WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 42 |

«РОМАННІ ФОРМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 1920-1930-Х РОКІВ МОНОГРАФІЯ УДК 821.161.2-31’’19201930’’(081) ББК 83.3(4Укр)6-44 В-19 Рекомендовано до друку Вченою радою ...»

-- [ Страница 1 ] --

Микола ВАСЬКІВ

РОМАННІ ФОРМИ

В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1920-1930-Х РОКІВ

МОНОГРАФІЯ

УДК 821.161.2-31’’19201930’’(081)

ББК 83.3(4Укр)6-44

В-19

Рекомендовано до друку

Вченою радою Кам’янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка

(Протокол №3 від 26 лютого 2009 року)

Рецензенти:

В.Г.Дончик, доктор філологічних наук, академік НАН України;

А.Б.Гуляк, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий редактор:

Ю.І.Ковалів, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Васьків М.С.

В-19 Романні форми в українській літературі 1920-30-х років:

Монографія. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2009 – 325 с.

ISBN 978-966-2937-77-0 У монографії визначаються жанрові параметри роману, його значно більші, ніж у інших жанрів, але всетаки обмежені зображально-виражальні можливості. У контексті розвитку української літератури 1920-1930х років аналізуються особливості різноманітних романних форм того часу (уривків, епізодів із роману, незавершених творів цього жанру тощо, романів у віршах), їх експериментальний характер у пошуках нових романних модифікацій. Досліджується їх гібридна міжродова і міжжанрова сутність, особливо це стосується романів у віршах, які синтезують епічний і ліричний струмені. Значна частина аналізованих романних форм уперше стає об’єктом ґрунтовного вивчення.

УДК 821.161.2-31’’19201930’’(081) ББК 83.3(4Укр)6-44 © М.С. Васьків., 2009 ISBN 978-966-2937-77-0 ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Жанрові параметри роману, його межі й можливості

1.1. Роман у системі жанрів. Його змістові особливості

1.2. Мова роману. Багатоголосся і поліфонізм (стереографічність, контроверсійність)

1.3. Романний хронотоп. «Щільність письма» і «прозаїчність» жанру

1.4. Повість/роман: спроба пошуку меж

1.5. Реалізм і реалістичність роману

1.6. Морфологія роману, його жанрові різновиди. Проблема класифікації Розділ 2. Прозові «передроманні» форми: особливості й еволюція

2.1. Символістсько-імпресіоністський характер «кольорових» «романів» перших пореволюційних років. Роман як жанр і романічність

2.2.Незавершені романи 1920-х – початку 1930-х років, їх текстова і жанрова фрагментарність 2.2.1. «Горенько» П.Губенка як пародія на роман 2.2.2. Пригодницько-агітаційний «роман» В.Еллана-Блакитного та І.Кириленка 2.2.3. «Мала проза» Л.Скрипника й особливості його ідіостилю 2.2.4. «Уривки із ненаписаного роману» М.Рильського як жанровий різновид «малої прози»

2.3. «Вальдшнепи» М.Хвильового як фрагмент завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання

2.4. Завершені твори передроманних форм, які автори називали романами 2.4.1. Романні задуми І.Дніпровського та їх реалізація 2.4.2. «Подвійна» imago: Україна й українці очима німецького етнографа у творі українського письменника 2.4.3. «Гануся» О.Мізерницького: на межі повісті й роману Розділ 3. Роман у віршах 1920-1930-х років, його генологічна сутність і структура

3. 1. Еволюція «ритмованих» романів В.Поліщука: від ліро-епосу до епосу 3.2. «Арсенал сил» Ґ.Коляди: між творчим експериментом і графоманством 3.3. «Тарас Трясило» В.Сосюри як спроба творення віршованого епічного твору на історичну тематику. Традиції й новаторство 3.4. «Скелька» І.Багряного як єдиний повноцінний віршований роман в українській літературі

3.5. Уніфікаційні процеси в романах у віршах 1930-х років Висновки Список використаних джерел ВСТУП Сьогодні уже нікого не треба переконувати у тому, що українська література 1920-х – початку 1930-х років (цей період української історії цілком справедливо ще називають Розстріляним Відродженням) становить один із найбагатших пластів вітчизняної культури.

