WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Скиба Т.В., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка конЦепти В ранній поетиЧній тВорЧоСті МакСиМа рильСького Стаття присвячена розгляду концептів у ранній ...»

-- [ Страница 1 ] --

1. Костиря Б. Трагічний голос Клима Поліщука//Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010.-№5 2.Поліщук К. Вибрані твори/ Упоряд. В. Шевчук; передм. С. Яковенка. – К.: Смолоскип, 2008; 3.Фрейд З. «Я» и «Оно». –

Спб.: Азбука-классика, 2007.

Скиба Т.В., асп.,

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

конЦепти В ранній поетиЧній тВорЧоСті

МакСиМа рильСького

Стаття присвячена розгляду концептів у ранній поетичній творчості Максима

Рильського, які виразно окреслюють поетичну картину першої збірки «На білих островах».

Ключові слова: концепт, поетична картина.

Статья посвящена рассмотрению концептов в раннем творчестве Максима Рыльского, которые выразительно описывают поэтическую картину первого сборника «На белых островах».

Ключевые слова: концепт, поэтическая картина.

The main purpose of this article is to consider the key conceits in early creation by Maxym Rylskyj, which make possible the description of the poetic picture in his first collection named Na Bilykh Ostrovakh (On White Islands).

Key words: conceit, poetic picture.

У 1910 р. побачила світ перша поетична збірка Максима Рильського «На білих островах», яка була схвально зустрінута «в усіх тодішніх таборах літературних» [Зеров 1990, 547]. Рильський «дебютував мріями … про «блакитний океан небесний незміряний», про «хмари острови» в тім океані» [Єфремов 1995, 484]. Молодий автор «бажає переконати нас в реальності своїх мрій, своїх білих островів». Це «документ м о л о д е н ь к о ї ж у р б и», в якому «н е в и н н а д у ш а в перший раз опинюється в блудному колесі життя, переживає свою п е р ш у т р а г е д і ю » [Євшан 1911, 134].

У збірці молодий Рильський серйозно роздумує про смисл життя, красу відчуттів, красу людської душі та природи; з’являються й соціальні мотиви — важкої селянської праці та боротьби за ідеали, неспроможності людини бути до кінця вірною своїм ідеалам, але все це поки що — «абстрактне співчуття усім нещасним» [Костенко 2006, 195].

Основна тема збірки — нерозділене кохання (у цей період п’ятнадцятирічний Максим був закоханий у Галину Шило, доньку Миколи Лисенка). Це відзначає і Людмила Старицька-Черняхівська: «Тема поезій «На білих островах» — саме кохання. Чисте, хороше кохання, що підносить душу і, через нерозділеність свою, лишається вповні ідеальним і оповитим серпанком легкого суму. І всі вірші … світяться щирим почуттям».

Художній текст — явище багатовимірне, тому і залишає кожному, хто його сприймає, простір для свободи думки. «Завдяки індивідуалізації в поетичному мовленні зображення вимагає від письменника зосередження на поетичних символах… що передають емоційний стан героя чи автора» [Міщук 2008, 89].

За словами С.А. Аскольдова, художній концепт є поєднанням «понять, уявлень, почуттів, емоцій, інколи навіть вольових проявів», він творчо репрезентується «як у слові, так і в образі чи матеріальному предметі» [Степанов 2001, 75], а його зміст визначається всією розмаїтістю контекстів уживання і залежить від світоглядних домінант автора, адже «художник не просто використовує, а по-своєму осмислює вироблені в культурі концепти, він ніби знову перевідкриває зміст концепту» [Тільман 1999, 203].

Поетичний світ можна і варто досліджувати за допомогою ключових слів-концептів — одиниць «свідомості поета чи письменника, які отримують свою репрезентацію в художньому творі чи сукупності творів і виражають індивідуально-авторське осмислення сутності предметів чи явищ» [Беспалова 2002, 6].

