WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«УДК 821. 161. 2. 09 Чиж Н. О.  ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР СВОбОДИ ЛЮДИНИ У “ЩОДЕННИКУ” ОЛЕСЯ ГОНЧАРА У статті зроблено спробу осмислення поняття волі з філософських позицій. ...»

Випуск 21. 359

УДК 821. 161. 2. 09

Чиж Н. О. 

ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР СВОбОДИ ЛЮДИНИ

У “ЩОДЕННИКУ” ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

У статті зроблено спробу осмислення поняття волі з філософських позицій. Аналізується екзистенційний вимір свободи людини у “Щоденнику” О. Гончара. Зосереджено увагу на

внутрішній світ людини, її хвилюваннях та діях в “межових

ситуаціях”. Порушується тематика вільного вибору людини, оскільки саме вільний вибір своєї долі, а особливо у “межовій ситуації” для людини є вибором свого майбутнього.

Ключові слова: воля, екзистенційний вимір, автор, щоденник, жанр, мотив, “межова ситуація”.

В статье сделана попытка осмысления понятия свободы с философских позиций. Анализируется экзистенциальное измерение свободы человека в “Дневнике” О. Гончара. Сосредоточено внимание на внутренний мир человека, его волнениях и действиях в “пограничных ситуациях”. Нарушается тематика свободного выбора человека, поскольку именно свободный выбор своей судьбы, а особенно в “пограничной ситуации” для человека является выбором своего будущего.

Ключевые слова: свобода, экзистенциальное измерение, автор, дневник, жанр, мотив, “пограничная ситуация”.

The attempt to think concept of freedom over taking philosophical aspects into account is made in the article. The existential dimension of freedom in O. Gonchar’s “Diary” is analyzed. The attention is focused on the person’s inner world, his worries and action’s during “border situations”. The theme of person’s free choice is raised, because free choice of destiny itself, especially during “ border situation” is choice of person’s future.

Key words: freedom, existential dimension, author, diary, genre, motivation, “border situations”.

© Чиж Н. О., 2011 360 Наукові записки. Серія “Філологічна” Воля починається з бажання панувати як над життям, так і над розумом.

Е. Муньє У досліджуваному “Щоденнику” видатного письменника Олеся Гончара, відбито пласт подій Другої світової війни в Україні, війна по суті тут виступає тлом, тією “межовою ситуацією”, в яку письменник ставить своїх героїв. У статті спробуємо дослідити яку роль відіграє свобода у екстрених ситуаціях героїв “Щоденника”.

Але перш ніж приступити до аналізу вольових аспектів твору спробуймо відповісти на питання: “Що таке воля? При цьому слід зробити багато уточнень, а саме: про що йде мова – про фізичне становище чи про внутрішнє самовідчуття? Оскільки, людина може фізично бути обмежена у своїх діях, проте її дух, лишається стійким, непохитним. Існує й така категорія людей, яким надано право діяти на власний розсуд, але вони не хочуть робити власний вибір, а діють за принципом добровільного виконання волі іншого.

Філософський словник подає таке тлумачення волі: “Воля – це здатність людини мобілізувати і цілеспрямовувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод. Формується насамперед як здатність переборювати свої особисті суб’єктивні жадання і підпорядковувати свою діяльність суспільно заданим, контрольованим розумом цілям.

В цьому значенні воля забезпечує владу людини над собою, над своми чуттєвими потягами і безпосередніми жаданнями. Відсутність волі перетворює людину на примхливого раба власних потягів і жадань, на свавільного егоїстичного індивіда” [8, с. 87–88].

Спрямована воля може бути тільки на цінне, тому вона залежить від індівідуальної субордінації цінностей. Вольовий мотив породжує контрмотив, від сили якого залежить буде ця воля мати своїм наслідком деякі дії. Воля як душевний акт завжди являється вільною волею, може обирати серед багатьох мотивів такий мотив, який суперечить життєвим потребам людини. Завдяки цьому людина представляє собою єдину істоту, яка може добровільно діяти наперекір своїм власним інтересам і навіть знищувати себе ( самогубство) [7, с. 75].