Це стосується не тільки надзвичайно великої кількості творів, імен, розмаїття напрямів, течій, літугрупувань та маніфестів. За якихось півтора десятиліття в українську літературу прийшла когорта митців, яких зараз ми називаємо класиками, а їх витвори – шедеврами не тільки вітчизняної, але й світової культури. Молоді, сповнені задумів і бажань їх реалізації літератори вдавалися до безпрецедентних новаторських пошуків, експериментаторства, які могли заводити у глухий кут, але ще частіше давали яскраві плоди й конструктивні шляхи (навіть попри деконструктивістські дії) подальшого розвитку вітчизняного мистецтва. Можна тільки губитися у здогадах, які були би здобутки цієї знищеної у 30-і роки літератури, хоча історія – у тому числі й історія літератури – не знає умовного способу.

Проте ще двадцять років тому вітчизняна наука у знаннях про цей бурхливий і цікавий період могла похвалитися тільки тим, що їй було відомо про існування білих плям й, орієнтовно, про потенційні скарби цих плям. Значно більше інформації про 1920-1930-і роки накопичила українська еміграційна наука. З кінця 80-х років минулого століття, спираючись на здобутки еміграційного літературознавства, спогади небагатьох живих, а ще більше – неживих сучасників тих подій, архівні державні та приватні матеріали, українські дослідники літератури повели інтенсивну роботу зі збору і вивчення літературних здобутків 1920-х – початку 1930-х років. Це стосується й інших періодів чи імен, творів української літератури, на які в радянській союзній державі було накладено табу, але цей період привертав особливу увагу. Два десятки років – дуже мало для того, щоб говорити про витворення більш-менш повного уявлення щодо літературного процесу доби Розстріляного Відродження. Пошуки в цій царині й надалі є дуже перспективними, можливості зробити вагомі відкриття – високоймовірними. Чимало забутих чи напівзабутих імен і творів ще й досі чекають на своїх дослідників.

Цілком справедливо науковці, які досліджували шляхи становлення українського роману пореволюційної доби, магістральним визначали рух від малих епічних форм через повісті та збірки повістей до романної форми як у творчості окремих письменників, так і в розвиткові літератури 1920-х років загалом. Поряд із цим варто зауважити, що цей шлях утвердження роману не був єдиним, літературний процес цього періоду був значно складнішим і розмаїтішим. Автор посібника знайшов «власну нішу» в дослідженні процесу формування романного мислення в українських митців 1920-1930-х років – через уривки, начерки, епізоди з романів, незавершені тексти, а також через різноманітні форми «романів у віршах», які автор не вважає жанровими різновидами роману, але сприймає вагомим кроком на шляху утвердження романного мислення, уміння творити велике епічне полотно у доробку окремих митців.

Може видатися парадоксальним те, що у посібнику, де аналізуються передроманні форми, тобто ті твори, які не стали повноцінними романами, перший розділ присвячено теорії роману як жанру. Парадоксальність ця, насправді, позірна: необхідно добре усвідомлювати романні жанрові параметри, можливості й межі цього жанру для того, щоб зараховувати чи не зараховувати до нього ті чи інші твори, щоб з’ясувати сутність еволюції на шляху становлення романного мислення і творення повноцінних романів. При цьому автор намагався при дослідженні конкретних текстів уникати зосередженості на суто класифікаторських проблемах і враховувати ідейно-художню неповторність кожного аналізованого твору, його роль не тільки у процесі становлення й еволюції роману, але й у літературному процесі 1920-1930-х років загалом.

Автор висловлює щиру подяку за надану допомогу при підготовці посібника працівникам Харківського літературного музею, насамперед – старшому науковому співробітникові цього музею Ользі Черемській.

Розділ 1. ЖАНРОВІ ПАРАМЕТРИ РОМАНУ, ЙОГО МЕЖІ Й МОЖЛИВОСТІ

1.1. Роман у системі жанрів. Його змістові особливості Античність, доба Відродження і класицизм послідовно створювали чітку систему родового і жанрового поділу літератури, при якому за кожним жанром було чітко закріплено відповідні, чітко регламентовані проблематику, пафос, композицію, мовні засоби тощо. На початку ХІХ ст. романтизм повністю поруйнував цю віками витворювану систему.

