WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 811.124:378 Раїса ПОПОВИЧ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 811.124:378 Раїса ПОПОВИЧ,

кандидат філологічних наук, доцент

кафедри іноземних мов

Національного університету

водного господарства та

природокористування, м. Рівне

ЛАТИНСЬКА МОВА В СИСТЕМІ ОСВІТИ

СТУДЕНТІВ-ЕКОЛОГІВ

В статті аналізується значення латинської мови в системі

університетської освіти еколога, розглядаються шляхи формування

професійно орієнтованої латиномовної компетенції у студентів-екологів.

Ключові слова: латинська мова, екологічна освіта, латиномовна термінологія, курс латинської мови.

В статье анализируется значение латинского языка в университетском образовании эколога, рассматриваются пути формирования профессионально ориентированной латиноязычной компетенции у студентов-экологов.

Ключевые слова: латинский язык, экологическое образование, латиноязычная терминология, курс латинского языка.

In the article the meaning of Latin language in the system of ecologist’s university education is analyzed. Ways of professionally-oriented training Latin language ecological students potentialities are considered.

Key words: Latin language, ecological education, Latin terminology, Latin language course.

Латинська мова, що виникла декілька тисячоліть тому, сьогодні належить до так званих мертвих мов, що втратили свою комунікативну функцію. Проте ще й зараз нею активно спілкуються у Ватикані. Замість звичного «Як поживаєте?» тут і донині звучить давньоримське «Quamodo te habeas?». Все, що має службовий характер, у Папській канцелярії обов’язково перекладається на латинську мову. І хоча Ватикан дозволив вести в церквах службу національними мовами, серед багатьох кардиналів все частіше можна почути думки щодо повернення деяких відправ знову на латину.

Католицька церква сприяє відродженню цієї мови також і в інших сферах.

Так, під егідою фонду Latinitas у Римі щорічно перед Різдвом проводяться конкурси на краще знання рідної мови Цицерона та Вергілія.

Своєрідний «латинський ренесанс» помітний і в багатьох Європейських країнах: латина повернулася як навчальна дисципліна в ряд університетів, у різних країнах з’явились групи Latin Lovers, а у Фінляндії навіть існує латиномовна радіостанція. Подібні тенденції спостерігаються і в Україні. Так, з ініціативи ректора, професора І.О. Вакарчука короткий оглядовий курс латині введений на всіх факультетах Львівського національного університету імені Івана Франка: «Ми прагнемо відновити перервану традицію класичного Університету, дати змогу кожному студентові оволодіти відповідною науковою термінологією, дізнатися про джерела її походження, творити власну українську терміносистему, а без знання латинської мови – це нереально» [5, c.12] Пропозиції щодо необхідності запозичення досвіду Львівського університету висловлюють представники інших вузів [3, с.309] Відповідаючи на запитання: «Чи латина – мертва мова?», Юліан Тувім зауважив: «Яка ж це мертва мова, яка, не в’янучи, пережила тисячоліття?!».

Втративши своє комунікативне призначення, латинська мова і сьогодні нагадує про себе численними запозиченнями у багатьох сучасних мовах, у тому числі в українській. Слова латинського походження зустрічаємо в побутовій сфері (дім, олія, сокира, окуляри, вино, компот), в академічному середовищі (професор, доцент, студент, аспірант, факультет, університет, лекція), та особливо багато їх у мові різних наук (глобус, лінгвістика, меліорація, ін’єкція, інфляція, синус, модуль, траєкторія, фініш). Справді, Nulla est doctrna sine lingua Latna (немає жодної науки без латинської мови). У вигляді власне латинських термінів ця мова продовжує жити в таких науках, як медицина, юриспруденція, біологія, тому вона вивчається студентами відповідних спеціальностей. Активно користуються латиномовною біологічною термінологією (найменуваннями видів рослинного і тваринного світу) екологи (студенти – у процесі навчання, фахівці – у своїй професійній діяльності). Ці назви, затверджені Міжнародними кодексами ботанічної та зоологічної номенклатур, є інтернаціональними, спільними для різних мов та народів. Оволодіння ними не тільки сприяє вивченню фахових дисциплін, а й полегшує спілкування екологів різних країн, що особливо важливо в сучасному глобалізованому світі. Тому на факультеті екології Національного університету водного господарства та природокористування розроблений та читається курс латинської мови для студентів-екологів.

