WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 24 |

«На правах рукопису БАБИЧ Богдан Віталійович УДК 808.3-56 ІНТЕРПРЕТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Спеціальність 10.02.01 Українська мова ...»

-- [ Страница 1 ] --

Національна академія наук України

Український мовно-інформаційний фонд

На правах рукопису

БАБИЧ Богдан Віталійович

УДК 808.3-56

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУР

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.01 Українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник

Чумак Володимир Васильович

канд. філол. н., ст. наук. сп.

Київ - 2000

Зміст

Вступ ___________________________________________________________________________ 4 Розділ 1 _________________________________________________________________________ 14 Синтаксичні структури в аспекті лінгвістичного моделювання ______________________ 14

1.1 Метод лінгвістичного моделювання _________________________________________________ 14

1.2. Мова як інформаційна система: проблема визначення об’єкта лінгвістичного моделювання21

1.3. Синтагматика мовних одиниць і рівні організації речення _____________________________ 29 1.3.1. Проблема визначення речення _____________________________________________________________ 29 1.3.2. Речення як мовний конструкт______________________________________________________________ 34 1.3.3. Предикативність та семіотичні рівні синтаксичної структури речення____________________________ 38

1.4. Синтаксична структура речення: загальні принципи _________________________________ 43 1.4.1. Основні синтаксичні поняття ______________________________________________________________ 43 1.4.2. Синтаксичний аналіз речення______________________________________________________________ 47 1.4.3. Лексикографічне моделювання синтаксичних одиниць ________________________________________ 51

1.5. Формальні граматики та виведення мовних конструктів ______________________________ 55 1.5.1. Формальна граматика складників __________________________________________________________ 58 1.5.2. Граматика поєднання дерев _______________________________________________________________ 66 1.5.3. Узгодження дерев залежностей та систем складників і репрезентація омонімічних мовних конструктів 81 Розділ 2 _________________________________________________________________________ 90 Інтерпретаційна формально-синтаксична модель як засіб прогнозування мовної варіативності ___________________________________________________________________ 90

2.1. Структура інтерпретаційної моделі _________________________________________________ 90

2.2. Розширені системи безпосередніх складників _________________________________________93 2.2.1. Представлення лінійних інтерпретацій структурного інваріанта мовних конструктів в аспекті моделювання синонімічної варіативності _________________________________________________________ 95 Неконфігураційні перестановки СК ___________________________________________________________ 96 Непроективні перестановки СК ______________________________________________________________ 100 Системні відношення синонімічних лінійних інтерпретацій структурного інваріанта _________________ 108 2.2.2. Представлення структурних трансформацій пропозиційного інваріанта мовних конструктів в аспекті моделювання синонімічної варіативності ________________________________________________________ 109 2.2.3. Представлення лінійного інваріанта і структурних інтерпретацій мовних конструктів в аспекті моделювання конструктивної синтаксичної омонімії ______________________________________________ 122 2.2.4. Представлення структурного інваріанта і пропозиційних трансформацій мовних конструктів в аспекті моделювання дериваційної синтаксичної омонімії ________________________________________________ 138 2.2.5. Моделювання синтаксичних структур _____________________________________________________ 140 Розділ 3 ________________________________________________________________________ 144 Специфіка формально-синтаксичних структур та їхні інтерпретаційні характеристики144

3.1. Структурна і лінійна позиція групи додатка в двоскладній предикативній конструкції __ 144