Характерною рисою художньої літератури ХІХ – ХХ століть стає все більше розмивання родових і жанрових меж, все більші взаємопроникнення і взаємовпливи між літературними родами і жанрами. Тому невипадково на початку ХХ ст. Б.Кроче закликав узагалі відмовитися від жанро-родового поділу літератури як від непродуктивного. Про такі спроби відмови від генологічного підходу до вивчення літературних творів згадує Ц.Тодоров [1; 22Неодноразово науковці прагнули по-новому розкласифікувати витвори художньої словесності (Ґ.В.Ф.Геґель, В.Днєпров, Г.Поспєлов, Н.Фрай та ін.).

Попри це домінуючим у літературознавстві залишається ще аристотелівський поділ літератури на епос, лірику і драму. Важливим чинником цього, мабуть, є те, що в основу такого поділу науковці кладуть один домінуючий критерій, хоча у кожного з них цей критерій може бути відмінним.

Набагато складнішим є питання жанрового поділу художньої літератури. Сучасна система жанрового поділу складалася історично, ввібравши у себе жанри різних епох, що нерідко породжує суперечності, а то й плутанину у визначенні жанрової приналежності того чи іншого твору. Пов’язано це з тим, що при визначенні жанру твору ми послуговуємося не одним, а декількома критеріями: родовою приналежністю, прозовою чи віршовою формою викладу, обсягом, тематикою, проблематикою, пафосом та багатьма іншими. Російський науковець М.Поляков, наприклад, виділяє п’ять рівнів, за якими визначається жанрова природа літературного твору: «естетична основа ставлення до дійсності; охоплення дійсності (оповідання – роман); тип викладу (оповідь, опис, діалог); композиційна структура (роль дії, персонажів, обставин); характер організації словесної тканини (ритм, інтонація, тропи і т.д.)»

[2; 21-22].

Суперечності в генології викликає також термінологічна неузгодженість, коли під одним і тим самим терміном різні науковці мають на увазі різні поняття. Як указує Н.Копистянська, термінологічна плутанина характерна не тільки для наукових праць проблемного характеру, але навіть для підручників [3; 14-16], тому кожен раз доводиться уточнювати, якого значення набуває поняття «жанр»: чи мова йде про літературний рід, чи про вид, чи про групу жанрів, чи власне про жанр або жанровий різновид. Н.Копистянська вважає, що на сьогодні триступеневий поділ літературних творів за жанрами є недосконалим, але найудалішим із того, що напрацювала генологія: рід – жанр – жанровий різновид (або рід

– вид – жанр).

Окремі науковці намагаються створити нові системи жанрового поділу творів (Г.Поспєлов на основі проблематики творів [4]; Н.Фрай за формами і ритмами, що їх він виводить із міфів [5; 110] та ін.), але цілком очевидно, що традиційну генологію такі спроби поки що не здатні похитнути. Склалася ситуація, коли всі розуміють недосконалість сучасної системи визначення жанрової приналежності твору, але не можуть запропонувати нічого кращого, тому змушені послуговуватися тим, що є на даний момент.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Власне дискусійним залишається і саме дефініціювання жанру в традиційному значенні цього поняття, з існуванням якого майже всі погоджуються, як погоджуються з тим, що воно позначає певні змістово-формальні особливості, але чітко визначити його сутність науковці не можуть. «Категорія жанр належить до тих предметів у науці й літературі, значення яких нібито зрозуміле для всіх, але його складно виразити у стабільних лаконічних дефініціях» [6;

7]. Дискусії тривають і досі, хоча більшість науковців сходяться на думці, що у понятті «жанр» поєднуються певні змістовно-формальні риси, характерні для значної групи творів, які набули ознак традиційності, й порушення цього традиційного поєднання зразу стають відчутними і сприймаються як порушення жанрових норм: «Те, що твір “не підкоряється” своєму жанрові, не означає, що жанр не існує… навпаки… для існування порушення потрібен закон – який саме і буде порушено… норма стає видимою – живе – тільки завдяки її порушенням» [1; 24]. Н.Копистянська такі «порушення» називає жанровими модифікаціями, відмежовуючи їх від жанрових різновидів [3; 18].

