WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«пам’яті дантівську концепцію любові як сходження). Коли Преттімен запрошує Телбота піднятися над унормованістю буття на землі та споглядати всесвіт, в якому ми народжені (і ...»

пам’яті дантівську концепцію любові як сходження). Коли Преттімен запрошує Телбота

піднятися над унормованістю буття на землі та споглядати всесвіт, в якому ми народжені

(і власне так вчинить герой Данте), Телбот на якуть мить замислюється. Його зачаровує

риторика неоплатоніка:

“Уяви собі наш караван, ми – вогонь тут, унизу – іскри Абсолютного, відповідаємо

вогню, який там – там угорі! Ми рухаємося холодної ночі крізь пустелі цієї нової землі до

Ельдорадо. Тільки наші очі та Абсолют, наші вуха та його музика!” [5: 219].

Оговтавшись, Телбот відкидає запрошення взяти участь у побудові Нового Єрусалиму.

Автор залишився вірним тому своєму переконанню, що “утопія – позачасова, незмінна річ”, одвічне бажання людини жити у кращому світі [9: 178]. Символічного значення набуває фінал роману – «Британія» згорає. Для протагоніста важливішим є набутий власний досвід.

Коли він стоїть на чатах, захоплюється красою моря і небес та згадує про творця цієї краси:

“Кожен, хто споглядає красу, подумки згадує її Творця”. Це нагадує Коллі, котрий захоплювався довершеними істотами, які з’явилися у шумовинні океанської води. Дантівська ідея порятунку ускладнена християнською парадигмою часу – дантівський герой рухається до Абсолюту, до життя у Бозі. Для протагоніста голдінгівських романів шлях порятунку є шляхом до себе, засвоєнням підсвідомого знання, хоч він і не байдужий до Абсолюту.

Дантівські алюзії збагачують тексти романів Вільяма Ґолдінґа, це те тло, з якого стає зрозумілим: те, що відбувається з героями, виходить за межі їхнього власного досвіду.

Накладаючи фрейми Беатріче чи ліричного героя, траєкторію руху героїв у поемі «Божественна комедія» та у збірці «Нове життя» на героїв романів, сучасний письменник або розвиває їх або перелицьовує, наповнює останні новим змістом, виповерхнює до цього невідоме, як і руйнує сталі світоглядні системи.

1. Rimmon-Kenan Sh. Narrative Fiction: Contemporary Poetics. L., 1986. 2. Medcalf S. William Golding / Ed. by Ian Scott-Kilvert. Harlow, 1975. 3. MacCarron K. William Golding.L., 1994. 4. Голдинг В. Свободное падение / Избранное: Романы, притчи. Пер. с англ. М., 1995. 5. Golding W. Close Quarters. L., 1988. 6. Данте А. Божественна комедія.

Пер. з італ. Є. Дроб’язка. Х., 2001. 7. Свифт Дж. Сказка бочки. Путешествия Гулливера:

Пер. с англ. М., 1987. 8. Golding W. Fire Down Below. L., 1990. 9. Golding W. Utopias and Antiutopias. // A Moving Target. L., 1982.

Мудрак О.В., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка еротиЧна лірика дМитра паВлиЧка Стаття присвячена висвітленню еротичної лірики Д.Павличка, що здається для традиційного читача несподіваною, а насправді закономірною у доробку поета.

Статья посвящена освещению эротической лирики Д.Павлычка, кажущейся неожиданной для традиционного читателя, а на само деле закономерной в творчестве поэта.

Ключові слова: еротична лірика, лібідо, сублімація, табу, метафора, символ.

Перемикання лібідозних інстинктів на відмінний об’єкт зумовлює процес сублімації, завдяки чому виникає компенсаторне задоволення у вигляді написаного, надрукованого або виголошеного вірша, детермінує художню творчість, майстерно замасковану ігровою символікою еротичного змісту. Така літературна практика спирається на основи лібротерапії, тобто використання компенсаторних можливостей художнього слова, що структурує у жанрово-стильових формах захисні механізми людської психіки. Очевидно, тому лірика завжди має велике коло шанувальників, адже вона фокусує в собі потаємні бажання, що постійно хвилюють людей, які, на жаль, не мають таланту влучно, стисло і переконливо формулювати власні думки, що не завжди не піддаються адекватному декодуванню, потребують інакомовну знакову систему вишуканих тропів.

