WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«УДК 81’42 811. 111 Єфименко В. А., Київський національний університет імені Тараса Шевченка СУчАСНІ ІНТеРПРеТАЦІї ТРАДИЦІЙНИХ КАЗКОВИХ СЮжеТІВ У статті розглядаються ...»

Наукові записки. Серія “Філологічна”

УДК 81’42 811. 111

Єфименко В. А.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

СУчАСНІ ІНТеРПРеТАЦІї ТРАДИЦІЙНИХ КАЗКОВИХ СЮжеТІВ

У статті розглядаються особливості трансформованих казкових сюжетів та їх інтертекстуальні зв’язки з

прецедентними текстами класичних казок.

Ключові слова: інтертекстуальність, прецедентний текст, інтерпретація казкового сюжету.

В статье рассматриваются особенности трансформированных сказочных сюжетов и их интертекстуальные связи с прецедентными текстами классических сказок.

Ключевые слова: интертекстуальность, прецедентный текст, интерпретация сказочного сюжета.

The article analyzes peculiarities of fairy-tale transformations and their intertextual relationship with pre-texts of classic fairy tales.

Key words: intertextuality, pre-text, fairy-tale interpretation.

Однією з тенденцій сучасної англомовної літератури є звернення письменників до традиційних казкових сюжетів та їх нова інтерпретація. Автори таких інтерпретацій свідомо використовують відомий сюжет та героїв з метою залучення читачів до процесу інтертекстуальної взаємодії, в процесі якої відбувається порівняння традиційного та трансформованого варіантів казки. Аналізу трансформацій казкових сюжетів присвячені роботи таких західних дослідників, як К. Баккілега, А. Леворато, Дж. Зайпс, В. Йоосен та інших. Окремі питання, що висвітлюють специфіку літературної казки, піднімаються у працях вітчизняних науковців (О. Ю. Кириллова, О. Д. Нефьодова, О. С. Солодова), проте в цілому дана проблема залишається недослідженою.

Метою даної розвідки є загальна характеристика інтерпретацій казкових сюжетів та інтертекстуальних зв’язків, які існують між ними та текстами класичних казок.

Інтертекстуальний зв’язок між інтерпретаціями та прецедентними текстами традиційної казки може існувати на декількох рівнях. По­перше, посилання на казку може міститися у таких компонентах паратексту, як заголовок, підзаголовки, передмова тощо. Це може бути як скорочений варіант класичного заголовка (наприклад, “Білосніжка” Д. Бартелма [1], “Маленька червона” В. Уілер [17]), так і його модифікації: “Біла, як сніг” Т. Лі [13], “Червона шапочка у великому поганому місті” М. Грінберга [10]. “Попелюшка” Б. Енсор [8] має підзаголовок “As if you didn’t already know the story”, а “Червона шапочка” С. Блеклі­Картрайт [2] починається фразою “once upon a time there was a Girl, and there was a Wolf”. Інколи новітні версії казки розміщуються поруч з традиційними. Наприклад, так відбувається у творі С. Мейтленд “Лемент злої мачухи” [15]. Часто зустрічаємо інтертекстуальні посилання на головних героїв традиційних казок, причому їх імена можуть як зберігатися, так і модифікуватися (наприклад, Білосніжка в деяких сучасних інтерпретаціях перетворюється на Бланш або Б’янку).

Іншими індикаторами інтертекстуального зв’язку стають такі посилання на традиційний сюжет, за якими можна безпомилково визначити прецедентний текст (наприклад, магічне дзеркальце, слід, залишений крихтами хліба, бій годинника опівночі тощо).

Простежимо зміни, які відбуваються при трансформації традиційних казкових сюжетів. Хронотоп, який у традиційних казках є невизначеним, у сучасних інтерпретаціях набуває більшої конкретності. Наприклад, дія повісті Г. Кросса “Вовк” [5] переносить читачів у лондонське передмістя за часів активних дій Ірландської Республіканської Армії, а дія повісті Дж. Йоулен “Спляча красуня” [18] відбувається у США та у польському місті Хелмно, в якому під час Другої світової війни розміщувався концентраційний табір. Стосовно відношення до надприродного, то в деяких інтерпретаціях стирається межа між магічним та реальним, коли реальні, на перший погляд, події виявляються сном, мріями або галюцинаціями героїв (як це відбувається в “Сплячій красуні” Р.