Н.Копистянська у визначенні сутності жанру наголошує на нерозривному синтезі змістовно-формальних рис у цьому понятті: «…жанротворчими є і змістовні компоненти, і формальні у їх взаємодії та їх взаємозумовленості, що виникають у кожному жанрі посвоєму. Характер цього зв’язку, який склався історично, є тим головним, що визначає жанр і його відмінності від інших жанрів. Тобто це не комбінація елементів змісту і форми, не статичний їх набір чи склад, не механічне їх поєднання, не “накладання одного на інше”, не “наповнення старої форми новим змістом”, а органічне взаємопроникнення їх і взаємопідпорядкування, динамічна співвіднесеність та інтеграція… Єдність у жанрі змісту і форми досягається не простою відповідністю, а боротьбою, притяганням і відштовхуванням, гармонією та дисонансом. Це складна діалектична єдність, динамічна і, разом із тим, із константами» [3; 28]. Визначення досить вагоме, хоча страждає на певну абстрактність, неконкретність.

З інших позицій до дефініціювання поняття «жанр» підходить Ц.Тодоров, значно конкретніше вказуючи, які саме ознаки змісту і форми є важливими для визначення того чи іншого жанру: «Ніколи не було літератури без жанрів, це – система, що переживає безперервну трансформацію… Жанри – це класи текстів. …жанри – це одиниці, які можна описати з двох різних точок зору – з точки зору емпіричного спостереження і з точки зору абстрактного аналізу. У суспільстві повторюваність певних дискурсивних властивостей набуває інституційності, а індивідуальні тексти продукуються і сприймаються відносно норми, яку становить така кодифікація. Жанр – літературний чи ні – є не чим іншим як цією кодифікацією дискурсивних властивостей.

…ці властивості належать або до семантичного, або до синтаксичного аспекту тексту (зв’язку між частинами), або до прагматичного (зв’язок між адресантом і адресатом, учасниками акту мовлення), або, врешті-решт, до вербального (…він може допомогти нам охопити все, що стосується самої матеріальності знаків)» [1; 25-28].

Максимально окреслити жанрові параметри намагається Ю.Ковалів: «…жанри, зважаючи на родовий статус епосу, лірики і драми, розмежовують за характерними для них естетичними якостями наративного, трагічного, комічного, ідилічного та ін… При з’ясуванні жанру враховують також обсяг та відповідну структуру твору… Тематичний зріз зумовлює виокремлення побутових, авантюрних, психологічних, соціально-утопічних, історичних, історіософічних, детективних, пригодницьких, науково-фантастичних, фентезійних наративів тощо… У конкретизації жанру відіграють роль і образність (іронія, металогія, автологія, алегорія, бурлеск тощо), композиційно-архітектонічна структура.., проблематика.., пафос…»

[7; 364-365].

Враховуючи те, що у літературі ХІХ, а особливо ХХ-ХХІ століть спостерігається стирання жанрових меж і взаємопроникнення жанрів, важливим є при визначенні жанрової природи творів установлення домінантних рис того чи іншого жанру. «Ті ж самі компоненти мають у різних жанрах різну міру значення – від другорядної до нормативної, визначальної (порівняймо в цьому плані роль строфічної будови пісні, елегії, сонета). У кожному жанрі складається своя ієрархічна кодифікація компонентів, виділяється домінанта, що підпорядковує собі компоненти більш значущі, а вони, у свою чергу, підпорядковують собі дрібніші» [3; 28].



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 42 |
Похожие работы:

«Випуск 21. 359 УДК 821. 161. 2. 09 Чиж Н. О.  ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР СВОбОДИ ЛЮДИНИ У “ЩОДЕННИКУ” ОЛЕСЯ ГОНЧАРА У статті зроблено спробу осмислення поняття волі з філософських позицій. Аналізується екзистенційний вимір свободи людини у “Щоденнику” О. Гончара. Зосереджено увагу на внутрішній світ людини, її хвилюваннях та діях в “межових ситуаціях”. Порушується тематика вільного вибору людини, оскільки саме вільний вибір своєї долі, а особливо у “межовій ситуації” для людини є вибором свого...»

«Чайковська В.Т. Проблема необхідності і свободи у творчості Лесі Українки УДК 82 2. 09 В.Т. Чайковська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) ПРОБЛЕМА НЕОБХІДНОСТІ І СВОБОДИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У статті обгрунтовується проблема співвідношення між необхідністю і свободою як важливими чинниками самореалізації особистості, що призводить до трагічних колізій, у творчості Лесі Українки.Він запитав спокійно: “Чому я потерпів крах? ”. “ Во ймення краси”, я відповів....»

