WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«– a va me coter combien? – Quinze briques!. J'ai achet des moules au march. Je les ai remplis d'argile. et je les ai mis au four. Quand j'ai vu le rsultat. J'ai dit : – Bon! ...»

– "a va me coter combien?"

– "Quinze briques!".

J'ai achet des moules au march... Je les ai remplis d'argile... et je

les ai mis au four.

Quand j'ai vu le rsultat... J'ai dit :

– "Bon!... Pour les briques, c'est cuit!"(…)

–"Mais des briques...c'est de l'argent! Quinze briques, quinze millions!"

Отже, розглянуті нами мовні засоби у скетчах допомагають краще

зрозуміти їхній вплив на створення комічного ефекту. Гра слів в усіх її виявах є невід’ємною частиною скетчів, адже завдяки різним стилістичним мовним прийомам відбувається гра між автором та читачем, адресатом та адресантом. Саме у процесі гри читач перебуває у постійному розумовому напруженні, декодуючи своєрідні мовні шаради, а в момент їхнього вирішення переживає стан емоційного піднесення, яке у нашому випадку має конкретне визначення – сміх.

1. Смущинська І. В. Суб’єктивна модальність риторико-стилістичного рівня художнього тексту [Електронний ресурс] // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. – №1 – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – 246 с. Режим доступу:

http://web.znu.edu.ua/herald/issues/archive/articles/785.pdf

2. Smouchtchynska I. Stylistique des figures: Les figures non-tropiques:

manuel / I. Smouchtchynska. – Kiev: Logos, 2010. – 302 p. 3. Devos R. A plus d'un titre : [sketches indits] / Raymond Devos. – P.: Presses Pocket, 1992. – 178 p. 4. Devos R. Sens dessus dessous / Raymond Devos. – P.

:

Stock, 1991. – 218 p. 7. Le Robert micro : dictionnaire d'apprentissage de la langue franaise / [rd. dir. par Alain Rey]. – P. : Le Robert, 2008. – 1506 p.

8.Madini M. Devos montreur de mots : discours comique et construction du sens / Mongi Madini. – Besanon : Presses universitaires de Franche-Comt, 2008. – 267p.

Клименко Л. В., к.філол.н., наук. співробітник, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ ЗАПАХІВ У статті досліджено психолінгвістичні особливості вербалізації семантичного поля запахів у французькій мові. Робиться висновок про те, що об’єктивація запахів у мові є комбінацією символічних значень   та абстрактних вражень, створених завдяки залученню кількох перцептивних каналів.

Ключові слова: вербалізація запахів, символічне значення, ольфакторна комунікація.

В статье исследуются психодингвистические особенности вербализации семакнтического поля запахов во французском языке.

Языковая объективация запахов является комбинацией символических значений и абстрактних впечатлений, возникшая в результате взаимодействия нескольких перцептивных каналов.

Ключевые слова: вербализация запахов, символическое значение, ольфакторная коммуникация.

The article deals with the psycholinguistic peculiarities of smell’s semantic field verbalization in French language which is a combinations of symbolic meanins and

Abstract

impressions created as a result of cooperation of a few perceptual channels.

Key words: verbalization of smells, symbolic meaning, olfactive communication.

Ольфакторна комунікація є невід’ємною частиною світової комунікації, значення якої хоча й не очевидне, проте незаперечне.

Нюх – один із п’яти загальновідомих засобів чуттєвого сприйняття (як от зір, слух, смак, нюх, дотик) є і найменш дослідженим.

Ольфакторна комунікація є об’єктом дослідження різних природничих та гуманітарних наук. Біологія, медицина, нейрофізіологія досліджують факт контакту нюхових рецепторів із об’єктом сприйняття; хімія, фізика, психологія, сексологія, маркетологія вивчають природу запахів і їхній вплив на поведінку індивідів, заторкують застосування парфумів та їхню рекламу [Vanheems 1999]; літературознавство і лінгвістика піднімають питання про словесне кодування нюхових феноменів, роль ольфактивних чинників у процесі комунікації [Тарасюк 2003].

Актуальність дослідження зумовлено підвищенням інтересу до особливостей вербалізації сенсорних відчуттів та вивчення впливу запахів на процес комунікації, оскільки тут найважливішою проблемою для культурно-естетичної інтеграції і оцінки явища є сама мова опису цієї сфери, і відповідно, наша здатність цю сферу осмислити.

Загалом запахи в природі постають як засоби комунікації з різноманітними настановами. Архетипним прикладом ольфакторної   комунікації є діалог квітки з комахою, яка приваблює останню особливим ароматом задля запилення і продовження роду. Фрукти та ягоди набувають типового аромату після того, як дозріють і готові до споживання.