Кувера [3]), або майже всі події виглядають реальними. Риси героїв також піддаються перегляду, пояснюється їх мотивація, додаються психологічні чинники (вагання, збентеження), тобто герої зі схематичних і однопланових перетворюються на більш комплексні особистості. Так, принц з оповідання Р. Кувера “Мертва королева” [4] відчуває змішані почуття до Білосніжки та королеви, а також невпевненість у правильності власних вчинків. На зміну традиційній для класичних казок щасливій кінцівці часто­густо приходить більш песимістична розв’язка.

Зокрема, у вищезгаданому оповіданні Р. Кувера принц намагається поцілунком оживити мертву мачуху своєї дружини Білосніжки.

Як відомо, характерними рисами традиційних казок є повтори та цифровий символізм. У трансформованих казках кількість повторів зменшується, проте цифри продовжують відігравати важливу роль, особливо якщо вони є маркерами інтертекстуального зв’язку. Цікаво простежити, які трансформації відбуваються з сімома гномами в різних інтерпретаціях “Казки про Білосніжку та сімох гномів”: в різних творах вони перетворюються на сімох джазових музикантів (Ф. Френч “Білосніжка в Нью­Йорку” [9]), сімох монахів (Р. Домен “Чорна, як ніч” [7]), сімох самураїв (Т. Холт “Білосніжка та семеро самураїв” [11]) та навіть на сімох жирафів (Г. Магвайр “Красуня, яка стрибає” [14]). Відбуваються зміни в наратологічній структурі оповіді. На зміну традиційному оповідачу приходить розповідь від першої особи, яку ведуть як головні, так і другорядні герої. Зокрема, у повісті Е.

Делессерт “Семеро гномів” [6] оповідь ведеться від імені гномів, а в поемі Л. Снидела “Бабуся” [16] передаються відчуття бабусі Червоної Шапочки, яка знаходиться всередині вовка. На зміну лінійному приходить кругове розгортання сюжету з фальстартами, несподіваними поворотами, сюжетними ходами, які ведуть в нікуди, та іншими подібними наративними стратегіями. Ще однією характерною рисою майже всіх постмодерністських творів з трансформованими казковими сюжетами є їх пародійний характер.

© Єфименко В. А., 2012 Випуск 27 Німецький дослідник М. Пфайстер [12, с. 18] виділяє наступні компоненти інтертекстуальності: референтність, комунікативність, рефлективність, структуральність, селективність та діалогізм. Розглянемо, чи характерні вони для казкових інтерпретацій. Під референтністю мається на увазі спосіб посилання на прецедентний текст.

На думку дослідника, якщо цитати оформлюються саме як цитати, то інтертекстуальні зв’язки такого тексту з прецедентним є сильнішими, ніж у випадку, коли цитати або інші запозичення ніяким чином не позначаються. У більшості казкових інтерпретацій будь­які посилання на першоджерело відсутні, адже припускається, що читачі і так знайомі з традиційними казковими сюжетами.

Такий критерій, як комунікативність, визначає, чи робляться алюзії на прецедентний текст з певною метою, і який вплив вони мають на комунікативне середовище. Інтенсивність інтертекстуальних зв’язків є найбільшою для текстів, які в даний час знаходяться на піку популярності, та канонічних текстів, до яких належать традиційні казки. Варто також зазначити, що комунікативна ситуація в казках, написаних для дитячої аудиторії, відрізняться від комунікативної ситуації в казках для дорослих, адже для першого випадку характерна суттєва різниця у віці та життєвому досвіді автора та читача.

Третій параметр, який виділяє М. Пфайстер [12, c. 22], – рефлективність передбачає, що автор не лише робить свідомі та чітко марковані інтертекстуальні посилання, але й роздумує над природою цього явища. Як уже зазначалося вище, повість Б. Енсор “Попелюшка” [8] містить підзаголовок “As If You Didn’t Already Know The Story”, який недвозначно відсилає до першоджерела та вказує на те враження, яке, як очікується, дана інтерпретація справить на читача. Як правило, автори не вдаються до докладних пояснень, чому саме вони вирішили трансформувати класичний казковий сюжет.

Структуральність передбачає не лише використання інтертекстуальних посилань, але й дотримання структури прецедентного тексту. Якщо говорити про трансформовані казкові сюжети, в багатьох з них зберігається структура традиційної казки. Однак у пріквелах та сіквелах, тобто творах, у яких описується передісторія або продовження відомої казки, сюжет та структура відрізняються від тексту­оригіналу. Деякі твори зупиняються на певному епізоді традиційної казки, тобто принцип структуральності в них також не дотримується. Наприклад, у повісті Д. Бартелма “Білосніжка” [1] описується лише період перебування Білосніжки у гномів, а “Спляча красуня” Р.