3.2. Проблема гніздування підрядних речень ____________________________________________ 158 Висновки ______________________________________________________________________ 170 Додаток. ГПД формально-синтаксичних структур сучасної української літературної мови: __________________________________________________________________________ 175 Список використаної літератури ________________________________________________ 180 Перелік умовних позначень БС – безпосередні складники ГПД – граматика поєднання дерев ГСС – глибинна синтаксична структура ДЗ – дерево залежності ПСС – поверхнева синтаксична структура РС – рангові складники СК – синтаксичний компонент ССГ – система синтаксичних груп A – прикметник (ад’єктив) Adv – прислівник AdvP – прислівникова група AP – прикметникова (ад’єктивна) група Conj – сполучник ConjP – сполучникова група N – іменник NegP – група заперечної частки NP – іменна група Obj – додаток (граматичний об’єкт) OP – група додатка Part – частка PP – прийменникова група Pred – присудок (граматичний предикат) Prep – прийменник S – група речення Subj – підмет (граматичний суб’єкт) t – “слід” (англ. trace) під час руху синтаксичного компонента V – дієслово VP – дієслівна група XP, YP – група довільного складника

– “або” (диз’юнктивний фразовий маркер) ^ – складник, поєднаний у складі групи диз’юнктивного фразового маркера D – символ перестановки синтаксичних компонентів Вступ Дисертацію присвячено проблемі лінгвістичного моделювання формальносинтаксичних структур. В основу представленої в цій роботі моделі, що мови належить до класу функціональних аналітичних моделей мовної діяльності, покладено інтерпретаційний принцип, який передбачає, що різноманітність і складність спостережуваних синтаксичних фактів зумовлена взаємодією елементів відносно простої системи: інваріанта формально-синтаксичної структури речення і контексту, що характеризує можливі інтерпретації і трансформації цього інваріанта та прогнозує зміни прямого порядку слів, синтаксичну деривацію синонімічних мовних конструктів і однозначне осмислення речень та словосполучень, яким властива конструктивна та дериваційна омонімія формально-синтаксичної структури.

Інтерпретаційний принцип засновано на загальнонауковому положенні про максимальну економність, закладену в природі спостережуваних фактів. У філософії це положення вперше було сформульовано В.Оккамом, а в лінгвістиці – Г.Грайсом як вимога “не помножувати смисли без необхідності”. Принцип економності ефективно використовується у різних наукових галузях. У мовознавстві він був застосований для моделювання комунікативної імплікатури

– частини семантики речення, яка не виводиться із композиції лексичних та граматичних значень словоформ [Grice, 1991]. Модель комунікативної імплікатури Г.Грайса дозволяє спростити семантичну теорію, пояснюючи багатозначність мовних виразів нашаруваннями імплікатури на стабільне семантичне ядро. Економність опису семантики речення було отримано за рахунок інтерпретації лексико-семантичних і синтаксичних структур у комунікативному контексті.

В цій роботі інтерпретаційний принцип вперше застосовано для моделювання синтаксичних структур, що також дозволило створити економне представлення синонімічної й омонімічної варіативності речень і словосполучень.

Це дозволяє припустити, що інтерпретація є основою когнітивних процесів розуміння тексту.

Представлена в дисертації інтерпретаційна модель формально-синтаксичних структур є необхідною умовою для створення алгоритму синтаксичного аналізу тексту. В моделі визначено необхідні лінгвістичні дані цього алгоритму: формат репрезентації синтаксичної структури речення на виході алгоритму, формат представлення елементарних синтаксичних структур – елементів синтаксичної системи мови, систему відношень між елементарними і неелементарними синтаксичними структурами. Модель специфікує формати даних, декларативно визначає види відношень у досліджуваній системі і формулює лінгвістичний зміст формальної процедури синтаксичного аналізу речення, а алгоритм забезпечує процедурну реалізацію цих відношень [Resnik, 1996: 131, 137].

Інтерпретаційна модель формально-синтаксичних структур входить у концептуальне поле функціональної лінгвістики. З іншого боку, в ній використано формальні генеративні та трансформаційні методи дослідження, що зумовлено поглибленням деталізації лінгвістичних дисциплін щодо предмету вивчення і одночасним зростанням їхньої єдності щодо методів наукового пошуку.

Методологічна конвергенція різних напрямків синтаксичних досліджень виявляється одночасно в гуманізації теорії формальних граматик та в збільшенні точності, достовірності і чіткості характеристик у функціональних методах дослідження мови.