Іншим яскравим прикладом ольфакторної комунікації є домашні тварини, наприклад кішка, яка треться об ноги свого хазяїна, або собака, що «мітить» територію задля того, аби позначити її своїм запахом як таку, що є частиною її території.

Неможливо не відзначити сексуальний аспект ольфакторної комунікації, який видається найбільш очевидним. Що й казати про генетичну нюхову привабливість тварин внаслідок гормональних змін під час готовності до продовження роду. У дикій природі самці деяких тварин можуть відчути місцезнаходження самиць за кілька кілометрів.

Варто також згадати павуків, які здатні синтезувати феромони метеликів, щоб заманити останніх до свого павутиння. Або бджіл, що жалять свою жертву продукуючи феромони агресії, попереджаючи собі подібних про присутність небезпечної для них істоти.

Етимологія семантичного поля неприємних запахів походить від понять гігієни та здоров’я. Адже погодимося, те, що має приємний запах не може бути поганим і становити загрозу, і навпаки.

Ілюстраціями того є, наприклад, назва хвороби малярія (похідне від фр. mauvais air – дурний запах). Або ж похідні від дієслова puer – «мати поганий запах», розм. «підвонювати» у переносному значенні означають бути розбещеним, бути корумпованим. Для докторів Середньовіччя захистом від смердоти хворих слугували спеціально виготовлені маски, які сприяли «очищенню» повітря, якім дихав ескулап завдяки тому, що їх було просочено ароматичними маслами лаванди та розмарину.

Сприйняття та декодування запахів має нейропсихологічну природу:

пам'ять нездатна фіксувати запахи як такі, але лише у супроводі так званого семантичного супроводу [Лурия 2003, 220–228].

Й насправді, мова запахів виявляється доволі бідною на лексикон, а вербалізація (la mise en mot [Sulmont-Ross 2012, 373]) враження від запаху, або самого запаху, виявляється доволі складним завданням.

Щоб це збагнути достатньо зробити спробу словами описати будьякий запах, наприклад, деревини, моря, кави, яблука, бензину… Список можна не подовжувати, адже все очевидно і, водночас, неоднозначно.

Складність підібрати лексичні відповідники для вербалізації запахів, на нашу думку, полягає, в тому числі, у площині наших культурних традицій. Якщо змалку ми старанно навчаємо дітей   називанню предметів, кольорів тощо, то розрізняти запахи ми вчимося лише побічно, у асоціації з іншими об’єктами. Адже жодний з нас не згадає батьків, які за аналогією з назвами кольорів навчали б нас назвам запахів; лишень щонайменш – «на, понюхай!» І саме тому ми змалку не привчені запам’ятовувати запахи, або іншими словами фіксувати у пам’яті конкретний процес декодування ольфактивних асоціацій з їх мовним вираженням під час відчуття запаху.

Лексичні засоби на позначення запахів деякою мірою можна порівняти зі словником кольорів. У матеріальному світі між запахами і кольорами можна провести аналогію, адже і перші й другі відіграють роль атрибутивних характеристик конкретних об’єктів матеріального світу. Однак у ментальній репрезентації різниця між зоровими та ольфактивними об’єктами полягає в тому, що кольори існують у нашій свідомості окремо, тобто незалежно від інших засобів чуттєвого сприйняття [Лурия 2003]. Свідченням того є наявність їхньої мовної об’єктивації у вигляді глосарію назв основних кольорів – палітри (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий) і цілого переліку другорядних. Як виявляється, на відміну від кольорів, запахи не об’єктивуються у мові окремо від матеріальних об’єктів. Якщо можна говорити про помаранчевий колір, або запах помаранча, то окремо не існує помаранчевого запаху.

Є очевидним, що коли індивід контактує із запахом, то він майже неспроможній коректно проаналізувати його складники і визначити їхні характеристики.

Виходячи з цих міркувань постає питання стосовно того, що якщо не існує глосарію об’єктивованої у мові класифікації запахів, то чи можливо створити принаймні абстрактний перелік асоціативних мовних відповідників? А це вже поле діяльності для виробників штучних запахів та меркетологів.

Перед ними постає логічне завдання – запропонувати реципієнтові цей семантичний супровід, що зафіксується в пам’яті і супроводжуватиме у подальшому цей запах у свідомості. Штучні запахи, виробники яких досконало обізнані з комунікативними потенціями запахів взагалі, створюються для програмування поведінки завдяки впливу на природні (архетипні) особливості людського організму. Так, наприклад, загальновизнаним є те, що аромат цитрусових зменшує стрес, запах фіалки заспокоює нервову систему тощо.