Звернувшись до матеріалу збірки «На білих островах», спробуємо представити поетичну картину світу ранньої творчості Максима Рильського через концепти, які домінують у ній і є тим стрижнем, який поєднує всі сім циклів збірки у єдине ціле, створюючи вишукану та гармонійну структуру, формує загальну тональність, допомагає зрозуміти світобачення автора, його переживання, настрої та роздуми.

У ранньому поетичному світі Максима Рильського варто вирізнити такі концепти:

сонце, небо, хмара, зорі, земля, серце, кохання, адже вони домінують у художньому творі і в інтерпретації молодого поета набувають індивідуальних смислових відтінків, реалізують певні естетичні цінності.

1. Естетично вагомим елементом поетичного світу Рильського є концепт небо з його реаліями — сонцем, зорями і хмарами.

Словник подає такі визначення: 1) видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі шатра; 2) за релігійними уявленнями — місце перебування Бога, ангелів, святих;

потойбічний світ, рай [ВТССУМ 2002, 591].

За іншим визначенням, небо – це «найважливіша частина космосу, це передусім абсолютне втілення верху» [Мифы народов мира, 2 т., 206 с.]. Його властивості – абсолютна віддаленість і недоступність, незмінність, безмежність у поєднанні з його ціннісними характеристиками – недосяжністю, величчю і перевагою над усім земним; воно над усім і усе «бачить», звідси його всезнання; воно зовнішнє щодо всіх предметів світу, тому воно – «будинок» всього світу.

У поетичному світі Рильського небо – це символ безмежності, безкрайності, свободи, потягу до вищого, ідеального; це простір, де перебувають птахи, де відбуваються повітряні явища і знамення: блискавки, грім, вітер; звідки падає дощ, сніг, град; це місце, де знаходиться рай, куди потрапляють непорочні душі; це «світ, відзначений знаком безмежності» [Башляр 2004, 159]; це «блакитний океан, незміряний», який створений для ідеального щасливого перебування на хмарах-островах: «на острові пливучім // Забув я про горе, // щасливий – у могучім // Блакитному морі».

«Це його, Рильського, порив in blue (у блакить)» [Панченко 2005, 21], його «подорож у край безкінечного», «у якому зникають виміри», адже «людина, будучи людиною, не може жити горизонтально» [Башляр 1999, 20-27].

Небо є втіленням чоловічого, легкого, духовного плодотворного начала (дощ): «Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: // Після дощу тог усе земля цвіте, // І ліс, покритий каплями блискучими, сміється». Зважаючи на те, що небо «подає» тепло і вологу – воно є активною творчою силою, джерелом блага і життя.

Для ліричного героя небо – це місце, де можна забутися, залишитися без сумного і негативного, це своєрідне протиставлення землі: «Прощайте, страждання // І муки кохання! // Прощай, уся земле, невмита од сліз, // Де в горі, самотний, журливий я зріс… // Тепер я в просторі, // В блакитному морі!», «я на острові-хмарі пливу // В небесах, // на землі я вже більше не живу!».

І звичайно, небо – це місце для всіх небесних об’єктів: сонця, хмар, зірок: «зірки – небес ясні квітки // Все розцвітаються», «мов по блакиті озера дзеркальній // Крильми черкає сонце золотими», «в небі заграли вже блискавки-змії, // А в небі гудуть вже громи!».

Небо у Максима Рильського – це місце, звідки до нього прилітають мрії, пісні, звідки приходить натхнення: «Чарівнії пісні, // Наче сонце ясні … із блакитних небес прилетіть».

2. Другим важливим у ранній естетичній системі молодого Рильського є концепт сонце – центральне тіло сонячної системи; найближча до землі зоря; переносно вживаться на позначення того, хто є джерелом життя, втіхи, радості та ін.; це що-небудь світле, хороше, прекрасне. Сонце – світило, символ Всевидячого божества, Вищої космічної сили, центру буття; осяяння, слави, величі; цар денного неба, як і Місяць уночі.

