WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«УДК 82-1/-9 Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка екФраЗиС & інтерМедіальніСть У літературній традиції екфразис використовується ...»

Blidchenko-Naiko V., lecturer

National O.O. Bohomolets Medical University

The article describes the series «Lost leaves» Uliana Kravchenko, which was published

nearly forty years after they were written, and explained the motives of such a late date,

analyzes the relevant poetry in prose writer.

Keywords: poetry in prose, cycle, miniature, fragment, philosophy meditation.

УДК 82-1/-9

Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф.,

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

екФраЗиС & інтерМедіальніСть У літературній традиції екфразис використовується для позначення описів, частіше віршованих, заснованих, як правило, на картинах, і діалогічно пов’язаний з теорією інтермедіальності. У моїй доповіді піде мова про те, що екфразис є інтерсеміотичним «перекладом», кодом в режимі «трансмутації» з точки зору термінології Романа Якобсона. Екфрастичні прочитання представляють нову міждисциплінарну герменевтику літературної парадигми 21 ст. Стійкий успіх і зростаюче міжнародне визнання концепції інтермедіальності, тим не менш, стає точкою породження нових типів проблем, нових можливостей для представлення та осмислення порогових художніх явищ, а також веде до нових, або, принаймні, різних поглядів на медіальному перетині кордону і гібридизації. Екфразис часто інтерпретується як певний тип інтермедіальності. Метою даної статті є порівняння екфразису й інтермедіальності.

Ключові слова: екфразис, інтермедіальність, межсеміотичний переклад, візуалізація, міжнаціональний художній код.

Останнім часом все більшої популярності набуває теорія екфрастичного перекладу, якій явно почала поступатись методика інтермедіального аналізу тексту. Оскільки саме явище взаємодії мистецтв не тільки не згортається, а навпаки, набирає щоразу нових обертів, наростає, то й актуальність дослідження цього явища тільки загострюється. В цій статті спробуємо зіставити ці два підходи до вивчення тексту з позицій присутності в ньому інших видів мистецтва.

У літературній традиції екфразис використовується для позначення описів, частіше віршованих, заснованих, як правило, на картинах (як це зробив Філострат), та діалогічно пов’язаний із теорією інтермедіальності. Міра цієї діалогічності й становить об’єкт зацікавленості у даному разі. У цій доповіді піде мова про те, що екфразис є інтерсеміотичним «перекладом», кодом в режимі «трансмутації», з точки зору термінології Романа Якобсона. Проте й інтермедіальність претендує на статус міжсеміотичного перекладу мови одного виду мистецтва на мову іншого. Виникає дилема: чи це просте накладання синонімічних термінів-понять, чи вони ще не розподібнені за сферами та функціями, або за застосуванням та прийомами аналізу.

Екфрастичні прочитання представляють нову міждисциплінарну герменевтику літературної парадигми 21 ст. і на сьогодні це єдина активно зростаюча методика вивчення тексту в аспекті інших видів мистецтва, яка спирається на конкретику риторичних прогімнасмат, тобто тяжіє до вироблення передбачуваних критеріїв, усталених сенсів категорій аналізу. Поява та активне становлення цієї методики вивчення тексту пов’язане насамперед із частими й активними перемежуваннями різних видів мистецтва. Такий трансмедіальний феномен є передумовою для перетворення будь-якої інформації (і не тільки у сфері літератури), він становить все зростаючу реальність завдяки розвитку новітніх технологій збереження та поширення знання у всіх його формах. Зараз будь-яка людина має можливість накладання різних видів мистецтв та форм інформації у персональному комп’ютері.

Принагідно зазначу, що теоретичні комплекси екфрастичних досліджень і теорія адаптації укупі відіграли значну роль у формування нового субстрату теоретичних суджень, якщо хочете, то навіть – нового понятійного гештальту. Екфрастичні теорії та теорію адаптації можна розглядати як спроби зрозуміти деякі аспекти умов і можливостей перетворення засобів масової інформації як великого культурного поля існування сучасної людини в цілому. Поняття адаптації та екфразису є вузловими точками інтермедіальних процесів, які межують із дуже загальними, але релевантними категоріями, такими як опис, переклад та трансгресія.

