WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 |

«Поет, що пройшов Афганістан, зневірився у Помаранчевій революції і «негативні переживання» трансформував у позитивний досвід. Письменник, у творах якого переплітаються жанри, ...»

-- [ Страница 1 ] --

Юлія Вишницька

ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ СЛАПЧУК

(нар. 23 грудня 1961 р.)

Поет, що пройшов Афганістан, зневірився у Помаранчевій революції і

«негативні переживання» трансформував у позитивний досвід. Письменник, у

творах якого переплітаються жанри, релігії, світи, а слова – рухаються і

взаємозаміняються (бо «все те, що не вміщається в якомусь одному слові,

успішно можна висловити іншим»). Літературознавець, кандидат філологічних

наук, заслужений діяч мистецтв України, літературний критик, який «не береться охарактеризувати власний стиль», оскільки «знаходиться всередині цього стилю». Автор книг для дітей. Лауреат премій імені Тараса Шевченка (2004 рік), «Надія» (1993), імені Агатангела Кримського (1997), імені Василя Стуса (1999), фонду Воляників-Швабінських (2000), імені Павла Тичини (2001), імені Миколи Гоголя – «Тріумф» (2001), імені Богдана-Нестора Лепкого (2002), імені Івана Огієнка (2002), імені Бориса Нечерди (2003), імені Олекси Гірника (2006), імені Івана Кошелівця (2008), імені родини Косачів (2011), імені Пантелеймона Куліша (2011), імені Леоніда Глібова (2013). Поет, переконаний у можливості й необхідності читацької інтерпретації і розуміння твору, «інакше читацька аудиторія звелася б до кола літературознавців. На думку Набокова, письменник не повинен бути заклопотаний своєю аудиторією, його найкраща аудиторія – це людина, яку він споглядає щоранку в дзеркальці для бриття. У цих словах мені вбачається певна доля лукавства. Природа письменника така, що він тратить чимало зусиль, аби побачити в дзеркалі, як за спиною в нього збираються цікаві, щоб спостерігати за процесом гоління. У таких випадках важливо не порізатися».

Зазвичай, письменник схожий на людину, яка знає дорогу, але не знає адреси. У творчості для мене більш важливе й цікаве моє незнання, аніж знання. Мабуть, це єдина інтрига, яка спонукає мене до писання.

Василь Слапчук Текст – це і є життя, у багатьох випадках більш реальне, аніж те, в якому ми зношуємо черевики. Текст самодостатній, він не потребує від реальності патентів, ліцензій, резолюцій... Текст – це шлях, а життя – тупцювання на одному місці, рух часу ми видаємо за власне переміщення.

–  –  –

Василь Дмитрович Слапчук – волинянин (народився в селі Новий Зборишів Горохівського району Волинської області 23 грудня 1961 року).

Перед службою в армії навчався у Луцькому технічному училищі № 1 (здобув робочу спеціальність шліфувальника), після чого працював на запорізькому автозаводі «Комунар». Військову службу проходив в Афганістані, у Джелалабаді. 3 батальйон 66 ОМСБ, в якому служив Василь, неодноразово потрапляв під обстріл ворожих гранатометів, а 4 червня 1981 року БМП (бойова машина піхоти) підірвалась на міні. Василя було контужено, однак молодий боєць відмовляється від госпіталізації, та невдовзі знову отримує поранення під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора, що в провинцїї Нангархар.

Цю операцію вважають однією з п’яти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981 р.

Після лікування у госпіталях Ташкента та Львова навчався на факультеті української філології Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки (1988–1993). У 2011 році захистив кандидатську дисертацію на тему образ світу у творчості поетів-шістдесятників «Національний (М.

Вінграновський і А. Вознесенський)».

Літературою почав займатися серйозно з початку 90-х років. Саме тоді в обласній молодіжній газеті «Молодий ленінець» (тепер «Віче») (1984 р.), журналі «Перець» та в журналі «Жовтень» (тепер «Дзвін») (1989 р.) з'являються перші публікації віршів поета. Перша ж поетична збірка «Як довго ця війна тривала» (початкова, авторська, назва «Хлібний чоловічок») виходить у 1991 році і – разом із повістю «Прокляття» (1991) та книжкою віршів «Німа зозуля» (1994), де афганська тема вперше звучить українською мовою, – утворює трикнижжя, об’єднане афганською тематикою.