Воля – одна з незаперечних загальнолюдських цінностей. Багато мислителів минулого у це поняття вкладали своє значення:

“Шопенгауер створив метафізику загальної волі, що виявляється Випуск 21. 361 об’єктивно у плані як природа, включаючи і людське тіло, а в плані суб’єктивному – як свідома воля. Ніцше, примикаючи до Шопенгауера, створив своє вчення про волю до влади. Гегель вважав ідеальною кінцевою метою світу усвідомлення духом своєї свободи (в волі), а значить, і дійсність його волі [7, с. 75]. Ніцше і К’єркегор звертали увагу на той факт, що багато людей просто не здатні на особистісний вчинок, тому вони віддають перевагу керуватися складеними вже у суспільстві духовними стандартами. Сартр, оголошує людину приречену на свободу, оскільки вона обирає і тоді, коли не хоче обирати.

Доречно зауважити, що радикальні зміни в осмисленні проблематики людської свободи відбувались ще в добу Романтизму й були пов’язані з докорінною зміною погляду на людину: “ Поставив у центр Усесвіту замість божественної сутності – людину…” [4, с. 95].

Починаючи з доби Романтизму, людина як неповторна особистість, спочатку відчуває потребу не стільки заперечити Бога, скільки утвердити автономію власної свободи: якщо Бог існує, то за людиною залишається право не прийняти релігійне розуміння добра і зла;

а потім осмислити остаточні межі власної свободи: якщо бог існує, то людина ніщо ( “Диявол і господь бог” Ж.­П. Сартра) [10, с. 41].

Е. Муньє визначає свободу особистості в нерозривному зв’язку з трансцендентним саме в релігійному вимірі: “Вільна людина – це та, до якої волає світ і яка відповідає на його поклик; це – відповідальна людина” [5, с. 504–506].

Філософські проблеми екзистенційних вимірів свободи людини, що порушувались філософами минулого спробуємо віднайти у “Щоденнику” Олеся Гончара. Відображення початку війни в щоденникових записах О. Гончара датовано червнем 1943 року, тобто автор мав у запасі два роки, щоб обдумати й проаналізувати ситуацію, зробити свою свободу вибору для розкриття або замовчування фактів, свідком яких йому довелось бути. Фактично, у нього є певна дистанція в часі для виважених оцінок, яка відсутня в традиційному щоденнику як жанрі мемуарної літератури, що відрізняє його від багатьох інших її жанрів. Сам О. Гончар, розпочавши свій щоденник, перебував у полоні на Полтавщині, тобто воля його у той час була утиснута: “Через три дні буде два роки, як почалася війна. Два роки, а скільки страждань скільки мук та поневірянь для народів! Чи буде коли оцінено все безглуздя й злочинство цієї бойні, чи будуть коли 362 Наукові записки. Серія “Філологічна” її творці навіки прикуті до ганебного стовпа! Я сповнений чорного песимізму і гадаю, що знайдуться якісь мудрі негідники із середовища вчених, які рабськи змиють кров мільйонів з рук цих мерзенних потвор, що зараз правлять народами. Тепер можна повірити, що це наближається час розправи з людством за всі його злочини, що це наближається великий Страшний суд” [1, с. 9].

Розпочавши свої записи з апокаліптичних роздумів, О. Гончар дає оцінку власного бачення становища в Україні, окупованій нацистами: “Вся країна корчиться в судомах, мов шматований заживо звіром живий організм. Людина з усіма її думами й почуттями топчеться важким чоботом солдата, а солдат, сам роздавлений фізично й морально, вмирає, не знаючи за що. Міста, красені України, перетворені в гори цегли і попелу. На цих згарищах, як шакали, буйно бенкетують і розплоджуються різні пройдисвіти, аферисти, спекулянти” [1, с. 9]. З гіркотою усвідомлюєш, що у даному випадку митець зображує людей, які не мають права та й і не виявляють при цьому особливого бажання для аналізу свого вибору, а виконують лише те, що надиктовано та накинуто згори владою.

