WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Т. 25 (64), № 2 (1). – С. 187–192. УДК ...»

-- [ Страница 1 ] --

Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Т. 25 (64), № 2 (1). – С. 187–192.

УДК 81’373.7:81’42

ДИСКУРСИВНО-РАНГОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕМ

У ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИКАХ: ТИПОЛОГІЙНІ ВИЯВИ

ФРАЗЕМНИХ ІГРОВИХ НАЧАЛ

Краснобаєва-Чорна Жанна

Донецький національний університет, Донецьк, Україна У статті встановлено вияв моделювальної діяльності дискурсивної рефлексії у фразеології. Окреслено інвентар прийомів мовної гри, репрезентованої фразеологізмами, в дискурсі. Розглянуто специфіку смислового розгортання деяких типів фразеологічних одиниць через дискурсивні структури.

Ключові слова: дискурс, дискурсивна структура, мовна гра, рефлексія, фразеологічна одиниця, фразеологія.

Сучасні дослідження мовної гри, що позиціонується як маркер виразності та нетривіальності, здійснюються в межах синтаксису, стилістики та комунікативної лінгвістики. Актуальність обраної роботи зумовлена необхідністю простеження явищ мовної гри, репрезентованих фразеологічними одиницями, в дискурсі.

Мета статті: встановити вияв моделювальної діяльності дискурсивної рефлексії у фразеології.

Об’єктом статті є мовна гра, репрезентована фразеологічними одиницями.

Предметом в роботі є типи фразеологізмів як вияв моделювальної діяльності дискурсивної рефлексії.

Однією з кваліфікаційних ознак мовної гри є поліфункційність. У дискурсі мовна гра виконує такі функції: текстотвірну функцію на формально-структурному рівні, стилетвірну функцію на жанрово-стилістичному рівні, функції вираження емоційного стану людичної (ігрової) мовної особистості, передачі оцінки, здійснення емоційного впливу на адресата на комунікативно-прагматичному рівні, а також бере участь у вираженні концептуального змісту на когнітивному рівні [7].

Усі зазначені функції підпорядковані основній меті – актуалізації сприйняття.

Мовна гра, репрезентована фразеологізмами, може реалізуватися на внутрішньотекстовому рівні фразеологічною трансформацією (подвійна актуалізація фразеологізму, фразеологічна контамінація, фразеологічна редукція), фразеологічною тропизацією (фразеологічна гіперболізація, фразеологічна персоніфікація, фразеологізоване порівняння тощо), фразеологічною евфемізацією та ін. (див. [1; 2; 8; 15]), де здебільшого функціонує в мікротексті; на зовнішньотекстовому рівні мовна гра представлена фразеологічною метафоризацією та апеляцією до концептів у межах усього тексту і дискурсу.

Краснобаєва-Чорна Жанна ________________________________________________________________________

Мовна гра, репрезентована фразеологізмами, функціонує й на рівні дискурсу, виявляючи безпосередній зв’язок з моделювальною діяльністю дискурсивної рефлексії, тобто з дискурсивними структурами. Останні розглядаються як своєрідні «образи світу», моделі, в яких відбиваються різноманітні семантичні плани, що належать до різних рівнів і регістрів представлення світу, що здійснюється рефлексією [6]. Сьогодні в науковій літературі розрізняють такі моделі: модель нульового порядку – диктальну модель, модель першого порядку – модель реальності, модель другого порядку – квазіреальну модель, модель третього порядку – модель-метаморфозу, або ірреальну модель, модель четвертого порядку – модель-інакомовлення, або алегоричну модель. Найбільш генералізованою за змістом є категорійна модель, що будується з матеріалу всіх попередніх моделей і оперує винятково абстрактними величинами.

Одним із домінувальних аспектів у теорії дискурсивних структур є співвідношення / неспіввідношення з реальністю. Реальність присутня в усіх моделях, хоча на кожному новому рівні стає все більш невпізнаваною.

Квазіреальність бере участь у моделях від другого до четвертого порядку, готуючи перехід до ірреальності та напрацьовуючи можливі засоби вираження неіснуючого в реальності. Метаморфоза стає базою для алегорії, надаючи конкретність абсурдним поняттям. Алегорія заперечує будь-яку конкретність, виражаючи інакомовно свій абстрактний реляційний смисл. У такий спосіб, при переході до моделі кожного нового рівня відбувається «інакомовлення».