У слов’янській міфології здавна існував культ сонця як життєдайної сили; на сонце молилися, з ним пов’язували надії на врожай, добробут. Інколи сонце сприймалося як чоловік з ясним чолом, але основний вияв персоніфікації – представлення сонця у жіночому образі красної пані. Це фольклорне начало у збірці реалізується так: місяць, якому обіцяють свою любов всі зорі на небі, закоханий у «могучу, світозору і блискучу»

красуню-сонце, з якою «дивовижним чином» не може зустрітися, адже вночі красуня «тихенько дрімає», а вдень «тче золотку намітку».

У сприйманні молодого поета сонце усвідомлюється передовсім як джерело життя, радості, світла, краси. Звідси сонце виступає символом життя, злагоди, світла, тепла, дня на противагу ночі: «день могучий сонцем сяє», «всі сонця бажають», «сонце засяло … і світ стрепенувся, мов збуджений птах», «сонце ллє ізнову чари гарячії свої».

Із сонцем пов’язується піднесений настрій, позитивні емоції, адже воно наділене властивостями живої істоти: «сонце грає, сонце сяє», «сонце радісно сміється», «сонце сходить, сонце грає, // Скрізь усмішки розливає».

Також Максим Рильський надає образові сонця фольклорної конотації порівняння:

«чарівнії пісні, наче сонце ясні», «в квітах барвистих // дівчина сяє, // в ченьках чистих // сонечко грає, // з тих оченьок сяєво ллється… // дівчина літом веселим зоветься», «та що мені сонце і зорі, // щ небо блакитне, прозоре, // як бачу я очі ясні!».

3. Третій важливий концепт зорі – небесні світила, які є джерелом променевої енергії, що створюється в їхніх надрах і випромінюється у космічний простір; це пестливе звертання до жінки; переносно вживається на позначення долі, щастя, успіху.

У збірці цей концепт реалізується у таких значеннях:

– називання зіркою, зорею коханої, а також як порівняння, найчастіше з дівочими очима: «прощай, моя мила, зоря золотая», «пісні світлі, наче зірки», «вона ішла весела, наче зірка», «очі … ясніш мені, як зорі золоті!»;

– уживання у символічному значенні щасливої долі, надій, мрій і натхнення: «тихо і страшно усюди… // Зіронька згасла остання ясна», «у серці згасла зірка, пісня не дзвенить», «зорі сяють, // навівають // мрії й ніжні муки».

Також вживається у прямому значенні як небесне тіло («сяють зорі в темній вишині»), яке є головною окрасою нічного неба («зірки – небес ясні квітки»), але досить часто зорі у збірці персоніфіковані: «зірки веселі кличуть місяць», «зорі сяють і сміються».

4. Хмара – світотворча жива плодюча сила, адже разом з нею приходить дощ з неба;

це збірня небесних вод. Воду з річок подає до неба веселка: вода йде у хмари, а звідти падає дощем: «зраділи знов поля жагучі // Розкішні краплі п’ють, // Їх хмари темні і могучі // Так щедро вільно ллють», «дощ летить з хмар густих». Часто такі хмари є персоніфікованими: «листки казку чули від хмар» і слугують одягом для неба та сонця:

«крилами-хмарами небо вкривається», «красуня-сонце… // одягає теплі шати, // хмари сиві та блакитні».

Такі природні явища («рожевії хмарки») у ліричних творах збірки є носіями внутрішніх потрясінь, глибоких почуттів, викликаних силами, що не залежать від людини: «пливучі острови … серце чарами спокою вкрили», а також певних пір року: «літо останній справляє бенкет! // Хмари з далеких країв припливли…».