Екфрастична теорія переживає становлення на тлі інтермедіальної стабільно провокативної практики. Стійкий успіх і зростаюче міжнародне визнання концепції інтермедіальних досліджень, тим не менш, стає точкою породження нових типів проблем (принаймні потенційно) для нових шляхів вирішення проблеми співвідношення та накладання різних видів мистецтв, екфразис же породжує нові можливості для представлення та осмислення порогових художніх явищ, а також веде до нових, або, принаймні, різних поглядів на медіальному перетині кордону і гібридизації, зокрема, вони вказують на підвищену увагу до «матеріальності» мистецтв і медіальної художньої практики, як і культурної практики в цілому. Нарешті, концепція інтермедіальності має і більш широке застосування, ніж те, яке раніше використовувалося, що відкриває можливості для встановлення зв’язку найрізноманітніших дисциплін і розробки загальних, трансмедіально пересічних теорій інтермедіальності. Екфразис часто інтерпретується як певний тип інтермедіальності.

Метою даної статті є порівняння екфразису та інтермедіальності. Актуальність такого зіставлення вмотивована потребою термінологічного та понятійного розмежування (або остаточного узгодження, синкретизації) теорії екфразису та інтермедіальності. Наголошую, що не маю жодної упередженості щодо співвідношень цих двох методик, тобто не прагну як синкретизувати їх та довести родову спільність, так і розмежувати на основі припущень про неподібність прийомів, підходів, генези, послідовності аналізу тощо.

–  –  –

Як добре видно з наведеної таблиці, екфразис та інтермедіальність ніяк не м ожуть розглядатися як певна методологічна спільність. Теорія екфразису як особлива методика дослідження взаємодії різних видів мистецтва з літературою почала укладатися у ХХ ст. та була спpовокована саме неконкретністю інтермедіальних досліджень та їх тяжінням до непослідовної невмотивованої та вибіркової описовості. Від початку екфрастична теорія обирала наскрізні символи та знаки для утворення метамови культури й була орієнтована на розгалуження системи ідентифікаційних прийомів опису тексту. Інтермедіальність ніколи не мала спрямування на «каталогізування» категорій аналізу, як і ніколи не ставила питання вибору об’єкта дослідження під методологічну мотивацію. Інтерес до екфрастичних досліджень зростає, примножуючи методологію й практику, тому, що саме в межах цього тиипу досліджень формується тенденція до систематизації категорій аналізу поруч із самими аналізованими явищами.

Інтермедіальність як метод формувалась всередині літературної компаративістики, у той час, як екфрастична теорія – в надрах риторики та теорії літератури. Інитермедіальність покликана фіксувати акти взаємодії літератури та інших мистецтв з акцентом на знаково-смисловій відповідності зіставлень; екфразис завжди оглядався в минуле, на «щит» у Гомера, на Лонга та ін., намагаючись подати взаємодію мистецтв як послідовність в еволюції певного типу прогімнaсмат. Екфрастичні дослідження орієнтовані більше на практичне й обґруноване розкриття закономірностей примноження художності за рахунок взаємодії мистецтв, при чому література також може породжувати певні мистецькі форми. Екфразис більше актуалізує комунікативний аспект взаємодії мистецтв і тому йому більш близька рецептивна критика й наратологія. Інтермедіальність же тяжіє до сполучення із семіотикою, інтертекстуальністю та діалогізмом у культурологічному сенсі. Екфрастичний підхід не відкидає жодну із існуючих методологій аналізу тексту. Так само, як і інтермедіальність, екфрастичний переклад відкритий до міжметодологічних взаємопроникнень та синтезу, оскільки обидві методики «молоді», перебувають у стадії становлення. Вироблення термінологічного аппарату.

Екфразис може розглядатися як у аспекті відтворення образів іншого виду мистецтва у літературному творі, так і у зворотному порядку, як відтворення образів літератури в інших видах мистецтва. Інтермедіальність цього зворотного спрямування не знає, передусім спрямовуючись до текстів.