Моделювальна діяльність дискурсивної рефлексії реалізується й у фразеології, зокрема під час опрацювання класифікаційних параметрів фразеологічних одиниць [8]. Так, із дискурсивними моделями безпосередньо пов’язана когнітивно-генетична класифікація фразеологічних одиниць М. Жуйкової, згідно з якою в мові функціонують ідіоми, утворені на основі вільних словосполучень, та ідіоми, утворені незалежно від вільних словосполучень [4; 5]. Одиниці першого типу можуть утворюватися шляхом фразеологічної метафоризації (дати гарбуза) або шляхом фразеологічної метонімізації (вивертати кишені). Одиниці другого типу членуються на дві групи: квазіреальні ідіоми (поцілувати клямку (замок)) та фантомні ідіоми (полізти чортові в зуби). У фразеологічній системі також виділено ідіоми проміжного типу (з рибалки носити копчену рибу), які не можна однозначно віднести ані до квазіреальних, ані до фантомних.

Різновидом ірреальної моделі, поряд із паралогічною (аж голому поза пазухою повно – уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого [10, с. 526]; як у решеті води – зовсім немає [10, с. 121]), фантасмагорійною (за царя Гороха (Панька, Тимка, Хмеля) – дуже давно, у дуже давні часи [10, с. 756];

спіймати жар-птицю (золоту рибку) – стати везучим, досягти чогось значного [10, c. 682]) моделями, виступає абсурдна модель, що являє собою алогізм (твоя хата моїй хаті троюрідний погріб – дуже далека рідня або зовсім не родич [10, с. 741]). Модель цього типу будується наперекір логіці реальних відношень і спрямована на перегортання, підміну й руйнування відношень між відомими реаліями. Абсурдна модель – це певною мірою лінгвістичний експеримент з руйнування логічних і семантичних відношень, що й породжує безглуздість,

Дискурсивно-рангові особливості фразем у дискурсивних практиках:

типологійні вияви фраземних ігрових начал ________________________________________________________________________

нісенітницю, тому абсурдні моделі і сприймаються як свідомо неправдиві. Саме ця ідея була покладена в основу виділення логічних та алогічних фразеологізмів Л. Авксентьєвим і В. Ужченком у ХХ столітті [13] (пор., розмахувати кулаками [після бійки] – доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно [10, с. 612]; вкритися іржею – довго не використовувати, забутися, застаріти [10, с. 116] і сипати зайцям солі на хвіст – марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне (1); мріяти про щось нереальне (2) [10, с. 647]; на комариному салі – пісний, немащений [10, с. 628]; хребет чухати через живіт – бути дуже худим [10, с. 773]).

Репрезентантами алегоричної моделі постають байки, притчі тощо. Значну частину цих моделей утворюють фразеологічні одиниці біблійного походження (блудний син – той, хто повертається з каяттям, визнанням своїх провин [10, с. 646], вовк в овечій шкурі – лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри [10, с. 119]) та переповідні фразеологізми (прометеїв вогонь – незгасне прагнення до досягнення високої та благородної мети [10, с. 120]).

Варто зазначити, що фразеологізм може народитися в дискурсі і, разом із тим, може стати смисловою основою інших творів. Дискурс породжує нові фразеологізми, що отримують розширене тлумачення і регулярне вживання.

З цією тезою пов’язана класифікація фразеологізмів за дериваційною базою [3; 13] (пор.:

фразеологізм, утворений на базі казок, анекдотів, небилиць, нісенітниць (не до солі, носитися як дурень зі ступою), фразеологізм, утворений на базі прислів’їв, приказок, загадок (лякана ворона, ділити шкуру невбитого ведмедя) та систематизація фразеологічних одиниць за джерелами походження [8] (пор.:

1) вислови найрізноманітнішого походження, що являють собою спільний культурний фонд європейської цивілізації (одиниці античного походження (сізіфова праця, перейти Рубікон); одиниці релігійного (церковно-книжного) джерела (біблійні: камінь спотикання, обітована земля; євангельські: блудний син, нести хрест); переклади з художніх, філософських та інших творів багатьох мов, засвоєні в різні часи (німецького походження: договір із дияволом (Й.-В. Гете); англійського походження: бути чи не бути (В. Шекспір); одиниці, засвоєні з інших неслов’янських мов: італійські (Дантове пекло), бельгійські (синій птах)); одиниці із фразеологічного фонду східних народів: випустити духа з пляшки, Сади Семіраміди; одиниці з російської класики: золота рибка (О. Пушкін), живий труп (Л. Толстой)); 2) вислови давньоруського джерела, засвоєні в основному східнослов’янськими мовами: криваве вино, розтікатися мислію по древу (по дереву) («Слово о полку Ігоревім»); 3) вислови, що виникли на власне-українському національному ґрунті: конотопська відьма (Г. Квітка-Основ’яненко), баба Палажка і баба Параска (І. Нечуй-Левицький) [12, с. 396–398]).

Зв'язок із дискурсивними структурами простежуємо і в концепції М. Демського, в основу якої покладено поняття дериваційної бази [3]. Дослідник виділяє різноманітні процеси утворення фразеологізмів на основі 6 типів дериваційних баз у бойківських говірках (пор., окремі слова; вільні синтаксичні конструкції; прислів’я, приказки, загадки; казки, анекдоти, небилиці, нісенітниці;

існуючі фразеологізми; іншомовні фразеологізми): нарощування окремого слова, Краснобаєва-Чорна Жанна ________________________________________________________________________

фраземна інтеграція, фраземна диференціація, фраземізація, або фраземна транспозиція, модифікація, контамінація, калькування. У межах проблематики статті нас найбільше цікавлять фраземна інтеграція та фраземна диференціація.

Під фраземною інтеграцією розуміємо один із процесів утворення фразеологізмів на базі окремого слова, під час якого всі елементи, що інтегруються, беруть активну участь у творенні значення фраземи, чи, точніше, у створенні образу, який це значення мотивує: кисла Оришка; Михайло незгадайло; лелека, що літа далеко; попарити сухим віником; тягти сірка за хвіст; чорний як гуси;

худенька як різницький стовпчик; добре як голому в кропиві [3, с. 30]. Специфіка цих фразеологічних одиниць полягає в тому, що вони утворені внаслідок поєднання слів, які в звичайному мовленні не поєднуються, оскільки вони є назвами понять, що мають дуже мало спільного між собою. Серед фразем, утворених шляхом фраземної інтеграції, виділяють: 1) одиниці з парною будовою, що творяться переважно поєднанням за допомогою повторюваної заперечно-підсилювальної частки ні будь-яких слів однієї або різних частин мови: ні сват ні брат, ні сіль ні гречка; 2) тавтологічні фразеологізми: рада й порада, марнота марнот.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Фраземна диференціація розглядається як один із процесів утворення фразеологізмів на базі окремого слова, суть якого полягає в тому, що значення, яке хочуть назвати фраземою, вже позначене словом. Причому повторне називання якогось факту навколишньої дійсності фраземою спирається переважно на інші, ніж у слові, часто другорядні, ознаки. У такий спосіб у фразеологічній одиниці компоненти поєднуються всупереч здоровому глузду. Усі фраземи, утворені таким способом належать до парафрастичних виразів. Серед них виділяються: фраземивласне парафрази (чужа кістка – зять, невістка; чужа мати – свекруха, теща);

фраземи-табу (цариця небесна – Богородиця); фраземи-евфемізми (останнє пристановище – могила; хмільна вода – горілка); фраземи-дисфемізми (чортове зілля – тютюн); фраземи-парафрази (хапати дрижаки – дрижати; їсти облизні – облизуватися).

Категорійна модель має на меті виявити абстрактні системні властивості (немає диму без вогню). Різновидом категорійної моделі є парадоксальна модель.

Наявність парадоксів – це не лише результат логічного глухого кута в роздумі, але й свідчення діяльності рефлексії, спрямованої на вияв протиріч в універсумі людської свідомості. За умови зовнішньої простоти парадоксальний дискурс вимагає значної мисленнєвої напруги.