Але головним мотивом, що пронизує всю збірку, є білі хмари-острови як ідеальне місцеперебування високо над землею: білі, легенькі, сновійні, полохливі хмари-острови тихо пливуть у могучому блакитному океані; на них живуть феї і на них засинає «безжурний і спокійний» ліричний герой. Ці хмарки «чари скрізь ллють», це острови, які пливуть далеко і високо над землею, це місце, де можна знайти щастя, гармонію, спокій, тишу, де «серце радістю знов б’ється», де можна забути про земне горе.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


5. Не менш значущим у ранньому поетичному доробку Рильського постає концепт земля, який асоціюється з досконалою світобудовою, адже вона є центральною частиною триєдності Всесвіту (небо – земля – пекло).

Концепт земля є одним із знакових образів в українській та інших картинах світу, адже відіграє важливу роль при організації в просторі, виступаючи орієнтиром, завдяки якому відбувається структуризація світу на основі побудови протиставлень: верх — низ, центр — периферія, суходіл — водний простір, небо — земля.

Саме у протиставленні небо – земля знайшли відображення мотиви про недосконалість земного світу. Протягом усієї збірки, а особливо у циклі «На білих островах», воно простежується і перевага надається небу як втіленню ідеального і досконалого. Земля у цьому випадку є уособленням страждань, мук, що пов’язані з нерозділеним коханням, розбитими серцями, вона стомлена і «невмита од сліз», є втіленням темної ночі і таємничого вечора на противагу небу – царству мрій та світла, де у безмежному просторі пливуть білі острови як втілення спокою, ніжності та гармонії.

Автор наділяє землю рисами живого організму, розмовляє з нею, неначе з живою істотою: «земля немов сміється», «в обіймах проміню земля дрижить», «земля, як дівчина, сміється».

Також у збірці наявний мотив єднання людини та землі, який забезпечується постійним та важливим для ліричного героя контактом зі стихією: «у знемозі впаду, притулюсь до землі».

6. У народному уявленні серце – центр людської життєвої сили; це немов «сонце всередині людини» [Войтович 2002, 470]; символ любовних почуттів, любовної прив’язаності; у переносному значенні вживається на позначення внутрішнього психічного світу людини, її настроїв, переживань, почуттів; також вживається як ласкаве звертання до кого-небудь.

Концепт «серце» завжди характеризується позитивною оцінкою і помітним нашаруванням пестливості, вживається переважно у складі звертань або на позначення любовних почуттів.

Серце ліричного героя збірки «На білих островах» сповнене емоцій (як негативних, так і позитивних), а концепт серце має широкий спектр символічних значень.

Як основні можна виокремити такі:

– серце як зосередження почуттів, настроїв, переживань: «у серці муки», «серце нудьгує і плаче», «в стражданнях і муках б’ється», «серце радістю знов б’ється», «серце гімн співає привітальний»;

– серце як носій мудрості, надій, мрій, сподівань (часто не реалізованих): «в серці надія уже не живе», «молодечі мрії, що в серці рано розцвілись».

7. Любов – високе моральне саможертовне почуття. Ліричний герой збірки проходить через пристрасть, ревнощі, тугу, сумніви, розчарування, випадкові зустрічі, розмислюючи про силу і складнощі свого нерозділеного почуття, причину любовної поразки;

виразно простежується «болісний контраст його щирості та її холодної насмішкуватості» [Панченко 2005, 21]. Ця рання закоханість із характерним для неї перебільшеним трагізмом, адже у 15 років нерозділена любов – справді трагедія. Звідси і гірка самоіронія:

«любов моя смішна», «я сам собі смішний».

Кохання у збірці постає суто земним почуттям, якому немає місця на білих островах:

«прощайте … муки кохання … тепер я на острові білім». Найчастіше любов у молодого автора пов’язана з болем: «серце з кохання болить», «кохання рве на шмаття, без жалю спалює дух мій». У той же час любов – це натхнення, стимул до творчості: «я в пісню вилив ніжні мрії, // любов безумну в пісню вклав», «в пісні я буду виливати // любов і розпач мій тяжкий».

Отже, проаналізовані концепти виразно окреслюють поетичну картину першої збірки Максима Рильського «На білих островах», створюючи вишукану структуру, сповнену переживань молодого поета, сонячної гармонії та єднання зі стихіями.

