WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Ітані Олена Мустафа, магістрант, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка КОНЦЕПТИ «ДОБРО – ЗЛО» ЯК ОНТОЛОГІЧНА ОСНОВА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ АРАБІВ ТА ЇХ ЛІНГВІСТИЧНЕ ...»

-- [ Страница 1 ] --

найпродуктивніших є тактика концентрованого повторення інформації, спрямована на

переконання читача в необхідності вироблення правописних норм української літературної мови.

Таким чином, можемо говорити про певну системність використання стратегій і тактик переконання в науковому стилі, зокрема у статтях, присвячених правописній дискусії

на початку ХХ століття. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в аналізі стилістичних

засобів організації тексту як елементів емоційного впливу на читачів.

1.Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001.

2. Баранов А.Н., Сергеев В.М. Естественно-языковая аргументация в логике прагматического рассуждения //Когнитивные науки. Искусственный интеллект. – М., 1988. 3.

Гончарова Е.А. К вопросу об изучении категории «автор» через проблемы интертекстуальности // Интертекстуальные связи в художественном тексте. СПб.: Образование, 1993. – С.20 – 28. 4.

Дискурс власти и власть дискурса: проблемы речевого воздействия:

учеб. пособие /В.Е.Чернявская. – М.: Флинта: Наука, 2006. 5. Криве дзеркало украінськоі мови/Нечуй-Левицький І. – К.: Друкарня І.Чоколова, 1912. 6. Мацько Л.І., Мацько О.М.

Риторика: Навч. посібник – К. Вища школа, 2003. 7. Про українську мову та українську справу: статті та замітки/Грушевський М. – К.: Друкарня П. Барського, 1907. 8. Сопер Поль. Основы искусства речи. Пер. с англ. – Ростовна-Дону: Феникс, 2002.

Ітані Олена Мустафа, магістрант, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

КОНЦЕПТИ «ДОБРО – ЗЛО» ЯК ОНТОЛОГІЧНА ОСНОВА

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ АРАБІВ

ТА ЇХ ЛІНГВІСТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ Мовні кліше є свого роду відображенням менталітету того чи того етносу. Важливо звернути увагу на те, наскільки живучими в різних часових, соціальних, ідеологічних періодах виявляються певні морально-етичні установки, які гарантують духовне виживання і розвиток арабської соціальної спільноти. І тут на перший план виходять такі поняття, як «добро» і «зло», а з виникненням ісламу більш конкретне їх втілення – «дозволене» – «заборонене», «недозволене» з позиції релігії.

Ключові слова: мовні кліше, концепти «добро» і «зло», ментальний портрет, онтологічна основа мовної свідомості, лексичний і семантичний аналіз.

Языковые клише являются своего рода отражением менталитета того или иного этноса. Важно обратить внимание на то, насколько живучими в разных временных, социальных, идеологических периодах оказываются определенные морально-этические установки, которые гарантируют духовное выживание и развитие арабского социального общества. И здесь на первый план выходят такие понятия, как «добро» и «зло», а с возникновением ислама более конкретное их воплощение – «разрешенное» – «запретное», «недозволенное» с позиции религии.

Ключевые слова: языковые клише, концепты «добро» и «зло», ментальный портрет, онтологическая основа языкового сознания, лексический и семантический анализ.

Language clich is a kind of reflection of the mentality of a nation. It is important to pay attention to how living in the different times and social, ideological periods revealed certain ethical settings that guarantee the survival and spiritual development of Arab social community.

And here is forefront of such concepts as «good» and «evil», and with the emergence of Islam, more specifically their implementation – «allowed» – «forbidden» from the standpoint of religion.

Key words: language clich, the concepts «good» and «evil», mental picture, ontological foundation of language awareness, lexical and semantic analysis.

Лексичний і семантичний аналіз арабських прислів’їв, приказок, афоризмів, фразеологічних зворотів з точки зору особистісних якостей людини крізь призму цих понять дає можливість скласти досить загальний і повний ментальний портрет арабського суспільства. Через семантику паремій ми намагатимемося виявити найхарактерніші риси арабського менталітету.