Метою даного курсу є формування у студентів фонетичних компетенцій, необхідних для правильного читання та написання латиномовних назв, їх адекватного сприйняття на слух (аудіювання) у ході лекційних занять. Крім того, за мету ставиться також формування певних знань та навичок щодо особливостей латинського термінотворення для розуміння зовнішньої (формальної) та внутрішньої (семантичної) структур термінів та усвідомленого оперування ними в академічному і професійному середовищі.

Для реалізації цієї мети слід ознайомити студентів не тільки з правилами латинської фонетики, фонетичними особливостями термінологічних одиниць, що функціонують в екологічній літературі, але й дати їм певні знання латинської граматики, насамперед тих граматичних категорій, які мають відношення до побудови термінів даної терміносистеми. Це зумовило структуру курсу – він складається із двох змістових модулів: ЗМ 1. Фонетичні особливості латинських термінів; ЗМ 2. Граматичні особливості латинських термінів.

Слід зауважити, що своєрідність розробленого нами курсу латинської мови для студентів-екологів, його відмінність від латини для філологів чи юристів, медиків чи, навіть, біологів, визначається, передусім, використанням у ньому фактичного матеріалу (терміноелементів, термінів, фрагментів текстів) безпосередньо із екологічної літератури. У ході підготовки курсу нами активно використовувались Червона книга України, Зелена книга України, Європейський Червоний список тварин і рослин, список рослин Рівненщини, список рідкісних рослин Рівненщини, навчальні посібники, підручники, монографії та статті з питань екології. Нижче подається приклад одного з джерел відбору термінологічного матеріалу: «Ботанічний заповідник Вишнева гора … своєю назвою завдячує численним заростям вишні степової Cerasus fruticosa Pall. Формація Ceraseta fruticosa Pall. займає верхні та середні частини південних схилів. У місцях, не зайнятих випасом, Cerasus fruticosa утворює густі зарості, в розрідженому травостої зустрічаються Pimpinella saxifraga, Peucedanum alsaticum L., Thalictrum minus L., Iris hungarica Waldst. et Kit., Centaurea rhenana Boreau i C. scabiosa, Galium verum L., Medicago falcata L., Salvia pratensis L. та ін.»

Подібні приклади демонструють тісний зв’язок між латинською мовою і екологічною наукою і є яскравим підтвердженням того, що реалізація фахової компетенції еколога неможлива без формування у нього лінгвістичної латиномовної компетенції.

Тут доречно згадати вислів відомого шведського ботаніка, основоположника латиномовної систематики рослин Карла Ліннея:

«Nomna si nescis, perit et cognitio rerum (якщо не знаєш назви, пропадає і пізнання речей)».

Враховуючи обмежену кількість передбачених програмою годин, курс побудований за принципом «Non multa, sed multum», що українською мовою можна передати як «небагато за кількістю, але багато за значенням». Це означає, що для активного засвоєння студентам пропонуються ті аспекти латинської фонетики та граматики, які є релевантними для формування термінів даної предметної області.

У ЗМ 1, поряд з традиційним аналізом латинської фонетики, вважаємо за доцільне акцентувати увагу студентів на таких моментах:

1. Більшість латинських назв рослинного і тваринного світу сформувалась на базі пізньої латини, і тому в них функціонує буква J j, якої не було в класичній латині, пор. класичне: maіalis – травневий, maіor – більший і:

Convallaria majalis – конвалія травнева, Plantago mayor – подорожник великий.

