WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«П.Є. Новікова, студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка РОСЛИННА СИМВОЛІКА В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ТА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА Присвячено аналізу рослинної ...»

-- [ Страница 1 ] --

Творення нового світу стає справою двох закоханих, їхня близькість не

потребує яскравого світла, тому "сонце сховається в морі". Удаючись до такого делікатного жесту, автор мимоволі перемикає солярну енергію в тіла й

душі наречених, інспіруючи їхню творчу силу, що забезпечує продовження

життя. Разом з тим сонце означає чоловіче начало, без якого неможливе існування жіночого, символізованого морем, тобто безмежною водою як першоосновою всього сущого. Входження сонця в море має еротичний підтекст.

М. Рильський не визнавав ні моралізаторських настанов, здатних нівелювати справжні почуття, ні псевдоцнотливої манірності, обстоював право на повноту життя як маскулінно-фемінної єдності на найвищих регістрах їхнього самоствердження, у перспективі існування людського роду.

1. Квятковский А. Поэтический словарь / А. Квятковский. – М.: "Советская энциклопедия", 1966.

2. Літературознавча енциклопедія: В 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. – К. : ВЦ "Академія", 2007. – Т. 1.

3. Лучук Іван. Дивосвіт української еротичної поезії / Іван Лучук. – Біла книга кохання: Антологія української еротичної поезії. – Тернопіль : "Богдан", 2008. 4. Рильський Максим. Зібр. тв.: У 20 т. / Максим Рильський. – К.: "Наукова думка", 1983. – Т. 1. 6. Стабрила Станіслав. Міфологія для дорослих: Боги, герої, люди / Станіслав Стабрила. – К.: В-во "Юніверс", 2006.

П.Є. Новікова, студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

РОСЛИННА СИМВОЛІКА В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ

МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ТА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Присвячено аналізу рослинної символіки творчості Максима Рильського та Олеся Гончара. З'ясовано використання фольклоризмів у творчості митців для тлумачення рослинних символів як у загальнонаціональному масштабі, так й індивідуальноавторське тлумачення рослинних символів.

Ключові слова: рослинна символіка, фольклоризм, індивідуально-авторське тлумачення.

Статья освещает анализ растительной символики творчества Максима Рыльского и Олеся Гончара. Выяснено использование фольклоризмов в творчестве художников, как трактовка растительных символов в общенациональном масштабе и индивидуально-авторская трактовка растительных символов.

Ключевые слова: растительная символика, фольклоризм, индивидуальноавторская трактовка.

Article considers the analysis of vegetative symbolics of creativity of Maxim Rylsky and Olesya Gonchara. Use folklorisms in creativity of artists, as treatment of vegetative symbols in national scale, and individually-author's treatment of vegetative symbols is found out.

Keywords: vegetable symbolism, folklore, individually-author interpretation.

Звернення митців до рослинної символіки є характерним для усіх часів.

На думку О. Старостенко, "Індивідуальні знання символіки фітонімів формуються переважно на підсвідомому рівні під впливомміфів, легенд, пісень, фразеологізмів, літературних творів, звичаїв, обрядів, ритуалів тощо. Рослинні символи виникли з найдавніших міфологічних уявлень про світобудову й виражають загальнолюдські та національні архетипи" [12]. Тому рослинна символіка є невід'ємним елементом національної картини світу людини, супроводжує людину ще з дитинства та формується під впливом фольклору.

Дослідженням рослинної символіки займався О. Потебня, зокрема у праці "О некоторых символах в славянской народной поэзии" (Харків, 1860), у якій вчений визначив основну групу слов'янських символів на матеріалі народних пісень, приділивши значну увагу саме рослинним символам. Також рослинну символіку досліджували та досліджують такі науковці, як Г. Булашев, Л. Голомб, Д. Зеленін, Л. Колесников, П. Соботко, В. Кононенко, О. Сімович, О. Таран, М. Торен, В. Усачева, І. Коломієць та ін. Рослинним символам присвячено розгляд у "Словнику символів" за ред. О. Потапенка та М. Дмитренка;

у словнику-довіднику "Знаки української етнокультури" В. Жайворонка; розділ у книзі "Сто найвідоміших образів української міфології"; в ілюстрованому етнографічному довіднику "Українська минувшина" за ред. А. Пономарьова; в етнолінгвістичному словнику "Славянские древности" Н. Толстого та у "Словнику символів" Дж. Тресідера й ін. За словами О. Коваля, фольклорні символи й образи – неодмінний складник національної поетики.