Як же сприймають араби поняття «добра» і «зла», як їх тлумачать? Арабські тлумачні словники дають таке узагальнене визначення «добра»: «« – »добро – це те, що протиставляється злу; це те, що правильно, корисно, приємно, це – щедрість, честь, благородне походження» [10, с. 201; 8, с. 649]. « « – » зло» визначається як «недолік, нестача добра», як узагальнююча назва пороків і гріхів, різних поганих вчинків; у розмовній мові несе в собі ще поняття «війна» [10, с. 379 – 380]. Такий підхід до розуміння слова « » цілком закономірний, тому що «війна» – це не тільки бойові дії, а й порушення звичних норм взаємовідносин людей, відступ від норм моралі й моральності, що є виявом гріхів і пороків. При цьому слід зазначити, що мова йде про суть такого явища, як «війна», а не про вияв в цих умовах особистих якостей людини, наприклад, жорстокості, нещадності. Іншою лексемою, що означає «зло», є слово « – » це і «засмучення», і «біда, нещастя».

«Зло» і «добро» – категорії абсолютні. Вони вічні, нескінченні і постійно змінюють одна одну: « « – » Добро і зло завжди йдуть пліч о пліч» (йорд.) [11, с. 227]. На наш погляд, це прислів’я відображає саму суть уявлень арабів про цю проблему, бо з семантичної точки зору вона виходить далеко за рамки лексичних значень своїх складових. Мова йде насамперед про лексему «,» що означає «дружба; безперервність, тривалість». Вона утворена від дієслова « )1 – » бути дружньо налаштованим,

2) догоджати; доглядати, 3) підтримувати, сприяти; 4) продовжувати, безперервно робити, ретельно займатися.

Етимологічно слово сходить до початкового корені «,» який має кілька значень:

1) бути близьким, звикати, 2) слідувати. Крім того, цей самий корінь містить в собі і таке поняття, як: 1) правити, управляти, 2) завідувати. Граматично форма дієслова « » позначає дію, спрямовану один до одного. Ця приказка, відбиваючи залежність добра і зла один від одного, їх безперервну зміну, характеризує не фаталістичне, пасивне ставлення до дійсності, як може здатися. Навпаки, вона застосовується в тих випадках, коли хочуть заохотити кого-небудь взяти ініціативу в свої руки [11, с. 227], бо в людини завжди є вибір: творити добро чи зло.

Таким чином, ми бачимо, що сама арабська мова, завдяки своїм формотворчим можливостям, зуміла всього в одному слові об’єднати кілька значень, що дають комплексне розуміння одного з найважливіших компонентів менталітету як окремої особистості, так і цілого народу, а саме: моральну оцінку категорій добра і зла. Як ми характеризуємо ті чи ті діяння, на яку чашу терезів кладемо ті чи ті вчинки, на користь чого робимо свій вибір – такі наші моральні підвалини, такий наш менталітет.

У цьому сенсі араби досить чітко й категорично підходять до означеного питання:

« « – » Добро добром робиться, а зло злом твориться» (ліван.) [9, с. 158], « « – » Зло для зла твориться» (ліван.) [9, с. 164].

Крім того, вони вважають, що зло не вимірюється кількісно, бо навіть «Мале зло – це вже багато» – « ( » ліван., йорд.) [9, с. 164;11, с.297], « »

(ірак.) [4, с. 18], « « – » Вогонь народжується з іскри»; « – »

«Зло може виникнути і від іскри» (йорд.) [11, с. 58, 297]. Цю приказку можна перекласти і як: «Війна може спалахнути від однієї іскорки», якщо взяти до уваги той особливий сенс, який розмовна мова вкладає в це слово.

Тут здається цілком виправданим порівняти підхід арабів до понять «зло» – «війна»

з українським «лихо», «лихоліття», які також асоціюються з різними бідами, нещастями, смутними часами, міжусобицями тощо. Однак зла можна уникнути, якщо не робити його: « « – » Залиш зло, і воно тебе залишить» (магриб.) [6, с. 2].

У той же час «добро» буває часто непомітним і несподіваним: « « – » Добро, наче птах – не бачиш його і не помічаєш» (йорд.) [11, с. 226], « « – » Добро зустрічається неждано-негадано» (йорд.) [11, с. 226].

Але яким би непомітним не було добро, якщо вже робиш добру справу, то не відступай від обраного шляху: « » або її синонім « » – «Хто (взявся) робити добро, доводить справу до кінця» (магриб.) [6, с. 112]. Можна порівняти з українським прислів’ям: «Як узявся за гуж — не кажи, що не дуж», «Не дуж — не берись за гуж», «Коли запрігся, то й тягни», «Пішов на бій — міцно стій». Крім того, тут простежується ще й думка, що ніщо не залишається без відповіді: « « – » Хто робить потрібну (справа), тому воздасться» (досл.: «зустріне відповідь») (магриб.) [6, с. 113].