Кувера [3] передає сни головної героїні, яка ніяк не може прокинутися, і до якої ніяк не вдається дістатися принцу.

Селективність, на думку М. Пфайстера [12, c. 25], визначається рівнем абстрактності посилання: чи це точна літературна цитата, чи загальна алюзія на певний твір. Звичайно, існують цитати, які недвозначно вказують на першоджерело (на кшталт “Світе мій, дзеркальце, скажи” або “Чому в тебе такі великі зуби?”). Подібні цитати можуть відноситися не до одного, а до декількох прецедент них текстів – різних варіантів казки. Для казкових інтерпретацій характерні як точні цитати, так і загальні алюзії на класичні казки.

Нарешті, діалогізм як критерій інтертекстуальності передбачає наявність певних семантичних або ідеологічних зв’язків, подекуди прихованих. Діалогізм повною мірою властивий творам з трансформованими казковими сюжетами, які мають діалогічні відносини з традиційними казками.

Підсумовуючи, зазначимо, що для сучасних інтерпретацій традиційних казок характерним є більш­менш чітко окреслений хронотоп, стирання межі між магічним та реальним, більш глибокий психологічний портрет геров, розповідь від імені головних та другорядних персонажів. Характерною рисою казкових інтерпретацій є інтертекстуальність, зокрема такі її компоненти, як комунікативність, структуральність, селективність та діалогізм.

Література:

1. Barthelme D. Snow White. New York : Scribner & Schuster, 1996.

2. Blakley­Cartwright S., Johnson D. Red Riding Hood. London : Little, Brown Book Group, 2011.

3. Coover R. Briar Rose. New York : Grove Press, 1996.

4. Coover R. “The Dead Queen”. A Child Again. San Francisco : McSweeney’s Books, 2005.

5. Cross G. Wolf. London : Penguin, 1990.

6. Delessert E. The Seven Dwarfs. Mankato : Creative Company, 2002.

7. Doman R. Black as Night : A Fairy Tale Retold. Front Royal : Chesterton Press, 2008.

8. Ensor B. Cinderella (As If You Didn’t Already Know the Story). New York : Schwartz & Wade, 2006.

9. French F. Snow White in New York. Oxford : Oxford University Press, 1990.

10. Greenberg M. Little Red Riding Hood in the Big Bad City. New York : DAW, 2004.

11. Holt T. Snow White and the Seven Samurai. London : Orbit Book, 2000.

12. Joosen V. Critical and creative perspectives on fairy tales : an intertextual dialogue between fairy­tale scholarship and postmodern retellings. Detroit : Wayne State University Press, 2011.

13. Lee T. White As Snow. New York : Tor Books, 2001.

14. Maguire G. Leaping Beauty: and Other Animal Fairy Tales. London, HarperCollins, 2006.

15. Maitland S. “The Wicked Stepmother’s Lament”. The Book of Spells. London : Minerva Press, 1990.

16. Snydal L. “Grandmother”. The Year’s Best Fantasy and Horror : Thirteenths Annual Collection. New York : St.

Martin’s Griffin, 2000.

17. Wheeler W. “Little Red”. Snow White, Blood Red. Ed. E. Datlow, T. Windling. New York: Eos, 2000.

18. Yolen J. Briar Rose. New York : Tor Books, 1993.



Похожие работы:

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2014. № 2 (8) УДК 82.09 Д.С. ТИЩУК, аспірант кафедри теорії літератури і компаративістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка АСОЦІОНІМ ЯК ТРОП: КОДУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ Статтю присвячено розгляду кодувальної функції асоціоніма як засобу інтеграції тропа з твором, задуму письменника та читацького сприйняття. Кодувальна функція асоціоніма полягає у наповненні первинної...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 17 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 8 від 27 березня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 81’25:134, 2 – 2 “19/20” Кощій Ю. П., Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ДІАЛОГУ В П’ЄСІ Ф.Г. ЛОРКИ “ДІМ БЕРНАРДИ АЛЬБИ” У роботі досліджуються жанрово-стилістичні особливості перекладу діалогу в драмі Ф. Гарсія Лорки “Дім Бернарди Альби”. Значна увага приділяється особливостям розмовного мовлення, його лексичним, граматичним та стилістичним аспектам. Ключові слова: художній твір,...»