Фольклоризму творчості М. Рильського присвячені: розділ у праці "Сторінки з історії української фольклористики" О. Дея, стаття "Лірика і ліричний епос Максима Рильського" Ю. Лавриненко. Розглядав це питання О. Білецький у книзі "Літературно-критичні статті". Згадується побіжно, і майже не досліджується, фольклоризм творчості О. Гончара. Проблема дослідження фольклоризмів у творчості Олеся Гончара є об'єктом уваги науковців, зокрема фольклорні елементи в його творах розглядаються в наукових розробках А. Будніка, В. Біляцької, В. Святовця, Н. Малинської, А. Погрібного, М. Наєнка й ін. Відсутність комплексних досліджень рослинної символіки у творчих доробках М. Рильського й О. Гончара надає підстави говорити про актуальність і наукову новизну, адже "сформована тисячоліттями традиційна фольклорна символіка українців … має яскравий національний колорит і своєю речовою основою узгіднена з особливостями флори і фауни краю, життям і побутом народу…" [13, 339]. Пізнавши глибше українську символіку, особливо рослинний код, можна по-новому сприйняти глибинний смисл у поезії М. Рильського й у прозі О. Гончара. Метою нашого дослідження є тлумачення часто вживаних фітонімів та особливості функціонування українських рослинних символів у творчості М. Рильського й О. Гончара. Предметом дослідження стала творчість М. Рильського й О. Гончара. Їхня творча спадщина пронизана фольклоризмом, багато репрезентує рослинну символіку. Тому рослинна символіка є об'єктом цього дослідження. Джерелами для досліджень стали низка поезій Максима Рильського та проза Олеся Гончара (роман у новелах "Тронка" та трилогія "Прапороносці").

Максим Тадейович Рильський перейняв любов до українського фольклору ще з дитинства. Його мати – проста селянка, передала синові рідну мову, пісню, той особливий ліризм, яким пройнята вся творчість поета. Адже природа була завжди поруч з поетом, і Рильський завжди помічав її, надихався та переосмислював у своїй творчості. Саме тому М. Рильський вважається найвизначнішим поетом-художником рідної природи. Олесь Гончар зазначав, що "Рильський, бувши істинним співцем природи, зображував живий довколишній світ не приблизно, не поверхово, а з високою достовірністю і, сказати б, шанобою та закоханістю, і це в ті роки, коли часом ставало гаслом дня боротися з природою, коли навіть і дітям прищеплювалось, що їхнім обов'язком буде підкоряти, приборкувати природу, хоча нині всім ясно, що треба було вчити людину насамперед дружити з природою, шукати з нею розумніших взаємин і турботливої злагоди і, може, якраз на цьому шляху відкривати для себе саму суть життя" [5, 178–182]. А за словами О. Дея: "Враження дитинства від пісенності та поетичних обрядів села настільки були гострими й певними, в таких деталях їх зберегла пам'ять поета, що потім він не раз користувався ними, малюючи картини сільського побуту. Своєрідними ліричними відступами М. Рильський "паспортизував" ці свої описи, завдяки чому вони мають не лише художнє, а й науково-пізнавальне значення. Природа і народна пісня – це ті дві стихії вражень юності М. Рильського, які вплинули на всю його діяльність, ставши невичерпними джерелами творчості" [7]. М. Рильський говорить про фольклор: "Говорити про цю творчість спокійно, в суто академічному тоні... дуже важко – стільки прекрасної, винятково багатої і різноманітної за змістом і засобами художнього вислову поезії містить у собі український фольклор" [8, 152]. Яскравим виявом фольклоризму є наявність символів у літературному творі. Отже, М. Рильський був не лише талановитим поетом, письменником, фольклористом та перекладачем, а носієм українського фольклору, прагнув своєю творчістю передати глибинне значення української символіки, зберегти її для нащадків.

