацького сприйняття. Кодувальна функція асоціоніма полягає у наповненні первинної...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 60. Філологічні науки УДК 82.02 М. О. Сокол, викладач (Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського) maryanasokol@mail.ru ПОНЯТТЯ ПАРАТЕКСТУ ТА ПАРАТЕКСТУАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У статті теоретично осмислено поняття паратексту та його особливості у сучасному літературознавстві. Також зроблено спробу окреслити проблему дослідження паратекстуальності як фундаментальної складової тексту, що й...»

«Чайковська В.Т. Проблема необхідності і свободи у творчості Лесі Українки УДК 82 2. 09 В.Т. Чайковська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) ПРОБЛЕМА НЕОБХІДНОСТІ І СВОБОДИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У статті обгрунтовується проблема співвідношення між необхідністю і свободою як важливими чинниками самореалізації особистості, що призводить до трагічних колізій, у творчості Лесі Українки.Він запитав спокійно: “Чому я потерпів крах? ”. “ Во ймення краси”, я відповів....»

«Національна академія наук України Український мовно-інформаційний фонд На правах рукопису БАБИЧ Богдан Віталійович УДК 808.3-56 ІНТЕРПРЕТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Спеціальність 10.02.01 Українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Чумак Володимир Васильович канд. філол. н., ст. наук. сп. Київ 2000 Зміст Вступ _ 4 Розділ 1 _ 14 Синтаксичні структури в аспекті лінгвістичного моделювання 14 1.1 Метод...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»