У збірці «Хлібний чоловічок» («Як довго ця війна тривала») домінують мотиви смертельного / останнього польоту («металевих птахів», що «гублять яйця металеві», «хижих птахів», «чорного лебедя», що «не добереш:

у сніжнім небі летить чи пада…»), підсиленого народно-поетичними образами шакала та ворона як передвісників смерті (див. вірш «Після першого бою» [20, с. 23], колискової (яку співають «автомати»), дороги (додому – у мріях, молитвах або в домовині), печалі (що «мов акварель на цьому боці дня»); образи «смерті-повії»: «пістолета», «автомата» (який з іграшкового, дитячого, виріс: «мій пістолетик вистрілив», «щирий усміх» «тлумача-автомата»

«забезпечує успіх»), «кулі» (яка «веде мелодію просту, // Що найкоротша з усіх арій»), «чорного білета» («на той світ»), крові (що «біжить тягуче й сумно»), ночі / сну / безсоння; образами-символами «миті / вічності» («і вічністю вагітна мить»), «кулі» / «хліба» («Розсипаю кулі, // Як мій дід колись зерно», «Видлубуєм родзинки (кулі) з тіста»). Вірші наповнені образами-паралелями, у тому числі християнськими: кров – розчавлені вишні (колоративне уподібнення [20, с. 24]); місяць – ікона (об’єднані мотивами спасіння, молитви, душевного спокою / неспокою [20, с. 24], «ангелів русявих», що простягають «повні пригорщі води»: «З облич напружених, блідих // Я розумію і без слів, // Їм також страшно на землі» [20, с. 26] тощо. Домінантним образом збірки є той, що винесено у її назву: «Хлібний чоловічок» концентрує в собі один із варіантів індивідуально-авторського антропоморфного міфу про творення людини:

«Мене зліпили не боги, // Мене зліпили вороги. // Зліпили з хліба чоловіка, // Зліпили, як могли, на совість. // Зробили тіло тимчасовим // І лише біль дали навік» [20, с. 27]. Тіло й душа людини у цьому розгорнутому образі-символі постають як «зачерствіла хлібна скоринка», «начинена» болем: «М’якушка зачерствіла хлібна, // В якій начинка – гострий біль» [20, с. 27]. Розширює цей авторський космогонічно-антропоморфний міф і образ «сірника», що реалізує антитезу «свого-чужого»: «І я колись, як інші хлопці, // Лежав спокійно у коробці. // Я був сирий ще і дурний. // Нічого так і не засвоїв. // Взяла мене чужа рука, // Од свого рідного кутка – // Об щось черкнула головою» [20, с. 27].

У збірці «Німа зозуля» особливого звучання набувають образи матері (яка «проводить за руку» через мінне поле), імені («я на воді пишу своє ім'я»), ангела (що «протягнув мені, // Як спасіння, лезо» і «склав на грудях крила»), мотив Втраченого Раю: «Веде дорога в небо, // Та не веде до раю», що трансформується в індивідуально-авторський образ «розстріляного Раю». Такої ж трансформації зазнає й мотив «запліднення землі» – «сівби»: життєдайне «зерно» в руках хлібороба перетворюється на смертоносні «кулі», якими «засівають» поле бою «паперові солдати» [20, с. 32-33]. Міфологічний сценарій початку набуває також авторського звучання: у вірші «Розстріл моджахедами полоненого» паралельні образи яйця / серця / кулака «сходяться» у мотиві народження «німої зозулі» [20, с. 34]. У циклі «Треті півні» есплікується біблійний інтертекст мотивами страждань, дороги, падіння: «Повертався небом пішки. // Натомив я, мамо, ніжки. // За плечима біль у мене. // Ой, як важко нести, нене» [20, с. 35]. Імпліцитний мотив воскресіння божого – у мотиві повернення: «Він повернувся сам у себе. // Як повертає бумеранг, // Щоб смугувати шмату неба // й тулити клаптями до ран» [20, с. 36]. Мотив спасіння реалізується образами материнської колиски («Віддаю останні сили. // Але знаю: мама близько…// Падав з неба я в колиску» [20, с. 36]); старої дідової хати, що «кладе мене у пазуху теплу // і годує спогадами дитинства» [20, с. 40].