М. Рильський належав до угруповання "неокласиків", що, звісно, не могло не вплинути на стиль його поезій, символіку та образність. Найактивніший процес трансформації фольклоризмів – оновлення їхньої семантики за рахунок розширення асоціативних зв'язків у мові, перенесення фразеологічних зворотів на ґрунт нової поетичної символіки. Оспівуючи традиційні сади, лани, явори, тополі, "неокласики" створюють оригінальні, неповторні картини. Образи-символи стають засобами вираження індивідуально-авторського світобачення та неповторного відкриття світу. Український фольклоризм постійно живив мовотворчість М. Рильського, його поетичний словник насичений народнорозмовними елементами, макро- та мікрообразами – традиційними епітетами із символічним змістом, усталеними поетичними зворотами.

Отже, вагомим джерелом виражально-зображальних засобів є українська народнорозмовна мова. Саме через переосмислення традиційних образів фольклоризм "неокласиків" має свій власний неповторний вияв. Це є авторським відображенням ідейно-естетичних засад поетичних творів. Таким чином, творчій доробок М. Т. Рильського яскраво репрезентує використання фольклоризму у літературних творах.

Олесь Терентійович Гончар також з дитинства знайомий із фольклором, народним життям і психологією українського народу. Твори О. Гончара відзначаються багатотемністю, гуманізмом, глибиною розкриття народного життя, правдиво зобразити яке просто неможливо без залучення фольклору як безцінної спадщини українського народу. У формуванні особистості О. Гончара значну роль відіграла бабуся, яка замінила йому матір. Фольклор осмислюється письменником на різних рівнях та різними засобами. Це сміливе творче "переплавлення митцем у своїй індивідуальній манері народнопісенних зразків з метою художньої реалізації ідей своєї доби і загальнолюдського звучання" [6, 6]. В. Святовець у статті "Краса і сила художньої деталі Олеся Гончара" вказує: "художні деталі О. Т. Гончара широко використовуються також в епопеї "Прапороносці", романах "Тронка", "Собор" та інших.

Вони, як правило, також виразні, яскраві, нерідко мають фольклорне забарвлення" [2, 136]. А. Буднік, досліджуючи літературознавчий та фольклорний аспекти творчості, О. Гончара акцентує увагу, що "українські письменники завжди знаходили в народнопоетичному мистецтві джерело глибокого художнього пізнання навколишньої дійсності. Причому в кожну епоху митці відкривали у фольклорі все нові й нові ідейно-естетичні цінності. Народнопоетична творчість підкреслює самобутність кожного з митців, бо значний художник збагачує арсенал зображувально-виражальних засобів, прийомів і принципів освоєння народної творчості та літературний процес" [1].

Спільним для творчості митців є фітонім тополя. Тополя – символ дерева життя; символ добра і зла; символ України; сумної дівчини, матері; краси, стрункості; весни. На думку С. Плачинди, тополя була образом-тотемом давніх українців. Рубалася язичниками лише для жертовних вогнищ… У сучасній поезії символіка тополі пов'язується з Україною, її трагічною історією, сивиною матері, батьківщини [11]. Отже, тополя завжди була символом життя. Етнографічні записи демонструють, що при побудові хати українець завжди висаджував тополю біля дому, яка росла ще довго і була ніби тотемом родини. Також тополя – це жіноче дерево, яке батько саджав на честь народження доньки у родині. Цей символ є характерним для творчості обох митців. Яскравий рослинний символ репрезентовано О. Гончаром у романі "Тронка". Епізод, в якому описується вступ сина Петра до військового авіаційного училища, закінчується тим, що чабан Горпищенко того ж року посадив молоденькі тополі [4, 7–8]. Нелегко було їх вирощувати в степу під палючим сонцем, суховійними вітрами, але Горпищенко поливав їх колодязною водою, не шкодуючи сил. Адже вважав тополі символом – маяком, зворушливими прикметами села, рідної домівки, які Петро побачить з неба. Але ці тополі не раз ставали при нагоді не тільки сину, а й цивільним, військовим льотчикам як орієнтир у безмежному степу. І правда, здавна в Україні існує звичай висаджувати тополі вздовж шляхів. Тополі тут є не лише символом рідного краю, але й родинного вогнища, без пам'яті про яке, на думку мудрого чабана, не може відбутися жодна гарна справа, жоден крок людини. Тополі ростуть на всій території України, і наявність їх в описі говорить про національну належність пейзажу. У таких контекстах концепт тополя містить максимальну частину поняттєвого значення і мінімум символічного забарвлення.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


