WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Шулінова Л.В., к.філол.н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка поетиЧний СВіт ВідЧУттіВ Миколи Вороного У статті розглянуто семантичні поля на позначення ...»

-- [ Страница 1 ] --

Just think – as Christopher Reeve so eloquently reminded us last night, we are all part of

one family – the American family. And each one of us has value.

– Заклик до перемін:

We can start by doing more to support parents and the job they have to do.

Отже підсумовуючи дану статтю, можемо зазначити, що ідіолект може виявлятися в

різних комунікативних умовах, а саме політичній, стосовно ідіолекту Гіларі Клінтон. В

її ідіолекті переважає соціальний чинник, досвід роботи як юриста та тривала участь у політичному житті як першої леді, а тоді й з’явились гендерні нотки.

1. Idiolect and context. [www document] – http://www.dif.unige.it/epi/hp/penco/pub/ dummettidiolect.pdf; 2.Stanford Encyclopedia of Philosophy. Idiolects. [www document] – http://plato.stanford.edu/entries/idiolects/; 3.U. S. political glossary. [www document] – http:// killian.com/earl/glossary.html; 4. USA political glossary. [www document] – http://www.uta.

fi/FAST/GC/poliglos.html; 5. Дуйко Е., Гендерные исследования: особенности мужской речи. Наукові записки, серія: філологічні науки, вип. 81(2); 6. [www document] – http:// www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/Fil/2009_81_2/Statti/44.pdf ; 7. Ставицька Л. О., Про термін ідіолект. Українська мова, № 4. 2009. 8.[www document] – http://dspace.nbuv.gov.

ua:8080/dspace/bitstream/handle/123456789/6063/01-Stavitska.pdf Шулінова Л.В., к.філол.н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка поетиЧний СВіт ВідЧУттіВ Миколи Вороного У статті розглянуто семантичні поля на позначення відчуттів запаху, дотику і смаку в ліричному поетичному мовленні Миколи Вороного.

Ключові слова: ідіостиль, мовна картина світу, семантичне поле.

В статье рассмотрены семантические поля ощущений запаха, осязания и вкуса в лирической поэтической речи Николая Вороного.

Ключевые слова: идиостиль, языковая картина мира, семантическое поле.

The semantic fields of smell’s, tactile’s and taste’s sensation in the poetical speech of M.

Voronyj are reviwed in the article.

Key words: individual style, induistic world-model, semantic field.

Здатність людини сприймати світ в усьому різноманітті вирізняє її з-поміж більшості інших живих істот. Зір, слух, нюх, смак, дотик дають нам можливість відчувати найтонші відтінки природного буття, а отже справді жити. Довкілля впливає на органи чуття, створюючи в нашій свідомості відповідні уявлення, що відображають безпосереднє сприйняття, відновлене пам’яттю, або опосередковано через складні мисленнєві процеси формують поняття. Як зазначав Л. Булаховський, «здатність людини до узагальнення свого життєвого досвіду, набутого за допомогою відчуттів і уявлень, знаходить свій образ у поняттях, одній з найважливіших форм людського мислення … в них людина закріплює за допомогою слів загальні ознаки речей, які вона нагромаджує у процесі свого спілкування з зовнішнім світом»

[Булаховській Л., 1947, 92]. Тобто процес пізнання людини світу зумовлює складну й багаторівневу систему понять, а особливо тих, що пов’язані з відчуттями. Їх вербалізація, особливо в художньому авторському тексті є «постійними, організуючими, цементуючими елементами... носіями єдності в численних творах поета, елементами, що накладають на ці твори відбиток поетичної особистості... ці елементи вносять цілісність в індивідуальну міфологію поета» [Якобсон Р., 1987, 145]. Тому ідіостилістичне дослідження неможливе без аналізу тих мовних засобів, котрі відображають конкретно-чуттєву мовну картину світу митця.