Отже, починаючи з рівня квазіреальності до рівня категорійності, яскраво реалізується явище мовної гри фразеологічними одиницями (пор.: у квазіреальній моделі сконструйованим може бути не лише те, чому є відповідність у дійсності, але й інше, оскільки квазіреальна побудова задана моделювальним оператором, незалежним від ситуації – «оператором вигадки»; вона дає простір для правдоподібного вимислу (шукати кістки в молоці – вередувати, вимагати чогось неможливого, прискіпуватись до чогось [10, с. 780]); ірреальна модель містить і «реалії», і «квазіреалії», але в деформованому вигляді, оперує й такими величинами, які абсолютно абсурдні, виключені з погляду реальності (як (мов, ніби) сови ночували в голові – хто-небудь відчуває сильний головний біль [10, с. 675]);

Дискурсивно-рангові особливості фразем у дискурсивних практиках:

типологійні вияви фраземних ігрових начал ________________________________________________________________________

специфікою алегоричної моделі є те, що її зміст заздалегідь не відповідає тому, що в ній виражене буквально, вона виражає абстрактне через конкретне (око за око [зуб за зуб] – уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т. ін. [10, с. 464])).

Надалі актуальним видається опрацювання класифікації фразеологічних одиниць на основі дискурсивних структур.

Список літератури

Важеніна О. Г. До проблеми розмежування фразеологічних трансформацій, модифікацій та 1.

варіацій [Текст] / О. Важеніна // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – Вип. 6. – С. 310–314.

Гнатюк І. С. Явище подвійної актуалізації фразеологізму [Текст] / І. С. Гнатюк // Мовознавство. – 2.

1981. – №1. – С. 75–78.

Демський М. Т. Українські фраземи й особливості їх творення [Текст] / М. Т. Демський. – Львів :

3.

Просвіта, 1994. – 62 с.

Жуйкова М. В. Типологія ідіом у когнітивно-генетичному ключі [Текст] / М. В. Жуйкова // 4.

Мовознавство. – 2004. – №4. – С. 72–80.

Жуйкова М. В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов [Текст] :

5.

монографія / М. В. Жуйкова. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2007. – 416 с. – Бібліогр. : С. 369–403.

Загнітко А. Основи дискурсології [Текст] : науково-навчальне видання / А. Загнітко. – Донецьк :

6.

ДонНУ, 2008. – 194 с.

Краснобаєва-Чорна Ж. В. Дискурсивна практика [Текст]: навчальний посібник для студентів 7.

вищих навчальних закладів / Ж. В. Краснобаєва-Чорна. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 141 с.

Краснобаєва-Чорна Ж. В. Сучасна фразеологія: класифікаційні параметри фразеологічних 8.

одиниць. Словник фразеологічних термінів [Текст] / Ж. В. Краснобаєва-Чорна. – Донецьк :

ДонНУ, 2012. – 168 с.

Сидоров Е. В. Онтология дискурса [Текст] / Е. В. Сидоров. – М. : URSS, 2008. – 228 с. – 9.

Библиогр. : с. 222–228.

Словник фразеологізмів української мови [Текст] / Уклад. В. М. Білонеженко, І. С. Гнатюк, 10.

В. В. Дятчук. – К. : Наукова думка, 2003. – 1104 с.

Степанов Ю. С. Альтернативный мир. Дискурс. Факт и Принцип причинности [Текст] / 11.

Ю. С. Степанов // Язык и наука конца 20 века. – М. : Ин-т языкознания РАН, 1995. – С. 35–71.

Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / І. К. Білодід (ред.). – К. : Наук.

12.