М. Рильський поезію "Тополя" присвятив М. Зерову. Цікаво, що це дерево жодного разу не номіновано в самій поезії. Проте після рядка "Нещасне дерево, Шевченкова любове!" [9] безсумнівно зрозуміло, що вірш присвячений тополі. "У поемі Т. Шевченка "Тополя" є персоніфікованим образом тополідівчини, яка так і не дочекалася коханого: "Таку пісню чорнобрива в степу заспівала. Зілля-дива наробила – Тополею стала" [11]. У цій поезії Рильського фітонім тополя навпаки є означенням чогось чужого, але з нещасливою долею. Важливо, що в поезії простежується згадка про перебування у засланні в пустелі біля Каспійського моря, коли Шевченко посадив вербову гілку. І з тих пір верба там прижилася, але ця поезія зовсім не про вербу, а про тополю. Тож постає питання про наявність алюзії. Отже, один і той самий символ маркує зовсім різні значення і під впливом творчої уяви митця трансформуться у символи з новим, іншим значенням.

У новелі "Полігон" головний герой Уваров, начальник військового полігону, приходить до висновку, що "тільки під ясними зорями, тихими вербами

– здоровим, благополучним та щасливим може бути як зачаття, так і життя людське!" [4, 226–230]. У словнику-довіднику В. Жайворонка "Знаки української етнокультури" знаходимо, що краса, сила і велич верби, закріплені у свідомості українця, сприяли й подальшому переосмисленню рослини як національного символу; разом із тим тихе, скромне, беззахисне дерево уособлює материнську турботу, ласку, мрії про щастя дітей… [10, 73]. Часто концепт верба використовують без символічного забарвлення, лише як маркер та належність пейзажу саме до української географії. Цей концепт має дуже багату символіку, причому деякі символічні значення суперечать іншим: поряд зі значенням дерева печалі верба вважалась рослиною, що сприяє росту, силі, здоров'ю. Важливо, що символи фітоніму верба завжди позитивні, примні для українців і позначають Батьківщину, пам'ять, весну і сум, який має позитивну природу і притаманний українцям. За Словником символів, верба

– символ Космічного океану; Прадерева життя; надзвичайної працездатності;

запліднюючої, родючої сили; пробудження природи, весни; засмученої жінки; вдівства; України, Батьківщини. Також шануванню верби, на нашу думку, сприяє її вологолюбість. Це дерево завжди росло тільки там, де була вода [11]. А вода, як відомо, – життєдайна сила. Отже, справедливим є вказівка Уралова на магічність цього дерева, під яким починається і триває людське життя. У поезіях М. Рильського верба є часто вживаним символом, який на несвідомому рівні асоціюється з Україною: "Чи весняні здійсняться мрії? / Чи літо не обманить їх? / Чи по степу їх не розвіє, / Мов пух на вербах золотих? " [9], "Я натомився від екзотики / Від хитро вигаданих слів, – / А на вербі срібляться котики, І став холодний посинів" [9].

О. Гончар у романі "Прапороносці" часто використовує фітонім каштан.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«Blidchenko-Naiko V., lecturer National O.O. Bohomolets Medical University The article describes the series «Lost leaves» Uliana Kravchenko, which was published nearly forty years after they were written, and explained the motives of such a late date, analyzes the relevant poetry in prose writer. Keywords: poetry in prose, cycle, miniature, fragment, philosophy meditation. УДК 82-1/-9 Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка екФраЗиС & інтерМедіальніСть...»

«УДК 378/016:811.161.2’25’35 Л. О. Попова, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка ПЕРЕКЛАД ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ Попова Л. О. Переклад як засіб удосконалення орфографічних умінь і навичок студентівфілологів У статті на підставі аналізу наукових досліджень з перекладознавства й лінгводидактики визначено шляхи застосування перекладу з метою вдосконалення орфографічних умінь і навичок студентів-філологів, дібрано вправи й...»

