WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«дель Ґаудіо С., к. філол. н., доц., Київський національний університет ім. Т. Шевченка аСпектУальніСть В італійСкій та УкраЇнСькій МоВаХ Стаття присвячена актуальній темі ...»

Children’s Fiction and Its Adult Readership. – New York and London: Routledge, 2009.

– 264p. 3. Smith A. Spit Against the Wind. – London: Headline Book Publishing, 2003.

— 248p. 4. The Big Valley. – http://en.wikipedia.org/wiki/The_Big_Valley 5.The High

Chaparral Home Page. — http://www.thehighchaparral.com/ 6. The Translation of

Children’s Literature: A Reader/ Edited by Gillian Lathey. — Clevedon: Multilingual

Matters LTD, 2006. — 260 p.

дель Ґаудіо С., к. філол. н., доц., Київський національний університет ім. Т. Шевченка аСпектУальніСть В італійСкій та УкраЇнСькій МоВаХ Стаття присвячена актуальній темі категорії виду та її реалізації у двох типологічно різних мовах: італійській та українській. У цьому дослідженні ми розглядаємо лише певні аспекти такого складного питання. Підхід до проблематики має теоретично-практичний, проте, доволі обмежений характер.

Ключові слова: аспект, вид, італійська та українська мови, порівняльна граматика.

В статье рассматривается категория вида и ее реализация в двух типологически разных языках: итальянском и украинском. В исследовании уделяется внимание лишь определенным аспектам этого сложного вопроса. Подход к общей проблематике преследует теоретико-практические цели.

Ключевые слова: аспект, вид, итальянский и украинский язики, сравнительная грамматика.

The paper is devoted to the topical issue of the verb aspect and its realization in two typologically different languages, Italian and Ukrainian respectively. The approach to the problem pursues theoretical and practical goals: therefore only some aspects of this complex issue are highlighted.

Key words: the verb aspect, Italian and Ukrainian languages, contrastive grammar.

Цей невеликий розділ, який присвячено проблемі аспектуальності в італійській та українській мовах, є частиною циклу лекцій з італійсько-української контрастивної (порівняльної) граматики для студентів-філологів, що навчаються за спеціальністю «Переклад». Тому, автор не претендує задовольнити потреби фахівців щодо проблеми аспекту (виду) дієслова. Натомість, автор намагається заповнити брак досліджень з питань порівняльної граматики італійської та української мов. Незважаючи на те, що існує ціла низка праць присвячених дієслівній аспектуальності, тема залишається вельми актуальною як для теоретичних студій, так і для практичних занять. Саме тому наш підхід до означеної проблематики є практично спрямованим і особливо придатним у викладанні обох мов.

Поняття і категорія «аспект», відповідно до міжнародної лінгвістичної традиції, збігається з поняттям «вид», що широко використовується у слов’янській мовній традиції. Проте «вид» можна розглядати як більш специфічний компонент аспектуальності. Насправді, за словами Кочергана [2006, 229], вид належить до більш широкої поняттєвої категорії аспектуальності, яка, окрім виду, охоплює суміжні з ним значення, передусім способи дії [Гак 1989; Мельчук 1998].

Суттєва різниця між термінологією західноєвропейського походження і українською (східнослов’янською) полягає в тому, що аспектуальність представлена в усіх мовах, а вид – лише в деяких. Тому вживання терміну «аспект», у значенні «вид» дієслова, яким користуються у міжнародній термінології, не сприймається українськими вченими. Слов’янський «вид» є конкретним випадком загального поняття «аспект».

Італійська лінгвістична традиція розрізняє між «aspetto» (аспект) і «azione» (дія).

Перший термін вважається переважно морфологічною категорією, пов’язаною з дівідмінюванням дієслова; а другий термін розглядається як семантична категорія, оскільки стосується властивого значення дієслова [Dardano & Trifone 1995, 285].

На відміну від ширшого поняття аспектуальності, категорія виду є семантичною категорією і має дві грамеми - ‘доконаний вид’ (перфектив) і ‘недоконаний вид’ (імперфектив). Єдиної думки щодо основи протиставлення доконаного і недоконаного виду поки що не існує у мовознавчій літературі.

Недоконаний вид указує на тривалість, протяжність, лінійність дії або на найзагальнішу, неконкретизовану інформацію про дію. Навпаки, дієслова доконаного виду виражають результативну дію, переважно нетривалу [Плющ 2005, 270]. Зауважимо, що зміст граматичної опозиції «доконаний – недоконаний вид» не повністю збігається в усіх слов’янських мовах [Маслов 1978, 33].