Використання точних методів пов’язане не лише із розвитком нових інформаційних технологій, які покликані обслуговувати функціонування мови в електронному інформаційному просторі суспільства, – таких технологій, як комп’ютерні системи автоматичного аналізу і синтезу тексту, системи автоматизації лінгвістичних досліджень, автоматичні лексикографічні системи.

Основний чинник запровадження цих методів – це новизна і пізнавальна цінність отримуваних результатів. Можливість чіткіше представити матеріал дослідження та чіткіші методологічні засади дають більш обґрунтовані результати. Формальні методи є тією науковою мовою, яка завдяки своїй структурі дозволяє відкрити у спостережуваних фактах нові аспекти та зв’язки. З іншого боку, неадекватне використання точних методів у мовознавстві призводить до невиправданої схематизації об’єкта, зменшення загальності наукового опису і гнучкості представлення матеріалу дослідження порівняно із традиційним описовим підходом. Випадки такої схематизації не свідчать про неадекватність самих методів, адже неналежне використання будь-якої мови не може свідчити про її непридатність для вжитку. Прогрес лінгвістики пов’язаний насамперед із підвищенням точності наукової мови, на якій формулюються опис матеріалу і наукові теорії. На думку Рея Джекендоффа, мова завжди інтегрована у когнітивні структури і “допомагає людині мислити” [Jackendoff, 1997], [Aitchison, 1998: 851].

З цієї точки зору точна наукова мова у лінгвістичному дослідженні відкриває новий простір для мислення, визначає нові способи пізнання мовознавчих об’єктів у створеній нею пізнавальній галузі. Точні лінгвістичні методи, маючи прикладне значення, також дозволяють глибше характеризувати предмет дослідження у теоретичному плані, формуючи нові виміри лінгвістичної теорії.

Створення формальних лінгвістичних моделей є актуальним завданням як при розробці комп’ютерних інформаційних систем, так і при теоретичному осмисленні процесів мовлення і розуміння, когнітивних аспектів мови, її функціонування в структурі комунікації та людського пізнання.

У запропонованій інтерпретаційній моделі проаналізовано і розвинуто точні методи представлення формально-синтаксичних структур (структури речень, словосполучень та елементарних синтаксичних одиниць, заснованих на синтагматичних прогнозуваннях граматичних категорій і значень) – метод представлення синтаксичної структури як системи безпосередніх складників, як системи рангових складників [Halliday, 1994], як дерева залежностей [Теньер, 1988] та як системи синтаксичних груп [Гладкий, 1985]. Зроблено висновок, що оптимальне поєднання інформативності й простоти репрезентації властиве системам безпосередніх складників (БС), які в цій роботі взято за основу для розробки більш досконалого формату – розширених систем БС. Обґрунтовано необхідність вдосконалення систем БС для більш адекватного моделювання синтаксичних структур із циклічною організацією, моделювання синтаксичної структури омонімічних речень і словосполучень а також – моделювання трансформації синтаксичних структур. Розширені системи БС поєднують властивості репрезентаційної моделі безпосередніх складників і трансформаційної моделі синтаксичних структур, які традиційно протиставлялися у синтаксичних дослідженнях [Hornstein, 1995], [Katz, 1971].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В дисертації визначено принципи взаємодії між синтаксичною структурою речення і генеративними моделями синтаксичних структур. Взаємодія відбувається у межах системи формальної граматики, яка включає в себе формальну граматику, виведення, результат застосування граматики і структуру виведення. Система формальної граматики розглядається не лише як модель породження речень (див. [Хомский, 1972]), а як спосіб визначення відношення між (а) елементарними синтаксичними одиницями – конструкціями, (б) неелементарними синтаксичними одиницями – конструктами і/ або (в) синтаксичною структурою неелементарних одиниць.