2. У загальновживаній латинській мові буква K k майже не вживалась, проте в латиномовній термінології вона часто зустрічається в термінах-неологізмах, тобто найменуваннях, утворених від сучасних мов, наприклад: Cyclamen kuznetzovii – цикламен Кузнецова, Pinus kochiana – сосна Коха.

3. У латинській мові не було шиплячих звуків. Тому у термінах-неологізмах, створених головним чином, на базі сучасних імен чи прізвищ, а також у самих прізвищах, що у скороченій або повній формі подаються в екологічній літературі поряд з назвою того чи іншого виду, вказуючи її автора, шиплячі звуки передаються таким чином: [ш] – sch або sh; [ж] – zh; [ч] – cz, інколи tsch або tsh; [щ] – shcz, інколи scz, stsch, schtsch, наприклад: Rumex marschallianus – щавель Маршаллів; Stipa syreistschikovii – ковила Сирейщикова, Salvia gontscharovii – шавлія Гончарова.

4. У латинізованих запозичених найменуваннях для передачі звуку [в] може вживатись буква W w: Woоdsia alpinа – вудсія альпійська.

5. З метою уникнення помилок при написанні термінів грецького походження, що містять букву «у», слід запам’ятати найбільш поширені у даній терміносистемі грецькi терміноелементи, що містять цю букву: poly-, hyper-, hypo-, oxy-, glyc-, phyt-, phyll-, gymn- та ін.

6. Латинські слова мають строго фіксований наголос, який визначається за певними правилами. Проте багато запозичених найменувань зберігають наголос мови-джерела. Так, у терміні Achilla (деревій) наголос падає на другий з кінця склад, незважаючи на його короткість.

7. Латинські назви видів рослин і тварин є біномінальними, тобто складаються із двох компонентів: назви роду та видової ознаки (епітету):

Leucojum vernum – білоцвіт весняний, Lepus europaeus – заєць європейський.

Інколи видовий епітет може бути вираженим двома словами, які в цьому випадку пишуться через дефіс: Inula oculus-christi – оман Христове око.

8. У біномінальних назвах видів рослин і тварин велика літера вживається у першому слові, тобто для передачі родової назви. Друге слово (видовий епітет), як правило, пишеться з малої літери, навіть якщо воно є іменем чи прізвищем або утворене від назви країни чи народу. Наприклад: Astragalus zingeri – астрагал Цінгера, Daphne sophia – вовчі ягоди Софії, Spalax graecus – сліпак буковинський (пор. загальновживане lingua Graeca – грецька мова).

З великої літери пишуться також уніномінальні (однослівні) назви, тобто назви класів, порядків, родин, підродин і т.п.: Cruciferae – родина хрестоцвіті, Equisetophyta – відділ хвощеподібні, Cypriniformes – ряд Коропоподібні, Dicotiledones – клас Дводомні.

Поряд з повною науковою назвою виду у систематиці, а також у екологічній літературі після видового епітета вказується прізвище автора (повністю або скорочено), який вперше оприлюднив її та описав даний вид, пор.: Iris sibirica L. – півники сибірські, де L. – скорочення від Linnaeus – Лінней; Betula humilis Schrank (німецьке прізвище Шранк тут дається повністю).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У ЗМ 2 при вивченні структурно-семантичних особливостей латинських термінів звертається увага на такі аспекти:

1. Номінація термінологічних одиниць, що функціонують в екологічній літературі, найчастіше представлена моделлю Subst. Nom. Sing. + Adj. (Part.) Nom. Sing. Це терміни з узгодженим означенням: Linnea borealis – ліннея північна, Trapa natans – водяний горіх плаваючий. Менш частотною є модель Subst. Nom. Sing. + Subst. Gen. Sing. (Pl.). Такі назви називаються термінами з неузгодженим означенням: Primula veris – первоцвіт весняний (букв. весни), Bombus silvarum – джміль лісовий (букв. лісів). Найменше репрезентована модель Subst. Nom. Sing. + Subst. Nom. Sing. Це терміни з означенням прикладкою: Matricaria chamomilla – ромашка звичайна, Quercus robur – дуб звичайний. В обох прикладах родова назва і видова ознака представлені іменниками-синонімами.