В українській мові (та інших слов’янських мовах) існують різні способи для творення видів: афіксація (префіксація, наприклад, по-, з-, ви-, за-, при-, під-, роз-, у-(в-), та суфіксація:

-ва-, -ува-, -юва-,

-ив-); чергування суфіксів у корені слова; чергування звуків у коренях слів; зміна наголосу, а також суплетивні форми: говорити – сказати; брати – взяти тощо.

Нещодавно у мовознавстві переважала думка, що категорії виду немає ані в германській, ані в романській групах мов і що ця категорія була притаманна лише давній грецькій та слов’янським мовам. В.С. Виноградов і І. Г. Милославський [1986, 86-94] зазначають, що видове забарвлення в іспанській мові притаманне часовим формам, а не самому дієслову.

Вчення про вид і протиставлення виду в українській мові є складним і в теоретичному, і в практичному сенсі. Ця категорія ще більше ускладнюється, якщо ми її застосовуємо у германських та романських мовах, наприклад, в італійській. Постає логічне запитання: чи існує категорія виду в італійській мові і, якщо вона відсутня, то як передавати українські (взагалі, слов’янські) видові значення в італійській мові?

Італійська дієслівна система, що є більш розвинена (більша кількість часів: вісім у дійсному способі) ніж українська, передає своїми засобами видові характеристики, у тому числі й значення українських видів. Треба підкреслити, що аспект (або видові відтінки) в італійській мові не є граматикалізованим.

Типовою рисою української мови є те, що українські дієслова утворюють так звані видові пари, що співвідносяться між собою. Видові пари можуть поєднуватися на основі таких опозиційних ознак: закінченість, завершеність, результативність дії; з іншого боку, спостерігається незакінченість, незавершеність. Групи дієслів за характером вираження видового значення можуть бути також одновидовими і двовидовими.

Дієслова доконаного виду вказують на результат або однократність дії і характеризуються певними граматичними ознаками, а саме - вони не можуть, як правило, виражати дію під час мовлення. Іншими словами, вони не передають значення теперішнього часу. Вони тільки мають значення минулого і майбутнього часів.

Схематично, можна репрезентувати семантичні ознаки видових пар української мови таким чином:

Таб.1

–  –  –

Значення виду також тісно пов’язане із значенням часу. У багатьох мовах вид і час так тісно взаємодіють, що доводиться говорити про єдину видо-часову систему або про наявність у дієсловах цих мов гібридних видо-часових утворень.

Так, в українській та в інших слов’янських мовах, теперішній час доконаного виду використовується у значенні майбутнього часу («Я напишу» є семантично майбутнім часом, але граматично — теперішнім). У східно- і західнослов’янських мовах вид розрізняється лише в минулому й майбутньому часах, а тому форми теперішнього часу виявляються поза аспектуальними протиставленнями. Кожне дієслово видової пари утворює свою систему часових форм: дієслова недоконаного виду утворюють форми усіх трьох часів, а дієслова доконаного виду – лише форми минулого й майбутнього часу [Плющ 2005, 270-273].

Відтворення українських видових значень в італійській мові Відсутність формально вираженої граматичної категорії виду в італійській мові компенсується різними засобами. Італійська часова система містить у собі поняття про обмеженість і необмеженість часу дії, його тривалості й однократності, кратності та пунктуальності та ін. У цих протиставленнях, як згадано вище, безсумнівно містяться елементи аспектуальності.

Багато італійських граматистів вважають, що, за винятком простої форми минулого часу (passato remoto), усі інші прості часи означають дію незавершену, а точніше – у них відсутня вказівка на обмеженість часу дії. З аспектуальної точки зору ці форми виражають відтінки недоконаного виду. Навпаки, всі складні часові форми і простий минулий час передають обмежену в часі й закінчену дію. Тому в їх часових формах містяться відтінки доконаного виду.

Звичайно, якщо порівняти українські тексти з їх перекладами італійською мовою, можна виявити численні випадки відсутності прямих еквівалентів типу «доконаний вид – складний час» і «недоконаний вид – простий час». Проте загальний принцип залишається правильним, тобто опозиція між простими й складними часами надає італійській мові можливості для вираження видових, аспектуальних відтінків.

Варто підкреслити, що в італійській мові видовий відтінок властивий часовим формам і системі часів дієслова, а не самому дієслову. В українській мові видова характеристика закладена у дієслові в його первісній інфінітивній формі. В італійській мові також поширені аналітичні дієслівні конструкції: звороти, перифрази. Багато з них пов’язані з передаванням видових відтінків.