Разом з тим у свідомості і уявленнях арабів, як було сказано вище, «добро» і «зло»

пов’язані один з одним. Причому практичний досвід підказує, що не все «зло» – погане і не все «добро» – добре: «Війна – зло, але на ній чоловіки дізнаються, хто чого вартий» [5, с. 188]. Це прислів’я якраз підтверджує нашу тезу про те, що «війна» для арабів по суті є вияв зла, але саме такі екстремальні умови дозволяють чоловікові найбільш яскраво продемонструвати ті якості, які визначаються словом « :» особисту відвагу, стійкість, героїзм і т.п., про що йтиметься нижче. А це вже дозволяє якщо і не схвалювати збройні конфлікти, то ставитися до них терпимо.

У Магрибі кажуть, що « « – » Одне зло легше (переноситься), ніж інше» (магриб.) [6, с.142]. Це можна зрозуміти так: для чоловіка, наприклад, загинути на війні краще, ніж уславитися боягузом. Одним словом, « « – » І в злі є добро» [7, с. 11] (Порівняймо з українським еквівалентом: Немає лиха без добра).

Поряд з таким тлумаченням існує й інше: слово « » може бути синонімом не тільки поняття « « – » добро», а й синонімом поняття « « – » вибір». Тоді прислів’я за змістом звучить дещо інакше: «У зла є вибір», тобто «З двох зол вибирай менше».

Інші прислів’я ще більше розвивають тему: «Не роби добра – і зло до тебе не прийде» [5, с. 225]. Аналогічне і за формою, і за змістом прислів’я ми знаходимо серед йорданських народних паремій, що є свідченням єдиних для арабських народів уявлень цих понять: «« – » Не роби добра, не зустрінеш зла», а також « « – » Не влаштовуй добра, не прийде до тебе зло» (йорд.) [11, с. 226];

іракський варіант: « « – » Корінь зла в звершенні добра» [4, с. 18] (Порівняймо з українським еквівалентом: «Не роби людям добра, не побачиш від них лиха»).

Виникнення і поширення ісламу вносить певні корективи в розуміння даних категорій, хоча в Корані є окремі афористичні судження, які цілком можуть розглядатися як висловлювання, що виступають у формі « » й перегукуються за змістом з вище наведеними прислів’ями та приказками різних арабських народів. Серед них вкажемо на такі, як: « « – » Хто зробить зло, тому воздасться тим же» [1, с. 123];

« « – » Але вражає хитрування зле лише того, хто вершить його» [2, с. 43].

Слід зазначити, що при розгляді проблеми співвідношення «добра» і «зла» мусульманські філософи, дослідники Корану і Сунни Пророка звертають свою увагу на вивчення саме чеснот як основи для досягнення щастя і добробуту як в земному, так і в загробному житті. «Добро» починає уособлюватися в поняттях філософських, або мирських чеснот – стриманості, мужності, мудрості, справедливості. Разом із тим цього недостатньо, якщо все не супроводжується чеснотами релігійними. На думку деяких мусульманських учених, такі чесноти більш високого порядку й націлені на досягнення вищого щастя в загробному житті [3, с.108 – 110]. Серед останніх розрізняють зовнішні


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


– « –,» такі, як: виконання релігійних приписів і заборон, норм сусідства, товариства, поведінки в дорозі, наслідування вчинкам і справам Пророка, виконання зобов’язань перед братами по ісламу. Крім них, є і внутрішні – «.» Вони пов’язані з почерпнутих із розуму та Одкровення знань про Бога і самого себе, що вимагає позитивного налаштування душі, завдяки якому виникає добрий намір з подальшими діями. [3, с.111]. Серед цих чеснот ми знаходимо єдинобожжя, каяття, терпіння, подяку, надію, страх, і, нарешті, найвищу чесноту, на думку мусульманських теологів і філософів, – любов до Бога [3, с.112].

Відступ від цих чеснот, недотримання тих норм, які входять до поняття « » або « « – » дозволене, дозвіл» і « » або « « – » заборонене, заборона», і є «зло», тому що в уявленнях арабів-мусульман, мусульман взагалі ці категорії належать не до сфери людської практики, а мають зовсім чітке «божественне» походження, оскільки одним з найголовніших принципів, з яких у цьому питанні виходить іслам, є те, що «право дозволяти або забороняти належить тільки Аллаху» [12, с.22; 6, с.45].