Перебуваючи на Полтавщині, О. Гончар цікавиться ситуацією в місті своєї юності – Харкові: “Харків взагалі зараз, за оповідями, – це новий Вавилон. Життя кипить, але п’яне, нездорове, як бенкет під час чуми. Після недавніх боїв ще не встигли прибрати трупів. У підвалах живими поховано тисячі людей і там же залишено гнити. На вулицях сморід від трупів, що десь поблизу розкладаються під сонячним промінням, і тут же поруч, на розі, вже гримить ресторан, там німецькі офіцери розважаються з українськими дівчатами. У місті зараз не побачиш некрасивої дівчини. Вони або в Германії, або загинули з голоду, коли не встигли змандрувати в провінцію. Лишились одні красиві, куплені німцями за пайок хліба” [1, с. 10]. У даному твердженні Гончара помічаємо засудження дівчат, що не вистояли при виконанні своїх патріотичних обов’язків і для власного виживання продались ворогу за клаптик хліба. Але, якщо повернутись до загальних понять про свободу вибору, то маємо, що кожна людина у будь­якій ситуації має право бути вільною і самостійно робити свій вибір, бо за свій вчинок відповідатиме лише вона, а не хтось інший.

Записи О. Гончара свідчать, що й колаборантство він також не вітав, особливо в середовищі творчої інтелігенції: “У Харкові, як повідомляє “Нова Україна”, відбулася конференція українських письВипуск 21. 363 менників. Доповідач Віктор Петров говорив про ренесанс української літератури. З’явилися нові “світила”, серед яких і мої шановні знайомі М. Ф. Наконечний, Парадиський, а далі Анатолій Гек, Варавва та інші, їх уже поділили й на генерації... Яка мізерія зібралася репрезентувати українську літературу!..” [1, с. 14].

Чітко у Щоденнику проявлена політична позиція митця. Своє ставлення до фактів співпраці з фашистами О.

Гончар відтворює так:

“Важко добувати насущний хліб, та краще вже буду надриватись на каторжних роботах, ніж торгувати моїм ясним, моїм співучим словом!” [1, с. 15]. Таким чином він свідомо у екстреній для його життя ситуації робить свій вибір.

Чітке твердження щодо самого визначення поняття “свобода” знаходимо у Щоденнику Гончара: “Свобода самою природою свою безмежна; вона протилежність всякому утискові і обмеженню.

Вона також не статична. Може зростати і ростиме, досягаючи апогею при утвердженні по всій земній кулі нового, гуманістичного” [1, с. 137]. О. Гончар після визволення з полону й повернення до лав Радянської Армії твердо переконаний у перемозі, але він розуміє, що шлях до неї ще досить тривалий і важкий, смертельно небезпечний. 27 жовтня 1943 року він занотовує в щоденнику: “Я не жалею, если я погибну в бою, это все­таки лучшая из смертей – погибнуть за Украйну” [1, с. 24]. Цим твердженням Гончар підтверджує свій щирий та непохитний вибір позиції щодо відстоювання знову ж таки держави.

Засвідчуючи фрагменти солдатських буднів, різні бувальщини, випадки з фронтового життя, О. Гончар чекає на перемогу. Зокрема, запис від 1 січня 1944 року починається словами: “Здрастуй, січень сорок четвертого! Хай він буде роком нашої перемоги, хай щасливо зустріне 45­й той, хто доживе до нього” [1, с. 34]. І хоча сподівання молодого письменника на швидке закінчення війни вже в 1944 році не справдилися, вони зайвий раз довели, що він ніскільки не сумнівався в неминучості розгрому фашизму. Великий внесок щодо здобуття перемоги радянських військ без задумування готовий здійснити митець, який гідний покласти своє життя аби досягнулась радянська мета, і його вибір є слідуючим: “На дороге… лежит наш убитый. По нему едут – голова расплющена колесами машины. Думаю: пусть бы и по мне вот так ехали – лишь бы армия шла вперед” [1, с. 35].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


364 Наукові записки. Серія “Філологічна” Звертається Гончар у найекстреніших ситуаціях до найвищої небесної сили. Адже усе на світі можливо тільки за умов найглибшої, найщирішої, найінтимнішої віри, в нашому випадку (трансцендентування) – це максимально щире наближення до Бога : “…Идем в наступление… Все готовы, все ожидают… Остается одна минута… Боже, помоги нам! [1, с. 54]. Віра у Бога вимальовується із наступного запису: “…В мою комнату попал снаряд. Открываю глаза: светло… Кто­то за меня молится, – подумал я” [1, с. 66].