думка, 1973. – С. 151–158; С. 173–178.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Усі вони усуваються редагуванням, оскільки редактор може помітити ці неадекватності. Найскладнішим для редагування є такий тип малопомітних зсувів, які порушують стиль автора оригіналу, не позначаючись на ідеї твору.1. Коптілов В.В. Актуальні теоретичні питання українського художнього перекладу Автореф. дис. докт. філол. наук. – К., 1987. – 40 с. 2. Кортасар, Хуліо Продовженість парків / пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. – 2008. – № 3-4, – С. 106-107. 3. Мишустина А.А. Структурные...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«огородження – складні безсполучникові конструкції з предикативними частинами, у яких констатується наявність, перебування магічної істоти в певному місці щодо мовця [Остроушко 2002, 79]. Отже, космонімічна лексика в українських замовляннях функціонує у значній кількості спонукальних і бажальних синтаксичних конструкцій. Космоніми найчастіше зустрічаються у різноманітних повторах, які конкретизують образ бажаного. Порівняння й зіставлення явищ є характерним для текстів з лексикою на позначення...»

«Лабенко О.А., к. філол. н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ФранЦУЗько-УкраЇнСька МіЖМоВна оМоніМія: ФорМальні та СтрУктУрно-СеМантиЧні оСоБлиВоСті У статті досліджується явище міжмовної омонімії на матеріалі французької та української мов. Виділено основні характеристики міжмовної омонімії у плані вираження та у плані змісту. Проаналізовано особливості формального вираження та семантичної структури французько-українських міжмовних омонімів. Ключові слова: мовні паралелі,...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Спеціальний випуск Засновано 1999 року Київ-2010 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 2 від 27 вересня 2010 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«Blidchenko-Naiko V., lecturer National O.O. Bohomolets Medical University The article describes the series «Lost leaves» Uliana Kravchenko, which was published nearly forty years after they were written, and explained the motives of such a late date, analyzes the relevant poetry in prose writer. Keywords: poetry in prose, cycle, miniature, fragment, philosophy meditation. УДК 82-1/-9 Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка екФраЗиС & інтерМедіальніСть...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.111’42’221:004.738.5 Козолуп М. С., Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ У ТЕКСТАХ ІНТЕРНЕТ НОВИН З ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Статтю присвячено вивченню особливостей використання невербальних компонентів комунікації (НВК) у англомовних текстах Інтернет новин. Виявлено та проаналізовано НВК, які допомагають реалізувати функцію просторових відношень. Ключові слова: вербальна...»

«Ю.О. Герасимов. Інтонаційна пластика синтаксичного переносу в поезії Дмитра Павличка Я стужився, мила, за тобою. УДК 821.161.2 – 193: 808.545 (076.5) Ю.О. Герасимов, асистент (Житомирський державний університет) ІНТОНАЦІЙНА ПЛАСТИКА СИНТАКСИЧНОГО ПЕРЕНОСУ В ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ. У статті розкрито процес підготовки до виразного читання на лабораторному занятті одного з ліричних творів Дмитра Павличка. Зокрема, акцентовано увагу на інтонаційному значенні синтаксичних...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.161.2’23 Денисевич О. В., Житомирський державний університет імені Івана Франка РЕКЛАМА: ВІД РЕАКЦІЇ ДО СТИМУЛУ У статті проаналізовано асоціативні зв’язки між реакціями реклама зі складу асоціативних полів слівстимулів рекламної сфери. Ключові слова: стимул, реакція, вільний асоціативний експеримент, асоціативне поле, асоціативне значення, мовна картина світу. В статье проанализированы ассоциативные святи между реакциями реклама из состава...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 18 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від 28 травня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 81’373 : 8292 (44) “20” Лісутченко М. К., Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ АРГУМеНТАТиВНиЙ ПОТеНцІАЛ СУБ’ЄКТиВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ У ПУБЛІциСТичНиХ СТАТТЯХ ПОЛІТичНОЇ ТеМАТиКи Статтю присвячено дослідженню функціонування елементів, які є виразниками категорії модальності у публіцистичних текстах на політичну тематику. Виявлено, що такі елементи існують на всіх мовних рівнях та імпліцитно виражають ставлення автора до описуваних ним...»

«целью передачи максимально достоверной информации о ней, либо воссоздания некой квазидействительности, не наличной вне поля собственной текстуальности, а потому условной и неверифицируемой. Литература 1. Тодоров Ц. Семиотика литературы / Ц. Тодоров // Семиотика: Антология / Сост.Ю. С. Степанов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 702 с.2. Руднев В. П. Прочь от реальности: Исследования по философии текста / В. П. Руднев. – М.: Аграф, 2000. –...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»