Запропонована інтерпретаційна модель формально-синтаксичних структур розглядається в контексті більш загальної семіотичної моделі мовного синтаксису, запропонованої у функціональній лінгвістиці [Вихованець, 1993], [Современный…, 1989], зокрема розглянуто використання генеративнотрансформаційного підходу для моделювання формально-синтаксичної структури речення. Об’єктом подальшого дослідження є моделювання за допомогою розроблених методів інших двох семіотичних рівнів організації речення – семантико-синтаксичної та комунікативно-синтаксичної структури. В дисертації показано, що формальні генеративно-трансформаційні методи не лише не суперечать функціональному підходові до синтаксису, але доповнюють його, природно інтегруючись у функціональну семіотичну модель.

Інтерпретаційна модель синтаксичних структур дозволяє більш чітко сформулювати такі поняття функціональної лінгвістики, як синтаксичний зв’язок, одиниця синтаксичної системи мови і синтаксична структура речення. Окремі словоформи поєднуються в реченні, по-перше, як елементи лінійного ланцюжка словоформ, а по-друге, як елементи нелінійної організації речення – його синтаксичної структури, яка складається із системи складників (груп, або множин словоформ, у яких визначено центральний елемент).

Словоформи можуть прогнозувати появу інших словоформ або їхніх груп, входження їх до складу однієї групи та їхню взаємну нелінійну організацію у цій групі. Елементарна одиниця формально-синтаксичної системи мови – це граматична конструкція, тобто система формально-синтаксичних прогнозувань окремої словоформи або окремої граматичної категорії та її значення у повнозначній словоформі. Елементарні синтаксичні одиниці є фрагментами загальної формально-синтаксичної структури речення. Шляхом поєднання словоформ у лінійну послідовність одночасно із поєднанням формальносинтаксичних прогнозувань цих словоформ у єдину зв’язну синтаксичну структуру утворюються речення і словосполучення – структурно та лінійно організовані синтаксичні конструкти. Відношення між системою елементарних формально-синтаксичних одиниць (граматичних конструкцій) та формальносинтаксичними структурами речень і словосполучень (мовних конструктів) моделюється формальною граматикою поєднання дерев (ГПД) [Joshi, Schabes, 1997].

Синтаксична структура речення може бути побудована не лише як система складників, але і як система синтаксичних зв’язків між словоформами. Поняття синтаксичного зв’язку є більш складним і походить від поняття складника.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 24 |
Похожие работы:

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 45. Філологічні науки УДК 811.111’42 Н. Г. Єсипенко, кандидат філологічних наук, доцент (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ У статті структура концепту розглядається як сукупність узагальнених ознак, необхідних для ідентифікації предмету чи явища як фрагмента картини світу. Лінгвостатистична й когнітивна інтерпретації мовних засобів, що слугують для таксономії окремих...»

«Серія «Філологічна». Випуск 49 265 УДК 811.161.2 373 С. В. Бобиль, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСТО ЗОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ РЯІ/УЯІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ У статті розглядаються особливості формування іншомовної компетенції під час використання особистісно зорієнтованого підходу. Автор розглядає сутність формування концепції особистісно орієнтованої освіти...»

«Степан Павленко, Ольга Павленко ФІЛОЛОГІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП ІІІ частина Синтаксис і пунктуація Загальні мовні питання ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН ББК 81.2Укр-2 П12 Павленко С.О., Павленко О.П.П12 Філологічний калейдоскоп. ІІІ частина. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. — 96 с. ISBN 978-966-10-2911-7 Дві частини “Калейдоскопу” (“Фонетика. Лексика. Будова слова” та “Морфологія”) вже служать філологам. На черзі — третя. Як і попередні, це не просто посібник. Це прецікавий збірник для...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.111’42’221:004.738.5 Козолуп М. С., Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ У ТЕКСТАХ ІНТЕРНЕТ НОВИН З ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Статтю присвячено вивченню особливостей використання невербальних компонентів комунікації (НВК) у англомовних текстах Інтернет новин. Виявлено та проаналізовано НВК, які допомагають реалізувати функцію просторових відношень. Ключові слова: вербальна...»