Укладання теорії екфразису пов’язане насамперед із змінами у когнітосфері сучасної людини, що викликана технологічним ускладненням буття. Поява комп’ютера як буденної реальності, входження віртуального світу та розширення його ролі зробило досяжними для багатьох артефакти культури, як і ускладнило саме розуміння тексту – гіпертекстом. Тому естетичні концепції, які раніше видавалися досить специфічними та важкими у застосуванні, такими вже не видаються. Ускладнюється сама сфера знаків культури.

З’являється «невеpбальна семіотика», «семіотика мовчання», теорія мнемонічної смислоформи тексту, без урахування яких вже важко уявити світ мистецтва. Навіть більше за те, суспільство цього потребує.

Отже, зіставлення екфразису й інтермедіальності показало спорідненість цих методик, хоча й значні відмінності в системі аналізу, в походженні та термінологізації. Висунення екфразису на перший план у інтермедіальних дослідженнях зумовлене як сучасною синкретизацією всіх видів мистецтва, так і прагненням винайти такі категорії аналітики новоутворених синкретичних явищ, які б задовольняли кільком видам мистецтва одночасно, не спрощуючи та не підміняючи смисли. Естетика Н. Гудмена подарувала когнітивну мотивацію до мови мистецтв, створила передумови для проникнення до структури синкретичного художнього явища, а іконологічний аналіз Е.

Пануфського та теорія символічних форм Е. Кассірера спрямували науковців до пошуків у напрямі універсальних знаків-ключів та символів-кодів. Великі перетворення сфери естетики здіснюються на снові здобутків когнітології.

Розростання екфрастичної теорії безпосередньо спровоковане когнітивними здобутками про мислення, пам’ять та образ. Екфразис був покликаний до актуалізації когнітивними змінами у мисленні людини, він є частиною загальної тенденції сучасної науки до вироблення нового типу гештальту. Тому він одночасно є складовою інтермедіальності, як і не є нею, оскільки, залишаючись у межах проблематики взаємодії мистецтв, він розвивається на основі інших чинників та продукує новий, інший, рівень теоретичного осмислення.

Крім того, хочу звернути увагу на активне поверненння західної науки до старих, ще античних, категорій. Екфразис – частина античного художнього аналітичного мислення. Навернення до традиційних форм осмислення мистецтв виникає всупереч і на противагу постмодерністському хаосу категоріальних окреслень. Зважімо, що численні терміноутворення постмодерністської естетики (симулякр, ризома, інтертекстуальність, фрагментарність, Інший, смерть автора, скриптор замість автора, відсутність центру, «метапарадигматика» класичних понять тексту, жанру, мови та ін.) перебувають у стадії апробації, і ніхто не може запевнити, що всі вони набудуть перспективи розвитку у ХХІ ст. У той час, як антична наукова терміносистема більш витривала, пройшла кілька випробувань, навіть цілі каскади апробації, має шанс витримати і на цьому етапі перетворень наукової терміносистеми.

Бовсуновская т.В., д.филол.н., проф., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко ЭкФраСиС & интерМедиальноСть В литературной традиции экфрасис используется для обозначения описаний, чаще стихотворных, основанных, как правило, на картинах, и диалогически связан с теорией интермедиальности. В статье пойдет речь о том, что экфрасис является интерсемиотическим «переводом», кодом в режиме «трансмутации» с точки зрения терминологии Романа Якобсона. Экфрастические прочтения представляют новую междисциплинарную герменевтику литературной парадигмы 21 века. Устойчивый успех и растущее международное признание концепции интермедиальности, тем не менее, становится точкой порождения новых типов проблем, новых возможностей для представления и осмысления пороговых художественных явлений, а также ведет к новым, или, по крайней мере, разным взглядам на медиальном пересечении границы и гибридизации. Экфрасис часто интерпретируется как определенный тип интермедиальности. Целью данной статьи является сравнение экфрасиса и интермедиальности.

Ключевые слова: экфрасис, интермедиальность, межсемиотический перевод, визуализация, межнациональный художественный код.

Bovsunivska T., Full Doctor of Philological Sciences, Professor.

Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv Ekphrasis and intermediality In the literary tradition ekphrasis has come to designate written works, especially poems that address artworks, usually paintings and dialogic associated with intermedia research. My paper argues that ekphrasis is an intersemiotic “translational” mode or even better “transmutation” in Roman Jakobson’s terms. The ekphrastic reading requested by the new interdisciplinary hermeneutics of the literary paradigm of the 21st century. The sustained success and growing international recognition of the concept of intermediality, therefore, point less to new types of problems, new possibilities for presenting and thinking about them, and to new, or at least to different views on medial border-crossings and hybridization. Ekphrasis often interpreted as a certain type of intermediality. The purpose of this article is the comparison of ekphrasis and intermediality.

Keywords: Ekphrasis, intermediality, intersemiotic “translational” mode, visualization, international art recognition.



Похожие работы:

«Чайковська В.Т. Проблема необхідності і свободи у творчості Лесі Українки УДК 82 2. 09 В.Т. Чайковська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) ПРОБЛЕМА НЕОБХІДНОСТІ І СВОБОДИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У статті обгрунтовується проблема співвідношення між необхідністю і свободою як важливими чинниками самореалізації особистості, що призводить до трагічних колізій, у творчості Лесі Українки.Він запитав спокійно: “Чому я потерпів крах? ”. “ Во ймення краси”, я відповів....»

«Київський університет імені Бориса Грінченка АСТРАХАН НАТАЛІЯ ІВАНІВНА УДК 82.01/.09 МОДЕЛЮВАННЯ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ: АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ 10.01.06 – теорія літератури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор ЧИРКОВ...»

«Життя та творча доля академіка Ф.С.Арвата Час невпинно плине і не можна його зупинити. І важко собі уявити, що серед нас ось уже 9 років немає Ф.С.Арвата, 80-ліття якого ми відзначаємо нині. Ще живе багато сучасників, які знали Федора Степановича і зберегли про нього добру пам’ять. Тож сьогодні «маємо свято». Так любив говорити Федір Степанович. Арватівське свято, свято науки, свято відзначення людяності, добропорядності, щирості почуттів. Федір Степанович Арват народився 18 квітня 1928 року в...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 17 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X ББК 80/84Слав Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 8 від 27 березня 2012 р. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано...»

«РОЗДІЛ І. Когнітивна лінгвістика. 3 (ч. 1), 2011 УДК 81’42 = 133.1 К. П. Єсипович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов Київського національного лінгвістичного університету Реконструкція концептуальної моделі метаобразу “ЧАРІВНОГО”у французькій народній казці Роботу виконано на кафедрі романських мов КНЛУ У статті здійснено спробу виявити концептуальну структуру метаобразу “ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці. Структуру такого метаобразу втілено в когнітивній моделі,...»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2014. № 1 (7) УДК 81 811 111 А.Л. СМОЛЯНА, аспірант кафедри англійської філології Київського університету імені Бориса Грінченка ФРЕЙМОВА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО КОЛАЖУ (на матеріалі суперобкладинок англомовної літератури) У статті розглядається мовленнєвий жанр рекламно-інформаційного колажу, наведеного на суперобкладинці англомовної літератури. Досліджено його семантичну...»

«Юлія Вишницька ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ СЛАПЧУК (нар. 23 грудня 1961 р.) Поет, що пройшов Афганістан, зневірився у Помаранчевій революції і «негативні переживання» трансформував у позитивний досвід. Письменник, у творах якого переплітаються жанри, релігії, світи, а слова – рухаються і взаємозаміняються (бо «все те, що не вміщається в якомусь одному слові, успішно можна висловити іншим»). Літературознавець, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, літературний критик, який «не...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА ТЕЛЕШМАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА УДК 821.161.2-Ткач.09 ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ТКАЧА: ЖАНРОВИЙ І ЗМІСТОВИЙ АСПЕКТИ 10.01.01 – українська література АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Чернівці – 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і...»

«ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА ПАЛІЙЧУК Анна Леонардівна УДК 811.111’42 НАРАТИВНИЙ КОД ІНТИМІЗАЦІЇ (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) Спеціальність 10.02.04 – германські мови Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі прикладної лінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України....»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ На правах рукопису Харьківська Олеся Василівна УДК 811.161.2’282.2(477.87) СУФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР АПЕЛЯТИВНИХ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Спеціальність 10.02.01 – українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Сабадош І.В., доктор філологічних наук, професор Ужгород – 2015 ЗМІСТ СПИСОК...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»