Афганська тема, розпочавшись першою збіркою віршів і першим прозовим твором, стає для поета чи не найінтимнішою, найособистішою темою.

В інтерв’ю 2008 року Василь Слапчук так визначає місце і роль цієї теми у своєму житті й творчості: «… є теми, з якими вже мав справу, і які не бажають від тебе відчепитися, супроводжують, забігають наперед, дожидаючись у зручному місці. Деякі теми доводиться носити з собою, як щось особисте, – для мене це афганська тема, доволі громіздка і незручна, я хотів би звільнитися від неї остаточно, але не уявляю, як це можна зробити без того, щоб не замкнути її в тексті. … окремі теми – свого роду пастки, вони побудовані так, що вибратися з них можна лише повністю їх опрацювавши» [6, с. 224].

«Афганські» вірші просякнуті філософським осмисленням трагедії війни і руйнації, що вона несе. Світу людей, в якому «знову йде на муки син», протиставляється Божий світ. Теїстичне у віршах зливається з земним християнськими образами-символами: «ікона», «ангел», «душа» тощо:

Війна диктує нам закони, Ми їх зречемося колись.

У небі місяць, мов ікона, На нього тихо помолись («В оточенні») Одна із дослідниць творчості поета, Л. Оляндер, розмірковуючи над темою Афганістану у Василя Слапчука, зазначає: «Пережите та передумане стало значною часткою того ґрунту, на якому почали вибудовуватися його поезія й гуманістична художньо-філософська концепція світу та людини».

На початку 2000-х років обидві поетичні збірки та повість «Проклаття»

перевидаються однією книгою з назвою «Птах з обпаленим крилом» (за рядком вірша «Скотилось сонце кулею згори…» зі збірки «Як довго ця війна тривала»:

Тіла горіли у вогні, А душі вже знялись у вирій, На рідну землю подалися.

Як птах з обпаленим крилом, Душа кружляла над селом).

Афганська тема звучить повноголоссям і у книзі 2001 року «Навпроти течії трави», що об'єднала в собі поетичні та прозові твори 1994–1999 рр.

Однак тема війни має дещо іншу тональність: ще більш ліричну, щемливопечальну. Експресивність текстів першого трикнижжя трансформується в філософський ліризм другого (як зауважує автор статті про Василя Слапчука в українській Вікіпедії, поет, «філософськи переосмисливши своє військове минуле й зі стоїцизмом прийнявши його фатальні наслідки», усвідомлює, переживає минуле на іншому духовному рівні. Сам поет зізнавався: «Стосовно досвіду афганської війни. Цей досвід виявився позитивним попри негативне явище»).

Показовою у цьому сенсі є чергове поетичне трикнижжя «Мовчання адресоване мені» (1996) з авторським графічним художнім оформленням. У книжці з новою силою і в новому прочитанні говорить біблійна символіка.

Обкладинка книги як її сильна позиція візуалізує чорно-білою графікою (обезсилений, зболений вусатий чоловік зі смиренно опущеними бровами вкладає голову до рота рибини, що плаває космічним океаном) семантику тексту, овиявлює індивідуально-авторське прочитання християнського символу риби як першосимволу й монограми Ісуса Христа, символу терпіння, любові, віри тощо.