Серед зоологічних найменувань зустрічається різновид третього структурного типу – терміни з означенням-тавтонімом: Grus grus – журавель сірий, Monachus monachus – тюлень-монах. У них і родова назва, і видова ознака представлена одним і тим же іменником. Такі назви утворюються з метою підкреслення чистоти виду.

2. При формуванні термінологічних найменувань даної предметної області найактивнішою частиною мови виступає іменник, при цьому задіяні не всі члени його відмінкової парадигми, а лише форми називного та родового відмінків однини та множини. Тому саме ці форми іменників всіх п’яти відмін пропонуються студентам для засвоєння.

3. Особливу увагу слід звернути на поняття «практичної основи» іменника, яка отримується відкиданням закінчення родового відмінку однини і яка часто не співпадає з основою іменника у називному відмінку. Важливість цього поняття для даного курсу визначається тим, що всі похідні від іменника слова, в тому числі багато ад’єктивних компонентів біномінальних назв та уніномінальні терміни-таксони утворюються на базі «практичної основи». Так, у іменника flos, floris, m (квітка) основою родового відмінка є flor-, чим пояснюється функціонування у терміносистемі таких компонентів терміна, як floridus – квітучий, uniflora – одноквіткова, viridiflora – зеленоцвіта та ін..

4. Крім ознайомлення студентів з релевантними для термінотвореннями формами прикметників усіх трьох відмін увага звертається також на особливості узгодження у латинських біномінальних назвах іменника та прикметника, які належать до різних відмін. Так, більшість іменників другої відміни на -us є чоловічого роду. Проте назви дерев з таким закінченням відносяться до жіночого роду. Тому, наприклад, іменник Crataegus, -i, f (глід) при формуванні терміна «глід кривавочервоний» (букв. кривавий) узгоджується з відповідною формою жіночого роду прикметника sanguineus, -a, -um:

Crataegus sanguinea.

5. В утворенні латиномовних назв рослин і тварин беруть участь не тільки форми звичайного ступеня прикметника, а й вищого та найвищого ступенів, пор.: Plantago mayor – подорожник великий (букв. більший), Stipa pulcherrima – ковила найгарніша.

6. Числівник та дієслово можуть формувати термінологічні одиниці не самостійно, а лише входячи у складні слова (іменники, прикметники), що виступають компонентами термінів, пор.: trifoliata – трилиста, quadrifolia – чотирилиста, mellifera – медоносна, insectivorus – комахоїдний.

7. Для передачі однієї й тієї ж ознаки, покладеної в основу термінологічної номінації, нерідко використовуються дублетні (латинські та грецькі) форми.

Такі дублети є серед різних частин мови, наприклад: angustifolius (лат.) – вузьколистий і stenopetalus (грец.) – вузькопелюстковий, dioica (грец.) – дводомна і bifoliata (лат.) – дволиста, anthophorus (грец.) –квітконосний і bulbigera (лат.) – бульбоносна.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«– a va me coter combien? – Quinze briques!. J'ai achet des moules au march. Je les ai remplis d'argile. et je les ai mis au four.Quand j'ai vu le rsultat. J'ai dit : – Bon!. Pour les briques, c'est cuit!(.) –Mais des briques.c'est de l'argent! Quinze briques, quinze millions! Отже, розглянуті нами мовні засоби у скетчах допомагають краще зрозуміти їхній вплив на створення комічного ефекту. Гра слів в усіх її виявах є невід’ємною частиною скетчів, адже завдяки різним стилістичним мовним...»