Мовотворчість Миколи Вороного віддзеркалює один із найскладніших етапів еволюції української літературної мови (часовий злам століть – історико-культурний злам епох), що став знаковим для вияву експресивно-виражальних та інтелектуальних потенцій українського слова. Тому природно, що в художньому мовленні поета органічно поднані здобутки світового мистецтва, культури в цілому, глибоко усвідомлена національна самобутність і активний творчий пошук тих мовно-виражальних засобів, що зможуть розкрити індивідуальність світосприйняття та світовідображення.

У кожній мові найбільш розвиненими, диференційованими та структурованими є вербалізовані понятійні еквіваленти зорових та звукових вражень. Дотикові, нюхові та смакові – зазвичай є дещо меншими і кількісно, і в аспекті виражальних можливостей, проте не менш цікавими та, безперечно, важливими для розуміння унікальності авторської мовотворчості.

Важливість для самого Миколи Вороного можливості сприймати світ усіма органами чуття розуміємо, прочитавши поезію «Іванові Франкові», у якій є такі рядки: «І хто Поезію – царицю / Посміє кинуть у в’язницю? / Хто вкаже шлях їй чи напрямок, / Коли вона не зносить рамок? / В ній всі краси кольори сяють, / В ній всі чуття і змисли грають!..» [Вороний М., 1996, 156].

Аналізу семантичного поля на позначення кольору в поетичному мовленні М. Вороного нами було присвячено окрему статтю, де, зокрема, визначено, що функціонування кольорів у мовотворчості письменника, відповідаючи контекстові світової культури, має виразні національні риси і позначене інтелектуальністю мовлення, без надмірних і неприродних асоціативних конотацій, і тому має потужну силу впливу на читача [Шулінова Л., 2001, 105-112].

Зважаючи на специфіку музичності слова митця, вважаємо за потрібне провести окреме дослідження вербалізації звуковідчуттів у поетичному мовленні М. Вороного.

Це дослідження буде спробою розкрити способи та засоби відображення дотикових, смакових та нюхових відчуттів в авторському художньому тексті. Одразу зазначимо, що вони є не надто численними, проте цікавим з погляду добору й використання автором саме в поетичному ліричному тексті асоціативно-виражальних номінацій. Аналіз проводимо за поезіями із циклів «Співи старого міста», «Елегії», «Балади й легенди», «Ad Astra», «Сонячні хвилини», «Фата моргана», «Гротески», «Гуморески», «Amoroso», «За брамою раю», «Разок намиста», «Лілеї й рубіни», «З хвиль боротьби», «De mortuis», «Роки» та іншими творами, зокрема й незавершеними [Вороний М., 1996], які, на наш погляд, є репрезентативними з погляду відображення авторського світобачення та рівня творчої майстерності.

Семантичне поле на позначення відчуття смаку складається з таких компонентів:

гіркий, солодкий, гірко-гірко.

Найчисельнішими є слововживання на відтворення солодкого смаку, що прикметно, не завжди з позитивною семантикою: «А ви, заколисані чарами мрій, / Солодких надій – / Ви спали без тями.» [Вороний М., 1996, с.50]; «Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, / І мрія солодка, і втіха кохання, І любий та лагідний сон.» [Вороний М., 1996, 70]; «І, сп’янівши від світла, зітхнула / в солодкім зомлінні …» [Вороний М., 1996, 71]; «І я в чаду солодких мрій / Припав до уст і млів, / Той поцілунковий напій / Мене труїв, труїв» [Вороний М., 1996, 38]; «Від солодкого жал / Защеміло бідне серце …» [Вороний М., 1996, 91];

«Розмова солодка і очі ясні / Голубили і колисали..» [Вороний М., 1996, 108]; «Освячений, в солодкій муці я / Був по той бік добра і зла…» [Вороний М., 1996, 139]; «Не можу очей одвести, притягла / Мене якась сила могутня й неначе / Солодка дрімота всього пройняла…» [Вороний М., 1996, 153]. Спостерігаємо, що солодкими в авторській уяві є не те, що традиційно має відповідні смакові якості (мед, сік, вино), а – надія, мрія, зомління, розмова, мука, дрімота, також спостерігаємо оксиморон-синестезію (смак і дотик) солодке жало, що свідчить не про безпосереднє відтворення сприйнятого органами чуття, а творче глибоко асоціативно-метафоричне переосмислення й відображення світу.