У першій же поезії збірки «Сезон дощів у глечику» з'являється універсальне протиставлення землі і неба, що реалізується зокрема образами:


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


«Я» і «Ти» («Я просто був. А ти була дощем. // I ти жила тодi на небi»), «зчепленими» образом Світового Дерева: «Iз уст твоїх солоних злiтають птахи // рожевi з голосами скрипок, // а крила пахнуть хвоєю i воском, // так пахне свято i вчорашнiй смуток, // i я роблюся деревом гiллястим, // щоб дати їм притулок // I бачити, як ти сплiтаєш дощ у косу // i мiряєш її Чумацьким Шляхом» («Iз уст твоїх солоних злiтають птахи»); «криниця» / «небо»: «Криниця глибша вiд самого неба, // на самiм днi – веселка, // зiткана для тебе». «Вона» постає полісемантичним образом, що вміщує в собі і загальнолюдські виміри (образ Аріадни, коси якої – провідники мандрівників та заблукалих: «кожному заблудлому волосинка – // вказує дорогу // iз тванi зубожiння // до бази вiдпочинку // од щедрот // на березi бурштинових очей»

(«Розпущене волосся»)) й етнічні (образи жниці «дощу», «серпика місяця», місячних «снопів» і «півкоп людських марнот»; оберегова семантика («Ти рятувала свiт // вiд кари, // вiд потопу»).

У поетичних збірках Василя Слапчука «Трикнижжя Явіна: Максими і простотаки» (1996) і «Крапка зсередини» (2000), об’єднаних образом просвітленого хлопчика-медреця, відбувається синтез християнського світогляду та філософії Сходу дзен, суфізм), що (конфуціанство, відображається у лаконізмі висловлювань думок і спостережень, у більш продуманому чергуванні римованої поезії, верлібрів та прози. В одному з інтерв’ю поет пояснив переплетіння східного й християнського у своїй творчості: «Основа моєї філософії — Євангеліє. Схід же мені цікавий тим, що я знаходжу там багато українського, а ще – підтвердження моєму переконанню, що в Євангелії є вся необхідна людині мудрість, треба лише навчитися звідти її черпати. Східні вчення тільки укріплюють мене як православного християнина». «Вранішні приповісті», що розпочинають «Трикнижжя Явіна»,

– щось на кшталт японських хайку й танка – об’єднані міфологемою дороги («Усі дороги – до криниць. // Найтонші терези - // коромисло» [20, с. 41], «Від дому сто доріг, // а дорогу – лише одна // і та в об’їзд» [20, с. 45], образами дому, війни («Хіба ж це мир, // коли солдати війну // по домівках розвезли?»

[20, с. 45]), равлика («Це ж яке треба // терпіння мати, // щоб бути равликом!»

[20, с. 48]). Образи світу живої, одухотвореної природи зімкнені зі світом людини через уподібнення, порівняння, образи-паралелі: «Людські серця, // наче пташині гнізда» [20, с. 57], «Найгустіший ліс – // самотнє дерево, // до якого ви прив’язані» [20, с. 56]. «Притчі ополудні», епіграфом до яких є авторський афоризм «Розпочинаєте балакати з яйцем, // а закінчуєте зі старою куркою» [20, с. 59], – це п'ятнадцять притч про життя-буття простого люду, сповнених авторської іронії, філософських роздумів: про страхи: «Хоч як страшно ходити до лісу, // проте було б страшніше, // якби ліс прийшов до нас» [20, с. 64], про час: «Секундні стрілки він залишав при собі, // на випадок, якби йому заманулося // вдатися до самогубства» [20, с. 67] тощо. «Вечірні пророцтва» охоплюють безліч сторін людського життя, що на мовних рівнях текстів поезій реалізуються дієсловами майбутнього часу: «Якогось дня опівночі // вам здибається в дзеркалі людина, // котра послана на землю, // щоб стежити за годинником» [20, с. 68], «Станете одні одних // заставляти плакати, // аби після меліорації // рівень води у Леті підтримати» [20, с. 69], «Ніколи надії не втратите, // що все у вас ще буде. // Ніколи не дізнаєтесь, // що все у вас уже є» [20, с. 71], «Будете їсти м'ясо птахів, // котрі вам зерно на хліб приносили» [20, с. 73], «Принесе дитина неба в жменьці. // До хати батьки не пустять, // поки рук не помиє» [20, с. 73].