Так звані «інхоативні» (починальні) конструкції з дієсловами cominciare, iniziare, principiare + прийменник a + інфінітив, які вказують на початок дії, також містять видові відтінки. Зауважимо, що в українській мові дієслова, що передають значення початку дії, вимагають інфінітива недоконаного часу.

В італійській мові, категорія виду не є граматикалізованою. Дія може вважатися завершеною чи в процесі розгортання, чи у відношенні до свого результату.

Порівнямо такі фрази:

1. Lisa torn dal padre – Ліза повернулася до батька;

2. Lisa tornava a casa – Ліза повертала додому;

3. Lisa tornata dal padre – Ліза повернулась до батька;

Якщо зіставимо і проаналізуємо попередні фрази, то спостерігаємо, що, у першому випадку, маємо завершену дію у минулому (перфект/доконаний вид), який в італійській мові виражається через простий минулий час «passato remoto»; у другому прикладі, дія розглядається в її розгортанні, тому маємо в італійській мові недосконалий минулий час або імперфект, що збігається з українським недоконаним видом; у третьому прикладі, дія також завершена і передається, у цьому випадку, українською мовою дієсловом доконаного виду, але італійський «passato prossimo» (складний минулий час), на відміну від простого минулого («passato remotо»), виражає минулу дію ще пов’язану з теперішнім часом. Подібна ситуація спостерігається з іншими італійськими складними минулими часами дійсного способу: trapassato prossimo i trapassato remoto. У цій статті подальші аспекти минулого часу італійської мови ми не розглядаємо.

Ще характерним для сучасної італійської мови, особливо для його розмовного варіанта, є вживання «прогресивного виду», вираженого з конструкцією stare + gerundio (герундій) наприклад, Maria stava tornando a casa – Марія повертала додому;

Maria sta tornando a casa – Марія повертається додому; Carlo stava scrivendo la lettera

– Карло писав лист; Carlo sta  scrivendo la lettera – Карло пише лист; тощо. Зазвичай наведені приклади у «прогресивній» формі можна також передати італійською мовою зі простими формами теперішнього часу та імперфекту, пор.: Carlo scrive la lettera – Carlo sta scrivendo la lettera = Карлo пише лист. З погляду італійської граматики не має граматичної відмінності між обома формами; проте, на рівні семантики, мовець краще відчуває процес дії, коли використовується «прогресивна форма».

Подібним способом, англійська та іспанська мови, також виділяють, так званий, прогресивний вид (англ. progressive або континуатив, англ. continuous). Зауважимо, що поняття «прогресивний» запозичене саме із англійської мови. Цей вид означає дію у процесі її здійснення у конкретний момент часу (англ. Maria was going home;

Charles is writing a letter; ісп. estoy escribiendo «я пишу у цей момент»). Він протиставлений у різних часах, станах та інфінітиві «загальному» виду (непрогресиву).

Крім таких не складних випадків, представлених вище, суттєві труднощі можуть виникати при перекладі текстів італійських дієслівних конструкцій українською мовою. Це залежить від вибору часів, які, як відомо, є більш численними в італійській мові і які виражають хронологічне відношення. Контекст і правило узгодження часів (пор.: лат. consecutio temporum), типове для італійської граматики, допомагає уникати помилок щодо правильного вживання категорії часу.

Отже, в українській мові, категорія виду є граматикалізованою і від неї залежить форма часу, на відміну від італійської, де функція аспектуальності пов’язана з більш артикульованою дієслівною системою, а відтінки виду розподіляються в різних формах минулого та майбутнього часу і в опозиції між простими та складними формами часу.

1. Виноградов В.С., Милославский І.Г. Cопоставительная морфология русского и испанского языков / В.С. Виноградов, І. Г. Милославский. – М., 1986. 2. Гак В.Г. Сравнительная типология французкого и русского языков / В.Г. Гак. – М.,1989. 3. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства / М.П. Кочерган. – К., 2006. 4. Маслов Ю.С. К основаниям сопоставительной аспектологии. // Вопросы сопоставительной аспектологии. – Л., 1978. 5. Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – М. – Вена, 1998. –Т.2. 6.

Сучасна українська літературна мова. За ред. М.Я. Плющ. – К., 2005. 7. Dardano M., Trifone P. Grammatica Italiana con nozioni di linguistica. – Bologna, 2005. 8. Straniero F.

Elementi di grammatica contrastiva russo-italiano, – Roma, 2008.