«Чайковська В.Т. Проблема необхідності і свободи у творчості Лесі Українки УДК 82 2. 09 В.Т. Чайковська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) ПРОБЛЕМА НЕОБХІДНОСТІ І СВОБОДИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У статті обгрунтовується проблема співвідношення між необхідністю і свободою як важливими чинниками самореалізації особистості, що призводить до трагічних колізій, у творчості Лесі Українки.Він запитав спокійно: “Чому я потерпів крах? ”. “ Во ймення краси”, я відповів....»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 81’373 : 8292 (44) “20” Лісутченко М. К., Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ АРГУМеНТАТиВНиЙ ПОТеНцІАЛ СУБ’ЄКТиВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ У ПУБЛІциСТичНиХ СТАТТЯХ ПОЛІТичНОЇ ТеМАТиКи Статтю присвячено дослідженню функціонування елементів, які є виразниками категорії модальності у публіцистичних текстах на політичну тематику. Виявлено, що такі елементи існують на всіх мовних рівнях та імпліцитно виражають ставлення автора до описуваних ним...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«Київський університет імені Бориса Грінченка АСТРАХАН НАТАЛІЯ ІВАНІВНА УДК 82.01/.09 МОДЕЛЮВАННЯ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ: АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ 10.01.06 – теорія літератури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор ЧИРКОВ...»

«Науковий вісник Ужгородського університету, 2013 Олеся ХАРЬКІВСЬКА УДК 811.161.2’282.22(477.87) ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ СЕРЕДНЬОГО РОДУ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Випуск 2 (30) Харьківська О.В. Віддієслівні іменники середнього роду в українських говорах Закарпаття; 15 стор.; кількість бібліографічних джерел – 10; мова – українська. Анотація. У статті описано словотвір віддієслівних іменників...»

«337 Випуск 19. УДК 81’373:811.112.2 Турчин В. В., Турчин В. М., Прикарпатський національнийуніверситет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ ЛІНГВІСТИЧНІ НАПРЯМКИ У ДОСЛІДжЕННІ АНТОНІМІЇ У статті ми намагаємося показати, як вчені шукають нові шляхи для систематизації нагромадженого матеріалу, використання його з максимальною користю і висловлюють ряд цінних думок щодо вивчення окремих властивостей антонімів. Ключові слова: контрадикторність, контрарність, контрастність, конверсія,...»

«УДК 811.161.2.801. 653 Б.Р. Пристай, кандидат філологічних наук, доцент (Дрогобицький педуніверситет) НАГОЛОШЕННЯ У ГОВОРАХ І АКЦЕНТНА ВАРІАНТНІСТЬ У статті йдеться про акцентологічні особливості та систему наголошення в українській мові (на діалектному матеріалі). Акцентологічні особливості тих чи інших говірок, система наголошення у деяких говорах були предметом дослідження Чучки П.П., Омельяненка І.Ф., Очеретного А.Д., Пури О.Я., Клепікової Г.П., Онишкевича М.О. Такі студії надзвичайно...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА М.О. ЛЄЦКІН М.О. LETSKIN ЛАТИНСЬКА МОВА LINGUA LATINA Посібник для студентів І курсу спеціальності “Англійська (та німецька, польська) мова і зарубіжна література” факультетів іноземних мов державних університетів Житомир Затверджено Вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № від 2005 р.) Розглянуто й рекомендовано до друку на засіданні ради факультету іноземних мов...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.161.2’23 Денисевич О. В., Житомирський державний університет імені Івана Франка РЕКЛАМА: ВІД РЕАКЦІЇ ДО СТИМУЛУ У статті проаналізовано асоціативні зв’язки між реакціями реклама зі складу асоціативних полів слівстимулів рекламної сфери. Ключові слова: стимул, реакція, вільний асоціативний експеримент, асоціативне поле, асоціативне значення, мовна картина світу. В статье проанализированы ассоциативные святи между реакциями реклама из состава...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 81’42 811. 111 Єфименко В. А., Київський національний університет імені Тараса Шевченка СУчАСНІ ІНТеРПРеТАЦІї ТРАДИЦІЙНИХ КАЗКОВИХ СЮжеТІВ У статті розглядаються особливості трансформованих казкових сюжетів та їх інтертекстуальні зв’язки з прецедентними текстами класичних казок. Ключові слова: інтертекстуальність, прецедентний текст, інтерпретація казкового сюжету. В статье рассматриваются особенности трансформированных сказочных сюжетов и их...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»