У Щоденнику Олеся Гончара увага митця зосереджена на екстремальних ситуаціях, в яких беруть участь як сам герой, так і особи, що оточують його. З впевненістю можна констатувати, що образ головного героя як і сюжет щоденника – це художня обробка життєвих фактів, пережитих автором. Часто у Щоденнику О. Гончар вдається до самороз’яснень, що надає твору різноманітних відступів – ліричних, філософських. У автора виникає потреба вступити в пряме спілкування з читачем, саморозкритися перед ним – і не допустити неправильного розуміння своїх ідей, переживань.

Особливістю стилю “Щоденника” Гончара є те, що він постійно стверджує про незнищенність духовної особистості на війні, оскільки справжня людина сама стає часткою всезагального світла. Для нього основна сутність людини повинна бути осмисленна і осягненна в основному через трагедійні ситуації. Митець осмислює закон самопожертвування людини без будь­яких думок особистої вигоди.

Гончар тут відтворив людське товариство як певну єдність, і тому доля всіх віддзеркалюється на кожному, як і доля кожного впливає на спільну долю. Гончарівська концепція народності була зумовлена подіями Другої світової війни, але специфіка художнього втілення залежала, безумовно, від творчої індивідуальності митця. Часто його герої постають перед проблемою кінцевого вибору жити або помирати, надаючи перевагу другому, лише для того, щоб досягти поставленого ідеологічного завдання.

Отже, у “Щоденнику” Олесь Гончар зобразив життя людини яке в екстрених ситуаціях постійно вимагає від неї вибору, що завжди є вільним. Саме вільний вибір своєї долі, а особливо у “межовій ситуації” для людини є вибором свого майбутнього, оскільки “пройшовши потрясіння граничної ситуації, людина знаходить свободу і виходить за межі повсякденності” [9, с. 234].

Випуск 21. 365

Література:

1. Гончар О. Т. Щоденники : у 3 т. / О. Т. Гончар. – Т. 1: (1943–1967) / [упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В. Д. Гончар ;

худож. оформл. М. С. Пшінки]. – К. : Веселка, 2002. – 455 с.

2. Данто А. Ницше как философ / А. Данто ; [пер. с англ. А. Лавровой]. –М. : Идея­Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2001. – 280 с.

3. Долгов К. М. От Киркегора до Камю: Философия. Эстетика. Культура / К. М. Долгов. – М. : Искусство, 1991. – 398 с.

4. Лекции по теории эстетики / [под редакцией М. С. Кагана]. – Ленинград, 1973. – Кн. 2.

5. Мунье Э. Манифест персонализма / Э. Мунье. – М., 1999. – 559 с.

6. Сартр Ж.­П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.­П. Сартр // Сумерки богов. – М. : Политиздат, 1989. – С. 319–344.

7. Философский энциклопедический словарь / [редакторы:

Е. Ф. Губский, Г. В. Ковалева, В. А. Лутченко]. – М. : ИНФРА, 2000. – 576 с.

8. Філософський словник / [за ред. В. І. Шинкарука]. – 2 вид., перероб. і доп. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. – 800 с.

9. Хамітов Н. Історія філософії: Проблема людини / Н. Хамітов, Л.

Гармаш, С. Крилова. – К. : Наук. думка, 2000. – С. 222–240.

10. Шморгун О. Гуманістичні виміри свободи в екзистенційній драматургії Лесі Українки та Ж.­П. Сартра / Олександр Шморгун // Слово і Час. – 2010. – №2. – С. 41–53.



Похожие работы:

«Науковий вісник Ужгородського університету, 2013 Олеся ХАРЬКІВСЬКА УДК 811.161.2’282.22(477.87) ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ СЕРЕДНЬОГО РОДУ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Випуск 2 (30) Харьківська О.В. Віддієслівні іменники середнього роду в українських говорах Закарпаття; 15 стор.; кількість бібліографічних джерел – 10; мова – українська. Анотація. У статті описано словотвір віддієслівних іменників...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 62. Філологічні науки УДК 81.373.72 О. М. Мосейчук, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) moseichuk@ukr.net СЛОВОТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У статті розглянуто шляхи та принципи словотвору однослівних ідіом англійської мови. Однослівні ідіоми утворюються двома основними шляхами: від вже існуючих однослівних ідіом або ідіомфразеологізмів та від одиниць первинної...»