«– a va me coter combien? – Quinze briques!. J'ai achet des moules au march. Je les ai remplis d'argile. et je les ai mis au four.Quand j'ai vu le rsultat. J'ai dit : – Bon!. Pour les briques, c'est cuit!(.) –Mais des briques.c'est de l'argent! Quinze briques, quinze millions! Отже, розглянуті нами мовні засоби у скетчах допомагають краще зрозуміти їхній вплив на створення комічного ефекту. Гра слів в усіх її виявах є невід’ємною частиною скетчів, адже завдяки різним стилістичним мовним...»

«Д.І. Квеселевич. Класифікація інкорпорованих складних слів (на матеріалі англійської мови) УДК 81.373.4 Д.І. Квеселевич, доктор філологічних наук, професор (Житомирський державний університет) КЛАСИФІКАЦІЯ ІНКОРПОРОВАНИХ СКЛАДНИХ СЛІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)1 У статті запропоновано класифікацію інкорпорованих складних слів. Словоскладання в сучасній англійській мові може відбуватися в результаті дії двох різних процесів: 1) процесу лексикалізації словосполучення із зміною порядку...»

«Клименко Н.Ф., акад. НАН України, д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) У статті в зіставному плані розглянуто семантичну структуру лексико-словотвірної категорії композитних темпоральних прикметників, її моделі та засоби вираження, окреслено словотвірний паралелізм похідних з семантикою темпоральності, продуктивність способів словотворення. Ключові...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА ТЕЛЕШМАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА УДК 821.161.2-Ткач.09 ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ТКАЧА: ЖАНРОВИЙ І ЗМІСТОВИЙ АСПЕКТИ 10.01.01 – українська література АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Чернівці – 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і...»

«Л.Л. Славова. Комунікативні стратегії та тактики у сучасному масмедійному політичному дискурсі: зіставний аспект (на матеріалі українських та американських Інтернет-джерел) УДК 81’373 Л.Л. Славова, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ТА ТАКТИКИ У СУЧАСНОМУ МАСМЕДІЙНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ) У статті розглянуто мовні засоби реалізації...»

«ЗВІТ про перекладацьку практику студентів четвертого курсу факультету романо-германських мов З метою набуття необхідного початкового досвіду і практичного застосування знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні курсів “Вступ до усного перекладу”, “Практика перекладу” і “Теорія та практика перекладу”, ознайомлення з організацією служби перекладу в сучасних установах та підприємствах і набуття практичного досвіду виконання різних видів перекладу на 4 курсі факультету іноземної філології була...»

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«целью передачи максимально достоверной информации о ней, либо воссоздания некой квазидействительности, не наличной вне поля собственной текстуальности, а потому условной и неверифицируемой. Литература 1. Тодоров Ц. Семиотика литературы / Ц. Тодоров // Семиотика: Антология / Сост.Ю. С. Степанов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 702 с.2. Руднев В. П. Прочь от реальности: Исследования по философии текста / В. П. Руднев. – М.: Аграф, 2000. –...»

«Юлія Вишницька ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ СЛАПЧУК (нар. 23 грудня 1961 р.) Поет, що пройшов Афганістан, зневірився у Помаранчевій революції і «негативні переживання» трансформував у позитивний досвід. Письменник, у творах якого переплітаються жанри, релігії, світи, а слова – рухаються і взаємозаміняються (бо «все те, що не вміщається в якомусь одному слові, успішно можна висловити іншим»). Літературознавець, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, літературний критик, який «не...»

«Київський університет імені Бориса Грінченка АСТРАХАН НАТАЛІЯ ІВАНІВНА УДК 82.01/.09 МОДЕЛЮВАННЯ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ: АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ 10.01.06 – теорія літератури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор ЧИРКОВ...»

«Александрова О.Н., к.філол.н., доц., Таврический Національний університет ім. В.І. Вернадського МІФ ЕВРІПІДА ПРО МЕДЕЮ У ДРАМАТУРГІЇ БОСТА У статті п’єса «Медея» («», 1993) відомого грецького драматурга ХХ століття Боста (, Mentis Bostantzoglou, 1918-1995) розглядається в контексті розвитку європейської і грецької літератури Нового часу, зокрема, виявляються паралелі з трагедією Евріпіда. Ключові слова: грецька драматургія ХХ століття, трагікомедія, Евріпід, Бост (, Mentis Bostantzoglou,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»