Похожие работы:

«Юлія Вишницька ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ СЛАПЧУК (нар. 23 грудня 1961 р.) Поет, що пройшов Афганістан, зневірився у Помаранчевій революції і «негативні переживання» трансформував у позитивний досвід. Письменник, у творах якого переплітаються жанри, релігії, світи, а слова – рухаються і взаємозаміняються (бо «все те, що не вміщається в якомусь одному слові, успішно можна висловити іншим»). Літературознавець, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, літературний критик, який «не...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 2 (74). Філологічні науки УДК 811.111:692.7(076.6) В. Л. Носолевська, аспірант (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) viktoria.nosolev@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ АВІАБУДУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ) У статті з’ясовані особливості англомовного дискурсу авіабудування, розглянуто підходи до трактування поняття дискурсу та виділення його типів, зроблено спробу розмежувати поняття ''дискурс'' та...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 62. Філологічні науки УДК 81.373.72 О. М. Мосейчук, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) moseichuk@ukr.net СЛОВОТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У статті розглянуто шляхи та принципи словотвору однослівних ідіом англійської мови. Однослівні ідіоми утворюються двома основними шляхами: від вже існуючих однослівних ідіом або ідіомфразеологізмів та від одиниць первинної...»

«Ю.О. Герасимов. Інтонаційна пластика синтаксичного переносу в поезії Дмитра Павличка Я стужився, мила, за тобою. УДК 821.161.2 – 193: 808.545 (076.5) Ю.О. Герасимов, асистент (Житомирський державний університет) ІНТОНАЦІЙНА ПЛАСТИКА СИНТАКСИЧНОГО ПЕРЕНОСУ В ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ. У статті розкрито процес підготовки до виразного читання на лабораторному занятті одного з ліричних творів Дмитра Павличка. Зокрема, акцентовано увагу на інтонаційному значенні синтаксичних...»

«Клименко Н.Ф., акад. НАН України, д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) У статті в зіставному плані розглянуто семантичну структуру лексико-словотвірної категорії композитних темпоральних прикметників, її моделі та засоби вираження, окреслено словотвірний паралелізм похідних з семантикою темпоральності, продуктивність способів словотворення. Ключові...»

«Чайковська В.Т. Проблема необхідності і свободи у творчості Лесі Українки УДК 82 2. 09 В.Т. Чайковська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) ПРОБЛЕМА НЕОБХІДНОСТІ І СВОБОДИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У статті обгрунтовується проблема співвідношення між необхідністю і свободою як важливими чинниками самореалізації особистості, що призводить до трагічних колізій, у творчості Лесі Українки.Він запитав спокійно: “Чому я потерпів крах? ”. “ Во ймення краси”, я відповів....»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2014. № 2 (8) УДК 82.09 Д.С. ТИЩУК, аспірант кафедри теорії літератури і компаративістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка АСОЦІОНІМ ЯК ТРОП: КОДУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ Статтю присвячено розгляду кодувальної функції асоціоніма як засобу інтеграції тропа з твором, задуму письменника та читацького сприйняття. Кодувальна функція асоціоніма полягає у наповненні первинної...»

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«УДК 811.161.2’347.9 Ірина Корнейко, Микола Пилипенко Харківський національний медичний університет ДУ «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва» НАМН України УКРАЇНОМОВНІ ТЕРМІНИ ІЗ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ © Корнейко І. В., Пилипенко М. І., 2013 У статті висвітлюється актуальна проблема українського термінознавства – утворення термінів, семантичним компонентом яких є значення дії. Для систематизації термінів із процесуальним значенням пропонується логіко-граматичний аналіз...»

«Бовсунівська Т.В., д.філол.н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка роМан-екФраСиС «кораБель дУрніВ» грегорі норМінтона Стаття містить виклад теоретичних підходів до проблеми екфрасису, «вербальної репрезентації візуальної репрезентації». Екфрастичний роман – це жанр, сенс якого розкривається в семіотичному Іншому, наприклад, роман-екфрасис «Корабель дурнів» Г. Нормінтона це варіант семантичної конверсації живопису (Пітера Брейгеля та Ієроніма Босха) в літературний твір....»

«РОЗДІЛ І. Когнітивна лінгвістика. 3 (ч. 1), 2011 УДК 81’42 = 133.1 К. П. Єсипович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов Київського національного лінгвістичного університету Реконструкція концептуальної моделі метаобразу “ЧАРІВНОГО”у французькій народній казці Роботу виконано на кафедрі романських мов КНЛУ У статті здійснено спробу виявити концептуальну структуру метаобразу “ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці. Структуру такого метаобразу втілено в когнітивній моделі,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»