«Ю.О. Герасимов. Інтонаційна пластика синтаксичного переносу в поезії Дмитра Павличка Я стужився, мила, за тобою. УДК 821.161.2 – 193: 808.545 (076.5) Ю.О. Герасимов, асистент (Житомирський державний університет) ІНТОНАЦІЙНА ПЛАСТИКА СИНТАКСИЧНОГО ПЕРЕНОСУ В ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ. У статті розкрито процес підготовки до виразного читання на лабораторному занятті одного з ліричних творів Дмитра Павличка. Зокрема, акцентовано увагу на інтонаційному значенні синтаксичних...»

«РОЗДІЛ V. Когнітивна лінгвістика: теоретичні засади дослідження. 5, 2009 УДК 81’276.6:636=111 С. А. Вискушенко – аспірант кафедри англійської філології та перекладу імені Д. І. Квеселевича Навчальнонаукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка Категорія дії в часі та просторі й засоби її вираження в англійській фаховій мові тваринництва Роботу виконано на кафедрі англійської філології та перекладу ННІІФ ЖДУ ім. І. Франка Стаття присвячена...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»

«целью передачи максимально достоверной информации о ней, либо воссоздания некой квазидействительности, не наличной вне поля собственной текстуальности, а потому условной и неверифицируемой. Литература 1. Тодоров Ц. Семиотика литературы / Ц. Тодоров // Семиотика: Антология / Сост.Ю. С. Степанов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 702 с.2. Руднев В. П. Прочь от реальности: Исследования по философии текста / В. П. Руднев. – М.: Аграф, 2000. –...»

«Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Т. 25 (64), № 2 (1). – С. 187–192. УДК 81’373.7:81’42 ДИСКУРСИВНО-РАНГОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕМ У ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИКАХ: ТИПОЛОГІЙНІ ВИЯВИ ФРАЗЕМНИХ ІГРОВИХ НАЧАЛ Краснобаєва-Чорна Жанна Донецький національний університет, Донецьк, Україна У статті встановлено вияв моделювальної діяльності дискурсивної рефлексії у фразеології. Окреслено інвентар прийомів мовної гри,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ» КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійної роботи з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів механічного факультету денної форми навчання Частина І Дніпропетровськ Методичні вказівки до самостійної роботи з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів механічного факультету денної форми навчання. Частина І /...»

«337 Випуск 19. УДК 81’373:811.112.2 Турчин В. В., Турчин В. М., Прикарпатський національнийуніверситет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ ЛІНГВІСТИЧНІ НАПРЯМКИ У ДОСЛІДжЕННІ АНТОНІМІЇ У статті ми намагаємося показати, як вчені шукають нові шляхи для систематизації нагромадженого матеріалу, використання його з максимальною користю і висловлюють ряд цінних думок щодо вивчення окремих властивостей антонімів. Ключові слова: контрадикторність, контрарність, контрастність, конверсія,...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ На правах рукопису Харьківська Олеся Василівна УДК 811.161.2’282.2(477.87) СУФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР АПЕЛЯТИВНИХ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Спеціальність 10.02.01 – українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Сабадош І.В., доктор філологічних наук, професор Ужгород – 2015 ЗМІСТ СПИСОК...»

«Лабенко О.А., к. філол. н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ФранЦУЗько-УкраЇнСька МіЖМоВна оМоніМія: ФорМальні та СтрУктУрно-СеМантиЧні оСоБлиВоСті У статті досліджується явище міжмовної омонімії на матеріалі французької та української мов. Виділено основні характеристики міжмовної омонімії у плані вираження та у плані змісту. Проаналізовано особливості формального вираження та семантичної структури французько-українських міжмовних омонімів. Ключові слова: мовні паралелі,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»