Рецепція таких творів має неабияке психотерапевтичне значення, попри те, що одуховнює читачів, яким заблоковані внутрішні потяги загрожують неврозами і фрустраціями – на відміну від поетів, наділених Божою іскрою переносити на папір свої лібідозні пристрасті, переживаючи глибокий катарсис, відводячи їх від мети безпосереднього сексуального задоволення, надавати їм викінченого артистичного втілення. Недарма здавен у натхненні вбачали божественну присутність, а поетичну творчість порівнювали зі світотворчими акціями, зафіксованими у міфах, космогонічні версії яких випливали з маскулінно-фемінної природи, реалізували сексуальні і духовні інтенції, що разом виконували креативну функцію, сублімували онтологічне лібідо. Небезпідставно З.Фройд знаходив паралелі між лібідо й Платонівським Еросом, зважаючи на їхню життєтворчу силу, причетну до таких феноменів, як любов, що єднає в собі сексуальні, еротичні, духовні складові частини людського єства.

Сублімовані на папері лібідозні фантазії – досить типові для еротичної лірики, що не приховують самі поети. “Я роздягнув тебе в уяві / І вивів голу на поля”, – зізнається, наприклад, Д.Павличко. Перенесення сексуальної енергії на непрямий, недосяжний для тотожного авторові ліричного героя об’єкт захоплення, опредмечений яскравою метафорою спостерігається у його вірші “У дверях літовища стояла…” Від першого зорового враження (“Литки в польоті, наче літаки, / вони летіли під спідничку – вгору, / Поблискуючи золотом панчіх”) поет мимоволі апелював до підсвідомого, до витіснених туди інстинктів (“де людський зір боїться підійти”), бо вони “нещадно кликали на гріх”. Але автор змушений задовольнитися слідами своїх фантазій, зумовлених реаліями: “Я полетів, а в літаку мені / Та дівчина, неначе в сні, з’явилась / У круглому небесному вікні”.

Часто поети, захищаючи лібідозні інстинкти, естетизовані у їхніх творах, вдаються до полеміки з традицією табуювання людської натури. Так, Д.Павличко застосовує оксиморон, поєднуючи взаємовиключні з погляду моралізаторського нормативу поняття, пропонуючи виклично парадоксальну смислову сполуку, що зумовила ліричний сюжет вірша “Моя гріховнице пречиста…” Він обожнює жінку за те, що її віками гудили і переслідували, намагаючись втиснути у “цнотливу” модель, вигадану патріархальною культурою, проти чого раніше виступали Т.Шевченко (“Великомученице Кумо!”), І.Франко (“Чого являєшся мені…” та ін.). продовжуючи їхні традиції, Д.Павличко обстоює фемінну тілесно-душевну цілісність, найповніше розкриту в любові, без якої неможливий повноцінний чоловік: “І на твоєму непорочні / Лечу я в безконечний гріх”.

Цей гріх поет тлумачить як найбільше благо, як основа справжньої земної любові:

А я тебе любити буду За те, що не упала ти Ні у потворну безвість бруду, Ні у нудоту чистоти.

За те, що ти взяла у змія І принесла мені той плід, В котрім була нужда і мрія, І молодість на сотні літ.

Виявляється, що гріхопадіння стало відкриттям справжнього людського призначення, хоч обернулося вигнанням “на нашу землю кам’яну, / Де праця старша від кохання”.

Сміливий вчинок жінки обернувся визначальним екзистенційним вибором для людства, без якого воно не відбулося б. Високий стиль поетичного мовлення дозволяє вбачати у пафосному віршеві Д.Павличка жанрові ознаки оди, що, можливо, ближча до анакреонтичної лірики з притаманними їй мотивами любові і свободи.

В еротичній ліриці, як в інтимній та любовній ліриці, першорядне значення має суб’єктивний чинник, адже першорядне місце відводиться особистісному переживанню тілесно-душевних подій, водночас наділених сенсом загальнолюдських світоуявлень, заторкуючи й екзистенційні проблеми буття, часто не усвідомлені або такі, що перебувають у сфері несвідомого. Крім індивідуального способу еротичного існування, важливим, багато в чому вирішальними для любовних стосунків вважають умови любові, об’єкт відповідного вибору та узгодження мрії з дійсністю, на чому наголошував З.Фройд, адже “поети відрізняються від інших людей особливостями, які дозволяють їм вирішити таке завдання. Володіючи тонкою організацією, більшою сприйнятливістю таємних поривань і бажань інших людей, вони водночас виявляють достстаню мужність, щоб рокрити перед нами власне несвідоме”1.