«Зло» тягне за собою « – » родове поняття, яке об’єднує в собі всі види горя, великого нещастя, скрутність в засобах до існування, тривогу, відчай, ворожість обставин, страждання [3, с. 113]. Для людини воно може виступати також у вигляді « »

– «страху перед невідомим, сповненим самотністю, страхом перед смертю, невиразною тривогою», « « – » смутку, жалю, туги, душевного страждання», « « – » скрутність, страждання душі й розуму через нездатність зрозуміти причину сумнівів», « » – «глибока туга і жаль про щось навік втрачене, що вже ніколи не доведеться випробовувати», « « – » стурбованість, тривога і муки серця і розуму», « « – » труднощі, неприємні обставини» [3, с. 114].

Щоб уникнути всіх цих неприємностей, людина повинна прагнути пізнати Бога, служити Йому, бути покірним Богові. Однак, як говорить Накиб аль-Аттас в своїй роботі «Вступ у метафізику ісламу», посилаючись на висловлювання Ібн Аббаса з приводу одного з аятів (№ 115) з сури «Та-Ха», термін « « – » людина» похідний від дієслова « « – » забувати» і схоже на поняття « « – » забуття, забудькуватість».

Згідно з його думкою, людина, уклавши з Богом Заповіт і зв’язавши себе таким чином обов’язком виконувати його, забуває слідувати своєму обов’язку і призначенню [3, с. 164 – 165]. А забудькуватість таїть у собі причину неслухняності людини, порочна сторона її природи штовхає її до несправедливості – « » і невігластва – «,1[ » с.

72), тобто до відходу від «добра» у бік «зла».

Народна мова ці високі матерії перетворила на доступні розумінню простих людей категорії: « « – » Прийшла за тобою смерть, о той, що залишив молитву» [11, с. 30].

Таким чином, концепти «добра» і «зла», «дозволеного» і «забороненого» знаходять своє відображення в конструкціях, структурованих у формі кліше різної етимології.

Лексико-семантичний зміст клішованих виразів у світлі вищевикладеного полягає в оцінці моральних якостей людини арабами як спадкоємцями споконвічних традицій бедуїнів-кочівників Аравії, з одного боку, і родоначальниками потужної системи цінностей, заснованої на інших принципах, – з іншого.

Ця двоєдність уявлень про навколишній світ і його сприйняття, реалізована в лексиці, семантиці, граматичних формах стійких висловів (у фразеологізмах, прислів’ях, приказках), є онтологічною основою мовної свідомості носіїв арабської мови, а також самобутності та суперечливості арабського менталітету.

–  –  –

КОНЦЕПТ «РАДІСТЬ» У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ Стаття присвячена дослідженню концепту «радість» у сучасній китайській мові, аналізу його плану змісту і плану вираження. Автор визначає референтну ситуацію, до якої належить цей концепт, встановлює його місце у мовній картині світу і мовній свідомості нації. У роботі також розглядається етимологія ієрогліфу «радість», зв’язок концепту «радість» з концептами «серце», «сум» та «подив».

Ключові слова: концепт, радість, емоції, ідіоми, культура.

Статья посвящена исследованию концепта «радость» в современном китайском языке, анализу его плана содержания и плана выражения. Автор устанавливает место данного концепта в языковой картине мира и языковом сознании нации. В работе также рассматривается этимология иероглифа «радость», связь концепта «радость» с концептами «сердце», «грусть» и «удивление».



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»

«Blidchenko-Naiko V., lecturer National O.O. Bohomolets Medical University The article describes the series «Lost leaves» Uliana Kravchenko, which was published nearly forty years after they were written, and explained the motives of such a late date, analyzes the relevant poetry in prose writer. Keywords: poetry in prose, cycle, miniature, fragment, philosophy meditation. УДК 82-1/-9 Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка екФраЗиС & інтерМедіальніСть...»

«Творення нового світу стає справою двох закоханих, їхня близькість не потребує яскравого світла, тому сонце сховається в морі. Удаючись до такого делікатного жесту, автор мимоволі перемикає солярну енергію в тіла й душі наречених, інспіруючи їхню творчу силу, що забезпечує продовження життя. Разом з тим сонце означає чоловіче начало, без якого неможливе існування жіночого, символізованого морем, тобто безмежною водою як першоосновою всього сущого. Входження сонця в море має еротичний підтекст....»