«337 Випуск 19. УДК 81’373:811.112.2 Турчин В. В., Турчин В. М., Прикарпатський національнийуніверситет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ ЛІНГВІСТИЧНІ НАПРЯМКИ У ДОСЛІДжЕННІ АНТОНІМІЇ У статті ми намагаємося показати, як вчені шукають нові шляхи для систематизації нагромадженого матеріалу, використання його з максимальною користю і висловлюють ряд цінних думок щодо вивчення окремих властивостей антонімів. Ключові слова: контрадикторність, контрарність, контрастність, конверсія,...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 81’373 : 8292 (44) “20” Лісутченко М. К., Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ АРГУМеНТАТиВНиЙ ПОТеНцІАЛ СУБ’ЄКТиВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ У ПУБЛІциСТичНиХ СТАТТЯХ ПОЛІТичНОЇ ТеМАТиКи Статтю присвячено дослідженню функціонування елементів, які є виразниками категорії модальності у публіцистичних текстах на політичну тематику. Виявлено, що такі елементи існують на всіх мовних рівнях та імпліцитно виражають ставлення автора до описуваних ним...»

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«Довкілля, 2006. – 716 с. 8. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. – 752 с. 9. Смычковская Ю.А. Снтаксис современного испанского языка. – К.: Вища школа, 1979. – 192 с.10. Тетерукова И.М. Грамматические трансформации текста при переводе. / Автореф. на соиск. уч. степ. канд. филол. н. – М., 2009, режим доступу: http://www.dissercat.com/content/grammaticheskietransformatsii-teksta-pri-perevode 11....»

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.111’42’221:004.738.5 Козолуп М. С., Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ У ТЕКСТАХ ІНТЕРНЕТ НОВИН З ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Статтю присвячено вивченню особливостей використання невербальних компонентів комунікації (НВК) у англомовних текстах Інтернет новин. Виявлено та проаналізовано НВК, які допомагають реалізувати функцію просторових відношень. Ключові слова: вербальна...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 60. Філологічні науки УДК 82.02 М. О. Сокол, викладач (Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського) maryanasokol@mail.ru ПОНЯТТЯ ПАРАТЕКСТУ ТА ПАРАТЕКСТУАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У статті теоретично осмислено поняття паратексту та його особливості у сучасному літературознавстві. Також зроблено спробу окреслити проблему дослідження паратекстуальності як фундаментальної складової тексту, що й...»

«системних зв’язків у лексичному складі мови. Створена у межах цього дослідження модель типологічного опису семантики соматизмів може бути екстрапольована на дослідження інших тематичних груп лексики. У найближчій перспективі дослідження вбачається проведення зіставного вивчення структурно-семантичних особливостей меронімів на матеріалі німецької та англійської мов.1. Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / О. В. Материнська. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 295 с. –...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Спеціальний випуск Засновано 1999 року Київ-2010 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 2 від 27 вересня 2010 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«УДК 811.161.2’347.9 Ірина Корнейко, Микола Пилипенко Харківський національний медичний університет ДУ «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва» НАМН України УКРАЇНОМОВНІ ТЕРМІНИ ІЗ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ © Корнейко І. В., Пилипенко М. І., 2013 У статті висвітлюється актуальна проблема українського термінознавства – утворення термінів, семантичним компонентом яких є значення дії. Для систематизації термінів із процесуальним значенням пропонується логіко-граматичний аналіз...»

«Клименко Н.Ф., акад. НАН України, д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) У статті в зіставному плані розглянуто семантичну структуру лексико-словотвірної категорії композитних темпоральних прикметників, її моделі та засоби вираження, окреслено словотвірний паралелізм похідних з семантикою темпоральності, продуктивність способів словотворення. Ключові...»

«Г.М. Доброльожа. Образна парадигма фразеологізмів з компонентом собака УДК.413.18 Г.М. Доброльожа, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ОБРАЗНА ПАРАДИГМА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ СОБАКА Вивчати фразеологічну спадщину рідного краю можна і за підручником. Однак значно цікавіший шлях це конкретна образна характеристика фразеологічного персонажа – собаки. Коли в людській господі з’явився собака – не відомо, однак найімовірніше – це 17 тисячоліть тому...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»