Сприйняття гіркого смаку в авторській уяві пов’язане і з власне смаковими відчуттями, і опосередковано, з перенесенням цих відчуттів на інші явища: «Метелиці, морози / Без жалю витиснуть у вас / Гіркі старечі сльози …» [Вороний М., 1996, 38]; «Де ж візьмеш ти на болі та жалі / Цілющого та чарівного зілля? / Гіркий полин, болиголов, бур’ян / Не втішать болю, не загоять ран.» [Вороний М., 1996, 44-45]; «Хоч як було на серці гірко-гірко, / Ні. не забув тебе я, люба зірко…» [Вороний М., 1996, 125].

Цікавою є метафора, вибудована на зіставленні/протиставленні смакових відчуттів відтворених асоціативно: «Зелене листя має й кислиця … / Краще, мій брате, і не жениться!» [Вороний М., 1996, 114].

До семантичного поля на позначення відчуття запаху, що кількісно є найменшим, відносимо такі компоненти: пахощі, запашний.

Значна частина авторських одоративних асоціацій пов’язана з відтворенням запахів квітів, рослин, що допомагає сприймати читачеві текст більш рельєфно, чуттєво. Проте відчуття запаху в поезії Миколи Вороного передається за допомогою не конкретних власне одоративних назв, а узагальнено, через лексеми запашний, пахощі: «Ніжна квітонька зітхає / І крізь пахощі і сльози, / Пелюстки розкривши білі, / Промовляє…» [Вороний М., 1996, 49]; «Має крилами Весна / запашна, / Лине вся в прозорих шатах…» [Вороний М., 1996, 80]; «Спомини кохані – / Пахощі весняні / З вікна.» [Вороний М., 1996, 83]; «Був чудовий день ясний – / Сонце, пахощі і співи!» [Вороний М., 1996, 91].

Як бачимо, у поета запахи є не відтворенням безпосередніх відчуттів, а своєрідними експресемами, особливо: «Припавши до дзбана / Любовних утіх, / Душа моя п’яна / Від пахощів їх.» [Вороний М., 1996, 119].

Особливу увагу привертає контекст зі складними метафоричними асоціаціями запах полину – запах батьківщини – воля: «Дай йому євшану-зілля, / Щоб, понюхавши, згадав він / Степу рідного привілля» [Вороний М., 1996, 143]; «І з грудей своїх знімає / Той євшан, чарівне зілля, / І понюхать юнакові / Подає оте бадилля…» [Вороний М., 1996, 145].

Семантичне поле на позначення дотикових відчуттів складається з таких компонентів: холодний, холод, студити, тепло, палкий, гарячий, пекучий.

Домінантним є словопозначення відчуття холоду (близько 20 слововживань).

Сприйняття відчуття холоду в авторській уяві асоціюється з не комфортністю, пересторогою, відчуттям небезпеки, смертю: «І знову тіні, холодні тіні.» [Вороний М., 1996, 35];

«Куди не глянеш, скрізь самі ходячі трупи! / Немає ліку тим холодним мертвякам: / Вони клопочуться, згромаджуються в купи…» [Вороний М., 1996, 35]; «Холодний вітер рознесе / Розкішні ваші шати, / Мов дране шмаття понесе / І буде пустувати.» [Вороний М., 1996, 37]; «Холодні хмари залягли блакить, / Холодний вітер дме в степу потужно…»