1. Башляр Г. Грезы о воздухе. Опыт о воображении движения; пер. с франц. / Г. Башляр. – М., 1999. 2. Башляр Г. Поэтика пространства / Г. Башляр; пер. с франц.. – М., 2004.

3. Беспалова О.В. Концептосфера поэзии Н. Гумилева в ее лексикографическом представлении : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук / Беспалова О.В. – СПб., 2002. 4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол.

ред. Т.В. Бусел. – К., 2002. 5. Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. – К., 2002.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ На правах рукопису Харьківська Олеся Василівна УДК 811.161.2’282.2(477.87) СУФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР АПЕЛЯТИВНИХ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Спеціальність 10.02.01 – українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Сабадош І.В., доктор філологічних наук, професор Ужгород – 2015 ЗМІСТ СПИСОК...»

«Довкілля, 2006. – 716 с. 8. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. – 752 с. 9. Смычковская Ю.А. Снтаксис современного испанского языка. – К.: Вища школа, 1979. – 192 с.10. Тетерукова И.М. Грамматические трансформации текста при переводе. / Автореф. на соиск. уч. степ. канд. филол. н. – М., 2009, режим доступу: http://www.dissercat.com/content/grammaticheskietransformatsii-teksta-pri-perevode 11....»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.111’42’221:004.738.5 Козолуп М. С., Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ У ТЕКСТАХ ІНТЕРНЕТ НОВИН З ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Статтю присвячено вивченню особливостей використання невербальних компонентів комунікації (НВК) у англомовних текстах Інтернет новин. Виявлено та проаналізовано НВК, які допомагають реалізувати функцію просторових відношень. Ключові слова: вербальна...»

«РОЗДІЛ І. Когнітивна лінгвістика. 3 (ч. 1), 2011 УДК 81’42 = 133.1 К. П. Єсипович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов Київського національного лінгвістичного університету Реконструкція концептуальної моделі метаобразу “ЧАРІВНОГО”у французькій народній казці Роботу виконано на кафедрі романських мов КНЛУ У статті здійснено спробу виявити концептуальну структуру метаобразу “ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці. Структуру такого метаобразу втілено в когнітивній моделі,...»

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«огородження – складні безсполучникові конструкції з предикативними частинами, у яких констатується наявність, перебування магічної істоти в певному місці щодо мовця [Остроушко 2002, 79]. Отже, космонімічна лексика в українських замовляннях функціонує у значній кількості спонукальних і бажальних синтаксичних конструкцій. Космоніми найчастіше зустрічаються у різноманітних повторах, які конкретизують образ бажаного. Порівняння й зіставлення явищ є характерним для текстів з лексикою на позначення...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА М.О. ЛЄЦКІН М.О. LETSKIN ЛАТИНСЬКА МОВА LINGUA LATINA Посібник для студентів І курсу спеціальності “Англійська (та німецька, польська) мова і зарубіжна література” факультетів іноземних мов державних університетів Житомир Затверджено Вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № від 2005 р.) Розглянуто й рекомендовано до друку на засіданні ради факультету іноземних мов...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА ТЕЛЕШМАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА УДК 821.161.2-Ткач.09 ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ТКАЧА: ЖАНРОВИЙ І ЗМІСТОВИЙ АСПЕКТИ 10.01.01 – українська література АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Чернівці – 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і...»

«Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Т. 25 (64), № 2 (1). – С. 187–192. УДК 81’373.7:81’42 ДИСКУРСИВНО-РАНГОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕМ У ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИКАХ: ТИПОЛОГІЙНІ ВИЯВИ ФРАЗЕМНИХ ІГРОВИХ НАЧАЛ Краснобаєва-Чорна Жанна Донецький національний університет, Донецьк, Україна У статті встановлено вияв моделювальної діяльності дискурсивної рефлексії у фразеології. Окреслено інвентар прийомів мовної гри,...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 18 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від 28 травня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»