Твори Василя Слапчука, як зазначають літературознавці В. Базилевський, Є. Баран, І. Бондар-Терещенко, М. Жулинський, М. Кодак, вирізняються афористичністю, делікатною іронією («моя іронія не вибіркова. Але й не тотальна. Вона ситуативна», – пояснював в інтерв’ю Олександру Клименку поет), сарказмом, парадоксальністю, з одного боку, й витонченим психологізмом, алюзійністю та філософською багатовимірністю – з іншого. Є.

Баран, розмірковуючи над парадоксами Василя Слапчука, зазначає: «Це його світоглядний принцип і мистецький прийом. Все у всьому: взаємопов’язування взаємопротилежних речей».

Поряд із афганською темою – така ж болюча та пронизана «нервом»

тема України й українців: «Така мені // Україна, // що // повісився б» [18, с. 20].

У 2005 році виходить друком книга поезій і публіцистичних замальовок під назвою «Так!..», в якій натхненно й піднесено описано сприйняття Помаранчевої революції 2004 року. Ідеалізований образ Майдану, Президента, України підкреслюється на мотивному та образному рівнях текстів. Тексти віршів наповнені образними паралелями: люди / голуби, що «скандують: // Ю-ще-нко! Ю-ще-нко!»; помаранча / сонце: «І сходить сонця тепла помаранча»; Чумацький Шлях / Шлях Дніпра-ріки, що «ведуть до Бога»;



Pages:   || 2 | 3 | 4 |
Похожие работы:

«УДК 811.111'42:004 І. М. Шукало, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний лінгвістичний університет) info@issi.com.ua ЛЕКСИЧНИЙ ІНВЕНТАР РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ БРИТАНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ Дослідження присвячено аналізу лексичних одиниць рекламного дискурсу британських туристичних компаній з позиції когнітивної лінгвістики. В статті запропоновано фреймову модель фрагменту рекламного дискурсу, яка дозволила виявити та визначити елементи його лексичного...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 811.Ш+81'42 Г. В. Кузнєцова, кандидат філологічних наук, старший викладач; В. В. Болейко, магістрант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ'Ю В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПРЕСІ У статті розглядаються комунікативно-прагматичні особливості тексту-інтерв'ю сучасної американської преси. Визначено основні мовні засоби, які вживаються з метою реалізації...»

«РОЗДІЛ І. Когнітивна лінгвістика. 3 (ч. 1), 2011 УДК 81’42 = 133.1 К. П. Єсипович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов Київського національного лінгвістичного університету Реконструкція концептуальної моделі метаобразу “ЧАРІВНОГО”у французькій народній казці Роботу виконано на кафедрі романських мов КНЛУ У статті здійснено спробу виявити концептуальну структуру метаобразу “ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці. Структуру такого метаобразу втілено в когнітивній моделі,...»

«УДК 811.161.2’347.9 Ірина Корнейко, Микола Пилипенко Харківський національний медичний університет ДУ «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва» НАМН України УКРАЇНОМОВНІ ТЕРМІНИ ІЗ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ © Корнейко І. В., Пилипенко М. І., 2013 У статті висвітлюється актуальна проблема українського термінознавства – утворення термінів, семантичним компонентом яких є значення дії. Для систематизації термінів із процесуальним значенням пропонується логіко-граматичний аналіз...»

«ЗВІТ про перекладацьку практику студентів четвертого курсу факультету романо-германських мов З метою набуття необхідного початкового досвіду і практичного застосування знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні курсів “Вступ до усного перекладу”, “Практика перекладу” і “Теорія та практика перекладу”, ознайомлення з організацією служби перекладу в сучасних установах та підприємствах і набуття практичного досвіду виконання різних видів перекладу на 4 курсі факультету іноземної філології була...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 2 (74). Філологічні науки УДК 811.111:692.7(076.6) В. Л. Носолевська, аспірант (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) viktoria.nosolev@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ АВІАБУДУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ) У статті з’ясовані особливості англомовного дискурсу авіабудування, розглянуто підходи до трактування поняття дискурсу та виділення його типів, зроблено спробу розмежувати поняття ''дискурс'' та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»