[Вороний М., 1996, 43]; «Нудьга гнітить… Недуже серце скніє – / Німа, холодна пустка у душі…» [Вороний М., 1996, 46]; «Зітхають хвилі в сивій млі, / В холодній млі, / І тіні лізуть по землі – / Смутній землі.» [Вороний М., 1996, 47]; «На голім камінні, в холодній імлі / Там квітка якась процвітає…» [Вороний М., 1996, 50]; «Холод забуття» [Вороний М., 1996, 53]; «І, стиснувши руки / З нелюдської муки, / Він кинувсь в холоднії хвилі, / Вони розійшлися / І знову зійшлися, / Сховавши його, як в могилі.» [Вороний М., 1996, 54]; «Сховала все холодна тьма. / Ніч темна, як могила. / Се що? чи замок… чи тюрма?.. / Холодна ніч… Холодна тьма / Все тайною покрила.» [Вороний М., 1996, 77]; «Власне серце я видер руками / І до неї поклав у холодну труну, / І стояв, і дивився без тями…» [Вороний М., 1996, 119]; «Віє вітер холодний, зближається хвиля грізна…» [Вороний М., 1996, 118];


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


«Ви усміхнулись яснозоряно / Холодним полиском очей…» [Вороний М., 1996, 139]; «Ні, не хочу я тих / Ні палаців бучних, / Ні розкішно оздоблених саль! / Там під тягарем їх / Стін холодних, німих / Моє серце охоплює жаль.» [Вороний М., 1996, 172]; «І тихо-тихо сяють зорі, / Холодним блиском миготять... / А скрізь в небесному просторі, / Як в неосяжнім синім морі, / Розлялась Божа благодать!» [Вороний М., 1996, 177]. Привертає увагу повторюваність в авторському мовленні асоціації холоду з вітром, світлом, смертю, переважно в контекстах, вибудованих на складних метафорах, основою яких вони і є. Окремо виділяємо описові асоціативні конструкції, котрі опосередковано передають відчуття холоду: «В рідному краї нам долі нема: / Бурі нас нищать, пригноблює тьма, / Студять морози… / Цвіт наш, красу нашу – гублять усе! / З півночі вітер з собою несе / Люті погрози.»

[Вороний М., 1996, 41]; «Самітність, вірна подруга моя, / Іде за мною вслід, куди не рушу, / І, мов холодна темна течія, / Вливається і студить мою душу…» [Вороний М., 1996, 42]; «Ті згадки рожеві про давнє, забуте / Росою цілющою з неба впадуть / І в серденько, лютим морозом окуте, / Живущої сили вони увіллють». [Вороний М., 1996, 149].

Відчуття тепла в автора є, здебільшого, виразником позитивного у світосприйнятті:

«Сонечка, сонечка з неба, / Світла й тепла! / Жити нам, житоньки треба!..» [Вороний М., 1996, 39]; «Ні щирості, ні теплого слівця – / Нудьга, нудьга без краю і кінця.»

[Вороний М., 1996, 44]; «Защеміло бідне серце, / Засвербіло від тепла. Від солодкого жала…» [Вороний М., 1996, 91]; «То літньої ночі було на Дніпрі.. / Чудової теплої ночі!»

[Вороний М., 1996, 108]; «Це Ви прислали свій привіт, / Як сонце шле своє тепло і світ / І кличе до життя, до праці, до розвою». [Вороний М., 1996, 117].

Традиційне семантичне протиставлення холод – тепло взято за основу для створення антитези, що несе основне смислове навантаження в поезії «Сонце заходить…»: «Мало знали ми світла й тепла: / Холод, тумани та сіра імла – От наша доля!» [Вороний М., 1996, 41].