  Навіть важко цілковито збагнути роль, яку відіграють штучно створені запахи, що постійно супроводжують людину в повсякденному житті з продуктами хатнього господарства, харчовими ароматами, у спеціальних приміщеннях (супермаркетах, бутіках, паркінгах), як невід’ємний компонент косметичних виробів тощо.

Усе більшої популярності набуває роль парфумів у формуванні іміджу компанії або організації. Останнім часом можна знайти в одному ряду зі слоганом або соналом компанії логольф (logolf), так званий «фірмовий запах», який доповнює імідж компанії або марки [Barbet 1999].

Авіакомпанія Air France зробила спробу створити свій запах, так звану ольфактивну ідентичність – signature olfactive [Air France 2003, 75], що гармонувала б зі сферою діяльності та іміджем компанії. Ця ольфактивна ідентичність (або іншими словами – фірмовий запах) супроводжує клієнтів із парфумом, що його містять серветки, які роздають на борту літаків, в агенціях з продажу квитків.

Ольфактивна пам'ять (або запам’ятовування запахів) є епізодичною.

Так само, як запах теплого молока може викликати спогади з дитинства, запах мандаринів нагадує про наближення свята Нового року, так і маленька серветка від Air France в будь-якому іншому контексті нагадає про подорожування (майже завжди позитивне в емоційному плані) і сприяє якнайкращому запам’ятовуванню марки.

Таким чином, фірмовий запах компанії – логольф – має асоціювати імідж компанії з приємними моментами життя споживачів, які супроводжував певний запах.

При створенні фірмового нюхового логотипу – логольфу, компанії враховують культурні особливості ставлення до певних запахів, оскільки символічні конотації варіюються залежно від етнокультур.

Отже об’єктивація запахів у мові, на нашу думку, є своєрідною комбінацією символічних значень та абстрактних вражень, створених завдяки залученню кількох перцептивних каналів завдяки переключенню регістрів від чуттєвого до інтелектуального завдяки інтертекстуальності.

1. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии \\ Учеб. пособие для студ.

высш. учеб. заведений. — М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 384 с. 2. Тарасюк І. В. Особливості номінації запахів у сучасній французькій мові. Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Інна Василівна Тарасюк; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. –

К., 2003 – 19 с. 3. Air France Magazine (dition mensuelle) – № 6. – P. :

2003. – 144 p. 4. BARBET, V., P., GUICHARD, N., LECOQUIERRE, C., LEHU, J.M. Le Marketing olfactif. – Les presses du management. – 1999.

 

5. Sulmont-Ross Claire, Urdepiletta Isabelle. La mise en mot des odeurs. – Paris: Editions Quae – 2012. – P. 373–381. 6. VANHEEMS R. Le marketing olfactif. – Paris, Les presses du management. – 1999.

–  –  –

У статті досліджуються соціокультурні умови появи й розвитку концепту ANDROGYNY в дискурсі модної індустрії ХХ-ХХІ століть.

Проводиться аналіз структури концепту, виділяються ядерний і атрибутивний компоненти концепту, розглядаються основні концептотворчі семантичні бінарні композиції.

Ключові слова: концепт, андрогінність, androgyny, мода, дискурс, бінарна опозиція, оцінна семантика.

В статье исследуются социокультурные предпосылки и условия развития концепта ANDROGYNY в дискурсе модной индустрии ХХ-ХХІ веков. Проводится анализ структуры концепта, выделяются ядерный и атрибутивный компоненты концепта, рассматриваются основные концептообразующие семантические бинарные оппозиции.

Ключевые слова: концепт, андрогинность, androgyny, мода, дискурс, бинарная оппозиция, оценочная семантика.

The article discusses cultural and social conditions in which the concept of ANDROGYNY has evolved in the XXth-XXIst cenruties’ fashion discourse.

The concept structure is analyzed, namely its kernel and attributive components. The concept’s formative semantic binary oppositions are studied.

Key words: concept, androgyny, fashion, discourse, binary opposition, evaluative semantics.

Об’єктом дослідження Є ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ, ЩО ВЕРБАЛІЗУЮТЬ концепт ANDROGYNY в англомовному фешндискурсі.

Предмет дослідження – соціокультурний контекст виникнення й розвитку досліджуваного концепту, його структура й лінгвістичні засоби вираження.

Матеріалом дослідження стали інтернет-статті й фешн-блоги, присвячені останнім напрямкам у модній індустрії, трендам 2012 року.

 



Похожие работы:

«Юлія Вишницька ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ СЛАПЧУК (нар. 23 грудня 1961 р.) Поет, що пройшов Афганістан, зневірився у Помаранчевій революції і «негативні переживання» трансформував у позитивний досвід. Письменник, у творах якого переплітаються жанри, релігії, світи, а слова – рухаються і взаємозаміняються (бо «все те, що не вміщається в якомусь одному слові, успішно можна висловити іншим»). Літературознавець, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, літературний критик, який «не...»