При цьому еротична інтерпретація найнтимніших відвертостей може не збігатися з ригористичними нормативами соціуму, і конфлікт між ними можна усунути завдяки високій культурі поетичного мислення, що продемонстрував, наприклад Д.Павличко, облямовуючи табуйовану лексику граційними метафорами, в яких відображено повноту життя від сексуального пориву до просвітленої любові й обожнення лібідозного, для поета-чоловіка – жіночого об’єкта:

Ти, мов яблуко з галузки.

Впала в трави молоді.

Я звільнив тебе від блузки.

Клавши руки на груді.

Я звільнив тебе від льолі І від інших одежин.

Розглядаючи поволі Кучерявий, гострий клин.

Я на нього настромився.

Я відчув небесний біль,

Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности. – С.194.

Я злетів, я народився, Наче з кокона мотиль.

Я крильми моливсь преклонно.

Богу дякував за те, Що світило твоє лоно, Наче ябко золоте.

Привертає увагу делікатна метафоризація статевих органів, динаміка інтимного тілесного зближення, що викликає враження божественного дійства. Стрімкий розвиток ліричного сюжета від експозиції милування до катартичної розв’язки охоплений особливою енергетикою слова, притаманною ліриці Д.Павличка, введений у смислове обрамлення яблука, що викликає асоціації з біблійним плодом дерева пізнання добра і зла.

Такі інтертекстуальні алюзії – не випадкові, вони відсилають і до старозавітних “Пісень над піснями”, в яких опоетизовано статеві органи і містерії як джерело життя та любові, подаючи приклад поетам, стимулюючи урізноманітнення любовної й еротичної лірики.

У пейзажному вірші “Ти пахнеш, наче конюшина біла...” Д.Павличка завдяки персоніфікованим формам відображено анімістично-лібідозні уявлення в алегоричних образах флори і фауни. Поет, використовуючи порівняння, вдається до прояснення тілеснодушевних характеристик людей через символіку тваринного і рослинного світу, зокрема коня і конюшини. Природа постає не так персоніфікованою, не так анімістичною, як спроектованою зовні на людські істоти, які опинилися у плетиві складних взаємозв’язків навколишнього світу, охопленого лібідозною енергією, що вловлюється зоровими, дотичними, нюховими тощо враженнями, переростає у складну синестезію.

Крізь її призму проглядається життєва мудрість ліричного героя, уподібненого до коня, який на підставі запаху “спізнав – ти жінка вже, а не дівча” і водночас зважився переглянути патріархальний досвід на “ґендерну” проблематику, визнати свою залежність від жіночої статі:

“ти біла конюшина, / А я лошак, тепер навіки твій”. Іноді проекції лібідозної енергії, освітленої коханням, можуть змінюватися, перетікати від людей на зовнішній світ, тому поет підкреслює “це ми передали деревам / Жагу і пристрасть молоду” (“Червоні яблука в кімнатах…”).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


До речі, у доробку Д.Павличка чи не найбільше у порівнянні з іншими авторами еротичних віршів пейзажного змісту. Принаймні крізь щільне нашарування метафор у вірші “Акація. Бджолині дзвони” літня природа розкриває свою світотворчу сутність у різноманітних проявах, втягує закоханих у глибокий інтим, а не постає фоном їхніх любовних пристрастей, як часто трапляється у поетичних творах. Про “поцілунки стишені й неситі” згадано вже у прикінцевій, третій строфі, завершеній несподівано точним, образним, зоровим акордом, в якому сучасність і минуле витворюють нерозривну часову і спадкоємну цілісність: “Я пальми слід на антрациті, / На спині слід від колоска”. Пейзажна тропіка іноді заповню майже весь віршовий простір, відводячи еротичним натякам лише незначні локуси, як у вірші “Мріє, наче сніг здалека…”, в якому лише промайнули, або як пише Д.Павличко, “дико блиснули коліна, / Як зіниці хижака” та “покотилася крисаня, / Як зоря з небесних бань”, майже не порушивши гармонії світу (“Об’їдають коні чалі / Місяць, наче сніп вівса”), тому що любов, що інтегрує в собі духовні, еротичні й сексуальні імпульси, тяжіє до гармонії.