Гарячими та пекучими у М.Вороного є відчуття, пов’язані з пристрастю, почуттями, тобто є невласне означеннями відчуття дотику: «Ох, які ж вони гарячі / Тії пестощі козачі…» [Вороний М., 1996, 106]; «Серце ж чуле та гаряче до любови…» [Вороний М., 1996, 115]; «Хай біль мене гризе пекучий та глибокий, / Не додавай же мук пекельних ще мені!» [Вороний М., 1996, 112]; «Ох, жаль, той жаль пекучий, невимовний, / Він серце бив на часті, мов рискаль…» [Вороний М., 1996, 126]; «Одкриваються рани – / Давні рани, нудьгою роз’ятрені знов… / І червону, гарячу, мов полум’я, кров / Вже не стримує зілля омани.» [Вороний М., 1996, 137-138]. До речі, звертаємо увагу на те, що лексема гарячий має переважно позитивні конотації, а пекучий – негативні.

Одиничними є слововживання для передачі інших дотикових відчуттів, зокрема: «Захотілося їй пригорнутись до / сонця палкого – / І летіла, летіла вона, поспішала / до нього…» [Вороний М., 1996, 71]; «Ось вона хвилями суму хлюпочеться, / В душу вливається, ніжно лоскочеться…» [Вороний М., 1996, 128].

Поетичному мовленню Миколи Вороного характерні синестезії (синестезію розумімо як співвідносність відчуттів), звісно в межах аналізованого матеріалу. Сутність цього явища полягає в збудженні відчуттів неадекватними подразниками. У відомій праці О. Потебні «Мысль и язык» значна увага приділена чуттєвому сприйняттю, мові відчуттів і мові думок. Зокрема наголошено на нероздільності п’ятим людських відчуттів та їх взаємодії: «У слов’янських мовах, як і в багатьох інших, цілком звичними є зближення сприйняттів зору, дотику і смаку, зору і слуху. Ми говоримо про пекучі смаки, різкі звуки;

в народних піснях зустрічаються порівняння світла і голосного, ясного звуку» [Потебня А.А., 1993, 78]. У ліричних поетичних текстах М.Вороного спостерігаємо такі синестезії відчуттів звуку й кольору; зорових, звуку та дотику; звуку й дотику: «В малярській студії побачив я портрет – / Інтимний спів душі кольорами пастелі» [Вороний М., 1996, 73]; «І я дивився в очі їй… / Але з її очей / Сміявся холод – боже мій! – / Беззоряних ночей.» [Вороний М., 1996, 81]; «Nie wolno! Слово це холодне і пекуче / В устах твоїх бриніло так свавольно, / Так мило…» [Вороний М., 1996, 96]; «Хай на славу буде шлюб! / Хай бринять жагучі звуки…» [Вороний М., 1996, 107], що відбивають його своєрідність світосприйняття і художнього світовідображення.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка роМан-екФраСиС «кораБель дУрніВ» грегорі норМінтона Стаття містить виклад теоретичних підходів до проблеми екфрасису, «вербальної репрезентації візуальної репрезентації». Екфрастичний роман – це жанр, сенс якого розкривається в семіотичному Іншому, наприклад, роман-екфрасис «Корабель дурнів» Г. Нормінтона це варіант семантичної конверсації живопису (Пітера Брейгеля та Ієроніма Босха) в літературний твір....»

«Чайковська В.Т. Проблема необхідності і свободи у творчості Лесі Українки УДК 82 2. 09 В.Т. Чайковська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) ПРОБЛЕМА НЕОБХІДНОСТІ І СВОБОДИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У статті обгрунтовується проблема співвідношення між необхідністю і свободою як важливими чинниками самореалізації особистості, що призводить до трагічних колізій, у творчості Лесі Українки.Він запитав спокійно: “Чому я потерпів крах? ”. “ Во ймення краси”, я відповів....»

«Науковий вісник Ужгородського університету, 2013 Олеся ХАРЬКІВСЬКА УДК 811.161.2’282.22(477.87) ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ СЕРЕДНЬОГО РОДУ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Випуск 2 (30) Харьківська О.В. Віддієслівні іменники середнього роду в українських говорах Закарпаття; 15 стор.; кількість бібліографічних джерел – 10; мова – українська. Анотація. У статті описано словотвір віддієслівних іменників...»