«Blidchenko-Naiko V., lecturer National O.O. Bohomolets Medical University The article describes the series «Lost leaves» Uliana Kravchenko, which was published nearly forty years after they were written, and explained the motives of such a late date, analyzes the relevant poetry in prose writer. Keywords: poetry in prose, cycle, miniature, fragment, philosophy meditation. УДК 82-1/-9 Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка екФраЗиС & інтерМедіальніСть...»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2014. № 2 (8) УДК 82.09 Д.С. ТИЩУК, аспірант кафедри теорії літератури і компаративістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка АСОЦІОНІМ ЯК ТРОП: КОДУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ Статтю присвячено розгляду кодувальної функції асоціоніма як засобу інтеграції тропа з твором, задуму письменника та читацького сприйняття. Кодувальна функція асоціоніма полягає у наповненні первинної...»

«Just think – as Christopher Reeve so eloquently reminded us last night, we are all part of one family – the American family. And each one of us has value.– Заклик до перемін: We can start by doing more to support parents and the job they have to do. Отже підсумовуючи дану статтю, можемо зазначити, що ідіолект може виявлятися в різних комунікативних умовах, а саме політичній, стосовно ідіолекту Гіларі Клінтон. В її ідіолекті переважає соціальний чинник, досвід роботи як юриста та тривала участь...»

«УДК 811.161.2’347.9 Ірина Корнейко, Микола Пилипенко Харківський національний медичний університет ДУ «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва» НАМН України УКРАЇНОМОВНІ ТЕРМІНИ ІЗ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ © Корнейко І. В., Пилипенко М. І., 2013 У статті висвітлюється актуальна проблема українського термінознавства – утворення термінів, семантичним компонентом яких є значення дії. Для систематизації термінів із процесуальним значенням пропонується логіко-граматичний аналіз...»

«ЗВІТ про перекладацьку практику студентів четвертого курсу факультету романо-германських мов З метою набуття необхідного початкового досвіду і практичного застосування знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні курсів “Вступ до усного перекладу”, “Практика перекладу” і “Теорія та практика перекладу”, ознайомлення з організацією служби перекладу в сучасних установах та підприємствах і набуття практичного досвіду виконання різних видів перекладу на 4 курсі факультету іноземної філології була...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»

«Александрова О.Н., к.філол.н., доц., Таврический Національний університет ім. В.І. Вернадського МІФ ЕВРІПІДА ПРО МЕДЕЮ У ДРАМАТУРГІЇ БОСТА У статті п’єса «Медея» («», 1993) відомого грецького драматурга ХХ століття Боста (, Mentis Bostantzoglou, 1918-1995) розглядається в контексті розвитку європейської і грецької літератури Нового часу, зокрема, виявляються паралелі з трагедією Евріпіда. Ключові слова: грецька драматургія ХХ століття, трагікомедія, Евріпід, Бост (, Mentis Bostantzoglou,...»

«Степан Павленко, Ольга Павленко ФІЛОЛОГІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП ІІІ частина Синтаксис і пунктуація Загальні мовні питання ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН ББК 81.2Укр-2 П12 Павленко С.О., Павленко О.П.П12 Філологічний калейдоскоп. ІІІ частина. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. — 96 с. ISBN 978-966-10-2911-7 Дві частини “Калейдоскопу” (“Фонетика. Лексика. Будова слова” та “Морфологія”) вже служать філологам. На черзі — третя. Як і попередні, це не просто посібник. Це прецікавий збірник для...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Спеціальний випуск Засновано 1999 року Київ-2010 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 2 від 27 вересня 2010 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«Усі вони усуваються редагуванням, оскільки редактор може помітити ці неадекватності. Найскладнішим для редагування є такий тип малопомітних зсувів, які порушують стиль автора оригіналу, не позначаючись на ідеї твору.1. Коптілов В.В. Актуальні теоретичні питання українського художнього перекладу Автореф. дис. докт. філол. наук. – К., 1987. – 40 с. 2. Кортасар, Хуліо Продовженість парків / пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. – 2008. – № 3-4, – С. 106-107. 3. Мишустина А.А. Структурные...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 17 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 8 від 27 березня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 62. Філологічні науки УДК 81.373.72 О. М. Мосейчук, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) moseichuk@ukr.net СЛОВОТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У статті розглянуто шляхи та принципи словотвору однослівних ідіом англійської мови. Однослівні ідіоми утворюються двома основними шляхами: від вже існуючих однослівних ідіом або ідіомфразеологізмів та від одиниць первинної...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»