Море іноді виконує містеріальну функцію, викликає асоціації з явленням про богиню любові Афродіту, яка явилася з морської піни. Аналогічне бачення притаманне й Д.Павличку (“Вночі ти входила в море…”), який пов’язує жінку із символікою творчої водної стихії, милується нею, як “забороненим овочем” з прихованою у ньому таємницею життя, відомою архетипові моря, несподівано асоційованого з деревом знання: “як яблуня мудра, / Само нахилившись долі, / Поклало тебе коло мене / На кам’янім суходолі”. Ускладнена метафора містить тонкі алюзії як на воду, що символізує жіноче начало, так і на дерево пізнання, що відкриває очі на сутність світу і тісно пов’язане зі статевими стосунками, які набувають естетизованого тлумачення, коли крона того дерева “вкривала наш поцілунок”. Д.Павличко переконаний у досконалості оголеного жіночого тіла, що сприймається за еталон краси, інтерпретація якої передана через метафоризовану рецепція явора (“дивився, немов Ботічеллі, / На лона твойого диво, / Що ти його соромливо / Закривала рукою…”), тому “віти / Яворові взялись горіти!” Пафос еротично-оронімічної лірики викликає враження стрімкої вертикалі гірської місцевості, як у вірші “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Д.Павличка, до того ж перейнятому чоловічою енергією полювання на косулю, що асоціюється з приборканням жінки. У його іншому творі “Як ти лежала горілиць…”, “полонинська крутогора”, що викликає асоціації з чоловічим началом, врівноважена м’якою горизонталлю, пов’язаною з жіночою оголеною натурою, захоплення якою не приховує Господь, міркуючи над дивовижним поєднанням маскулінного і фемінного начал, думаючи, “як це пощастило / Зліпити з глини людську плоть, / З ребра – божественне світило”. Поет вкотре спростовує моралізаторське тлумачення біблійної версії так званого гріхопадіння, доводячи, що Бог як деміург причетний до тілесно-духовного світотворення, в якому закладено суть буття за критеріями краси, тому тішиться свом витвором як митець.

Як поет-чоловік Д.Павличко прагне заволодіти жінкою, перебираючи на себе роль ловця, який полює за своєю “жертвою”, у чому не без втіхи зізнається автор: “Я діяв напролом, / Як на фортецю перся. / Я розхиляв чолом / Твої розкішні перса”. З погляду феміністичної критики можна припустити, що йдеться про обґрунтований патріархальною культурою “чоловічий шовінізм”, прерогативу Логоса як ґвалтівника Матері-природи, який нехтує душею та “інакістю” жінки, прагне повністю підкорити її собі. Проте поет вносить певні корективи, зізнаючись у незнанні жіночої психології, внаслідок чого “З моїх смішних атак / Не вийшло нічогісько; / Програв би я той бій, / Хоч був я стрільчик бравий, / Якби не опір твій, / Благальний і ласкавий”.

Аналогічна картина постає у його задовгому вірші “Напав я на тебе раптом…”, що нагадує новелу, розгортається у степу під “дощем краплистим”.

Підсумовуючи, можна сказати, що Д.Павличко своєю еротичною лірикою збагачує власну неповторну поетичну палітру, якій більш притаманні громадянські, націотворчі вольові інтонації, маскулінний темперамент потужного соціального звучання.



Похожие работы:

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.111’42’221:004.738.5 Козолуп М. С., Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ У ТЕКСТАХ ІНТЕРНЕТ НОВИН З ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Статтю присвячено вивченню особливостей використання невербальних компонентів комунікації (НВК) у англомовних текстах Інтернет новин. Виявлено та проаналізовано НВК, які допомагають реалізувати функцію просторових відношень. Ключові слова: вербальна...»

«337 Випуск 19. УДК 81’373:811.112.2 Турчин В. В., Турчин В. М., Прикарпатський національнийуніверситет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ ЛІНГВІСТИЧНІ НАПРЯМКИ У ДОСЛІДжЕННІ АНТОНІМІЇ У статті ми намагаємося показати, як вчені шукають нові шляхи для систематизації нагромадженого матеріалу, використання його з максимальною користю і висловлюють ряд цінних думок щодо вивчення окремих властивостей антонімів. Ключові слова: контрадикторність, контрарність, контрастність, конверсія,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА М.О. ЛЄЦКІН М.О. LETSKIN ЛАТИНСЬКА МОВА LINGUA LATINA Посібник для студентів І курсу спеціальності “Англійська (та німецька, польська) мова і зарубіжна література” факультетів іноземних мов державних університетів Житомир Затверджено Вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № від 2005 р.) Розглянуто й рекомендовано до друку на засіданні ради факультету іноземних мов...»