«Усі вони усуваються редагуванням, оскільки редактор може помітити ці неадекватності. Найскладнішим для редагування є такий тип малопомітних зсувів, які порушують стиль автора оригіналу, не позначаючись на ідеї твору.1. Коптілов В.В. Актуальні теоретичні питання українського художнього перекладу Автореф. дис. докт. філол. наук. – К., 1987. – 40 с. 2. Кортасар, Хуліо Продовженість парків / пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. – 2008. – № 3-4, – С. 106-107. 3. Мишустина А.А. Структурные...»

«Клименко Н.Ф., акад. НАН України, д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) У статті в зіставному плані розглянуто семантичну структуру лексико-словотвірної категорії композитних темпоральних прикметників, її моделі та засоби вираження, окреслено словотвірний паралелізм похідних з семантикою темпоральності, продуктивність способів словотворення. Ключові...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 62. Філологічні науки УДК 81.373.72 О. М. Мосейчук, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) moseichuk@ukr.net СЛОВОТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У статті розглянуто шляхи та принципи словотвору однослівних ідіом англійської мови. Однослівні ідіоми утворюються двома основними шляхами: від вже існуючих однослівних ідіом або ідіомфразеологізмів та від одиниць первинної...»

«ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА АЛЕКСАНДРУК Ірина Володимирівна УДК 811.11–26:82–312.9 ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МОЖЛИВИХ СВІТІВ У ЖАНРІ ФЕНТЕЗІ (на матеріалі творів сучасних англійських та американських авторів) Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу романо-германських мов Рівненського інституту...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«ЗВІТ про перекладацьку практику студентів четвертого курсу факультету романо-германських мов З метою набуття необхідного початкового досвіду і практичного застосування знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні курсів “Вступ до усного перекладу”, “Практика перекладу” і “Теорія та практика перекладу”, ознайомлення з організацією служби перекладу в сучасних установах та підприємствах і набуття практичного досвіду виконання різних видів перекладу на 4 курсі факультету іноземної філології була...»

«Таким чином, запропонований підхід до типології евфемізмів та дисфемізмів дає змогу виявити суттєві відмінності між різними класами цих мовних явищ. Для одних денотатів характерними є евфемістичні перейменування, що лише пом’якшують негативне значення, а для інших евфемізми, в яких негативний знак змінюється на позитивний. Зважаючи на це, перспективним видається з’ясування чинників, які зумовлюють зазначені відмінності, а також дослідження використання окремих типів евфемізмів та дисфемізмів...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 2 (74). Філологічні науки УДК 811.111:692.7(076.6) В. Л. Носолевська, аспірант (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) viktoria.nosolev@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ АВІАБУДУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ) У статті з’ясовані особливості англомовного дискурсу авіабудування, розглянуто підходи до трактування поняття дискурсу та виділення його типів, зроблено спробу розмежувати поняття ''дискурс'' та...»

«Children’s Fiction and Its Adult Readership. – New York and London: Routledge, 2009.– 264p. 3. Smith A. Spit Against the Wind. – London: Headline Book Publishing, 2003. — 248p. 4. The Big Valley. – http://en.wikipedia.org/wiki/The_Big_Valley 5.The High Chaparral Home Page. — http://www.thehighchaparral.com/ 6. The Translation of Children’s Literature: A Reader/ Edited by Gillian Lathey. — Clevedon: Multilingual Matters LTD, 2006. — 260 p. дель Ґаудіо С., к. філол. н., доц., Київський...»

«РОЗДІЛ І. Когнітивна лінгвістика. 3 (ч. 1), 2011 УДК 81’42 = 133.1 К. П. Єсипович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов Київського національного лінгвістичного університету Реконструкція концептуальної моделі метаобразу “ЧАРІВНОГО”у французькій народній казці Роботу виконано на кафедрі романських мов КНЛУ У статті здійснено спробу виявити концептуальну структуру метаобразу “ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці. Структуру такого метаобразу втілено в когнітивній моделі,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»