«УДК 82-1 ББК 84(4УКР) М 91 Муратов І. Л. М 91 На крилах Літани: Поезії. Зі збірок, із недрукованого й призабутого / Упоряд. О. І. Муратов; передм. Н. Білецької-Муратової, О. Муратова. — Харків: Майдан, 2012. — 494 с. До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя автора, ліричні твори,...»

«Степан Павленко, Ольга Павленко ФІЛОЛОГІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП ІІІ частина Синтаксис і пунктуація Загальні мовні питання ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН ББК 81.2Укр-2 П12 Павленко С.О., Павленко О.П.П12 Філологічний калейдоскоп. ІІІ частина. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. — 96 с. ISBN 978-966-10-2911-7 Дві частини “Калейдоскопу” (“Фонетика. Лексика. Будова слова” та “Морфологія”) вже служать філологам. На черзі — третя. Як і попередні, це не просто посібник. Це прецікавий збірник для...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Галина Онуфрієнко НАУКОВИЙ СТИЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 2-ге видання перероблене та доповнене НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК З АЛҐОРИТМІЧНИМИ ПРИПИСАМИ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ «Центр учбової літератури» ББК 81.2 Укр-7я73 УДК 811.161.2(075.8) О-59 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 14/18.2-2364 від 26.10.2005) Рецензенти:...»

«огородження – складні безсполучникові конструкції з предикативними частинами, у яких констатується наявність, перебування магічної істоти в певному місці щодо мовця [Остроушко 2002, 79]. Отже, космонімічна лексика в українських замовляннях функціонує у значній кількості спонукальних і бажальних синтаксичних конструкцій. Космоніми найчастіше зустрічаються у різноманітних повторах, які конкретизують образ бажаного. Порівняння й зіставлення явищ є характерним для текстів з лексикою на позначення...»

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 18 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від 28 травня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«337 Випуск 19. УДК 81’373:811.112.2 Турчин В. В., Турчин В. М., Прикарпатський національнийуніверситет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ ЛІНГВІСТИЧНІ НАПРЯМКИ У ДОСЛІДжЕННІ АНТОНІМІЇ У статті ми намагаємося показати, як вчені шукають нові шляхи для систематизації нагромадженого матеріалу, використання його з максимальною користю і висловлюють ряд цінних думок щодо вивчення окремих властивостей антонімів. Ключові слова: контрадикторність, контрарність, контрастність, конверсія,...»

«ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА АЛЕКСАНДРУК Ірина Володимирівна УДК 811.11–26:82–312.9 ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МОЖЛИВИХ СВІТІВ У ЖАНРІ ФЕНТЕЗІ (на матеріалі творів сучасних англійських та американських авторів) Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу романо-германських мов Рівненського інституту...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ На правах рукопису Харьківська Олеся Василівна УДК 811.161.2’282.2(477.87) СУФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР АПЕЛЯТИВНИХ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Спеціальність 10.02.01 – українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Сабадош І.В., доктор філологічних наук, професор Ужгород – 2015 ЗМІСТ СПИСОК...»

«Усі вони усуваються редагуванням, оскільки редактор може помітити ці неадекватності. Найскладнішим для редагування є такий тип малопомітних зсувів, які порушують стиль автора оригіналу, не позначаючись на ідеї твору.1. Коптілов В.В. Актуальні теоретичні питання українського художнього перекладу Автореф. дис. докт. філол. наук. – К., 1987. – 40 с. 2. Кортасар, Хуліо Продовженість парків / пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. – 2008. – № 3-4, – С. 106-107. 3. Мишустина А.А. Структурные...»

«УДК 811.161.2’347.9 Ірина Корнейко, Микола Пилипенко Харківський національний медичний університет ДУ «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва» НАМН України УКРАЇНОМОВНІ ТЕРМІНИ ІЗ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ © Корнейко І. В., Пилипенко М. І., 2013 У статті висвітлюється актуальна проблема українського термінознавства – утворення термінів, семантичним компонентом яких є значення дії. Для систематизації термінів із процесуальним значенням пропонується логіко-граматичний аналіз...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»