«Філологічні науки. – 2014. – Книга 1 УДК 811.111:81’366.58 ВЗАЄМОДІЯ КАТЕГОРІЙ ФУТУРАЛЬНОСТІ І МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Гошилик В. Б. Стаття присвячена дослідженню когнітивної природи взаємодії категорій футуральності й модальності в сучасній англійській мові. З’ясовано специфіку майбутнього як сфери потенційних, гіпотетичних дій. Розкрито характер міжкатегорійної взаємодії у вираженні темпоральної семантики аналітичними футуральними формами сучасної англійської мови. Ключові...»

«огородження – складні безсполучникові конструкції з предикативними частинами, у яких констатується наявність, перебування магічної істоти в певному місці щодо мовця [Остроушко 2002, 79]. Отже, космонімічна лексика в українських замовляннях функціонує у значній кількості спонукальних і бажальних синтаксичних конструкцій. Космоніми найчастіше зустрічаються у різноманітних повторах, які конкретизують образ бажаного. Порівняння й зіставлення явищ є характерним для текстів з лексикою на позначення...»

«ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ INOZEMNA PHILOLOGIA 150 Вип. 125. С. 150–158 2013. 2013. Issue 125. P. 150–158 УДК 81’25-11(47+57) Ю.Жлуктенко ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІ ПОГЛЯДИ ПРОФЕСОРА ЮРІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЖЛУКТЕНКА В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ РАДЯНСЬКОЇ ШКОЛИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА Олександра Пилипчук Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, Львів, Україна, 79000; e-mail: oleksandrapylypchuk@gmail.com Перекладознавчим дослідженням радянської школи властиві певні риси, які відрізняють її...»

«Д.І. Квеселевич. Класифікація інкорпорованих складних слів (на матеріалі англійської мови) УДК 81.373.4 Д.І. Квеселевич, доктор філологічних наук, професор (Житомирський державний університет) КЛАСИФІКАЦІЯ ІНКОРПОРОВАНИХ СКЛАДНИХ СЛІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)1 У статті запропоновано класифікацію інкорпорованих складних слів. Словоскладання в сучасній англійській мові може відбуватися в результаті дії двох різних процесів: 1) процесу лексикалізації словосполучення із зміною порядку...»

«Микола ВАСЬКІВ РОМАННІ ФОРМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 1920-1930-Х РОКІВ МОНОГРАФІЯ УДК 821.161.2-31’’19201930’’(081) ББК 83.3(4Укр)6-44 В-19 Рекомендовано до друку Вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Протокол №3 від 26 лютого 2009 року) Рецензенти: В.Г.Дончик, доктор філологічних наук, академік НАН України; А.Б.Гуляк, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий редактор: Ю.І.Ковалів,...»

«Випуск 21. 359 УДК 821. 161. 2. 09 Чиж Н. О.  ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР СВОбОДИ ЛЮДИНИ У “ЩОДЕННИКУ” ОЛЕСЯ ГОНЧАРА У статті зроблено спробу осмислення поняття волі з філософських позицій. Аналізується екзистенційний вимір свободи людини у “Щоденнику” О. Гончара. Зосереджено увагу на внутрішній світ людини, її хвилюваннях та діях в “межових ситуаціях”. Порушується тематика вільного вибору людини, оскільки саме вільний вибір своєї долі, а особливо у “межовій ситуації” для людини є вибором свого...»

«системних зв’язків у лексичному складі мови. Створена у межах цього дослідження модель типологічного опису семантики соматизмів може бути екстрапольована на дослідження інших тематичних груп лексики. У найближчій перспективі дослідження вбачається проведення зіставного вивчення структурно-семантичних особливостей меронімів на матеріалі німецької та англійської мов.1. Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / О. В. Материнська. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 295 с. –...»

«Key words: intermediality, mimesis, ecphrasis, poesis, empathy, expressionistic art, poetry, range of colours, conceptual explosion, the psychology of creativity. УДК 821.111(092)+821.-3.09 Мірошниченко Л.Я., докторант, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка література та арХітектура: сакральний простір та епіФаніЧний досВід У статті розглядається одна з можливих варіацій діалогу між літературою та архітектурою у літературному творі. Мова архітектури стає засобом комунікації нових вимірів...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Кафедра методики та практики викладання іноземної мови “ЗАТВЕРДЖУЮ” Перший проректор Александров В.В. “_”_ 2015 р. Методичні вказівки з підготовки до атестаційного екзамену з навчальної дисципліни “Іноземна мова–І (англійська мова)” напрям: _035 “Філологія”_ спеціалізація: _англійська мова _ факультет _іноземних мов _ 2015/2016 навчальний рік Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»