«Степан Павленко, Ольга Павленко ФІЛОЛОГІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП ІІІ частина Синтаксис і пунктуація Загальні мовні питання ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН ББК 81.2Укр-2 П12 Павленко С.О., Павленко О.П.П12 Філологічний калейдоскоп. ІІІ частина. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. — 96 с. ISBN 978-966-10-2911-7 Дві частини “Калейдоскопу” (“Фонетика. Лексика. Будова слова” та “Морфологія”) вже служать філологам. На черзі — третя. Як і попередні, це не просто посібник. Це прецікавий збірник для...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 60. Філологічні науки УДК 82.02 М. О. Сокол, викладач (Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського) maryanasokol@mail.ru ПОНЯТТЯ ПАРАТЕКСТУ ТА ПАРАТЕКСТУАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У статті теоретично осмислено поняття паратексту та його особливості у сучасному літературознавстві. Також зроблено спробу окреслити проблему дослідження паратекстуальності як фундаментальної складової тексту, що й...»

«Children’s Fiction and Its Adult Readership. – New York and London: Routledge, 2009.– 264p. 3. Smith A. Spit Against the Wind. – London: Headline Book Publishing, 2003. — 248p. 4. The Big Valley. – http://en.wikipedia.org/wiki/The_Big_Valley 5.The High Chaparral Home Page. — http://www.thehighchaparral.com/ 6. The Translation of Children’s Literature: A Reader/ Edited by Gillian Lathey. — Clevedon: Multilingual Matters LTD, 2006. — 260 p. дель Ґаудіо С., к. філол. н., доц., Київський...»

«Ю.О. Герасимов. Інтонаційна пластика синтаксичного переносу в поезії Дмитра Павличка Я стужився, мила, за тобою. УДК 821.161.2 – 193: 808.545 (076.5) Ю.О. Герасимов, асистент (Житомирський державний університет) ІНТОНАЦІЙНА ПЛАСТИКА СИНТАКСИЧНОГО ПЕРЕНОСУ В ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ. У статті розкрито процес підготовки до виразного читання на лабораторному занятті одного з ліричних творів Дмитра Павличка. Зокрема, акцентовано увагу на інтонаційному значенні синтаксичних...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ» КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійної роботи з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів механічного факультету денної форми навчання Частина І Дніпропетровськ Методичні вказівки до самостійної роботи з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів механічного факультету денної форми навчання. Частина І /...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.161.2’23 Денисевич О. В., Житомирський державний університет імені Івана Франка РЕКЛАМА: ВІД РЕАКЦІЇ ДО СТИМУЛУ У статті проаналізовано асоціативні зв’язки між реакціями реклама зі складу асоціативних полів слівстимулів рекламної сфери. Ключові слова: стимул, реакція, вільний асоціативний експеримент, асоціативне поле, асоціативне значення, мовна картина світу. В статье проанализированы ассоциативные святи между реакциями реклама из состава...»

«ЗВІТ про перекладацьку практику студентів четвертого курсу факультету романо-германських мов З метою набуття необхідного початкового досвіду і практичного застосування знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні курсів “Вступ до усного перекладу”, “Практика перекладу” і “Теорія та практика перекладу”, ознайомлення з організацією служби перекладу в сучасних установах та підприємствах і набуття практичного досвіду виконання різних видів перекладу на 4 курсі факультету іноземної філології була...»

«Серія «12-річна школа» Заснована 2006 року Харків Видавнича група «Основа» УДК 37.016 ББК 74.26 П18 Паращич В. В. П18 Усі уроки зарубіжної літератури. 5 клас. — Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 302, [2] с. : іл., табл. — (Серія «12-річна школа»). ISBN 978-611-00-0088-8. Посібник надає плани-конспекти 70 уроків зарубіжної літератури для 5 класу загальноосвітньої школи, які створено згідно програми «Зарубіжна література». Видання містить календарний план, планиконспекти уроків, в яких...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 62. Філологічні науки УДК 81.373.72 О. М. Мосейчук, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) moseichuk@ukr.net СЛОВОТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У статті розглянуто шляхи та принципи словотвору однослівних ідіом англійської мови. Однослівні ідіоми утворюються двома основними шляхами: від вже існуючих однослівних ідіом або ідіомфразеологізмів та від одиниць первинної...»

«Серія «Філологічна». Випуск 49 265 УДК 811.161.2 373 С. В. Бобиль, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСТО ЗОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ РЯІ/УЯІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ У статті розглядаються особливості формування іншомовної компетенції під час використання особистісно зорієнтованого підходу. Автор розглядає сутність формування концепції особистісно орієнтованої освіти...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»