«С.І. Потапенко. Номінативний аспект композиції англомовного журнального дискурсу: лінгвокогнітивний аналіз УДК 81’42=111 С.І. Потапенко, кандидат філологічних наук, доцент (Ніжинський державний університет) НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ КОМПОЗИЦІЇ АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО ДИСКУРСУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ У статті показано, що, активуючи різні концептуальні структури, назви розділів і рубрик журналу Newsweek визначають структуру заголовків і підзаголовків статей. Основу композиції часописів складають...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 18 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від 28 травня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«prose works (Goethe’s “Faust”, Grimms’ fairy tales “The White and Black Bride”, “Little Snow White”, “Foudling-Bird”, “The Goose-Girl at the Well”, “The Two Brothers”, “Iron John”, “Golden Goose”, “The Hut in the Forest”, “Oneeye, Two-eyes, and Three-eyes”, “Cinderella”, “Donkey Cabbages”, “The Glass Coffin”, “The True Bride”; and Hoffmann’s “Little Tzahes”). The analysis of the above-mentioned works shows that each of the described colours has the same meaning in various tales of different...»

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«Усі вони усуваються редагуванням, оскільки редактор може помітити ці неадекватності. Найскладнішим для редагування є такий тип малопомітних зсувів, які порушують стиль автора оригіналу, не позначаючись на ідеї твору.1. Коптілов В.В. Актуальні теоретичні питання українського художнього перекладу Автореф. дис. докт. філол. наук. – К., 1987. – 40 с. 2. Кортасар, Хуліо Продовженість парків / пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. – 2008. – № 3-4, – С. 106-107. 3. Мишустина А.А. Структурные...»

«Александрова О.Н., к.філол.н., доц., Таврический Національний університет ім. В.І. Вернадського МІФ ЕВРІПІДА ПРО МЕДЕЮ У ДРАМАТУРГІЇ БОСТА У статті п’єса «Медея» («», 1993) відомого грецького драматурга ХХ століття Боста (, Mentis Bostantzoglou, 1918-1995) розглядається в контексті розвитку європейської і грецької літератури Нового часу, зокрема, виявляються паралелі з трагедією Евріпіда. Ключові слова: грецька драматургія ХХ століття, трагікомедія, Евріпід, Бост (, Mentis Bostantzoglou,...»

«Children’s Fiction and Its Adult Readership. – New York and London: Routledge, 2009.– 264p. 3. Smith A. Spit Against the Wind. – London: Headline Book Publishing, 2003. — 248p. 4. The Big Valley. – http://en.wikipedia.org/wiki/The_Big_Valley 5.The High Chaparral Home Page. — http://www.thehighchaparral.com/ 6. The Translation of Children’s Literature: A Reader/ Edited by Gillian Lathey. — Clevedon: Multilingual Matters LTD, 2006. — 260 p. дель Ґаудіо С., к. філол. н., доц., Київський...»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2014. № 1 (7) УДК 81 811 111 А.Л. СМОЛЯНА, аспірант кафедри англійської філології Київського університету імені Бориса Грінченка ФРЕЙМОВА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО КОЛАЖУ (на матеріалі суперобкладинок англомовної літератури) У статті розглядається мовленнєвий жанр рекламно-інформаційного колажу, наведеного на суперобкладинці англомовної літератури. Досліджено його семантичну...»

«системних зв’язків у лексичному складі мови. Створена у межах цього дослідження модель типологічного опису семантики соматизмів може бути екстрапольована на дослідження інших тематичних груп лексики. У найближчій перспективі дослідження вбачається проведення зіставного вивчення структурно-семантичних особливостей меронімів на матеріалі німецької та англійської мов.1. Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / О. В. Материнська. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 295 с. –...»

«Степан Павленко, Ольга Павленко ФІЛОЛОГІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП ІІІ частина Синтаксис і пунктуація Загальні мовні питання ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН ББК 81.2Укр-2 П12 Павленко С.О., Павленко О.П.П12 Філологічний калейдоскоп. ІІІ частина. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. — 96 с. ISBN 978-966-10-2911-7 Дві частини “Калейдоскопу” (“Фонетика. Лексика. Будова слова” та “Морфологія”) вже служать філологам. На черзі — третя. Як і попередні, це не просто посібник. Це прецікавий збірник для...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»